close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
РОЗДІЛ І. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКА
§1. ЛЕКСИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКІВ
Ключові питання
 Як знайти іменники серед інших слів?
 Що називають іменники?
Іменник любить називати
завжди на ймення кожну річ:
земля, країна, сонце, мати,
печаль і радість, день і ніч.
А щоб іменник відшукати,
Спитай у нього: Що ти? Хто?
І скаже він: «Я - ліс з лугами
Я - і сідельце, і пальто,
Я - хлопчик, дівчинка і мама,
Я - пес і пташка, сонце й кіт,
Я - щастя, радощі та слава,
Я і Тарасик, твій сусід!»
Усе я можу називати:
Предмети, явища, осіб,
Властивості, речей ознаки,
І дії, й чисел різновид…
В цих назвах спільна є прикмета –
Вони подібні до предмета.
Вправа №1. З-поміж поданих спільнокореневих слів виберіть і випишіть лише іменники.
Обґрунтуйте свій вибір, вкажіть частиномовні ознаки обраних слів.
А). Знати, знання, знаний, зізнання, визнано; потроїти, три, трійка, трояко, троїстий, третій;
десятина, десятеро, десятка, десять; мудрий, мурість, мудрити, мудро; ранній, рано, ранок,
зранку; малий, малеча, обмаль, змалитись, малюк; збільшити, більший, більшість, більше.
Б). Програмувати, програмний, програміст, програма; кисло, кислиця, кислуватий, закислити,
кислота; збирати, зібрання, збірка, збір, збірний; допомагати, помічник, допомога, підпомічник,
допоміжний; зверху, верхній, поверхня, поверх,поверховий.
В). Зеленіти, зелень, зеленавий, надзелень; учений, учити, навчання, учень, учнівство;
впорядкувати, порядковий, рядок, впорядковано; недоречно, недоріка, доречність, дорікати,
речення; мандрувати, мандрівка, мандри, мандрівник; упереджено, наперед, попередній,
попередник.
*Матеріал вправи можна подати у вигляді вибіркового диктанту.
Вправа №. Прочитайте речення. Знайдіть в них іменники, що мають граматичні ознаки інших
частин мови. *Поясніть це явище.
1. Приходь, героїчне! Прекрасне, явись! (П.Тичина). 2. Усіх поранених відправляли до санітарного
батальйону. 3. Ще Київ спить у сяйві голубому. Закохані вертаються додому (Л.Скирта). 4. Двоє
хитрих розумного не переважать (нар.тв.). 5. У нас на весіллі наречену звуть молодою, а її подруг
– дружками. 6. У світі є мільйони мільйонів галактик, і серед них Чумацький Шлях – наша
галактика. 7. Пихатий – то дурному брат (нар.тв.). 8. В умілого руки не болять (нар.тв.). 9. Піший
кінному не товариш (нар.тв.). 10. Це була козацька сотня отамана Сірка.
Вправа №. Прочитайте речення, з’ясуйте лексичне значення виділених слів. *Скористайтеся
«Тлумачним словником» у кінці підручника (додаток №6).
1. Ковзаючись по траві, по сріблястій нехворощі, першим став спускатися з кургана Василь
Карпович (О. Гончар). 2. Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром
зник у чагарнику (М. Коцюбинський). 3. Вікна світлиці були на осонні, а вікно спальні виходило в
тінистий солов’їний сад. 4. На подвір’ї зелен кущ. Над кущем літає хрущ. 5. У нетрях панує
надзвичайна тиша, як у дивному храмі дивного бога (І.Багряний). 6. Ціле літо ми провели в
карпатських бескидах. 7. Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився
ліс (М. Коцюбинський).
Вправа №. Згрупуйте подані іменники за значенням, з’ясуйте значення кожної групи. **На
матеріалі вправи складіть тест на відповідність: «група за значенням» - «приклади».
А). Чесність, хлібина, порада, спів, десятка, екзамен, дуб, зелень, облога, олівець, білизна, сотня,
перемовини, дисковод, тисяча, чорнота, мільйон, далечінь, шафа.
Б). Радість, сотка, книжки, двійка, хрестини, вугілля, перегляд, двері, поєднання, турбота, синь,
мільярд, краса, чверть, вода, широчина, передзвін, десятина.
Ключове питання
 На які лексичні групи поділяються іменники?
Вправа №. Утворіть словосполучення, поєднавши видові (А) та родові (Б) назви, і запишіть їх за
зразком:
А) театр + Б) „Березіль”- театр „Березіль”
**Підкреслііть власні назви, поясніть їх правопис.
А). Зілля, риба, капуста, гора, стиль, дерево, птах, корабель, бібліотека, пролив, театр, школа,
плід, роман, водоспад, збірка, місто.
Б). „Собор”, івасі, кольрабі, Вікторія, бук, „Кобзар”, імені Короленка, авокадо, бароко, „Тарас
Шевченко”, яструб, Говерла, Донецьк, броколі, ромен, „Березіль”, „Ерудит”, Дарданелли.
Вправа №. З'ясуйте, до яких груп за значенням належать подані іменники: власні назви, загальні
назви, істоти, неістоти, конкретні назви, абстрактні назви? При цьому враховуйте, що одне слово
може відповідати кільком характеристикам одразу і одночасно належати до кількох груп. **На
основі аналізу складіть тести на відповідність: «група за значенням» - «приклади».
Донбас, суддя, Приазов'я, радість, криниця, добро, мураха, Марія, смерека, каміння, полотно,
лідер, братерство, столиця, аргумент, Маріуполь, співчуття, батьки, музика, капелюх, вихованість,
металург, Львів, Сиріус.
Вправа №. Розподіліть подані іншомовні іменники на дві групи - «істоти» та «неістоти».
*Скористайтеся при виконанні вправи «Словником іншомовних слів», поданим у кінці
посібника (див. додаток №3).
Какаду, аташе, попурі, анчоус, орігамі, динго, рагу, поні, метро, івасі, кашпо, аргалі, конфетті,
авеню, кюре, депо, пюре, меню, агуті, боа, колі, броколі, мюслі, шимпанзе, колібрі, пюпітр,
абориген, індиго, желе, конфетті, панно, цеце, фламінго.
Ключове питання
 Які іменники називаються збірними?
Вправа № . Прочитайте речення, з’ясуйте з його контексту значення виділених іменників.
1. З палаючого будинку, крізь клубовиння диму хлопцям вдалося викинути кільканадцять полотен
(О.Гончар). 2. Рятуючись втечею, лосиха таки вскочила в баговиння і втратила повороткість
(О.Ємченко). 3. Від Десни віяло свіжістю лугового сіна, білим шумовинням верболозових соків,
настояним кореневищем старих верб (І.Цюпа). 4. Мокре картоплиння обшмуляло ноги (В.Кава). 5.
Вітер доніс дух картопляних городів, соняшничиння, витьопаної дощами кукурудзи, сльозливе
зітхання цибулі (Є.Гуцало). 6. Рукою показав на шкіри шмаття: «Щоб людям роздала це все
манаття!» (Д.Білоус). 7. За вибірки дає Бог перебірки (нар.тв.).
*Додаткові завдання:
1) визначте спосіб творення цих слів, поясніть їх правопис;
2) у вправі знайдіть іменники, які називають дії, ознаки, предмети, істоти, явища, і запишіть
групами.
Вправа №. Прочитайте слова по стовпчиках. З’ясуйте, яке спільне значення вони мають і за яким
принципом розподілені на групи:
?
?
?
?
?
?
солодощі
радощі
гордощі
хрестини
відвідини
входини
картоплиння
бобовиння
гарбузиння
висівки
обжинки
молоки
мишва
малеча
галич
збіжжя
клоччя
шмаття
пустощі
пестощі
заручини
проводи
квасолиння
трясовиння
вершки
витрішки
татарва
вороння
багаття
гілля
§2. ПРАВОПИС ВЛАСНИХ ТА ЗАГАЛЬНИХ НАЗВ
Вправа №. Спишіть (або напишіть під диктовку) подані речення. Поясніть написання власних та
загальних назв.
*Орфограма «Правопис власних назв».
Яка добра і світла година, коли село йде на (В,в)еликдень до церкви (Я.Гоян). 2. Я дивлюся на
сіро-синій (Д,д)ніпро, слухаю плескіт хвиль (О.Довженко). 3. (Ш,ш)ар-гора на(П,п)олтавщині – це
видовжене плато, яке біля підніжжя омивається водами (П,п)сла (Л.Кучеренко). 4. Прийдешні
(С,с)ократи до суті ітимуть крізь сутінь. (Б.Олійник.) 5. Всяк (Ш,ш)отландець -вільний пан своєї
(Б,б)атьківщини (Леся Українка.). 6. Не всі стародавні греки були (А,а)фродітами, (Г,г)еркулесами,
(А,а)поллонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах, увічнювали її.
(О.Довженко.) 10. На північ від (Б,б)огуслава, в урочищі (М,м)аслів (С,с)тав, жив хутором старий
козак (Д,д)обридень. (П. Панч.). 11. Найпополярніші курорти (П,п)івдня – це (Яя)лта, (А,а)лупка,
(Є,є)впаторія, (К,к)октебель.
Вправа №. Словниковий диктант. Поясніть написання власних та загальних назв.
*Орфограма «Правопис власних назв».
Варіант 1.
Конституція України, річка Кальчик, палац спорту «Юність», Будинок учителя, кімната матері й
дитини, комедія «Мартин Боруля», бог Перун, пансіонат «Здоров'я», День учителя, Свято
Перемоги, бібліотека імені Короленка, поїзд «Маріуполь-Львів», Республіка Крим, олімпійські
ігри, лауреат премії ім.Т.Шевченка, Міністерство освіти України, вулиця Братів Кличко, орден
Дружби народів, доба Ренесансу, балет «Лебедине озеро», Біловезька Пуща.
Варіант 2.
День Незалежності України, аеропорт «Бориспіль», опера «Кармен», сузір’я Оріон, собор Петра
й Павла, телефон «Самсунг», цукерки «Корівка», Дід Мороз, заслужений діяч мистецтв,
Королівство Бельгія, Булонський Ліс, товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, барон
Мюнхаузен, Посол Республіки Польща, озеро Світязь, майдан Незалежності, проспект Дружби
народів.
Ключове питання.
 Які іменники називаються однозначними, а які - багатозначними?
Вправа №. З’ясуйте з контексту речень значення багатозначних іменників. **Складіть з цих слів
словничок, подавши в ньому тлумачення багатозначного слова.
А). 1. Хліб - усьому голова. 2. До булави треба ще й голови. 3. За дурною головою і ногам нема
спокою. 4. Яка головонька, така й розмовонька.
Б). 1. Кулькова ручка, безперечно, зробила свій внесок у розвиток сучасної цивілізації. 2. Дитина
несміливо подала мені свою маленьку ручку. 3. Двері у вітальню були різьблені, з дорогими
металевими ручками у вигляді змій.
В). 1. Срібно бриніло чаїне крило. 2. Початковим класам відвели праве крило школи. 3. Під
крилом літака земля виглядає як учнівський аркуш, увесь покреслений і розлінієний. 4. Людина
нібито не літає, а крила має.
Вправа №. Спишіть іменники двома стовпчиками: однозначні іменники – багатозначні іменники.
**Назвіть значення багатозначних іменників. **2-3 багатозначні іменники введіть у речення так,
щоб з контексту було зрозумілим їхнє значення. За зразок візьміть попередню вправу.
Голова, березень, осінь, земля, ворона, думка, ключ, дощ, крило, вікно, берег, качка, ручка,
джерело, завод, відвідини, миша, футбол, екран, ніж, дідусь, книга, дорога, автомат.
Вправа № . Прочитайте подані іменники і з’ясуйте, яке значення в них є прямим, а яке
переносним. Складіть по два речення так, щоб через контекст показати обидва ці значення.
1. Лице – а) те ж, що і обличчя; б) сукупність ознак, що характеризують що-небудь. 2. Рука – а)
верхня кінцівка людини від плеча до кінчиків пальців; б) слід чи результат чиєїсь діяльності. 3.
Широчінь – а) значна ширина, великий простір; б) великий розмах у чомусь, значний ступінь
вияву чогось. 4. Язик – а) рухливий м’язовий орган у ротовій порожнині; б) те, що має подовжену,
витягнуту форму. 5. Чарівник – а) людина, що займається чаклунством; б) людина, чия
майстерність заворожує, чарує інших. 6. Джерело – а) вода, що витікає з-під землі; б) витоки,
початок чогось.
§3. ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНІ ІМЕННИКИ
Ключове питання.
 Чи змінюється лексичне значення емоційно забарвлених іменників і, якщо
змінюється, то як саме?
Вправа №. Спишіть речення. Знайдіть та підкресліть в них емоційно забарвлені слова-іменники.
*Поясніть, як утворені ці слова і що вони означають. **Визначте, завдяки яким морфемам слова
набувають емоційного забарвлення.
Варіант 1.
1. Де в лісах ростуть дубочки, протікають три струмочки. 2. А у мене є сестричка трохи більша
рукавички. 3. В піджачок з голочок одягнувся їжачок та й із хати – назбирати грушечок-гниличок. 4.
Братикові зайчик хліба дав окрайчик, бо він нас, маляток, любить, мов зайчаток. (М.Стельмах). 5.
Ти рости, тополенько, все вгору та вгору, плавай, плавай, лебедонько, по синьому морі
(Т.Шевченко). 6. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає…(Т.Шевченко). 7. Сонечко
встає, і в росі трава… (А.Малишко).
Варіант 2.
1. Крізь сніго-льодову скоринку, прогріваючи собі тісненьку й скромну проталинку, пнеться
цупкий паросток, схожий на цибульку (Ю.Смолич). 2. Ой ти, роде мій, роде, родоньку! Чом бур’ян
стоїть по городоньку? (Л.Костенко). 3. …По-народному цю квіточку називають «невісточкою»
(Г.Тютюнник). 4. Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилася в травиці
комашня…(М.Коцюбинський). 5. Тут день при дні вартує сонце моє розчинене віконце
(Л.Чорнобай).
Вправа №. Напишіть під диктовку вірш О.Олеся. Знайдіть та підкресліть в ньому емоційно
забарвлені слова-іменники. **Поясніть, як вони утворені і що виражають.
Покинута, занедбана на лугу
Зеленіє капустонька у снігу,
А до неї стежечку не одну
Протоптали ніженьки по лану.
Догадайтесь, дітоньки, ви самі,
Хто ці робить стежечки у зимі.
Я вам в цьому віршику не скажу,
Бо сам ще раз подивитись побіжу.
Вправа №. Надайте поданим іменникам емоційного забарвлення.
*Орфограма «Правопис суфіксів іменників».
Мати, батько, земля, сонце, люди, квітка, дівчина, козак, правда, доля, щастя, воля, зірка, зоря,
жито, дорога, братик, син, донька, скриня, пиріг, лебідь, рука, кошеня, лелеченя, вода, трава.
ВЧИМОСЯ ГРАЮЧИ
 Конкурс «Звари мені борщик»
Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, навчити визначати лексичне значення та
граматичні ознаки іменників, формувати мовні компетентності учнів.
Умови та правила гри: зібрати 2 групи учасників, які за 2 хвилини серед поданих іменників мають
знайти і виписати назви продуктів, з яких можна зварити борщ. Слова можна подати дітям двома
списками – кожній групі. Кількість груп і завдань можна варіювати.
Матеріал для роботи. (Дивись дотаток №1)
Крупа, олія, буряк, картоплиння, цукор, сіль, вода, бульйон, окріп, петрушка, м'ясо, квасолиння,
огірок, картопля, цибуля, горох, морква, мука, мед, фарш, томат, сало, кріп, селера.
*Іменники згрупуйте за граматичними ознаками: 1 група – за родами, 2 група – за відмінами.
 Конкурс «Хто більше».
Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, активізувати його через ігрову діяльність,
формувати мовні компетентності учнів.
Умови та правила гри: кілька учасників (або груп учасників) повинні за певний час ( 1 хвилину)
написати якомога більше іменників із певним значенням, наприклад: назви дій, станів, ознак,
чисел тощо. Кількість груп і завдань можна варіювати. Переможець той, хто згадав таких слів
більше.
 Гра «Кожна людинка трохи тваринка»
Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, навчити визначати лексичне значення
фразеологізмів, формувати мовні компетентності учнів.
Варіант 1. Згадайте українські фразеологізми, де вживаються назви істот. Хто більше згадає та
запише, той переможець.
Матеріал для роботи.
1. Гнатися за двома … . 2. Зробити з … слона. 3. Б’ється як … об лід. 4. Показати, де … зимують. 5.
Пустити червоного … . 6. Позичити в … очі. 7. Живуть, як … з собакою. 8. Тягнути з болота … . 9.
Писати, як … лапою. 10. Пекти … . 11. Куди й … кісток не занесе.
Довідка: собака, муха, кішка, риба, зайці, бегемот, раки, півень, ворон, сірко.
Варіант 2. Згадайте й відновіть прислів’я, де вжито назви істот.
Матеріал для роботи.
1. Знайся … з конем, а … з волом. 2. Хитрий … за забором. 3. … боятися - до лісу не ходити. 4. На
боягуза всі … брешуть. 5. Лякана … і куща боїться. 6. Не вчи … літати, а … співати. 7. Кожна …
знайде свого Гриця. 8. У чужій пасіці … не розведеш. 9. Коли зазиміє, то й … заніміє. 10.
Загордилась … , що об панський тин чухалась. 11. Рання … росу п’є,а пізня – сльози ллє. 12. Не
давай … моркву берегти, а … курей стерегти.
Довідка: заєць, орел, кінь, віл, вовки, ворона, собаки, соловей, свиня, лисиця, жаба, птиця,
бджоли.
Варіант 3. За поданими ознаками назвіть істот, з якими люди себе порівняють.
Матеріал для роботи.
Впертий як… ; хитрий, як…; неповороткий, як …; голодний, як …; дурний, як сто … ; стрекотлива, як
… ; жалюгідний, як мокра ….; красива, як …; крикливий, як ….; сильний та сміливий, як …; брудний,
як …; турботлива, як ….; боязкий, як …, вірний, як …, здорова, як …, строкатий, як … , маленька
жіночка, як … , вирлоокий, як … .
Довідка: вовк, корова, перепілочка, сорока, ведмідь, сова, квочка, заєць, собака, баран, сокіл,
осел, пава, курка, папуга, півень, свиня, лисиця.
 Конкурс «Два в одному».
1. «Що треба для дружби?».
Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, навчити визначати лексичне значення та
граматичні ознаки іменників, формувати соціокультурні компетентності учнів
Умови: зібрати 2 групи учасників, які за 2 хвилини серед поданих іменників мають знайти і
виписати назви ознак чи властивостей, які потрібні людині для справжньої дружби. Іменники
згрупувати за граматичними ознаками. Слова можна подати дітям списками або запропонувати
їм скласти такий список самостійно (тоді часу треба дати більше). Кількість груп і завдань можна
варіювати. Кожна група має обґрунтувати свій вибір слів (якостей).
*Таке ж завдання можна скласти для прикметників.
2. «Що треба для служби?»: зібрати кілька груп учасників, які за 2-4 хвилини мають знайти і
виписати назви ознак чи властивостей, які потрібні людині які потрібні людині, щоб бути
хорошим працівником. Іменники згрупувати за граматичними ознаками. Слова можна подати
дітям списками або запропонувати дітям скласти такий список самостійно (тоді часу треба дати
більше). Кількість груп і завдань можна варіювати. Кожна група має обґрунтувати свій вибір
якостей.
Матеріал для роботи.
Доброзичливість, оптимізм, врода, справедливість, непоступливість, корисливість, радість,
тактовність, взаємодопомога, увага, пошана, правдивість, вихованість, доброта, щирість,
самопожертва, відвертість, погорда, щастя, егоїзм, бідність, жорстокість, сміливість, благополуччя,
норовливість, відповідальність, заздрість, зазнайство, поступливість, працездатність, скромність,
точність, охайність, байдужість, урівноваженість, поміркованість, краса, вірність, совість, мудрість,
помірність, себелюбство, гідність, чесність, милосердя, самоповага, сором’язливість, нещирість,
безвідповідальність, лінощі, пихатість, гордовитість, воля, дивацтво, самовпевненість, прямота,
обережність, дотепність, талант, обдарування, сваволя, безсоромність, простота.
Тлумачний словник.
Гордовитість – зневажливе ставлення до інших;
дивацтво – дія чи якість людини, що викликає здивування
дотепність – виразність і точність у передаванні суті чого-небудь;
корисливість – прагнення до власної, вигоди, наживи.
норовливість – примхливість, капризи, непокора;
охайність – те ж, що акуратність, уміння виконувати роботу чисто, ретельно і старанно;
пихатість – зазнайство, зневажливе ставлення до інших;
поступливість – уміння йти на поступки;
приязнь – дружня прихильність та симпатія;
щирість – вияв доброти, сердечності, приязні.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Вправа . Прочитайте уважно поданий текст. Дотримуючись логіки викладу думки, відновіть зміст і
будову речень, поставивши на місці пропусків слова з дужок. Запишіть свій варіант.
Кожна …. ( нація, національність, меншина) має свої … (звички, звичаї, обряди, традиції), що
виробилися протягом багатьох … (років, століть, віків) і освячені… (часом, віками, життям,
народом).
Але … (звички, звичаї, обряди, традиції) – це не відокремлене явище в … (перебуванні,
існуванні, житті) народу, це – втілені в рухи і дію … (світовідчуття, погляди, вірування,
світогляд) та (взаємини, стосунки, відносини) між окремими людьми. А ці взаємини та відчуття
навколишнього світу безпосередньо впливають на духовну … (науку, практику, культуру) даного
народу. У свою чергу це впливає на формування народної … (культури, творчості, моралі,
релігії). Саме тому народна творчість нерозривно пов’язана зі звичаями…. (етносу, народу).
Вправа . Виправте подані словосполучення, правильно дібравши потрібний за змістом іменник.
*За необхідності користуйтесь російсько-українським словником (див. додаток №4).
Виключення з правила, поштовий перевод, міжнародні стосунки, свідоцтво очевидців,
мешканець України, міжнародне положення, видали свідчення, провести міроприємство,
замісник директора, взяти ссуду, підписка газети, замовити білет, мій співбесідник, поштовий
адрес, двоповерховий дім, кілька строчок, написав письмо, промислові отраслі.
Вправа . Прочитайте подані речення, знайдіть і виправте в них лексичні помилки. *За
необхідності користуйтесь «Тлумачним словником» (див. додаток №6).
1. Кожен чоловік мріє про щасливе майбутнє. 2. Мій старший брат працює шофером тролейбуса.
3. Ми сім’єю часто їздимо до моря на рибалку. 4. В автобусі розпочалося товканина і тіснина. 5.
Павлик від народження був горбань і вродливець, і його всі жаліли. 6. У тому вчинку не було
ніякого смислу. 7. Про Чіпку люди говорили, що він з’їхав з розуму. 8. Чоловік вимагав пропустити
його і розмахував депутатським білетом. 9. Ми рвемо над дорогою стиглі черниці, а іноді й суниці
(А.Шиян).
ВЧИМОСЯ ПИСАТИ ТВІР
Крок 1. Робота з опорним текстом.
Завдання . Прочитайте чи прослухайте текст, запишіть усі варіанти імені, названі в ньому.
Як звали хлопчика?
Батьки звали Петриком, тітки, батькові сестри, - Петюнею, сусіди-дядьки – Петьком, бабуся –
Петею, старші за нього хлопці казали зверхньо: Петь, дівчата обмежовувалися всього двома
звуками – Пе, але «е» вимовляли протяжно, ласкаво…
Люди мовби заповзялися перетворити твоє життя на свято, творячи зі звичайного твого імені
якесь суцільне славохвальство: Петрусь, Петрусик, Петюник, Петюнчик, Петюлюня, Петюлюнчик,
та, на жаль, життя має не саму лише привабливу сторону, іноді повертається до тебе і суворістю.
Тоді стаєш просто Петром, Петрякою, Петрилом, Петрунякою, Петриндею, Петрякою, Петрюкою,
Петрієм, Петриндієм. (П.Загребельний)
Питання для бесіди:
1. Поясніть, як виникли варіанти імені Петро?
2. Що передають різні форми цього імені?
3. За допомогою яких морфем утворюються зменшено-пестливі та збільшено-згрубілі відтінки в
словах?
Крок 2. Розробка теми твору.
Завдання . Щоб визначити зміст майбутнього твору, складіть перелік питань про своє ім’я.
Питання до теми:
1. Яке в тебе ім’я?
2. Як тобі обирали твоє ім’я і хто тобі його вибрав?
3. Що воно означає? Звідки воно походить?
4. Чи відповідає твоє ім’я твоєму характеру, темпераменту, стилю життя?
5. Чи подобається твоє ім’я тобі, твоїм близьким, друзям?
6. Хто прославив це ім’я у світі? Які видатні особистості мали таке ж ім’я, як у тебе?
7. Як ще тебе називають?
Крок 3.
Завдання . Складіть план, за яким будете створювати свій текст.
Зразок простого плану.
1. Моє ім’я.
2. Його значення та похождення.
3. Як мені обирали ім’я.
4. Мої знамениті тезки.
5. Моє ім’я і мій характер.
6. Варіанти мого імені.
Контрольні питання та тести
Ключові питання теми
1). До яких частин мови належить іменник?
Будь-яка частина мови називається повнозначною (самостійною), якщо вона характеризується
за трьома основними ознаками: має власне лексичне значення, морфологічні значення та
синтаксичну роль. Іменник – це самостійна повнозначна частина мови.
2). Як знайти іменники серед інших слів?
З-поміж інших слів іменники можна знайти за такими ознаками: вони відповідають на питання
хто? або що?, називають предмети, особи чи різні явища і властивості, змінюються за
числами й належать до певного роду – чоловічого, жіночого чи середнього.
3). Що називають іменники?
Іменники мають значення предметності. Це дозволяє віднести до іменника не лише назви
конкретних предметів чи істот, а й абстрактні поняття, дії, стани, властивості, у яких значення
ознаки, числа або дії перейшло в значення предметності.
4). На які лексичні групи поділяються іменники?
Іменники поділяються на такі лексичні групи: назви істот та неістот, власні та загальні назви,
конкретні та абстрактні поняття.
5). Чи змінюється лексичне значення емоційно забарвлених іменників і, якщо змінюється, то як
саме?
За допомогою зменшено-пестливих (як і збільшено-згрубілих) суфіксів утворюються нові
іменники, але вони мають лише новий відтінок у значення й передають суб’єктивне
ставлення до означуваного предмета.
6). Що означають загальні та власні назви?
Загальні назви – це назви однорідних предметів, що існують у великій кількості. Власною є
індивідуальна назва одного предмета з ряду однорідних. Тому загальні назви пишемо з малої
літери, а власні - з великої.
7). Які іменники називаються однозначними, а які - багатозначними?
Однозначним називається слово, яке має лише одне значення, а багатозначним називається
слово, що має кілька значень. Ці значення виникли як варіанти основного значення і
відрізняються лише новими смисловими відтінками.
8). Що таке збірні назви?
Іменники, які позначають велику кількість однорідних предметів, представлених як одне ціле,
називають збірними назвами. Вони мають тільки одну форму числа, хоча означають сукупність
предметів чи явищ. Наприклад, учнівство, малеча, комашня, журі, ректорат, вершки.
Перевірочні тести
1. У якому рядку подано правильне визначення іменника.
А. Іменник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість,
але не називає їх.
Б. Іменник – це частина мови, яка відповідає на питання хто? що?
В. Іменник – це повнозначна частина мови, яка називає предмети, істоти, а також явища
і відповідає на питання хто? або що?
Г. Іменник – це службова частина мови, яка відповідає на питання хто? що? і називає предмети,
істоти та явища.
2. Вкажіть, у якому рядку всі слова є іменниками.
А. Радість, біганина, читати, завдання, радісно.
Б. Зимівля, широчина, сміливість, передзвін, десятка.
В. Дія, молодий, природа, життя, рухатися.
Г. Змагання, дорога, віск, проміння, восковий.
3. Укажіть рядок, у якому вказані лексичні групи іменника:
А. Особи, предмети, явища, ознаки, властивості
Б. Діалекти, терміни, іншомовні, застарілі
В. Істоти, неістоти, загальні, власні, конкретні, абстрактні
Г. Збірні назви, конкретні, однозначні, загальновживані
4. Предметність іменника – це здатність називати
А конкретні предмети та речі матеріального світу
Б предмети, явища природи, людей і тварин
В конкретні предмети, опредмечені ознаки, дії, процеси, поняття й числа
Г різні поняття, явища як предмети
5. У якому реченні виділене слово є іменником?
А. Рідна мова єднає між собою представників одного народу в часі й просторі.
Б. Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій.
В. Батько мій був військовим і служив у різних куточках країни.
Г. Нарешті троє нерозлучних друзів зустрілися.
6. У якому рядку всі іменники належать до назв істот?
А. Клас, олівець, вода, подія, морехід.
Б. Народ, сестра, металург, ткач, щастя.
В. Дорога, радість, футболіст, дощ, ховрашок.
Г. Син, косар, ворона, Сашко, лев, Пірат.
7. Визначте, у якому рядку всі іменники належать до назв неістот.
А. Вишня, нагорода, сім'янин, батько, родина.
Б. Мороз, дуб, бджола, лелека, барвінок.
В. Весна, казка, думка, страва, іній.
Г. Леґінь, дівчина, дорога, літечко, отара.
8. У якому рядку всі іменники є абстрактними назвами?
А. Оцет, процес, розум, втіха, доброта.
Б. Радість, боротьба, перехід, розмова, пілотаж.
В. Свобода, інформація, вдячність, мара, місто.
Г. Слава, рішучість, весна, взаємодопомога, ознака.
9. Вкажіть рядок, у якому всі іменники є назвами речовини або матеріалу.
А. Сальце, хліб, зерно, асфальт, осінь.
Б. Горобина, бязь, дріжджі, пісок, рибалка.
В. Олія, кисень, молоко, водень, бензин.
Г. Шампунь, окріп, повітря, віск, палець.
10. З'ясуйте, у якому рядку всі іменники — це конкретні назви.
А. Добро, книга, воля, кава, рішення.
Б. Планета, вода, зошит, будинок, металург.
В. Телефон, людина, квітка, неспокій, абітурієнт.
Г. Галерея, ясен, одяг, смола, милість.
11. Укажіть рядок, де всу іменники мають емоційне забарвлення.
А. Вітрюган, доріженька, бабця, журавель.
Б. Колисаночка, вовчище, книга, синочок.
В. Вітрище, казарлюга, козаченько, матінка.
Г. Доленька, звірятко, коза, волоцюга.
12. У якому рядку іменники є назвами ознак?
А Знання, виступ, промова, читання, політ.
Б Блакить, височина, спокій, краса, хоробрість.
В Батько, донечка, син, мати, дідусь.
Г Жура, калина, зоря, метелик, спека.
13. У якому рядку іменники є назвами числа?
А. Десятка, сотня, п’ятірка, тисяча, сімка, двійка.
Б. Дванадцять, одиниця, сотка, первачок.
В. Трійка, семеро, шістнадцять, вісімка.
Г. Одинак, століття, десятина, кварта.
§4. ГРУПИ ІМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Ключові питання
 На які групи за значенням поділяються іменники?
 Що таке синоніми, якими вони бувають, як виникають?
Вправа №. Користуючись «Словником іншомовних
українські відповідники до таких іншомовних слів:
слів» (дивись додаток №3), доберіть
А). Деталь, фінал, реалізація, гіпотеза, фундамент, бар’єр, бюст, емоція, тротуар, мюслі, лідер,
граціозність, реставрація.
Б). Біографія, сенсація, презент, тріумф, абориген, пріоритет, презентація, реставрація, бюджет,
композиція, еміграція.
В). Супермаркет, баланс, асиміляція, дефект, фонтан, еволюція, окупант, конгрес, ревізія, оракул,
резерв, потенціал.
Вправа № 2. Прочитайте вірш і випишіть з нього слова – синоніми з таким лексичним значенням:
«той, хто багато і беззмістовно говорить»:
Будував базіка дім –
Сім дверей і вікон сім.
Торохтій допомагав:
Язиком дошки тесав.
Метушився пустомеля:
Скоро будуть стіни й стеля!
Говорун клав на словах
З бляхи цинкової дах...
В дім без вікон і дверей
Талалай скликав гостей.
На гостину гості йшли,
Але... дому не знайшли,
Ані даху, ні стіни.
Ось такі балакуни!
(О.Сенатович)
Вправа №. Прочитайте синонімічний ряд іменників, знайдіть у кожному зайве слово:




Простір, безмежжя, свобода, широчина, широчінь.
Ліс, гай, діброва, перелісок, парк, байрак.
Шлях, путівець, гостинець, стежка, дорога.
Кім’ях, гроно, кетяг, брость (розм.), жмут.
 Надвечір’я, вечір, підвечірок, вечорниці, вечеря.
 Дім, будинок, будова, будівля, господа.
 Хліб, книш, паляниця, коровай, буханець.
 Батько, папа, дедьо, вітчим, тато.
 Мить, хвилина, мигтіння, миттєвість, хвилька.
10. Годування, харчування, годівля, живлення, їжа.
Вправа №. До слів якого рядка не можна підібрати синонімів? *Поясніть, чому цього не можна
зробити.
А. Коза, клен, підмет, метр, Вінниця.
Б. Товариш, заметіль, мати, дорога.
В. Гадка, поле, крик, їжа, дім.
Г. Багаття, даль, сум, волосся.
Вправа №. Виберіть рядок, у якому всі іменники становлять синонімічний ряд. Випишіть
незнайомі слова, з’ясуйте їхнє значення за «Тлумачним словником української мови» (дивись
додаток №6).
А) 1. Яр, балка, вибалок, байрак, яруга, улоговина.
2. Оберемок, пасмо, жмут, кетяг, китиця.
3. Пожежа, заграва, полум’я, згарище, вогнище.
4. Підсумок, результат, висновок, відповідь, сума.
Б) 1.
2.
3.
4.
Друг, товариш, приятель, сусід, однокласник.
Настрій, гумор, щастя, щирість, емоція.
Працівник, робітник, трудар, роботяга, трудівник.
Пес, собака, сіроманець, Сірко, Рябко.
В) 1. Навчання, наука, вчення, теорія, практика.
2. Витонченість, вишуканість, граціозність, елегантність.
3. Поезія, вірш, римування, віршотворення, версифікація.
4. Людина, істота, сутність, дитина, чоловік.
Г)
1. Борозна, рілля, рівчак, нива, оранка, поле.
2. Життя, буття, існування, перебування, присутність.
3. Пелюшка, сповиток, звиток, покривало, габа.
4. Вожак, керманич, ватажок, керівник, проводир, вождь
Вправа №. Виконайте тестові завдання. Складіть синонімічну пару з діалектних та
загальновживаних іменників:
А) діалектизми
пательня
плай
смерека
горнятко
дедьо
загальновживані слова
стежка
горщик
сковорода
тато
ялина
Б) діалектизми
когут
налисники
ночви
бараболя
чара
загальновживані слова
корито
півень
сковорода
картопля
млинці
В) діалектизми
чічка
маржинка
леґінь
ґаздиня
ватра
загальновживані слова
господиня
юнак
вогнище
квітка
худоба
Г) діалектизми
ґвалт
Ґазда
ґава
ґринджоли
ґрати
загальновживані слова
санчата
решітка
крик
ворона
господа
Вправа №. Виконайте тестові завдання. Складіть синонімічну пару з іменників іншомовного
походження та їхніх українських відповідників:
А) запозичення
табу
тракт
тираж
дефект
афіша
український відповідник
недолік
оголошення
наклад
заборона
шлях
Б) запозичення
екземпляр
бібліотека
біографія
аннали
символ
український відповідник
життєпис
знак
літопис
книгозбірня
примірник
В) запозичення
бюджет
процес
акцент
директива
адвокат
український відповідник
наголос
вказівка
захисник
кошторис
дія
Г) запозичення
прокурор
лінгвістика
маркетинг
ліміт
бюст
український відповідник
продаж
погруддя
обвинувач
мовознавство
обмеження
Ключове питання
 Які іменники є антонімами?
Вправа №. До поданих іменників доберіть антоніми з префіксом не. Поясніть написання слів.
Правда, друг, воля, любов, погода, врожай, вміння, удача, вдячність, доля, згода, лад, приємність,
статок, спокій, уважність, точність, бажання.

А ЩО ТАМ КАЖУТЬ У НАРОДІ?
Вправа №. Прочитайте і запам’ятайте народні приказки та прислів’я. Спишіть речення без рисок,
поясніть написання контрольних слів. Підкресліть іменники, що без частки не не вживаються.
Варіант 1.
1. У не/роби завжди не/врожай. 2. Не так лінь, як не/охота. 3. Не ходи поночі, не шукай не/мочі. 4.
Щастя й не/щастя на однім коні їздять. 5. На тобі, не/боже, що мені негоже. 6. Не/смерть страшна,
а не/дуга. 7. Слово не/стріла, глибше ранить. 8. То не/козак, що боїться собак.
(за Л.А.Шевелєвою)
Варіант 2.
1. При своїй не/бозі добре і в дорозі. 2. Дурний язик голові не/приятель. 3. Не/друг, хто медом
маже, друг – хто правду каже. 4. Правда і з дна моря виринає, а не/правда потопає. 5. У
не/знайка і верблюд – горбатий кінь. 6. Як не/коваль, то й рук не/погань. 7. На вовка не/слава, а
на ягниць є Сава. 8. Згода дім мурує, а не/згода руйнує.
*Правопис частки не з іменниками шукайте у відповідному розділі.
Вправа №. Відтворіть прислів’я, використавши в другій його частині слова-антоніми.
1. Розумний розсудить, а …. осудить. 2. Вогонь – добрий слуга, але поганий …. 3. Чим розумний
стидається, тим … величається. 4. Одягнена, як пава, а кричить, як … . 5. На те ніч, щоб спати, а …,
щоб працювати.
Ключове питання
 Які іменники є омонімами?
Вправа №. Прочитайте речення та з їх контексту з’ясуйте значення слів-омонімів. *Складіть
словничок омонімів до матеріалу вправи.
А). 1. Лилась пожежі вулканічна лава. 2. Шахтар щодня спускається у лаву, добути щоб вугілля нагора. 3. Гість лави не засидить,а ліжка не залежить – то ж зустрінь його як належить.
Б). 1. Летять, ніби чайки, і дні, і ночі в синю даль. 2. Татарська варта проспала: лиман був вкритий
козацькими чайками. 3. До під’їзду м’яко підкотила урядова «Чайка».
В). 1. У Маріуполі стан 3600 будували для прокату листового металу. 2. Лікар був задоволений
станом свого пацієнта. 3. Зачарував хлопця гнучкий дівочий стан, довга чорна коса та сині
волошкові очі.
Г). 1. Найпишніша краса – то дівоча коса. 2. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і
втіху - косовицю. 3. Білосарайська коса – улюблене місце відпочинку для маріупольців.
Вправа №. З кількома поданими іменниками (на вибір) складіть словосполучення так, щоб з їх
контексту можна було виявити значення слів-омонімів. Візьміть за зразок попередню вправу.
Півники, кран, кадри, стіл, дорога, коса, дума, балка, тур, стріла, лава, стан, вал, клуб, пояс.
Ключові питання
 Що таке пароніми?
 Які іменники становлять групу паронімів?

Як відрізнити їх від омонімів та синонімів?
Вправа №. Прочитайте подані пари слів і з’ясуйте, чим вони відрізняються. Як називаються такі
слова? *Поясніть їхнє значення і складіть до них словничок.
Чорниця – черниця, людяність – людність, пам’ятка – пам’ятник, досвідченість – освіченість,
гривна – гривня, уява – уявлення, континент – контингент, статус – статут, приклад – прилад,
ефект – дефект, ефект – афект, громада – громадськість, ожеледь – ожеледиця, будівникбудівельник, відтинок – відтінок, нотація – анотація, дипломант – дипломат.
Вправа №. Прочитайте подані речення. Знайдіть і виправте помилки у вживанні іменниківпаронімів.*За необхідності зверніться до «Словничка паронімів» у додатку № 5.
1. У Карпатах влітку можна поласувати лісовою малиною, черницею, суницями. 2. Цього року
Андрій брав участь у конкурсі риторів і став його дипломатом. 3. Андріївська церква – це
пам’ятник сакральної архітектури 18 століття. 4. Під час виборчої компанії у нашій школі завжди
розташовують виборчі ділянки. 5. Кращі покажчики в навчанні за другий семестр мали десяті
класи. 6. Два роки тому наш інститут отримав статут технічного университету. 7. Після революції
Євген Маланюк змушений був поповнити число українських іммігрантів, назавжди виїхавши з
України. 8. Директор зачитав наказ міського правління освіти про карантин. 9. Будинок довелося
шукати довго, бо не знали точного адреса. 10. Грицеві хотіла мати висватати Галю Вишняківну,
дочку знатного богатиря.
Контрольні питання та тести
Ключові питання теми:
1). На які групи за значенням поділяються іменники?
Іменники за значенням поділяються на такі групи: синоніми, антоніми, пароніми, омоніми.
2). Які іменники вважаються омонімами і чим омоніми відрізняються від багатозначних слів?
Омоніми – це слова, однакові за написанням і звучанням, але різні за значенням.
Багатозначне ж слово – це те ж саме слово, але з кількома значеннями, що виникли на ґрунті
його основного значення.
3). Які іменники є синонімами?
Синонімами є слова однієї частини мови. Тому іменники, близькі за значенням, але різні за
звучанням та написанням, також є синонімами.
4). Які іменники є антонімами?
Антонімами є також слова однієї частини мови. Тому іменники, протилежні за лексичним
значенням, є антонімами.
5). Що таке пароніми? Як відрізнити їх від омонімів?
Пароніми – це слово, подібне до іншого слова за зовнішньою формою. Пароніми подібні між
собою за звучанням, але різні за значенням і написанням (будовою). Пароніми переважно
належать до однієї частини мови і мають однакові граматичні ознаки. На відміну від синонімів
- слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного, - у паронімах така
взаємозамінність неможлива.
Перевірити значення паронімів можна за словником: Гринчишин Д. Г., Сербенська O.A.
Словник паронімів української мови. - К., 1986.
6). Коли виникає лексична помилка?
Лексична помилка виникає, якщо слово вживається не відповідно до свого значення, тобто в
контексті даного висловлювання слово не відповідає своєму значенню.
Тестовий контроль.
1. Вкажіть рядок, у якому не всі іменники є синонімами.
А Шлях, путівець, гостинець, стежка, плай.
Б Смуток, журба, туга, задума, печаль.
В Висота, височина, вись, вишина, височінь.
Г Лелека, бусол, бузько, чорногуз.
2. Вкажіть рядок, у якому всі іменники є антонімами.
А Сум – радість, широчина – глибочина, сім’я – рід, село – місто
Б Вершина – низина, ліс – поле, розумний – дурень, лад – безлад
В Свобода – обмеженість, Вітчизна – чужина, дівка – парубок
Г Світло – морок, старість – молодість, влада – безвладдя, старт – фініш.
3. Вкажіть пару речень, у яких виділені іменники є омонімами.
А Дідусь, повертаючись додому, завжди приносив онучатам гостинець від зайчика. – А я ляжуприляжу край гостинця старого на духмянім покосі молодої трави.
Б До булави треба ще й голови. – Дурний язик голові не приятель.
В На сьомий день дрейфу мандрівники нарешті побачили землю. – На цій землі споконвічно
жили степові племена.
Г Надворі весна вповні. – Це була весна їхнього життя, яке почалося в останній рік минулого
століття.
4. Назвіть речення, в якому обидва подані в дужках іменники не можна використати як синоніми
А Серед засніженого парку святково червоніли (грона, кетяги) горобини.
Б Ох, і (мастак, митець) був цей козак ставати до бою.
В За цим ажурним металевим (парканом, плітом) знаходився парк кованих фігур.
Г Біля будинку стоїть незмінна (охорона, сторожа) – два кам’яні леви.
5. З поданих у дужках синонімів обидва варіанти можливі в реченні
А В.Симоненка називали (витязем, лицарем) української поезії 60-х років.
Б Хлібному ешелонові, що йшов на фронт, надали зелену (вулицю, вуличку).
В За останнє десятиліття Україна досягла значного розвитку у сфері міжнародних (відносин,
стосунків).
Г Щасливі (думи, думки) роїлися в голові парубка, радісно співала його душа.
6. Знайдіть прислів’я, у якому виділені іменники є антонімами.
А Коріння навчання гірке, та плід його солодкий.
Б Одягнена, як пава, а кричить, як ґава.
В Вогонь – добрий слуга, але поганий господар.
Г Пташка щаслива і на голій вітці, але не в золотій клітці.
7. Синоніми використано у висловлюванні
А жити душа в душу
Б бував у бувальцях
В переливати з пустого в порожнє
Г з ринви та під дощ
8. На основі синонімії побудоване висловлювання
А ні в сих ні в тих
Б із вогню та в полум’я
В і сміх і гріх
Г то в жар, то в холод
9. Вкажіть рядок, у якому всі пари іменників не є паронімами.
А Адреса – адрес, чорниця – черниця, модерн – модернізм.
Б Покажчик – показник, абонент – абонемент, пам’ятка- пам’ятник.
В Кампанія – компанія, талант- талан, ділянка – дільниця.
Г Лелека – бусол, дедьо – батько, млинець – налисник.
10. Встановіть відповідність між словами-синонімами першого та другого рядка.
1. Натовп
2. Духота
3. Гвинтівка
4. Легіт
А
Б
В
Г
рушниця
юрба
вітерець
задуха
11. Вкажіть речення, у якому допущено лексичну помилку.
А Рости, багатій, ниво хлібная! Хай буде твій господар багатир!
Б Щонеділі чоловіки їдуть на рибалку і беруть із собою хлопців.
В Квартира на третьому поверсі бала з усіма вигодами.
Г Мені запропонували квиток на футбольний матч.
12. Назвіть рядок словосполучень, у яких порушено лексичні норми.
А На протязі тижня, підписка на журнал, виключення з правила.
Б Сидіти на протязі, вітальна листівка, на розі вулиці.
В Святкові заходи, квиток на замовлення, зошит з математики.
Г Ранкова риболовля, перепустка в гуртожиток, стрілка покажчика.
РОЗДІЛ 2. ФОНЕТИКА, ОРФОЕПІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ
§5. НАГОЛОШЕННЯ ІМЕННИКІВ
Вправа №. Прочитайте іменники, правильно їх наголошуючи. *За необхідності скористайтеся
словником-довідником «Складні випадки наголошення» (див. додаток №3). З кількома
словами складіть речення.
1. Новина, цегляр, кропива, завдання, загадка, читання, запитання, подруга, приятель, вишиванка.
2. Отаман, фартух, олень, щавель, долото, столяр, тесляр, циган, дециметр, набряк, громадянин.
3. Рукопис, маляр, договір, шофер, чагарник, бондар, господар, запитання, користь, ненависть.
Вправа №. Фонетичний диктант. Запишіть слова і поставте в них наголоси. Озвучте свій варіант
наголошення.
Не-хво-рощ, жит-ло, о-бі-цян-ка, ка-та-лог, о-зна-ки, спи-на, у-гру-по-ва-ння, барв-ник, ви-па-док,
бо-ро-дав-ка, кра-мар, ви-да-ння, ви-зна-ння, го-ри-хвіст-ка, ви-ши-ван-ка, граб-лі, доч-ка, а-напест, рус-ло, жму-ток, фар-тух, квар-тал, зви-чай, о-лень.
§6. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ
Ключове питання.
 Як слід вимовляти приголосні звуки української мови?
Вправа №. Прочитайте подані іменники і з’ясуйте, якого правила української орфоепії слід
дотримуватись у вимові цих слів. Прочитайте слова відповідно до правил орфоепії.
**Сформулюйте «Правила вимови приголосних».
1. Боротьба, просьба, молотьба, вокзал, футбол, анекдот, екзамен, рюкзак, бульдог.
2. Доріжка, берізка, борідка, кладка, загадка, книжка, зарубка,швидкість, трубка, ніжки, казка.
3. Любов, годівля, Харків, нивка, дівка, кров, готівка, Святослав, пароплав.
4. Піч, синичка, ніч, вуличка, плач, яєчко, стрічка, товариш, комиш, подорож, сич, Збруч, Гадяч.
5. Нехворощ, щоденник, щастя, дощ, борщ, плащ, хвощ, щабель, щока, щелепи, щетина.
6. Джміль, дзвоник, джерело, піджак, джинси, дзеркало, бджола, кукурудзиння, коледж, джем.
7. Хліб, голуб, зруб, город, Кіровоград, сад, мазь, зав’язь, луг, бульдог, мороз, тепловоз, карниз.
8. Ґринджоли, ґречний, аґрус, ґрунт, ґазда, ґандж, ґедзь, підґрунтя, ґрати, ґуля, ґава, ґешефт, ґанок,
джиґун, леґінь, ґирлиґа.
Вправа № . Вимовте правильно і запишіть подані в транскрипції слова. Назвіть звук, що у
звуковому записі передається знаком [ў]. Як він вимовляється і як пишеться в поданих словах.
[Коўдра], [л'іўша], [брат'іў], [плаўка], [харк’іў], [кор'іўка], [л'убоў], [ўрода], [в’іўчарка], [погол'іўйа],
[торг’іўл'а].
Вправа № . Запишіть подані у звуковому записі слова за орфографічними нормами. Поясніть
різницю між написанням та вимовою цих слів. *Сформулюйте «Правила вимови приголосних».
1. [Книз'ц'і], [круз'ц'і], [доц':і], [запороз'ц'і], [на дос'ц'і], [подус'ц'і], [волос'ц'і], [водиц':і], [родиц':і].
2. [К’іхт'і], [н'іхт'і], [д'охт'у], [фудбол], [р'уґзак], [еґзамен], [анеґдот], [бород'ба], [молод'ба],
[проз'ба], [коз'ба], [доґ].
3. [Шчавел'], [шч’ітка], [шчиріс'т'], [шчоден:ик], [прошчан':а], [шчас'т'а], [п’ішчина], [шчогла].
Вправа № . Запишіть словосполучення двома групами. До першої занесіть ті, де є слова, що
пишуться з літерою г, до другої ті, де слова слід писати з літерою ґ.
*Орфограма «Правопис слів з літерою ґ».
Кущ а(г,ґ)русу, наш (г,ґ)ород, пришити (г,ґ)удзик, (г,ґ)рати на вікнах, родячий (г,ґ)рунт, ловити
(г,ґ)ав, вести діало(г,ґ), вести (г,ґ)осподарство, (г,ґ)роми (г,ґ)римлять, яблунева (г,ґ)ілка, вишневий
(г,ґ)лей, почуття (г,ґ)армонії, роман (Г,Ґ)олсуорсі, пра(г,ґ)нути до перемо(г,ґ)и, батьківський
порі(г,ґ), заплатили (г,ґ)ала(г,ґ)ан, вино(г,ґ)радне (г,ґ)роно, набити (г,ґ)улю, сторінка кни(г,ґ)и,
вправна (г,ґ)аздиня, кричати на (г,ґ)валт, дівчинка Ре(г,ґ)іна, переконливий ар(г,ґ)умент.
Вправа № . Спишіть речення, вибравши з дужок потрібну літеру, написання слів поясніть.
*Орфограма «Правопис слів з літерою ґ».
А). 1.Буйна роса була на всьому, тяжіла (г,ґ)ронами, за(г,ґ)инаючи стеблинки трав (І.Багряний). 2.
Летять з (г,ґ)ори санки і (г,ґ)ринджолята, в очах ми(г,ґ)тять занесені тини (Л.Костенко). 3. З усієї
рослинності кролик уподобав лише великий бузковий кущ, який ріс коло (г,ґ)анку (А.Орлик). 4.
Нев(г,ґ)амовні (г,ґ)едзі дзижчать над білими суцвіттями ведмежої дудки (Л.Павленко). 5. Він
спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне (г,ґ)роно вино(г,ґ)раду (О.Досвітній).
Б). 1. Жук-плавунець брунатним (г,ґ)удзиком почав увірчуватись у воду (М.Стельмах).2. Коли
(г,ґ)етьман Залізняк вийшов на (г,ґ)анок, повітря здри(г,ґ)нулося від (г,ґ)арматних і рушничних
випалів, з(г,ґ)раями птахів над (г,ґ)оловами злетіли шапки.. (Ю.Мушкетик). 3. Святий Феодосій
скидався на батька:… у нього була ще темна борода, а в руці (г,ґ)ирли(г,ґ)а (О.Довженко). 4.
Зачіплянку цього дня ніби (г,ґ)едзі які покусали… (О.Гончар). 10. Стара дзвінниця й досі ловить
(г,ґ)ави (Л.Костенко). 5. І як же хороше над чорним (г,ґ)рунтом мак переливається, мов полум’я
червоне (М.Рильський).
 Вузлик на пам’ять
Складіть собі словничок із слів з літерою ґ.
§7. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Ключове питання
 Що таке чергування?
Вправа №. Спишіть подані іменники, поставивши в них пропущені літери. Поясніть написання.
К...нь - к…ня, ст....л – ст....ла, ж…нка – ж...на, н…га – н…жка, горд…сть – горд…сті, ос…нь – ос…ні,
кам…нь - кам..ня, ступ…нь – ступ…ня, в...сь - ...сі, Ки…в – Ки...ва, Могил…в – Могил…ва, б...єць –
б...йця, свіж…сть – свіж…сті, веч…р – веч...ра, кор…нь – кор..ня, рад…сть – рад…сті, л…д – л…ду,
с...ль – с…лі, остр…в - остр...ва, пор…г – пор..га.
*Орфограма «Чергування і-е-о».
Вправа №. Випишіть із вправи іменники, в яких при відмінюванні відбудеться чергування
приголосних. Позначте звуки, що чергуються.
*Орфограма «Чергування приголосних».
А). Товариш, друг, мураха, загроза, заєць, сторожа, лука, вухо, вага, вільха, подруга, кошик, келих,
дошка, перемога.
Б). Козак, горох, палац, вовк, розлука, юнак, садок, морок, масаж, півник, коза, собака, калач,
медуза, луг, жучок.
В). Слуга, берег, матуся, малеча, книш, капелюх, ворог, вельможа, подушка, маєток, курага,
смужка, каталог, огорожа, Олег.
*Матеріал вправи можна використати для вибіркового або граматичного диктанту.
Вправа № . Поставте подані іменники у Давальному та Місцевому відмінках однини. Поясніть
написання.
*Орфограма «Чергування і-е-о».
1). Дудка, люлька, нянька, білка, жменька, тарілка, лялька, лука, ручка, футболка, сплюха, дуга.
2). Cопілка, муха, тривога, донька, наснага, комаха, помилка, книга, пилюка, плавчиха, небога.
3). Ненька, бідолаха, доріжка, допомога, свекруха, онука, бібліотека, невдаха, Кайдашиха,
сердега.
*Матеріал вправи можна використати для граматичного диктанту.
§8. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ В ІМЕННИКАХ. СЛОВНИКОВІ СЛОВА.
Ключове питання
 Як перевірити правопис ненаголошених голосних?
Порада: прочитай вірш Д.Білоуса про те, як перевірити правопис ненаголошених голосних.
Вивчи його і керуйся ним як слушною порадою:
Все важливе в нашій мові.
Ось, приміром, річ така:
Е чи и писати в слові –
Часто сумнів виника:
Село чи сило?
Якщо ясно, та не дуже –
Щоб уникнуть зайвих мук,
Ти під наголос, мій друже,
Зразу став сумнівний звук:
Село – села.
Але є слова, що в них
Написання голосних
Через наголос бува
Перевірить не можливо,
А тому такі слова
Пам’ятати нам важливо.
Я включаю їх у вірш:
Це, наприклад, керувати,
Це легенда і чекати,
Це левада і леміш.
Вправа №. Розподіліть подані іменники на 2 стовпчики – з літерою а та літерою о.
*Орфограма «Правопис словникових слів».
Ватага, плавець, солдат, казах, отаман, слов’яни, гончар, козак, хазяїн, чабан; багатство, гарячка,
блакить; коровай, лопата, кабіна, котушка, залізо, крохмаль; байрак, монастир, галявина; комиш,
кропива, кавун, каштан, малина, гарбуз, капуста, качан, картопля, лопух; собака, борсук, кажан,
крокодил.
 Вузлик на пам’ять
Складіть собі словничок з цих слів.
Вправа № . Розподіліть подані іменники на 2 стовпчики – з літерою и та літерою е.
Тривога, глибина, левада, число, щит, щетина, криниця, сметана, новина, лелека, крихта,
блискавиця, бризки, пшениця, пиріг, кит, рипіння, герой, решето, лелека, скатертина, легенда,
годівниця, кишеня, пелюшки, візерунок, химера, реп’ях, печериця, дитина, живіт, киргиз, перукар,
нечепура, капелюх.
* Матеріал вправи можна використати для вибіркового чи словникового диктанту.
Вправа № . Напишіть подані слова, поставивши на місці крапок потрібну літеру. Через риску
запишіть перевірочні слова.
*Орфограма «Правопис и та і після шиплячих».
Хв…стун, з…мівля, зал…шок, кр…жина, л…сунка, л…зина, печ...риця, ш...рина, т…плота, кр…вина,
с…ляни, гр…чаники, с…стричка, стр…лець, м…йстерня, м…ндрівник, зар…бітчанин, поб…жання,
схв…льованість, т…мнота, ш…шкар (птиця).
* Матеріал вправи можна використати для творчого диктанту.
Вправа № . Напишіть запропоновані слова, поставивши на місці крапок и, е чи і. Через риску
запишіть перевірочне слово, якщо таке є. Словникові слова підкресліть.
Ч...стота, ш...рина, ч...сельник, щ...тка, ч...мпіон, Ч...рнігів, коч...рга, ч...сло, ч...рвонець, ш...пшина,
ч...репок, щ...лина, зач...ска, ч...твер, веч…рка, ш...стикутник, щ...тина, ганч...рка, Неч...поренко,
ж...віт, ч...кання, ж…нка, ш…я, зач…пка, ч…тач, неч…пура.
Вправа № . Подумайте, як можна перевірити написання ненаголошених голосних и, е та і після
шиплячих. Відновіть будову поданих нижче слів і запишіть, позначивши морфему зі вставленою
літерою.
*Орфограма «Правопис и та і після шиплячих».
Височ...на, височ...нь, кач...ня, ч...репки, лел...ч...ня, соняшнич...ння, неч...пура, збереж...ння,
перемож...ць, Батьківщ...на, щ...тка, творч...сть, щ...т, невмирущ...сть, кущ...к, козачч...на,
освяч...ння, стріч...чка, зач...ска, ч...тання.
Контрольні питання та тести
Ключові питання теми:
1). Як слід вимовляти приголосні звуки української мови?
Слід пам’ятати, що дзвінкі приголосні у будь-якій позиції зберігають свою дзвінкість. Винятком є
слова кігті, нігті, дігтяр, легкість, вогкість, у яких дзвінкий [г] переходить в глухий [к]. Глухі
приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. Шиплячі звуки мають виражену тверду
вимову. Звук [в] може наближатися до [ў].
2). Що таке чергування?
Чергування – це позиційна зміна звуків, яка виникає в процесі зміни слова чи в процесі творення
нового слова.
3). Як перевірити правопис ненаголошених голосних?
Правопис ненаголошених голосних в іменниках, як і в інших словах, перевіряється наголосом.
Щоб ненаголошений голосний став наголошеним, можна
 змінити слово або дібрати спільнокореневе слово;
 з’ясувати, чи не належить контрольний звук до буквосполучень ере-еле, ри-ли;
 визначити, до якої морфеми входить ненаголошений звук;
Оскільки морфеми пишуться без змін, це також можна використати як спосіб перевірки слова.
В інших випадках слід звернутися до словника.
Тестовий контроль
1. Вкажіть, у якому рядку у всіх словах пропущено літеру е.
А Кр…жина, в…рховина, л…міш, м…режка, ст….жина.
Б К…рмо, см…р…ка, з…мля, л…генда, дж…рело.
В Буз…на, гв..нтівка, д…ректор, ч…сло, с..ло.
Г Л…дащо, пш…но, л…вада, кол…со, л…лека.
2. У якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и?
А К…сіль, м…тушня, п…рукарня, ч…стота.
Б Оч…рет, зам…тіль, пш…ниця, д…таль.
В Тр…вога, к…шеня, л…мон, щ…рість, щ…т.
Г П…карня, щ…тина, л…ман, перемож…ць.
3. Визначте рядок слів, у яких ненаголошений голосний не можна перевірити наголосом.
А Багатство, решітка, ремесло, лелека.
Б Кропива, середина, комиш, третина.
В Калач, крохмаль, качан, хазяїн, гончар.
Г Озимина, зернина, коровайниця, календар.
4. У якому рядку на місці пропущеної літери слід писати а?
А Б…гатій, кр…плина, м…люнок, м…люск, л…пата.
Б К…ртопля, к…жан, ч…гарник, х…зяйство, п…ляниця.
В …пельсин, г…нчар, к…рета, с…бака, г…рмидер.
Г М…тузка, р…зумниця, г…зета, к…лина, к…лядка.
5. У якому рядку на місці пропущеної літери слід писати о?
А Г…нчар, , к….зак, п…ганка, м…настир, х…лоша.
Б Кр…хмаль, с..лдат, м…к…рони, кр…к…дил, к…пуста.
В Г…нчірка, м...тузка, к…зарма, к…леса, к…люжа.
Г Б…гатир( багач), б…гатир (силач), т…рілка, кр…пива.
6. Визначте рядок іменників, в яких ненаголошені голосні можна перевірити наголосом.
А Кр…ло, ч…репок, ч…рнота, з…млянка, с…рдега.
Б Ч…сельник, гр…чанка, д…ревце, х…зяїн, л…генда.
В Д…ректор, кр…шталь, ж…тло, з…рно, кр…жина.
Г М…ндрівник, р…бота, гр…бочки, с…бака, к…тушка.
7. Вкажіть рядок іменників, у яких при відмінюванні відбудеться чергування голосних.
А Вечеря, стіл, потяг, місто, черевик.
Б Сіль, колесо, творчість, село, матір.
В Тривога, мережа, осінь, Київ, лід.
Г Острів, поріг, ліс, рік, тінь, капелюх.
8. Позначте рядок, в якому всі слова пишуться з літерою ґ:
А Я(г,ґ)ня, (г,ґ)анок, (г,ґ)рафіт, (г,ґ)астролі.
Б (Г,Ґ)ребля, (г,ґ)рад, (г,ґ)олова, (г,ґ)лей.
В Ци(г,ґ)ан, (г,ґ)амір, (г,ґ)атунок, (г,ґ)лобус.
Г (Г,Ґ)валт, під(г,ґ)рунтя, (г,ґ)удзик, (г,ґ)авеня.
9. Позначте рядок іменників, у яких відбувається уподібнення глухих приголосних до дзвінких.
А Дігтяр, мигтіння, хліб, казка, доріжка.
Б Боротьба, анекдот, екзамен, вокзал.
В Кігті, вогкість, книжка, голубка.
Г Ніжка, футболіст, лебідка, берізка.
10. Позначте рядок іменників, у яких відбувається уподібнення дзвінких приголосних до глухих.
А Нігті, кігті, дігтярство, полегкість.
Б Вогкість, брязкіт, сироїжки, дороговказ.
В Дуб, пиріг, бульдог, город, образ.
Г Казкар, губка, сережка, біг, спів.
11. Позначте рядок іменників, у яких відбувається уподібнення твердих приголосних до м’яких.
А Млинці, радість, Святослав, пісня, велетні.
Б Знання, рілля, цвях, сльота, зйомка.
В Різьбяр, зліт, вінчання, мільйон, доля.
Г Братство, агентство, гаманець, сміх.
12. Позначте рядок іменників, написаних з помилками.
А Жінка, левада, криниця, кігті.
Б Щірість, атаман, хозяїн, богатство.
В Щітка, лелека, тривога, блакить.
Г Зернятко, візерунок, реп’ях, пиріг.
РОЗДІЛ 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА
§9. КАТЕГОРІЯ РОДУ ІМЕННИКІВ
Ключове питання
 Для чого служить категорія роду?
 Як визначити рід іменників?
Вправа №. Прочитайте речення, визначте рід виділених іменників, поясніть, як саме ви його
визначили. Випишіть ці слова разом зі словами, що виявляють їхній рід.
1. Таврійський степ – це безмежний океан над головою і золоте море хлібів (І. Цюпа). 2. Один
собака довго не гавкає (прислів’я). 3. З путі далекої вернувся машиніст…(М. Рильський). 4.
Черниш лежав на краю високого насипу (О. Гончар). 5. У хаті пахло полином і якоюсь
свіжопотолоченою зеленню. 6. О перший біль тих недитячих вражень! Який він слід на серці
залиша! (Л. Костенко). 7. Золота порохівниця місяця, вистромившись із-зі могил, порошила траву
голубим пилом (Г. Тютюнник). 8. Вітер віє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу
(Т. Шевченко).
*Порівняйте рід записаних вами іменників в українській та російській мовах.
Вправа №. Перекладіть українською мовою подані словосполучення, визначте рід іменників в
українській мові та порівняйте з російською.
Дальний путь, суровая Сибирь, земляная насыпь, веселая ярмарка, стройный тополь, породистая
собака, приазовская степь, жареный картофель, важная подпись, ажурный тюль, дорожная пыль,
душевная боль, пейзажная живопись, перепись населения, почтовый адрес, древняя летопись,
седой ковыль, трудолюбивый муравей.
*Матеріал вправи можна використати для диктанту-перекладу.
Вправа №. До слів з першого рядка доберіть означення з другого, узгодивши форму роду (усі
слова подані в початковій формі).
1. Путь, собака, підпис, суддя, надпис, Сибір, біль, пил, ярмарок, тополя, картопля, тюль, літопис,
листоноша, сирота, розпис, небога, зайда, ковила.
2. Сорочинський, особистий, сірий, стародавній, стрункий, петриківський, гострий, далекий,
щасливий, смажений, сусідський, відповідальний, чужоземний, давній, безутішний, швидкий,
в’язаний.
*Матеріал вправи можна використати для творчого або граматичного диктанту.
 Вузлик на пам’ять
Складіть собі словничок зі слів, які в українській і російській мовах мають різний рід.
Ключове питання
 Що таке іменники спільного роду?
Вправа №. Виконайте запропоновані завдання (на вибір).
Завдання1. Розподіліть подані слова на групи за родами.
Завдання 2. Випишіть із вправи тільки іменники спільного роду.
Завдання 3. Випишіть із вправи тільки ті слова, якими можна означити як осіб чоловічого, так і
осіб жіночої статі.
Завдання 4. З виділеними словами складіть речення так, щоб їхній рід можна було легко
визначити з контексту.
Сусіда, лікар, бідолаха, сирота, лелека, зайда, інженер, колега, сердега, свекруха, невдаха,
директор, плакса, книга, староста, дорога, листоноша, археолог, непосида, інспектор, рева,
нероба, собака, суддя, кондуктор, менеджер, папуга, адреса, каліка, немовля, прем’єр – міністр,
історик, екзаменатор, недоріка, лівша, хірург, коментатор, базіка, роззява, самоучка, пустомеля,
роботяга, дружина, заблуда, слуга, Слава, Саша, Валя, Шура, професор, куратор, викладач.
*Матеріал вправи можна використати для вибіркового або розподільного диктанту.
ВЧИМОСЯ ГРАЮЧИ
 Лінгвістична гра «Як звуть їх у народі?»
Мета діяльності: поповнити словниковий запас словами живої народної мови, навчити визначати
іменники спільного роду, запобігати виникненню лексичних помилок.
Матеріал для роботи.
Працьовитий та роботящий – то роботяга, трудяга
Балакучий без упину й потреби – то пустомеля, базіка, тріпло
Брехливий та неправдивий – то брехло
Якщо сам всього навчився – то самоук, самоучка
Неуважний та незграбний – роззява
Хто найближче живе – той сусіда
Ледачий, що від праці тікає – то ледащо, нероба
Непосидючий та верткий – то непосида
 Лінгвістична гра «Як їх звати?»
Мета діяльності: урізноманітнити словниковий запас учнів та поповнити його словами спільного
роду, навчити використовувати в мовленні такі іменники, формувати мовленнєві компетентності
учнів.
Варіант 1.
Умови гри: з учнів скласти 2-3 команди; за кілька хвилин команди мають скласти тлумачення до
слів, які написані в їхніх картках; кожна команда презентує свій словничок класу, а клас має
назвати слово за тлумаченням і записати його.
Виграє команда, яка настільки точно визначила значення кожного слова, що інші його впізнали і
правильно назвали.
Матеріал для роботи.
Картка 1.
Староста, базіка, сирота, лівша, роззява, сердега
Картка 2.
Настира, вереда, плакса, базіка, потвора, правша
Картка 3.
Зайда, каліка, ябеда, зануда, трудяга, п’яниця.
Варіант 2.
Умови гри: з учнів скласти 2-3 команди; за кілька хвилин команди мають скласти тлумачення до
слів, поєднавши слова першого та другого стовпчиків. Виграє та команда, яка найточніше
виконала завдання. Учні класу мають записати опрацьовані слова і пояснити їхній правопис.
Матеріал для роботи.
1. Незграба, нечупара, непосида, нерівня, ненажера, нероба, невдаха, неотеса, нездара, недоріка.
2. Неповороткий, безталанний, неоднаковий, безкультурний, голодний, брудний, нечесаний,
лінивий, верткий, неспокійний, нещасливий, грубий, ненаситний, невідповідний, неталановитий,
невихований, неохайний, з дерев’яним язиком.
Вправа №. Прочитайте. Визначивши рід іменників, знайдіть у кожному рядку зайве слово,
поясніть свій вибір.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Гілля, вугілля, рілля, провалля, дозвілля.
Радість, несить, нежить, зрілість, путь.
Суддя, колега, староста, лікар, сирота.
Ворона, собака, корова, вівця, цеце (муха).
Пил, піч, сіль, герань, подорож.
Мосьє, какаду, кольрабі, колібрі, шимпанзе.
7. Метро, маестро, депо, кіно, бюро.
8. Тюль, бінокль, скрипаль, цвіль, біль.
9. Товариші, комиші, миші, книші, бариші.
10. Нехворощ, кущ, плащ, кліщ.
Вправа №. Прочитайте іменники. Як називається такий спосіб творення слів? Визначте рід
іменників, поясніть свій вибір.
ООН, УНА, міськвиконком, НЛО, лісгосп, ММЗ, УНІАН, МДТУ, держкомстат, мінфін, загс, МНС, СБУ,
Світязь, АТС.
§10. РІД ІНШОМОВНИХ ІМЕННИКІВ
Ключове питання
 Як визначається рід іншомовних слів?
Вправа №. Виконайте запропоновані завдання. За необхідності скористайтеся словником
іншомовних слів (див.додаток №3).
Завдання 1. Незмінювані іменники іншомовного походження розподіліть за родами, поясніть
свій вибір. Підкресліть іменник, який в українській мові відмінюється.
Завдання 2. Доберіть до 10-15 слів (на ваш вибір) прикметники-означення, утворені
словосполучення запишіть.
А). Кліше, інтермецо, кашне, денді, мадам, місіс, Анрі, метро, пальто, піаніно, колібрі, меню, поні,
кафе, ательє, парі, леді, конферансьє, хобі, таксі, маестро, містер, боа, амплуа, аташе, цеце,
шимпанзе.
Б). Рагу, кіно, бюро, купе, кофе, ханум, шоу, турне, журі, урду, портьє, попурі, тріо, колібрі, алібі,
Фігаро, Кармен, тореро, какаду, фламінго, танго, сентимо, міс, адажіо, сер, портмоне, попурі,
міледі, пальто, бароко.
Вправа №. Виконайте завдання в такій послідовності:
Крок 1. Встановіть рід незмінюваних іменників за родовою назвою або за родом опорного
слова за зразком:
Баку = місто (с. р.) – Баку (с.р.)
Крок 2. Доберіть до поданих іменників прикметники-означення, враховуючи рід іменників.
Запишіть за зразком:
Баку (місто - серед.р.) - сонячне Баку
Чилі, кольрабі, Онтаріо, Осло, Токіо, Капрі, Міссісіпі, івасі, цеце, ООН, ПДТУ, рагу, журі, Чикаго,
парі, АТС, Сочі, Міссурі, КНУ, Хоккайдо, інтерв’ю, меню, Кармен, Анрі, броколі, алібі.
*За необхідності скористайтеся словником іншомовних слів (див.додаток №3).
Ключове питання
 Чи змінюються іменники за родами?
ВЧИМОСЯ ГРАЮЧИ
 Лінгвістична гра «Будиночок для іменників»
Мета діяльності: навчити визначати рід іменників, запобігти виникненню лексичних помилок.
Умови гри: подані іменники слід розподілити за родами і «розселити» на відповідних поверхах у
будиночку для іменників. Хто і де буде жити, вирішують самі учасники гри. Будинок для іменників
– триповерховий, а його вигляд учні створюють самі.
Матеріал для роботи.
Степ, собака, хлопча, тюль, туш, ательє, пил, запис, маля, рілля, картопля, меню, акварель.
живопис, пасмо, ЗОШ, лелека, Сибір, лоша, нехворощ, нежить, путь, гуаш, дівча.
 Лінгвістична гра «Ти морячка – я моряк»
Мета діяльності: навчити визначати рід іменників, запобігати виникненню лексичних помилок.
Умови гри: з-поміж поданих пар слів знайдіть тільки ті, що утворюють лексичну пару за ознакою
роду.
Матеріал для роботи (див. додаток №1).
А). Коза-козак, гончар-ганчірка, швець-швачка, вівчар-вівчарка, учень-учениця, земляк-землиця,
жираф-жирафа, квітка-квиток, столяр-столярка, гусак-гуска, плавець-плавка, годівник-годівниця,
арф’яр-арф’ярка, дзвін-дзвінниця, грузин-грузинка, киянин-киянка, піаніст-піаністка.
Б). Бал-балка, майстер-майстриня, робота-робітник, олень-олениця, голуб-голубка, годинагодинник, арф’яр-арф’ярка, адреса-адресат, друг-дружина, ґазда-ґаздиня, козак-козачка, водійводійка, електрик – електричка, лижв’яр-лижв’ярка, сват-сваха, хімік-хімічка, сторож-сторожа.
В). Собака-собачка, німець-німкеня, хазяїн-хазяйка, вареник-варениця, плавець-плавчиха, фізикфізичка, шахтар-шахтарка, самоук-самоучка, грек-гречка, альпініст-альпіністка, коментаторкоментаторка, перукар-перукарка, кравець-кравчиня, хліб-хлібина, господар-господиня, стілстолиця.
Ключове питання
 В яких іменниках не можна визначити рід?
Вправа №. Визначте рід іменників, позначте його поряд у дужках. Поясніть, чим ви керувалися
під час виконання вправи. Підкресліть слова, в яких рід визначити не можна, і поясніть чому.
Шалені темпи, зароблені гроші, степові вітри, важкі сакви, мої ковзани, добрі друзі, веселі дівчата,
нові бриджі, улюблені ласощі, зимові холоди, дружні зустрічі, далекі мандри, вдалі перемовини,
фруктові дерева, баскі коні, гарячі обійми, темні хмари, тінисті ліси, глибокі води, працелюбні учні,
розчинені двері, спортивні лижі, нові меблі.
ВЧИМОСЯ ГРАЮЧИ
 Конкурс «Чарівне решето». (У грі використовується принцип вибіркового диктанту).
Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, навчити правильно використовувати форми
числа іменників, формувати мовні компетентності учнів в умовах двомовності.
Умови та правила гри: утворити 2-3 команди учнів; команди отримують картки, у яких подаються
словосполучення з граматичними помилками щодо використання форм числа; завдання полягає
в тому, щоб учні відсіяли через «чарівне решето» усі правильні варіанти і видкинули хибні. Слід
обмежити час виконання роботи. Картки можут бути різні, а може бути подане одне завдання
для всіх.
Матеріал для роботи.
Смішна шимпанзе, ажурний тюль на вікнах, тікали від злої собаки, у новому пальті, дальна путь
до рідного дому, живе у далекій Сибірі, були на веселому ярмарку, пригостили смачим кофе,
пахне гіркою полинню.
*Запам‘ятайте іншомовні назви осіб чоловічої та жіночої статі!
Назви чоловіків
Назви жінок
слово
значення
слово
значення
шансоньє
автор і виконавець
пані
звертання до жінки в Україні та
пісень, міського романсу
Польщі
імпресаріо організатор гастролей
фрейлейн
ввічливе звертання до
актора чи театру
незаміжньої жінки у німців
конферансьє ведучий естрадного
фрау
ввічливе звертання до заміжньої
концерту чи шоу
жінки у німців
денді
чепурун,
франт, мадемуазель форма звертання до дівчини у
акуратно
одягнений
Франції
чоловік
аташе
дипломатичний ранг
місіс
форма звертання до
не титулованої, але одруженої
жінки в англомовних країнах
маестро
видатний діяч у галузі
леді
дружина лорда або баронета в
мистецтва
Англії. Ввічливе звертання до
одруженої жінки в Англії.
кюре
католицький священик
міледі
ввічливо-шанобливе звернення
до
заміжньої
жінки
у
Великобританії
сек’юриті
охоронець
ханум
звертання до улюбленої жінки в
мосьє
камікадзе
тореро
хаджі
портьє
звертання до чоловіка у
Франції
добровільний смертник
мадам
учасник бою биків,
тореадор, матадор.
почесний титул
мусульманинапаломника
працівник готелю,
швейцар у готелі.
фрекен
міс
країнах Сходу, улюбленка
форма звертання до одруженої
жінки у Франції
форма звертання до дівчини в
англомовних країнах
звертання до жінки в Швеціїї
Контрольні питання та тести
Ключові питання теми
1). Для чого служить категорія роду? Як визначити рід іменників?
Категорія роду позначає статтєві відмінності істот і тому співвідноситься з особовими
займенниками він, вона чи воно. Рід іменників можна визначити за закінченням, за зв’язками
з іншими словами, за різними основами. Назви неістот, як правило належать до середнього
роду.
2). Що таке іменники спільного роду?
Іменниками спільного роду називаємо такі іменники, які одночасно можуть бути як
чоловічого, так і жіночого роду. Рід таких іменників можна визначити лише з контексту фрази.
Вони належать до першої відміни і переважно мають закінчення а.
3). Як визначається рід іншомовних слів?
Рід іншомовних слів визначається так: назви осіб чоловічої статі та назви тварин належать до
чоловічого роду (крім цеце), назви осіб жіночої статі – до жіночого, назви неістот – до
середнього роду. Також рід іменника можна визначити за родом опорного поняття (кольрабі
– капуста, ж.р.).
4). Чи змінюються іменники за родами?
Іменники можуть належати до одного з трьох родів, але за родами змінюватись вони не
можуть.
5). В яких іменниках не можна визначити рід?
В іменниках, що мають форму множини, рід не визначається.
6). Як пов'язаний рід іменників з поділом їх на відміни?
В основу розподілу іменників на відміни покладено розрізнення їх за родами.
Перевірочні тести
1. Укажіть рядок, в якому всі іменники мають форму жіночого роду.
А. Туш (муз. твір), нежить, собака, в’язь, літопис.
Б. Бандероль, фланель, путь, мати, зав’язь.
В. Степ, накип, дріб, сіль, запис, шампунь.
Г. Цеце, рояль, туш (фарба), біль, міль.
2. Укажіть рядок, в якому всі іменники мають форму чоловічого роду.
А. Адреса, полин, тюль, заполоч, Керч.
Б. Мадам, купіль, Сиваш, повінь, нехворощ.
В. Путь, собака, мураха, нежить, тюль.
Г. Лелека, Сибір, Ірпінь, незграба, кров.
3. Укажіть рядок, в якому всі іменники мають форму середнього роду.
А. Дівча, вітрило, немовля, марево, гілля.
Б. Рілля, збіжжя, малеча, дитинча, багаття.
В. Лоша, морозиво, мотовило, дядило, батько.
Г. Вогнище, вітрище, носище, косища, училище.
4. Укажіть рядок іменників, які будуть узгоджуватись з прикметником
у формі чоловічого роду.
А. Полин, суміш, витязь, зав’язь, пасаж.
Б. Казарлюга, рибалка, степ, громило, суддя.
В. Хлопча, літопис, толь, розпис, дівча.
Г. Насип, шампунь, рись, ступінь, вуаль.
5. Виберіть рядок, у якому подано лише іменники спільного роду.
А. Недоріка, горошина, біганина, копуша, гуляка.
Б. Собака, долина, дівчина, жирафа, староста.
В. Українка, волошка, черепаха, сторожа, непосида.
Г. Базіка, нероба, каліка, варивода, добряга.
6. Укажіть рядок, в якому всі іншомовні іменники мають форму середнього роду.
А. Онтаріо, Сочі, НЛО, Ірпінь, Токіо.
Б. Івасі, кольрабі, резюме, колібрі, броколі.
В. Мін’юст, держкомстат, верф, ПУМБ, пюре.
Г. Реле, конфетті, інтермецо, пюре, шосе, журі.
7. Укажіть рядок, в якому всі іншомовні іменники мають форму чоловічого роду.
А. Шимпанзе, поні, фрау, гну, ему, цеце.
Б. Фламінго, кюре, денді, аташе, маестро.
В. Агапі, фрейлейн, івасі, монпансьє, пап’є-маше.
Г. Пальто, какаду, нетто, авокадо, авеню.
8. Укажіть рядок, в якому всі іншомовні іменники мають форму жіночого роду.
А. Фрау, авеню, салямі, міледі, кольрабі, Кармен.
Б. Амплуа, портьє, брутто, конферансьє, боа.
В. Соло, адажіо, інтермецо, шансоньє, нейтрино.
Г. Тореро, купе, хаджі, кафе, таксі, метро.
9. Укажіть рядок іменників, в яких не можна визначити рід.
А. Обценьки, киянки, молотки, ночви, сани.
Б. Сакви, дріжджі, двері, опади, граблі.
В. Лижі, легені, ковзани, ґринджоли, веселощі.
Г. Обійми, солодощі, канікули, оглядини, товариші.
10. З'ясуйте, у якому рядку всі іменники не розрізняються за родами.
А. Гриби, байраки, батьки, озера, затоки.
Б. Ворота, гроші, солодощі, окуляри, ножиці.
В. Мрії, думки, шаровари, брати, судді.
Г. Моряки, ліси, сади, погляди, вікна.
11. Виконайте тест на відповідність.
Іменники
1. Леді, місіс, мадемуазель, ханум.
2. Нечепура, пустомеля, сновида, заброда.
3. Шимпанзе, кенгуру, марабу, фламінго.
4. Метро, кафе, фейхуа, алібі, пюре.
5. Портмоне, пенсне, кашне, денді.
Граматичне значення
А. Іменники чоловіого роду
Б. Іменники жіночого роду
В. Іменники середнього роду
Г. Іменники спільного роду
12. Укажіть речення, де іменник правильно узгоджено з іншими словами.
А. Невеличка і вертка поні весь час дріботіла по землі своїми короткими міцними ніжками.
Б. Це авеню звалося по-нашому «Трояндовий проспект».
В. Портьє легко відчинив важкі двері перед паном у велюровому капелюсі.
Г. Мандрівники збиралися в далекий, ще ніким не пройдений путь.
§11. КАТЕГОРІЯ ЧИСЛА ІМЕННИКІВ
Ключові питання
 Що таке число іменників?
 Які граматичні форми числа має іменник?
Вправа №. Розподіліть іменники на 2 стовпчики: 1 – вживаються в однині та множині, 2 –
вживаються тільки у множині. ** Підкресліть збірні іменники.
А). Дріжджі, брати, окуляри, люди, мости, куранти, гроші, посиденьки, руки, гори, синиці,
канікули, мандри, знавці, Альпи, вулиці, ґринджоли, картоплі, сіни, Стожари, радощі, діти, Гаваї,
обжинки, левади, лижі, заводи, зміни, заручини, кияни, терези, вечорниці, солодощі, ковзани,
граблі.
Б). Сани, поля, зірниці, двері, зйомки, сни, тенета, фінанси, Карпати, Суми, відвідини, іспити,
заздрощі, дощі, проводи, танці, панчохи, ножиці, вибори, ночви, сукні, вікна, новини, відвідини,
селяни, теревені, балачки, крамниці, сусіди, товариші, діти, Аппеніни, вершки.
В). Панчохи, пустощі, цукерки, вершки, посиденьки, шахи, макарони, дебати, пороги, кредити,
ґрати, жита, ворота, вибоїни, гравці, збори, шкарпетки, злидні, перемовини, млинці, журі,
цимбали, стебла, лікті, жнива, Афіни, легені, родичі, труднощі, курси, меблі, хрестини, штани.
Вправа №. Розподіліть іменники на 2 стовпчики: 1 – вживаються в однині і множині, 2вживаються тільки в однині.** Підкресліть збірні іменники.
Чорнило, місто, сватання, запис, світ, малеча, космос, квітень, поріг, вогонь, мед, цукор, край,
мишва, галич, учнівство, трава, доба, скло, блакить, тополя, маяк, боротьба, футбол, рілля, вітер,
мир, радість, доброта, молоко, гарбузиння, м’ясо, син, велич, зелень, душа, земля, молодь, стріха,
надія, товариство, план, дощ, юність, дитинство, рідня.
Вправа №. Встановіть відповідність між іменниками кожної групи та їх граматичними ознаками.
Граматичні ознаки
А. Вживається тільки у множині
Б. Має обидві форми числа
В. Має тільки форму однини
Г. Не має форм числа
Група іменників № 1
А) 1. Лижі
2. Молодь
3. Какаду
4. Збори
Б) 1. Фламінго
2. Легені
3. Двері
4. Товариство
В) 1. Малеча
2. Парі
3. Зміни
4. Меблі
Г) 1. Вітер
2. Поні
3. Козацтво
4. Окуляри
Група іменників № 2
А) 1. Радість
2. Хрестини
3. Кафе
4. Пальто
Б) 1. Ковзани
2. Київ
3. Ательє
4. Комаха
В) 1. Гроші
2. Літо
3. Галіфе
4. Життя
Г) 1. Апаратура
2. Дріжджі
3. Юнак
4. Алібі
Група іменників № 3
А) 1. Друг
2. Шимпанзе
3. Секретаріат
4. Шахи
Б) 1. Відбиток
2. Дитинство
3. Вибори
4. Сочі
В) 1. Карпати
2. Людина
3. Кисень
4. Конфетті
Г) 1. Краса
2. Змагання
3. Метро
4. Проводи
*Матеріал вправи можна використати для розподільного диктанту.
Вправа №. Перекладіть українською. **Порівняйте число записаних вами іменників в українській
та російській мовах і складіть порівняльну таблицю.
Резная дверь, мягкая мебель, настольные часы, длинные волосы, синие чернила, целые сутки,
приятные хлопоты, зеленые листья, жидкие белила, деревянное корыто, увлекательное
путешествие, вкусные фрукты и овощи.
*Матеріал вправи можна використати для диктанту-перекладу.

Вузлик на пам’ять
Вправа №. Від поданих іменників утворіть форму множини. Пам’ятайте, що у формі множини
відбувається зміщення в лексичному значенні слова. Поясніть ці зміни.
Олія, жаль, радість, гордість, Стефаник, Гордійчук, прикрість, мед, пісок, цемент, алмаз, папір, світ,
веселість, висота, глибина, широта, кислота, жир.
* Довідка.
Інколи від названих іменників може утворюватися форма множини, але при цьому відбувається
зміщення в лексичному значенні. Зокрема через форму множини конкретне протиставляється більш
загальному:
мед (взагалі) — меди (різні сорти меду), жаль (взагалі) — жалі (чиїсь, хтось жалкує).
Форма множини, утворена від прізвищ, позначає сукупність людей, пов'язаних родинними
стосунками: Король — Королі (родина Королів).
Джерело: Л.П.Гнатюк, О.В.Бас-Кононенко. Українська мова. Особливості практичного
застосування.
Вправа №. Виконайте тестові завдання. У кожному рядку знайдіть пару іменників, яка не є
формами однини-множини і в якій кожне слово має своє значення і лише одну форму числа:
1. А) вітер – вітри; б) радість – радощі; в) надія – надії.
2. А) товариш – товариство; б) балачка – балачки; в) зоря – зорі;
3. А) скарб – скарби; б) море – моря; в) вершок – вершки;
4. А) місяць – місяці; б) шах – шахи; в) місто – міста;
5. А) вибір – вибори; б) вправа – вправи; в) іспит – іспити;
6. А) знак – знаки; б) водій – водії; в) курс – курси;
7. А) гріш – гроші; б) борщ - борщі; в) міх – міхи;
8. А) день - дні; б) вогонь – вогні; в) легеня – легені;
9. А) учень – учнівство; б) лижа – лижі; в) ім’я – імена;
10. А) полин - полини; б) вихід – виходи; в) юнак – юнацтво;
11. А) галка – галич; б) птах - птахи; в) бусол - бусли.
12. А) дума - думи; б) труд – труднощі; в) ряд – ряди.
Ключове питання
 До якої форми числа належать збірні іменники?
Вправа №. Виконайте вправу за поданим алгоритмом:
Крок 1. Прослідкуйте, як утворюються форми числа та спільнокореневі іменники – збірні назви.
Зразок: юнак – юнаки – юнацтво
У збірних назвах виділіть словотворчі суфікси: –ств, -аж, -ум, -ур, -ат, -в(а), -инн тощо.
Товариш, маля, апарат, учень, секретар, миша, комаха, мураха, корінь, галка, ворона, гілка, колос,
гарбуз, картопля, студент, професор, господар, продукт, камінь, прилад, селянин, будівник, арбітр,
птах, політик, магістр.
*Матеріал вправи можна використати для творчого диктанту.
Крок 2. Підкресліть слова, у яких збірна назва утворилася подовженням кінцевого приголосного
основи.
Крок 3. Назвіть слова, в яких у процесі словотворення відбулося чергування приголосних звуків.
Вправа № . Виконайте вправу за таким алгоритмом:
1. Від поданих іменників утворіть за допомогою суфіксів –ств, -цтв, -зтв нові слова.
2. Розподіліть іменники за значенням на кілька окремих груп:
а) збірні назви ; б) назви промислів, видів діяльності; в) ознака, стан, якість.
3. Позначте ( у дужках) серед них багатозначні слова.
1. Селянин, землероб, кріпак, різьбяр, дитина, слов’яни, ткач, пан, стельмах, свиня, швець,
священик, багато, студент, мовознавець.
2. Учні, гончар, будівник, товариш, невіглас, хан, вбрання, раб, чумак, мисливець, шеф,
громадянин, син, маляр, птах, сусід.
3. Жінка, козак, виробник, лісник, нероба, брат, писанкар, коваль, злодій, рибалка, материн
(мати), митець, люди, убогий, молодець.
Ключове питання
 Як утворюються форми числа?
 Чи всі іменники мають форми числа?
Вправа №. Поєднайте, якщо це можливо, подані іменники та прикметники, утворіть і запишіть
словосполучення. Підкресліть закінчення іменників. З’ясуйте роль закінчення у творенні форм
числа.
Іменники: вітер, дітвора, шимпанзе, назва, пісня, пальто, потік, краса, фламінго, слов'янин, кафе,
друг, свято, панно, радість, правдивість.
Прикметники: давні, шкіряні, веселі, рожеві, вірні, затишні, буйні, кумедні, власні, обрядові,
бурхливі.
ВЧИМОСЯ ГРАЮЧИ
 Конкурс «Чарівне решето» (див.додаток №1)
Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, навчити правильно використовувати форми
числа іменників, формувати мовні компетентності учнів.
Умови та правила гри: утворити 2-3 команди учнів; команди отримують картки, у яких подаються
словосполучення з граматичними помилками щодо використання форм числа в іменниках;
завдання полягає в тому, щоб учні відсіяли через «розумне решето» усі правильні варіанти і
видкинули хибні. Слід обмежити час виконання роботи. Картки можут бути різні, а може бути
подане одне завдання для всіх.
Матеріал для роботи.
Картка 1
Нова шкіряна мебіль; морські глибини, кумедні шимпанзе,
густі білила, пофарбовані двері, людство прагнуть миру;
наручні часи, приємні клопоти, гарячі піски Каракумів,
сильні опади.
Картка 2
Шкіряні пальта; гострі ножиці; молоді й красиві дівчини;
футбольні ворота, чорнила бувають і червоні; галасливі
дітлашня; зелене листя; кучеряве волосся, сміливі
воїнство, різьблена дверь.
Картка 3
Зелені листя клена; дубові гілля; білило буває тільки
білим; довгі волосся, північні широти, екзотичний овоч,
повернувся з далекої мандри; приємний клопіт; зручні
меблі; випрані штани.
Контрольні питання та тести
Ключові питання
1). Що таке число іменників?
Число іменника – це граматична категорія, яка вказує на кількісне протиставлення предметів.
2). Які граматичні форми числа має іменник? Що вони означають?
Під поняттям однини ми розуміємо одиничний предмет (особу тощо), а під поняттям множини –
велику кількість тих самих предметів (осіб тощо).
3). До якої форми числа належать збірні іменники?
Збірні іменники мають тільки одну форму числа – або однину, або множину.
4). Чи всі іменники мають форми числа?
Форми числа мають лише змінні іменники. Незмінні іменники форм числа не мають,
сполученні з прикметниками їх можна розрізнити за числами.
Тестовий контроль
але в
1. Усі іменники мають форми однини та множини в рядку
А Полісся, учень, пиріг, іспит
Б скло, добро, мережка, лісництво
В товариш, хлібороб, приярок, вулиця
Г золото, ніжність, пролісок, прислів'я
2. Усі іменники мають форми однини та множини в рядку
А окуляри, ненависть, збіжжя, огірок
Б хата, гай, берег, озеро, байрак
В космос, косень, дріжджі, ліки
Г струна, каміння, марево, Придніпров’я
3. Форми однини та множини мають усі іменники рядка
А дружба, височина, колосся, народ
Б Всесвіт, кіно, дитина, дощ
В студент, бригада, книжка, клас
Г мідь, радість, очі, факультет
4. Лише в однині вживаються усі іменники рядка
А модернізм, Київ, батьківщина, чорнило
Б свічадо, дерево, плесо, слово
В будівництво, далечінь, мати, сон
Г училище, острів, арбітраж, троянда
5. Лише в однині вживаються усі іменники рядка
А козак, князівна, історія, дітлашня
Б комаха, антена, алея, атмосфера
В Чернігів, Дніпро, розмаїття, блакить
Г кобзарство, спекота, нога, зоря
6. Лише в однині вживаються усі іменники рядка
А дорога, колосся, ключ, пюре
Б пшениця, братерство, добро, сметана
В радіо, урожай, сани, Карпати
Г обличчя, стаття, собака, іменини
7. Тільки в множині можуть уживатися всі іменники рядка
А сходи, двері, сакви, ночви, висівки
Б граблі, окуляри, ковзани, Онтаріо
В ваги, вила, шори, чоботи, Суми
Г макарони, Міссурі, Чернівці, поні
8. Форму лише множини мають усі іменники рядка
А цимбали, перемовини, парубки, музики
Б канікули, друзі, світанки, сутінки
В перегони, гроші, надра, помиї, джунглі
Г штани, заручини, коломийки, граблі
9. Не мають форм числа іменники рядка
А терези, обценьки, какаду, ворота
Б сіни, ножиці, прянощі, кошти
В Черкаси, тиски, лапки, коштовності
Г поні, фламінго, метро, маєстро
10. Не мають форм числа іменники рядка
А сациві, пальто, кафе, мюслі, ківі
Б шимпанзе, івасі, кольрабі, конфетті
В джинси, штани, панно, шаровари
Г Мальдіви, Карпати, Делі, Афіни
11. Вкажіть рядок іменників з конкретним значенням, від яких можна утворити форму
множини з узагальненим значенням.
А пісок, жаль, мед, полин, Чурай
Б молоко, жир, бузок, радість
В далина, блакить, олія, сопрано
Г Петренко, Баглай, Кайдаш, Балахчі
12. Вкажіть рядок іменників з конкретним значенням, від яких можна утворити форму
множини з узагальненим значенням.
А труд, велич, вимогливість, суміш
Б вибір, світ, космос, метал, знак
В кислота, величина, цемент, спориш
Г пам’ятник, подарунок, слід, результат
§12. ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ
Ключові питання
 Що таке відміни? Скільки відмін має іменник?
 За якими ознаками іменники розподіляються на відміни?
Вправа №. Користуючись таблицею, розподіліть подані іменники по групах відповідно до їхніх
ознак.
Відміни
Рід
Перша
відміна
жіночий та
чоловічий
Закінчення
а–я
Друга відміна
чоловічий
Нульове та
-о
Третя
відміна
середній жіночий
о, е
та слова
на -я
Четверта
відміна
середній
а-я + суфікси
нульове - ен, -ат при
зміні слова
Приклади
А). Освіта, народ, ніж, сувій, сонце, знання, історія, літопис, плем’я, свідчення, мати, гордість, ім’я,
любов, життя, основа, собака, межа, соколя, вежа, каченя, ґрунь, батько, книга, зело, казкар,
простір, земля, єдність, вантаж, пам’ять, святиня, тюль, нехворощ, дощ, зграя, соловей, ясен, тінь,
маєток, онуча.
Б). Родина, рід, край, сестра, поселення, мрія, нащадок, пращур, спадкоємність, курча, сусідство,
море, нежить, майдан, площа, пісня, берегиня, дівча, терен, комаха, культура, праця, творчість,
піч, хлоп’я, книга, міраж, діброва, заметіль, поле, комиш, день, молодь, ведмежа, сім’я (насіння),
багатир.
В). Червень, сіль, мураха, коліща, невдаха, багаття, леґінь, монастир, віра, престол, вулиця, вітер,
Марія, Сергій, Сашко, Іван, Ганна, Кость, рілля, колосся, ратай, орач, мережа, товариш, інженер,
сирота, путь, походження, ріка, весілля, теля, право, заграва, палець, кряж, коломийка, рушник,
каплиця.
Г). Дзвін, допомога, помічник, двір, трава, сіно, ніж, травень, лелека, кошеня, знамено, коліща,
зелень, прадід, душа, літо, поезія, столиця, хвиля, чайка, глядач, козак, обрій, поле, Сірко,
гайдамака, Січ, отаман, захист, промова, село, полиця, слава, спориш, напис, Шевченко, Богун,
хміль.
Вправа №. На матеріалі попередньої вправи виконайте наступне завдання: розподіліть іменники
на групи і запишіть. Для цього скористайтеся поданою нижче таблицею.
Групи за типом
відмінювання
Тверда
(твердий приголосний)
1 відміна
закінчення
-а
2 відміна
закінчення
- о , нульове
М’яка
(м’який
приголосний)
-я
Кінцевий основи - й,
ь (нуль звуку) в ч.р.
та закінчення –е
в серед.роді
та іменники на -я
Мішана
(шиплячий)
-а
нульове
Вправа №. Розподіліть подані слова із закінченням –я на групи за відмінами. Окремою групою
випишіть слова, які не потрапили до жодної відміни. Провідміняйте кілька з них (на вибір) і
зробіть висновки щодо відмінювання цих слів.
А). Обличчя, господиня, козеня, знання, гілля, воля, дитя, клуня, Ілля, рідня, зілля, криниця,
знаряддя, життя, сім’я (насіння), святиня, ягня.
Б). Соня, сім’я (родина), сороченя, їдальня, теля, полуниця, порося, вугілля, Дар’я, доля, безвір’я,
бактерія, кошеня, берегиня, піддашшя, тисячоліття.
Вправа №. До іменників І відміни доберіть синоніми – іменники ІІІ відміни. Назвіть граматичні
ознаки, якими відрізняються іменників обох відмін.
1. Синява, далечина, глибочина, височина, звістка, дружба, вигода, завірюха, сила, відвага, битва.
2. Користь, синь, заметіль, міць, приязнь, далечінь, глибочінь,вість, хоробрість, січ, височінь.
Вправа № . Виконайте подані завдання на вибір.
Завдання 1. Прочитайте, визначте рід іменників на а-я; запишіть слова у стовпчики за родами.
Завдання 2. Прочитайте подані іменники на а-я, розподіліть їх на стовпчики за відмінами.
Завдання 3. Випишіть іменники, які мають емоційне забарвлення, визначте їх рід та відміну.
А). Освіта, книга, зайда, суддя, праця, життя, ягня, доброта, Микола, собака, лелека, мураха, Ілля,
невдаха, груша, папуга, лоша, зайча, Сава, полиця, сирота, хуртовина, Галина, плакса, волосся,
паливода, рілля, плем’я.
Б). Нечепура, пісня, сузір’я, гілля, теля, верба, хлопчина, дружина, Шура, роззява, сукня, дівча,
коліща, ім’я, буря, дядина, козачина, гульвіса, рубака, трудяга, теля, сердега, дорога, допомога,
заброда, плем’я, земля, маля, завія.
Вправа № . З’ясуйте відміну поданих іменників. Поясніть, як саме ви її визначили.
А). Петро, сідло, мотто, небо, Данило, покривало, мамо, тавро, огниво, марево, дядько, сірко,
сестро, забудько, брутто, ковадло, дедьо, метро, козацтво, книго, серденько, хвалько, школо,
нетто, Тимко, батько, Різдво, чумаченько, око, дівчинонько, Морозенко, учнівство, мливо, пальто.
Б). Промінь, далечінь, повінь, тінь, кінь, борщ, нехворощ, нежить, несить, неміч, тюль, сіль, біль,
гай, курай, плай, олень, зелень, путь, ртуть, тираж, блаж, вітраж, подорож, суміш, комиш, пил,
папір, Сибір, матір, Січ, галич, сич, кобзар, кіновар, насип, перепис.
Ключове питання
 Що таке відмінки і на що вони вказують?
ЦЕ Ж ЯК ВІРШІ!
Є ще люди сонні, наче сови,
А глухі до слова – це найгірш.
Ти до рідної прислухайсь мови,
Прокажи відмінки – це ж як вірш!
Називний питає: хто ти? що ти?
Хоче він про наслідки роботи
І про тебе чути лиш похвали,
Щоб тебе як приклад називали.
Родовий доскіпує свого –
Хоче знати він: кого? чого?
І про тебе знать, якого роду,
Що немає роду переводу.
Все Давальний дасть – не жаль йому,
Але хоче знать: кому? чому?
Знать про тебу, гожого на вроду,
Що даєш і ти свому народу?
У Знахідного свої потреби:
Він – кого? і що? – питає в тебе.
І кого ми всі за друзів маєм,
І що друзі роблять нам навзаєм?
А Орудний хоче знать: ким? чим?
У труді орудуй разом з ним.
Хоче знать, що здатний ти утнути?
Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?
А Місцевий - де? в якому місці? –
Хоче знати – у селі чи в місті?
Кличний закликає всіх навколо:
Гей, Іване, Петре і Миколо,
Ви не будьте сонні та байдужі –
У житті нема нічого згірш.
Рідна мова! В ній слова – як ружі,
А самі відмінки – наче вірш!
(Д.Білоус)
Вправа № . Виконайте вправу за таким алгоритмом:
Крок 1. Розподіліть за типом відмінювання подані імена й занесіть висновки до таблиці.
Запишіть сюди також своє повне родове ім’я і визначте, до якого типу відмінювання воно
належить.
Зразок: Крикун (2 від., тв.гр.) Ілля (1 від., м’яка гр.) Ігорович (2 відм., міш. гр.)
А). 1. Крикун Ілля Ігорович. 2. Кучерук Мирослава Сергіївна. 3. Павленко Микола Опанасович. 4.
Балахчі Степан Семенович. 5. Жовнір Світлана Іванівна. 6. Дзиґа Іван Павлович.
Б). 7. Короїд Павло Кузьмич. 8. Чумаченко Надія Василівна. 9. Добриня Пилип Федорович. 10.
Моруга Ольга Андріївна. 11. Гайтан Раїса Володимирівна. 12. Романюк Світлана Іванівна.
№ зразка
1
прізвище
2 від., тв.група
2
?
Тип відмінювання
ім’я
1 від., м’яка група
по батькові
2 відм., міш. група
?
?
Крок 2. Використовуючи попереднє дослідження, провідміняйте 5 словосполучень (на вибір) і
запишіть.
Вправа №. Прочитайте подані іменники і визначте в них суфікси. Розподіліть іменники на групи
(тверду, м’яку та мішану) і запишіть. *Для виконання вправи використайте подану нижче таблицю.
Різьбяр, кобзар, проводир, конвоїр, Ігор, каменяр, бригадир, шахтар, тесляр, командир, єгер,
школяр, екземпляр, комар, лікар, секретар, пузир, капіляр, мундир, скляр, столяр, бджоляр,
воротар, долар, варвар, буксир, якір, пономар, еліксир, ювіляр, візир, пустир, димар, буквар,
футляр, дзвонар.
Суфікси іменника
Суфікси: -ар, -ир
Винятки
Суфікс -яр
Винятки
тверда група
У Родовому відм.
однини суфікси
-ар -ир
під наголосом
Дόлара, вáрвара,
комарá, пáнцира,
хабарá, плáстиру
Усі назви, крім назв
осіб +
муляр, столяр,
ювіляр, мадяр
м’яка група
У Родовому відм.
однини суфікси
-ар -ир
ненаголошені
-------
Ігоря, якоря,
єгеря
мішана група
------
Назви осіб,
крім: муляр, столяр,
ювіляр, мадяр
--------
№
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
Іменник
Лелека
Земля
Гніздо
Душа
Край
Батько
Ім’я
Родовід
Спориш
Мати
Радощі
Коріння
Двері
Путь

1
Номери завдань
4
7
11
Вправа-гра. «Закодуй слово» (див. додаток №1). Відтворіть подану схему в зошиті. За
допомогою цифр позначте іменники, які мають названі характеристики:
1 – назви істот;
2 – абстрактна назва;
3 – збірна назва;
4 – іменник твердої групи;
5 – іменник м’якої групи;
6 – іменник мішаної групи;
7 – іменник 1 відміни;
8 – іменники 2 відміни;
9 – іменник 3 відміни;
10 – іменник 4 відміни;
11 – іменник чоловічого роду;
12 – іменник середнього роду;
13– іменник жіночого роду;
14 – іменник, що має тільки форму однини;
15 – іменник, що вживається тільки у множині;
16 – іменник, в якому при зміні з’являється суфікс;
*Карток можна приготувати декілька,
щоб працювати могло кілька груп
Зразок картки
«шифрувальників»
та «дешифрувальників».
Контрольні питання та тести
Ключові питання теми
1). Що таке відміни?
Відміни – це різні типи відмінювання іменників. Кожен іменник належить до однієї з чотирьох
відмін, і це є постійна ознака іменника. Кожен тип відмінювання (відміна) відрязняється
відмінковими закінченнями.
2). За якими ознаками іменники розподіляються на відміни? Скільки відмін має іменник?
Усі іменники, які можуть змінюватися за відмінками, поділяються на чотири відміни.
Належність до певної відміни визначається за їх закінченням (у називному відмінку однини)
та за родом.
3). Що таке відмінки і на що вони вказують?
Відмінки – це граматичні форми іменника, які вказують на його граматичне значення. Зміна
іменника за відмінками дає йому можливість поєднуватися в реченні з іншими словами.
Сучасна українська мова має сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний,
орудний, місцевий, кличний. Серед них виділяють відмінки прямі (називний і кличний
відмінки) і непрямі. У прямих відмінках іменник у реченні не залежить від інших слів.
Іменники у формах прямих відмінків завжди вживаються без прийменників. Непрямі відмінки
виражають синтаксичну залежність іменника від інших слів речення.
Тестовий контроль
1. Усі іменники належать до 1 відміни в рядку
А Поділля, сестра, дівча, хлоп’я
Б склянка, синиця, рідня, кошеня
В вулиця, країна, Україна, Софія
Г Золотоноша, прислів'я, рань, мати
2. Усі іменники належать до м’якої групи 1 відміни в рядку
А пісня, ненависть, наречена, земля
Б хата, армія, людина, таблиця
В космея, настурція, лілія, вишня
Г струна, завія, баня, Придніпров’я
3. Усі іменники належать до твердої групи 1 відміни в рядку
А дружба, височина, рукавиця, парта
Б собака, атмосфера, мураха, вода
В студентка, бригада, книжка, класифікація
Г хата, тополя, лелека, родина
4. Усі іменники належать до мішаної групи 1 відміни в рядку
А комаха, антена, алея, жнива
Б площа, тиша, мережа, нестача
В листоноша, далеч, калюжа, перевага
Г училище, вогнище, миша, Даша
5. Усі іменники належать до 2 відміни в рядку
А ступінь, князь, вогнище, Сибір
Б модернізм, Київ, нехворощ, тюль
В Чернігів, Дніпро, розмай, блакить
Г кобзар, машиніст, путь, козацтво
6. Усі іменники належать до м’якої групи 2 відміни в рядку
А корабель, колосся, ключ, пюре
Б травень, лікар, Ігор, буревій
В радіо, урожай, танець, мідь
Г обличчя, лице, Ігор, буквар
7. Усі іменники належать до мішаної групи 2 відміни в рядку
А Слухач, городище, товариш, вантаж
Б квач, куліш, книш, туш
В дощ, попихач, арбітраж, нехворощ
Г утікач, прізвище, зброяр, річ
8. Усі іменники належать до твердої групи 2 відміни в рядку
А вальс, живопис, парубок, музика
Б калькулятор, друг, світанок, рій
В директор, грім, командир, секретар
Г циклон, горобець, казарлюга, грабар
9. Усі іменники на –ар, -ир належать до м’якої групи 2 відміни в рядку
А панцир, долар, кобзар, воротар
Б варвар, пластир, комар, хабар
В лікар, бригадир, тесляр, проводир
Г пухир, ліхтар, богатир, шахтар
10. Усі іменники належать до 3 відміни в рядку
А путь, мати, зав’язь, молодь, ніч
Б полин, гуаш, подорож, нежить
В біль, суміш, комиш, карамель
Г далечінь, степ, радість, мідь
11. Іменники тільки 4 відміни подані в рядку
А слоненя, життя, гілля, теля,
Б сороча, лоша, дитинча, ім’я
В полум’я, вовча, горобеня, листя
Г жабенятко, кроленя, плем’я, гуся
12. Усі іменники не належать до жодної відміни в рядку
А двері, санчата, поні, пальто
Б реґбі, джинси, бюро, леді
В ательє, пюре, море, шосе
Г дріжджі, меблі, очі, руки
§13. ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ
Ключові питання
 Які закінчення мають іменники різних відмін та груп?
 Як можна визначати ці закінчення?
Відміни
та орфограми
в них
1 відміна
закінчення
Орфограми
Групи за типом відмінювання
Тверда
М’яка
(твердий приголосний)
(м’який приголосний)
-а
-я
Р.в. -и
О.в. - ою
2 відміна
закінчення
- о , нульове
Орфограми
Р.в. – а,у
О.в. - ом
Р., Д., М.в. – і, ії
О.в. – ею, єю
Кінцевий основи - й, ь
(нуль звуку) в ч.р.
та закінчення –е
в серед.роді
Р.в. – я, -ю
О.в. – ем, єм
Мішана
(шиплячий)
-а
Р.,Д., М.в. – і
О.в. - ею
нульове
Р.в. –а, у
О.в. – ем
Вправа №. Проаналізуйте подану таблицю. Виконайте завдання за алгоритмом:
1. Користуючись таблицею, визначте відміну та групу іменників.
2. Поставте іменники (усно чи письмово) у потрібному відмінку, при цьому враховуйте
особливості відмінювання іменників різних відмін та груп.
3. Висновки занесіть до таблиці.
1) в Родовому, Давальному, Місцевому відмінках.
А). Мить, гордість, даль, стійкість, вість, почесть, міць, повінь, вісь, зелень, велич, здобич, галич,
Умань, герань, розкіш.
Б) Ртуть, медаль, подорож, суміш, блакить, зав’язь, тінь, людяність, вічність, діагональ, мораль,
нехворощ.
В). Партія, колія, колекція, комісія, завія, Швеція, Англія, надія, змія, шавлія.
Г). Притча, діжа, межа, сторожа, їжа, круча, вежа, дача, каша, пуща, гуща, площа, Саша, каша,
Польща, лівша, листоноше, калюжа, халоша.
Відміна, група
Родовий відмінок
Давальний відмінок
Місцевий відмінок
2) в Орудному відмінку.
А). Шерсть, область, вість, грань, молодь, Керч, Перм, паморозь, в’язь, мудрість, вуаль, жовч,
масть, даль, ніч, піч, радість.
Б). Печаль, папороть, деталь, любов, мати, сіль, роль, річ, ртуть, мідь, Січ, осінь, блакить, кров,
путь, сталь, зелень.
В). Стіл, ніж, куліш, кінь, відвідувач, книш, дуб, плащ, товариш, ткач, налигач, попихач, кінець,
водій, батько, секретар, кобзар, запорожець, Сибір, каменяр.
Г). Керманич, хрущ, русич, гараж, плющ, душ, панич, куліш, книш, калач, оглядач, дідич, овоч,
кущ, сторож, пугач, сургуч.
Д). Змій, корабель, бій, Прометей, хлопець, пень, стілець, оселедець, квітень, учень, травень,
жаль, ступінь, водій, спокій.
3) у Давальному та Орудному відмінку.
А). Дуб, хліб, степ, жарт, мороз, струмок, простір, батько, робітник, віз, вітер, стіл, поріг, дзвін,
берег, солдат, сусід, бузько, хвалько.
Б). Сибір, Федько, Сашко, Петро, Данило, Франко, Іванко, Шевченко, Матвій, Сергій, Анатолій,
Демченко.
В). Простір, струмок, співак, огірок, жарт, мороз, день, степ, ліс. товариш, сич, слухач, вантаж,
вірш, дощ, калач, стрижень, кінець, добродій, горобець, стрілець, обрій, вчитель.
Г). Життя, щастя, гілля, волосся, листя, багаття, століття, каміння, подружжя, узбережжя,
обличчя, вміння, знання, зілля, Закарпаття, Запоріжжя, телебачення, змагання, десятиліття,
подвір’я, межиріччя, пір’я, гілля.
Відміна, група
Давальний відмінок
Орудний відмінок
4) у Родовому та Орудному відмінках:
А). Шахтар, семінар, різьбяр, кобзар, комар, столяр, маляр, буквар, школяр, каменяр, пісняр,
гектар, пасажир, майстер.
Б). Видовище, училище, вогнище, згарище, побоїще, прізвище, горище, явище, марище,
урвище, плече, селище.
В). Блискавиця, річниця, робітниця, буря, синиця, пшениця, земля, Катруся, Таня, Ганнуся,
пашниця, господиня, доля, китиця, тополя, перукарня, Опішня, ожеледиця, зоря, сім я, картопля.
Г). Гусеня, порося, теля, дівча, мавпеня, хлопченя, ведмежа, лелеченя, ім’я, тім’я, жабеня,
соколя, каченя, плем’я, галеня, онуча, коліща, хлоп я, дівча, порося, теля.
Відміна, група
Родовий відмінок
Орудний відмінок
5) у Родовому ( = Д., М. в.) та Орудному відмінку.
А). Лінія, веремія, армія, авіація, грація, Індія, течія, компанія, мрія, Данія, Італія, партія,
навігація, делегація, декларація, завія, Коломия, колегія.
Б). Тиша, мережа, вельможа, задача, мережа, гуща, Даша, Маша, рожа, груша, загорожа.
В). Любов, мати, ніжність, блакить, гордість, сталь, Січ, мідь, зелень, путь, ртуть, радість, Керч,
жовч.
Відміна, група
Родовий відмінок
Орудний відмінок
6) У Родовому та Давальному відмінку.
А). Село, залізо, вікно, віконце, сонце, сонечко, озеро, озерце, місто, училище, поле, срібло,
плече, пасовище, колесо, м’ясце, пальто, море, сіно, дерево, лице, коло, кільце, яйце, зело ,
місце.
Б). Батьківщина, держава, хата, дорога, правда, мураха, дружина, машина, сосна, книжка,
комаха, рука, лелека, левада, жінка, солома, толока, родина, лампа, перемога, завірюха.
Відміна, група
Родовийий відмінок
Давальний відмінок
Вправа № . Поставте іменники в Давальному відмінку, враховуючи можливі варіативні закінчення.
А). Товариш, учитель, друг, водій, учень, майстер, батько, брат, дядько, Франко, Шевченко, дуб,
кінь, стіл, училище, горобець, народ, соловей, момент, трамвай, тигр.
Б). Овоч, завод, камінь, хор, Київ, Миколаїв, Роман, Петро, Іван, українець, хліб, пісок, вогонь, сніг,
сусід, робітник, полин, гриб, січень, хлопець, кобзар, рід, дід.
Ключові питання.
 Як відмінюються імена та прізвища осіб?
Вправа №. Виконайте вправу в такій послідовності:
Завдання 1. Розподіть запропоновані імена та прізвища за відмінами. Окремо запишіть незмінні
назви.
Завдання 2. Утворіть повне ім’я жінки і провідміняйте його. За яким типом буде відмінюватись її
ім’я, а за яким – прізвище?
Зразок: Ірина Павлівна Горбик
Завдання 3. Утворіть повне ім’я чоловіка та провідміняйте його. За яким типом буде
відмінюватись його ім’я, а за яким – прізвище?
Зразок: Данило Ігорович Гайдамака
Захар, Іван, Петро, Оксана, Микола, Ілля, Лель, Павло, Ірина, Сесіль, Ольга, Марко, Надія, Саша;
Дзюба, Гайдай, Сорока, Довженко, Франко, Ільченко, Величко, Титаренко, Веклич, Цибуля,
Талалай, Стельмах, Нетудихата, Петренко, Гайдук, Шніпор, Куркучі, Балахчі, Стуліка, Ясенець.
Вправа № . Прочитайте імена по батькові та прізвища, з’ясуйте, чи є серед них незмінювані слова.
Запишіть, розкривши дужки.
Твори (Тарас Шевченко, Іван Франко, Оксана Іваненко, Ліна Костенко, Марко Вовчок, Ліліана
Войнич). Картини (Катерина Білокур, Василь Касіян, Марк Сагал, Леонардо да Вінчі). Листуємося з
(Галя Мироненко, Надія Пугач, Максим Гурбик, Володимир Сагай, Саша Петренко). Сподіваємося
на приїзд (Тетяна Миколаївна Шевчук, Іван Якович Паламарчук, Ілля Хомич Нечуйвітер, Олег
Андрійович Лєдовських).
Ключові питання
 Які зміни відбуваються в основі іменників при відмінюванні?
 Які зміни відбуваються в основі іменників 4 відміни при їх відмінюванні?
Вправа № . Поставте іменники – назви малих істот - у потрібній формі, відновлене речення
запишіть. У дужках позначте рід, число, відмінок та відміну цих іменників.
1. Давно колись малим (хлоп’я), бувало, дивлячись на зорі, я часто – часто прагнув сам між них
поринути в просторі (М. Рильський). 2. В дитинстві я заздрив малому (орля), хотілося в небо - й
летіти услід (В.Бичко). 3. Братикові зайчик хліба дав окрайчик, бо він нас, (маля), любить, як
(зайча). (П.Стельмах) 4. Знявся лелека, полетів, а в червоному дзьобі – (жабеня): дітям своїм,
(лелеченя), сніданок поніс (Г.Тютюнник). 5. Прилетіли (ластів’я), сіли край віконця, принесли у
нашу хату весняного сонця (В.Крищенко). 6. Мерзнуть зорі в небі сірім, наче лапки (каченя)
(В.Підпалий).
Вправа №. Поставте іменники 4 відміни в Родовому та Давальному відмінках, позначте суфікси.
Теля, дівча, хлоп’я, гусеня, слоненя, сім’я, порося, лоша, ягня, кошеня, мавпеня, ім’я, плем’я,
щеня, коліща.
Вправа №. Виконайте вправу за таким алгоритмом:
Крок 1. Поставте подані іменники у Давальному відмінку однини.
Крок 2. Поясніть вживання м’якого знака.
Крок 3. Підкресліть можливі чергування.
Крок 4. Позначте в дужках слова спільного роду (сп.р.) та слова з експресивним забарвленням
(експ.).
А). Дудка, люлька, нянька, сопілка, білка, жменька, тарілка, донька, лялька, ручка,брунька,
футболка, ненька, бурулька, вихователька, бідолаха, доріжка, допомога, муха, грязюка, виделка,
сторінка, циганка.
Б). Свекруха, онука, бібліотека, серга, помилка, сплюха, тривога, невдаха, наснага, комаха, лука,
дуга, книга, Кайдашиха, пилюка, багнюка, сердега, плавчиха.
Вправа № . Повторіть правила про вживання м’якого знака. Спишіть речення, поставивши
іменники в дужках в Давальному або Місцевому відмінку. Порівняйте їхню вимову й написання.
1. І пурхнула пташина, на близькій (гілка) сіла (І. Франко). 2. Тут не холодно (зернинка): спить вона,
як на (перинка) (Н.Забіла). 3.(Вишенька) моїй предобре в саду (Є. Гребінка). 4. На кожній (гілочка),
на кожній (брунька) висіла, як серга, повна крапля роси чи живущого соку. 5. Потім пили молоко.
Білий пахучий напій пінивсь у (склянка) ... (М. Коцюбинський). 6. Одного разу вилучилося мені
заночувати на селі, у маленькій такій (хатка) у вишневім садочку (М. Вовчок). 7. Цілий день
просиджував шпачок на (жердинка) біля невеликого вікна (Ю. Збанацький). 8. Через тиждень на
молодій (яблунька) з’явилися сизо-зелені листочки (В. Грінченко).
Вправа №. Прочитайте речення, поставивши іменники в дужках у потрібному відмінку, речення
запишіть. Визначте рід, відмінок та відміну цих іменників, позначте та поясніть їхні відмінкові
закінчення. Поставте також пропущені коми, свій вибір обґрунтуйте.
А). 1. Я признаюсь у (любов) лісам полям заплавам рік. (В. Крищенко) 2. А за (даль) за Дніпром у
зеленім полі над курганом за селом низько хиляться чолом до землі тополі. (І. Гончаренко) 3. Ліс
чарує (велич) столітніх дерев милує око молодою (поросль), що підіймається на зміну молодому
лісові. (В. Гжицький) 4. І (радість) життя світилось лягало хлібом на столі. (О. Ющенко) 5. Степ
дихнув на мене ранковою прохолодою (свіжість) і (духмяність) квітуючого зела. 6. Дзвеніла
(сталь) гострою зима (П. Воронько). 7. Пригадай собі голос (мати), як хочеш почути (совість) (Д.
Павличко). 8. Пахло (цвіль) й (прілість) (Ю. Мушкетик). 9. Перевіряйте свої вчинки (свідомість) (В.
Сухомлинський).
Б). 1. До (мати) вертаємо із далеких походів, до неї несемо тривоги і жалі, з нею ділимося
(радість) і (любов), їй вклоняємося низько до землі (Г. Бойко). 2. Блакитний із (паморозь) сніг цвіт
б’є мені в очі (М. Стельмах). 3. Кожен великий письменник добре знайомий з (творчість) свого
народу. 4. І була в нас гостинність (хліб-сіль) багата (А. Малишко). 5. З неймовірною (швидкість)
запінились хвилі (М. Трублаїні). 6. Давньоруське мистецтво відрізняється (лаконічність),
(барвистість), (життєрадісність), (сміливість) у рішенні художніх задач (Д.Ліхачов). 7. Пахне
(ніжність) березня обрій (А. Малишко).
Ключове питання
 Як іменники поєднуються з іншими словами?
Вправа №. З поданих іменників за допомогою потрібних прийменників складіть словосполучення.
Визначте в залежному слові відмінок, відміну та групу, підкресліть закінчення.
Варіант А
Прийменник на: слід, земля; зупинка, станція; прапор, вежа; сукня Марічка, зустріч, вечірка;
прийменник при: верба, дорога; табір, школа; човен, берег;
прийменник над: місяць, груша; роздуми, стаття; гомін, площа; граки, рілля; сонце, круча;
прийменник під: будинок, черепиця; квіти, хата; річка, крига; житло, земля.
Варіант Б
Прийменник на: шабля, бік; зустріч, ріг; сумка, плече; схованка, горище; ягоди, кущ; усмішка,
обличчя; костюм, товариш;
прийменник при: курси, училище; охорона, вантаж; рада, селище;
прийменник над: ліс, урвище; роздум, вірш; антена, гараж; шефство, товариш;
прийменник під: підпис, прізвище; лист, сургуч; прогулянка, дощ; хата, комиш; одяг, плащ.
Ключове питання
 Які закінчення мають іменники у формі Кличного відмінка?
Таблиця закінчень іменників у Кличному відмінку
Відміни
та рід
Тверда
група
М’яка група
на -я
на - ія
Мішана
група
1 відміна
-о
-е, -є, -ю,
-е
2 відм. чол.р.
2 відм. серед.р.
3 відміна
4 відміна
з нульовим
на -ь
на -й
з нульовим
-е, -у
-ю
-ю
-е, -у
-о
-е, -я
-е
-е
-а, –я
Вправа № . Поставте подані іменники в Кличному відмінку, позначте й запам’ятайте закінчення.
1. Ганна, сестра, держава, родина, Україна, жінка, Микола, Микита.
2. Доля, земля, зоря, пісня, Галя, Соня, пшениця, Катря, тополя.
3. Душа, круча, площа, Польща, Саша, Маша, межа.
4. Кобзар, секретар, гай, лікар, край, Дунай, Сергій, гість.
5. Вітер, луг, ворог, Дніпро, поет, байрак, козак, хлопець.
6. Радість, соль, піч, ніч, ніжність, матір, любов, гордість.
7. Поле, море, зерно, свято, серце, життя, листя.
8. Читач, глядач, викладач, дощ, товариш, сторож, смерч.
9. Добродій, добродійка, пан, друг, побратим, колега, товариш.
10. Сусід, сусідка, приятель, подруга, друг, хлопець, дівчина.
11. Мама, бабуся, батько, син, дочка, сестра, тьотя, брат, онук.
12. Ігор, Петро, Василь, Коля, Олег, Роман, Олесь, Олекса.
Вправа №. Слова в дужках поставте в Кличному відмінку, запишіть речення і позначте закінчення
іменників у Кличному відмінку. Поясніть розділові знаки.
А). 1. Я так люблю тебе, мій (край), красу твоїх степів і гір (В. Сосюра). 2. Ой, (Тарас), якби встав ти,
знову повний сили, та поглянув на Вкраїну, наш (Кобзар) милий! (Я.Купала). 3. Слався, (нива)
пожата, молода і багата під ясними дощами й громами (А. Малишко). 4. Виростеш ти, (син),
вирушиш в дорогу (В. Симоненко). 5. (Країна) моя, яка ти навсебіч широка! (П. Мовчан).
Б). 1. Ой ти, (Дніпро), чим ти ясен, чим ти красен? ( нар. тв.). 2. Хай Вам, (учителька), в дні ці
святкові квіти злетяться до столу з діброви! (Л. Забашта). 3. (Степ) мій, (урожайник)! Скільки раз
на рік ти міняєш свою оздобу? (І. Цюпа). 4. Розцвітай же, (весна) красна, зелом буйним зеленій,
степ широкий різнобарв’ям, (чародійниця), налий! (Л. Чорнобай). 5. Ні, (князь - господин), ніде
нема у світі тих щедрот, що я знайшов отут на Батьківщині (І. Кочерга).
В). 1. Ой, не шуми, (луг, зелений байрак), не плач, не журися, молодий (козак) (П. Чубинський). 2.
(Брат) мій (Дніпро), (батько) мій дорогий і прекрасний! Ти сонце, ніжне й щире, якому я
поклоняюсь і поклонятимусь усе життя, (річка) моя дорога й велика!(О.Довженко) 3. Ой ти
(дівчина), з горіха зерня! Чом твоє серденько – колюче терня? (І.Франко) 4. Моя (Україна)! Як я
тебе любив! (П.Куліш) 5. Мій (край) зоряний! На тебе не надивлюся ія ніяк! (В.Сосюра)
Ключове питання
 Як визначити закінчення в іменниках ІІ відміни із суфіксами –ар, -яр -ир,-ір?
Вправа №. Повторіть відмінкові закінчення іменників твердої, м’якої та мішаної групи ІІ відміни.
Проаналізуйте відмінкові закінчення поданих іменників і розподіліть їх відповідно до закінчень
на групи – тверду, м’яку та мішану.
Кобзар – кобзаря, кобзарем, кобзарі; шахтар – шахтаря, шахтарем, шахтарі; школяр – школяра,
школярем, школярі; директор – директора, директором, директори; комар – комара, комаром,
комарі; пазур – пазура, пазуром, пазурі; звір – звіра, звіром, звірі; лікар – лікаря, лікарем, лікарі;
Ігор – Ігоря, Ігорем; пустир – пустиря, пустирем, пустирі; якір – якоря, якорем, якорі; столяр столяра, столяром, столяри; скляр – скляра, склярем, склярі; панцир – панцира, панциром,
панцирі; футляр – футляра, футляром, футляри; різьбяр – різьбяра, різьбярем, різьбярі; ювіляр –
ювіляра, ювіляром, ювіляри; тесляр – тесляра, теслярем, теслярі; весляр – весляра, веслярем,
веслярі.
Вжиті суфікси
Тверда група
М’яка група
Мішана група
У Род.відм. однини
суфікси -ар, -ир
під наголосом
ненаголошені
-----
винятки
Долар, варвар,
комар, панцир,
хабар, пластир
Ігор, якір, кучер
-----
суфікс -яр
Назви предметів
+ винятки:
муляр, столяр,
ювіляр, мадяр
------
Назви осіб, крім
винятків:
муляр, столяр,
ювіляр, мадяр
Вправа № . Подані іменники поставте в Родовому та Орудному відмінках і запишіть,
підкресливши закінчення. Для виконання вправи використайте подану вище (або складену на
основі попередньої вправи) таблицю.
Сталевар, різьбяр, каменяр, пісняр, Ігор, панцир, тягар, пухир, тесляр, командир, гончар,
календар, комунар, комар, бібліотекар, нектар, формуляр, лікар, мадяр, мундир, скляр, кресляр,
перукар, багатир, воротар, долар, базар, буксир, муляр, крамар, еліксир, ліхтар, ювіляр, візир,
пустир, інвентар, санітар, хабар.
Ключове питання
 Які закінчення мають іменники у формі множини?
Вправа № . Виконайте запропоновані завдання послідовно.
Завдання 1. Запишіть подані іменники у формі Називного відмінка множини. Підкресліть
закінчення слів.
А). Селище, днище, поле, вікно, училище, колесо, серце, прізвище, дерево, плече, звалище,
море, Водохреще, місце, вогнище.
Б). Інженер, комар, лікар, кобзар, каменяр, різьбяр, слюсар, директор, секретар, пономар,
дудар, крамар.
В). Груша, задача, мережа, загорожа, вежа, калюжа, листоноша, куча, площа, сторож, товариш,
квач, ніж, борщ, відвідувач.
Г). Гай, курай, водій, будівля, край, розмай, вограй, носій, добродій, злодій, соловей, палій,
змій, деревій.
Д). Пісня, воля, промінь, травень, лінія, пісня, долоня, стілець, армія, зоря, гість, день, будівля.
Е). Хліб, дорога, стіл, двір, книга, ніс, брат, хліб, стіл, хата, двір, ніс, брат, сусід, відміна.
Ж). Читач, пугач, сім’я, теля, лисеня, тінь, задача, учитель, пень, мороз, буревій, степ, міст,
огірок, гарбуз, комиш, круча, коровай, повінь, листоноша, плащ, комин, миша, селянин, сувій,
працівник, овоч, суміш, товкач, вантаж, дренаж, вітраж, таблиця.
Завдання 2. Проаналізуйте закінчення іменників у Називному відмінку множини, з’ясуйте, від
чого залежить їх варіативність. Свої спостереження занесіть до таблиці.
Називний відмінок
множини
Закінчення іменників
Тверда група
М’яка група
Мішана група
1 відміна
2 відміна
3 відміна
4 відміна
Вправа № . Виконайте вправу за алгоритмом.
Крок 1. Запишіть іменники спочатку в Називному однини, а потім – в Родовому відмінку
множини за зразком. Позначте закінчення.
Зразок: віконце – віконець (нуль. закінч.)
Крок 2. Знайдіть і поясніть діючу тут закономірність. У відношенні яких іменників вона діє?
А). Пісня, вишня, черешня, долоня, копиця, таблиця, китиця, криниця, вулиця, синиця, речення,
віконце, обличчя, знання, рушниця, будівля, оповідання, баня, громовиця, відкриття, залізниця,
відерце.
Б). Спостереження, повідомлення, століття, господиня, кухня, кислиця, берегиня, тополя, буря,
лікарня, зоря, їдальня, спальня, учениця, випускниця, розумниця, телиця, пашниця, нісенітниця.
В). Теплиця, дурниця, враження, перукарня, висловлювання, річниця, задоволення, серце, яйце,
картопля, хвиля, майстриня, лисиця, яблуня, звертання, блукання, зізнання.
Вправа № . Виберіть іменники, які можуть мати нульове закінчення, і встановіть, у яких
граматичних формах воно зустрічається, яким відмінкам воно властиве?
Запишіть за зразком:
рука – рук (Р.в. мн.)
Двері, рука, хата, кольори, степи, гаї, судді, розмай, росіяни, українці, сонце, життя, береги,
повінь, солдати, товариші, робота, столи, межі, печі, друзі, навчання, хліба, радість, діти, подруги.
Вправа №. До слів з першого рядка доберіть означення з другого, узгодивши їх граматичні форми
і запишіть у Родовому відмінку, закінчення виділіть.
Зразок. Гаваї, екзотичний – екзотичні Гаваї, екзотичих Гаваїв
1. Кани, люди, двері, граблі, ворота, сіни, Карпати, веселощі, труднощі, ножиці, діти, штани, легені,
хрестини, вибори, вершки, ґрати, окуляри, меблі, Гаваї.
2. Новий, зелений, високий, розкішний, міцний, демократичний, добрий, широкий, дерев’яний,
металевий, тимчасовий, безпричинний, веселий, комфортний, свіжий, гострий, здоровий,
модний, екзотичний, урочистий.
Вправа №. Випишіть лише ті іменники, що мають подвійні форми в Родовому відмінку множини.
Запишіть ці форми.
Солдати, грузини, помідори, поля, товариші, руки, матері, кілограми, росіяни.

Вузлик на пам'ять. Запам‘ятайте форми цих іменників.
Вправа № . Розподіліть іменники на дві групи: до першої занесіть слова, в яких у формі Родового
відмінка множини зберігається подвоєння приголосних; до другої занесіть ті, де воно втрачається.
Знання, століття, відкриття, дослідження, речення, узбіччя, статті, заперечення, обличчя, судді,
весілля, змагання, верховіття, звертання, спостереження, надбання, протиріччя, почуття,
роздорожжя.
Вправа № . Розподіліть іменники на три групи за формою закінчень в Родовому відмінку
множини:
– до першої занесіть слова з нульовим закінченням;
– до другої - із закінченням –ів;
– до третьої – із закінченням –ей.
Русини, болгари, солдати, партизани, судді, кілограми, помідори, поля,
діаграми, гаї, озера,
тварини, зорі, хліба, сади, степи, кручі, двері, статті, очі, плечі, гори, вікна, друкарні, тисячоліття,
хмари, ночі, тополі, манери.
Вправа № . Серед поданих іменників назвіть слова, які мають в Орудному відмінку варіативні
форми:
Коліна, кури, люди, матері, гроші, груди, двері, очі, коні, брови, свині, чоботи, гості, крила, ворота,
гуси.
Вправа № . Замість крапок поставте закінчення іменників в Місцевому відмінку множини.
А). Ходити по сход..., гуляти по вулиц..., цвіте по сад..., розкладати по стол..., світиться по хат...,
розійшлися по кімнат..., вдарили по рук..., скрізь по сел.... та міст..., гніздиться по болот...,
збирали по пол... та город..., ходили по музе..., розрахували по годин..., ростуть по берег...,
плавали по мор..., ходили по гор..., грали по нот..., ховаються по чагарник... , стрибають по
дерев..., плететься по стовбур... , збирали по крихт... .
Б). 1. Вже сонечко знов по луг... почало весняну роботу; і знов по широки... пол... полились ріки
людського поту (І.Франко). 2. За вітром слава полетіла по всіх усюдах і кутк..., по байрак... і по
садк..., далеко – аж за синє море... (Л.Глібов). 3. Я любив бродити після дощ... по тепли... калюж...
(О.Довженко). 4. Лебеді приносять весну на крил... (М.Стельмах). 5. Ти по світ... уже бував, з
багатьма людьми зустрічався (В. Скуратівський).
Вправа № . Спишіть речення, поставивши в іменниках замість крапок потрібне закінчення.
1. І довго світяться в душ... оті розкішні натюрморт… уздовж доріг на спориш... (Л. Костенко). 2.
Пливе над Аскані.. дух розквітлих бузк… (О. Гончар). 3. Дивний тут люд кочував із півноч...
(І.Франко). 4. Весна красен... червн... чародійні ключ... до щедрого літ… передає (М. Яценко). 5.
Усім, що є в мені найкращого, завдячую родин... дружній, люд... добрим та дол... щасливій (Л.
Чорнобай). 6. Україна – розкішний вінок з рут... та барвінк... (С. Васильченко). 7. Річкові долин…
вчені звуть колиск... цивілізац... (підруч). 8. Єдина путь серед бур… – назустріч (О. Довженко).
Вправа № . Спишіть текст, поставивши іменники, подані в початковій формі, у потрібному
відмінку.
По обидва (берег) (Раставиця) через усю (Вербівка) стеляться сукупні (город) та (левада), не
огороджені (тини). Один (город) одділяється од другого тільки (рядок) (верба) та (межа). Понад
самим (берег) в’ється в (трава) (стежка) через усе (село). Підеш тією (стежка), глянеш кругом
себе, і скрізь бачиш зелене-зелене (море) (верба), (садок), (конопля), (соняшник), (кукурудза) та
густої (осока)… В одному (місце) розрослись чималі (вишняк), а далі од (берег), коло самих (хата),
ростуть дикі (груша) та (яблуня).
(І.Нечуй-Левицький)
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Вправа № . Відредагуйте речення, виправивши неправильно вжиті відмінкові форми іменників:
1. Кожен робить це по різним причинам.
2. Присутні подякували гостей за цікаву зустріч.
3. Лист відіслано по вказаній адресі.
4. Із Сімферополя до Севастополя можна дістатися на тролейбусі.
5. Випробування літака провели відповідно з інструкцією конструкторів.
6. Потоки людей просувались по вулицях міста до ратуші.
7. У неділю ми підемо в театр.
8. Мене послали в гастроном за хлібом.
9. Влітку можна по цілих днях купатися в морі.
10. Подорожувати по країні ми хочемо на своїй машині.
Вправа №. У кожному рядку знайдіть і виправте помилку в написання відмінкового закінчення
іменника. Виправлені варіанти запишіть.
1. Йду вулицею, людина з добрими очами, кілька пар чобіт.
2. Три стільця, країна знань, знайти в книжці, зграя ворон.
3. Сестра Ігоря, працювати на ділянкі, знайомитися з роллю.
4. Жити з мрією, подякувати приятелю, пасти вівців.
5. Политий дощом, як без рук, захоплююсь авіацією.
6. Пахне акацієй, пасти коні, любити солодощі.
7. Побачу матір, риси характера, кілька дверей.
8. Наслухалась байків, багато цікавих очей, море вражень.
9. Багато відповідів, пахне суницею, висить під стелею.
10. З холодного туману, наші товарищі, дзвенить у вусі.
11. Привітався до Маши, серед морів та океанів, радість життя.
12. Став на якорі, побачив дядьку, задоволений подорожжю.
13. Охоплена радісттю, працівники комбінату, видно з вежі.
14. Темної ночі, привітав батьків, нагодувала кашою.
15. Їздили по селам, краса небесних зір, ллється піснею.
16. Нам по дорозі, хмари диму, зустріли сусід.
Вправа №. У кожному рядку знайдіть слово, написане з порушенням орфограми „Подовження
приголосних в іменниках ІІІ відміни в Орудному відмінку”:
1. Розкіш’ю, нехворощю, радістю, сіллю, гордістю.
2. Керчю, зеленью, матір’ю, піччю, можливістю.
3. Вістю, міддю, подрож’ю, любов’ю, величчю.
4. Синню, гладдю, щирістю, Оббю, Перм’ю.
5. Родючістю, геранню, молоддю, тушью, сумішшю.
6. Піччу, тінню, величчю, папороттю, ранню.
7. Повінню, нехворощу, даллю, заметіллю,січчю.
8. Медаллю, осінью, кров’ю, бяззю, користю.
9. Верфю, мастю, ніжністю, сталлю, радістю.
10.Творчістю, жовчу, постаттю, особистістю, річчю.
Вправа №. Поставте іменники в Родовому відмінку множини, позначте закінчення.
А). Дерева, землі, школи, береги, дороги, ворота, чоботи, коні, школярі, особи, річки, гори,
райони, ночі, ключі, брати, казки, очі, плечі, училища, знання, сторіччя, грузини;
Б.) Обличчя, дні, пісні, черешні, дівчата, сузір’я, малята, сестри, руки, вісті, дощі, імена, казки, речі,
землі, краї, помідори солов’ї, папери, солдати, румуни, вірмени;
В). Росіяни, серця, моря, тумани, зорі, гроші, картоплі, кільця, печі, долі, кілограми, покрівлі,
стежки, місця, губи, трави, хмари, небеса, армії, лінії, зорі, планети, судді.
Вправа №. Серед поданих у рядку варіативних форм іменників в Орудному відмінку множини
знайдіть помилки; вилучіть їх, якщо вони є, і запишіть тільки правильний варіант (варіанти).
 Ворота: воротами – воротьми – ворітьма.
 Чоботи: чоботями – чобітьми – чоботами.
 Очі: очима – очами – вічми.
 Гроші: грошами – грішми – грошима.
 Двері: дверями – дверми – дверима.
 Гості: гостями – гістьми – гістями.
 Сіни: сінями – сінами – сіньми.
 Брови: бровами – бровима – брівми.
 Коні: кіньми – конями – коньми
10. Плечі: плечима – плечами - плечми
Вправа №. Виберіть з двох запропонованих варіантів той, де іменник має правильну форму
відмінка:






Повідомити друзів – повідомити друзям.
Навчатися фізиці – навчатися фізики.
Дякувати подругу – дякувати подрузі.
Розійшлися по аудиторіям – розійшлися по аудиторіях.
Пасти коні – пасти коней.
Замислитись про свій вчинок – замислитись над своїм вчинком.
Вправа №. Оберіть із запропонованих варіантів правильний, випишіть його:







Тарасу Шевченку, Тарасові Шевченку, Тарасу Шевченкові;
Івану Франкові, Іванові Франкові, Іванові Франку;
Самойленку Євгену, Самойленку Євгенові, Самойленкові Євгенові;
Векличу Артему, Векличу Артемові, Векличеві Артемові;
Лікарю Бакаю, лікареві Бакаю, лікарю Бакаєві;
Учню Сидорчуку, учневі Сидорчуку, учневі Сидорчукові,
Товаришу директору, товаришеві директору, товаришу директорові, товаришеві
директорові;

Діду Семену, дідові Семену, дідові Семенові, діду Семенові.
Тренувальні вправи-тести
Вправа № . Встановіть відповідість між формою іменників та її характеристикою:
форма
 До ваших послуг
 Над самою кручею
 Зустрічав матір
 Навчатися мудрості
 У моєму вікні
 З давнього роду
 Святкувати народження
 Стрибати по снігу
 Радіти життю
10. Порадити товаришам
11. Ходити лісом
12. Рясні дощі
характеристика
а) Р.в. одн., жін р.
б) З.в. одн., жін.р.
в) Р.в. одн., чол.р.
г) Н.в. множина
д) Д.в. множина
е) М.в. одн., чол.р.
є) О.в., одн., жін.р.
ж) З.в. одн., серед.р
з) М.в. одн., серед.р.
і) Д.в. одн. серед.р.
й) О.в. одн., чол.р.
к) Р.в., множина
Вправа № . Виконайте тестові завдання.
1. Вкажіть рядок, в якому всі іменники мають в Орудному відмінку подвоєння:
Тест 1
А. Даль, Керч, молодь, суміш, піч.
Б. Герань, подорож, мідь, тінь, любов.
В. Матір, паморозь, вуаль, повінь, велич.
Г. Ніч, сталь, мить, розкіш, зав’язь.
Тест 2
А. Даль, приязнь, ртуть, вісь, синь.
Б. Печаль, річ, жовч, путь, глибочінь.
В. Блакить, радість, Умань, Кубань, медаль.
Г. січ, зелень, педаль, акварель, мазь.
Тест 3
А. Мораль, галич, діагональ, доповідь, пам’ять.
Б. Сіль, вість, нехворощ , осінь, Рось.
В. Грань, масть, правдивість, галузь, чернь.
Г. Свіжість, суть, цінність, далечінь, лань.
2. Вкажіть рядок, в якому всі іменники мають в Орудному відмінку закінчення -ею – єю:
Тест 1
1. Дорога, опера, сестра, вежа, пісня.
2. Долоня, путь, діжа, країна, лінія.
3. Даша, задача, сторожа, тиша, гуща.
4. Яблуня, нежить, лівша, горобина, течія.
Тест 2
А. Онука, Аня, таблиця, теля, століття.
Б. Річниця, зброя, калюжа, шавлія, їдальня.
В. Скатерка, завіса, армія, круча, туча.
Г. Делегація, віра, слава, надія, любов.
Тест 3
А. Сицилія, партія, зоря, дівча, душа.
Б. Кухня, Ілля, люстра, курча, гілля.
В. Таня, Австрія, завія, водиця, рідня.
Г. Доля, їжа, Маша, Марія, сосна.
Тест 4
А. Яєчня, комісія, куля, сила, порада.
Б. Площа, перукарня, суддя, буря, Катря.
В. Спаржа, вівця, павда, стежка, рука.
Г. Неволя, скриня, пошта, вороння, казка.
Тест 5
А Господиня, Польща, Валя, ягня, гуся.
Б. Лікарня, дещиця, знання, сальвія, Проня.
В. Софія, Іспанія, світлиця, мрія, неня.
Г. Осоння, Суржа, юшка, праця, Ганя.
Тест 6
А. Божниця, пшениця, клуня, череда, весілля.
Б. Черешня, Даша, кислиця, вулиця, порода.
В. Рілля, криниця, площа, пашниця, лівша.
Г. Злива, учениця, крамниця, дорога, пуща.
Тест 7
А. Нестача, смерека, ялина, туя, рута.
Б. Хвоя, зоря, скарбниця, Оля, пожежа.
В. Колегія, подруга, маячня, змагання, стужа.
Г. Річниця, секвоя, гостина, ворона, брама.
3. Укажіть рядок, в якому всі іменники мають в Орудному відмінку закінчення -ем – єм:
тест 1
А. Секретар, столяр, вантаж, плащ.
Б. Край, кобзар, кінь, лицар, степ.
В. Нежить, комиш, товариш, водограй.
Г. Тираж, суміш, розмай, синь.
тест 2
А. Господар, перукар, комар, лікар.
Б. Хабар, стовбур, борщ, ювіляр.
В. Шарж, муляр, цілитель, гончар.
Г. Урожай, коментар, друкар, приятель.
тест 3
А. Вірш, тюль, Андрій, ткач, гараж.
Б. Смерч, ніж, настрій, водій, комар.
В. Сторож, панич, нехворощ, біль.
Г. Місяць, слухач, олівець, путь.
Контрольні питання та тести
Ключові питання
1). Які закінчення мають іменники різних відмін та груп? Як можна визначати ці закінчення?
Кожна відміна і група в середині відміни – це певний тип (або зразок) відмінювання іменників.
Тому усі слова, що належать до цього типу відмінювання, мають однакові закінчення. Щоб не
помилитись у написанні закінчення іменника, слід визначити його рід, відміну і групу.
2). Які зміни відбуваються в основі іменників при відмінюванні?
При відмінювання в іменниках може відбуватися чергування голосних та приголосних звуків,
подовження кінцевих приголосних основи або їх скорочення.
3). Які зміни відбуваються в основі іменників 4 відміни при їх відмінюванні?
В іменниках 4 відміни при їх відмінюванні обов’язково з’являються суфікси –ен, -ат, -ят.
Наприклад, гуся – гусята або гусеня – гусенята.
4). Як відмінюються імена та прізвища осіб?
Щоб правильно змінити ім’я по батькові та прізвище, треба визначити, до якої відміни
належить кожне слово, з якого воно складається, і відмінювати за відповідним зразком.
5). Як іменники поєднуються з іншими словами?
Саме здатність іменників змінювати закінчення дозволяє нам з’єднувати іменники з іншими
словами і утворювати різні словосполучення. При цьому може використовуватись також
прийменник, який вказує на належну відмінкову форму іменника.
6). Як визначити закінчення в іменниках ІІ відміни із суфіксами –ар, -яр -ир,-ір?
Щоб визначити закінчення в іменниках із суфіксами -ар, -яр, -ир, -ір, треба звернути увагу на
наголошення суфікса. Ця ознака доможе визначити групу іменника і тип відмінювання.
7). Які закінчення мають іменники у формі Кличного відмінка?
У Кличному відмінку іменники мають кілька варіантів закінчень: -о, -е, -є, -у, -ю. Який з них
слід уживати, треба визначати, враховуючи рід, відміну і групу. Так іменники жін.роду першої
відміни мають закінчення -о,-е,-є,-ю. Після твердих основ пишемо -о (Миколо,сестро), після
м’яких - -е, -є, -ю (доле, Маріє, бабусю). Іменники чоловічого роду 2 відміни закінчення -е,-у
мають місля твердих та шиплячих приголосних основи (друже, товаришу) , а -ю – після м’яких
приголосних (гаю, коню, водію).Іменники жін.роду 3 відміни у Кличному відмінку мають
закінчення -е (ноче, радосте).
Джерело - посібник І.Ющука «Практикум з правопису української мови» К. «Освіта» 2000 р..
Тестовий контроль
1. Іменники, які мають закінчення -і в Давальному відмінку однини, записані в рядку
А миша, праця, мати, дорога
Б капуста, мережа, нежить, тюль
В Сибір, Ігор, Ілля, Марія
Г тривога, вежа, удача, полин
2. Поза контекстом не можна визначити відмінок усіх іменників у рядку
А колеги, вправи, видовища, фламінго
Б друзі, тополі, хати, людини
В тварини, річища, радощі, вуста
Г знання, дороги, яблуні, чайки
3. Іменники, які мають закінчення -ем(-єм) в Орудному відмінку однини, записані в рядку
А шарж, лицар, вантаж, училище
Б камінь, водій, стовбур, товариш
В комар, вчитель, плече, спокій
Г розмай, пісняр, Київ, приятель
4. Усі іменники вжито в Родовому відмінку в рядку
А громадян, фарб, поні, вітру
Б вікна, степу, слов’ян, гостя
В колеги, роботи, друзям, колеса
Г дороги, волі, щирості, солдат
5. Встановіть відмінок виділеного іменника, ужитого в реченні « На степові дороги впали
ранні роси...»
А місцевий відмінок однини
Б родовий відмінок однини
В називний відмінок множини
Г знахідний відмінок множини
6. Усі іменники чоловічого роду мають в Родовому відмінку однини закінчення у-ю
в рядку
А сад, простір, поріг, туман, Дон, Алтай
Б намет, інструмент, майдан, луг, горб
В виклик, сміх, поштовх, ривок, похід
Г рік, клуб, загін, характер, кисень
7. Усі іменники чоловічого роду в Родовому відмінку однини мають закінчення а-я в рядку
А комірець, стіл, будинок, літак, грім
Б зошит, гектар, травень, місяць, степ
В прапор, метр, квадрат, шлях, казкар
Г ясен, директор, звір, Ужгород, корифей
8. Закінчення Родового відмінка множини правильно написане в усіх іменниках рядка
А суддів, мандарин, знань, воріт
Б партизанів, зір, слов’ян, статей
В кілограм, чобіт, полів, гостей
Г їдальнів, мишей, міжгірь, рук
9. Закінчення Орудного відмінка множини правильно написане в усіх іменниках рядка
А чобітьми, ворітьми, зорями, телями
Б дверима, коліньми, землянами, грішми
В кістьми, очами, крильми, телятами
Г плечами, гістьми, дверми, родами
10. Подвоєння в Орудному відмінку однини відбудеться в усіх іменниках рядка
А розповідь, любов, честь, пастель
Б суть, зав’язь, сутінь, акварель
В ожеледь, верф, далечінь, міць
Г подорож, суміш, нехворощ, вість
11. Іменники, які мають закінчення -ею(-єю) в Орудному відмінку однини, записані в рядку А
воля, світлиця, душа, нежить
Б буря, круча, мережа, Польща
В загорожа, листоноша, армія, країна
Г сторожа, задача, фонема, наука
12. Усі іменники в Кличному відмінку однини мають закінчення -е в рядку
А директор, Олег, соловейко, мама
Б друг, чумак, пісня, орел, дуб
В козак, Україна, добродій, місяць
Г Іван, Петро, Сергій, Батьківщина
§14. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ
Ключові питання
 Які закінчення мають іменники чоловічого роду в Родовому відмінку?
 Від чого залежить їх варіативність?
Порада:
Відмінок Родовий – багатий:
Закінчень має варіанти
А – я , у – ю!
Яке ж писати?
Що додатково треба знати?
Не схибить той, хто добре знає,
що дане слово називає.
Вправа № . Виконайте вправу за таким алгоритмом:
Крок 1. Прочитайте ряди слів. Визначте спільне лексичне значення іменників кожної групи.
Крок 2. З’ясуйте, правопис закінчень іменників цієї групи в Родовому відмінку і пов’яжіть його
з лексичним значенням слова.
Крок 3. Висновки занесіть до таблиці:
*Примітка! Зверніть увагу, що виділені слова-винятки мають інше закінчення або ж варіативні
закінчення в залежності від наголосу та значення.
1. Вітру, буревію: грім, сніг, град, туман, мороз, зорепад, тайфун, ураган, бурелом, смерч, світанок,
схід, циклон, землетрус, сніговій.
2. Китаю, Донбасу: Крим, Тибет, Алтай, Урал, Єгипет, Туніс, Кавказ, Алжир, Памір, Кузбас, емірат.
3. Вовка, ведмедя: кінь, олень, півень, осокір, явір, деревій, полин, спориш, ромен, бузок, дуб,
граб, ясен, клен, слон.
4. Метра, травня: літр, тиждень, карбованець, місяць, мільйон, гектар, серпень, листопад, рік,
вік, день, кілометр, долар, вівторок, четвер.
5. Атома, конуса: ампер, параграф, підмет, додаток, діаметр, суфікс, квадрат, логорифм, вольт.
6. Петра, Шевченка: Дмитро, Франко, Карпенко, Іван, Володимир, Данило, Сашко, Петренко,
Сергійко, Самойленко, Андрій, Артем, Дід Мороз, Лис Микита, Сірко.
7. Лікаря, студента: перукар, батько, брат, дядько, металург, робітник, різьбяр, школяр, директор,
сусід, українець, грузин, німець, італієць, кум, сват, друг, товариш, співвітчизник.
8. Олівця, пам’ятника: трамвай, стіл, зошит, килим, портрет, черевик, чобіт, телефон, будинок,
камінь, міст.
9. Саду, гаю: луг, город, степ, майдан, простір, край, байрак, пагорб, берег, хутір, стадіон, парк,
обрій, небокрай, горизонт, брід.
10. Параду, показу: екзамен, спів, сміх, бал, твір, конкурс, ремонт, крик, стук, гуркіт, перегляд,
концерт, ляпас, ривок, стусан.
11. Розуму, настрою: космос, гумор, гнів, стан, аналіз, жар, холод, запах, ідеал, мир, характер,
стид, погляд.
12. Маріуполя, Парижа: Донецьк, Київ, Миколаїв, Львів, Краків, Єреван, Орел, Стрий, Кривий Ріг,
Красний Лиман.
13. Інституту, ліцею: клуб, завод, вокзал, театр, магазин, штаб, палац, департамент, парламент,
суд, банк, міськвиконком, салон.
14. Колективу, ансамблю: гурт, хор, кодекс, товар, текст, загін, оркестр, суд, вантаж, паркет, табун,
реєстр, капітал, генералітет.
15. Дніпрá, Дόну: Дністер, Сян, Буг, Байкал, Амур, Торець, Інгулець, Донець, Кальміус, Черемош,
Кальчик.
16. Кисню, піску: мед, цукор, розчин, салат, суп, окріп, папір, овес, хліб, камінь, граніт, мармур,
бензин, плов, оцет, сир, лід, азот, льон, ґрунт.
17. Хокею, баскетболу: теніс, волейбол, полонез, блюз.
закінчення
№
А-Я
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Лексичне значення іменника
закінченн
№
Лексичне значення іменника
я
У-Ю
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Вправа № . Запишіть іменники чоловічого роду в Родовому відмінку, враховуючи свої
спостереження та висновки з попередньої вправи.
А). Дощ, іній, промінь, травень, Харків, соловей, будинок, плюс, каштан, Роман, жар, канал, плащ,
квас, роман, холод, фонд, ключ, сторож, виліт, тамбур, футбол, вальс, фокстрот, карбованець,
розвиток, метал, вихід.
Б). Шлях, коридор, клас, чавун, дим, інженер, спориш, Василь, онук, момент, вокзал, факультет,
часопис, липень, нікель, комар, пагінець, хліб, ривок, ромен, четвер, конкурс, міст, романтизм.
Вправа № . У кожному смисловому ряду вкажіть слово-виняток, яке буде мати інше закінчення:
1. Луг, байрак, простір, океан, полігон, яр.
2. День, місяць, рік, тиждень, січень.
3. Бензин, борщ, хліб, мед, кисень, цемент.
4. Воронець, любисток, явір, полин, клен.
5. Кальчик, Дніпро, Дон, Байкал, Буг.
Вправа № . Поставте на місці крапок потрібне закінчення.
А). 1. На дорозі не було вже жодного камен... . 2. Підніжжя пам’ятник… було зроблене з сірого
камен... . 3. На столі, де завжди лежали всі документи, одного папер... не було. 4. Пап’є-маше – це
вироби з папер.... 5. Настала вже пора листопад... . 6. В кінці листопад... вже починає кружляти
перший сніг. 7. Гостей запросили до стол... . 8. У хаті не було ні стол..., ні ліжка – їх господареві
заміняла широка саморобна лава.
Б). 1. Терпкий запах дереві..., полин... і духмяної материнки стояв у хаті на Трійцю. 2. Дядько
шанував коней і залюбки ходив коло табун... . 3. З високого горб... довкруж усе добре було видно.
4. Від хутор... йшла в бік ліс... вузька стежка. 5. Під ногами чути порипування піск... . 6. Поганому
вид... немає стид.. . 7. Біля самого берег... росли верби, купаючи віти у воді. 8. Спостерігати за
плином ріки цікаво з середини мост...
В). 1. Друзі попрощалися до наступного рок.. 2. Не було в Івановій хаті ні стол..., ні стільц...,
зробленого чужими руками. 3. Визначають тиск за допомогою спеціального апарат... . 4.
Представник апарат... Президента виступив із заявою. 5. Гостя пригостили чашкою духмяного ча...
з малини та суниці. 6. Коням треба дати вівс... . 7. І ніхто не пізнав діамант... того. 8. Сонце
сходить з-за лиман... .
Вправа № . Складіть словосполучення зі словами, що в дужках, запишіть їх і підкресліть
закінчення іменників.
Варіант А
Далеко від (кордон), береги (Сахалін), пісні рідного (край), вулиці (Київ), вогні вечірнього
(Хрещатик), знімок Землі з (космос), праця (шахтар), вздовж берегів (Псьол), зерно житнього
(колос), перлина (степ), сила (розум).
Варіант Б
Спільне рішення (колектив), дорога до батьківського (поріг), повторюється з (рік) в (рік), командир
(клас, загін), диригент (оркестр), жолуді (дуб і бук), обличчя з (портрет), йти проти (вітер), яблука
з нашого (сад).
Вправа № . Спишіть, поставивши замість крапок потрібне закінчення -а-я чи у-ю.
1). Мапа нашого кра..., порада батьк..., винахідник парашут..., знімок Землі з космос..., алеї парк...,
оточення президент..., командир загон..., берегами Дністр..., Дон..., Кальчик..., солістка хор...;
виступ ансамбл...; реклама театр...; вулиці Париж..., Відн..., Стамбул..., Ташкент..., Києв...; вироби
з метал..., камен..., пластик... .
2). Чемпіонат з футбол..., хоке..., теніс...; дорога до рідного дом...; передавати з род... в рід;
цистерна бензин..., розчин з піск... й цемент...; майстри гумор... і сміх...; заводи Донбас..., зокрема
Маріупол... й Донецьк...; територія Урал..., Сибір..., Далекого Сход...; твори Т.Шевченк...,
І.Франк..., Б.Грінченк..., М. Лисенк...
Вправа № . Згрупуйте іменники чоловічого роду за написанням закінчення в Родовому відмінку
однини:
А). Гість, рід, стіл, лист, завод, сміх, розум, день, портрет, кабінет, коридор, під’їзд, горох, хліб,
цвях, бур’ян, полин, дуб, ясен, клен, обрій, сад, город, велетень, кобзар, глузд, плуг, трамвай,
квадрат, текст, роман, табун, льон, конус, параграф, тиждень, вівторок, Кавказ, січень, грім.
Б). Орел, буревій, Париж, туризм, брід, механізм, романтизм, ідеал, космос, крик, іспит, вогонь,
козак, господар, німець, вальс, теніс, департамент, інститут, дипломат, актор, матеріал, товар,
гурт, колектив, майдан, небокрай, цемент, хутір, ляпас, корабель, матрос, лікар, дощ, ключ, рік,
вік.
Вправа № . Перебудуйте словосполучення і запишіть за зразком:
золотий перстень – перстень із золота
З’ясуйте, які граматичні зміни відбулися в словосполученнях, поясніть їх причину.
А). Кам’яний будинок, шовкова сукня, кришталева ваза, колгоспне поле, степовий вітер, лісові
голоси, стамбульські мечеті, київські вулиці, річні плани, космічні простори, шахтарський ліхтар,
атомна енергія .
Б). Хлібні шматочки, корабельні мачти, дніпровські пороги, дощові краплі, борщова заправка,
цементні сходи, крайовий центр, лугові жителі, садові квіти, батькові слова, медовий запах, лісові
суниці, далекі краї, співучі солов’ї.
Вправа № . Спишіть речення, поставте на місці крапок потрібні літери. Поясніть контрольні
моменти.
А). 1. Увійшла, поздоровкалася, сіла кінець стол... та й... мовчу (А. Тесленко). 2. Так м…нуло час…
не більше рок… (І. Франко). 3. З-під похилого кущ... шелюги випурхнула блакитна пташка (М.
Яценко). 4. Не вчи орл... літати, а солов’... свівати (нар.тв.). 5. До Дон.. к…тяться Дінц... зелені
хвилі (В.Сосюра). 6. На узбічч... путівц... пробивається перша зелень ромен..., тонконог...,
спориш... (І. Цюпа). 7. Від ліс.. почулося басовите гудіння джмел… (А. Давидов).
Б). 1. Золотисті кит...чки хмел... зв…сали з рушник… до самого стол... і пахли хліб… (І. Цюпа). 2. Без
Бог... ні до порог... (нар.тв.). 3. Київські гори п…м’ятають і л…гендарного Ки... , і запального Ігор... ,
і мудрого княз... Ярослав... (В. Русанівський). 4. «Кобзар» – найзаповітніша книга нашого народ..
(О. Гончар). 5. За І. Франк... утвердилося с...мволічне ім’я в...ликого Каменяр... (П.Загребельний). 6.
Немає такого б...гатир..., якого б сон не зборов (нар.тв.). 7. Від дощ…, від гром… оживе руїна,
зацвіте квітками вільна Україна (О. Олесь).
Ключове питання
 Як визначити закінчення, якщо слово має обидва варіанти його написання?
Вправа № . Складіть словосполучення з поданими словами так, щоб вони виявили свої
варіативні закінчення.
Папір, камінь, листопад, стіл, деревій.
Вправа №. Враховуючи значення слів, уведіть їх в речення так, щоб закінчення чітко розрізнялись.
Запишіть утворені речення.
Алмаз (коштовний камінь і мінерал, речовина); вал (деталь у машинах і земляний насип),
листопад (місяць і явище природи); дзвін (предмет і звук); камінь (матеріал і предмет); клин
(предмет і ділянка землі); тур (етап конкурсу і тварина); папір (документ і матеріал); пояс
(предмет гардеробу і зона, територія); центр (обласний і в математиці); М(м)ороз (явище
природи і казковий персонаж).
Ключове питання
 Які закінчення мають іменники в Родовому відмінку множини?
Вправа № . Поставте подані словосполучення в Родовому відмінку, підкресліть закінчення
іменників.
А). Тропічні рослини, кореспондентські статті, азотні сполуки, вогняні кулі, яскраві зорі, міцні
знання, радісні обличчя, минулі сторіччя, кримські помідори, гірські дороги, таємничі Гімалаї,
лісові болота, здорові легені, цікаві відкриття.
Б). Мальовничі Карпати, запальні болгари, горді грузини, гостинні Суми та Черкаси, героїчні
партизани, нові книжки, наші мами й тати, шкільні канікули, яскраві барви, зайві кілограми,
зелені хліба, смачні апельсини, весняні громи, кочові цигани.
В). Відчинені вікна, рідні тітки, тихі вечори, степові дороги, чиїсь поля, державні знамена, річкові
води, зелені явори й тополі, теплі вітри, додаткові грами, білі сніги, привітні кияни, рідні подвір’я,
працьовиті заробітчани, баскі коні.
Рід іменників
Жіночий рід
Чоловічий рід
Середній рід
Тверда група
нульове, -ів
нульове, -ів
нульове, -ей
М’яка група
нульове, -ей, -ів
-ів, -ей, -їв
нульове, -ів
Мішана група
нульове, -ей
-їв
нульове, -ей
Ключове питання
 Які фонетичні зміни відбуваються при відмінювання іменників?
Вправа № . Виконайте одне чи кілька запропонованих завдань (на вибір).
Завдання № 1. Поставте подані нижче іменники в Родовому відмінку, позначте в дужках
чергування голосних і поясніть його.
Завдання № 2. Поставте подані нижче іменники в Родовому відмінку, позначте в дужках
чергування голосних і поясніть його; підкресліть відмінкові закінчення; назвіть слова, у яких
чергування не відбулося.
Зразок: ніч – ночі ( і-о); дід – діда
Завдання № 3. Розподіліть подані нижче іменники на групи за відмінами і запишіть,
поставивши їх в Родовому відмінку однини, поясніть зміни в написанні основи слів.
А). Сіль, кінь, глід, вечір, радість, матір, поріг, оберіг, стіл, піч, лід, родючість, політ, зліт, камінь,
захід, дзвін, розкіш, дріб, похід, ґніт (у лампі), двір, бій, рій, вісь, джміль, осінь, гість, віз, ліс, вість,
злість, тінь.
Б). Ячмінь, острів, корінь, ступінь, слід, рід, відданість, гріх, вертоліт, повінь, цвіт, тінь, щирість, рік,
ремінь, сміх, Федір, Григір, Сидір, Канів, Краків, Київ, Могилів, Самбір, Рахів.
В). Палець, олівець, велетень, травень, липень, промовець, виконавець, півень, красень, пісок,
замок, сніжок, ватажок, медок, стіжок, тиждень
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Вправа № . Перекладіть українською, запишіть через риску:
Прийти к выводу; на следующей неделе; смеяться над лодырем; сесть к столу; шутить над
братом, приятелем; знать по опыту; стоять у порога; радоваться успеху; сообщить отцу, учителю,
другу; учиться пению, языку, танцам.
Вправа №. У кожному рядку знайдіть по 2 слова, написаних з порушенням орфограми „Правопис
закінчень іменників чоловічого роду в Родовому відмінку”.
1. Дощу, грому, вітру, тумана, буревію, граду, вогня.
2. Олівця, стола, трамвая, автобусу, пам’ятника, ліхтаря, глечику.
3. Виходу, екзамена, польоту, заходу, стусана, ривку, стуку.
4. Цементу, борща, піску, цукру, кисня, салату, бензину.
5. Гаю, саду, майдану, горба, стадіона, города, краєвиду.
6. Класу, гурту, колективу, хору, оркестра, суду, загона.
7. Футболу, хокея, тенісу, баскетболу, боулінгу, більярда, вальсу.
8. Турніру, з’їзду, іспита, досліду, приїзду, ходу, етапа.
9. Семестру, понеділка, року, віку, метру, вересня, тижня.
10. Дніпра, Дону, Байкала, Амуру, Кальчика, Інгульця, Кальміусу.
11. Ясена, дуба, споришу, полина, клену, явора, деревію.
12. Конусу, параграфа, префікса, атома, кореня, суфіксу, модуля.
Контрольні питання та тести
Ключові питання теми
1). Які закінчення мають іменники чоловічого роду в Родовому відмінку?
Від чого залежить їх варіативність?
У Родовому відмінку іменники чоловічого роду мають варіативні закінчення -а,-я та -у,-ю.
відповідно до м’якої чи твердої групи. Вибір закінчення залежить лише від лексичного
значення слова. Тому, щоб не помилитися в написанні такого відмінкового закінчення, слід
визначити лексичне значення слова.
2). Як визначити закінчення, якщо слово має обидва варіанти його написання?
Іменники чоловічого роду можуть мати різні закінчення в Родовому відмінку, якщо ці
іменники є багатозначними словами, наприклад: камінь (матеріал і предмет). Також
закінчення залежить від наголосу в слові: під наголосом слід писати закінчення -а-я. Якщо
наголошена основа, тоді закінчення будуть -у-ю. Наприклад: моста – мосту; стола – столу;
деревія – деревію.
3). Які закінчення мають іменники в Родовому відмінку множини?
У Родовому відмінку множини іменники мають закінчення –ей, -ів та нульове. Деякі іменники
в цій формі також можуть мати варіативні закінчення, наприклад: легенів і легень, плечей і
пліч.
4). Які фонетичні зміни відбуваються при відмінювання іменників?
При відмінювання в іменниках відбувається чергування голосних та приголосних звуків. Саме
в Родовому відмінку відбувається чергування голосних: і (у закритому складі) з о та е, коли
при відмінюванні склад відкривається, наприклад: сіль – солі, вечір – вечора, радість –
радості. Також може відбуватися випадіння голосного звуку, наприклад: пиріжок – пиріжка,
травень – травня.
Тестовий контроль
Вправа №. Виконайте тестові завдання і позначте рядок з однією правильною відповіддю.
А). Укажіть рядок, в якому всі іменники чоловічого роду мають в Родовому відмінку однини
закінчення
у-ю:
1.
2.
3.
4.
Сад, простір, поріг, туман, Дон, Алтай.
Намет, інструмент, майдан, луг, горб.
Виклик, сміх, поштовх, ривок, похід.
Рік, клуб, загін, характер, кисень.
1.
2.
3.
4.
Літак, гомін, урок, біль, настрій.
Клас, вантаж, паркет, вітер, сир.
Текст, Єнісей, поверх, град, вокзал.
Сніг, город, полин, овес, футбол.
1.
2.
3.
4.
Сором, штаб, шум, колектив, байрак.
Бурштин, табун, яр, асфальт, професор.
Бінокль, кореспондент, олень, бузок.
Терен, цвіт, концерт, час, ґрунт.
Б). Укажіть рядок, в якому всі іменники чоловічого роду в Родовому відмінку однини мають
закінчення
а-я:
1. Комірець, стіл, будинок, літак, грім.
2. Зошит, гектар, травень, місяць, степ.
3. Прапор, метр, квадрат, шлях, казкар.
4. Вовка, директор, звір, Ужгород, корифей.
1. Плуг, кабінет, водій, атом, хлопець.
2. Садок, ніж, стілець, горб, серпень.
3. Замок, баран, відмінок, транспорт, коректор.
4. Баран, табун, електрон, завод, мир.
В). Укажіть рядок, в якому всі іменники мають у Родовому відмінку однини варіативні
закінчення:
1. Сад, вітер, собор, іспит, вогонь.
2. Листопад, деревій, стіл, пояс, лист.
3. Двір, хліб, байрак, сусід, добродій.
4. Мед, травень, олень, вірш, простір.
1.
2.
3.
4.
Телефон, день, метр, океан, процес.
Космос, син, явір, солдат, поет.
Міст, камінь, папір, дзвін, апарат.
Вагон, кран, тиждень, товариш, гектар.
Г). У кожному рядку позначте варіант, де відображено правильне написання відмінкових
закінчень іменників у Родовому відмінку:
1. Їхали до вокзала - їхали до вокзалу.
2. Цистерна бензину – цистерна бензина.
3. Кілограм цукру – кілограм цукра.
4. Постамент пам’ятнику – постамент пам’ятника.
1. Лінія горизонта – лінія горизонту.
2. Вулиці Парижу – вулиці Парижа.
3. Сорочка з льону – сорочка зі льна.
4. Дорога до Байкала – дорога до Байкалу.
1. Береги Кальчика – береги Кальчику.
2. Коні з табуна – коні з табуну.
3. Плисти до берега – плисти до берегу.
4. Трибуни стадіону – трибуни стадіона.
1. Сторони квадрата – сторони квадрату.
2. Підійти до порога – підійти до порогу.
3. Міста Донбасу – міста Донбаса.
4. Запах полина та спориша – запах полину та споришу.
1. Деревина дубу – деревина дуба.
2. Територія завода – територія заводу.
3. Суп з гороха – суп з гороху.
4. Яблука з нашого саду – яблука з нашого сада.
РОЗДІЛ 4. СУФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ.
§15. ПРАВОПИС ІМЕННИКОВИХ СУФІКСІВ
Ключові питання
 За допомогою яких суфіксів утворюються іменники?
 Як пишуться суфікси іменників? Від чого залежить їх написання?
Вправа № . Виконайте аналіз поданих слів за будовою. Позначте суфікси. Назвіть спосіб творення
проаналізованих іменників.
Творчість, донечка, працівник, гучномовець, столяр, навчання, охоронець, спасіння, криниця,
візник, горобчик, кукурудзиння, озимина, спостереження, незалежність, словник, горлиця,
кошеня, барабанщик, кобзар, годинник, березень, літечко, топірець, командир, хлібчик,
гарбузиння, розуміння, мливо, ясенець, учитель, проводир.
Вправа № . Проаналізуйте морфемний склад (будову) іменників. Чи правильно виділені в них
суфікси? Перепишіть, виправивши помилки.
Вітр-ильн-ик, сті-лець, ліс-оч-ок, вір-н-ість, молод-ч-ик, виховат-ель, лік-ар, зн-анн-я, мар-ево, судд-я, їдаль-н-я, водич-к-а, гнізд-ечк-о,стеж-ечк-а, хлоп-ець, пал-ив-о, зає-ць, учи-тель-к-а, потрясінн-я, корін-н-я, гіл-л-я, кач-еня, товариш-к-а, я-єчк-о, ластів’-ят-а, сокол-ята, Вітч-изн-а, гороб-ина, крин-иця, гост-ин-чик, кам-енщ-ик, вітр-ищ-е, друж-ин-а, онуч-ок, пирі-жок, степ-ов-ичк-а, радість.
Ключове питання
 Якого значення можуть надавати суфікси новим словам?
Вправа № . Згрупуйте подані іменники за використаними в них суфіксами; суфікси підкресліть і
визначте, якого значення вони надають утвореним словам.
Запишіть за зразком: -ець - єць: хлопець, ялівець (назви осіб, предметів, рослин)
Прац...вник, скрип...ль, вчит...ль, перемож...ць, хлоп..ць, письмен...к, сад...вник, робітн...к,
охорон...ць, ков...ль, виховат...ль, газ...вник, любит...ль, мит...ць, будівельн...к, болільн..к, візн...к,
крав...ць, визволит...ль, україн...ць, шахт..р, бджол...р, год...вник, кобз...р, англі...ць, щоденн...к.
Вправа № . Виконайте вправу за таким алгоритмом:
Крок 1. Від поданих слів за допомогою суфіксів –ик, -ік, -їк, -чик утворіть нові слова, запишіть їх
у два стовпчики - істоти та неістоти.
Крок 2. Поясніть, якого значення надають ці суфікси словам.
Крок 3. З’ясуйте рід та відміну іменників.
Крок 4. Сформулюйте винайдену закономірність.
Хліб, стіл, стовп, дощ, школяр, заєць, брат, вовк, комар, прут, кущ, хімія, академія, проза,
передовий, ліра, віз, ніс, борщ, політ, млин, жбан, окраєць, хлопець, вогонь, кінь, кіт, корінь.
Вправа № . За допомогою суфіксів -чик, -щик утворіть нові слова. З’ясуйте, які значення в
порівнянні з поданими словами мають утворені вами слова. Поясніть орфограму «Вживання Ь».
Мізинець, палець, корінець, мазанець, вагон, лазер, корабель, прийом, табун, прогулка, наладка,
перон, млинець, ослін, качан, камінь, балон, кабан, баня, бакен, день, вінець, гостина, стілець,
красень.
*Матеріал вправи можна використати для творчого диктанту.
*Вивчити правопис цих суфіксів допоможе гра «Зменши їх» (див.нижче)
Вправа № . Запишіть подані слова двома стовпчиками. До одного занесіть назви професій або
роду занять людей, до другого – назви предметів.
Паяльник, зварювальник, холодильник, озеленювач, сушильник, випарник, візник, енергетик,
навушник, герметик, опалубник, укладач, корабел, коректор, священик, видавець, змішувач,
бурильник, проектувальник, лічильник.
Вправа № . Утворіть від поданих дієслів за допомогою суфіксів –ив(о) або -ев(о) іменники, що
означають продукт праці чи матеріал; до утвореного слова доберіть означення, запишіть за
зразком.
Зразок: пекти – печиво, смачне печиво
Молоти, марити, морозити, мережити, варити, плести, палити, прясти, місити, топити, курити,
пекти, здобрити.
*Вивчити слова-винятки допоможе конкурс (див.нижче)
 Вузлик на пам'ять. Запам‘ятай винятки: марево, зарево.
Вправа № . Утворіть збірні назви, використавши суфіксальний спосіб творення іменників
інн(я), -инн(я)). Запишіть парами, враховуючи можливі чергування приголосних.
(-
Буряк, кукурудза, квасоля, трясовина, картопля, соняшник, павутина, насінина, камінь, огудина,
ботва, корінь, бобовина, гарбуз, огудина, лушпа.
*З трьома словами ( на вибір) вправи складіть речення і запишіть його.
Вправа №. Від дієслів за допомогою суфіксів –інн(я), -енн(я), -єнн(я), -анн(я) утворіть іменники,
встановіть їхній рід і лексичне значення.
А). Горіти, розуміти, терпіти, плести, сватати, гуляти, шарудіти, кохати, закінчити, присвоїти,
зросити, прискорити, загоїти, затемнити,
звернутись, значити, вдосколалення, піднести,
заспокоїти, ухвалити, пробачити.
Б). Зобов’язати, плавати, запросити, сприяти, повернутися, питати, бажати, навчати, оповідати,
здивуватись, відлунювати, цвісти, побачитись, звернутись, сватати, уподобати, ходити, тяжіти,
вміти, спростити .
*Перекладіть підкреслені слова, занесіть їх до свого словничка.
Вправа № . Виконайте вправу за таким алгоритмом:
Крок 1.
Крок 2.
Крок 3
Крок 4.
Прочитайте слова, поставте в них наголоси.
Спишіть, вставивши пропущені літери.
Позначте суфікси в словах.
Вкажіть рід і відміну записаних іменників (у дужках).
Гущ...на, серед...на, город...на, височ...на, височ...нь, далеч...на, далеч...нь, див...на, подряп...на,
озим...на, крив...на, провес...нь, огуд...на, дерев...на, давн...на, Туречч...на, буз...на, козачч...на,
старов...на, оцвіт...на, Донечч...на, Батьківщ...на, Вінничч...на.
*Запишіть свої приклади іменників із суфіксом –ин(а)
Вправа № . Від прикметників та дієприкметників утворіть іменники із суфіксом –ість. Яке
загальне значення передають іменники із суфіксом –ість?
Родючий, радий, гордий, ніжний, веселий, балакучий, відповідальний, плодючий, невмирущий,
вищий, схожий, швидкий, свіжий, здатний, тямущий, творчий, відкритий, завершений, чуйний,
забезпечений, ввічливий.
Вправа №. Враховуючи можливі чергування голосних та приголосних, утворіть іменники 4
відміни (назви малих істот) від поданих іменників, позначте суфікс.
Зразок: тигр - тигреня
Галка, качка, кішка, тигр, голуб, вовк, мавпа, лисиця, тхір, гуска, чайка, слон, крокодил, лев, вівця,
свиня, корова, заєць, кобила, собака, птах, миша, ховрах, їжак, ведмідь, сайгак, верблюд, лелека,
коза, олень, сорока.
*Випишіть слова, які утворилися від інших основ.
Вправа № . Доберіть до поданих слів іменники 4 відміни ( враховуйте те, що деякі назви
матимуть інші основи). Розподіліть утворені слова на дві групи: 1 група – ті, що мають варіативні
форми в Називному відмінку, 2 група – ті, що мають тільки одну форму.
Зразок: ведмідь – ведмежа і ведмеденя
Мавпа, миша, курка, корова, гуска, качка, звір, слон, собака, хлопець, кіт, вовк, дівчина, заєць,
орел, внук, свиня, вівця, сокіл, лисиця, галка, тигр, лев, чайка, кролик.
Ключове питання
 Як розрізнити написання суфіксів -ечк(а)-ичк(а), ечок-ичок, ечк(о)-єчк(о), -ячк(о)?
творення
Від суфікса
утвориться
контрольна
літера
чоловічий рід
-ик
інші
-ичок
-ечок
-єчок
И
Е,Є
жіночий рід
-иц(я)
-к(а)
-ичк (а)
-ечк(а)
-єчк(а)
И
Е,Є
середній рід
-ечк(о)
-єчк(о)
-ячк(о)
Е
Є
Я
Вправа № . Надайте поданим іменникам зменшено-пестливого значення за допомогою суфіксів
-ечк(а)-ичк(а), ечок-ичок, ечк(о)-єчк(о), -ячк(о), запишіть слова парами через риску, суфікси
позначте.
*Виконуючи вправу, скористайтеся таблицею.
Смужка, вулиця, сонце, крѝльце, донька, річка, горлиця, таблиця, край, дощик, поріжок, дядько,
листя, хлопчик, яйце, водиця, ненька, масло, горло, серце, китиця, літо, лійка, волосся, книжка,
стежка, жито, палиця, доріжка, діжка, віконце, копійка, Таня, Марія, Оля.
Вправа №. Розподіліть подані слова на три групи за родами. Спишіть, поставивши пропущені
літери, визначте суфікси кожної групи, поясніть їх написання.
Свіч...чка, сон...чко, дон...чка, вогн...чок, він…чок, кра...чок, стеж..чка, кош...-чок, спідн...чка,
вікон...чко, лист...чко, криш...чка, щаст...чко, вузл...чок, стріч...чка, пал...чка, сит…чко, тел...чка,
вогн...чок, поріж...чок серд...чко, ча...чка, річ…чка, поріж...чок, кот...чок.
*Визначте рід і відміну іменників. Сформулюйте у вигляді правила винайдену закономірність.
Вправа № . Запишіть речення, вставивши і підкресливши пропущені літери. Знайдіть і випишіть
парами спільнокореневі іменники.
С...ніла навкруги ст...пова далеч...нь. Лине з височ...ни жайворонкова пісня. В очах твоїх глибоч...на бездонна. У далеч...ні від рідної з..млі поет провів десять років. Ген у захмарну
височ...нь піднялася л...бедина зграя й зникла з очей. Вдивляюсь у темну глибоч...нь ріки,
нам...гаючись побачити піщане дно.
Вправа № . Запишіть іменники, поставивши в них пропущені літери е, и, і; суфікси виділіть.
1. Груд...нь, далеч...на, гучномов...ць, леж...нь, мар...во, пів...нь, олів...ць, кач...ня, город...на,
стеж....чка, творч...сть, дерев...на, пал...во, збереж...ння, серед...на, кам..ння, кот...чок, круж...чка,
височ...нь, сон...чко, трав...нь, вул...чка, поясн...ння, печ...во, родюч...сть, горд...сть, ніжн...сть,
збільш..ння.
2. Камінч..к, невмирущ...сть, окра...ць (хліба), стол..к, горл...чка, щигл...к, далеч...нь, огуд...ння (з
огірків), застереж...ння, печ...во, мороз...во, лі...чка, круж...чка, чаш...чка, газ...вник, письменн...к,
кит...чка, велет...нь, перемо- ж...ць, варен...к, визволит...ль, Вітч...зна, мар...во, священ...к,
виховат...ль.
Вправа № . Утворіть від поданих імен за допомогою суфіксів –івна та –ович жіночі та чоловічі
імена по батькові. Запишіть за зразком: Петро – Петрівна, Петрович
Євген, Григорій, Лука, Миколай, Іван, Олександр, Ігор, Семен, Ілля, Василь, Анатолій, Віктор,
Ярослав, Сергій, Олексій, Марко, Петро, Кузьма, Данило, Арсен.
*Утворіть від імен своїх батьків чи від своїх власних імен подібні іменники.
Вправа №. Перевірте, чи правильно утворені імена по батькові. Помилки виправте і запишіть
імена правильно.
А). Іван Нестерович, Ганна Семенівна, Олег Андрійович, Артем Ігоревич, Ілля Лукич, Валентин
Анатолійович, Антон Кузьмович, Надія Кузьмовна, Людмила Анатольєвна, Вікторія Петрівна,
Валентина Степановна, Віталій Сергієвич, Марина Сергіївна, Марія Геннадієвна, Тамара
Олексіївна.
Б). Вірі Олексійовні, Борисом Іллічом, Мар’яну Луківну, Олександру Івановичу, Петрові
Панасовичу, Ганни Миколайовни, Миколі Федоровичу, Парасці Петровні, Сергію Сергіївичу,
Степаном Власовичем, Івана Тихоновича, Анатолієм Петровичом, Сидора Васильовича.
Ключове питання
 Які фонетичні зміни відбуваються при творенні нових іменників суфіксальним
способом?
Вправа № . Утворіть від поданих слів іменники - збірні назви за допомогою суфікса –ств(о),
запишіть парами, поясніть чергування:
Митці, козаки, багато, студенти, лісник, убогий, брати, товариші, учні, пани, люди, громада, посол,
вбрання, птахи, вояки, кріпаки, читачі, земля.
Вправа №. Повторіть! Від поданих нижче слів утворіть за допомогою суфікса -ин(а) назви
територій; зверніть увагу на те, що ці назви утворюються безпосередньо не від цих слів, а від
похідних прикметників:
А). Донецьк, Черкаси, Одеса, Полтава, Хмельницький, Суми, Львів, Полтава, Вінниця, Чернівці,
Луганськ, Закарпаття.
Б). Німець, батько, вояк, гуцул, козак, гайдамака, кріпак, солдат.
Вправа №. Поставте подані слова в Називному відмінку, позначте суфікси, підкресліть літеру, що
з’явиться в слові. Поясніть це мовне явище.
Поршня, велетня, в’язня, китайця, охоронця, тижня, пальця, переможця, німця, англійця,
бюлетеня, березня, учня, шершня, персня, трутня, зайця, знавця, дурня, гравця, облизня,
шквореня, стрижня, глянцю, півдня, січня, окрайця, півня.
Вправа № . Прочитайте подані іменники, поясніть в них причину подвоєння приголосних:
Щоденник, іменник, прикордонник, кохання, обговорення, каміння, законник, Винниччина,
Донеччина, годинник, священик, лимонник, знаменник, вареник, підвіконня, змагання, обмінник,
Катранник, гарбузиння, шумовиння.
ВЧИМОСЯ ГРАЮЧИ
 Лінгвістична гра «Марево і зарево»
Мета діяльності: допомогти учням запам’ятати і правильно писати слова-винятки із суфіксом
ево, запобігати виникненню лексичних помилок.
-
Умови гри: доберіть епітети до слів «марево» і «зарево» і запишіть утворені словосполучення.
 Лінгвістична гра «Зменши їх»
Мета діяльності: допомогти учням правильно використовувати в мовленні зменшено-пестливі
суфікси, запобігати виникненню лексичних помилок, формувати комунікативну культуру.
Умови гри: усно утворити від поданих іменників нові за допомогою суфіксів так, щоб вони
вказували на зменшення об’єкта. Можна матеріал подати на картках, щоб учасники почергово
називали утворені слова, а можна написати слова на дошці.
Матеріал для роботи.
Вогонь, синиця, долоня, стілець, горобець, вагон, дівчина, кошик, пташка, кіт, кішка, палець,
корінь, слово, хлопець, чобіт, вухо, бджола, хата, дорога, горіх, качка, корова, вівця, свиня, собака,
річка, вікно, квітка, пес, тарілка, ніс.
 Лінгвістична гра «Ким бути?»
Мета діяльності: формувати вміння конструювати слова і правильно їх уживати, спрямовувати
увагу учнів до різних професій, формувати комунікативну культуру.
Умови гри: учні отримують завдання утворити по 12-15 іменників із суфіксами: ник, івник, чик,
щик-, що є назвами чоловічих і жіночих професій. 1 команда складає іменники чоловічого роду, а
2 команда – жіночого.
Матеріал для роботи.
1. Той, хто пасе вівці (вівчар, пастушка)
2. Той, хто працює на тракторі ( тракторист – трактористка)
3. Той, хто обслуговує відвідувачів у кафе (офіціант – офіціантка)
3. Той, хто грає на барабані ( барабанщик – барабанщиця)
4. Той, хто виконує якусь роботу ( робітник – робітниця)
5. Той, хто вчить дітей ( учитель – учителька)
6. Той, хто працює на тваринній фермі ( тваринник – тваринниця)
7. Той, хто працює на верстаті (верстантик – верстатниця)
8. Той, хто займається наладкою станків (наладчик – наладчиця)
9. Той, хто плаває (плавець – плавчиха)
10. Той, хто пише книги (письменник – письменниця)
11. Той, хто робить зачіски (перукар – перукарка)
12. Той, хто вирощує сади (садівник – садівниця)
13. Той, хто щось будує (будівельник)
14. Той, хто варить сталь ( сталевар)
Контрольні питання та тести
Ключові питання:
1.) За допомогою яких суфіксів утворюються іменники?
Для творення Іменників є багато суфіксів, які можуть надавати іменникам як нових значень,
так і нових відтінків значення. При цьому суфікси вказують на родові ознаки іменника,
наприклад: робітник – робітниця; кішка – кошеня; українець – українка.
2). Якого значення можуть надавати суфікси новим словам?
Суфікси іменників можуть передавати різні значення: формувати абстрактні назви, утворювати
назви професій, предметів, вказувати на експресивне забарвлення слова, наприклад: швець,
жнивар, матусенька, щоденник, братик, радість, височина, швидкість.
3). Як пишуться суфікси іменників? Від чого залежить їх написання?
Суфікси іменників, як і суфікси інших частин мови, завжди пишуться однаково незалежно від
вимови і свого написання не змінюють. Омонімічні суфікси розрізняються за значенням
іменників, наприклад: книжечка – вуличка; плетиво – марево.
4). Як розрізнити написання суфіксів -ечк(а)-ичк(а), ечок-ичок, ечк(о)-єчк(о), -ячк(о)?
Суфікси іменників-ечк(а)-ичк(а), ечок-ичок, ечк(о)-єчк(о), -ячк(о) пишуться з літерами и, е, є. Ці
звуки в ненаголошеній позиції уподібнюються, тому розрізняти омонімічні суфікси слід за
будовою, наприклад: книжечка (бо книжка) – вуличка (бо вулиця); кошичок(бо кошик) –
пиріжечок (бо пиріжок). В іменниках середнього роду пишемо -е-є. У словах із закінченням –я
вживається суфікс -ячк(о).
5). Які фонетичні зміни відбуваються при творенні іменників суфіксальним способом?
При творенні іменників суфіксальним способом можуть відбуватися різні фонетичні процеси,
як-от: подвоєння, чергування, уподібнення голосних та приголосних. Наприклад, козацтво
(козак), годинник, промінчик, городина.
Тестовий контроль
1. Іменники, у суфіксах яких пишеться літера Е, записані в рядку
А пал…во, збереж…ня, кач...ня
Б мереж…во, озим…на, серед…на
В мереж...во, річ..чка, збагач…ня
Г зар…во, кон…чок, вікон...чко
2. Літеру И слід писати в суфіксах усіх іменників рядка
А горл…чка, довж…на, широч…нь
Б кур...во, вогн…чок, дерев…на
В визволит…ль, гус...ня, вул…чка
Г дівч…на, козач…на, оч…нята
3. НН слід написати в суфіксах усіх іменників у рядку
А картопли…ня, соколе…ня, навча…ня
Б горохви...ня, камі…ня, каче...ня
В горі...ня, огуди..ня, умі...ня
Г Галичи…на, змага..ня, німке…ня
4. Іменники, у суфіксах яких пишеться літера І записані в рядку
А творч…сть, далеч…нь, невмирущ…сть
Б пал…ня, плодюч…сть, далеч…на
В довж…на, глибоч…нь, кор…ня
Г кам…ня, Батьківщ…на, дівч…на
5. Літера Е пишеться пишеться у суфіксах іменників
А перепел...ня, печ…во, плет...во
Б віт...р, селез...нь, книж…чка
В зар…во, горщ...к, бетонщ…к
Г наладч…к, монтжн...к, квіт…нь
6. Іменники, у суфіксах яких пишеться літера И записані в рядку
А добр…во, згар…ще, велич…на
Б міс…во, козачч…на, ведмед…ня
В вітр…ще, Донечч…на, пів…нь
Г кор…нь, зуб…ло, родюч…сть
7. Іменники зі зменшено-пестливими суфіксами записані в рядку
А прогулянка, забавлянка, лялечка
Б панянка, малеча, дівчинонька
В пиріжечок, коник, зіронька
Г видиця, криниця, панич
8. Іменники із збільшено-згрубілими суфіксами записані в рядку
А казарлюга, вітрище, дідуган
Б папуас, кабанець, ручища
В річище, звалище, пилюка
Г молодчага, роботяга, стиляга
9. У якому рядку правильно утворені чоловічі імена по батькові
А Кузьмич, Андрієвич, Петрович
Б Лукич, Свиридович, ігоревич
В Василєвич, Миколайович, Фомович
Г Анатолійович, Савич, Арсенович
10. У якому рядку правильно утворені жіночі імена по батькові
А Іванівна, Сергійовна, Миколаєвна
Б Матвієвна, Петровна, Володимирівна
В Кузьмівна, Єдуардівна, Олексіївна
Г Валеріївна, Олександровна, Максимівна
11. Іменники, утворені суфіксальним способом, записані в рядку
А ветерець, сьогодення, Прикарпаття, підвіконня
Б доброта, мудрець, височина
В праліс, предок, безлад
Г військовий, учительська, наречена
12. У якому рядку всі іменники написані правильно
А вулечка, масличко, пиріжечок
Б марево, озимина, погашення
В спрощення, широчинь, доріжечка
Г змаганья, майстриня, деревина
§16. ІНШІ СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ
Вправа № . Випишіть з речень іменники, які утворилися шляхом переходу з інших частин мови.
1. Ситий голодного не розуміє (присл.). 2. Поміж прибулими швидко зав’язалися знайомства
(В.Козаченко). 3. Суворим зором дивиться Сучасне (Ю.Клен). 4. Там, на кордоні, як мур, рідні
стоять вартові (В.Сосюра). 5. Питай не старого, а питай бувалого (присл.). 6. Слався, людино, коли
на землі йдеш ти як ратай, сіяч, будівничий. (М.Рильський). 7. Відчиняйте дверІ Наречена йде!
(П.Тичина). 8. Вже почалось, мабуть, майбутнє! (Л.Костенко)
Вправа № . Спишіть подані іменники без риски. Назвіть спосіб творення.
Гуси/лебеді, диван/ліжко, дівчина/красуня, супер/зірка, ломи/камінь, хліб/сіль, Медвідь/ гора,
звіробій/трава, ампер/година, гідро/парк, напів/японець, птахо/ферма, шляхи/дороги,
щастя/доля, батько/мати, міні/спідниця, пік/аркуша, лелеченя/неліток, друзі/побратими,
євшан/зілля, завод/велетень, дуб/нелинь, пап'є/маше, віце/президент, Дніпро/ ріка.
Вправа № . Утворіть іменники
а) від поданих сполучень слів, запишіть через риску і поясніть правопис утворених вами слів:
1. Між горами –
2. Над яром –
3.
4.
5.
6.
7.
8.
При красі –
При святі –
По долу –
По лісу –
При Азові –
При Карпатах –
9. При Дністрі –
10. По двору –
11. При річці –
12. За містом –
13. По кутках –
14. Між ріками –
15. Між бровами –
б) за допомогою префіксів, поясніть правопис утворених слів:
А) пра: ліс, баба, дід, батьківщина, внук, родич, давнина;
Б) без: люди, гомін, страх, лад, сон, межа, голова;
В) су: зоря, тінь, провід, покой;
Г) по: сестра, двір, дарунок, стать, бажання, верх, дорога;
Д) па: синок, горб, росток.
в) за допомогою суфіксів, поясніть правопис утворених слів, позначте використані суфікси:
А) добрий, високий, білий, ясний, прозорий, чесний, синій.
Б) народити, навчити, мережити, палити, змагатись, марити.
В) картопля, гарбуз, павутина, кобза, поміч, виробник, товариш.
г) безсуфіксним способом, поясніть правопис утворених слів:
А) зелений, блакитний, добрий, синій, далекий, високий.
Б) співати, ходити, розподілити, відповідати, зрізати, докузувати.
В) зрубати, настилати, політати, виходити, розкладати, підходити.
д) складанням коренів та основ слів:
А) падають зорі, віє буря, грає вода, трусить землю, буря ламає.
Б) ходить пішки, гасить вогонь, ставить лід, любити життя.
В) край неба, падає лист, чорна земля, легка атлетика.
Г) ганяти вітер, палити воду, міряти дощ, варити сталь.
§17. НЕ З ІМЕННИКОМ
Ключові питання
 Як вживається частка не з іменникамии?
 Як пишеться частка не з іменниками?
Вправа №. За допомогою частки не утворіть антоніми до поданих іменників, графічно позначте
роль частки в цих словах.
А). Вдячність, завершеність, довіра, згода, щастя, правда, приятель, упевненість, повнота,
звичайність.
Б). Лад, спокій, стриманість, уміння, знання, зручність, безпека, чемність, істота, розуміння, доля.
*Дайте відповідь на питання: «Чому частку «не» називають заперечною?»
Вправа № . Поєднавши слова з обох груп, складіть синонімічні пари іменників, поясніть правопис
частки не з іменниками. З трьома-пятьома (на вибір) іменниками з часткою не складіть речення.
А). Рабство, племінник, чорнобиль, потреба, бранець, сльота, лихо, ледар, хвилювання, дуб,
вигадка, ворог, кривда, згода, стійкість, ганьба, покійник.
Б). Неспокій, необхідність, невідступність, недруг, негода, небилиця, нещастя, неправда, неслава,
неволя, незгода, невільник, нероба, небіж, нехворощ, небіжчик, нелинь.
Вправа № . Розподіліть іменники на групи: 1 – не в ролі префікса; 2 – не – частина кореня, 3 – з
префіксом недо- . Позначте емоційно забарвлені слова. **У виділених словах поставте наголоси.
А). Нелюб, недруг, невмирущість, несподіванка, неміч, недорід, неправда, нелюд, негода,
незнайко, недогляд, нероба, нечупара, нерви, нектар, нелинь, нехіть, невимовність, невід
(риболовні снасті), непорозуміння.
Б). Неук, нечепура, неволя, нетрі, незграба, небіж, нежить, невичерпність, неслава, невіглас,
неозорість, нездара, недоріка, небога, нехворощ, неук, несвідомість, недопалок, незгода, нероба,
негода, неспроможність, недогляд.
В). Нестача, невидимка, неподобство, недоук, нехворощ, неміч, неділя, нездоланність,
несподіванка, неповторність, несмак, недогарок, неприятель, немовля, необхідність, неліток
(птах), недостача, недобір, недолік, небезпека.
* Випишіть з усієї вправи слова, що в мовленні використовуються для характеристики людей.
Яку оцінку вони дають людині? Доберіть до цих слів такі, що дають протилежну оцінку за
тією ж характеристикою.
ВЧИМОСЯ ГРАЮЧИ
 Конкурс тлумачів (див.додатк №1).
ТЛУМАЧ, а, чол. - той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту
тощо.
Мета діяльності: поповнити та урізноманітнити словниковий запас учнів, розвивати пізнавальні
інтереси дітей, заохочувати учнів до багатостороннього розвитку, формувати мовленнєві і
соціокультурні компетентності учнів.
Умови та правила гри. Зібрати кілька учнів/команд учнів. Вони повинні будуть найбільш точно
пояснити лексичне значення запропонованих слів і чітко сформулювати його без допомоги
тлумачного словника. Їхнє розуміння слова і його правильність перевіряється за тлумачним
словником або експертною групою, що підготувала цей матеріал заздалегідь. Також в ролі
експерта може виступити й сам учитель. Перемагає той, хто найточніше витлумачив значення
слова.
Матеріал для роботи (дивись у додатках).
1. Несмак, нехворощ, невіглас, негода, неподобство.
2. Неділя, недоріка, нечупара, нектар, недогарок.
3. Незграба, нетрі, неліток, нелинь, неслава.
 Конкурс «Хто більше?»
Учні мають згадати й написати якомога більше іменників, які не вживаються без не. Перемагає
той, хто найбільше згадав таких слів.
Матеріал для роботи.
Необхідність, неподобство, негода, нетрі, невіглас, невидимка, незграба, невіглас, неозорість,
неділя, нездоланність, небилиця, невільник, небога, нехворощ, нероба, небіж, небіжчик, нелинь,
нелюб, невмирущість, неміч, недорід, нерви, нектар, нелинь, нехіть, невимовність.
Вправа № . Спишіть речення без рисочки, поясніть написання частки не з іменниками та іншими
частинами мови.
А). 1. Через отой не/спокій я прокинувся раніше звичайного і став прислухатися до світанку (М.
Стельмах). 2. Правда і з дна моря виринає, а не/правда потопає (присл.). 3. Згода будує –
не/згода руйнує (нар.тв.).
4. Йдемо під грозами, йдемо світаннями, де шлях озорено й
де не/озориця (П. Тичина). 5. Не/проміняйте не/повторне на сто ерзаців у собі (Л. Костенко). 6.
Не/має гірше, як в не/волі про волю згадувать (Т. Шевченко). 7. Це був цілий букет огнистих
не/сподіванок (Є. Гуцало). 8. І сп’янілий до не/стями вечір квітами пропах (В. Сосюра).
Б). 1. Ремесло – не/коромисло, плечей не/відтягне. 2. Слово – не/горобець: як вилетіло, то вже
не/спіймаєш. 3. Дурний язик голові не/приятель. 4. Кров людська – не/водиця, проливати
не/годиться. 5. Не/слави шукай, а подвигу. 6. Не/хлібом єдиним людина жива. 7. Як не/ коваль, то
й рук не/погань (народні прислів’я). 7. Собі я бажаю не/сну, а життя (Л. Українка).
В). 1. Люди завжди говорять не/правду задля своєї вигоди (М. Рощин). 2. У дорозі можуть
трапитись будь-які не/сподіванки. 3. Людська не/доля будила не/розпач в мені, а бажання
кращої долі, яснішої (Л. Українка). 4. За не/битого вдвічі більше дають (нар.тв.). 5. Коли життя ти
не/учасник, а тільки свідок звіддаля, дарма чекатиме прекрасних від тебе подвигів земля (М.
Рильський). 6. Важко мені, товариші, говорити. Не/майстер я на ці діла, не/майстер (Я. Баш). 7.
Не/дощ, а злива з градом сипонула опівдні.
Вправа № . Спишіть речення без рисок і крапок. Поясніть орфограми в іменниках.
Варіант 1
1. Не/ук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою
(Наполеон). 2. То не/солдат, що генералом не/думає бути. 3. Кінь свині не/товариш. 4. Не/голка
шиє, а руки вправні. 5. Я не/пан…а – я господиня, в мене полотен повна скриня (нар.тв.). 6. Будь
сіячем, і хай життя твоє насущний хліб, а не/кукуль дає (Л.Забашта). 7. У не/гідників завжди
невинні очі (П.Загребельний). 8. Василько в не/стямі затяв коней і зник поміж деревами
(М.Коцюбинський). 9. Вже коні ворожі іржуть на Дунаї і ворожі стріли піють не/долю мені
(О.Довженко).
Варіант 2.
1. Як в...ликим не/щастям об...ртається для людини нищ…ння природи, так кат...строфічно б…є по
народові не/повага до рідної мови, що є рівнозначною не/повазі до мат...рі й батька.
Не/роздільність дитини
з/с
рідною мовою починає...ся
з/с першого слова мат...рі,
промовл...ного до не/мовляти (Г.Нудьга). 2. Одійдіте, не/други лукаві! Друзі, зач…кайте на путі!
Маю я святе синівс…ке право з матір…ю побуть на/самоті (В.Симоненко). 3. Коли життя ти
не/учасник, а тільки свідок звіддаля, - дарма ч…катиме пр…красних від тебе подвигів земля.
(М.Рильський). 4. (Не)золото, (не)долари й дукати - насущний хліб був завжди у ціні (Д.Луценко).
5. Людину красить не/врода і не/краса, що до/вподоби лише очам, а щире серце й розум
(нар.тв.).
Ключові питання
1). Як вживається частка не з іменникамии?
Частка не і в іменниках може виступати префіксом і утворювати нові слова, але з
протилежним до твірного слова значенням, наприклад: правда – неправда (брехня). Вона
може бути частиною кореня, тому слова без не вживатися не може, воно втрачає свій смисл,
наприклад: ненависть, нехворощ, негода. Також не може входити до складу префікса недо-,
що означає незавершеність, неповноту, наприклад: недоріка (людини з вадами мовлення),
недорід (мало вродило).
2). Як пишеться частка не з іменниками?
Якщо частка не є префіксом і утворює нове слово, то її слід писати разом. Якщо ж вона
використовується для заперечення при протиставленні, то ді її слід писати окремо. Якщо
слова без не не вживаються, то частка не в ньому завжди пишеться окремою. треба
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ІМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ
§18. СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКІВ
Ключові питання теми
 Якими членами речення можуть бути іменники? Яку синтаксичну роль вони виконують?
 Як правильно визначити синтаксичну роль іменників?
Вправа №. Проаналізуйте подані словосполучення і встановіть за допомогою питання
синтаксичну роль залежного іменника, позначте її графічно:
Щедрий (... ?) без міри; сукня (...?) в горошок; видно (...?) з вікна; зошит (...?) у клітину; робота
(...?) з фізики; повернувся (...?) з роботи; пішов (...?) до крамниці; поїду (...?) на вокзал; лист (...?)
від друга; повернувся (...?) через годину; стрибнув (...?) через рів; збирали (...?) по слову; дівчина
(...?) у капелюшку; концерт (...?) в театрі: ліг (...?) на живіт; розповідь (...?) про мистецтво;
змагання (...?) з баскетболу.
Вправа №. Спишіть речення, визначте синтаксичну роль вжитих у них іменників, підкресліть їх
відповідною лінією.
1. З предка живуть Кабашні в цих місцях (О. Гончар). 2. Вода потроху почала відступати з пагорба
(А. Давидов). 3. Зеленіють по садочку черешні та вишні (Т. Шевченко). 4. Земля годує тебе не
тільки хлібом і медом, а й думками, піснями і звичаями (О.Довженко). 5. Знову край цвіте, мов
квітка повна, грає шовком-хвилею трава (О.Ющенко). 6. Іде з небес березова зима (Л. Костенко). 7.
Ви, дівчата, бачу, при красі, при здоров’ї (О.Гончар). 8. Лелека – це символ любові й сімейного
затишку. 9. Айвазовський любив малювати море у хвилях, у піні – буремне й розгніване.
*Для правильного визначення синтаксичної ролі іменників користайтеся поданою нижче
таблицею.
Таблиця. Синтаксична роль іменників
Іменник як
член речення
на яке питання
він відповідає
Підмет
хто? що?
Додаток
Питання непрямих відмінків
( усіх, крім Називного)
Називає предмет,
пов’язаний з дією або на
який спрямована дія
Який?
(це питання змініються за
всіма родами, числами та
відмінками)
Називає ознаку предмета,
залежить від слова зі
значенням предметності
Де? Куди? Як? Коли?
Звідки? Всупереч чому?
З якої причини? тощо
Називає обставини, за яких
відбувається дія в реченні
Означення
і прикладка
(як вид означення)
Обставина
що називає в реченні
Називає виконавця дії,
предмет чи особу, яка
виконує дію в реченні
Присудок
Що є підмет?
Хто є підмет?
Що він таке?
Хто він такий?
Називає роль, у якій може
виступати підмет в реченні,
або його стан
§18. МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ІМЕННИКА
Схема повного морфологічного аналізу іменника
1. Початкова форма (називний відмінок однини).
2. На яке питання відповідає.
3. Лексичне значення:
а) назва загальна чи власна;
б) назва істоти чи неістоти;
в) іменник з конкретним значенням (зокрема одиничний/збірний, речовинний/неречовинний
тощо) чи абстрактної семантики.
4. Рід.
5. Число:
а) однина (має форму множини чи не має);
б) множина (має форму однини чи не має).
6. Відміна.
7. Група (для іменників 1-ї та 2-ї відміни).
8. Відмінок.
9. Спосіб творення (для похідних іменників). Особливості правопису.
10. Синтаксична роль у реченні.
Вправа № . Зробіть морфологічний розбір іменників, вжитих у реченні за таким планом:
1. Частина мови (іменник).
2. Початкова форма
3. Загальна чи власна назва.
4. Істота чи неістота.
5. Форма числа: однина, множина
6. До якого роду належить.
7. Відміна та група.
8. В якому відмінку вжитий.
9.Роль у реченні.
A). 1. Пливуть у лазурі ночі струмочки пахощів від прив’ялих гірських трав, кипарисів та вкритих
тінню троянд (Н. Королева). 2. Тихо було у повітрі, вітрець тільки часом легким крильцем повівав
(Л. Українка). 3. У небі арками легкими цвіте мереживо мостів (В. Сосюра). 4. Керувати стихією
вогню і металу – це по-справжньому чоловіча робота. 5. Нехай чаїні стогнуть голоси, мене чекає
невідкладна вахта (Д. Луценко).
Б). 1. Шабля в ножнах забренчала (нар. тв.) 2. Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом
розквітлі акації. (О. Гончар) 3. Я закоханий в синь океанну, в свіжий дух, що пливе од ріллі, а ще
дужче – у зорі рум’яні, рідні зорі моєї землі. (В. Сосюра) 4. Мистецтво тут передається з роду в рід,
і в кожній сім’ї як батьки, так і діти міцно тримають у руках різець (М. Грепиняк). 5. З яким
поведешся, від того й наберешся (нар.тв.).
Контрольні питання та тести
Ключові питання теми
1). Якими членами речення можуть бути іменники? Яку синтаксичну роль вони виконують?
Іменники в реченні можуть виступати як головними, так і другорядними членами речення?
Переважно вони бувають підметами і означають діючий суб’єкт. Для них також характерною
є роль додатка, тому що додаток називає предмет, на який переходить дія. У ролі обставин
та означень іменники також використовуються доволі часто, тому що іменник як частина
мови може називати місце та ознаку. У ролі присудка іменники вживаються тільки як іменна
частина складеного іменного присудка.
2). Як правильно визначити синтаксичну роль іменників?
Роль іменника (як і взагалі будь-якого іншого слова) в реченні визначається його логічними,
смисловими зв’язками з іншими членами речення. Саме смислова роль слова визначає його
синтаксичну роль. Тому члени речення ми розрізняємо за допомогою питань. Правильно
поставлене (логічне) питання допомагає встановити смисловий зв'язок і точно визначити
синтаксичну роль слова. (Дивись таблицю)
Тестовий контроль
1. Вкажіть правильне твердження:
А Іменники змінюються за родами, числами і відмінками
Б Іменники бувають власні та невласні, істоти та неістоти
В Іменник може належати до одного з трьох родів – чоловічого, жіночого чи середнього
Г Усі іменники змінюються за числами та відмінками
2. Вкажіть правильне твердження:
А Іменники можуть позначати предмети, істоти, числа, дії, процеси, ознаки та властивості
Б Іменники – це назви конкретних предметів
В Іменники називають предмати, істоти та явища природи
Г Іменники мають питання хто? що? і називають предмети чи живі істоти
3. У якому рядку всі іменники є назвами неістот?
А Птах, листя, сусід, вітер, товариш.
Б Книга, хата, ніж, одяг, осінь.
В Дощ, небо, ягоди, батько, мати.
Г Праця, родич, учитель, майстер
4. У якому рядку подано іменники тільки жіночого роду?
А Степ, насип, Сибір, полин, поні.
Б Нежить, живопис, біль, нехворощ
В Тюль, тополя, собака, лелека
Г Гусінь, цеце, путь, леді, ООН
5. У якому рядку подано іменники тільки чоловічого роду?
А Запис, гуаш, незграба, інженер, какаду
Б Нежить, рибалка, мураха, тюль, собака
В Путь, колібрі, напис, живопис, Сибір
Г Біль, туш, шампунь, авеню, салямі
6. Назвіть рядок, у якому всі іменники утворені безсуфіксним способом:
А крик, потяг, підсніжник, праліс
Б прикордонник, візниця, сусідка
В радість, блакить, моряк, лебідка
Г синь, спів, розклад, переклад
7. Назвіть рядок з іменниками, що без «не» не вживаються.
А Нечупара, несподіванка, неспокій
Б Невіглас, нетрі, нехворощ
В Неправда, непостійність, негода
Г Недоля, неволя, ненависть
8. Назвіть рядок, де всі іменники слід писати через дефіс:
А екс/чемпіон, міні/ комп’ютер, авіа/білети
Б міні/маркет, Ведмідь/гора, стоп/кран
В кіловат/година, гуси/лебеді, аква/парк
Г віце/канцлер, максі/стиль, зілля/ромен
9. Назвіть рядок, де іменники виконують у словосполученні роль означення:
А дорога через гай, голос трави, пісня матері, блуза з бантом
Б заспівати пісню, розподіл обов’язків, виступ колективу
В лунає пісня, ніч надходить, сонце грає, ліс зеленіє
Г живи в радості, подарували на згадку, прийшов на запрошення
10. Назвіть рядок, де іменник вжито неправильно:
А легка путь, пахучою нехворощю, талановитого арф’яра
Б гавкала собака, помила шампунню, мандрували Сибіром
В крилатий вислів, курортне Сочі, смажена кольрабі
Г припортова авеню, суворий портьє, модне ательє
11. Визначте синтаксичну роль виділеного іменника в реченні «Хмара затулила долонею
пекуче сонце»
А підмет
Б додаток
В присудок
Г означення
12. Визначте синтаксичну роль виділеного іменника в реченні «Люблю милуватись на
світанку грою кольорів на росянистих травах»
А додаток
Б означення
В підмет
Г обставина
ДОДАТКИ
Додаток №1. ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ІГР ТА КОНКУРСІВ
Конкурс «Звари мені борщик». Матеріал для роботи.
УСЕ ДЛЯ БОРЩИКУ:
крупа, олія, буряк, картоплиння, цукор, сіль, вода, бульйон,
окріп, петрушка, м'ясо, квасолиння, огірок, картопля,
цибуля, горох, морква, мука, мед, фарш, томат, сало, кріп,
селера.
Конкурс «Два в одному».
1. «Що треба для дружби?»
2. «Що треба для служби?» Матеріали для роботи.
Доброзичливість, оптимізм, взаємодопомога, справедливість, непоступливість,
корисливість, радість, тактовність, врода, увага, пошана, правдивість,
вихованість, доброта, щирість, самопожертва, відвертість, погорда, щастя,
егоїзм, бідність, жорстокість, сміливість, благополуччя, норовливість,
відповідальність, заздрість, зазнайство, поступливість, працездатність,
скромність, точність, охайність, байдужість, урівноваженість, поміркованість,
краса, вірність, совість, мудрість, помірність, себелюбство, гідність, чесність,
милосердя, самоповага, сором’язливість, нещирість, безвідповідальність,
лінощі, пихатість, гордовитість, воля, дивацтво, самовпевненість, прямота,
обережність, дотепність, талант, обдарування, сваволя, безсоромність, простота.
Лінгвістична гра «Як їх звати?»
Варіант 1. Матеріал для роботи.
Картка 1.
Староста, базіка, сирота, лівша, роззява, сердега
Картка 2.
Настира, вереда, плакса, базіка, потвора, правша
Картка 3.
Зайда, каліка, ябеда, зануда, трудяга, п’яниця.
Варіант 2. Матеріал для роботи.
1. Незграба, нечупара, непосида, нерівня, ненажера, нероба,
невдаха, неотеса, нездара, недоріка.
2. Неповороткий, безталанний, неоднаковий, безкультурний,
голодний,
брудний,
нечесаний,
лінивий,
верткий,
неспокійний, нещасливий, ненаситний, невідповідний,
неталановитий, невихований, неохайний, з дерев’яним
язиком, грубий.
Лінгвістична гра «Ти морячка – я моряк»
Матеріал для роботи.
Варіант А
Коза-козак, гончар-ганчірка, швець-швачка, вівчар-вівчарка,
учень-учениця, земляк-землиця, жираф-жирафа, квітка-квиток,
столяр-столярка, гусак-гуска, плавець-плавка, годівник-годівниця,
арф’яр-арф’ярка, дзвін-дзвінниця, грузин-грузинка, киянинкиянка, піаніст-піаністка.
Варіант Б
Бал-балка, майстер-майстриня, робота-робітник, олень-олениця,
голуб-голубка, година-годинник, арф’яр-арф’ярка, адреса-адресат,
друг-дружина, козак-козачка, електрик – електричка, водійводійка, ґазда-ґаздиня, лижв’яр-лижв’ярка, сват-сваха, хімікхімічка, сторож-сторожа.
Варіант В
Собака-собачка, німець-німкеня, хазяїн-хазяйка, вареникварениця, плавець-плавчиха, фізик-фізичка, шахтар-шахтарка,
самоук-самоучка, грек-гречка, альпініст-альпіністка, коментаторкоментаторка, перукар-перукарка, кравець-кравчиня, хлібхлібина, господар-господиня, стіл-столиця.
Конкурс «Чарівне решето». Тема « Рід іменників»
Матеріал для роботи.
Смішна шимпанзе, ажурний тюль на вікнах, тікали від злої
собаки, у новому пальті, нежить довго не проходила,
дальна путь до рідного дому, живе у далекій Сибірі, були
на веселому ярмарку, пригостили смачим кофе, пахне
гіркою полинню.
Тема « Число іменників»
Матеріал для роботи.
Картка 1
Нова шкіряна мебіль; морські глибини, кумедні шимпанзе,
густі білила, пофарбовані двері, людство прагнуть миру;
наручні часи, приємні клопоти, гарячі піски Каракумів,
сильні опади.
Картка 2
Шкіряні пальта; гострі ножиці; молоді й красиві дівчини;
футбольні ворота, чорнила бувають і червоні; галасливі
дітлашня; зелене листя; кучеряве волосся, сміливі
воїнство, різьблена дверь.
Картка 3
Зелені листя клена; дубові гілля; білило буває тільки
білим; довгі волосся, північні широти, екзотичний овоч,
повернувся з далекої мандри; приємний клопіт; зручні
меблі; випрані штани.
Вправа-гра. «Закодуй слово».
Картка 1
Порося, тиша, лінія, солодощі, вірність, парк, ім’я, лікар,
горло, заручини, путь, освіта.
Картка 2
Жнива, розум, дівча, козеня, трудівниця, подорож, комиш,
нежить, плем’я, марево, непосида, Ілля.
Картка 3
Дніпро, двері, ягня, товариш, уява, колосся, добродій,
творчість, плетиво, майстриня, лелека, кисень
Завдання для «шифрувальників» та «дешифрувальників».
Конкурс тлумачів
Завдання для тлумачів
КАРТКА №1
НЕХВОРОЩ, і, жін., розм. Те саме, що чорнобиль. Багаторічна трав'яниста рослина з
чорнувато-бурим стеблом, різновид полину.
НЕСМАК, у, чол. 1). Відсутність або недостача доброго смаку. 2). Неприємне, недобре
враження, яке з'являється внаслідок чого-небудь.
НЕВІГЛАС, а, чол. Неосвічена, незнаюча людина; неук.
НЕГОДА – 1. Погана погода. Надворі негода страшенна, // рідко. Те саме, що дощ. 2. перев.
мн. Нещастя, знегода;
НЕПОДОБСТВО, а, сер. Порушення встаповлених правил, норм поведінки, порядку;
безчинство.
КАРТКА №2
НЕДІЛЯ – назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку.
НЕДОРІКА, и, чол. і жін. 1. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й
чітко вимовляти деякі звуки чи слова. // перен. Той, хто не вміє чітко, ясно
висловлювати свої думки. 2. перен., розм. Ні на що не здатна людина; нікчема.
НЕЧУПАРА, и, чол. і жін., розм. Те саме, що нечепура. Неохайна, нечепурна людина.
НЕКТАР, у, чол. 1. В античній міфології — напій богів, що зберігав їм вічну молодість,
безсмертя. // перен. Щось життєво необхідне для кого-небудь. // перен. Що-небудь
дуже приємне. 2. бот. Солодка, цукриста рідина, яку виділяють нектарники рослин.
НЕДОГАРОК – неспалена частина чого-небудь. Те, що остаточно не згоріло.
КАРТКА №3
НЕТРІ, ів, мн. 1. Труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником і т. ін. 2. перен.
Глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста.
НЕЛИНЬ, я, чол. Дуб, з якого не опадає листя.
НЕЗГРАБА, и, чол. і жін., розм. 1. Незграбна людина. Позбавлена легкості, витонченості;
грубий. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку (про предмети).
НЕЛІТОК – молоде пташеня, що ще не вміє самостійно літати.
НЕСЛАВА, и, жін. Погана думка, недобра слава про чиїсь дії, вчинки і т. ін.
Додаток № 2
СКЛАДНІ ВИПАДКИ НАГОЛОШЕННЯ
*Матеріал узятий із словника-довідника «Складні випадки наголошення» під редакцією
С.А.Головащука
1 склад наголошений
баржа
благовіст
вбрання
випадок
договір
донька
дрова
дошка
дощечка
загадка
залоза
заставка
звичай
колія
користь
курятина
Масниця
набряк
наклеп
олень
ознаки
піжмурки
повінь
подруга
позика
позначка
покуття
покришка (для посуду)
приязнь
приятель
решето
спина
столяр
сутінь
тривірш
циган
щелепи
2 склад наголошений
барвник
бородавка
вбрання
видання
визнання
вимова
вишиванка
гетьманство
горихвістка
господар
господарка
граблі
гуркотнява
дочка
дрібнота
житло
жмуток
завдання
звичай
квартал
ковзан
коромисло
крамар
мережа
ненависть
обруч
отаман
перебірка
поняття
рукопис
русло
сакви
тесляр
фартух
цегляр
читання
шофер
3 склад наголошений
алкоголь
амнезія
баланда
бюлетень
верблюдиця
веретено
володарство
господарка
горошина
дециметр
деревце
договір
долото
журавель
заготівник
закриття
запасник
запитання
заповіт
каталог
каучук
квасолина
кілометр
корогва
коцюба
кропива
листопад
метонімія
міліметр
наглядач
новина
обіцянка
соломина
терези
торф’яник
угруповання
чагарник
щипці
щавель
юродивий
Додаток № 3
СЛОВНИК ІНШОМОВНИХ СЛІВ за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. МЕЛЬНИЧУКА
АБОРИГЕНИ (лат. Aborigines, від ab origine – від початку) – 1) Корінні жителі країни чи місцевості.
АВАНГАРД (франц. avant-garde, від avant – попереду і garde – охорона, букв. – передова охорона) – 1) Частина
або підрозділ, що під час пересування військ іде попереду головних сил. 2) Передова частина класу, суспільства.
АВАНПОСТ (франц. avant-poste) – передовий пост; у деяких іноземних арміях і в Росії 18 – 19 ст. – сторожовий
пост, виставлений у бік противника.
АВЕНЮ (франц. avenue) – у Франції, Англії, США та деяких інших країнах – широка вулиця, звичайно обсаджена
деревами.
АВОКАДО (португ. abacate, з індіан.) – рід плодових дерев родини лаврових. Культивують у багатьох тропічних і
субтропічних країнах. Плоди споживають свіжими. Інша назва – алігаторова груша.
АГУТІ (ісп. aguti, з мови тупі-гуарані) – рід ссавців. Гризуни. Поширені в Центральній та Південній Америці.
Шкідники цукрової тростини. М’ясо їстівне. Легко приручаються.
АДАЖІО (від італ. adagio – повільно) – 1) Музичний темп, повільніший від анданте і швидший від ларго; п’єса або
частина її, написана в характері А. 2) В балеті – повільні вправи для набуття стійкості; помірний сольний або
дуетний танець.
АКВАРЕЛЬ - (франц. aquarelle, з італ. acquarella, від acqua – вода) – фарби, що легко розчиняються водою; твір
живопису, виконаний такими фарбами.
АЛІБІ (від лат. alibi – в іншому місці) – доказ невинності особи в злочині, оскільки вона в момент вчинення його
перебувала в іншому місці.
АЛЬМАНАХ (від араб. аль-манах – час, міра) – Збірка літературних творів різних авторів (віршів, оповідань,
повістей тощо.
АМПЛУА (від франц. emploi – рід занять) – 1) Ролі, що відповідають характерові обдарування актора (герой,
трагік, комік). 2) Переносно – характер обов’язків або роботи людини.
АНТРАКТ (франц. entracte, від entre – між і acte – дія) – 1) Перерва між діями спектаклю або відділами концерту,
циркової вистави. 2) Музична п’єса, яку виконують після А., перед підняттям завіси.
АНЧОУС (нім. Anschovis, з франц. anchois, від ісп. anchoa) – рід риб родини оселедцевих. Поширені в морях
вздовж узбережжя Європи від Північного до Середземного моря. Об’єкт промислу. Інша назва – хамса.
АРХАР (тюрк.) – дикий баран. Поширений в Середній і Центральній Азії. Цінна мисливсько-промислова тварина.
Інша назва – аргалі.
АРГАЛІ – те ж, що й архар.
АСИМІЛЯЦІЯ – уподібнення явищ, ознак, пристосування до певних умов існування.
АТАШЕ (франц. attache, букв. – прикріплений) – 1) Молодший дипломатичний ранг співробітника
дипломатичних представництв та відомств закордонних справ. 2) Службові особи – представники різних
відомств, відряджені до дипломатичних представництв або відповідних відомств країни перебування (А.
спеціальні). Особа, що відає питаннями преси та інформації (прес-аташе). Представники військового відомства
даної країни при військовому відомстві країни перебування, одночасно – радники дипломатичного
представника з військових питань (А. військові, військово-морські, військово-повітряні).
АШУГ (тюрк. ашик, букв. – закоханий) – народний поет, співець і музикант у азербайджанців і вірменів.
БАЛАНС, у, чол.- 1. бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також
відомість, в якій зафіксовано цей підсумок. 2. чого, який. Співвідношення між взаємозв'язаними частинами,
сторонами чого-небудь, між тим, що надходить і що витрачається.
БІЛЛЬ (англ. bill, від лат. bulla – печатка, документ з печаткою) – в США, Великобританії та ряді інших країн
англосаксонської правової системи проект закону, що вноситься урядом або членом парламенту.
БОА (лат. boa) – 1) Змія родини удавових. 2) Жіночий шарф з хутра або пір’я, напр., страусового.
БОННА (від франц. bonne – служниця) – вихователька дітей в буржуазних або дворянських сім’ях.
БРИДЖІ (англ. breeches) – брюки для верхової їзди.
БРОКОЛІ (італ. broccolo) – підвид цвітної капусти.
БУДДА (санскр. Буддха, букв. – просвітлений) – у буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська
напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартхи Гаутами, якого називали Буддха.
БЮРО (франц. bureau) – 1) Колегіальний орган, що обирається чи створюється для виконання певної, головним
чином керівної, роботи (напр., партійне Б.). 2) Назва ряду установ, здебільшого в сфері обслуговування
населення. 3) Вид письмового стола, переважно з полицями, скриньками над робочим місцем, а також дошкою
або шторкою для закриття його.
БЮСТ (франц. buste) – скульптурне погрудне зображення.
БЯЗЬ (тур. bazz) – бавовняна густа тканина полотняного переплетення.
ВЕРФ (голл. werf) – 1) Підприємство для будування і ремонту суден. 2) Приміщення для будування і стоянки
дирижаблів
ВІЗАВІ (від франц. vis-a-vis – віч-на-віч) – 1) Супротивник; підопічний. 2) Той, хто сидить або стоїть навпроти.
ГІПОПОТАМ (грец. ίπποποτάμιος, букв. – річковий кінь) – рід нежуйних парнокопитних тварин. Поширені в
Африці. Інша назва – бегемот.
ГІПОТЕЗА, и, жін. 1. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. 2.
Будь-яке припущення, здогад.
ГЛОБУС (від лат. globus – куля) – модель земної кулі, Місяця, Марса або іншої планети,
ДЕНДІ (англ. dandy) – елегантно одягнений чоловік, франт, чепурун.
ДЕПО (франц. depot, букв. – склад, сховище) – Транспортне підприємство для утримування, експлуатації та
ремонту локомотивів, вагонів, а також будівля для цього.
ДИНГО (англ. dingo, з австрал. мов) – дикий австралійський собака.
ДРАЖЕ (франц. dragee) – Сорт дрібних цукерок-кульок.
ДЮШЕС (від франц. duchesse – герцогиня) – назва кількох десертних сортів груші з соковитими плодами
ЕЛЛІН (грец. ελληνισμός, від Έλλην – грек) – назва греків періоду Східного Середземномор’я, Передньої Азії і
Причорномор’я з часу завоювань Александра Македонського (4 ст до н. е.) до 30-х рр. 1 ст. н. е.
ЕМУ (з мов Океанії) – рід нелітаючих птахів.
ЕПІСТОЛА (грец. επιστολή) – лист, послання.
ЕРУДИТ (від лат. eruditus – освічений, вчений) – людина, що має глибокі, різносторонні знання.
ЕСКІМО (франц. esquimau, букв. – ескімоський) – морозиво в шоколаді на паличці.
ЖАЛЮЗІ (франц. jalousie, букв. – заздрість) – віконниці, штори або пластини, якими регулюють світловий або
повітряний потік.
ЖЕЛЕ (від франц. gelee – мороз, холодець) – 1) Солодка страва з соків овочів або фруктів, молока тощо, до яких
додано желатину, щоб вони загусли. 2) Холодець з риби або м’яса.
ЖИРАФА (франц. girafe, італ. giraffa, з араб. зурафа) – 1) Рід жуйних парнокопитних ссавців. Поширені в Африці.
Збереглися переважно в національних парках.
ЖОКЕЙ (англ. jockey) – професіональний їздець на скачках, спеціаліст з тренування й випробування верхових
коней.
ЗЕБУ (франц. zebu, з тібетського зеба) – підвид свійського бика. Поширений в Індії, країнах Близького Сходу,
Африки, Південної Америки. Розводять як робочу і м’ясну худобу.
ІКЕБАНА (япон.) – 1) Мистецтво складати з квітів, рослин, гілок букети, художні композиції, часом з символічним
значенням. 2) Вази для цих букетів, композицій.
ІМПРЕСАРІО (італ. impresario, від imprendere – розпочинати, затівати) – в капіталістичних країнах приватний
підприємець, який організовує концерти, спектаклі, гастролі.
ІНДИГО (ісп. indigo, з лат. indicum, від грец. ’Ινδικός – індійський) – синя фарба, кубовий барвник.
ІНСУРГЕНТ [від лат. insurgens (insurgentis) – той, що повстає] – повстанець, учасник повстання.
ІНСУРЕКЦІЯ (лат. insurrectio, від insurgo – повстаю) – збройне повстання проти державної влади.
КАБАРЕ (фраіщ. cabaret, букв. – шиночок) – у 19 ст. у Франції – артистичний шинок, в якому читали вірші,
виконували куплети, сценки тощо; пізніше – кафе або ресторан з естрадними виставами розважального, часом
непристойного характеру.
КАКАДУ (нім. Kakadu, від голл. kakatoe, з малайського kakatua) – птахи підродини гладкоязикових папуг.
Поширені в Австралії і навколишніх островах.
КАЛЬМАРИ (франц. calmars) – підряд головоногих молюсків. Населяють океани і моря. Особливо численні в
тропічних водах. Їстівні. Об’єкти морського промислу.
КАМЕДЬ (грец. κομμίδιον, κόμμι) – прозора маса, що витікає з поранень на стеблах у деяких дерев’янистих
рослин. Використовують у текстильній промисловості, медицині та як канцелярській клей.
КАМЕЯ (франц. camee, з італ. cammeo) – різьблені камені з опуклим зображенням; виготовляють їх як прикрасу
переважно з твердих цінних порід каменю.
КАНДИДАТ (від лат. candidates – одягнений у біле; в Стародавньому Римі претендент на державну посаду
одягався в білу тогу) – 1) Особа, намічена до обрання, призначення або прийому куди-небудь, для одержання
чогось.
КАПІТАН (лат. capitaneus – воєначальник, від caput – голова) – 1) Офіцерське звання в арміях і флотах більшості
країн світу. У Радянській Армії запроваджено в 1935 р. Для старших офіцерів ВМФ існують звання К. 3-го рангу, К.
2-го рангу К. 1-го рангу. 2) Особа, що очолює екіпаж цивільного судна. 3) Старший у спортивній команді
(наприклад К. хокейної команди).
КЛОУН (англ. clown – бовдур, блазень, від лат. colonus – селюк, грубіян) – 1) Комічний персонаж хитрого
простака в англійській драмі. 2).Артист цирку, який виконує комічні, буфонадні ролі.
КОЛІ (англ. collie) – порода службових собак. Інша назва – шотландська вівчарка.
КОЛІБРІ (франц., ісп. colibri, з карибської) – підряд птахів ряду довгокрилих, поширені в Південній і Північній
Америці. Найменші птахи на Землі. Мають яскраве оперення. Корисні як запилювачі рослин.
КОЛЬРАБІ (нім. Kohlrabi) – овочева рослина роду капуста. Відрізняється високим вмістом вітаміну C. Вирощують
переважно в Західній Європі, Америці, Передній Азії.
КОМЮНІКЕ (франц. communique, від лат. communico – повідомляю) – офіційне повідомлення (здебільшого про
дипломатичні переговори).
КОНФЕРАНСЬЄ (від франц. conferencier – доповідач) – артист, який веде концертно-естрадну виставу.
КОНФЕТТІ (італ. confetti, від лат. confectus – виготовлений) – різноколірні маленькі кружальця з паперу, якими
обсипають заради забави на балах і маскарадах.
КОРИФЕЙ (від грец. κορυφαίος – вождь, ватажок) – 1) У давньогрецькій трагедії керівник хору або заспівувач. 2)
В сучасному розумінні – найвизначніший діяч у якійсь галузі науки, літератури, мистецтва.
КОРСАК (тюрк. – степовий лис) – хижий ссавець роду лисиця родини собачих. Поширений у степах і пустелях Азії
і Південно-Східної Європи. Хутровий звір.
КОРСАР (італ. corsaro, від corsa – біг, гонитва) – морський розбійник, пірат.
КУКІЛЬ, колю, чол. (Agrostemma, L.). Бур'ян родини гвоздикових із темно-рожевими, зрідка білими квітками й
отруйним насінням; росте серед хлібних злаків.
КУРЙОЗ (франц. curieux – допитливий, цікавий, від лат. curiosus) – дивний або смішний випадок.
КЮРЕ (франц. cure, від лат. curo – піклуюсь) – католицький парафіяльний священик у Франції, Бельгії та деяких
інших країнах
ЛОДЖІЯ (італ. loggia) – 1) Приміщення в будинку, відкрите з фасадного боку й огороджене парапетом або
граткою. 2) В італійській архітектурі – окрема будівля галерейного типу.
МАГ (грец. μάγος, з перс. магуш – чаклун) – 1) Жрець у Стародавньому Ірані і деяких сусідніх країнах. 2)
Переносно – чаклун, віщун, чудодій.
МАЙОР (ісп. mayor, від лат. major – старший, вищий) – 1) Офіцерський чин у більшості армій країн світу.
МАРАБУ (франц. marabout, від араб. мурабіт – пустельник) – рід птахів родини лелекових. Поширені в Африці.
Великі птахи, корисні (поїдають трупи тварин).
МЕНЮ (франц. menu, букв. – малий, дрібний, від лат. menuo – подрібнюю) – перелік страв у ресторані, їдальні
тощо.
ОПОНЕНТ [від лат. opponens (opponentis) – той, що протиставить, за перечує] – 1) Особа, яка заперечує чи
спростовує думки доповідача або оцінює працю дисертанта при захисті дисертації на здобуття вченого ступеня.
2) Супротивник у диспуті, дискусії.
ПАЦІЄНТ [від лат. patiens (patientis) – терплячий] – хворий, який лікується у лікаря.
ПЕРСОНА (лат. persona) – особа; поважна особа.
ПІЛІГРИМ (старонім. piligrim, з італ. pellegrino, від лат. peregrinus – чужоземець, чужинець) – прочанин;
богомолець, який іде на поклоніння до «святих місць»; переносно – мандрівник, подорожній.
ПРОВІЗОР (від лат. provisor – передбачливий) – аптечний працівник, фармацевт вищої кваліфікації.
ПУДЕЛЬ (нім. Pudel, від pudeln – плескатися у воді) – порода кімнатних собак.
ПЮПІТР (франц. pupitre) – пересувна підставка з похилою дошкою для нот або книг.
ПЮРЕ (франц. puree) – страва (або приправа до неї) з протертих овочів, а також фруктів або ягі
РАГУ (франц. ragout) – страва з дрібних шматочків м’яса або риби з овочами й підливою.
РАЛІ (англ. rally, букв. – збори, зліт) – комплексні спортивні змагання на автомобілях (авторалі) або мотоциклах і
моторолерах (моторалі) за заданим режимом руху.
РАРИТЕТ [нім. Raritat, від лат. raritas (raritatis) – рідкість] – цінна рідкісна річ.
РЕВЮ (від франц. revue – огляд) – 1) Театральне видовище-огляд, що складається з окремих сцен і номерів,
підпорядкованих певному задумові. 2) Назва деяких іноземних журналів.
РЕЗЕРВ, у, чол. – 1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. 2. Джерело,
звідки беруться нові сили для кого-, чого-небудь.
РЕЗЕРВИ переважно. мн. Ще не використані можливості, засоби для здійснення чого-небудь.
РЕПЕТИТОР (від лат. repetitor – той, що повторює) – 1) Особа, що допомагає учневі у навчанні; домашній учитель.
2) Особа, яка з того чи іншого предмета готує абітурієнта.
САГАЙДАК (тюрк. сагдак) – футляр для луку і стріл.
СЕКРЕТАР (франц. secretaire, від лат. secretarius – учасник таємних нарад) – 1) Службовець, що відає листуванням
установи, організації або окремої особи. 2) Особа, що веде протокол зборів, наради, засідання. 3) Виборний
керівник партійної або іншої громадської організації чи їхнього керівного органу. 4) Виборна службова особа у
складі найвищих та місцевих органів державної влади СРСР (напр., секретар Президії Верховної Ради УРСР), а
також виборчих комісій. 5) Особа, що керує поточною роботою наукової установи, редколегії тощо (вчений С,
відповідальний С). 6) Особа, що очолює орган міжнародної організації.
СЕНСАЦІЯ, ї, жін. – 1. тільки одн. Сильне, приголомшливе враження, яке справляє на громадськість певна подія,
якесь повідомлення. 2. Подія, повідомлення, що, вражаючи чимсь, збуджують багатьох, викликають загальне
зацікавлення.
СИБАРИТ (грец. Συβαρίτης) – зніжена, розбещена розкошами, неробством людина, дармоїд. Від назви
давньогрецької колонії в Південній Італії – Сібаріс, в якій пануюча верхівка відзначалася особливою
розбещеністю й неробством.
СИМПАТІЯ (від грец. συμπάθεια – співчуття) – 1) Почуття прихильності, доброзичливості до кого-небудь.
Протилежне – антипатія. 2) Переносно – людина, яка користується чиєюсь прихильністю.
ТАБУ (полінезійське) – 1) У первісних народів релігійна заборона певних дій, порушення якої нібито жорстоко
карається. 2) Переносно – щось заборонене і те, чого не можна торкатись (напр., певної теми, розмови, речі).
ТИТУЛ (лат. titulus, букв. – напис) – 1) Спадкове або надане монархом звання (граф, князь, барон тощо), з яким
пов’язані особливі права і привілеї. Система Т. найхарактерніша для феодальної ієрархії.
ФАБУЛА (від лат. fabula – байка, переказ) – стислий зміст подій і пригод, зображуваних у художньому творі,
поданий у послідовному зв’язку
ФАВОРИТ (італ. favorito, від лат. favor – прихильність) – особа, яка користується чиїмсь покровительством.
ФАТА-МОРГАНА (італ. fata morgana – фея Моргана) – різновид міражу.
ФЕЙХОА (ісп. feijoa) – рід деревних або кущових субтропічних рослин родини миртових. В СРСР – культивують у
Грузії, Краснодарському краї, в Криму. Плоди Ф. споживають свіжими й переробленими. Інша назва – ака.
ФІНАЛ (італ. finale, від лат. finis – кінець) – 1) Кінець якоїсь події, справи, явища. 2) Заключна зустріч спортсменів,
спортивних команд для остаточного з’ясування першого місця в змаганні. 3) Заключна частина циклічного
музичного твору (симфонії тощо); заключна частина кожного акту опери.
ФОЛІО (від лат. in folio – в аркуш) – 1) Формат книги або журналу розміром у паперовий аркуш або в половину
аркуша. 2) Права й ліва сторінки у рахункових книгах, що мають один і той самий порядковий номер.
ФЮЗЕЛЯЖ (франц. fuselage) – корпус літака, вертольота, планера або іншого літального апарата.
ХАМЕЛЕОН (грец. χαμαιλέων) – 1) Ящірка підряду червоязикових. Має здатність міняти забарвлення шкіри при
роздратуванні, зміні кольору навколишнього середовища тощо. 2) Переносно – людина, яка часто й
безпринципно змінює свої думки й погляди (з міркувань власної вигоди). 3) Сузір’я Південної півкулі неба.
ХИМЕРА (від грец. Χίμαιρα) – 1) У давньогрецькій міфології страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом
дракона. 2) Переносно – витвір хворобливої уяви, фантастична, нездійсненна, дивовижна мрія.З) Морська риба
підкласу суцільноголових. Має хрящовий кістяк. Жир печінки Х. використовують як лікарський препарат. 4) У
рослинництві – організм, що складається із спадково різних тканин. Трапляються в природі й утворюються
внаслідок щеплення.
ЦЕЦЕ (мовою африкаанс tsetse, з мови банту) – рід кровосисних комах родини справжніх мух. Поширені
виключно в тропічній і субтропічній Африці. Переносники трипаносом, які спричинюють тяжкі захворювання
трипаносомози.
ЦУНАМІ (япон.) – великі хвилі, що виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів; спостерігаються
головним чином біля берегів Тихого океану.
ШАНСОНЬЄ (франц. chansonnier) – поет, який пише тексти пісень; виконавець популярних пісеньок легкого
жанру.
ШАПІТО (франц. chapiteau, букв. – ковпак, дах) – 1) Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної
конструкції з брезентовою покрівлею для пересувних вистав. 2) Пересувний цирк, що дає вистави у такій споруді.
ШАРАДА (франц. charade, від прованс, charrado – базікання, бесіда) – загадка, побудована на поділі слів (виразу)
на частини або склади, що є самостійними словами, які треба вгадати.
ШАРЖ (франц. charge, букв. – тягар) 1) літ. Невеликий віршований твір, найчастіше чотиривірш, що висміює ту чи
іншу особу або явище. 2) мист. Різновидність карикатури; загострене сатиричне або гумористичне зображення,
де зберігається портретна подібність. У так званому дружньому шаржі сатиричний елемент поступається перед
гумором.
ШИМПАНЗЕ (франц. chimpanze, з афр. цім-пензе) – рід африканських людиноподібних мавп. Поряд з горилою за
анатомічними та іншими ознаками найближчий до людини.
ЮНГА (нім. Junge, букв. – юнак) – підліток, який виконує на кораблі обов’язки матроса і навчається морської
справи.
ЯТАГАН (тур. jatagan) – холодна зброя, нагадує шаблю чи кинджал, з увігнутим лезом.
Додаток № 4
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
Дом – 1) (сооружение) дім, буди́ нок, го́ рниці. 2) (домашний кров, своё жилище, свой угол)
домі́вка, домі́вля, госпо́ да, осе́ля, до́ ма.
Исключение – 1. Про процес – виключення. 2. Про правила – виняток
Мероприя́тие – 1) (действие) вжива́ння (оконч. вжиття́) за́ходів що-до ко́ го, (що-) до чо́ го, су́проти
ко́ го, чо́ го, над ким, чим, коло чо́ го; 2) за́хід (-ходу), (чаще во мн. ч.) за́ходи (-дів); срв. мера
О́трасль – 1) па́рі[о]сть (-рости) (ж. р.), па́рі[о]ст (-росту) (м. р.), па́рі[о]сток (-стка). Срв. Побе́г. 2)
(горной цепи) ві́тка, відно́ га, відгі́р’я; 3) па́рі[о]сть, га́лузь (-зи), ді́ля́нка.
Перево́д – 1) (действие) перево́ дження; перепи́ сування; переклада́ння; перетовма́чування. -во́ д
из одного полка в другой – перемі́щення з одного́ по́ лку до дру́гого; -во́ д денег, почт. –
перека́зування, пере́каз гро́ шей; 2) (на другой язык) пере́клад. -во́ д с русского языка на
украинский – пере́клад з росі́йської мо́ ви на украї́нську. Стихотворный -во́ д – віршови́ й пере́клад,
пере́спів;
Подпи́ска – 1) (действ.) підпи́ сування, пі́дпис, оконч. підписа́ння; 2) (обязательство на бумаге)
пі́дпи́ ска, обі́цянка на письмі́. Обязать -кою кого – зобов’яза́ти кого́ на письмі́. 3) (на издание)
передпла́та, (устар.)
Положе́ние – 1) (чего) поклада́ння, кладі́ння. -ние основания постройки – закла́дини;
2) (предмета по отношению к окружающей местности) стано́ вище, пози́ ція. 3) (состояние,
обстоятельства) стан (-ну), стано́ вище, ситуа́ція. 4) (социальное, правовое) стан, стано́ вище; стать,
по́ стать. 5) (тезис) тве́рдження, заса́да, те́за. Основное -ние – ґрунтовна́ (основна́) те́за
(тве́рдження, заса́да); підва́лина; 6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) – зако́ н, постано́ ва
про що, стату́т чого.
Ссуда – по́ зика, по́ зичка;
Додаток № 5
Словник паронімів
Гривня - гривна
Гривня - грошова одиниця незалежної України: п 'ять гривень, курс гривні.
Гривна - металева шийна прикраса у вигляді обруча: Кольє нагадують давньоруські гривни.
Ділянка – дільниця
Ділянка – окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь метою, виділена за якою- 1
небудь ознакою, частина поверхні, площі чого-небудь.
Дільниця – адміністративно-територіальна або виробнича одиниця, установа.
Кампанія – компанія
Кампанія - сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання: виборча кампанія.
Компанія - 1) група осіб, пов'язаних певними інтересами: весела компанія; 2) торговельне або
промислове товариство, що об'єднує підприємців: торговельна компанія.
Емігрант - іммігрант
Емігрант - особа, що залишила батьківщину і виїхала в іншу країну для постійного чи тривалого
проживання.
Іммігрант – чужоземець, що в’їхав до якої-небудь країни на постійне проживання; переселенець.
Повноваження - уповноваження
Повноваження - право, надане зазначеній особі на проведення певних дій (заходів): здійснювати
свої повноваження.
Уповноваження - надання певній особі дозволу (прав) говорити (діяти) від імені іншої особи: за
уповноваженням керівництва.
Показник - покажчик
Показник- свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині - результати про досягнення
чогось тощо: показник культури, показники роботи, економічні показники.
Покажчик - знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось: довідкова книжка або
довідковий список: покажчик температури, алфавітний покажчик.
Правитель – управитель
Правитель - особа, що стоїть при владі в державі, країні чи якійсь її частині.
Управитель – особа, яка керувала справами, розпоряджалася фінансами поміщицького
господарства, заводу, фабрики і т. ін.
Управління - правління
Управління - 1) те саме, що керівництво: управління виробництвам; 2) адміністративна установа
або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової чи ін.
діяльності: житлове управління.
Правління - 1) час (період), протягом якого певна особа здійснює верховну владу над кимось,
чимось; форма керівництва: президентське правління; 2) виборний орган, апарат, що керує
установою, організацією: правління кооперативу.
Уява - уявлення
Уява - здатність уявляти - змальовувати, створювати, відтворювати щось у думках, свідомості:
багата, збуджена, художня уява; плід уяви; спливати в уяві.
Уявлення - знання, розуміння чогось: викривлене, повне, помилкове, правильне уявлення;
уявлення про розвиток суспільства; давати уявлення; складати уявлення
Факт - фактаж - фактор
Факт-дійсна, невигадана подія, явище, приклад; те, що служить підтвердженням певного
положення, висновку: неспростовний факт, очевидний факт, історичний факт, аналізувати факти.
Фактаж - сукупність фактів.
Фактор - умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища; чинник: важливий фактор,
моральний фактор, фактор стабілізації.
Додаток № 6
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
БАГОВИННЯ, я, сер.- 1. збірн. Тонкі густі водорості. 2. Те саме, що багно 1—2; болото.
БАЙРАК, у, чол. Ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником.
БАШТА, и, жін. 1. Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить
частину будівлі; вежа.
БЕРЛО, а, сер., іст. Палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади.
БЕСКИД, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол. 1. Круте урвище, провалля. 2. Гора, скеля.
ВЗАЄМИНИ, ин, мн. - взаємні стосунки між ким-, чим-небудь. Також взаємозв'язок, взаємовплив між
предметами, явищами.
БЛАГОВІСТ, у, чол., заст. Дзвоніння перед початком церковної відправи, служби.
ВИРЛООКИЙ, а, е, розм. 1. Який має випуклі, витріщені очі. 2. рідко. Випуклий, витріщений (про очі).
ВІДНОСИНИ, син, мн. - стосунки, зв'язки, взаємини між ким-небудь. Ще - ставлення, прояв почуттів.
ВРОДЛИВЕЦЬ (УРОДЛИВЕЦЬ), вця, чол. Те саме, що красень
ГАБА 1, и, жін. - 1. заст. Турецьке сукно білого кольору. 2. перен., поет. Те, що покриває, застилас, оповиває і т.
ін.; покривало.
ГОДІВНИЦЯ, і, жін. 1. Спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці і т. ін. 2. Рідко - жіночий рід до
годівник.
ГРІШ, гроша, чол.: У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Незначна, мізерна
грошова сума.
ЗАПОЛОЧ, і, жін. Кольорові бавовняні нитки для вишивання.
КА́М’ЯНИ́ЦЯ, МУРОВА́НИЦЯ –кам’яний будинок.
КВИТОК, тка, чол. 1. Паперова або картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право
користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Трамвайний квиток. Вхідний
квиток. 2. Документ, особове посвідчення про належність до організації, товариства, установи тощо.
КЕТЯГ, рідко КИТЯГ, а, чол. - пучок ягід або квітів на одній гілці, стеблині; китиця (у 3 знач.), гроно.
КНИШ, а, чол. - вид білого хліба із загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією.
КУРГАН, у, чол. Насип над стародавньою могилою; високий земляний насип при дорозі, на кордоні; горб, гірка,
що нагадують насип.
НЕТРІ, ів, мн. 1. Труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником і т. ін. Те ж, що хащі.
2. перен. Глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста.
МАНАТТЯ, я, сер., збірн. 1. розм. Те саме, що манатки. 2. зневажл. Поганий одяг; лахміття.
НЕХВОРОЩ, і, жін., розм. Те саме, що чорнобиль – вид полину.
ОБЕРЕМОК, мка, чол. - така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою
(руками). Зв'язане докупи що-небудь однорідне; в'язка. У перен. велика кількість чого-небудь.
ОСОННЯ, я, сер. 1. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. 2. Бокова частина будівлі,
освітлювана сонцем.
ПАСМО, а, сер. - 1. Пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого. 2. Пучок з великої кількості
довгих або переплутаних травин, гілок, стебел і т. ін. 3. перен. Про те, що тягнеться довго або безладно в
просторі й часі. 4. перен. Довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь. 5. Витягнутий, невисокий
пагорб або група таких пагорбів; невеликий гірський кряж.
РІВЧАК, а, чол.- 1. Не дуже глибокий і широкий рів; канава. 2. перен. Маленьке заглиблення, складка, зморшка
на чому-небудь.
РІЛЛЯ, і, жін. Виоране поле. Зораний шар ґрунту.
САКИ, ів, мн. Давні іраномовні племена Середньої Азії.
САКВИ, ков, мн. Дві з'єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину) або
через спину коня, осла і т. ін.
СВАВІЛЛЯ, я, сер. - 1. Необмежена влада, відсутність законності, справедливості. 2. Схильність діяти на власний
розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля. 3. Свавільна поведінка, свавільний вчинок
СІРОМАНЕЦЬ, нця, чол. Уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці вовк-сіроманець.
СМЕРЕКА, и, жін.- багаторічне вічнозелене хвойне дерево з конусоподібною кроною; ялина звичайна. Деревина
цього дерева.
СПОВИТОК, тка, чол. Те, у що загортають немовля, — пелюшки із сповивачем. // рідко. Те саме, що сповивач.
СТАТОК, тку, чол. - 1. Матеріальна забезпеченість; відсутність нужди; достаток. 2. перев. мн. Матеріальні засоби,
доходи. Ще: майно, власність.
ТІСНИНА, и, жін. Вузька річкова долина з дуже крутими, іноді прямовисними схилами; також вузький прохід між
горами, скелями, стрімчаками; вузький прохід між чим-небудь; взагалі місце, де розташовано багато чогонебудь, густо розміщене щось
ТІСНЯВА, и, жін. розм. 1. Те саме, що тіснота 2. Тиск, давка.
ТЛУМАЧ, а, чол. - той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного
явища, тексту тощо.
ЧОРНИЦЯ, і, жін. 1. бот. Дрібний ягідний дикорослий чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами
- найпопулярніша народна лікарська рослин, ягода цієї рослини.
ЧОРНОБИЛЬ, лю, чол. і розм. лі, жін. Багаторічна трав'яниста рослина з чорнувато-бурим стеблом, різновид
полину; використовується в медицині.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа