close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Сценарій до ювілею школи
«Нам – 35!»
Звучить весела музика, на авансцену виходять діти, починають гратися.
Автор (голос за сценю)
Справа була ввечері,
Робити було нічого,
Хто співав, а хто мовчав,
Андрій ніжкою махав.
Автор: Раптом всім сказав щось Коля:
Коля: Ювілей сьогодні в школі!
Вже аж 10 років вона має,
Ніби квітка розцвітає!
Автор:Тут обурився Андрій.
Андрій: Ні не так, не 10 їй.
Моя мама вчилась тут.
Потім був ще інститут.
Далі я ще народився,
В цій же школі опинився,
Отже, не 10 , точно
Знаю я це остаточно!
Мілена: А татусь мені казав,
Що піонером в школі став,
Їй 25 тоді було,
Святкувало все село!
Поважні гості були тут,
На честь школи був салют!
Автор: Тихо мовила тут Даша
В школі вчилась бабця наша,
А бабусі 50
Значить, школі 60.
( всі починають сваритися , сперечатися)
Директор: Стоп! Не треба сперечатись!
В цьому треба розібратись.
Що за шум і що за гам?
Як не соромно всім вам?
Руку краще підіймайте,
Що не ясно – запитайте.
Коля: Де стояла наша школа?
Андрій: Хто учився тут до нас?
Мілена: Хто усі ці дяді , тьоті?
Даша: Привітать прийшов хто нас?
Директор:Запитань багато в нас
Розібратись прийшов час
Ви на свято завітайте
І історію пізнайте!
( до мікрофона виходить ще один ведучий) Звучить музика.
Вед.І Зашуми, великий зале,
Більше оплесків давай,
Всіх випускників колишніх,
Рідна школо , привітай!
Вед.ІІ Хай лунає наша пісня
На межі тисячоліть.
Зустрічайтесь, покоління,
Многая вам й благая літ!
Вед.І наша зустріч незабутня
Нагадає знов і знов
Про дитинство і про юність ,
Про навчання і любов.
Вед.ІІ Веселіше посміхайтесь,
Як у юності колись
Пригадати шкільні будні –
Шкільні друзі всі зійшлись.
Вед.І Доброго дня, дорогі друзі!
Вед.ІІ Випускники різних поколінь.
Вед.І Ми дуже вдячні вам, що ви знайшли час завітати в гості до нашої ювілярки.
Вед.ІІ Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа. Схиляються до самої покрівлі
сиві тополі. Тихо кружляє пух споминів.
Вед.І Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний
бурхливий потік, прямують сюди діти.
Вед.ІІ І так багато років. Обличчя. . . Обличчя. . . Але ти, школо, пам'ятаєш усіх.
Вед.І Скуйовджених і охайних.
Вед.ІІ Бешкетників і сором'язливих.
Вед.І Веселих і сумних.
Вед.ІІ Випускники з усіх кінців,
З країв усіх довкола,
До нас прийшли сьогодні знов,
Щоб привітати з ювілеєм школу.
Вед.І У нас сьогодні не буденний вечір,
Це свято школи , урочистий злет.
Прийміть же, друзі, теплий і сердечний
Від школи рідної палкий привіт.
( танець «Шкільний вальс» у виконанні ансамблю «Кармен» )
Вед.ІІ В колосках , снігу і жовтім листі,
У квітках і вранішній росі
Закохалась молодість в дитинство,
Заховалось в травах і весні.
Вед.І
Ти мене відкритими дверима
Запросила в храм добра і знань,
Сільська школа, лагідна і мила
Моя радість і моя печаль.
Вед.ІІ Лине час і дні минають
Від дзвінка і до дзвінка,
Ти мене завжди чекаєш,
Школа радості моя.
Вед.І Право відкрити зустріч випускників Ульянівської школи надається випускнику
1977 року___Сербіну Олександру Йосиповичу та випускниці нашої школи , яка в рік
відкриття нової школи в Улянівці йшла до першого класу – це Цибко Оксана
Анатоліївна .
( випускники заходять до зали й дзвонять шкільним дзвоником, піднімаються
на сцену й дзвонять в центрі сцени. Залишають дзвінок на почесному спеціально
відведеному місці)
Вед.І І
Сьогодні нашій школі виповнюється 35 років.
Вед.І Ми розпочали наше свято
Щось схоже вже у нас було
Тож 35 – це мало чи багато
Учбових років відгуло?
Вед.ІІ
І перед кожним ця дилема
Стара як навколишній світ.
Багато – мало. Вічна тема,
Який ти в ній залишив слід.
Вед.І 35 років – це, мабуть, багато, якщо оглянутися назад і оцінити все те, що
зроблено.
Вед.ІІ Але це і мало, якщо вдивлятись вдалечінь, будувати плани на майбутнє і
усвідомлювати , скільки потрібно ще зробити.
Вед.І
В усіх святкові , урочисті лиця
І радісно стурбовані серця
Сьогодні свято – 35 –річчя,
Матуся – школа наша відміча.
Вед.ІІ І ми вітаєм щиро всіх присутніх
Учителів, випускників , гостей.
І хай залишиться у пам'яті майбутніх
Наш славний і чудовий ювілей.
(Виходять наступна пара ведучих.)
Вед.І
На святі присутні почесні гості:
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
Вед.ІІ Далекий 1977 рік. Саме в цей рік відкрилися двері нової світлої середньої школи
в селі Улянівка.
Вед.І Коридори ще пахли свіжою фарбою, новими меблями і в них витав дух юності,
молодецького гарту та великих сподівань.
Вед.ІІ Девізом нашої школи в усі часи було гасло: «Ми навчаємо не всіх, ми навчаємо
кожного».
Вед.І Першим керманичем стала молода, тендітна жінка, енергійний керівник Ніщун
Ніна Олександрівна.
Вед.ІІ Саме їй довелося , як то кажуть обживати нову оселю, облагороджувати
пришкільну територію. Але вона була не одна, а поряд знаходилися надійні і вмілі
помічники – вся педагогічна сім'я – наші наставники, яких ми раді бачити на нашому
святі.
Вед.І Саме їм, нашим наставникам, нашим вчителям-ветеранам завдячуємо тим, що
шкільні традиції передаються із року в рік. Скільки дитячих сердець пройшло через
їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців.
Вед.ІІ Най почесніші гості нашого світа – наші ветерани педагогічної праці. Але вони
молоді душею. Девізом їхнього життя стали слова: «Нам ніколи не буде 60, лише 4 рази
по15».
Вед.І Ви пішли зі школи на заслужений відпочинок, але назавжди залишилися
некоронованими королями та королевами, підкорившими розум та серця своїх учнів.
Вед.ІІ Друзі, по-моєму наше свято розпочалось дуже вдало. І ми запрошуємо до слова
господиню цього свята, директора Ульянівської школи І-ІІІ ступенів Ракочу Тетяну
Миколаївну.
( виступ директора, вручення подяк та квітів вчителям-ветеранам)
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
Вед.І Тож запрошуємо до слова вас, шановні ветерани педагогічної праці.
( вчителі виступають із привітальним словом , звучить пісня у виконанні вчителівветеранів)
Вед.І Стоять на святі гості урочисті,
Про долю школи , певно, гомонять.
І, мабуть, у хвилину цю врочисту
Слова напуття хочуть нам сказать.
Вед.ІІ Слово надається нашим дорогим гостям
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
Вед.І Шановні друзі, зараз ви побачите художній номер, який народився ще в
___1989_____році . Цей номер неодноразово зривав овації жителів нашого села,
викликав захоплення акторською майстерністю, тому зустрічаємо справжніх акторів
нашої школи.
( сценка «За двома зайцями» у виконанні Карпенка Миколи Михайловича та
Подольян І.І..)
Вед.І І Наша школа завжди відзначалася талантами своїх юних вихованців.
Вед.І І ми сподіваємось, що танець у виконанні молодшої групи ансамблю «Кармен»
буде безперечним доказом вищесказаного.
( танець ансамблю «Кармен»)
Вед.ІІ Скільки сил,здоров'я, скільки любові віддає школі директор . Це керманич,
який веде за собою. Це людина, яка дбає про своїх педагогів і учнів школи. А зараз
запрошуємо на сцену гостей – колишніх директорів школи - Ніщун Ніну
Олександрівну та Карпенка Миколу Михайловича. Наші вітання вам, шановні.
( виступ директорів)
Вед. І Дякуємо за привітання. Зичимо вам здоров'я, довгих років життя. Для вас
звучить пісня «Вчителі» у виконанні учениць нашої школи:
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
Вед.І І Ми хочемо привітати тих вчителів , які в різні часи працювали в стінах нашої
школи, віддаючи дітям тепло своїх сердець.
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
Вед.І Яке воно вчительське життя? Можливо, наступний художній номер у виконанні
учнів школи Уса Леоніда та Саргсян Руслани розкаже нам про це.
( сценка «Отелло і Дездемона»)
Вед.ІІ Шкільні роки не забудуться ніколи,
Вони, як сонце, як малиновий дзвін.
Всім випускникам нашої рідної школи
Разом: Сердечний доземний уклін!
Вед.І Шановні випускники! Ваші стежки – дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка
повернула вас в дитячо-юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи.
Вед.ІІ Тут все , як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі. . . Та ви вже не
ті. . .
Вед.І За вами – дороги життя, такі різні і такі нелегкі. . . Як посивіли ваші вчителі.
Ніхто не в силах зупинити час.
Вед.ІІ Та сьогодні вам належить творити диво: ви не тільки зупините час, ви повернете
його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки,
пробуджуючи в кожному серці веселкові надії. То ж бажаємо вам приємної мандрівки в
шкільні роки!
(Звучить музика, на фоні музики ведучі називають випуски)
Вед.І По всіх світах мене носило,
Крутило, гнуло у дугу.
Та фіолетове чорнило
Я й досі бачу на снігу.
Вед.ІІ Просимо піднятися випускників 1977 -1981 років
Вед.І До школи хочеться, до школи
Знов забагнулося туди,
Де вітер сіпає за поли,
Плете і плутає сліди.
Вед.ІІ Просимо піднятися випускників 1982 – 1986 років
Вед.І
Дитинство не міняється у школі,
Єдина зміна – це, звичайно, ми
А ми міняємось, хто швидко, хто поволі,
І вже стаєм дорослими людьми.
Вед.ІІ Просимо піднятися випускників 1987 – 1991 років.
Вед.І У далекі спогади верніться,
В шкільну історію ввійдіть.
Ви до школи серцем пригорніться,
Дивний спокій для душі знайдіть
Вед.ІІ Просимо піднятися випускників 1992 – 1996 років.
Вед.І Нас розлучили надовго роки,
Та ви повернулися на рідний поріг.
Тебе не забути ніколи,
Рідна школо – початок доріг.
Вед.ІІ Просимо піднятися випускників 1997 – 2001 років.
Вед.І
А дзвоник знову весело лунає
І знову галас, пустощі і крик.
Ідуть уроки. . . Тут ідуть уроки.
І так щодня. І так із року в рік.
Вед.ІІ
Вед.І
Просимо піднятися випускників 2002 – 2006 років.
Шкільне дитинство дзвоником злетіло.
Давно доросле почалось життя ,
Здається , вчора атестати вам вручили
І не знайти в минуле вороття.
Вед.ІІ
Вед.І
Просимо піднятися випускників2007 – 2012 років
О школо рідна!
Ти як зірка в небі
Серед складних космічних поєднань.
Ми тягнемося завжди всі до тебе,
Прийми слова подяки і вітань!
( звучить піонерський горн і стукіт барабанів, виходять піонери, рапорт здають
старшому піонервожатому – нинішньому сільському голові – Ракочій Меланії
Миколаївні)
Вед.І Вам не здається, шановні випускники, що це якесь дежавю, тобто з нами це
колись вже відбувалось.
Вед.ІІ Таке враження, що ми перенеслись в минуле. Мабуть, нашим випускникам є що
згадати зі свого шкільного життя.
Вед.І Слово мають випускники минулих років( поставити їх разом і надати слово
почерзі)
Вед.ІІ
Прекрасний був парад учителів та учнів
Але нас пам'ять знову повертає
До спогадів про тих, хто вже пішов
Нам погляду їх так не вистачає
Вед.І
Шкода, що рідіють наші ряди. . . .
І багатьох ми не дорахувались,
Покликали їх в вирій журавлі,
А ми назавжди з ним попрощались.
Вед.ІІ
Але смутку у серці немає
Вони з нами, хоч землю покинули.
До небес ми привіт надсилаємо
З мовчазним і скорботним укліном.
Звучить пісня «На могилі моїй посадіть молоду яворину. . .», на екрані демонструються
слайди і прізвища тих учителів та учнів, які пішли з життя)
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
Вед.І
Ми здоров'я бажаєм живим
Не поспішайте в той клин журавлинний
На землі хочем бачити вас
Енергійних , наповнених сил.
Вед.ІІ Погляд на шкільне життя у кожного покоління учнів різний. Із великою надією,
з захопленням, із радістю та натхненням приходять першокласники; з роздратуванням
та розчаруванням дивляться на шкільне життя семи чи восьмикласники, і зовсім поіншому розуміють це випускники.
1-класник: Я буду добре в школі вчитись,
Щоб всі науки упізнать.
Читати виразно, співати,
Писати гарно, малювать!
8-класник: Я так не хочу в школі вчитись,
Хіба що бігать і гулять.
Дівчат за коси потягати,
І з хлопцями футбол пограть.
11-класник Я хочу так у школі вчитись,
Бо тут є місце погулять,
Поспати трохи, покурити,
Дівчат за ніженьки хапать.
А ви, малеча, підростайте,
На це в вас буде час, жага.
І зовсім скоро ви узнайте,
Що вчитись в школі – це «лафа»!
Вед.І
Шановні випускники, ви з висоти своїх років , скажіть, чим для вас була
школа, або візьміть участь в нашому інтерв'ю для шкільної газети.
-
Чи пам'ятаєте свою першу вчительку? Як її звали?
В які азартні ігри ви грали на перервах?
Хто був завучем ?
Хто був головою ради дружини?
Ким мріяли стати, коли навчались у школі? Чи збулась ваша мрія?
Які пісні були популярними у ваш час?
(Ведучий звертається до всіх випускників пригадати пісні дитинства.)
Звучать карооке-мелодії пісень: «Голубой вагон», «Пусть бегут неуклюже», «Когда
уйдем со школьного двора».
Вед.ІІ А зараз ,шановні вчителі , дозвольте у вас взяти інтерв'ю:
-
Скільки випускників було у вас за час педагогічної роботи?
Кого з випускників ви запам'ятали і чому?
Чи не сниться вам школа, дітвора?
У якій бік відкриваються двері у кабінет директора?
Чи вбачаєте ви в своїй дочці теж педагога?
Хто вам найбільше запам'ятався з молодих вчителів?
Як ви вважаєте, чи достатньо уваги, тепла , ніжності ви віддаєте своїм дітям?
Вед.І Ми дякуємо за відверті та щирі відповіді. Я впевнена, що згадалися вам
сьогодні і перша вчителька, і перша «2» і «5» - «12», перший танець і перший
поцілунок. Бо все те вперше було в школі , у цих просторих класах і шумливих
коридорах.
(звучить лірична мелодія, виходить пара , взявшись за руки)
Сценка «Зустріч»
- Я стискую руку білу
Отак, як колись було.
Це скільки вже літ пролетіло
Це стільки ж води утекло.
Ми іншими зовсім стали,
Лиш небо – таке голубе.
А як я . . . тебе кохала?
А як я . . . любив тебе. . .
Кохала . . . Невже кохала?
Любив. . . Та невже любив?
- Так чом же ти не сказала?
- Так, чому ж ти не говорив?
Валя зім'яла в жмені
Краєчок густої коси,
Чую: «Дочка у мене. . »
- Дочка? А у мене - син.
. . .Буває усе на віку,
Час недаремно мина.
Може твою дочку
Син мій колись покоха?
Може ітимуть діти
Плі-о-пліч в житті своїм
Та тільки ніхто у світі,
Ніхто не розкаже їм.
Ні люди, ні клени опалі,
Ні небо оце голубе,
- І як ти мене кохала. . .
- І як любив мене.
( танець «Румба»)
Вед.ІІ Наша школа – світла оселя, у якій завжди панують порядок і чистота.
Дбайливі руки працівників – господарників кожного дня піклуються про те, щоб тут
було затишно і приємно навчатись і відпочивати. У кожного у вас у пам'яті «тьотя
Валя», тьотя Галя, тьотя Катя, які постійно щось труть , метуть, миють.
Вед.І Із словами подяки до вас звертається директор школи Ракоча Тетяна
Миколаївна.
( вручення подяк)
Вед.ІІ А ще багато хто з вас пам'ятають запах шкільної котлети зі скибочкою хліба.
Ось і сьогодні: якщо діти зголодніли, про них завжди піклуються працівники шкільної
їдальні.
( вручення подяк)
Вед.І А хто з вас не шукав спасіння у медичному кабінеті, де чарівниці в білому халаті
знімали головний біль добрим словом і рятувала всіх бажаючих від уроків
фізкультури та ДПЮ
( вручення подяк медичним сестрам)
Вед.ІІ Шановні працівники , прийміть у подарунок танець.
Вед.І Чи знаєте ви , що в житті нашої школи можна віднайти такі цікаві факти
Вед.ІІ Працювали і працюють на вчительській ниві подружжя Лисиць – Григорій
Та Ольга Йосипівна. А також подружжя Галущаків – Андрій Йосипович та Галина
Михайлівна.
Вед.І Продовжують династію вчителів у 2 поколінні Калюжна Ольга Василівна та
Калюжна Марія Василівна.
Вед.ІІ За роки свого існування наша школа може по праву гордитися і пишатися
своїм золотим та срібним фондом:
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
( танець у виконанні Бахтія О. та Бахтій А.)
( виходять ведучі учні)
Вед.І Школа починається з учителя.
Вед.ІІ Вчитель. . . Таке дзвінке , ніжне, світле слово. Водночас це слово закликає до
праці, до дії, творчого пошуку, самовизначення.
Вед.І Хочеться сказати , що в даний час школа здобула пошану, славу і завдяки
вчителям , які тепер у ній працюють.
Вед.ІІ це все завдяки вчителям нашим рідним
У нас їх 19 прекрасних і гідних.
Щодня вони диво несуть в юні душі
Знаннями їх розум збагачувати мусять.
Вед.І Мабуть, велике воно – учительське серце, коли на стільки вистачає його. Та й
частіше , ніж інше, болить воно ночами, бо вміщується в ньому біль і радість всіх
вихованців.
Вед.ІІ Огляньтеся довкола себе, шановні : зерна добра і правди, які ви
посіяли,проросли щедро у ваших учнях, що пам'ятають і люблять вас.
( виходить директор школи – преставляє вчительський колектив)
Директор: Школа – як корабель, який пливе безмежними просторами знань і науки. На
чолі цього корабля стоїть директор. Та всі зусилля його будуть марними ,якщо поряд не
буде згуртованої надійної команди. Я хочу назвати сьогодні всіх тих, хто несе знання
вашим дітям, хто виховує їх і дає корисні поради , до кого сьогоднішні учні
Ульянівської школи щодня з радістю і задоволенням поспішають прийти.
Вед.І Низький уклін, тобі учителю, за твій невтомний і благородний труд! А
подарунком для вас буде пісня «Вчителько моя, зоре світова. . . », яку співали, співають
і будуть співати ще не один десяток літ.
( пісня «Вчителько моя»)
( танець у виконанні Лалача К. та Лалач М.)
Вед.І Сьогоднішня зустріч – не остання в історії школи. Пройде ще не один десяток літ
і нинішнє покоління з теплотою в серці згадуватиме її. Для того, щоб традиція
продовжувалась.
Вед.ІІ Шкільний дзвоник, що лунає протягом 35 років сповіщає про початок і кінець
уроку, навчального року та не про кінець зустрічі. І все-таки ми не можемо не дати
символічний останній дзвоник, що стане логічним завершенням сьогоднішньої зустрічі.
Вед.І Право закрити ювілейне свято шкільним дзвоником надається майбутнім
випускникам – учням 11 класу ___________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
( дзвонять майбутні випускники )
Вед.ІІ І буде сороковий й п'ятдесятий
Не за горами ювілей,
І школа знов його відмітить,
Збере у залі цій гостей.
Вед.І
О, школо, люба, в серці ти навіки,
Домівка рідна, милий серцю край,
Тебе ми не забудемо ніколи.
Нас , рідна школо, завжди зустрічай.
( звучить музика , до зали вносять святковий торт із свічками)
Вед.ІІ Право погасити іменинні свічки надається нашому майбутньому – нашим дітям.
Вед.І Дай вам, Боже, у мирі проживати
Щоб завжди руки мали ремесло,
Щоб працювали завжди в Україні,
Щоб легко і щасливо вам було.
Вед.ІІ Ми завершуємо наше свято –зустріч, від щирого серця, від усієї душі бажаємо
всім вам доброго здоров'я , сімейного благополуччя , міцних родинних зв'язків,
веселих зустрічей з колишніми однокласниками. Пам'ятайте ! ви завжди бажані гості в
нашій школі.
Вед.І Дорогі випускники Ульянівської школи!
Повертайтесь до рідної школи,
Повертайтесь у будь-який час.
Вона вас не забуде ніколи
Двері завжди відкриє для вас.
Вед.ІІ Нехай любов незгасно світить
Хай сонце радісно сія
Для всіх випускників найкращих
Лунає пісня ця дзвінка.
( звучить фінальна пісня «Моя країна»)
Вед.І Дорогі випускники! Запрошуємо всіх вас до шкільної їдальні на солодкий
сюрприз.
Вед.ІІ Також ви можете пройтися коридорами нашої школи, зайти у свої класи і на
другому поверсі побачити Алею шкільних років.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа