close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

...санітарного стану житла

код для вставкиСкачать
Департамент освіти Вінницької міської ради
Міський методичний кабінет
Заклад «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 21
Вінницької міської ради»
Науково – дослідницький проект
на тему:
«Дослідження екологічного
середовища житлових приміщень
міста Вінниці»
Проект виконала:
Дідик Дарина,
учениця 10-А класу
Контактні дані:
м. Вінниця, вул..
тел.
Керівник проекту:
Грустілін Олександр
Олегович,
вчитель хімії закладу
«Загальноосвітня школа ІІІІ ступенів № 21
Вінницької міської ради»,
Контактні дані:
м. Вінниця, вул.. Фрунзе, буд.93, кв. 8
тел.. 66-73-08, 096-485-42-11
ВІННИЦЯ - 201 2
0
ПАСПОРТ ПРОЕКТУ

Місце виконання проекту: м. Вінниця.

Термін впровадження: протягом року.

Керівник проекту: Грустілін Олександр Олегович, вчитель хімії закладу
«Загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів № 21 Вінницької міської ради».

Тип проекту: науково-дослідницький.

Анотація: Нам часто здається, що забруднення навколишнього
середовища підстерігають нас лише на вулиці, і тому на екологію наших квартир ми
звертаємо мало уваги. Але квартира - не тільки укриття від несприятливих умов
навколишнього світу, але й потужний фактор, що впливає на людину і значною
мірою визначає стан його здоров'я. На якість середовища в житлі впливають:
зовнішнє повітря; продукти неповного згоряння газу; речовини, що утворюються в
процесі приготування їжі; речовини, які виділяються меблями, книгами, одягом і т.
д.; продукти тютюнопаління; побутова хімія та засоби гігієни; кімнатні рослини;
санітарні норми проживання (кількість людей і домашніх тварин); електромагнітне
забруднення. Тому дослідження стану житла з екологічної точки зору, вирішення
проблеми створення здорового середовища існування для людини в даний час є
дуже актуальними. Саме тому метою нашої роботи було дослідити житлову
квартиру як незамкнуту екосистему і запропонувати заходи по створенню
екологічно безпечного для людини середовища проживання у ній.
1

Етапи реалізації проекту:
1.
Аналіз загальної екологічної ситуації міста та зокрема зовнішніх
екологічних факторів навколишнього середовища, що впливають на умови
проживання в житлових приміщеннях.
2.
Аналіз санітарно-екологічного стану житлових приміщень.
3.
Аналіз впливу умов проживання в житлових приміщеннях на стан
здоров’я людини.
4.
Проведення соціологічного опитування населення щодо ставлення
людей до забезпеченості нормальних умов проживання в їх житлових приміщеннях.
5.
Вибір оптимальних умов проживання людей в житлових приміщеннях,
створення моделі екологічно та санітарно безпечної квартири чи будинку.
Об’єкт дослідження: житлові приміщення міста.
Предмет дослідження: санітарно-екологічний стан житлових приміщень
міста.
Новизна та практичне значення проекту: проведенні дослідження дадуть
змогу встановити реальну ситуацію щодо забезпечення санітарно-екологічної
безпеки людини у житловому приміщенні; розробити основні поради для населення
щодо правильної організації догляду за будинком чи квартирою, здійснення
контролю за їх станом; створення моделі екологічно та санітарно безпечної
квартири чи будинку.
Апробація: здійснювалась у побутових та лабораторних умовах.
2
ЗМІСТ
№
Розділ
Ст
орінка
п/п
І
.
І
І.
Вступ
1.
Актуальність теми
2.
Мета, напрямки і завдання проекту
Етапи реалізації проекту
Розділ 1. Діагностичний
1.1.
Екологічний стан міста Вінниці
1.2.
Екологія дому
1.3.
1.3. Вплив забруднення екологічного середовища
житлового приміщення на людину
Розділ 2. Організаційний
2.1.
Вибір житлових приміщень для дослідження та
аналіз їх санітарно-екологічного стану.
2.2.
Соціологічне опитування населення щодо ставлення
людей до забезпеченості нормальних умов проживання в їх
житлових приміщеннях
Розділ 3. Практичний
3.1. Матеріали та методи досліджень
3.2. Результати досліджень
Очікувані результати
І
ІІ.
1. Висновки
2. Рекомендації щодо впровадження проекту
3. Література
3.
Додатки
3
ВСТУП
1.
Актуальність теми
Останнім часом у всьому світі чітко простежується тенденція здорового
способу життя і підвищений інтерес до екології. Повним ходом йде боротьба за
екологічність у виробництві, упаковці та навіть у моді. У продуктових магазинах
намагаються пакувати покупки в паперові, а не поліетиленові пакети, а в модних
магазинах, поряд зі шкіряними сумками, продаються еко-сумки, виготовлені з
екологічно чистих матеріалів, які можна повністю переробляти при утилізації.
Навіть якщо частково відмовитись від використання поліетиленової упаковки,
можна зробити свій внесок в збереження навколишнього середовища. Але що
стосовно власного житла?
Зазвичай, вирує думка, що будинок - це надійне укриття від екологічних
небезпек, забрудненого навколишнього середовища за вікном. Таке твердження є
великою помилкою. Несприятливі для здоров'я фактори можна зустріти й у
власному домі. На щастя, вирішити екологічні проблеми житлових приміщень не
так вже й важко, було б бажання. Небезпечні для здоров'я хімікати, забруднення та
інші реагенти зустрічаються скрізь. Навіть просто сидячи на дивані і дивлячись
телевізор людина наражається на небезпеку.
Люди проводять більшу частину свого життя в приміщенні. Вчені довели, що
93% часу ми проводимо в замкнутому просторі, 5% в переповненому і задушливому
транспорті і лише 2% - на вулиці (причому, не завжди на свіжому повітрі). Ось
тому-то й надзвичайно важливо, щоб приміщення, де людина проводить практично
все життя, були екологічно безпечними.
4
Хочеш змінити світ – почни з власної квартири, - перефразуючи класика кажу
я. Саме тому метою нашої роботи було дослідити житлову квартиру як незамкнуту
екосистему і запропонувати заходи по створенню екологічно безпечного для
людини середовища проживання у ній.
.
2. Мета, напрямки і завдання проекту
Мета: дослідити екологічний стан навколишнього середовища в межах міста,
санітарно-екологічний стан житлових приміщень в його межах; проаналізувати
вплив забруднення екологічного середовища житлових приміщень на людину;
розробити практичні поради населенню щодо правильного використання методів
покращення санітарно-екологічного стану їх будинків та квартир.
Напрямки проекту:

Аналіз екологічного стану навколишнього середовища міста Вінниці.

Аналіз
санітарно-екологічних
умов
проживання
в
житлових
приміщеннях.

Аналіз ставлення людей до проблеми забезпеченості нормальних умов
проживання в будинку чи квартирі.

Аналіз результативності використання методів покращення санітарно-
екологічного стану будинків та квартир.
Завдання проекту:

Аналіз екологічних показників стану навколишнього середовища міста.
5

Аналіз санітарних та екологічних показників середовища сучасних
житлових приміщень.

Аналіз результатів експериментальних досліджень санітарно-
екологічного стану окремих житлових приміщень різних районів міста.

Аналіз результатів соціологічного опитування населення щодо їх дій,
спрямованих на організацію безпеки життя у квартирі чи будинку.
6
ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
РОЗДІЛ 1
ДІАГНОСТИЧНИЙ
1.1
Екологічний стан міста Вінниці
Відомо, що міське середовище зовсім не сприяє сприятливій життєдіяльності
людини. Багато в чому тут винні забруднення, притаманні саме урбанізації:
порушення оптимального хімічного складу води, повітря, шумове забруднення,
утворення звалищ сміття та інші. Більш докладно зупинимося саме на тих факторах,
які прямо чи опосередковано впливають на умови проживання людей у житлових
приміщеннях – мікроклімат (температурний режим, якість повітря, вологість,
запиленість тощо), звукові та електромагнітні випромінювання та інші.
Згідно діючої класифікації місто Вінниця має перший рівень забрудненості і
відноситься до не дуже забруднених територій, та поправу наближається до
розвитку як екологічно чисте місто. Однак і в
нашому
повністю
місті
залишаються
багато
екологічних
не
вирішеними
проблем,
що
впливають на умови проживання населення.
По-перше. Без чого людина не може
жити в першу чергу? Правильно, без повітря,
але в міському середовищі через промислові
викиди і вихлопних газів він стає бомбою
уповільненої
дії. За
гігієнічною
оцінкою
забруднення атмосферного повітря м. Вінниця має рівень помірного забруднення.
7
Рівень забруднення атмосферного повітря у приземному шарі атмосфери житлових
районів у місті залишається, як і раніше, задовільним у зв’язку з незначним
перевищенням середньорічних норм гранично допустимих концентрацій (ГДК) по
пилу
та викидам
інших
хімічних
речовин
діючими
на
території
міста
підприємствами.
По-друге. Існують забруднення, характерні саме для міста, одне з них –
шумове. Доведено, що шкідливий вплив шуму впливає не тільки на людину, а й на
навколишнє середовище. Неприродний шум
(понад 40 дБ), що йде від
автомобілів,
аеропорту,
доріг для
жвавих
міських
вулиць, призводить до пригніченого стану,
стресів, унаслідок цього збільшується ризик
застуди, інфекційних захворювань.
Вплив шумового забруднення – один із основних факторів, що впливають на
здоров’я населення в містах. У м. Вінниця спостерігається чітка тенденція до його
зростання. Основними джерелами забруднення в місті є: автотранспорт, залізниця,
підприємства, будівельне устаткування, нераціонально заплановані культурнорозважальні заходи.
У Вінниці відсутня система вимірювання шуму, а при сучасному рівні
навантаження на автошляхи, застарілим устаткуванням будівельного та іншого
обладнання, за відповідних атмосферних умов його рівень сягає до 70 дБ і це при
санітарній нормі 50 дБА. У зв’язку зі значним зростанням кількості автотранспорту,
збільшення шуму вздовж автомобільних доріг прогнозується в інтервалі 0,5-1 дБ на
8
рік. Тому реалізація заходів зі зменшення шуму від автотранспорту повинна знизити
його у межах не менше ніж 20 дБ у зоні проживання населення.
По-третє. Загальна тенденція розвитку радіотехнічних засобів обумовлює
підвищення забруднення електромагнітним випромінюванням (ЕМП) - сотовий
зв’язок,
радіост
телеканали
та
ін.
анції,
Наявність
електромагнітного
поля
різноманітної якості у ноосфері
зростає
з
катастрофічною
швидкістю. Поля із частотою
50-60 Гц, які широко застосовуються у побуті, промисловості та засобах
комунікацій, стали постійними супутниками людини на робочому місці, вулиці,
вдома, лікувальному закладі міста.
Сильними джерелами електромагнітних хвиль є струми промислової частоти в
діапазоні звукових електромагнітних полів. Електромагнітні поля промислових
частот і напруженостей здатні негативно впливати на стан живих організмів.
Та все ж таки, існують і позитивні сторони розвитку міста, що позитивно
впливають на умови проживання і мікроклімат
міста
–
це
зелені
насадження.
Зеленим
насадженням у нашому місті належить провідна
роль
в
екологічному
безпосередньо
формують
оздоровленні,
характер
вони
міської
рекреаційної зони, забезпечують відпочинок населення. На сьогоднішній день
9
кількість насаджень загального користування з розрахунку на 1-го мешканця
становить 50 м2, що удвічі більше ніж у більшості українських міст, і відповідає
нормам встановленим Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я.
Отже, за останні десятиріччя стан навколишнього природного середовища
обумовлений, перш за все, перетворенням нашого міста в один із провідних
екологічно чистих та європейського типу міст центрального регіону України. Нині
тут зосереджена досить розвинена інфраструктура міста, затверджено Генеральний
план розвитку міста. У зв’язку з цим у місті спостерігається покращення екологічної
ситуації, що позитивно впливає на мікроклімат, інші умови проживання людей.
10
1.2. Екологія дому
Більше
закритому
80%
часу
приміщенні,
ми
проводимо
зокрема,
в
зрозуміло,
вдома. Здоров′я починається вдома, і мета
кожного
із
нас
-
перетворити
його
на
неприступну фортецю для всіх хвороб.
Мікроклімат приміщення. У житлі він є комплексом метеорологічних умов.
Це температура, вологість, рух повітря і температура огорож. Для теплового
комфорту в холодний період року в середній смузі і на півдні країни температура в
приміщенні повинна бути 18-20° З, а в північних
районах - 20-22 градуси. Відносна вологість
повинна складати 30-60%, швидкість руху
повітря - 0,15-0,3 м/сек.
Іноді із-за вогкості в житлі створюються незадовільні мікрокліматичні умови.
Вогкість може з’яви тися в результаті неправильної експлуатації будівель недостатнього опалювання і вентиляції, перенаселеності, прання білизни в житлових
приміщеннях. Висока відносна вологість (вище 70%) викликає підвищену втрату
тепла організмом (відчуття мерзлякуватості), зменшення віддачі води шкірою і
легенями.
Теплоносій в поширених системах центрального опалювання - вода, нагріта до
90-100°С. При нагріві поверхні радіатора вище 50°С пил, що осів на нім, підгорає,
виділяючи в повітря газоподібні продукти і запах гару.
11
Забруднення
атмосфери
житлових
приміщень
–
пил.
Джерелами
забруднення можуть бути отруйні виділення синтетичних смол, якими просякнуті
деревостружкові плити (з них зроблені меблі), випаровування хімічних покриттів
підлоги - лінолеум та плівки ПВХ, не до кінця згорілий газ в газових печах і плитах.
Небезпечно для здоров'я забруднення повітря тютюновим димом. У кожному
випадку потрібно приймати конкретні заходи, щоб знизити концентрацію
шкідливих забруднювачів в повітрі кімнати. Меблі з деревностружкових плит
покривають фарбою і лаками, які знижують виділення шкідливих речовин, лінолеум
не використовують в спальних кімнатах, над газовими плитами встановлюють
витяжні прилади, які збирають незгорілі залишки. І звичайно, для зменшення
забруднення атмосфери кімнати провітрюють.
Повітря всередині будинку практично завжди більш курний, ніж на вулиці.
Адже при провітрюванні кімнати, коли
потоки вуличного повітря входять через
кватирку і виходять через вентиляційні
решітки або через іншу кватирку, швидкість
і
напрям
повітряного
потоку
постійно
змінюються.
При цьому пил випадає в осад, а на вулицю виходить очищений у кімнаті
повітря. Фахівці виміряли, що за добу ми вдихаємо разом з повітрям в середньому
близько двох столових ложок пилу! І чим дрібніше пил, тим глибше вона проникає в
наші легені.
12
Звукові коливання. Людина завжди жила у світі звуків і шуму. Звуком
називають такі механічні коливання зовнішнього середовища, які сприймаються
слуховим апаратом людини (від 16 до 20 000 коливань в секунду). Коливання
більшої частоти називаються ультразвуком, меншою - інфразвуком. Шум - гучні
звуки, що злилися в неструнке звучання. Для
живих організмів, у тому числі й людини,
звук є одн им із впливів навколишнього
середовища. У природі гучні звуки рідкісні,
шум відносно слабкий і нетривалий.
Рівень шуму вимірюється в одиницях, що виражають ступінь звукового тиску
- децибелах. Це тиск сприймається не безмежно. Рівень шуму в 20-30 децибел (дБ)
практично нешкідливий для людини, це природний шумовий фон. Що ж стосується
голосних звуків, то тут допустима межа становить приблизно 80 децибел. Звук в 130
децибел уже викликає в людини болюче відчуття, а в 150 дБ стає для нього
нестерпним. Основним джерелом зовнішнього шуму є міський транспорт, а
внутрішнього - ліфти, побутові електроприлади, гучна мова та ін. Допустимий
рівень шуму в житловому приміщенні в денний час повинен бути не більше 40 дБ, а
в нічний 30 дБ.
Електромагнітне випромінювання.
Мова піде про вплив на людей магнітних
полів, що створюються деякими побутовими
електроприладами,
а
в
основному
-
13
різноманітністю електротехнічного устаткуванням будинку: кабельними лініями, що
підводять
електрику
до
всіх
квартир,
систем
енергопостачання
ліфтів.
Електромагнітне поле - особлива форма матерії. За допомогою електромагнітного
поля здійснюється взаємодія між зарядженими частинками. Воно характеризується
напругою (або індукцією) електричного і магнітного полів. Більшого значення з
екологічної та гігієнічної точки зору мають електро магнітні коливання
радіочастотного діапазону. Радіохвилі займають невелику частину спектру
електромагнітних
випромінювань.
Діапазон
міліметрових,
сантиметрових
і
дециметрових хвиль (300 ГГц ... 300 МГц) зазвичай об'єднують терміном
«надвисокочастотні» (НВЧ), або «мікрохвилі». Станції радіозв'язку випромінюють
електромагнітну енергію переважно в межах ультрависоких (УВЧ) і високих (ВЧ)
частот.
1.3. Вплив забруднення екологічного середовища житлового приміщення
на людину
Вплив мікроклімату приміщень. Висока відносна вологість (вище 70%)
викликає підвищену втрату тепла організмом (відчуття
мерзлякуватості), зменшення віддачі води шкірою і
легенями. Особливо негативний вплив спричиняє вогкість
на
стан
легеневих
хворих,
хворих
туберкульозом,
сприяючи загостренню і прогресув анню процесу. Кожен
добре знає, як важко тривалий час знаходитися в
14
непровітрюваному приміщенні: від духоти починає боліти голова, з’являються
млявість, розбитість, сонливість. Багато хто пояснює це недоліком кисню. І
помиляються.
В повітрі погано вентильованого приміщення зміст кисню знижується
настільки, що це не може надати ніякої негативної дії на організм. Отже, причина
неприємного відчуття в задушливому приміщенні не в недоліку кисню. Винуватцем
є цілий комплекс чинників, і, на думку багатьох учених, в першу чергу різноманітні
хімічні речовини у повітрі: вуглекислий газ, чадний газ, аміак, альдегіди тощо.
Вуглекислий газ - могутній регулятор функції дихання і кровообігу. У
незначній кількості він постійно циркулює в крові. Рефлекторно порушуючи
судиннорухові центри, розташовані в головному мозку, підвищує артеріальний тиск.
Безпосередньо впливаючи на судини мозку, розширює їх, причому тим активніше,
чим більше концентрація вуглекислого газу в крові. А це, у свою чергу, може
викликати відчуття тяжкості в голові і головний біль, стан дискомфорту, швидку
стомлюваність.
Окрім цього, ми видихаємо і так звані шкідливі домішки, наприклад, чадний
газ. Чадний газ має токсичну дію на організм. Потрапляючи через легені в кров,
молекули його упроваджуються в еритроцити, витісняють кисень з його з’єднань з
гемоглобіном, утворюючи карбоксигемоглобін. При цьому порушується транспорт
кисню до тканин, що веде до розвитку кисневої недостатності - гіпоксії. Крім того,
він порушує і процес біологічного окислення в тканинах, викликаючи кисневе
голодування в організмі.
15
В повітрі непровітрених приміщень містяться і інші шкідливі домішки: метан,
аміак, альдегіди, кетон. Вони поступають в повітря, що оточує нас, з легенів при
диханні (всього з повітрям, що видихається, виділяється 149 речовин), а також з
поверхні шкіри, з випаровуванням поту (271 речовина).
Альдегіди, наприклад, систематично вступаючи у взаємодію з тканинними
білками, можуть стати причиною патологічних змін внутрішніх органів, і в першу
чергу органів дихання. Негативно позначаються вони на діяльності центральної
нервової системи, а через це виникає підвищена стомлюваність, головний біль.
До несприятливих наслідків приводить і вдихання аміаку - хімічної сполуки
азоту з воднем. В повітрі погано провітрюваного приміщення зміст цієї речовини,
звичайно, не такий значний, щоб викликати типову картину отруєння. Але біда в
тому, що дію аміаку на організм підсилюють інші шкідливі домішки в повітрі.
І такий подвійний або потрійний удар виявляється вже достатньо вираженим, якщо
наслідками стають почастішання дихання, підвищення артеріального тиску,
роздратування слизистих оболонок верхніх дихальних шляхів, млявість, сонливість,
пониження працездатності, головний біль.
Чималу роль в розвитку несприятливих зрушень в організмі грає і недолік в
повітрі невентильованих приміщень негативно заряджених іонів і, навпаки,
надлишок іонів позитивних. Зараз вже добре відомо, що саме негативні іони, яких
багато в свіжому повітрі, тонізують вегетативну нервову систему через периферичні
рецептори, закладені в шкірі, в слизистих оболонках верхніх дихальних шляхів. В
результаті підвищується життєвий тонус, з’являється бадьорість, гарний настрій.
16
Що ж до температурного режиму, то при дії перегріву може виникнути гостра
гіпертермія. Гостра гіпертермія характеризується підвищенням температури тіла до
38-40 ° С, посиленим потовиділенням, тахікардією (до 100 ударів в 1 хв і більше),
почастішанням дихання, запамороченням, порушенням зорового сприйняття.
У
випадку зниження температурного режиму виникає - гостра гіпотермія, що можлива
при температурі повітря нижче 0 С, але може бути і при більш високій температурі в
поєднанні з високою вологістю і рухливістю повітря. З погляду забезпечення
теплового комфорту людини важливе значення також має величина перепадів
температури повітря.
Вплив забрудненості повітря (запиленості приміщення). Фахівці виміряли,
що за добу ми вдихаємо разом з повітрям в середньому близько двох столових
ложок пилу! І чим дрібніше пил, тим глибше вона проникає в наші легені. Частинки
пилу пошкоджують стінки альвеол, порушивши перший імунний бар'єр і
відкриваючи шлях інфекціям і алергенів.
Самий неприємний компонент пилу - це пилові кліщі. Пилові кліщі - це
мікроскопічні павукоподібні, що живуть в постільній білизні, килимах і м'яких
меблів. Відлущені частинки тіл мертвих кліщів містять речовини, які можуть
служити причиною виникнення астми або алергічних нападів у людей з підвищеною
чутливістю. Пилові кліщі присутні майже в кожному будинку, хоча ви їх навряд чи
побачите, так як вони дуже малі. В зразках пилу виявлено так само небезпечні для
здоров'я види цвілевих грибів, їх спори і велика різноманітність бактерій. Так що
серйозно захворіти від пилу вдома або на роботі набагато вірогідніше, ніж на
вулиці, де дрібний пил несеться вітром, прибивається і змивається дощем.
17
Вплив звуків. Поєднання звукових подразників дає тваринам і людині час,
необхідний для оцінки їх характеру і формування у відповідь реакції. Звуки і шуми
великої потужності вражають слуховий апарат і нервові центри, можуть викликати
больові відчуття і шок. Так діє шумове забруднення. Шуми викликають
функціональні розлади серцево-судинної системи, мають шкідливий вплив на
зоровий і вестибулярний аналізатори, знижує рефлекторну діяльність, що часто стає
причиною нещасних випадків і травм.
Так, інфразвуки особливий вплив роблять на психічну сферу людини:
погіршується настрій, іноді з'являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку,
страху, а при високій інтенсивності - почуття слабкості, як після сильного нервового
потрясіння. Навіть слабкі інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив,
особливо якщо носять тривалий характер. На думку вчених, саме інфразвуками,
нечутно проникають крізь самі товсті стіни, викликаються багато нервові хвороби
жителів великих міст.
Ультразвуки, що займають помітне місце в гамі виробничих шумів, також
небезпечні. Механізми їх впливу на живі організми вкрай різноманітні. Особливо
сильно їх негативному впливу схильні клітини нервової системи. В даний час лікарі
говорять про шумовий хвороби, що розвивається в результаті впливу шуму; вона
супроводжується переважним ураженням слуху та нервової системи. Але в той же
час тихий шелест листя, дзюрчання струмка, пташині голоси, легкий плескіт води і
шум прибою завжди приємні людині. Вони заспокоюють його, знімають стреси.
Вплив
електромагнітного
випромінювання.
В
залежності
від
інтенсивності опромінення, довжини хвилі, часу опромінення, площі опромінюваної
18
поверхні,
анатомічної
будови
органа
або
тканини,
глибини
проникнення
випромінювання, величини поглиненої енергії можливо термічний і нетермічний
вплив випромінювання. Глибина проникнення електромагнітного поля залежить від
довжини хвилі: міліметрові хвилі поглинаються поверхневими шарами шкіри,
дециметрові - тканинами, лежачими на глибині 8-10 см. Кількість поглиненої енергії
залежить від частоти випромінювання: діапазон ВЧ поглинається в середньому 20%
падаючої енергії, УВЧ - близько 25 %, СВЧ - 50%. Інтенсивність нагрівання тканин
організму залежить головним чином від можливості гарного відтоку тепла від
опромінюваних ділянок. У зв'язку з цим більше страждають органи, що містять
велику кількість рідини і зі слаборозвиненою судинною мережею. До їх числа слід
віднести кришталик, склоподібне тіло очі, паренхіматозні органи (печінка,
підшлункова залоза), порожнисті органи, що містять рідину (сечовий і жовчний
міхур, шлунок).
Термічна дія зазвичай проявляється при щільності потоку енергії (наприклад,
СВЧ поля) близько 10мВт/см і супроводжується підвищенням температури
опромінюваних тканин аж до значень, несумісних з життям. Нетермічний дію
відзначається при електромагнітному випромінюванні менше 10 мВт / см і може
викликати зниження імунітету, підвищення проникності клітинних мембран,
катаракту, зниження слуху, ураження центральної і вегетативної нервової системи з
розвитком антено-невротичного синдрому (психоемоційна нестабільність).
19
РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
2.1. Вибір житлових приміщень для дослідження та аналіз їх санітарноекологічного стану.
На цьому етапі здійснювався відбір житлових приміщень в межах міста
Вінниця для організації проведення досліджень. Зокрема було відібрано 10
житлових приміщень різних категорій (малюнок 1):
-
квартири у мікрорайонах: Вишенька, Замостя, Центр.
-
приватні будинки у мікрорайонах: Старе місто, Корея, Пятничани.
-
кімнати
у
гуртожитках
мікрорайонів:
Тяжилів,
Електромережа,
Свердловський масив.
-
квартира новобудови у мікрорайоні Поділля.
Малюнок 1.
Розподіл обраних житлових приміщень за категоріями.
3
3
3
2.5
2
2
1.5
Квартири
Приватні будинки
1
0.5
0
Кімнати у
гуртожитку
Житлові приміщення
Проводився їх зовнішній огляд за 10-бальною шкалою. Зокрема визначались,
коефіцієнт освітленості, температурний режим, відносна вологість повітря,
наявність джерел звукового та електромагнітного випромінювання, запиленість
приміщення, що дало змогу виявити попередній санітарно-екологічний стан
житлових приміщень до проведення експериментальних досліджень (таблиця 1).
20
Таблиця 1.
Зовнішній санітарно-екологічний огляд житлових приміщень
№
п\
п
Тип
приміщення
Освітл
еність
Температ
ура
Вологіс
ть
Звукові
коливан
ня
ЕМ
В
Запиленіс
ть
1
Вишенька
квартира
Замостя
квартира
Центр
квартира
Поділля
квартира
Старе місто
будинок
Корея
будинок
Пятничани
будинок
Тяжилів
гуртожиток
Електро
Мережа
гуртожиток
Сверловський
масив
гуртожиток
9
8
4
4
3
6
9
7
5
4
9
3
8
10
10
2
3
4
5
6
7
8
9
10
4
Серед
нє
значен
ня
5,3
Рівень
у
рейтин
гу
4
4
3
5,67
2
5
4
3
4,67
6
6
1
3
4
5,3
4
7
2
7
5
6
6,16
1
10
9
2
6
4
2
5,5
3
10
8
3
7
6
3
6,16
1
5
4
4
4
2
4
3,83
7
7
7
3
6
2
3
4,67
6
6
6
5
7
3
2
4,83
5
2.2. Соціологічне опитування населення щодо ставлення людей до
забезпеченості нормальних умов проживання в їх житлових приміщеннях.
Дане соціологічне дослідження проводилось серед мешканців обраних для
дослідження житлових приміщень за формою анкети з запитаннями:
1.
Наскільки Вас влаштовують умови проживання у Вашому мікрорайоні
міста.
2.
Оцініть загальний екологічний стан Вашого мікрорайону.
21
3.
Наскільки Ви забезпечені умовами проживання у Вашому житловому
приміщенні.
4.
Оцініть загальний санітарний стан Вашого приміщення.
5.
Наскільки інтенсивно і часто Ви здійснюєте догляд за Вашим
приміщенням і покращуєте умови проживання.
Відповіді учасники опитування здійснювали в цифровому варіанті у діапазоні
від 1 до 5 балів. Дослідження проводилось серед мешканців житлових приміщень за
порядком (таблиця 2):
Таблиця 2.
Порядок опитування мешканців житлових приміщень
№ п\п
1
2
3
4
Тип
приміщення
Вишенька
квартира
Замостя
квартира
Центр
квартира
Поділля
квартира
№ п\п
Тип приміщення
№ п\п
Тип приміщення
5
Старе місто
будинок
Корея
будинок
Пятничани
будинок
8
Тяжилів гуртожиток
9
Електромережа
гуртожиток
Сверловський масив
гуртожиток
6
7
10
Результати виявилися такими (малюнок 2):
Малюнок 2.
Результати соціологічного опитування мешканців житлових приміщень.
25
Рівень догляду за житлом
20
Санітарний стан житла
15
Задоволеність житлом
10
Екологічний стан
мікрорайону
5
0
1
2
3
4
5
6
7
8
22
9
10
Задоволеність
мікрорайоном
РОЗДІЛ 3
ПРАКТИЧНИЙ
3.1.
Матеріали та методи досліджень
Об'єктом дослідження стали житлові приміщення різних мірорайонів міста.
Були детально вивчені джерела надходження енергії, мікроклімат в приміщеннях,
шумове забруднення, електромагнітне випромінювання, їх вплив на здоров'я людей.
Всі дослідження мали на меті виявити сприятливі і несприятливі фактори в
екосистемі квартири, будинку і усунути або зменшити вплив негативних впливів на
здоров'я.
Методика дослідження пилу в житлових приміщеннях.
Обладнання
та
матеріали:
мікроскоп
(малюнок
3),
фотоапарат, предметні стекла, ватна паличка, маркер.
Мал. 3

Зібрати пил з різних поверхонь приміщення (з книг,
килимових доріжок);

Зібрані види пилу розмістити по предметним стеклам і пронумерувати;

Розглянути приготовані зразки пилу під мікроскопом і сфотографувати їх;

Дати докладний опис досліджуваним зразкам;

Обробити результати і зробити висновки.
Методика вимірювання та
оцінка параметрів мікроклімату
Мал. 4
квартири чи будинку.
23
Мал. 5
Обладнання та матеріали: електронний термометр (малюнок 4), психрометр
аспірацій ний (малюнок 5).
Виміряти температуру приміщення в різних її частинах, в різний час;

Виміряти швидкість аспірації, визначити за табличними даними відносну і
абсолютну вологість у приміщеннях;

Обробити результати і зробити висновки.
Методика
вимірювання
шумового забруднення.
Обладнання
та
матеріали:
Мал. 6
шумомір (малюнок 6).

Встановити шумомір в центрі приміщення;

Встановити функцію А - зважування;

Включити шумомір на 1-2 хвилини;
Мал. 7

Записати пікове значення;

Зробити висновки.
Методика
Мал. 8
визначення
електромагнітного
випромінювання в приміщенні.
Обладнання та матеріали: аналізатор електромагнітного поля АКС-1201
(малюнок 7), супутні прилади для обробки даних (малюнок 8).
 Визначити джерела електромагнітного випромінювання в квартирі;
 Виміряти напругу ЕМП технічних засобів у приміщенні, обробити дані.
 Зробити висновки. Визначити заходи захисту від ЕМВ.
24
3.2.
Результати досліджень
В результаті проведених досліджень виявлено:
Результати дослідження пилу.
Дослідження пилу в житлових приміщеннях квартири проводилося за
допомогою світлового мікроскопа. Максимальна кількість пилу осідає в житлових
приміщеннях на поверхні меблів, а також у важкодоступних для прибирання місцях.
Розглянувши частинки пилу під мікроскопом, ми виявили, що вони неоднорідні за
складом і розміром, сірого кольору, з'єднані між собою ворсинками. Пил
неоднорідна і за структурою: книжковий пил - сірого кольору, складається з дрібних
часток
(дрібнодисперсна),
деревний
пил - більш велика. Пил, зібраний з
килимових доріжок, містить більші
частки, які з'єднані ворсинками, може
Мал. 9.1
включати шерсть тварин (малюнків 9).
Мал. 9.2
книжковий пил
пил з включеннями вовни тварин
деревний пил
пил з килимових доріжок
25
Результати оцінки параметрів мікроклімату житлових приміщень.
Стан мікроклімату в кімнатах гуртожитків, будинках і квартирах ми
досліджували за допомогою термометра і психрометра.
Одержані результати були узагальнені у формі таблиці 3:
Таблиця. 3.
Показники мікроклімату квартири
Період року
Температура, ° С
Отриманий
Санітарнорезультат
гігієнічна норма
24
23-25
22
18-22
23
20-24
Теплий (літо)
Холодний (зима)
Перехідний
(осінь, весна)
Відносна вологість повітря, %
Отриманий
Санітарнорезультат
гігієнічна норма
55
40-60
65
65
60
50-65
Результати дослідження шумового забруднення.
Ми виміряли рівень шуму в кімнатах квартир, будинків і гуртожитках за
допомогою шумоміра і встановили: максимальний рівень шуму у денний час - до
55дБ, в нічний час - до 35 дБ, що відповідає санітарно - гігієнічним нормам.
Найбільш сильний шум створюють кухонні прилади: електрична м'ясорубка,
кавомолка, міксер - до 75 дБ, а також електрична дрель - до 75 дБ, деревообробний
верстат - до 95 дБ.
Результати дослідження електромагнітного випромінювання в квартирі.
Ми провели дослідження в квартирах, будинках і гуртожитках і виявили, що
електромагнітне випромінювання виробляють такі прилади: мікрохвильова піч,
комп'ютер, телевізор, холодильник, магнітофон, стільникові телефони, електричний
водонагрівач, пральна машина, електричний котел тощо. Однак значного впливу на
організм людини вони не здійснюють адже, порівнявши дані із санітарногігієнічними
нормами,
ми
виявили,
що
показники
випромінювання цих приладів є меншими ніж допустимі норми.
26
електромагнітного
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Висновки
1. Згідно діючої класифікації місто Вінниця має перший рівень забрудненості і
відноситься до не дуже забруднених територій, та поправу наближається до
розвитку як екологічно чисте місто з розвиненою інфраструктурою та
достатніми зеленими насадженнями, що покращують загальний мікроклімат
міста. Однак і в нашому місті залишаються не вирішеними деякі екологічні
проблеми, що впливають на умови проживання населення – це підвищення рівня
шуму (завантаженість автомобільних доріг автотранспортом).
2. Згідно статистичних даних більше 80% часу ми проводимо в закритому
приміщенні, зокрема, зрозуміло, вдома. Однак наш дім не є тепер нашою
фортецею, адже нинішній санітарний та екологічний стан середовища житлових
приміщень прямо чи опосередковано впливає на наше здоров’я. Зокрема, до
основних санітарно-екологічних факторів, що найбільше впливають на стан
організму людини у приміщенні належать: мікроклімат, забрудненість повітря
пилом та іншими хімічними речовинами, електромагнітне випромінювання,
рівень шуму та інші.
3. При дослідженні санітарно-екологічного стану житлових приміщень різного
типу і різних мікрорайонів міста Вінниці, ми виявили, що найбільше задоволені
своїм мікрорайоном і житлом саме власники приватних садиб і квартир у
новобудовах. Що ж до їх рейтингу згідно огляду-дослідження по санітарноекологічним показникам, найкращі результати виявилися у будинках, гірше у
квартирах, і найгірше – у гуртожитках.
27
4. Максимальна кількість пилу осідає в житлових приміщеннях на поверхні меблів,
а також у важкодоступних для прибирання місцях. Розглянувши частинки пилу
під мікроскопом, ми виявили, що вони неоднорідні за складом та розміром. За
показниками температури, рівня шуму отримані результати відповідають нормі.
За показниками відносної вологості в теплий період року отримані результати
нижче санітарно - гігієнічних норм, а в холодний період відповідають нормі. Має
місце електромагнітне випромінювання.
5. Таким чином, розглянувши вплив абіотичних і екологічних факторів на стан
екосистеми
житлового
приміщення,
ми
відзначаємо
наступне:
не
все
благополучно йде і з питанням якості умов проживання населення різних
категорій, однак лише рослини і тварини в квартирі, будучи необхідним і
обов'язковими компонентами будь-якої екосистеми, в тому числі і штучної, якою
є житло людини, скрашують і полегшують його існування.
Рекомендації щодо впровадження проекту
Але вплив в наших квартирах шкідливих екологічних факторів не тільки
потрібно, але і можна знижувати. При дотриманні нескладних вимог наше житло
стане більш здоровим, безпечним, комфортним, тобто екологічно чистим.
Для покращення умов проживання у власному приміщенні, надаємо Вам
посилання на інтернет-ресурси, в яких викладено основні поради щодо створення
належних умов «сучасного екологічного житла»: wayoflife.dp.ua, www.ecolive.com.ua, ecotime.info та інші.
28
ЛІТЕРАТУРА
1. Андрейцев А.К. Основи екології: Підручник. — К.: Вища шк., 2001. — 358 с.
2. Білявський Г.О., Падун ММ., Фурдуй P.C. Основи загальної екології. — К.:
Либідь, 1995. — 368 с.
3. Білявський Г.О., Фурдуй P.C., Костіков Î.O. Основи екологічних знань. — К.:
Либідь, 2000. — 334 с.
4. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй P.C. Основи екології. — К.: Либідь,
1993.
5. Бойчук Л Д., Соломенно Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього
середовища: Навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2003. — 284 с.
6. Злобін ЮА. Основи екології — К.: Вид-во "Лібра", TOB, 1998. — 248 с.
7. Кучерявий ВЛ. Екологія. — Львів: Світ, 2000. — 500 с.
8. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. — Львів: Афіша, 1999. — 255
с.
9. Никеров, Виктор Алексеевич. Экологичный дом : Советы физика / В. А.
Никеров,. - М. : Энергоатомиздат, 1992. - 135,[3] с. ; 21 см. - Библиогр.: с. 137 (7
назв.)
10.
Вронский В. А. Экология жилища на рубеже ХХI века (Физическое
загрязнение, химическое загрязнение, биологическое загрязнение) / В. А. Вронский
// Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2006. - № 21-22 (червень). - Бібліогр.: 5 назв.. Бібліогр.: 5 назв.
11.
Горяна Л. Г. Ще раз про побутову небезпеку для здоров'я / Л.Г. Горяна;
О.Ф. Калугіна // Безпека життєдіяльності. - 2007. - № 10. - С. 34 – 36.
29
12.
Григор'єв, Олександр. Щоб у оселі було не лише тепло, а й безпечно /
Олександр Григор'єв // Надзвичайна ситуація. - 2006. - № 11. - С. 13.
13.
Долженко Г. Екологія житлового середовища / Г. Долженко // Урядовий
кур'єр. - 2004. - 4 листопада. - С. 6.
14.
Китраль, Александр. В нашем доме поселился... невидимый сосед:
Комнатная пыль / Александр Китраль // Зеркало недели. - 2004. - 2-8 октября. - С.
15.
15.
Русинова, Марина. Химия и жизнь / Марина Русинова // Здоровье. -
2005. - № 1. - С. 24-25
16.
Сафаров М. Экология жилища / М. Сафаров // Биология в школе. - 2006.
- № 5,7. - С. 8-12. - Библиогр.: 4 наим. - Библиогр.: 4 наим.
17.
Никитин Д. П., Новиков Ю. В. Окружающая среда и человек: Учеб.
пособие для студ. вузов. – М.: Высш. шк., 1980. – 424 с.
18.
Новиков Ю. В. Экология, окружающая среда и человек: Учеб. пособ. для
вузов и колледжей. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 560 с.
19.
http://aratta-ukraine.com
20.
http://library.kr.ua
21.
http://www.eco-live.com.ua
22.
http://eduknigi.com
23.
http://www.zagorodna.com
30
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа