close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
«В нас єдина мета – Україна свята!»
Святкування Шевченківських днів та відзначення
200 – річчя від дня народження
Передмова
«У всякого своя доля
І свій широкий шлях…»
( Шевченко Т. Г. поема «Сон»)
Тарас Шевченко!... Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці
світової літератури. Одне тільки слово – Україна, і в уяві постають волелюбний
Кобзар на Чернечій горі, тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі. І
неодмінно чується чарівна українська пісня, чується мова солов’їна, як море,
глибока, могутня. Тарас Шевченко виражав у своїх творах палку любов до рідної
України, вогненне слово спрямовував проти тих, хто намагався знищити Україну,
народ, мову – основу безмежно багатої української культури. Мене глибоко вражає
велика любов Шевченка до України:
Я так її люблю,
Я так люблю її,
Мою Україну убогу,
Що прокляну самого Бога,
За неї душу я віддам.
Нас не існує без Шевченка. Кому не відомо: Україна – це Шевченко, Шевченко –
це Україна.
Слова Тараса Григоровича «У всякого своя доля і свій широкий шлях…»
спрямовують замислитись, що залишили нам попередні покоління, що залишають
ті, що живуть нині, що залишимо по собі для майбутнього ми?
Вважаю, що найголовніше, це виховання майбутнього покоління, їх духовного та
патріотичного спрямування. І твори Великого Кобзаря є гарним прикладом і
досвідом у навчанні та вихованні дітей, спрямуванням на отой широкий шлях що
зветься: любов, мудрість, доброта, щирість, волелюбність. Його образ, світ думок і
почувань, прагнень та ідеалів постає переді мною насамперед з того, що він
написав, чим збагатив духовну скарбницю людства, залучення до глибин
Шевченківської мудрості, утвердження його духовних заповідей як важливого
чинника консолідації суспільства серед дітей. Розкриття ідейного змісту твору,
формування розуміння Шевченка, як генія, найвидатнішої постаті в історії України .
Спогади про великого сина українського народу Шевченка розкидані по різних
журналах, книгах, газетах, рукописних збірках і архівах. А для роботи з дітьми
дошкільного віку, фактично матеріалу немає. Тому, я вирішила розробити
календарно-тематичне планування на тиждень «В нас єдина мета – Україна свята»,
який включає в себе форми та заходи роботи з дітьми до Шевченківських днів, це:
перспективний план, розробки занять, бесід, прогулянок, екскурсій, піших походів,
самостійної художньої діяльності, виставок, свят, заходів по роботі з батьками по
ознайомленню з життям і творчістю Шевченка, для дітей старшого дошкільного
віку.
Планування "В нас єдина мета – Україна свята" має стати в нагоді вихователям
дитячих садків у проведенні роботи з дітьми старшого віку.
Така робота допоможе познайомити малят з творчою спадщиною видатного
українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
Матеріал різноманітний та цікавий. Чітко розмежовані конкретні теми по днях, що
відповідають творам поета.
Мета роботи:
Ознайомлення дошкільнят з життєписом великого сина українського народу –
Т. Г. Шевченка та окремими його творами для дітей. Залучення дітей до глибин
Шевченківської мудрості, утвердження його духовних заповідей як важливого
чинника консолідації суспільства серед дітей. Розкриття ідейного змісту творів,
формування розуміння Шевченка, як генія, найвидатнішої постаті в історії України.
Розвиток логічного мислення, навичок виразного читання віршів напам’ять,
акторських та ораторських здібностей.
Виховання любові і поваги до спадщини, яку залишив поет, до Батьківщини,
навколишнього світу, природи рідного краю, свідомої громадської позицію, кращих
людських якостей, любові та шани до творчості Кобзаря.
Перспективний план роботи на тиждень
День тижня
Тема дня
Понеділок
Великий
Кобзар
Форми та заходи
роботи з дітьми
1. Бесіда та розгляд
ілюстрацій
«Маленьким про
Великого Кобзаря»
2. Заняття
Худ. літ. + Природа
+ Малювання.
Тема:
«Встала весна» Т.
Г. Шевченка»
Мета роботи
Ознайомити дітей з життям і
творчістю Т. Г. Шевченка
Виховання любові до творів
поета
Продовжувати
ознайомлювати дітей із
творчістю Шевченка,
творами доступними для
дітей. Розучити вірш «Встала
весна». Вчити порівнювати
віршований опис природи із
змінами в живій та неживій
природі.
Формувати в дітей навички
та вміння задумувати сюжет
для малюнка на основі
вірша, підбирати кольори.
3. Екскурсія до
Ознайомити дітей з тематичбібліотеки
ною виставкою « Шевченкове
«Шевчен-кове
поетичне слово», яка
поетичне слово»
проходить в центральній
бібліотеці нашого міста.
Провести екскурсію та
збагатити зна-ння дітей новою
інформацією про життя та
творчість поета. Закріпити
знання вихованців про бібліотеку, як місце зберігання
книг, проведення роботи з
читачами, організування
літературних зустрічей, свят.
Розвивати в дітей бажання
вчитися читати, відвідувати
бібліотеку. Виховувати любов
до літератури, рідної мови.
4. Виставка
Заохотити дітей до організації
«Шевченко жити
виставки в куточку книги.
буде, поки на землі Розвивати у вихованців
житимуть люди».
патріотичні почуття, любов до
України, рідного краю.
Виставити книги та
демонстраційний матеріал
який придбали у міській
бібліотеці на виставці.
Запросити дітей інших груп,
працівників, батьків на
виставку. Продовжувати
вчити вихованців
спілкуватися з людьми, вести
діалог, невимушену розмову.
Дивитись додаток №1
Час
проведення
Ранкова
година
Ранкова
година
Прогулянка
ІІ пол. дня
Вівторок
Дитячими стежками долі
Шевченка
1. Бесіда та розгляд
ілюстрацій «Тяжковажко в світі жити,
сироті без роду»
Ознайомити вихованців із
дитячими роками Т. Г.
Шевченка. Сформувати в
дітей уявлення про сім'ю
поета, про родинні стосунки,
поглибити знання про давні
часи, важку дитячу працю.
Виховувати тепле ставлення
до рідної домівки, любов і
повагу до батьків, почуття
національної гідності.
2. Заняття
Дати дітям поняття про
Оз. з нав. + Матем.
архітектуру житла в Україні в
+ Конструюв. Тема: часи панів. Продовжувати
«Шевченкова хата» ознайомлювати із способами
та матеріалом для будування.
Виховувати тепле ставлення
до рідної домівки, цікавість
до історії.
Познайомити дітей з утворенням числа 10, лічбою в
межах 10, складом чисел з
одиниць, геометричними
фігурами. Закріпити знання
про одиницю виміру та
вправляти в роботі з лінійкою.
Продовжувати вправляти в
будуванні споруд, використовуючи конструкторські
здібності та навички.
3. Екскурсія до
Поглибити знання дітей про
краєзнавчого музею предмети українського
«Селянська хата»
національного побуту, речей
вжитку: піч, скриню, стіл,
рушники, рядно, мисник, їх
значення для здоров’я
родини. Підвести дітей до
усвідом-лення природного
розуму, таланту,
працьовитості, естетичного
смаку та краси наших
пращурів, які вміли все
робити своїми руками,
створювали корисні і
прекрасні речі.
4. Виставка «Я так
Заохотити дітей до участі у
її люблю, Україну
виставці з художньої
мою!»
діяльності за творами
Шевченка. Використовуючи
різноманітні техніки (в тому
числі і нетрадиційні) з
малювання, аплікації, ліпки
Дивитись додаток №2
Ранкова
година
Ранкова
година
Прогулянка
ІІ пол. дня
Середа
Шевченко – син
України
1. Бесіда «Україна і
українці у творчості
Шевченка»
Продовжити знайомити дітей
з життям і творчістю видатного поета Т. Г. Шевченка,
його любов’ю до України,
простих людей. Викликати
інтерес до творів, бажання
більше знати, наслідувати
його патріотизм, силу волі та
духу.
2.Заняття
Розповісти дітям про
Роз. мов. + Нар-во
Шевченка не тільки як про
Тема: «Шевченко – поета, а й про художника. Що
український
його творчість це не тільки
художник».
надбання духу українського, а
й світове явище. На прикладі
картини «Селянська родина»
розкрити велику любов
Кобзаря до свого народу, до
рідної землі. Продовжувати
вчити дітей відповідати на
запитання за змістом картини
реченнями, сприймати сюжет
картини в цілому, розвивати
мовне дихання.
3.Пішохідний
Продовжувати формувати
перехід до
кругозір вихованців,
кінотеатру Тема:
збагачувати знаннями про
«Шевченків край»
місцезнаходження
Батьківщини Тараса
Шевченка. Вчити переглядати
документальний фільм,
розуміти про що
розповідається та робити
висновки про побачене.
Закріпити знання про село
Шевченково, черкаський
край, хатину-музей. Дати
вихованцям можливість
зрозуміти, що Шевченко це не
герой якоїсь казки, а людина з
великим минулим, теперішнім
і майбутнім часом
прийдешніх поколінь. Що в
дійсності така людина
проживала, трудилася, писала
твори, картини, боролася за
справедливість, любила
життя, людей, Україну.
4.СХД
Вчити дітей виготовляти
Тема: «Власна
саморобні книжечки
книжка про Тараса
(різноманітної форми);
Шевченка»
ознайомити з прийомами
скріплення аркушів.
Заохотити до ілюстрування
про Т. Г. Шевченка.
Дивитись додаток №3
Ранкова
Година
Ранкова
година
Прогулянка
ІІ пол. дня
Четвер
Любов до
Шевченка
в поезіях і
творах.
1. Розповідь «Усе
від серця і до
серця»
Розповісти дітям що твори
Шевченка вразили людей
своєю щирістю та
відвертістю. Тому багато
поетів, письменників писали
про творчість Тараса
Григоровича, його діяльність,
життя. Ознайомити
вихованців із віршами
Роляник. Відчути повагу,
любов, ніжність, гордість які
передає письменник у творі
до важкого життя Шевченка.
Розвивати в дітей бажання
навчитися читати, пізнавати
про долю українських
видатних людей. Виховувати
любов до літератури, книжок.
2. Заняття Грамота Закріпити вміння дітей
Тема: «До навчання складати невеличку розповідь
та до праці
з власного досвіду та знань
закликав Тарас
про життя та творчість
дітей».
Шевченка,використовувати
слова «поет», «художник»,
«сирота», «кобзар», «пан»,
«селянин». Закріпити знання
про речення, записувати
схему речення; вміти чути та
розпізнавати голосні,
приголосні тверді та м'які
звуки на початку, в середині
та кінці слова; придумувати
слова із заданим звуком,
записувати звукову модель
двоскладових слів. Називати
знайомі букви та вміння
зливати їх у склади.
3. Свято «Шевченко Повторити й узагальнити
– в серцях у
матеріал про життя та
кожного із нас!»
творчість Шевченка.
Розвивати логічне мислення,
навички виразного читання
віршів напам’ять, акторські та
ораторські здібності.
4. Композиція
На основі твору Шевченка
«Тече вода з-під
«Тече вода з-під явора»
явора»
ознайомити дітей із поняттям
«барельєф», створювати композицію. Навчати поєднувати
способи «витягування» з цілого шматка пластиліну і «примазування» деталей до
основи.
Дивитись додаток №4
Ранкова
година
Ранкова
година
Прогулянка
ІІ пол. дня
П’ятниця
Вшановуємо
Кобзаря.
1. Гра «Телестудія
«Пізнайки»».
Передача «Цікаві
новини».
Продовжувати розвивати
вміння дітей уважно слухати
та сприймати нову інформацію про пам’ятні місця Т. Г.
Шевченка, його вшанування в
різних регіонах України та за
кордоном. Формувати
навички комунікабельного
мовлення, цікавість до
журналістської справи,
вміння спілкуватися,
дізнаватися про новини по
телебаченню. Виховувати
повагу до людей, вміння
культурно та виховано
поводитись в спілкуванні з
ними.
2. Заняття
Залучення дітей до глибин
Худ. літ + Апл-я
Шевченківської мудрості,
Тема: «Т. Шевченко утвердження його духовних
«Заповіт». Віра в
заповідей як важливого
світле майбутнє
чинника консолідації
України.»
суспільства серед дітей.
Розкриття ідейного змісту
твору, формування розуміння
Шевченка, як генія,
найвидатнішої постаті в
історії України.
Виготовлення композиції у
техніці «орігамі»,
прикрашання портрета.
3. Похід до пам’ят- Продовжувати знайомити
ника Шевченка в
дітей із пам’ятними місцями в
рідному місті.
рідному місті, зокрема
Тема: «Вшановуємо пам’ятником Шевченка.
Кобзаря».
Піднести квіти, вшанувати
пам'ять хвилиною мовчання,
читати вірші. Формувати
патріотичні почуття, шану до
видатних людей. Розвивати
пам'ять, мислення, увагу.
Виховувати почуття любові і
поваги до світлого образу
поета.
4.Робота з
Сприяти вихованню поваги до
батьками.
Шевченківського слова та
Мовознавчий
зацікавленість до детального
турнір «Не вмре
вивчення його життя і
ніколи мова, якою
творчості батьків разом з
наш Кобзар співав». дітьми. Формувати
розширенню кругозору,
поваги до поета.
Дивитись додаток №5
Ранкова
година
Ранкова
година
Прогулянка
ІІ пол. дня
Додаток №1
Тема: «Великий Кобзар»
Бесіда та розгляд ілюстрацій: «Маленьким про Великого Кобзаря».
Мета: ознайомити дітей з життям і творчістю Т. Г. Шевченка. Розвивати
патріотичні почуття, пам'ять, мислення, увагу, вміння робити
самостійні висновки. Виховувати почуття любові і поваги до світлого
образу поета Т. Г. Шевченка.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, книга «Кобзар», ілюстрації та
репродукції картин по темі, аудіозапис пісень на вірші Шевченка.
Хід
Діти, сьогодні ми поговоримо про людину, яку знає увесь світ – це Тарас
Григорович Шевченко. (Показ портрета.) Український поет та художник, його
вірші, ніби казкові птахи, облетіли весь світ і не лишили байдужим кожного, хто
вміє відчувати красу поетичного слова. Давайте розглянемо обличчя з високим
чолом, обробленим темним волоссям. Сумна усмішка, глибокі розумні очі
дивляться уважно і допитливо. Що ви бачите дивлячись в ці очі? (Відповіді дітей.)
У цих очах можна побачити нелегке життя, яке випало на долю поета: голодне та
холодне сирітське дитинство, важка праця, тюрма. Але попри всі життєві негаразди
Шевченко зумів стати поетом, художником.
У моїх руках святиня нашого народу – книжка «Кобзар». Ця збірка поезій відома
й люба кожному українцеві. Діти, може хтось із вас знає, хто такі кобзарі, і чому
збірка так називається? (Діти роблять свої припущення, висловлюють думки.)
Колись, у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі),
співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на
старовинному інструменті – кобзі. (Показ ілюстрацій.) Назва інструменту і дала
назву – кобзарі. Тарас Григорович не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах
України, але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке
життя українського народу. Ми також розгорнемо сторінки цієї прекрасної книги і
прочитаємо вірш. Закрийте оченята, послухайте та відтворіть зміст у своїй уяві…
Зацвіла в долині
Червона калина
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо-любо стало,
Пташечка зраділа,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Чи сподобався вам вірш? Про що він? Які почуття, образи відкрилися вам?
А знаєте, діти, вірші Тараса Шевченка мають незвичайну чудодійну силу. Вони
добре запам’ятовуються й ніби торкаються струн людської душі. Народ легко
добирав мелодії до Шевченкових поезій – так народилися чудові пісні, які звучать
по всій Україні.
(Діти слухають у запису пісню «Зацвіла в долині», «Реве та стогне Дніпр
широкий», а потім розповідають про настрій, навіяний ними.)
Велика любов до свого народу, до рідної землі, до краси навколишньої природи
викликала в Шевченка потяг не тільки писати вірші, а й малювати.
Тож він став не лише поетом, а й художником. Погляньте на красу його картин,
його стан душі, почуття, емоції, які надихали до написання.
(Вихователь демонструє ілюстрації, репродукції картин, супроводжуючи показ
короткою розповіддю.)
Запитання: Про кого ви дізналися з нашої розмови? Чому Т. Г. Шевченка
називають «Великим Кобзарем»? Хто такі кобзарі? Про що та про кого пише поет?
Чи хочете ви дізнатися більше про життя Тараса Шевченка?
Заняття Художня література + Природа + Малювання
Тема: «Встала весна» Т. Г. Шевченко
Вид: комплексне
Тип: групове
Пр. зміст: продовжувати ознайомлювати дітей із творчістю Шевченка,
творами доступними для дітей. Розучити вірш «Встала весна».
Розвивати пам'ять, мислення, мову, дикцію, силу голосу.
Закріпити з дітьми ознаки ранньої весни. Вчити порівнювати
віршований опис природи із змінами в живій та неживій природі.
Формувати в дітей навички та вміння задумувати сюжет для
малюнка на основі вірша, підбирати кольори. Розвивати
естетичний смак, дрібні м’язи рук. Виховувати любов до
літератури та мистецтва, зокрема до творів Т. Г. Шевченка;
природи, рідного краю.
Обладнання: збірка віршів Шевченка, ілюстрації до вірша «Встала весна»,
запис твору П. І. Чайковського «Березень», папір, акварельні
фарби.
Словник: уквітчана.
Хід
1. Вступна бесіда.
Діти, хто пам’ятає, який поет народився ранньою весною?
(Тарас Григорович Шевченко)
А де народився майбутній мислитель? Що ви можете розповісти про Тараса
Шевченка?
Сьогодні ми познайомимося із віршем «Встала весна» і вивчимо на пам'ять.
Сідайте ближче до мене, будемо розглядати малюнки та слухати твір. (Вихователь
читає. Ставить запитання за змістом.)
- Яка пора року змінює зиму? Яку роботу виконала весна після пробудження?
Якими квітами заквітчала землю? Яких птахів згадує Шевченко у своєму вірші?
Який час доби описаний? Який настрій передається у творі? Чи сподобався вам
вірш? Чи відбуваються в природі дії та зміни, які описані у вірші? Розкажіть їх.
(Розтає сніг, течуть струмки, розмерзається парує земля, прилітають птахи з теплих
країв, пробуджується природа, розквітають первоцвіти, яскраво світить сонце, день
стає довшим і т. д.)
2. Сенсомоторна вправа: «Щоб швидше вірш запам’ятався».
А зараз я промовлятиму вірш і виконуватиму рухи, а ви будете повторювати за
мною. (Діти сидять навприсядки по колу.)
Встала весна
(піднімаються, потягуються);
Чорну землю сонну розбудила
(змахи руками в сторони);
Уквітчала її рястом, барвінком укрила
(пальчикова вправа «квіти»);
А у полі жайворонок, соловейко в гаю
(рухаються по колу, імітуючи політ прахів);
Землю убрану весною вранці зустрічають
(колові рухи руками знизу до гори, помах вітання.)
(Повторення вірша з рухами 3 – 4 рази.)
3. Творча робота.
Бачу що всім сподобався і запам’ятався вірш. Тому пропоную, діти, намалювати
ту весну, яку ви відчули, побачили і уявили із твору Тараса Шевченка «Встала
весна». У своїй роботі передати весняні, спокійні, ніжні барви. А допоможуть в
цьому звуки чарівної музики. (Під музику діти малюють.)
4. Діти розглядають, обговорюють малюнки свої та товаришів. Вивішують у
куточку «Наша творчість».
Екскурсія до бібліотеки «Шевченкове поетичне слово»
Мета: повідомити дітям що вшанування великого поета Т. Г. Шевченка
проходить по всій країні і навіть за кордоном. Ознайомити дітей з
тематичною виставкою « Шевченкове слово – вічне», яка проходить
у центральній бібліотеці нашого міста. Провести екскурсію та
збагатити знання дітей новою інформацією про життя та творчість
поета.
Закріпити знання вихованців про бібліотеку, як місце зберігання
книг, проведення роботи з читачами, організування літературних
зустрічей,свят. Розвивати в дітей бажання вчитися читати,
відвідувати бібліотеку. Виховувати любов до літератури, рідної мови.
Хід
1. Вступна бесіда вихователя.
Діти, ми завітали до бібліотеки. Що таке бібліотека? Навіщо вона потрібна? Хто
працює в бібліотеці? Що входить в обов’язки бібліотекаря? Де зберігаються книги?
Чи всі книги видають додому? Навіщо створений читальний зал?
А сьогодні ми познайомимося із виставкою «Шевченкове слово – вічне».
Допоможе нам наш знайомий бібліотекар Лідія Степанівна.
2. Розповідь бібліотекаря про виставку.
3. Діти декламують вірші Т. Г. Шевченка: «Мені тринадцятий минало», «Тече вода
з-під явора…», «Встала весна», «Вітер з гаєм розмовляє»; співають пісню «Зацвіла в
долині».
4. Після повернення із бібліотеки запитання до дітей:
Куди ви сьогодні ходили? Про що дізналися? Що найбільше вам запам’яталося на
виставці? Хто з вас хотів би працювати бібліотекарем? Що потрібно для того, аби
стати відомою людиною, як Шевченко?
Виставка «Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди».
Мета: Заохотити дітей до організації виставки в куточку книги. Розвивати
у вихованців патріотичні почуття, любов до України, рідного краю.
Виставити книги та демонстраційний матеріал який придбали у
міській бібліотеці на виставці. Запросити дітей інших груп,
працівників, батьків на виставку. Продовжувати вчити дітей
спілкуватися з людьми, вести діалог, невимушену розмову.
Виховувати бережне відношення до книг.
Матеріал: книги Т. Г. Шевченка, репродукції картин, ілюстрації за
творами, вишиті рушники, портрет та бюст поета.
Додаток №2
Тема: « Дитячими стежками долі Шевченка»
Бесіда та розгляд ілюстрацій:
«Тяжко-важко в світі жити, сироті без роду…»
Мета: ознайомити вихованців із дитячими роками Т. Г. Шевченка.
Сформувати в дітей уявлення про сім'ю поета, про родинні
стосунки, поглибити знання про давні часи, важку дитячу працю.
Виховувати тепле ставлення до рідної домівки, любов і повагу до
батьків, почуття національної гідності. Заохочувати дітей
захоплюватися творами Шевченка.
Обладнання: ілюстрації по темі, твори Шевченка.
На Черкащині, в селі Моринці, у родині селянина-кріпака, ранньою весною,
народився хлопчик - назвали Тарасом. Що означає слово «кріпак»? Це людина
закріплена за паном (багатою, заможною людиною), яка працює на нього. Пан міг
кріпака продати, купити, виміняти, як річ, навіть побити. От у такій бідній, великій
(адже ще були діти:Йосип, Ярина, Марія - молодші, Микита і Катря - старші) але
дружній сім'ї жив малий Тарас. Батьки зранку до ночі важко працювали на полі,
малих дітей брали з собою, а старші – пасли панських гусей, свинів, ягнят. Ще
змалечку тягнуло хлопчика до малювання. Великою розкішшю на той час був папір,
олівці. Не було грошей на хліб, не те що на приладдя для малювання, тому малював
вуглинками, крейдою, паличками по землі. А ще дуже любив слухати пісні старих
кобзарів. Як почує, прибіжить, сяде поруч і вслухається у слова пісні. Ці пісні вчили
Тараса ненавидіти панів. Наслухавшись пісень, бігав на зарослі луки та в бур'яни.
Серед таких високих бур'янів він, зробленою з лозини шаблею, зрубував їм голови.
Уявляв себе козаком, а бур'яни панами.
Тарасові було дев’ять років, коли він, із братами та сестрами залишилися без
матері. Мама померла від важкої праці. Батько одружився вдруге. Мачуха мала
своїх трьох дітей, і життя в хаті стало нестерпним. Через два роки помер батько, і
хлопець, залишившись сиротою, пішов у найми до шкільного дяка щоб навчатись.
Дяк був дуже нехорошою людиною, заставляв Тарасика красти, важко працювати,
бив різками його і школярів, не давав їсти. Заробить якусь копійчину, сестричкам по
цукерці купить, а собі сірого паперу. Заховається у бур’янах і малює. Через деякий
час хлопець знайшов собі нового вчителя – маляра. Але його приставили козачком
до пана: подати води, принести люльку або ще чого забажає хазяїн. Хлопчині дуже
хотілося малювати і він почав перемальовувати картини зі стін панського будинку.
За це його дуже покарали, але в той же час помітили здібності до малювання. І
вирішили віддати до майстра вчитися на «кімнатного живописця». Минав Тарасові
вісімнадцятий рік, працював цілісінькі дні без відпочинку. Разом з іншими учнями
фарбували стіни, стелі, оздоблювали покої. Жили бідно, ходили в замурзаних
халатах, спали на благеньких матрацах на горищі.
Згадуючи своє голодне, сирітське дитинство Шевченко написав вірш: «Мені
тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «Хіба самому написать», «І золотої й
дорогої». (Зачитує уривки віршів.)
Запитання: Що найбільше вам запам’яталося із почутого? Де народився Тарас
Шевченко? Якою була сім’я хлопчика? Чим займалися батьки та діти? Скільки було
діток в сім’ї? Хто такі пани, кріпаки? Чому Тарас залишився сиротою? Чим
найбільше любив займатися хлопчина? У кого навчався науки Шевченко? Якби вам
зустрілася бідна голодна дитина, як би вчинили ви?
Заняття
Ознайомлення з навколишнім + Математика + Конструювання
Вид: комплексне.
Тип: групове.
Тема: Шевченкова хата
Пр. зміст: дати дітям поняття про архітектуру житла в Україні в часи
панів. Продовжувати ознайомлювати із способами та матеріалом
для будування. Виховувати тепле ставлення до рідної домівки,
цікавість до історії.
Познайомити дітей з утворенням числа 10, лічбою в межах 10,
складом чисел з одиниць, геометричними фігурами. Закріпити
знання про одиницю виміру та вправляти в роботі з лінійкою.
Продовжувати вправляти в будуванні споруд, використовуючи
конструкторські здібності та навички. Розвивати зосередженість,
увагу, мислительські операції: аналіз, синтез, узагальнення.
Обладнання: загадки про транспорт, ілюстрації зображення української
хати бідняків та панів, грузова машинка, будівельний матеріал,
рахувальні палички, картки-будинки, лінійки, зошити, олівці.
Словник: мазанка.
Хід:
1 частина.
Діти, пам’ятаєте ми ходили на будівництво. За якими механізмами ми
спостерігали?
Вправа «Відгадай» (загадки про будівельний транспорт).
Що за машина: шия, як у гусака, сила, як у слона.
(Підйомний кран)
Без рук, а сам все розвантажує.
(Самоскид)
Гей, рука-ручище, що в землі шукаєш?
Нічого не шукаю, землю рию і виймаю.
(Екскаватор)
Хату побудувати не так уже просто. Колись, давним-давно, пани будували
будинки із каміння, дерева, цегли. Це був дорогий будівельний матеріал. Будинки
були великі з великими вікнами, багато кімнат. Бідні люди будували із глини. Як ви
думаєте чому із глини? Так, це був підручний матеріал і його не потрібно було
купувати. Хатинки були маленькі, з невеличкими вікнами, без підлоги. (діти
розглядають ілюстрації, порівнюють будинки, знаходять спільне та відмінне). Хати
в Україні здебільшого були мазаними рудою глиною, а пізніше білою. Тому так і
називають – мазанка. Прикрашали їх малюнками на стінах: рослинними та
тваринними візерунками. А покрівлю для хати виготовляли із солом’яних снопів.
Будуючи ту чи іншу споруду, треба добре знати, скільки для цього треба
використати будматеріалу. Ось зараз ми і перевіримо. Хто готовий стати
будівельником?
Д/в «Скільки цегли привезла машина?» Як вийшло таке число? (склад з одиниць)
Д/в «Скільки кому потрібно цегли?» (Пояснення утворення числа10 на кубиках
(кладка стін) та складу числа 10 з одиниць та цифри 10 на фланелеграфі).
Самостійна робота дітей.
1. Побудуйте стіну, щоб у першому ряду було 10 цеглинок, у другому – на 1 менше,
у третьому – ще на 1 менше і т. д.
2. Для викладання доріжки біля будинку відберіть цеглинку довжиною в 5, 7
смужок-мірок (по рядах диференційоване завдання).
Фізкультхвилинка під музику і пісню «Хата наша біла хата…»
2 частина.
Робота з рахувальними паличками, картками та в зошитах.
1. Викладіть з паличок грузову машину, підйомний кран, будинок з геометричних
фігур.(Діти наче тренуються спочатку у викладанні, а потім малюють, креслять за
допомогою лінійки в зошиті.)
2. Намалюйте будинок керуючись моїми вказівками, з урахуванням певної кількості
клітинок вправо, вліво, вгору, вниз… (під диктовку вихователя в зошитах).
3. На картках-будиночках домалюйте певну кількість віконечок, щоб у кожному
ряду їх стало по 10.
3 частина.
Розумова гімнастика. Загадки-жарти.
1. У млині чотири кути, а в кожному - кіт. Проти кожного – ще по три коти. Скільки
котів у млині? (4)
2. Стоячи на двох ногах, хлопчик важить десять кілограм. Скільки буде важити
хлопчик коли буде стояти на одній нозі? (10)
3. У сім’ї троє братів, кожен має по одній сестрі. Скільки дітей у сім’ї?
(4)
4 частина.
Конструювання.
Вихователь: Якщо людина мала власну оселю, це означало, що людина працьовита,
клопочеться про прихисток і достаток своєї сім’ї. Будування хати починалося із
того, що господиня випікала чотири хлібини, а господар забивав чотири кілки в
землю там де планували будувати хата. Хліб клали ввечері на кілочки, а вранці
дивилися чи він є. Якщо від хліба і сліду не лишилося, то на цьому місці можна
будувати оселю. Буде добре худоба вестися і все господарство. Здоров’я буде у
мешканців.
Діти, а у якій хаті жив Тарас Григорович Шевченко? Чи до вподоби вам така хата?
Чи зручно було там жити? Тарас Григорович любив маленькі бідняцькі хатки, і не
один раз описував у своїх творах. Ось послухайте уривок із вірша Шевченка «Хата
біла та весела». А ще, мріяв щоб усі люди жили у красивих великих будинках, де
завжди затишок і тепло. Я пропоную вам побудувати будинок своєї мрії, щоб він
був міцним, зручним, затишним, завжди відкритим для друзів. (Самостійна творча
робота дітей на килимку.)
Підсумок заняття.
- Що нового і цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті?
- Який будівельний матеріал використовували під час будування будинку своєї мрії?
- В кого будинок самий вищий (нижчий, ширший і т. д.)? - Навіщо людям житло?
Екскурсія до краєзнавчого музею
«Селянська хата»
Мета: поглибити знання дітей про предмети українського національного
побуту, речей вжитку: піч, скриню, стіл, рушники, рядно, мисник, їх
значення для здоров’я родини. Підвести дітей до усвідомлення
природного розуму, таланту, працьовитості, естетичного смаку та
краси наших пращурів, які вміли все робити своїми руками, створювали
корисні і прекрасні речі. Звернути увагу до предковічних релігійних засад
народного життя в Україні. Виховувати повагу до історії рідного краю,
пращурів, почуття гордості до працьовитих людей. Запалити в дитячих
душах український вогник, прислужитися її сформуванню як самовідданого
українського патріота.
Словник: покуть, образи, мисник, горнята.
Попередня робота: розглядання з дітьми ілюстрацій «Українське народне житло»,
«Українське-декоративно прикладне мистецтво», «Українські народні іграшки»;
розучування народних пісень, потішок, забавлянок, колискових, ігор, хороводів,
казок; участь дітей в святкових імпровізаціях.
Хід
Вихователь: Діти, куди ми завітали? Тут ми не раз бували і багато цікавого бачили.
А сьогодні ми відвідаємо справжню українську хату. Заходячи перший раз у хату
люди клали хліб на стіл, знак поваги, побажання миру та процвітання людям які
живуть в цій оселі.(Із хати виходять господарі, вітаються та запрошують до хати.
Діти заходять до світлиці, сідають на лави застелені ряднами. Хліб на рушнику
кладуть на стіл.)
Вихователь: Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Хто написав ці відомі рядки? Так, великий український поет Т. Г. Шевченко.
У домі важливо не багацтво, а доцільність речей, чистота і охайність, які милують
око. Давайте заучимо народний вислів: «Хата хоч і бідненька, але чиста й
чепурненька, а тому гарна й веселенька.» (Пояснення та заучування висловів.)
Господиня: Хата… Це колиска нашого народу, де творилася його доля, де люди
переймалися буденними клопотами, кохали, народжувалися і вмирали, щоб
поступитися місцем прийдешнім поколінням. Для селянської родини вона була
всесвітом, місцем на землі, де усе рідне, звичайне й незвичайне, де кожен предмет
має свій, лише йому притаманний колір, своє звучання, розташування і навіть запах.
З такої звичайної хати пішов у світ поет і художник Тарас Шевченко. Може хтось
знає його вірші і нам розповість? (Діти читають вірші.)
Ось в такій колисці мама колихала малого Тарасика. Колиски для хлопчиків
виготовляли із дуба, щоб були сильними, хоробрими, мужніми. Для дівчаток
виготовляли із тополі, верби, щоб були красивими, добрими, ніжними, щасливими.
А ще, плели із лози, схожі на глибокий кошик, кріпили до стелі на мотузці. А
колихаючи, обов’язково співали колискових пісень.
Вихователь: Наші дівчатка також знають і заспівають. (Дівчатка співають та
колишуть колиску з лялькою.)
Господар: Погляньте, дітки, які меблі є у нашій хаті: стіл, лави, мисник, тапчан,
скриня. Це все зроблено моїми руками, я займаюся обробкою деревини, а називають
мене люди – тесля. Всі речі не прості, в кожного своє призначення. От, наприклад,
стіл – наш «годувальник». Він уособлює в собі ідею єдності, родинної міцності та
злагоди. За ним збирається вся родина, відзначаються різні родинні та обрядові
свята. Запам’ятайте, на стіл не можна класти шапки, буде боліти голова. Не можна
класти ключі, бо сварка буде.
Господиня: Запрошую усіх вас до столу розділити з нами хліб-сіль. Чим хата багата
, тим і рада. Діти, а що потрібно зробити аби сісти за стіл? (Помити руки.) Молодці,
ось водичка, а ось і рушничок.
Вихователь: Діти, рушник – це символ українського народу. Казали: хата без
рушників, як сім’я без дітей. Вони – старовинні обереги дому. Вишитий різними
візерунками, рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів.
Що ви знаєте про рушники? (Відповіді дітей: зустрічають гостей, проводжають в
армію, молоді стають на рушник під час весільного обряду, прикрашають образи на
стінах, витирають руки…) (Діти сідають за стіл та пригощаються пиріжками із
вишнями та яблуками, запиваючи молоком.)
Вихователь: Подивіться, любі діти, які обереги на столі стоять. Із чого вони
виготовлені? (Із глини.)
Господиня: (Показуючи) Це макітра, глечик, горнятко, миска, сільничка. Як все це
разом називається? А чи знаєте ви як виготовляють посуд? Де зберігають? (На
миснику.)
Діти: Український національний посуд. (Розповідають про процес виготовлення
глиняного посуду.)
Вихователь: Це надбання українського народу, яке ми повинні шанувати і оберігати.
(Підкріпившись діти дякують та виходять із-за столу.)
Господиня: Діти, а хто знає що це таке? (показує на скриню). Кому і навіщо
потрібна скриня? (Діти дають відповіді.)
Скриня – це фундамент кожної родини. Збираючись заміж дівчата готували посаг. У
скриню складали вбрання, рушники, прикраси. Ніхто не мав права зазирати до
скрині – ні мати, ні батько, ні сестри. Скриня залишалася власністю дівки, а потім,
після одруження, і жінки на все життя.
У моїй скрині віночки. Дівчата, чи не хочете їх одягнути?
Ось і одягли дівчата віночки.
Потанцюйте разом з хлопцями таночки.
(Танцюють «Гарний танець гопачок».)
Вихователь: Тітко Катерино, а діти знають багато цікавого про віночок та стрічки і
можуть вам розповісти.
(Діти діляться знаннями, господиня доповнює новою інформацією.)
Господар: А головним атрибутом у хаті це є піч. Вона і зігріє, і нагодує. Що стоїть
біля печі? Так, рогачі, коцюба. Чи хочете зазирнути до печі?
Господиня: (Виймаючи посуд із печі…) Ось казан для приготування їжі, кип’ятіння
води; ось сковорода для смаження страв. Із чого виготовлений цей посуд? (Металу.)
Господар: Чи знаєте ви українські страви? Ану, хто назве найбільше?
Діти: Каша, борщ, вареники, галушки, картопляники, кисіль, ковбаса, коржики,
паляниці, пампушки, хліб, холодець, юшка і т. д.
Вихователь: Кожна господиня і господар дбайливо доглядають хату і господарство.
«Без господаря двір, а без господині хата плаче», - говорить народне прислів’я.
Господар: Так, хата без жіночих рук пропаде, а у дворі – хлів, стайня, комори, льох
все потребує чоловічої сили.
Господиня: Ще моя бабуся, коли я була маленькою, мене научала:
Тримай хату, як у віночку,
І рушничок на кілочку.
Тримай відерця всі чистенькі
І водиці повненькі:
Прийдуть люди водиці пити,
Будуть тебе хвалити.
Вихователь: Я бачу у куточку на стіні ікони з рушниками.
Господиня: Так, у кожній українській хаті є покуть – це місце для образів, де родина
звертається до Бога в горі та радості, в свята та буденні дні. За яку б роботу не
бралися, завжди просили допомоги у Всевишнього, його благословення. Тож
давайте, діти, ми також помолимось за процвітання нашої України, за здоров’я
ваших рідних та вас, за людей в усьому світі.
Отче наш, що на небі!
Нехай святиться ім’я Твоє.
Нехай прийде Царство Твоє.
Нехай буде воля Твоя
як на небі, так і на землі.
Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
І прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи від лукавого.
Бо твоє є Царство і сила і слава
на віки-вічні. Амінь.
Вихователь: От і підійшла до кінця наша цікава пізнавальна екскурсія. Давайте
подякуємо господарям, що так щиро та гостинно приймали нас у своїй хаті. (Діти
прощаються, дякують та повертаються до дитсадка.)
Виставка «Я так її люблю, Україну мою!»
(за творами Т. Г. Шевченка)
Мета: заохотити дітей до участі у виставці з художньої діяльності за
творами Шевченка. Використовуючи різноманітні техніки (в тому
числі і нетрадиційні) з малювання, аплікації, ліпки. Розвивати
самостійність, естетичне сприймання, творчу ініціативу, трудові
навички і організаційні здібності, пам'ять, мислення, увагу.
Виховувати охайність, естетичний смак, любов до творів
Т. Г.Шевченка.
Обладнання: кімната прикрашена ілюстраціями за творами (знайомі дітям)
Шевченка та «Мальовнича Україна». Художній матеріал: папір,
фарби, кольорові та воскові олівці, пензлі, тички, трубочки,
фломастери, кольоровий картон та папір, нитки, ножиці, клей,
покидьковий та природній матеріал, пластилін, крейда і т. д.
План:
1. Вступна бесіда. Повідомлення про виставку дитячих робіт за творами Шевченка.
2. Д/г «Пригадаємо Шевченківські твори».
3. Вправа «Включаємо творчість» (задум дітей за вибраним твором).
4. «Що мені потрібно для творчості?» (вибір художнього матеріалу).
5. Практична робота дітей.
6. Огляд робіт, розповідь дітей про виконану роботу.
Примітка: роботи можна виконувати у 2-3 етапи, в залежності від складності
виконання завдання.
Розділ 3
Тема: «Шевченко – син України».
Бесіда «Україна і українці у творчості Тараса Шевченка».
Мета: Продовжити знайомити дітей з життям і творчістю видатного поета
Т. Г. Шевченка, його любов’ю до України, простих людей. Викликати
інтерес до творів, бажання більше знати, наслідувати його
патріотизм, силу волі та духу. Розширити і поглибити знання дітей
про красу і силу рідної мови.
Обладнання: альбом «Шевченковими стежками».
Хід
Діти, де народився Тарас Шевченко? Як пройшло дитинство Кобзаря? Чим
любив займатися? Про що та про кого писав у своїх творах? Так, Шевченко ріс
серед вишневих садків і струнких тополь, серед людей, гноблених і нещасних, яким
він був і сам, але красивих душею, добрих і співучих. Із раннього дитинства він
бачив добро і зло, відчував свою єдність з Україною, з її народом. І в його пісняхдумах бринить ота любов до України і українців:
Я так її люблю,
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога
Й за нею душу погублю…
Поетові болить доля рідного краю, про нього він думає перш, ніж про власну
долю:
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні…
…Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її окраденою збудять…
Усіх бідних Шевченко називає братами і сестрами. Ці люди живуть у його серці,
живуть у його творах. Це і його мати, яку «ще молодую у могилу нужда та праця
положили», і батько, що «не витримав лихої долі – умер на панщині», і брати, яким
«лоби поголили» (тобто, забрали в армію), і сестри, що вік свій провели у наймах і
злиднях. Тарас Григорови закликає людей до боротьби із панами, із гнобленням.
Сподівається на краще світле життя, де всі люди будуть мати однакові права, будуть
рівноправні.
Шевченко вважав рідну українську мову дорогою спадщиною, народною
мудрістю, скарбницею культури. Бо саме мова – це характер народу, його пам'ять,
історія і духовна могутність:
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Закликав любити Батьківщину, бути небайдужим до долі народу, боротися за
краще майбутнє, шанувати пам'ять предків.
А чи любите ви, діти, свою країну? Що таке Батьківщина? Як на вашу думку, що
потрібно робити аби процвітала українська мова? Чому українську мову називають
ще Шевченковою?
Заняття Розвиток мовлення + Народознавство
Тема: «Шевченко – український художник».
Вид: комбіноване.
Тип: групове.
Пр. зміст: розповісти дітям про Шевченка не тільки як про поета, а й про
художника. Що його творчість це не тільки надбання духу
українського, а й світове явище. На прикладі картини «Селянська
родина» розкрити велику любов Кобзаря до свого народу, до рідної
землі. Продовжувати вчити дітей відповідати на запитання за змістом
картини реченнями, сприймати сюжет картини в цілому, розвивати
мовне дихання, вправляти у вимові звука - д -, - т -. Вправляти у
вживанні дієслів в теперішньому, минулому та майбутньому часі.
Удосконалювати вміння дітей виконувати звуковий аналіз
двохскладових слів.
Виховувати увагу, дисциплінованість, пам'ять, любов до минулого
свого народу.
Обладнання: репродукція картини «Селянська родина» Т. Шевченка, м’яч;
предметні картинки, зошити, олівці – на кожну дитину.
Хід
Діти, ви багато цікавого дізналися про життя видатного поета Тараса Григоровича
Шевченка. Також знаєте, що він не тільки любив писати вірші, а й мав талант до
малювання. Велика любов до людей, рідного краю, до краси навколишньої природи
проявляється в його великій душі художника. Зараз я відкрию вам загадково просту
красу його картини, яка називається «Селянська родина». (Демонструє
репродукцію, супроводжуючи показ розповіддю.)
Давайте уважно розглянемо картину. А тепер спробуємо прочитати твір
образотворчого мистецтва, як читають вірш, оповідання, казку. Художник зобразив
тихий літній вечір. Невдовзі родина лаштуватиметься до сну. Сонечко, що вже
сідає, ніжно освітлює хату. Після тяжкої денної праці відпочиває старенький дідусь.
Як ви гадаєте, про що він замислився? Напевне, про те, що минає літо, а ще – про
свою далеку молодість; про втому від нелегкого життя. Але є в нього й радість:
дідуся тішить син та його дружина, а ще, маленьке онучатко, яке робить свої перші
кроки по землі.
Син – молодий чоловік, уже стомлений важкою працею та злиднями, поглядає на
малого сина і мріє про його щасливе майбутнє життя. Жінка – чиє серце сповнене
любові, в будь яку хвилину, готова підтримати рідних та близьких її людей.
Шевченко відобразив дружню, роботящу, зморену життєвими труднощами сім’ю. А
хатинка? Низька з малесенькими віконечками, куди зазирає вечірнє сонце,
похилилася від важкої ноші – солом’яного даху. Здається що вона куняє. Скрізь
тиша – люди та природа готуються до сну.
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють люди, що відпочинуть…
Діти, чи сподобалась вам картина «Селянська родина»? Як ви гадаєте, яку пору року
зображено? Які кольори переважають у картині? Що на полотні привертає вашу
увагу насамперед? Може хтось помітив ще щось на картині і хоче нам повідати?
Який настрій викликає у вас ця картина?
Завдання.
(Діти стоять колом.)
1. Д/рух. гра «Що робили, що роблять, що будуть робити» (вживання дієслів у
минулому, теперішньому та минулому часі.) (Гра з м’ячем.)
- жили, живуть, будуть жити;
- викупали, купаємо, будемо купати;
- світило, світить, буде світити;
- малював, малює, буде малювати. (і т. д.)
2. Артикуляційні вправи.
«Витівники» - виробити вміння, створювати губами трубочку, наче хоботок.
Я стою собі гуду:
Ду-ду-ду-ду!
Бо я витівки люблю:
Ду-ду-ду-ду!
Набираю в рот води,
Пирх – тікайте хто куди!
«Лопатка» - вчити дітей розслабляти м’язи язика утримувати його широким,
пласким протягом 10-15 секунд.
Язик лопаткою тримай,
Поки лічу я – не ховай,
1, 2, 3, 4, 5 –
Можеш свій язик сховать.
(Завдання за столами.)
3. «Слова та звуки» - продовжувати удосконалювати вміння дітей виконувати
звуковий аналіз двохскладових слів. (Робота з предметними картинками; зошити,
олівці.)
Підсумок.
- Що цікавого запам’яталося на занятті?
- Хто написав картину «Селянська родина»?
Так, діти, ця картина про прекрасну рідну землю, невтомних людей трудівників.
Про те, що все це треба любити і шанувати, до чого закликає художник своїх
глядачів теплим, сповненим великим почуттям, полотном. Це, власне, - маленький
образ Батьківщини, те. що сховано у душі, що викликає найщиріші почуття.
Почуття глибокої любові до рідного краю.
Пішохідний перехід до кінотеатру.
Тема: «Шевченків край»
(перегляд документального фільму)
Мета: продовжувати формувати кругозір вихованців, збагачувати
знаннями про місцезнаходження Батьківщини Тараса Шевченка.
Вчити переглядати документальний фільм, розуміти про що
розповідається та робити висновки про побачене. Закріпити знання
про село Шевченково, черкаський край, хатину-музей. Дати
вихованцям можливість зрозуміти, що Шевченко це не герой якоїсь
казки, а людина з великим минулим, теперішнім і майбутнім часом
прийдешніх поколінь. Що в дійсності така людина проживала,
трудилася, писала твори, картини, боролася за справедливість,
любила життя, людей, Україну.
Розвивати в дітей бажання поїхати (в майбутньому) на
Батьківщину Шевченка, побачити все на власні очі, а не на екрані.
Виховувати патріотичні та громадянські почуття, зрідненість з
українською землею, душею і тілом. Пишатися що ми являємось
земляками з Т. Г. Шевченком.
Попередня робота: Д/гра «Світлофор», «Дорожні знаки», бесіда «Безпека
на дорозі», «Правила поводження в громадських місцях», с/р гра «В
кінотеатрі», «Пост ДАІ».
Обладнання: 2 червоні прапорці для пішого переходу по місту, вода,
аптечка.
Хід
1. Повідомлення про похід до кінотеатру на перегляд фільму «Шевченків край».
2. Д/гра «Збираємось в дорогу».
3. Піший перехід до кінотеатру, придбання квитків.
4. Перегляд фільму.
5. Повернення до дитсадка.
6. Бесіда «Про що я дізнався від перегляду фільму».
Самостійна художня діяльність
Тема: «Власна книжка про Шевченка»
Мета: вчити дітей виготовляти саморобні книжечки (різноманітної
форми); ознайомити з прийомами скріплення аркушів. Заохотити до
оформлення власної книги про Шевченка, ілюстрацій за творами.
Матеріал: білий та кольоровий папір, картон, клей, ножиці, дирокол,
стиплер, фломастери, олівці.
Хід
1. Організаційний момент.
Підготовка інструментів і матеріалу.
Інструктаж з техніки безпеки.
2. Оголошення теми СХД. Мотивація навчально-прикладної діяльності.
Демонстрування готових виробів.
Річ потрібна всім малятам:
І дівчаткам, і хлоп’яткам.
Це книжечка маленька
Дуже-дуже буде цікавенька.
Власними руками створи
І до вподоби зроби.
Про Шевченка пам’ятай
Всім про нього розповідай.
3. Інструктаж по виготовленні книги.
4. Самостійна робота дітей.
5. Підсумок дитячої діяльності.
Примітка: роботу можна проводити в два етапи: 1 – виготовлення книги, 2 –
ілюстрування книги. Також можна запропонувати домашнє завдання: ілюстрування
власної книги вдома разом з батьками. Наступного дня принести до дитсадочка та
продемонструвати її.
Додаток №4
Тема: «Любов до Шевченка в поезіях і творах»
Розповідь «Усе від серця і до серця»
Мета: розповісти дітям що твори Шевченка вразили людей своєю щирістю
та відвертістю. Тому багато поетів, письменників писали про
творчість Тараса Григоровича, його діяльність, життя. Ознайомити
вихованців із віршами Роляник. Відчути повагу, любов, ніжність,
гордість які передає письменник у творі до важкого життя
Шевченка. Розвивати в дітей бажання навчитися читати, пізнавати
про долю українських видатних людей. Виховувати любов до
літератури, книжок.
Матеріал: ілюстрації дитячих років Шевченка, вірші Роляник.
Хід
Найкращий Сину України,
Тарасе, Батьку дорогий!
Про Тебе слава світом лине,
Про Тебе знає світ цілий.
Діти, ці слова підтверджують пам’ять людей до Шевченка. Усе добро, любов що
виходили із серця великого поета дійшли до сердець дорослих і діточок. В кожному
із нас жевріє часточка Шевченкового слова. Передаються його твори із вуст в уста,
співаються пісні, пишуться оповідання, вірші про славетного поета. І сьогодні я
хочу познайомити вас із віршами поета Роляник, який також оспівує Кобзаря. Тож
сідайте гарненько та слухайте уважненько.
Вірш «Я Шевченка поважаю»:
Про Тараса, про Шевченка,
Нам розказувала ненька,
Про Тарасових батьків,
Про сестер і про братів.
Та й розповідав нам тато,
І цікаво і багато,
Як Тарасик виростав,
Як поетом славним став.
Я Шевченка поважаю,
Вірші все його вивчаю –
Ось уже навчився я
Десять віршів з «Кобзаря».
Запитання: Діти, про кого розповідається у вірші? А звідки ви дізналися про
Шевченка? Чи поважаєте ви Тараса Григоровича і за що?
Послухайте ще один вірш «Твій дух між нами»:
Найкращий Сину України,
Тарасе, Батьку дорогий!
Про Тебе слава світом лине,
Про тебе знає світ цілий.
Сьогодні в кожній нашій хаті
Твій образ в квітах на стіні.
При ньому стануть Твої діти,
Тобі співатимуть пісні.
І «Заповітом» привітають,
І кожне Батька спом’яне,
Дітворі личенька засяють,
У серці гордість спалахне.
Бо це ж великі роковини,
Велике свято Тараса –
В ньому вся гордість України,
Вся наша слава і краса.
Ми знаємо він Україну
З неволі духа увільнив.
За те, що з неї пута скинув,
Він власним щастям заплатив.
Тепер ми сильні і бадьорі,
Бо не опущені, самі!
Хоч ти пішов від нас між зорі,
Твій дух між нами по всі дні.
І усміхається з картини
До діточок своїх Тарас:
«Учіться, діти України,
До праці кличу, кличу вас!»
Запитання: Діти, до чого закликає Тарас своїх діточок? Чому потрібно навчатися,
працювати? Як ви вважаєте, що потрібно людині для щастя?
Заняття Грамота
Тема: «До навчання та до праці закликав Тарас дітей».
Вид: тематичне.
Тип: групове.
Пр. зміст: Закріпити вміння дітей складати невеличку розповідь з
Власного досвіду та знань про життя та творчість Шевченка,
Використовувати слова «поет», «художник», «сирота», «кобзар»,
«пан», «селянин».
Закріпити знання про речення, записувати схему речення; вміти
чути та розпізнавати голосні, приголосні тверді та м'які звуки на
початку, в середині та кінці слова; придумувати слова із заданим
звуком, записувати звукову модель двоскладових слів. Називати
знайомі букви та вміння зливати їх у склади.
Продовжувати розвивати монологічне мовлення,удосконалювати
інтонаційну виразність мови. Виховувати бажання розповідати
про Шевченка.
Обладнання: сюжетні картинки із зображенням життя Шевченка,
предметні картинки на слова із 4-5 звуками, дидактичні ігри,
вправи, картки для читання, робочі зошити, ручки.
Хід:
Діти, до нас у садочок завітав хлопчик Незнайко. Він мріє стати школярем і
готується восени іти до школи. А прийшов він, щоб навчитися у вас грамоти. Тому,
давайте покажемо і розкажемо що ми вже дорослі і багато чого навчилися. А
Незнайко нехай уважно слухає та запам'ятовує.
1. Малята, розповімо нашому гостеві:
- Що нам допомагає розмовляти? (Язик, губи, зуби, піднебіння.)
- Чим
ми розмовляємо? (Реченнями.)
- З чого складається речення? (Із слів які взаємозв'язані між собою.)
- З чого складається слово? (Із складів.)
- З чого складаються склади? (Із звуків.)
- Які звуки ви знаєте? (Природні та людські.)
- Назвіть звуки природи. (Шум вітру, шелест листя, дзюркотіння води, спів птахів, і
т. д.)
- Назвіть людські звуки. (Голосні, приголосні тверді та м'які.)
- Назвіть голосні, чому їх так називають? (Можна заспівати, перепон немає.)
- Назвіть приголосні тверді (м'які), що пом'якшує твердий приголосний? (Звук «і».)
2.Незнайку, ми надіємось що ти запам'ятав. То ж слухай далі. Діти навчать тебе
складати невеличку розповідь про Тараса Григоровича Шевченка, будувати речення
за сюжетними картинками, визначати скільки речень у розповіді та кількість слів у
реченні, записувати схему речення. Ти знаєш хто такий Шевченко? Ні? Тоді слухай
дуже уважно і ти все зрозумієш.
(Сидячи за столиками діти виконують завдання. Картинки (тематика про
Шевченка) різні за сюжетами. Виконавши самостійно завдання дитина розповідає
про нього.)
3.А зараз, діти виконають вправу, яка називається «Покажи голосний, приголосний
твердий, приголосний м'який звуки» за допомогою фішок. Незнайку, будь уважним!
(Вихователь називає звуки, а діти піднімають відповідну фішку.)
4.Незнайку, ходи до нас у коло, малята навчать тебе визначати кількість складів у
словах за допомогою оплесків. Запрошую всіх стати в коло. (Вихователь називає
слова, а діти хлопають в долоні та визначають кількість складів у заданому слові.)
5. Наступна гра «Чарівні ворота». Правило: через ворота має право пройти той, хто
придумає слово на заданий звук, а звук може стояти на початку слова, в середині та
кінці. Увага! Почали!
(Вихователь називає звуки, діти придумують слова та проходять у «ворітця».
«Ворота» - це двоє дітей, що тримаються за руки.)
6.Ось, Незнайчику, як діти вміють придумувати слова. А ще вони покажуть тобі як
виконується звуковий аналіз слів.
Дітки, сідайте на свої робочі місця. Погляньте, на столиках, лежать різні предметні
картинки. Уважно розгляньте що там зображено, та запишіть звукову модель слова.
(Діти записують у робочий зошит.)
7. Ми вивчили багато букв, тож будемо їх записувати під диктовку. А ти, Незнайку,
вивчай їх. (Вихователь диктує вивчені букви, а діти записують у робочий зошит.)
8. Майбутні школярики, чи вмієте ви зливати звуки у склади, читати? (Так!) Тоді
підійдіть до дошки і навчимо Незнайка читати. (Діти читають склади, слова.)
Я маю надію, що Незнайко багато чого навчився в нас, дізнався про відомого
Кобзаря – Т. Г. Шевченка і його запишуть до школи. Хто пам’ятає, до чого
закликав Шевченко дітям? Так. «…Учіться, діти України, до праці кличу, кличу
вас…» Щоб бути схожим на Кобзаря, таким розумним, вихованим, щоб всі
поважали треба багато навчатися і працювати. А за те, діти, що ви навчили
Незнайка, він пригощає вас яблуками. (Діти смакують, Незнайко прощається.)
Свято «Шевченко – в серцях у кожного із нас!»
Мета: повторити й узагальнити матеріал про життя та творчість Шевченка.
Розвивати логічне мислення, навички виразного читання віршів
напам’ять, акторські та ораторські здібності. Виховувати естетичний
смак, свідому громадську позицію, кращі людські якості, любов та
шану до творчості Кобзаря.
Обладнання: зал святково прикрашений, на стіні портрет Шевченка, книги на столі.
Хід
Ведуча:
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.
На стіні портрет Т. Г. Шевченка, людини яка народилася на нашій Черкаській
землі, в селі Моринці, і стала відомою не тільки на всю Україну а й на весь світ.
Благословенна та година,
Як народила мати сина
І назвала його Тарасом…
Тарас Григорович – найвидатніший поет, художник. Його твори передають щирість
і любов до рідної землі, домівки, краю, людей.
Яким було дитинство Тараса ми дізнаємось із віршів дітей старшої групи:
1-дитина: У старенькій хаті,
В кріпака колись
Хлопчик народивсь.
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас,
Він не вчився в школі,
Він ягнята пас.
2-дитина: Вмерли мама й тато,
Сирота в дяка
Тут була в хлоп’яти
Грамота гірка.
3-дитина: Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
4-дитина: Нишком він малює
Статуї в саду,
Вночі пише вірші
Про людську біду.
5-дитина: Хоч малює й пише
Він таємно там.
Гнівні його вірші
Страх несли панам.
Діти, послухайте пісню на слова Т. Шевченка «Думи мої, думи…» і ви дізнаєтеся
про що думав, про що мріяв поет. (Слухання твору.)
Наша земля дуже красива. В своїх творах Тарас Григорович передає любов,
щирість, захоплення її багацтвом. Вірші прозвучать у виконанні діток молодшої
групи:
1-дитина: Встала весна,
Чорну землю сонну розбудила
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
А у полі жайворонок,
Соловейко в гаю
Землю убрану весною
Вранці зустрічають.
2-дитина: Дивлюсь, аж світає,
Край неба палає
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
3-дитина: По діброві вітер віє
Гуляє по полю
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Ведуча: Про могутню річку Дніпро, яка тече через нашу столицю Київ, послухайте
пісню на слова Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»… (Слухання твору.)
Кожний куточок української землі красивий, а особливо коли цвіте та достигає
калина. Вірш «Тече вода з-під явора…» прочитає Оленка:
Тече вода з-під явора
Яром на долину
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Запрошую дівчаток середньої групи у хоровод «Ой є в лісі калина». (Виконують
хоровод.)
Ведуча:
Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду,
Кожен вірш свій і поему,
Він присвячував народу.
Хочеться, діти, розкрити ще одну сторінку творчості поета Тараса Шевченка. Це
любов до жінки, жінки-матері. Ось послухайте діток старшої групи:
1-дитина: Доки буде жити Україна
В теплім хлібі,
В барвних снах дітей –
Йтиме білим полем жінка-мати
З немовлям приткнутим до грудей.
2-дитина: У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
3-дитина: Чисту матір і дитину
Тарас прославив серцем чистим,
Всю осяяв Україну
Поглядом він променистим.
4-дитина: І тому в сім’ї великій,
У цвіту садів прекрасних,
Буде жити він навіки,
Як безсмертний наш сучасник.
Ведуча: Шевченко завжди буде в людській пам’яті. Адже ще за життя він заповідав і
закликав людей до кращого майбутнього. «Заповіт» Т. Г. Шевченка у виконанні
вихователя. (Слухання «Заповіту».)
На закінчення нашого свята, народна істина:
Знаймо його – і знані будемо,
Сповідуймо його – і правдиві будемо,
Любімо святу Україну, як він –
І в світі люблені будемо.
Тож помолимося, діти, за нашу Україну, за людей. Виконаємо всі разом пісню
«Молитва за Україну».
Композиція «Тече вода з під-явора»
(колективна робота)
Мета: на основі твору Шевченка «Тече вода з-під явора» ознайомити дітей
із поняттям «барельєф», створювати композицію. Навчати
поєднувати способи «витягування» з цілого шматка пластиліну і
«примазування» деталей до основи. Розвивати вміння створювати
композицію. Виховувати естетичний смак, любов до творів
Шевченка, природи рідного краю.
Обладнання: пластилін. стеки, картон.
Хід
1. Бесіда вихователя.
… Природа України – багата, мальовнича, чудова, таємнича, красива у різні пори
року. Нею захоплювався і милувався Тарас Шевченко. Всім вам, діти, відомий вірш
«Тече вода з-під явора…», давайте пригадаємо його. (Діти читають вірш на пам'ять.)
Сьогодні ми попрацюємо над композицією «Тече вода з-під явора…». За
допомогою барельєфа створимо вербу, калину, лозу, річечку, каченят.
2. Словникова робота.
Барельєф – скульптурне зображення, або орнамент, що виступає на плоскій
поверхні менш ніж на половину об’єму зображеного предмета.
3. Розгляд зразка.
- Які елементи з народного ви бачите?
- Що вони символізують?
4. Технологія виготовлення виробу.
1. На картон прямокутної форми нанесіть з пластиліну способом «скачування» та
«витягування» сині смужки. «Примазуйте» деталі до картону. Це річка.
2. Так само із коричневим пластиліном, створюючи дерево вербу.
3. Наробіть різної величини червоні кульки калини. Способом «примазування»
прикріпіть їх до картону. Зробіть тоненькі стебельця до ягід.
5. На прямокутнику із пластиліну виріжте стекою намальований калиновий
листочок. «Примазуйте» до картону.
6. Покладіть шаблон качечки на прямокутник із пластиліну, обведіть стекою та
виріжте. Способом «примазування» прикріпіть до картону.
7. Завершіть композицію, прикрасивши її квітами.
5. Фізкультхвилинка.
Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Там шумлять степи безкраї,
Там Шевченка слово вічне.
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти…
Різні в світі є країни,
Гарні є, і є багаті,
Та найкраще – в Україні,
Та найкраще – в ріднім краї.
6. Продовження роботи.
Додаток №5
Тема: « Вшановуємо Кобзаря».
Гра «Телестудія «Пізнайки»». Передача «Цікаві новини».
Мета: продовжувати розвивати вміння дітей уважно слухати та сприймати
нову інформацію про пам’ятні місця Т. Г. Шевченка, його
вшанування в різних регіонах України та за кордоном. Розвивати
комунікабельність. Виховувати цікавість до навколишнього світу.
Попередня робота: вивчення з дітьми-журналістами інформації, пошук
матеріалу до ефіру, запис розмов на відеокамеру.
Обладнання: комп’ютер.
Хід
1. Організаційний момент дітей. Включення комп’ютера, перегляд передачі.
Ведуча: Доброго дня! Вас вітає телестудія «Пізнайки», передача «Цікаві новини» і я
її ведуча Іванна Гордійчук. Сьогодні ви дізнаєтесь про таке:
як громадськість України схиляє голову в глибокій пошані до пам’яті великого
Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка, в яких містах пройшли мітинги та
піднесення квітів до пам’ятників.
На зв’язку наш кореспондент Назар із Харкова. Прошу – пряма мова.
Назар: Доброго дня, Іванно та телеглядачі. Зараз я знаходжуся в прекрасному саду
імені Т. Шевченка. Сад є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Його
прикрашають близько ста видів декоративних листяних і хвойних дерев, чагарників,
квіткових рослин. Тут дуже красиві орнаментальні клумби, рабатки, квітники на
яких зацвіли перші весняні квіти. Сад включає двадцять вікових дубів віком від
двохсот до трьохсот років. А найголовнішим є пам’ятник Т. Г. Шевченку, що є
одним з найкращим в світі. Іванно?
Ведуча: Дякую, Назаре, за чудовий репортаж. А ми знайомимось із новинами далі.
З нами на зв’язку моя колега Ілона Коваленко. Ілоно, я вітаю і що цікавого ти
розповіси нам.
Ілона: Творчість Т. Г. Шевченка має не тільки велике значення для нашої країни, а й
має світове значення. Його твори перекладено багатьма мовами інших народів.
Пам’ятники Кобзареві побудовані не тільки на Україні, а й в інших країнах –
Франції, Румунії, США, Канаді. Відкрито музеї, іменем Шевченка названо школи,
підприємства, театри. За рішенням ЮНЕСКО ювілеї Т. Шевченка відзначають в
усіх країнах світу. «Шевченківські дні» стали для українського народу днями
самовизнання, усвідомлення своєї значущості у світі. Бо саме Шевченко першим в
українській літературі пророкував нашому народу щасливе майбутнє.
Ведуча: Спасибі, Ілоно за інформацію. До зустрічі.
Вшанування Кобзаря проходить і в нашому рідному місці. Святковою колоною
жителі на чолі з міським головою пройшли до пам’ятника Шевченка.
Шанувальники читали твори поета, співали пісні, клали квіти та висаджували
дерева, а також оглядали виставку вишиванок: рушників, картин за тематикою
творів Шевченка. Виставка вишиванок «Вшановуємо Кобзаря» проходитиме ще
цілий тиждень, тому запрошуємо відвідати всіх охочих.
На сьогодні це все. Ми дякуємо що ви були з нами. До нових зустрічей в ефірі.
Завжди ваша Іванна Гордійчук та телестудія «Пізнайки». Хай щастить.
Заняття Художня література + Аплікація
Тема: Т. Г. Шевченко «Заповіт». Віра в світле майбутнє України.
Тип: індивідуально-групове.
Вид: інтегроване.
Пр. зміст: залучення дітей до глибин Шевченківської мудрості,
утвердження його духовних заповідей як важливого чинника
консолідації суспільства серед дітей. Розкриття ідейного змісту
твору, формування розуміння Шевченка, як генія,
найвидатнішої постаті в історії України.
Виготовлення композиції у техніці «орігамі», прикрашання
портрета. Розвиток творчих здібностей. Виховання естетичного
смаку.
Обладнання: «Заповіт» та портрет Шевченка, вірш Сосюри «На могилі Шевченка»,
аудіо запис творів «Заповіт» в обробці музики М. Лисенка та Г. Гладкого; кольорові
заготовки квадратної та прямокутної форми, клей.
Хід
1. Вступне слово вихователя. (Декламування поезії В. Сосюри «На могилі
Шевченка» та показ ілюстрацій.)
Над широким Дніпром у промінні блакить
І висока і тиха могила.
В тій могилі співець незабутній лежить,
Що народу віддав свої сили,
Що народу віддав своє серце й пісні,
Свої мрії про зорі досвітні…
А навколо лани в далині, далині,
Розлетілись, як птиці блакитні…
Діти, як ви зрозуміли, цей вірш присвячено поету Т. Г. Шевченку. Ще за життя
було оспівано образ степової-могили великого Кобзаря і став національною
святинею у його безсмертному «Заповіті».
«Заповіт» - народний гімн, що народився з-під пера Великого Кобзаря, став
відомий цілому світові. Колись, у ті важкі часи для України, Шевченко у складі
комісії мусив роз’їжджати по селах та містах, змальовуючи старовинні церкви,
монастирі. Листопад місяць виявився мокрим, вітряним та холодним. Шевченкові
ця погода дошкуляла більше, ніж іншим. В дорозі він промок і захворів. Довелося
злягти в чужій хаті серед чужих людей. Але про хворобу поета дізнався його щирий
приятель-лікар Козачковський, і негайно перевіз Тараса Григоровича до себе у
Переяслав. У хворого почалося двохстороннє запалення легенів. Становище було
майже безнадійним.
Шевченко лежав у чистій, теплій, затишній кімнаті… і думав про свою останню
годину, про долю України, про майбутнє рідного народу. В уяві виринав могутня
річка Дніпро, лани широкополі та села. Ось такої години Тарасу Григоровичу
страшенно захотілося сказати народові, Україні, своїм друзям тепле щире слово. І
на папір лягли рядки…
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий…
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Вірш написано у грудні 1845 року. Не думав поет ні про славу, ні про почесті. Він
тільки хотів, може, востаннє сказати народові про те, що почував. То був його
заповіт. На щастя міцний організм Шевченка переміг хворобу, і він подарував
світові ще багато безсмертних творів.
А «Заповіт» пішов у люди… Багато композиторів і музикантів зверталися до
«Заповіту» Шевченка. Прослухайте, діти, «Заповіт» в обробці музики М. Лисенка та
Г. Гладкого. (Прослуховування записів.)
Сила «Заповіту» - незмірна. Він співається як пісня-гімн, як спомин, як заклик до
боротьби. Крилатим птахом полинув «Заповіт» у світ, переходячи від покоління до
покоління як дорогоцінний скарб, як велике надбання українського народу.
Доля Великого Кобзаря склалася трагічно, за вірші які закликали людей до
боротьби його арештовували, саджали у тюрми і навіть забороняли жити на Україні.
Помер Тарас Григорович Шевченко 10 березня 1861 року і похований був не на
Україні, а на Смоленському кладовищі у м. Петербурзі. Але друзі поета
перепоховали Шевченка в Україні, на Чернечій горі, поблизу Канева. Так, як
заповідав Великий Кобзар – Т. Г. Шевченко. Тож і живе він у нашій пам’яті, як
повноправний громадянин незалежної України. Згадує «незлим, тихим словом»
його народ.
Запитання: Діти, де помер Шевченко? Чому Царські власті не дозволяли
проживати йому на Україні? Куди перепоховали друзі та однодумці поета?
2. Фізхвилинка.
Ми маленькі діти,
Шостий рочок маєм,
Але про Шевченка
Вже багато знаєм.
Нині нам про нього
Вихователька казала,
Рушником новеньким
Ми портрет прибрали.
І та наша слава
Не вмре, не загине,
Наш Тарас Шевченко –
Сонце України.
3. Аплікація «Квіти для Шевченка».
Діти, чи хотіли б ви прикрасити портрет Кобзаря квітами? В такому разі для роботи
нам потрібні кольорові заготовки, клей. Все це є у вас на столах.
Сьогодні я навчу вас виготовляти декоративні квіти у техніці «орігамі». Давайте
розглянемо зразок. (Вихователь розповідає, діти розглядають.)
4.Технологія виготовлення:
1. Приготуйте 4 квадрати одного розміру і кольору. Складіть базову форму
«трикутника», перегніть його навпіл. (Мал. №1.)
2. Підніміть нижні кути до вершини прямого кута. (Мал. №2.)
3. Переверніть заготовку на іншу сторону. (Мал. №3.)
4. Нижні сторони підніміть до лінії згину, витягуючи з іншої сторони трикутники.
(Мал. №4.)
5. Зігніть кути та переверніть деталь. (Мал. №5.)
6. Перевірте результат. З’єднайте чотири деталі. (Мал. №6.)
7. Із зеленого квадрата складіть базову форму «повітряний змій», покладіть
заготовку прямим кутом вгору. Зігніть бокові кути, переверніть на іншу сторону.
(Мал. №7.)
8. Перевірте результат, отриманий в попередній дії. (Мал. №8.)
9. Складіть композицію із отриманих деталей.
5. Огляд портрета Шевченка в обрамленні композиції із квітів, милування.
Похід до пам’ятника Шевченка в рідному місті.
Тема : «Вшановуємо Кобзаря».
Мета: продовжувати знайомити дітей із пам’ятними місцями в рідному
місті, зокрема пам’ятником Шевченка. Піднести квіти, вшанувати
пам'ять хвилиною мовчання, читати вірші. Формувати патріотичні
почуття, шану до видатних людей. Розвивати пам'ять, мислення,
увагу. Виховувати почуття любові і поваги до світлого образу поета.
Попередня робота: ознайомлення та вивчення життя і творчості Шевченка.
Обладнання: квіти.
План
1. Повідомлення про похід до пам’ятника Шевченка.
2. Д/гра «Збираємось в дорогу».
3. Піший перехід до пам’ятника.
4. Вшанування пам’яті, читання віршів, покладання квітів.
5. Повернення до дитсадка.
Робота з батьками.
Мовознавчий турнір «Не вмре ніколи мова, якою наш Кобзар співав».
Мета: сприяти вихованню поваги до Шевченківського слова та
зацікавленість до детального вивчення його життя і творчості
батьків разом з дітьми. Формувати розширенню кругозору, поваги
до поета.
Обладнання: зал прикрашений до Шевченківських днів, музичні дитячі номера між
конкурсами, одяг для спектаклю.
Склад учасників: 2 команди по шість чоловік; журі у складі завідуючої дитсадком,
методиста та двох вихователів, ведучий турніру – вихователь.
Хід
1 етап. Привітання команд: назва, девіз, емблема.
2 етап «Розминка».
Методом швидкого нажимання кнопки визначається команда, яка першою
відповідає. (За кожну правильну відповідь команди отримують по 1 балу.)
Запитання:
- Коли і де народився Тарас Григорович Шевченко?
- Як проходило дитинство поета?
- Назвіть членів родини Шевченка.
- Ким були батьки Тараса Григоровича?
- Скільки років було хлопчикові коли померла мати?
- Чим захоплювався Тарас в дитячі роки?
- Як звали пана де Шевченко служив козачком?
- Найпопулярніша книга Шевченка?
- За що Тараса Григоровича було виселено з України?
- Дата смерті поета.
- Де похований Кобзар?
3 етап. Конкурс на кращого читця поезій Т. Г. Шевченка.
По одному гравцю з команди, твір за вибором, читають напам’ять. ( За перемогу в
конкурсі нараховується 5 балів.)
4 етап «Жартівлива торбинка».
Гравці витягують з торбинки номери жартівливих запитань і відповідають на них.
(За правильну відповідь отримують по 1 балу.)
- До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб дістати назву крупи?
(М + Анна)
- Як з буряка можна зробити бурю? (Відкинути звук «к»)
- Якого каміння немає в морі? (Мокрого)
- Яка рослина убиває звіра? (Звіробій)
- Як написати одним словом «мати, батько, син, дочка»? (Сім’я)
- Чого багато має болото, менше – море і зовсім немає річка? (Звука «о»)
5 етап «Продовж твір Шевченка…»
Команди виділяють по одному учаснику, які повинні продовжити зачитані
ведучим початки творів. (За перемогу нараховується по 3 бали.)
- «Як умру, то поховайте…»
- «Встала весна…»
- «Думи мої, думи мої…»
- «На панщині пшеницю жала…»
- «Мені тринадцятий минало…»
- «Якби ви знали паничі…»
- «Зоре моя вечірня…»
- «Тече вода з-під явора…»
6 етап «Цікава перерва»
Рухлива гра « Повтори за мною та не помились». (Показує інструктор з
фізвиховання, хто з членів команди робить помилку вибуває із гри. (Переможець
приносить1 бал для команди.)
7 етап конкурс-спектакль «За творчістю Шевченка».
Підготовка домашнього завдання за вибором батьків, демонстрування твору. ( За
перемогу в конкурсі нараховується 10 балів.)
8 етап «Поєдинок капітанів».
Завдання: хто більше назве крилатих виразів, висловів, цитат, прислів’їв, приказок
про Україну, мову, творчість Шевченка. (За кожний вислів 2 бали.)
9 етап «Виступ журі». (Підрахунок балів, проголошення та нагородження
переможця.)
Література:
1. Коментар до базового компонента дошкільної науки в Україні. Науково –
методичний посібник. Під редакцією О.Л.Кононенко. Редакція журналу
"Дошкільне виховання", 2003.
2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у світі" - Київ:
Світич, 2008.
3. Грицюк Л.А. "Розвиток творчої особистості дошкільника" – Кам’янець
Подільський, 2008.
4. Шевченко Т. Г. «Кобзар», 1997.
5. Роляник «Про Шевченка дітям», 2010.
6. Іваненко О. «Маленьким про великого Тараса», 1992.
7. Ж.«Дошкільне виховання»: «Шевченка люди називають співцем народним
свого краю» ст.7.
8."Мої улюблені вірші". Уклад.: В.І.Паронова. Тернопіль "Підручники і
посібники", 2004.
9. "Життям і справою людина змінює світ". Жур. "Дошкільне виховання",
9,2008.
10. Пісенник «Плавай, плавай лебедонько…» за творами Шевченка, 1992.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа