close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Для оперативного керівництва і контролю бухгалтерський облік повинен
забезпечити своєчасну й якісну інформацію про кількісні та якісні показники діяльності
господарства.
діяльності підприємства є показники обсягу тих або
інших процесів, наприклад, кількість заготовлених (придбаних) виробничих запасів
(сировини, матеріалів, палива тощо), виробленої та реалізованої готової продукції в
цілому та за окремими її видами, тощо. Ці показники дають змогу раціонально вирішувати
господарські завдання в процесі діяльності. В показнику реалізації поєднуються інтереси
виробників і споживачів, оскільки реалізованою може бути тільки продукція, яка
відповідає попиту споживачів, певним їхнім вимогам. Це змушує підприємства
підвищувати якість продукції, покращувати асортимент, припинити виробництво
продукції, яка не користується попитом.
характеризують економічну ефективність здійснення того або
іншого процесу. Такими показниками є прибуток і рентабельність. Від розміру прибутку
залежить виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податку з прибутку та інших
платежах, поповнення власного капіталу.
Рентабельність визначається по ряду показників: рентабельність продукції визначається як процентне відношення суми прибутку до обсягу реалізованої продукції.
Характеризує ефективність витрат на виробництво продукції.
Рентабельність понесених витрат - визначається як процентне відношення чистого
прибутку до виробничої собівартості продукції. Показує загальну ефективність діяльності
підприємства.
Рентабельність власного капіталу (акціонерного)визначається процентним
відношенням чистого прибутку до суми власного капіталу. Цей показник характеризує
ефективність будь-яких інвестицій.
Рентабельність сумарного капіталу (власного плюс позичений) - визначається
процентним відношенням чистого прибутку до середньої вартості активів підприємства.
Порівнянням одержаних показників рентабельності з плановим, а також у динаміці
за декілька звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють в таких
же умовах, визначають ефективність діяльності господарства.
Інші якісні показники визначаються характером діяльності підприємства. Так, у
підприємствах матеріальної сфери виробництва, в т.ч. в сільськогосподарських важливим
якісним показником є собівартість виробленої продукції.
Значення собівартості є важливим фактором збільшення прибутку і підвищення
рівня рентабельності.
В акціонерних товариствах визначається показник прибутковості акцій діленням
чистого прибутку на кількість випущених звичайних акцій, а також коефіцієнт покриття
дивіденду діленням абсолютної величини доходу на одну акцію на абсолютну величину.
Ці показники показують здатність (нездатність) підприємства підтримувати необхідний
рівень дивідендів і забезпечувати при цьому достатність реінвестування своїх прибутків.
Ті або інші кількісні та якісні показники господарської діяльності підприємств
визначаються за даними бухгалтерського обліку.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні та прийнятих національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку
загальним принципом оцінки бухгалтерських активів є їхня фактична собівартість.
– це спосіб грошового вимірювання активів, процесів, капіталу. Вона полягає
в тому, що натуральні показники переводяться в грошовий шляхом множення
встановленої ціни на кількість активів. Загальний принцип оцінки – фактична
собівартість, але встановлення її залежить від виду активів і умов надходження, дати
визначення (дати придбання чи дати балансу). Фактична собівартість – це оцінка активів
виходячи з витрат на виробництво та придбання. Порядок оцінки передбачено
національним П(С)БО 7 "Основні засоби П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", П(С)БО 10
"Дебіторська заборгованість".
По виробничих запасах фактична собівартість запасів, що поступили в
господарство є первинна їх вартість. По куплених запасах вона включає:
- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику за вирахуванням непрямих
податків, якщо вони відшкодовуються підприємству;
- транспортно-заготівельні витрати;
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів.
Для правильної оцінки господарських активів важливе значення має калькуляція.
– це спосіб визначення собівартості одиниці придбаних запасів ,
виготовленої продукції, виконаних робіт і послуг. Для цього обліковують всі витрати на їх
придбання або виробництво і ділять на кількість одиниць запасів. При використанні цих
запасів кількість множать на собівартість. В цьому і буде суть методів оцінки і
калькуляції. П(С)БО 9 передбачає ряд методів оцінки вибуття запасів:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);
- нормативних витрат;
- ціни продажу.
По вироблених запасах первинною вартістю є фактичні витрати
на виробництво. Первинною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу
підприємства, є погоджена із засновниками їх справедлива вартість, одержаних безплатно
– теж їх справедлива вартість. Справедлива вартість засобів – це сучасна собівартість
придбання (П(С)БО 9).
На дату балансу запаси відображаються в обліку і балансі за найменшого з двох
оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Основні засоби та інші необоротні активи обліковуються за первинною вартістю,
яка є фактичною собівартістю їх спорудження або придбання з відокремленим обліком їх
зносу (на окремому рахунку). На дату балансу підприємство переоцінює основні засоби,
якщо їх залишкова вартість значно (більш як на 10%) відрізняється від справедливої
вартості. В балансі первинна вартість основних засобів і нематеріальних активів і сума їх
зносу показується довідковою , в підсумок балансу включається їх залишкова вартість –
як показник реальної цінності на дату балансу.
є невід᾿ємною умовою процесу виробництва. Він складається
із сукупності операцій по забезпеченню підприємства необхідними для виробництва
предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та ін.).
Фактична собівартість придбаних предметів праці складається з
їх купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат.
До транспортно-заготівельних витрат належать витрати на заготівлю,
навантажувально-розвантажувальні
роботи, транспортування засобів до місця їх
використання, включаючи витрати по страхуванню вантажу та інші витрати, які
безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони
придатні до використання у запланованих цілях.
Бухгалтерський облік процесу постачання повинен забезпечити інформацію про
обсяги постачання (за кількісними та якісними показниками) і собівартість придбаних
предметів праці., а також здійснення контролю за своєчасністю розрахунків з
постачальниками та іншими господарюючими суб'єктами по операціях, пов'язаних з
придбанням матеріальних цінностей та їх транспортуванням.
Для цього у бухгалтерському обліку використовується система синтетичних і
аналітичних рахунків.
Операції по придбанню предметів праці обліковуються безпосередньо на рахунках
обліку запасів ("Виробничі запаси", "Тварини на вирощування і відгодівлі", "Малоцінні та
швидкозношувані предмети"). По дебету цих рахунків відображають всі витрати, пов'язані
з їх придбанням, тобто купівельну вартість і транспортно-заготівельні витрати, що дає
змогу визначити їх фактичну собівартість. Інформацію про кількість і вартість окремих
видів виробничих запасів одержують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до
відповідних синтетичних рахунків матеріальних цінностей.
Облік розрахунків з постачальниками за одержані матеріальні цінності та іншими
організаціями за надані послуги (транспортними, посередницькими тощо) здійснюють на
пасивному рахунку "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Звідси на купівельну
вартість одержаних від постачальників і оприбуткованих на склади підприємства
матеріалів в бухгалтерському обліку роблять запис:
Д-т рах. "Виробничі запаси" (та інших рахунків запасів)
К-т рах. "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".
Також в Д-т рахунка "Виробничі запаси" роблять запис на вартість послуг транспортних
та інших господарюючих суб'єктів по перевезенню матеріальних цінностей,
навантажувально-розвантажувальних та інших роботах і послугах.
У міру оплати розрахунково-платіжних документів постачальників і підрядників
складають бухгалтерську проводку.
Д-т рах. “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”
К-т рах. “Рахунки в банках
Схема обліку процесу постачання
Рах. "Рахунки в банках"
Д-т
Рах. "Розрахунки
з постачальниками і
підрядниками"
К-т
Д-т
Оплата рахунків
постачальників і
і підрядчиків
Рах. Виробничі запаси"
К-т
Д-т
К-т
Купівельна вартість
запасів
Операція 1. Підприємством прийнято до оплати розрахунково-платіжні документи
постачальника за отримані від нього матеріали:
аміачна селітра 2 т по 541 грн 64 коп. на суму 1083 грн.28 коп.
ПДВ 20%
216 грн.72 коп.
Нітроамофоска 2,8 т по 1083 грн.33 коп.
3033 грн.32 коп.
ПДВ 20%
606 грн. 66 коп.
Всього на суму
4939 грн.98 коп.
Цю операцію треба записати на дебет рахунка "Виробничі запаси" (збільшилися
виробничі запаси) і кредит рахунка "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"
(збільшилася заборгованість постачальнику).
Бухгалтерська проводка по першій операцій буде така:
Д-т рах. “Виробничі запаси”
4116грн. 60 коп.
Д-т рах. “Розрахунки за податками”
823 грн. 38 коп.
К-т рах. “ Розрахунки з постачальниками і підрядниками” 4939 грн. 98 коп.
Для визначення фактичної собівартості кожного виду придбаних матеріальних
цінностей до рахунка “Виробничі запаси” відкривають відповідні аналітичні рахунки
“Аміачна селітра” і “Нітроамофоска” і записують їх купівельну вартість без ПДВ.
Операція 2. Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення
матеріалів на суму 213 грн.
Цю операцію треба записати в дебет рахунка “Виробничі запаси” і кредит рахунка
“Розрахунки з постачальниками і підрядниками” в сумі 213 грн.
Вартість перевезення стосується обох видів матеріалів, тому всі транспортні
заготівельні витрати протягом місяця обліковують на окремому аналітичному рахунку
“Транспортно-заготівельні витрати” на дебет якого треба записати суму 213 грн.
Операція 3. Виплачено працівникам за навантажувально-розвантажувальні роботи при
придбанні матеріалів 30 грн.
Цю операцію треба записати теж на дебет рахунка “Виробничі запаси” (оскільки
витрати по навантажувально-розвантажувальних роботах включаються до собівартості
матеріалів і кредит рахунка “Розрахунки з оплати праці” на суму 30 грн.
В аналітичному обліку цю суму записують на рахунку “Транспортно-заготівельні
витрати”.
Операція 4. Перераховано з поточного рахунка підприємства в оплату заборгованості:
постачальнику – за матеріали
4939 грн. 98 коп.
транспортній організації – за перевезення
213 грн.
Разом
5152, грн. 98 коп.
Ця операція повинна бути відображена на дебеті рахунка “Розрахунки з
постачальниками і підрядниками” і кредиті рахунка “Рахунки в банках” в сумі 5152,98
грн.
У системі синтетичних і аналітичних рахунків відображення розглянутих операцій
матиме такий вигляд:
Синтетичний облік.
Д-т
Рах. “Виробничі запаси”
К-т
Сальдо 10500,00
1.
4116,60
2.
213,00
3.
30,00
4. Оборот 4359,60
Сальдо
Оборот –
14859,60
Аналітичний облік
Д-т
№ опер.
Кільк.,т
1
2
Д-т
№ опер.
Кільк.,т
1
2
Д-т
№ опер.
2
3
Оборот
Аміачна селітра
Сума.
Ціна
№ опер.
грн.
541,64
1083,28
Нітроамофоска
Сума.
Ціна
№ опер.
грн.
1083,33
3033,32
К-т
Кільк.,т
Сума
Грн.
Ціна
К-т
Кільк.,т
Транспортно - заготівельні витрати
Сума, грн.
№ опер.
213,00
30,00
243,00
Ціна
Сума
Грн.
К-т
Сума, грн.
Як видно з прикладу, сума дебетового обороту синтетичного рахунка “Виробничі
запаси” (43,59,60 ) показує фактичну собівартість придбаних матеріалів, яка складається з
їх купівельної вартості (4116, 60) і транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних з їх
придбанням (243)
В аналітичному обліку придбані матеріали відображені за їх купівельною вартістю.
Щоб визначити фактичну собівартість кожного виду матеріалів, треба суму транспортнозаготівельних витрат розподілити між ними пропорційно певному базису. (за купівельною
вартістю, вагою, тощо). У нашому прикладі за такий базис візьмемо купівельну вартість
матеріалів і складемо розрахунок.
Визначаємо процентне відношення транспортно-заготівельних витрат до
купівельної вартості придбаних матеріалів: 243,00 : 4116,60 х 100 = 5,9 %.
Складаємо розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат і визначення
фактичної собівартості придбаних матеріалів.
Найменуванн
Купівельна
Фактична
Фактична
Транспортно-заготівельні
я матеріалів
вартість,
Собівартість
собівартість
витрати
грн.
придбаних
одиниці (1т)
%
сума, грн.
матеріалів
Ам. Селітра
1083,28
5,9
64
1147,28
573,64
НітроамоФоска
3033,32
5,9
179
3212,32
1147,26
Разом
4116,60
Х
243
4359,60
х
Складений розрахунок показує фактичну собівартість придбаних матеріалів як в
цілому так і кожного виду придбаних матеріалів, а також кожного виду матеріалів.
В подальшому використанні у виробництві матеріали списуються за їх обліковою
ціною. Наприкінці місяця на затрати виробництва списується також сума транспортнозаготівельних витрат, що відносяться до цих матеріалів множенням визначеного відсотка
на облікову вартість витрачених матеріалів.
Таким чином, до собівартості продукції матеріали включаються за фактичною
собівартістю їх придбання.
Транспортно-заготівельні витрати в обігу можна не виділять на окремий
аналітичний рахунок, а розподіл здійснювати по кожній сумі і відносити на конкретні
аналітичні рахунки, тоді безпосередньо кожен аналітичний рахунок відображатиме
фактичну вартість придбаних матеріалів. При використанні матеріалів на виробництво, їх
вартість визначається множенням кількості на фактичну вартість, використовуючи при
цьому методи, передбачені в П(С)БО 9 “Запаси”.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа