close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Пояснювальна записка до
превентивної програми «Допоможи собі сам»:
копінг-стратегії подолання стресу
Той, хто має навіщо жити,
може винести будь-яке жити.
Ф. Ніцше
Негативні соціальні впливи відображаються на психічному стані
дорослих, а особливо дітей і підлітків, для яких зокрема характерна висока
сприйнятлвість.
Сучасний підліток живе у світі, складному за своїм
змістом і тенденціям розвитку. Травмуючі ситуації у суспільстві, сім’ї та
школі
викликають негативні емоції, переживання, саме тому діти потребують
психологічної підтримки, психокорекційної і терапевтичної допомоги,
відчувачи труднощі у самостійному подоланні психологічних наслідків
травмуючих
подій.
Із моменту виникнення кризової ситуації людина вступає у динамічні
стосунки з нею, що спричиняє процес переживання. Отже, переживання
критичних
ситуацій – це діяльність, внутрішня інтелектуально-вольова робота по
відновленню втраченої душевної рівноваги, осмислена взаємодія підлітка з
критичною ситуацією, яка сукупністю подій веде до появи ситуаційної
тривожності. Це провокує стани нервово-психічної (емоційної) напруги,
фобічного кола, а також
субдепресивні стани, які супроводжуються такими ситуаційними
реакціями як дезорганізація, демобілізація, песимізм і опозиція. Разом із цим
відбувається перехід ситуаційної тривожності як стану в особисту
тривожність як рису. У індивідуальній концепції психологічного часу це
виражається у фіксації на минулому, напрузі та дискретності, що веде до
зниження вольового контролю емоційної реакції, нестійкості особистого
балансу, концентричності, що провокує перехід людини на «захисну»
диспозицію і феномен відчуження середовища, що є передумовою розвитку
стресових реакцій, наслідком яких є тривожність, невротичність, депресія.
Результатом є розвиток девіантної поведінки за певним типом (агресивна і
суїцидальна поведінка).
Емоційна сфера особистості завжди була предметом пильної
уваги психологів, педагогів та батьків. Дослідженнями в цій області
займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені (Адлер А., Ізард К.Е., Павлов
І.П., Сєченов І.М., Сельє Г., Фрейд З., Юнг К., та ін ). Ще античні філософи
відзначили, що в радості людина зовсім інша, ніж в горі, і це стосується не
лише її зовнішності, поведінки, вчинків, але й характеру впливу на інших
людей. У ситуації загрози, небезпеки, відбуваються зміни в емоційній сфері
особистості.
На початку ХХI століття відбулися серйозні зміни в дослідженні
негативних емоційних станів у людей, зокрема і у дітей шкільного віку; зріс
і інтерес до цієї проблеми з боку психології - загальної, педагогічної,
вікової. З'явилися фундаментальні теоретичні праці, великомасштабні
дослідження (Коул, 1991р., Ратерсон і Капалді, 1990 р., Ковакс, 1992р.,
Хейманса, Подільський, 1996 р.) Постравматичні депресивні стани в
підлітковому віці зустрічаються відносно рідко (5-6%), але ці стани
небезпечні за своїми наслідками, вони ускладнюють процес дорослішання
інтелектуального розвитку і можуть приводить підлітків до дезадаптації.
Оскільки посттравматичні депресивні стани у підлітків вивчені недостатньо,
це істотно обмежує можливості психологів щодо корекційної роботи. Тому
проблема полягає у вивченні специфіки таких станів у підлітків і
знаходження оптимальних способів їх корекції.
Янкіна Е. І. (1999 р.) зазначає, що у дітей з емоційним порушенням
домінують такі негативні емоції як горе, страх, гнів, відраза. У них
спостерігається високий рівень тривожності, а позитивні емоції майже не
проявляються. А тому, постає проблема контролю за емоційним розвитком
дітей і при необхідності використання психокорекційних програм. [21]
Калашнік Т.І. пропонує методи творчого самовираження і арт-терапію в
психокорекційній роботі. Це прийоми техніки безпосередньої допомоги
дітям і підліткам, які відчувають негативні емоційні стани, а також
знаходяться у стані після травматичного стресу. [5]
Своєчасна і якісна діагностика подібного неблагополуччя, адекватні
корекційні заходи можуть зменшити ризик виникнення небажаних
тенденцій у розвитку особистості. Важливе місце у вирішенні
вищезазначених проблем належить і просвітницькій роботі серед педагогів
та батьків. Це і зумовло необхідність розробки практичним психологом
програми для роботи учнями, педагогами та батьками.
Превентивна програма
«Допоможи собі сам»: копінг-стратегії
подолання стрессу - є системою профілактичних занять, включаючи роботу
з учнями, батьками і педагогами. Заняття з дітьми орієнтовані на
формування позитивної життєвої мети і профілактику «антивітальних
переживань», заперечення життя; їх можуть проводити не лише психологи,
але і класні керівники. Заняття з педагогами зорієнтовані на вивчення теми,
присвяченої стресам та їх подоланню, з батьками – на аналіз власних джерел
негативних переживань, на виявлення внутрішніх ресурсів боротьби з
негативними емоціями, на зняття напруги за рахунок висловлювання
негативних емоцій, що накопичилися, вироблення прийомів і способів
безконфліктної взаємодії дорослого в сім'ї.
Мета програми - формування адаптивних копінг-стратегій у учнів,
педагогів і батьків, що сприяють позитивному сприйняттю і дозволяють
ефективно долати життєві критичні ситуації.
Завдання програми:
створення умов для довірливих та доброзичливих стосунків,
атмосфери розуміння і активної участі в роботі групи;
інформування про причини і наслідки різних форм відхилень в
поведінці; представлення девіантної поведінки як результату ілюзорного
способу рішення проблем - їх псевдоподолання, що веде до саморуйнування
особистості, її дезадаптації;
формування в учасників програми мотивації до розвитку своєї
особистості за допомогою усвідомлення своїх внутрішніх переживань і
причин, що їх викликають, з подальшим їх емоційним корегуванням;
самоаналіз своєї поведінки як неефективного «виходу» з
життєвих критичних ситуацій або ж навпаки;
розвиток навичок використання активних поведінкових
стратегій при переживанні/подоланні життєвих труднощів;
збільшення знань щодо стресів та шляхів їхнього подолання.
Учасники:учні 7-9 класів, педагоги, батьки.
Обладнання: фарби, пензлі, олівці, фломастери, аркуші формату А-4,
бланки для вправи «Лють, печаль, щастя, сила», надувна кулька, хустка,
картки для вправи «Мої емоції», м'який одноразовий стакан, мобільні
телефони, м’яч, ножиці, скоч, ватмани, пам’ятка «Допомога дитині в
стресовій ситуації», картки з емоціями, ручки, клей, листівки-пазли, музика
для релаксації.
Загальний час: 1 год. 20 хв. (для учнів) до 2 год. 20 хв. (для педагогів
і батьків).
Форми роботи: інтерактивні вправи та ігри, робота в парах, робота в
групах, лекція, повідомлення, мозковий штурм, релаксація, інформаційні
повідомлення, притчі.
Очікуваний результат: оволодіння учнями, педагогами, батьками
адаптивними копінг-стратегіями, що дозволяють ефективно долати життєві
критичні ситуації та боротися зі стресами.
Проведення занять планується в навчальному кабінеті психолога.
Реалізація програми передбачає залучення фахівців різного
спрямування: медпрацівників, представників громадських організацій тощо.
Дані про апробацію програми.
Апробація програми відбувалася протягом ІІ півріччя 2013-2014
навчального року в Калинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів серед учнів 7-9 класів,
педагогів та батьків і має високу експериментальну ефективність - більше
75%
Структура діагностичного дослідження складалася з двох зрізів: на
початок роботи за програмою і на момент закінчення (на останньому занятті
та в наступні дні).
Спільною метою вживаних методів діагностики є визначення
актуального емоційного стану. Для отримання цих відомостей
використовувся опитувальник «Діагностика домінуючої емоційної
модальності підлітків» Л.А.Рабинович в модифікації Т.Г.Сирицо).
Ефективність програми оцінюється за допомогою розрахунку відсотка
учнів в класі, від загальної кількості учнів, у яких знизилися показники від
початку до кінця спільної роботи.
Короткий опис програми
Назва, тип
програми
Превентивна
програма
«Допоможи
собі сам»:
копінгстратегії
подолання
стресу
Укладач
Акімова
Ніна
Миколаївна
Для вирішення
якого завдання
використовується,
спрямованість
Формування
адаптивних копінгстратегій у учнів,
педагогів, батьків,
що сприяють
позитивному
сприйняттю себе і
дозволяють
ефективно долати
життєві критичні
ситуації
Кількість
занять,
годин
Цільова
група
5 занять,
тривалістю
8 год. 40
хв.
Учні7-9
класів,
педагоги,
батьки
Структура програми
№ з/п
Зміст
Тривалість,
хв.
Заняття 1 для учнів «Як управляти своїми емоціями»
1
2
3
4
5
6
Вступ. Оголошення теми та мети заняття
Вправа з кольорами
Вправа-знайомство
Вправа «Хочу досягнути»
Вправа «Лють, печаль, щастя, сила»
Міні-лекція «Як управляти своїми
10 хв.
15 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
15 хв.
емоціями»
Вправа «Вгору по веселці»
Загальна рефлексія
7
8
Усього:
Заняття 2 для учнів
«Дослідження власного світу емоцій та почуттів»
Вступ. Оголошення теми та мети
1
заняття
2
Вправа «Знайомство»
3
Вправа «Моє ім'я»
4
Вправа «Вгадай, хто це»
5
Гра «Увірвися в коло»
6
Вправа «Мої емоції»
7
Вправа «Обличчя»
8
Вправа «Оксамитові ручки»
9
Рефлексія. Вправа «Закінчи речення»
Усього:
Заняття 3 для педагогів «Стрес. Подолання стресу»
1
Вступ
2
Вправа-привітання «Я відчуваю»
3
Мозковий штурм
4
Інформаційне повідомлення
5
Притча про двох сусідів
6
Вправа «Стаканчик»
7
Вправа «Діалог по телефону»
Інформаційне повідомлення «Подолання
8
стресів»
9
Вправа «Чого і тобі бажаю»
10
Вправа «Я переживаю стрес, коли…»
11
Вправа «Місце спокою»
12
Вправа «Вирізані фігури»
13
Вправа «Правила душевної рівноваги»
Підбиття
підсумків
«Поради
14
психолога»
15
Рефлексія
Усього:
Заняття 4 для педагогів
1
2
3
4
5
6
Вступ
Вітання «Ім’я по колу»
Вправа «Серветки»
Вправа-розминка «Рукостискання»
Правила роботи групи
Творче завдання «Девіз групи»
5 хв.
5 хв.
1 год. 20 хв.
10 хв.
10хв.
15 хв.
5 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
5 хв.
5 хв.
1 год. 20 хв.
5 хв.
10 хв.
15 хв.
5 хв.
5 хв.
5 хв.
10 хв.
10 хв.
5 хв.
15 хв.
10 хв.
15 хв.
10 хв.
5 хв.
5 хв.
2 год.
5 хв.
15 хв.
15 хв.
5 хв.
5 хв.
10 хв.
7
8
9
10
11
12
13
14
15
Усього:
Відеофільм «Роги лося»
Вправа-енергізатор «Закидай газетою»
Вправа-релаксація «Квітка в долоньках»
Творче завдання «Прекрасний сад»
Вправа «Це класно!»
Притча «На всіх не догодиш»
Вправа «Стратегії самодопомоги»
Підведення підсумків. Рефлексія
Прощання «Щастя, удачі»
10 хв.
5 хв.
10 хв.
20 хв.
5 хв.
5 хв.
10 хв.
5 хв.
5 хв.
2 год.
Заняття 5 для батьків
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
Повідомлення теми та мети заняття
Вправа «Знайомство»
Вправа– енергізатор «Олівці»
Вправа. Вигадуємо «Загальну історію»
Вправа «Моє ім'я»
Вправа «Відгадай, кого не стало?»
Вправа «Міні-повідомлення. Стрес і
депресія у дітей»
Вправа «Зобрази емоцію»
Вправа «Передай емоцію»
Вправа «Тренуємо емоції»
Вправа «Карниз»
Вправа «Чого й тобі бажаю»
Завершення тренінгу.
Рефлексія «Свято хвастунів»
Усього:
Загальна
кількість
годин:
ЗМІСТОВА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ
5 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
15 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
2 год.
8 год.40 хв.
Заняття 1 для підлітків «Як управляти своїми емоціями».
Тема: «Пізнання (сприйняття) себе і стосунків із навколишнім світом».
Мета: відображення емоцій, пов'язаних зі ставленням до себе; рефлексія
індивідуальних потреб і стосунків із іншими людьми.
Вступ. Оголошення теми та мети заняття
Вправа з кольорами
Психолог. Використовуючи кольори, які більш-менш значимі для вас зараз,
спробуйте відобразити ними різні форми і лінії та дослідити їхні смислові значення.
Вправа-знайомство
Психолог. Презентуйте себе групі, без слів, а тільки за допомогою
малюнка. Для цього, використовуючи лист ватману, намалюйте плакат, що
ілюструє ваш спосіб життя. У малюнку висвітліть свої інтереси, цінності,
«розкажіть» про сім'ю, друзів, заняття. Зображуйте за допомогою кольорів,
форм і ліній особливості свого відчуття кольору.
Вправа «Хочу досягнути»
Психолог. Намагайтесь уявити собі, що у вас з'явилась можливість
досягнути неможливого у житті. За допомогою малюнка передайте це.
Коли робота буде завершена, психолог пропонує підліткам
ідентифікувати себе із цим образом і розповісти про нього,
використовуючи займенник “Я” (мені..., у мене..., зі мною...). Психолог
може попросити підлітка особливим тембром голосу передати те, що
зобразив на своєму малюнку.
Обговорення
- Як ти будеш себе почувати, коли зможеш досягнути бажаного?
- Чи були у твоєму житті такі моменти, коли ти переживав радість від
досягнутого, успіху, перемоги?
- Коли це було, де і хто був поряд, як ти рухався, як билось твоє серце?
- Як сяяли твої очі і очі інших, хто радів поряд із тобою?
- Який запах супроводжував твій успіх?
Вправа «Лють, печаль, щастя, сила»
До заняття необхідно підготувати альбомні листи, умовно поділені
на чотири частини. У правому верхньому кутку під №1 написано слово
«лють», у правому нижньому — №2 — слово «печаль», у нижньому лівому
— №3 — «щастя», у лівому верхньому кутку — №4 — слово «сила».
4. сила
3. щастя
1.
лють
2.
печаль
Психолог. Дотримуючись нумерації, починаючи із правого верхнього
кутка, намалюй ті образи, які викликають у тебе поняття «лють», «печаль»,
«щастя», «сила». Малюй саме у такому порядку.
Коли робота завершена, психолог просить учасників по черзі
розповісти про намальовані образи і дає їм зворотній зв'язок у вигляді
власних асоціацій, почуттів, але не аналізуючи, не інтерпретуючи, не
оцінюючи їх.
Міні-лекція «Як управляти своїми емоціями»
Як розрядити негативні емоції?
Психолог. Можна розрядити свої емоції, висловившись в колі друзів,
які зрозуміють і поспівчувають. Якщо ти один, то можеш виразити свій гнів,
побивши подушку або викрутивши рушника, навіть, якщо він сухий. Велика
частина енергії гніву накопичується у м'язах плечей, у верхній частині рук і
в пальцях. Роби будь-які спонтанні звуки, можна щосили покричати напруга може бути «замкнута» в горлі. Найповноціннішу розрядку дає
заняття яким-небудь видом спорту. Тому справжні спортсмени мають не
лише фізичне, але і душевне здоров'я. Благотворно діє на людину природа.
Прогулянка по лісу, споглядання руху річки або спокійної гладіні озера,
лісові звуки і запахи здатні повернути душевну рівновагу і працездатність
навіть у найважчих ситуаціях. Дихання уступами: три-чотири короткі
видихи підряд, потім стільки ж коротких вдихів. Завдяки цьому
розбивається потік імпульсів, що йдуть в мозок при глибокому вдиху, що
дуже важливо при стресі. Природа дала нашому мозку відмінний засіб
захисту від психічних перевантажень - сміх і плач. Сміх виявляється
своєрідним захистом нервової системи. Його можна розглядати як серію
коротких видихів. Ці видихи і дроблять небезпечний потік імпульсів. У цій
вправі з'єднуються цілющі властивості плачу і сміху.
А зараз виконаємо ряд вправ на зняття емоційної напруги.
1. Стисніть пальці в кулак із загнутим всередину великим пальцем.
Роблячи видих спокійно, не кваплячись, стискайте із зусиллям кулак. Потім,
послабляючи стискування кулака, зробіть вдих. Повторіть 5 разів. Тепер
спробуйте виконати цю вправу із закритими очима, що подвоює ефект.
2. Візьміть по два волоські горіхи і здійснюйте ними кругові рухи в
кожній долоні.
3. Злегка помасажуйте кінчик мізинця.
4. Помістіть горіх на долоню ближче до мізинця, притисніть його
долонею іншої руки і робіть горіхом кругові рухи впродовж 3 хвилин.
Вправа «Вгору по веселці»
Мета: зняття напруженості, втоми.
Звучить неголосна релаксаційна музика. Сидячи на стільцях, всі закривають
очі, роблять глибокий вдих і уявляють, як вони піднімаються вгору по веселці, а на
видиху - з'їжджають з неї, як із гірки. Повторити 3-4 рази.
Психолог:
- Що ви відчували себе під час вправи?
- Як ви думаєте, яке значення має процес розслаблення?
Загальна рефлексія
- Що нового дізналися про себе?
- Що сподобалося більше, що менше?
Заняття 2 для учнів
Тема: «Дослідження власного світу емоцій та почуттів».
Мета: об'єднання групи, зняття напруженості, скутості.
Вступ. Оголошення теми та мети заняття
Вправа «Знайомство»
Підлітки розташовуються в колі і по черзі кидають надувну кульку
один одному, при цьому називаючи своє ім'я.
Через деякий час пропонується кинути кулю тому, з ким хочеш
пограти, поговорити.
Вправа «Моє ім'я» " [ Панфилова М.А.]
Мета:ідентифікація себе зі своїм ім'ям, формування позитивного
ставлення до свого «Я».
Психолог ставить питання, а учасники по колу відповідають:
- Тобі подобатися твоє ім'я?
- Чи хотів би ти, щоб тебе назвали по-іншому? Як?
При утрудненні у відповідях психолог називає пестливі похідні від
імені дитини , а вона обирає, яке їй найбільш до вподоби.
Вправа «Вгадай, хто це»
Учасники по черзі із зав'язаними або закритими очима, дотиками
досліджують обличчя інших учасників і називають їхні імена.
Гра «Увірвися в коло» [Ильин Е.И.]
Група учасників утворює коло, взявшись за руки. Один із бажаючих
намагається проникнути в коло, але група його не пускає.
Психолог спостерігає, яке ставлення дітей до заняття, як розвинені
комунікативні навички, яке місце займає спонтанність поведінки, емоційні
реакції на перешкоди, кому надається перевага у виборі партнера,
специфічні реакції (відхід від гри, активне прагнення бути лідером,
відношення до невдач).
Вправа «Мої емоції»
Матеріал: картки, на яких відмічені емоції і частини тіла людини. На
картках можуть бути наступні емоції: «Горе. Обличчя», «Радість. Губи»,
«Чванливість. Права рука», «Гордість. Спина», «Страх. Ноги»,
«Здивування. Брови».
Психолог. Я зараз вам роздам картки, на яких зображені емоційні
стани і частини тіла людини. Вам треба буде уважно подивитися на них і
зобразити емоцію. Наприклад, картка «Смуток. Руки» означає, що емоцію
смутку слід виразити за допомогою рук. Завдання групи - відгадати, яку
емоцію хотів зобразити учасник.
Обговорення:
Що означають для вас емоції?
Яку роль вони відіграють у життя людини?
У яких життєвих ситуаціях вони можуть виникнути.
Вправа «Обличчя»
Підлітки сидять навпроти один одного у парах. Тренер просить, щоб
хтось один із партнерів закрив очі, а інший, у той же час за допомогою
дотику передав певну емоцію та почуття: захоплення ним, ніжність,
неприйняття, зауваження, незгоду та ін. Усе це спершу виконують сидячи,
а потім - стоячи (але все це виконуємо із закритими очима).
І на завершення, ведучий просить учасників встати спиною один до
одного, і виконуючи різноманітні рухи спиною, привітатись із партнером,
висловити захопленість ним, покликати його із собою кудись піти, сказати
на зразок: «Як справи?», попрощатись із партнером, сказавши: «До
побачення» і т. ін.
Вправа «Оксамитові ручки»
Мета: зняття психоемоційної напруги, розвиток здатності розуміти свій
емоційний стан і уміння його виразить.
Учасники сидять по колу.
Психолог. Подивіться на свої руки, потріть долоньку об долоньку. Закрийте очі.
Уявіть собі, що ваші руки стали м'якими, пухнастими, оксамитовими. Погладьте себе
по обличчю, по щоках, потріть свої вуха долоньками, погладьте плечі, живіт, коліна.
Ваші ручки дуже м'які, вони люблять вас. Поцілуйте закритими очима свої долоньки.
Посміхніться їм.
- Що ви відчували під час вправи?
- Як ви думаєте, яке значення має розслаблення для кожного з вас?
Рефлексія. Вправа «Закінчи речення»
Психолог. Прошу вас по черзі продовжити речення: «Сьогодні на
занятті мені було ...(вирази почуття)».
Заняття 3 для педагогів
Тема: «Шляхи подолання стресу».
Мета: з’ясувати вплив стресових ситуацій на організм і психіку
людини, допомогти оволодіти елементарними прийомами релаксації та
аутотренінгу, розвивати навички подолання негативних емоційних станів.
Вступ
Психолог. Кожен із нас унікальний в своєму баченні світу, виявах
емоцій, поведінці. Скільки людей – стільки й можливостей для виникнення
різноманітних непорозумінь, конфліктів. Сьогоднішнє життя дуже складне,
зростають «масові» психотравмуючих події; шкільне середовище
специфічне, також передбачає існування безлічі відмінностей, а тому й
«зіткнень», нервових зривів. А тому сьогоднішнє заняття направлене на
роботу зі стресом та розвиток уміння послаблювати і долати стресові
ситуації.
Вправа-привітання «Я відчуваю»
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну
атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості, уточнення почуттів
присутніх на тренінгу педагогів.
Учасники сідають у коло, кожен називає своє ім’я, вітається з групою і
каже: «Сьогодні я відчуваю…»
Мозковий штурм
Психолог. Ми часто говоримо про стрес, кожен із нас вкладає свій
зміст у це поняття. Тому прошу вас подумати і дати відповідь на такі
питання:
- Що таке стрес?
- Чи були у вас стресові ситуації?
- Які емоції вас супроводжували?
- Як ви поводилися?
Інформаційне повідомлення
Психолог. Стрес може бути і корисним і руйнівним. Так, поряд із
стресорами, спільними для всіх людей, у діяльності педагога є професійні
стрес, чинниками якого є: відповідальність, необхідність бути
спостережливим та постійно підтверджувати свою компетентність, а також
тимчасова мінливість діяльності.
Щоденна робота педагога є досить великим навантаженням на
психіку, тому що весь час перед ним постають нові і складні завдання, без
часу на обмірковування. Мабуть, тому майже третина вчителів вважає
навчання «стресовим заняттям». До 80% педагогів перебувають у досить
напруженому стані. Усе це негативно впливає на діяльність педагога,
призводить до апатії, депресії, песимізму, хвороб, «професійного
вигорання». Проте стресам можна протидіяти. Стрес можна послабити або
взагалі усунути з нашого життя за допомогою зміни свого ставлення до
реальності, управляючи своїми думками. Наш розум має надзвичайну силу,
яку потрібно направляти на ослаблення стресу, а не на його посилення.

Ви відчуваєте стрес у тому випадку, коли переконали себе в
цьому.

Ви безпорадні тільки тоді, коли відчуваєте себе безпорадним.

Ви потрапляєте в ситуацію, з якої нема виходу, коли вирішили,
що виходу нема.

Змінюючи думки, сподівання, настанови, ви вчитеся жити без
стресу.

Змінюючи себе, ви обов’язково відчуєте, що змінилися люди і
події , які раніше викликали у вас стрес.
Було б неправильно вважати, що навколо вас існує певне стресове
середовище, насичене чинниками, які викликають негатив. Доречним у
цьому випадку буде згадати слова відомого російського письменника Л.
Толстого: «Людина розумом може і повинна позбутися того, що її турбує».
Притча про двох сусідів
Жили на вулиці два сусіди. Раптом один другому зробив велике зло.
Ображений, палко прагнучи помститись, пішов до мудреця по пораду. Що
ж мудрець йому запропонував? Відповісти кривдникові добром! Сусід
послухався, та у відповідь був знову «нагороджений» злом. Але мудрець і
тут порадив не пошкодувати добра. «Як? – закричав чоловік. – Я не можу
себе змусити!». Тоді мудрець заперечив: «Якщо він не втомився від зла, то
чому ти втрачаєш сили від добра?»
Вправа «Стаканчик»
Мета: вироблення психотехнік видозміни, послаблення стресових
переживань.
Психолог кладе на долоню м’який стаканчик і говорить учасникам:
«Уявіть,що цей стаканчик – для ваших найпотаємніших почуттів, бажань
і думок. У нього ви можете покласти те, що для вас важливе і цінне, це і
буде тим, що ви любите».
Протягом кількох хвилин у кабінеті тиша, а потім несподівано
психолог мне стаканчик.
Рефлексія:

Що ви відчули, коли побачили мої дії?

Що вам захотілося зробити?

Коли виникають подібні почуття?

Хто ними керує?

Куди вони зникають потім?
Психолог. Отже, те, що ви відчули зараз, - це реальний стрес, це
реальне напруження, і те, як ви це пережили, і є ваша справжня реакція на
стрес, реакція на проблеми, які виникають у вас при спілкуванні з іншими
людьми.
Вправа «Діалог по телефону»
Група об’єднується у пари. Необхідно два телефони. Імпровізується
телефонний дзвінок, пари спілкуються.
Педагоги використовують
інтонаційні, мовленнєві, стилістичні засоби.
Завдання: розповісти про свої почуття; поділитись своїми
проблемами; знизити рівень напруги і потреби в деструктивному
вираженні почуттів; повідомити про травмуючи події в опосередкованій
формі.
Рефлексія.
- Чи легко було розповідати про свої почуття іншому?
- Як сприймав партнер вашу проблему?
- Чи готові ви були допомогти у її вирішенні?
Інформаційне повідомлення «Подолання стресів»
Психолог. Людині постійно доводиться долати труднощі, однак далеко
не всі вони впливають на психіку та викликають стрес. Зберігати рівний
настрій і внутрішню гармонію дозволяє психологічна стійкість особистості.
Психологічну стійкість підтримують внутрішні (особистісні) і зовнішні
(міжособистісні) ресурси.
Внутрішні ресурси: погодженість реального і бажаного «Я»
особистості, самоповага (оцінка цієї відповідності випливає з порівняння
уявлень про себе: який я є насправді (я – реальне) і яким я хотів би бути (я –
бажане), відповідність досягнень домаганням, відчуття сенсу життя,
усвідомлення діяльності й поведінки; віра в досяжність поставлених цілей,
упевненість в тому, що все, що з людиною відбувається, є наслідком
власних зусиль і вчинків, екстравертованість – особистісна характеристика,
що визначає спрямованість інтересів на навколишній світ. Добре фізичне
здоров’я, витривалість, уміння використовувати ефективні способи
подолання стресу (розслаблення, позитивне мислення), високий рівень
психолого-педагогічної культури.
Зовнішні ресурси: міжособистісна і соціальна підтримка – підтримка
близьких, друзів, співробітників, їхня конкретна допомога в справах. Це дає
людині можливість здійснювати емоційне розкриття, переживати почуття
згуртованості. Важливим є також збереження або бажання зміни статусу –
сімейного, посадового, соціального.
Індивідуальні особливості, які спричиняють зниження стресостійкості:
підвищена тривожність, ворожість, самоагресія, емоційна збудливість,
нестабільність, песимістичне ставлення до життєвої ситуації, тривалі
негативні переживання, замкнутість; труднощі самореалізації; сприйняття
себе, як невдахи, внутрішньо-особистісні конфлікти.
Вправа «Чого і тобі бажаю»
Мета: підняття емоційного фону, отримання інформації один про
одного.
Починає ведучий, він першим кидає м'ячик будь-якому учасникові і
говорить: «У мене краще за все виходить ... (наприклад, спілкуватися з
людьми) чого і тобі бажаю». Той, хто отримав м'яч, з побажанням кидає
його будь-якому іншому учасникові і вимовляє: «У мене краще за все
виходить ..., чого і тобі бажаю».
Вправа «Я переживаю стрес, коли…»
Мета: привернути увагу до внутрішнього стану оточення, з’ясувати
головні стресори учасників.
Учасникам по колу слід продовжити речення: «Я переживаю стрес,
коли…»
Рефлексія
Психолог. Стреси, які виникають в житті, можна уявити, як коридори,
якими треба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше,
однак пройти їх все одно доведеться.
Вправа «Місце спокою»
Мета: розслаблення.
Матеріали: запис релаксаційної музики.
Психолог. Сядьте зручно, заплющте очі. Спокійно вдихніть і
видихніть. Уявіть собі, що ви пливете на човні по морю, далеко від дому.
Усі проблеми і турботи залишилися вдома, ви почуваєтеся вільно, на вас
ніщо не тисне, ви ні про що не думаєте. Ваш човен вільно пливе по хвилях.
Ви насолоджуєтеся почуттям спокою. Ви то підіймаєтеся на хвилі, то
опускаєтеся. Ви відчуваєте приємне тепло сонячних променів. Ви спокійні й
розслаблені. Ви відчуваєте своє дихання: вдих, видих… Теплий, приємний
спокій розливається по всьому тілу. Ви дедалі спокійніші, вільніші… Ваш
погляд зупиняється на маленькому острові. Вас манить туди, ви там шукаєте
спокою, захисту, задоволення. Ваш човен наближається до острова. Уже
можна розрізнити рослинність, пальми, пісок. І ось ви сходите на берег. Ви
відчуваєте тепло піску – м’якого, теплого, приємного. Ви лягаєте і
відчуваєте тепло, розслабляєтесь… На губах у вас морська сіль… Ви
дивитеся на хмаринки й відчуваєте тепло сонця, подих ласкавого повітря.
Тут ваша гавань. Насолоджуйтеся, безпеку почуттям спокою, впевненості,
тепла. Сюди ви зможете повернутися будь-коли. Це місце дасть вам
упевненість, силу, безпеку. Попрощайтеся з цим місцем, час повертатися в
реальність. Повільно розплющуйте очі.
Вправа «Вирізані фігури»
Психолог. Накресліть яку-небудь фігуру, потім виріжте її і намалюйте
на ній зображення. Придумайте розповідь про те, що почуває, про що
думає, що хоче і що може ваша фігура.
Рефлексія.
- Поділіться своїми враженнями (за бажанням);
- Що переживали, коли складали розповідь?
- Для чого потрібна ця вправа?
Вправа «Правила душевної рівноваги»
Мета: розвиток групової згуртованості.
Учасники об’єднуються у чотири групи. Завдання: написати і
презентувати поради щодо того, як зберегти душевну рівновагу в стресовій
ситуації.
Підбиття підсумків «Рекомендації психолога»

Намагайтеся уникати стресових для вас ситуацій.

Спробуйте перенести увагу, введіть собі за правило не приймати
серйозних рішень, коли ви надто схвильовані.

Не перебільшуйте небезпеку. Намагайтеся не «накручувати»
себе домислами.

Вчіться розмежовувати справді небезпечну для вас ситуацію і
ситуацію, яка є просто нелегкою.

Якщо ви помилились, повелись необачно, не картайте себе за
це. Краще проаналізуйте ситуацію, що склалася, і подумайте, що ви хочете
змінити, як і коли.

Будьте доброзичливими до оточення.

Будьте терплячими. Вмійте вибачати, не допускайте, щоб
роздратування переросло у важку образу, а образа у ненависть, яка здатна
знищити вас самих.

Намагайтесь завжди бути зайнятими, якщо нецікавою, то
принаймні, необхідною справою для вас, сім’ї, учнів.

Якщо у вас багато проблем, які створюють тривожний настрій,
не впадайте у відчай.

Беріть ваші стреси в свої сильні руки та використовуйте їх,
мобілізуючи здатність для досягнення успіху.
Матеріали для буклетів: «Зі стресом можна впоратися». Додаток
Мета: допомогти дітям оволодіти елементарними прийомами і
навичками подолання негативних емоційних станів.
Сучасна наука розмежовує сфери психічного і психологічного
здоров'я. Психологічні відхилення більш оборотні, їх своєчасна діагностика
і грамотна корекція покликані допомогти людині виробити кошти
саморегуляції. Якщо у вас вдома не все мирно, якщо ви не любите школу
або не хочете самі навчається, то і школа може стати джерелом стресу. А
вже постійний стрес призведе до порушення психологічного здоров'я, а там
вже й до відхилення в психіці недалеко. Сьогодні ми поговоримо про стрес.
Стрес - стан напруги організму.
Ознаки стресового напруги (якщо розглядати їх разом).
1. Неможливо зосередиться на чому.
2. Занадто часті помилки в роботі.
3. Погіршується пам'ять.
4. Досить часто з'являються болі (голова, спина, область шлунку).
5. Хочеться постійно їсти і відчуття недоїдання.
6. Дуже часто виникає відчуття втоми, не тільки від навчання.
Професійна діяльність вчителя носить стресовий характер! Бережіть
своїх вчителів. Безумовно, зазвичай немає якого-то постійного засоби, щоб
зменшити стрес. Частіше необхідно змінити своє ставлення до цієї ситуації.
Однак не завжди це вдається. Важливо оволодіти деякими прийомами
самодопомоги.
1.
Усвідомлення і промовляння (вголос або про себе) емоційних
переживань - згадайте як це постійно роблять в серіалах.
2.
Шукайте підтримки. Під час стресу ті, у кого є друзі, добрі
вчителі, психолог, отримують хоча б деякий захист від потрясінь.
3.
Змочіть виски водою.
4.
Наведіть порядок на своєму столі, у будинку. Можна
подивитися веселий фільм, КВК, сходити в гості, на дискотеку, зайнятися
спортом і т.д.
5.
Не будьте занадто вимогливі до себе. Вчіться відповідати «ні»,
коли від вас вимагають того, що вище ваших можливостей. Людина, яка
постійно перебуває на межі фізичних і емоційних сил, це перший кандидат
на виснаження сил, стреси.
6.
Любіть себе, такого прекрасного і неповторного.
7.
Боріться зі своїми страхами. Яким проблемам ви боїтеся
поглянути в обличчя. Не хочете підвести близьку людини? Боїтеся зробити
комусь боляче. Вихід із «зони комфорту» провокує занепокоєння і
напруженість. Однак і вірно інше: легкий стрес корисний, він активізує
адаптивні здібності людини, стимулює роботу мозку. Саме в незвичних,
екстремальних ситуаціях, що викликають стрес, і відбувається особистісний
ріст. Важливо пам'ятати, що ви сильніше власного страху, і що результат,
який ви отримаєте в остаточному підсумку, у будь-якому разі вартий цієї
боротьби.
8.
Плануйте свою діяльність. З чого ж почати? Складіть список з
десяти речей, які ви хотіли б змінити або освоїти в цьому році. Наприклад,
поступити кудись, схуднути на 3 кг, познайомиться з кимось і т.д. Складіть
план, як цього добитися. І, сформулювавши ці зачіпки, негайно починайте
працювати. Записуйте всі етапи виконання завдань, їх аналіз, завдання
самому собі, їх виконання, аналіз ходу самовиховання тощо. При
наполегливому бажанні ви точно досягнете того, чого хочете.
9.
Візьміть собі на замітку декілька вправ.
Вправа 1. Дихати животом (а не грудьми), язик при цьому
притиснутий до піднебіння.
Вправа 2. Можете повільно порахувати від 1 до 10 і у зворотному
порядку, пов'язавши рахунок з ритмом дихання і пульсом.
Вправа 3. Коли ви дуже втомилися, вам важко, хочеться лягти, а
треба ще щось зробити, скиньте «гору з плечей». Станьте, широко
розставте ноги, підніміть плечі, відведіть їх назад і опустіть плечі.
Зробіть цю вправу 5-6 разів і вам відразу стане легше.
Вправа 4. Щоб відволіктися, подумки переміщайте погляд від
одного об'єкта до іншого, затримуючи його на 1-2 секунди і
вимовляючи його назву (подумки або пошепки, але ясно і чітко його
промовляючи).
Вправа 5. Уявіть собі, що хтось намагається змусити вас зробити
щось неприємне, небезпечне і просто погане. Що підказує ваш розум?
«ТЕМНІ ДУМКИ»:
1. Якщо я скажу «ні!», зі
мною не будуть спілкуватися.
2. Якщо я відмовлюся, то
вони стануть дражнити мене.
3. А раптом я залишуся
один, якщо скажу їм «ні»?
«ЧИСТІ ДУМКИ»:
1. Це мій вибір!
2. Я можу подолати свій
страх!
3. Це потрібно сказати, і я
зроблю це!
4. Я не злякаюся!
5. Я зможу!
Вправа 6. Як тільки ви відчуєте, що занепокоїлися, хочеться
когось стукнути, щось кинути, є дуже хороший спосіб довести собі
свою силу: обхвати долонями лікті, сильно притисни руки до грудей це поза витриманої людини.
Вправа 7. Скажіть собі: «Сонячний зайчик заглянув мені в очі.»
Закрийте їх. Він побіг далі по обличчю, - ніжно погладьте його
долонями: на лобі, на носі, на ротику, на щоках, на підборідді,
погладжуй акуратно, щоб не злякати, голову шию, живіт, руки, ноги,
він заліз за комір - погладь його і там. Він не бешкетник - він просто
любить вас, отож погладьте його і подружіться з ним.»
Рефлексія.
Психолог. Закінчи
…….(виразіть почуття)».
речення.
«Сьогодні
на
занятті
мені
було
Заняття 4 для педагогів
Тема: «Стратегії самодопомоги у стресових ситуаціях».
Мета: сприяти саморозкриттю учасників тренінгу; створити умови
для прояву творчої, професійної та особистої індивідуальності; звернути
увагу педагогів на розподіл своєї психічної енергії; сприяти розвитку
позитивного ставлення до життя;розширити діапазон знань про способи
ефективної саморегуляції;допомогти оволодіти елементарними прийомами
релаксації та аутотренінгу, розвивати навички подолання негативних
емоційних станів.
Вступ
Психолог. Доброго дня, шановні педагоги. Сьогоднішнє наше заняття це зразок того, чого ми дійсно хочемо, воно про те, щоб в житті кожного
відбувалися дивовижні події, щоб ми не боялися проявляти себе, щоб могли
знаходити шляхи співпраці з іншими і вирішення проблем. Сподіваюся, що
наша сьогоднішня зустріч принесе вам задоволення, допоможе зняти
напругу, зарядить позитивною енергією й не тільки.
Вітання «Ім'я по колу»
Учасники заняття сідають в коло. Кожному роздається аркуш
паперу, олівці, фломастери, маркери, крейда. На аркуші паперу педагоги
малюють сонце, в центрі якого пишуть своє ім'я і домальовують промінці.
На першому промені педагог повинен написати ту якість (особистісну або
професійну), яка характеризує його найбільше.
По сигналу психолога учасники передають по коло свої листкисонечка наступному учасникові. Педагог, що отримав «сонце» іншого,
також малює промінець і пише якість, властиву тій людині, чиє сонечко він
отримав. Важливо, щоб якості/риси не повторювалися.
Таким чином, сонце кожного матиме багато позитивних промінців.
Рефлексія:
Що ви дізналися про себе нового?
Які якості виявилися несподіваними, приємними?
Що ви відчуваєте після вправи?
Знайомство. Вправа «Серветки»
По колу передається пачка серветок. Психолог оголошує, що кожен
учасник може узяти ту кількість, яку вважає потрібною для себе. Коли
серветки будуть розібрані усіма учасниками групи, психолог просить
перерахувати їх і назвати стільки фактів зі своєї біографії, скільки
серветок у них в руках.
Розминка «Рукостискання»
Психолог підходить до кого-небудь з учасників і вітається з ним за
праву руку. Не відпускаючи руки ведучого, учасник вітається лівою рукою з
наступним учасником і так далі, поки усі учасники не триматимуться за
руки і рукостискання не повернеться у ведучому.
Прийняття правил групи
Психолог після знайомства, пропонує прийняти правила роботи
групи, якщо учасники згодні, вони голосно плескають в долоні, якщо не
згодні - тупають ногами. Це такі правила, а саме:

відкрите спілкування;

активність і гумор;

безоцінювальне судження;

добровільна участь;

взаємоповага.
Творче завдання «Девіз групи»
Об’єднання у групи по складанню пазлів. (2 групи)
Психолог роздає пазли учасникам, з яких вони повинні утворити
картинку; таким чином вони об’єднаються у 2 команди.
Групам пропонуються рими, використовуючи які слід придумати
девіз: «кішка-ложка та віконце-сонце», «біг-ліг та сніг-сміх».
Відеофільм «Роги лося»
Обговорення.
Вправа-енергізатор «Закидай газетою»
Учасники залишаються в 2 командах. Командам роздаються листи
газети, які вони повинні зім'яти. Учасники шикуються в дві лінії - один
навпроти одного. Завдання командам: доки звучить музика, учасники
кидають газетні м’ячі на групу суперника, намагаючись, щоб на своїй
половині було якомога менше «м’ячів». Як тільки музика припиняється підраховується кількість «м’ячів» на обох сторонах команд.
Вправа-релаксація «Квітка в долоньках»
Усім учасникам пропонується зручно сісти, закрити очі і уявити, що
вони на зеленому лугу (звучить релаксаційна музика із звуками природи).
Психолог. Уявіть зелений луг, ласкаве сонце, співають птахи,
дзюрчить струмок. З'являється маленька, симпатична, наївна і дуже щаслива
дитина, вона не знає печалі, невпевненості, поганого настрою. Це ви в
дитинстві, упізнали себе? Малюк тягне до вас руки, він такий довірливий і
доброзичливий, і ви відповідаєте йому тим же. Хочеться радіти і
посміхатися, забути усі труднощі життя, відчути себе впевненим, він
перетворюється на квітку у ваших долоньках, він прекрасна квітка
дитинства, і ви несете її з собою по життю. У когось вона дуже глибоко в
душі, а хтось часто бачить її уві сні, у когось це скромна, непримітна
квіточка, а у когось яскрава, бурхлива. Вони усі хороші, квіти нашого
дитинства. І якщо вам буде важко, ви не зможете знайти відповідь на якесь
питання, згадайте малюка, що подарував вам квітку дитинства в долоньках, і
я сподіваюся, що це вам допоможе відчути себе маленькою наївною,
щасливою дитиною, а вже вона - точно підкаже, як відчути себе щасливим.
Пора повертатися. Розплющуйте очі.
Обговорення:
- Яке відчуття ви переживали, поринувши у дитинство?
Творче завдання «Прекрасний сад»
Учасники сидять в колі. Психолог пропонує згадати:
Яку квітку дитинства в долоньках вони представляли в
попередній вправі. Якою вона була?
Яке листя, стебло, а може бути голки?
Висока чи низька? Яскрава або не дуже?
А тепер, після того, як усі уявили це - намалюйте свою квітку,
Напишіть щось важливе на пелюстках, що допоможе вам бути
щасливими.
Усім роздаються аркуші, фломастери, крейда, клей.
Далі учасникам пропонується вирізати свою квітку. Потім усі
сідають в коло. Психолог розстилає усередині кола ватман, який
оголошується галявиною саду, яку треба засадити квітами. Усі учасники по
черзі виходять і прикріплюють свою квітку.
Обговорення:
Помилуйтеся «прекрасним садом», збережіть цю картинку в
пам'яті, щоб вона поділилася своєю позитивною енергією. Подивіться, хоч і
багато квітів, але усім вистачило місця, кожен зайняв тільки своє місце, те,
яке вибрав сам.
Чи однакові ваші квіти?
А що схожого, загального?
Що треба квітам, щоб вони росли і квітували? (Сонце і увагу.)
Психолог. Ця галявина символізує те, що душа кожного педагога
завжди повна прекрасними квітами.
Примітка. Психологічний сенс вправи: вона використовується для
психологічного скидання внутрішньої напруги, служить для вивчення
почуттів, для розвитку міжособистісних навичок і стосунків, зміцнення
самооцінки і упевненості в собі. Вправа дозволяє зрозуміти і відчути себе,
бути самим собою, виразити вільно свої думки і почуття, а також
зрозуміти унікальність кожного, побачити місце, яке займаєш в
різноманітті цього світу і відчути себе частиною цього прекрасного.
Вправа «Це класно»
Усі учасники стають в коло. Один учасник виходить на середину і
продовжує фразу: «Життя навчило мене…», а інші учасники після кожного
висловлювання викидають вперед руку з виставленим вгору пальцем і
вимовляють: «Це класно!».
Притча «На всіх не догодиш!»
Психолог. Батько зі своїм сином і віслюком у полуденну спеку
подорожували по запорошених провулках Кешана. Батько сидів верхи на
віслюкові, а син вів його за вуздечку. «Бідний хлопчик, - сказав перехожий,
- його маленькі ніжки ледве встигають за віслюком. Як ти можеш ліниво
сидіти на віслюкові, коли бачиш, що хлопченя зовсім вибилося з сил?»
Батько прийняв його слова близько до серця. Коли вони завернули за ріг, він
зліз з віслюка і велів синові сісти на нього. Дуже скоро зустрілася їм інший
чоловік. Гучним голосом він сказав: «Як не соромно! Малий сидить верхи
на віслюкові, як султан, а його бідний старий батько біжить услід». Хлопчик
дуже засмутився від цих слів і попросив батька сісти на віслюка позаду
нього. «Люди добрі, бачили ви що-небудь подібне? - заголосила жінка під
чадрою. - Так мучити тварину! У бідного віслюка вже провисла спина, а
старий і молодий нероби сидять на ньому, ніби він диван, бідна істота!» Не
кажучи ні слова батько і син, посоромленні, злізли з віслюка. Ледве вони
зробили декілька кроків, як чоловік, що зустрівся їм, став глузувати з них:
«Чого це ваш віслюк нічого не робить, не приносить ніякої користі і навіть
не везе кого-небудь із вас на собі?» Батько сунув віслюкові повну жменю
соломи і поклав руку на плече сина. «Щоб ми не робили, - сказав він, обов'язково знайдеться хтось, хто з нами буде не згоден. Я думаю, ми самі
повинні вирішувати, що нам потрібно робити».
Обговорення притчі.
Вправа «Стратегії самодопомоги»
Психолог. Якщо у тебе є яблуко і у мене є яблуко і ми помінялися - у
кожного з нас залишилося по яблуку. Якщо у тебе є цікава ідея і у мене є
ідея і ми обмінялися - у кожного з нас буде вже по дві ідеї. Уявіть собі
ситуацію, коли кожен поділиться своїм досвідом, якими при цьому ми
станемо багатими. Поділіться своїм досвідом з групою «Що я можу зробити,
щоб понизити свій власний рівень стресу, принести собі радість?
Підведення підсумків. Рефлексія
Мета: отримання зворотного зв’язку.
Всі учасники по колу продовжують речення: «Це заняття допомогло
мені дізнатися, пережити, стати, зрозуміти…»
Прощання «Щастя, удачі»
Психолог пропонує усім встати в коло для ритуалу завершення
заняття. Кожен із учасників бажає одним словом усім учасникам чогось
хорошого. Після того, як останній учасник висловиться, усі голосно
вимовляють: «Ми бажаємо усім нам…» Психолог бажає усім удачі і гарного
настрою.
Заняття 5 для батьків
Тема: «Наші внутрішні резерви для подолання стресу».
Мета: аналіз власних джерел негативних переживань; виявлення
внутрішніх ресурсів боротьби з негативними емоціями; зняття напруги за
рахунок висловлювання негативних емоцій, що накопичилися, отримання
психологічної підтримки; вироблення прийомів і способів безконфліктної
взаємодії дорослого в сім'ї.
Якщо кризам дає про себе знати,
слід зайняти активну життєву позицію
і в першу чергу щодо самого себе.
Л.Б.Шнейдер
Повідомлення теми та мети заняття
Психолог. Одного разу черепаха вирішила вирушити в далеку дорогу
на озеро, в якому жили її діти. Йшла дуже довго. Через три дні вона здолала
шосту частину шляху і вирішила під каменем відпочити. У цей час учень
прогулювався по дорозі. Побачивши під каменем черепаху, він вирішив, що
вона повзе до старого ставка, до якого йти йому було п'ять хвилин. Учень
відніс черепаху назад до ставка і, задоволений тим, що вчинив добру справу
повернувся в школу. Через тиждень він знову прогулювався по тій же дорозі
і побачив під каменем черепаху. «Бідна, ти знову тут виявилася! Підемо, я
віднесу тебе додому». Залишивши черепаху у ставка, він повернувся в
школу в прекрасному настрої. Увечері у нього піднялася температура, і всю
ніч йому було дуже погано. А в цей час стара черепаха гаряче молилася:
«Господи, хоч би цей перехожий захворів і перестав гуляти по дорозі!
Господи, допоможи мені дістатися до озера і побачити своїх діток!»
Уранці до учня зайшов Учитель.
- Як ти себе почуваєш?
- Трохи краще. Ніколи мені не було так погано.
- Що ж поганого ти вчинив?
- Абсолютно нічого!
- Може у тебе були погані думки?
- Ні, я стежив за думками і за вчинками. Я нікому не робив зла,
навпаки, тільки допомагав.
- Кому ж?
- Старій черепасі. Вона постійно попадалася мені на шляху під час
прогулянок. Сонце палило нещадно, і черепаха ховалася за каменем. Двічі я
відносив її додому, до ставка.
- Як ти дізнався, що їй було треба? Ти з нею розмовляв?
- Я не говорив з нею. І так було зрозуміло, що вона йшла до води.
- Так, - посміхнувся Учитель - довго ж довелося молитися старій
черепасі, щоб більше не зустрічатися з тобою на тій дорозі!
Вправа «Знайомство»
На аркуші паперу кожен учасник пише своє ім’я, а потім 10 разів
відповідає на питання: «Хто я такий».
(Це може бути все, що завгодно, що відповідає істині. Це можуть
бути риси характеру, особливості особистості, інтереси, біографічні дані,
різноманітне порівняння себе з ким і з чим завгодно в алегоричній формі і ін.
Потім учасники прикріпляють ці листи собі на груди і, повільно ходячи по
кімнаті, читають написане. Можна при цьому вводити заборону на
розмови, щоб підвищити напругу обговорення своїх вражень, після того, як
група повернеться на свої місця. Головним моментом в цьому варіанті
знайомства є обговорення. Психолог повинен бути «озвучувачем»,
«посилювачем» кожної висловленої думки, здивування, незадоволення і
навіть небажання говорити).
Рефлексія:
Які із зазначених вами особливостей є для вас найбільш
значимими?
Розвитку яких сторін свого образу ви віддаєте більше сил і часу?
Чи побачили ви щось незрозуміле, неясне у своїх образах?
Що стало зрозумілим після ознайомлення з іншими?
Вправа–руханка «Олівці»
Суть вправи полягає в утриманні олівців між пальцями учасників, які
стоять поруч. Та спочатку учасники виконують підготовче завдання:
об’єднавшись у пари, розміщуються один проти одного на відстані 70-90
см і намагаються утримати
два олівця, притиснувши їхні кінці
подушечками вказівних пальців. Завдання: не випускаючи олівця, рухати
руками вгору-вниз, вперед-назад.
Після виконання підготовчого завдання, група стає у вільне коло
(відстань між сусідами 50-60 см), олівці затискуються між подушечками
вказівних пальців сусідів.
Психолог. Ваше завдання, не відпускаючи олівців, синхронно
виконувати наступні завдання:
1. Підняти руки, опустити їх, повернути в попереднє положення.
2. Витягнути руки вперед, повернуть в попереднє положення.
3. Зробити крок вперед, два кроки назад, крок вперед (звуження і
розширення кола).
4. Присісти, встати.
Під час виконання вправи від учасників вимагається чітка
координація спільних дій на основі невербального сприйняття один одного.
Якщо кожен учасник буде думати тільки про свої дії, то вправу практично
неможливо виконати. Необхідно будувати свої дії враховуючи рух
партнерів.
Рефлексія.
- Які дії повинен виконувати кожний учасник, щоб олівці в колі не
падали?
- Що допомогло виконати вправу?
- Що заважало?
Психологи вважають, що усвідомити проблему і вербалізувати її –
значить наполовину її вирішити. Молодці!
Вправа. Вигадуємо «Загальну історію»
Мета: допомогти учасникам виразити свою індивідуальність; учити
висловлювати свої думки; навчити адекватним способам взаємодії взаєморозуміння; розвивати уміння спокійно вислухати співрозмовника.
Учасники сидять по колу. Перший учасник говорить перше речення,
другий продовжує і так далі.
Обговорення.
Чи сподобалася вам ця історія?
Що ви відчували, розповідаючи по колу?
Що ви робили, якщо хотілося поправити оповідача?
Вправа «Моє ім'я»
Мета: ідентифікація себе зі своїм ім'ям, формування позитивного
відношення до свого "Я".
Психолог ставить питання, учасники по колу відповідають.
Вам подобається ваше ім'я?
Чи хотіли б ви, щоб вас звали по-іншому? Як?
Вправа «Відгадай, кого не стало?»
Мета: розвиток уваги, спостережливості, прийняття один одного.
Учасники повинні здогадатися, хто вийшов з кімнати, і описати його.
Вправа «Міні-повідомлення. Стрес і депресія у дітей»
Психолог. Надмірні навантаження, погані взаємовідносини з
однокласниками, втрата близьких, постійного місця проживання, а також
підвищені очікування батьків можуть привести до розвитку стресового
стану у дітей, що неодмінно відіб'ється в негативній поведінці дитини.
Критична ситуація породжує наступні протиріччя, що сприяють
розвитку девіантної поведінки у підлітків:
протиріччя образу "Я" - виникає у момент відчуття людиною
«втрати себе» і «відшукання себе», що ще не настало, протиріччя сенсів і їх
змісту; внаслідок цього виникає втрата сенсу життя;
внутрішньоособистісне протиріччя, що виникає в критичній
ситуації, супроводжується переживанням/подоланням його самого і ситуації
в цілому; це веде до трансформації особи.
При взаємодії дитини із ситуацією відбувається перебудова
внутрішнього світу дитини: порушується стійкість, цілісність «Я-концепції»
суб'єкта, змінюється її самосвідомість, виникають нігілізм, моральний
скептицизм, цинізм, моральна нестійкість, душевне спустошення і тому
подібне.
Як тільки під впливом критичної ситуації сталася «втрата себе»,
дитина здійснює напружену внутрішню роботу з перебудови, перетворення
свого внутрішнього світу, яку можна назвати процесом «пошуку себе». Ці
протиріччя пов'язані з порушенням цілісності і стійкості уявлень про себе.
Зіткнення дитини будь-якого віку з травматичною ситуацією, її
переживання показують нереальність наявних ілюзій. Руйнування ілюзій -
дуже болючий процес для будь-якої дорослої людини, а для дитини - удвічі.
Відкриваючи для себе переживання, отримані в результаті травми, дитина
знецінює усі свої зусилля: навіщо добре вчитися, намагатися бути хорошим,
ходити в школу, якщо це не дає почуття захищеності, потрібності комусь. І
дуже важливо, що буде із цим відкриттям. Якщо дитина вибирає шлях
виходу із ілюзій у світ небезпечний, але реальний, вірить в себе, то вона
долатиме труднощі, що стоять перед нею, тобто вона подорослішає і стане
на вищий рівень свого розвитку як особистості. Якщо не зможе здолати
бар'єр ілюзій, то в дитині зміцниться переконання в існуванні нових ілюзій, і
вона віритиме в них, житиме в придуманому нею самою неіснуючому світі.
Дітям, що пережили психічну травму, досить важко зрозуміти, що з ними
сталося. Це передусім пов'язано з їх віковими особливостями, їм бракує
соціальної і психологічної зрілості. Дитина не в змозі усвідомити сенс того,
що відбувається, вона просто запам'ятовує саму ситуацію і свої переживання
в цю мить. На що треба звернути увагу батькам?
Тривожні дзвіночки

Будь-які негативні зміни в поведінці школяра говорять про те,
що дитина відчуває стрес.

Дитина стає вередливішою, упертішою, може почати грубити,
робить шкоду, поводиться так, як ніколи раніше, виражає протест: «Не
чиститиму зуби, не робитиму уроки». Така поведінка найчастіше характерно
для дітей молодших класів, оскільки старші діти можуть пояснити свій стан.

Якщо дитина відчуває пригніченість, вважає себе приниженою,
скривдженою, самотньою, якщо у неї занижена самооцінка - це ознаки
стресу. Дитина ніколи не скаже: «Мені сумно, я нещасна». Зміниться її
поведінка. Їй стане нудно. Якщо дитина раніше була балакучою,
товариською, розкутою, то вона стане менш балакучішою, задумливішою,
закине улюблені іграшки.

Втрата апетиту або надмірне переїдання, що спричиняє за собою
значну втрату ваги або повноту.

Діти втрачають мотивацію в житті і стають замкнутими,
прийшовши з школи, вони закриваються у своїй кімнаті і можуть сидіти
наодинці годинами.

Безсоння вночі і підвищена сонливість впродовж дня.
Вправа «Зобрази емоцію»
Батькам роздаються картки із назвою однієї емоції, але так, щоб
інші не бачили, що там написано. Завдання учасника — зобразити дану
емоцію за допомогою невербальних засобів спілкування, а інших —
відгадати те, що зображають.
(Перелік орієнтовних емоцій: гнів, радість, сум, здивування, відраза,
інтерес, байдужість, образа та інші).
Вправа «Передай емоцію»
6-8 бажаючих виходять на центр кімнати і стають плечима один до
одного. Психолог просить останнього учасника придумати будь-яку емоцію
і передати її людині, що стоїть перед нею, але без слів (жестами, мімікою,
дотиком). Завдання полягає в тому, щоб кожен наступний учасник передав
цю емоцію, яку «отримав», своїми засобами. Коли перший учасник отримав
«емоційне послання»,його запитують, яку, на його думку, емоцію хотів
передати його сусід. Потім наступний учасник говорить, яку емоцію він
отримав і передав, і так продовжується до останнього учасника.
Після завершення вправи, увага учасників звертається на те, що
кожен із них має свою емоційність і зрозуміти переживання іншої людини
не завжди легко.
Вправа «Тренуємо емоції»
Мета: розвиток уміння відчувати настрій і співпереживати
близьким.
Психолог пропонує учасникам:
а) нахмуритися як:
- осіння хмара;
- розсерджена людина;
б) позлитися, як:
- два барани на містку;
- при сварці з другом;
в) злякатися, як:
- пташеня, що впало з гнізда;
- при зустрічі із злим собакою;
г) посміхнутися, як:
- кіт на сонечку;
- літнє сонце;
- ніби ти побачив диво.
Вправа «Карниз»
Мета: зміцнення в батьківському колективі доброзичливості,
відкритості і взаємодопомоги стосовно один одного.
Учасники стають один біля
одного, торкаючись плечима і
орієнтуючись на пряму лінію, проведену психологом.
Психолог. Ця лінія - карниз висотного будинку. Носки ваших
черевиків - край цього карниза. Один учасник групи, за бажанням звичайно,
повинен пройти по карнизу і не впасти вниз. Завдання групи - допомогти
йому у цьому. Дозволяється підтримка у вигляді фізичних контактів,
короткої розмови. Головне - це пройти по карнизі!
Обговорення:
Що ви відчували, коли «йшли по карнизу»?
Які ваші враження?
На яких відрізках шляху ви відчував підтримку?
-
Де вам було важко впоратися з ігровим завданням і чому?
Чому в одних випадках підтримка була успішною, а в інших –
ні?
Вправа «Чого й тобі бажаю»
Мета: підняття емоційного фону, отримання інформації один про
одного.
Починає психолог, він першим кидає м'ячик будь-якому учасникові і
говорить: «У мене краще за все виходить ... (наприклад, спілкуватися з
людьми) чого і вам бажаю», той, хто отримав м'ячик, з побажанням, кидає
його будь-якому іншому учасникові і промовляє: «У мене найкраще за все
виходить ..., чого і тобі бажаю».
Завершення тренінгу.
Рефлексія «Свято хвастунів»
Психолог. Хотілося б запитати у вас:
- З чим ви йдете?
- Що нового і цікавого ви для себе відкрили?
- Що особливо сподобалося?
- Які виникли настрої, роздуми?
- Чи задоволені ви собою і проведеним разом часом?
- Чи вірите ви, що спілкування може виліковувати душу?
Психолог. Наше заняття підійшло до кінця. Пам’ятайте, що ви
висловлюєте свою думку. І вона важлива, навіть, якщо має негативний
відтінок.
Дякую за активну і продуктивну роботу! Бажаю всім наснаги,
радісного і творчого підходу до життя, оптимізму.
Бажаючі отримують пам’ятки з інформаційним матеріалом.
Пам’ятка «Допомога дитині в стресовій ситуації»

Не можна залишати дитину одну. Страх важко переносити
наодинці.

Говоріть про те, чого дитина боїться, якщо вона сама говорить
про це, підтримуйте її.

Не намагайтеся відвернути її фразами: «Не думай про це», «Це
нісенітниця», «Це дурниці» і так далі.

Запропонуйте зробити дихальні вправи. Наприклад, глибоко
вдихніть і затримайте дихання на 1-2 секунди. Починайте видихати.
Видихайте повільно і приблизно на середині видиху зробіть паузу на 1-2
секунди. Постарайтеся видихнути, як можна сильніше. Повільно повторіть
цю вправу 3-4 рази.

Якщо дитині важко дихати в такому ритмі, приєднаєтеся до неї дихайте разом. Це допоможе їй заспокоїтися і відчути, що ви поруч.

Сльози - це спосіб виплеснути свої почуття, і тому не треба її
заспокоювати. Але, з іншого боку, знаходитися поряд з дитиною, що плаче, і
не спробувати допомогти їй - теж неправильно. У чому ж повинна полягати
допомога? Сядьте поруч і обніміть її, погладжуючи по голові і спині, дайте
їй відчути, що ви поруч з нею, що ви співчуваєте і співпереживаєте їй.
Можна тримати дитину за руку. Іноді простягнута рука допомоги значить
більше, чим сотні сказаних слів.

На відміну від сліз, істерика - цей стан, який необхідно
припинити. У цьому стані дитина втрачає багато фізичних і психологічних
сил. Тому, передусім, слід видалити глядачів, створити спокійну
обстановку. Залиштеся з дитиною наодинці. Несподівано потрусіть дитину,
щоб вона була сильно здивована. Наприклад, можна, оббризкати водою, з
гуркотом впустити предмет, різко крикнути на неї. Якщо це не вдається, то
сядьте поряд з нею і тримайте її за руку, погладжуйте по спині, але не
вступайте у бесіду або в суперечку. Будь-які ваші слова в цій ситуації тільки
піділлють олії у вогонь. Після того, як істерика пішла на спад, поговоріть з
дитиною короткими фразами, упевненим, але доброзичливим тоном
(«Випий води», «Вмивайся»).
Список використаної літератури
1.
Аракелов Н., Шишкова Н. Тревожность: методы еë диагностики
и коррекции // Вестник МУ, сер. «Психология». – 1998. - №1. – С. 18
2.
Горбушина
О.П.
Психологический
тренинг.
Секреты
проведения. – СПб.: Питер, 2007. – 176 с.
3.
Деркач О.О. Педагогіка творчості: Арт-терапія та казкотерапія
на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу. Навчальнометодичний посібник. – Вінниця, ВДПУ, 2009. – 88 с.
4.
Ильин Е.И. Эмоции й чувства. - СПб., 2001. - 752 с.
5.
Калашник Т.И. Методы творческого самовыражения й арттерапии в психокоррекционной работе. Методическое пособие для
практических психологов образования. — Одесса, 1999. — 53 с.
6.
Керрол Э. Психология эмоций. - СПб.: Питер, 2003.- 464 с.
7.
Коган Б.М. Стресс и адаптация. - М.: Знание, 1980. - № 10.
8.
Колодзин Б. Как выжить после психической травмы. Перевод с
английского Савельевой. – М. – 2000. - С. 15, 42.
9.
Кон И.С. Социология личности. - М., 1967.
10. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: Искусство отношений. – М.:
Международная пед.акад., 1994. – 365 с.
11. Лидерс А.Г. Психологический тренинг с подростками. — М.,
2001. – 256 с.
12. Панфилова М.А. Игротерапия общения: Тесты и коррекционные
игры. Практическое пособие для психологов и родителей. – М.:
«Издательство ГНОМ и Д», 2000. – 160 с.
13. Пергаменщик Л.А. Кризисная психология. Курс лекций. – М.,
2003.
14. Рогов Е.И. Эмоции и воля. - М., 2001. - 240 с.
15. Рушман Э.М. Надо ли убегать от стресса? М.: Физкультура и
спорт, 1990.-128 с., ил., С. 3, 4, 6, 102, 106, 108.
16. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у
конфліктний та постконфліктний період: [метод. рек.] / авт. кол.: Н. П.
Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В.Залеська та ін.; [упор.: Н. В. Лунченко, Л. Л.
Сідєльнік]. – К.: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – 84 с.
17. Тригранян Р.А. Стресс и его значение для организма (отв. ред.
навст. предисл. О.Г. Газенко. - М.: Наука, 1988. - С. 3, 4, 105, 133, 140-149.
18. Фоа Э.Б., Кин Т.М., Фридман М.Дж. Эффективная терапия
посттравматического расстройства.-М.: «Когнито-Центр», 2005. – 414 с.
19. Фопель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические
игры и упражнения: Практическое пособие в 4-х томах. Т.3. М., 2001. – 160
с.
20. Шнайдер Л.Б. Кризисные состояния у детей и подростков.
Направления работы школьного психолога. Курс лекций. // Школьный
психолог. - 2009. - №19.
21. Янкина Е. И. Эмоции в развитии интеллекта ребёнка
дошкольного возраста Ананьсвские чтения - 99: Тезисы научнопрактической конференции. - СПб., 1999.- С. 238-239.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа