close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Роботу виконав: учень 9-А класу
Миколаївської Загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №3
Губський Руслан Олександрович
Керівник проекту: вчитель історії
Бессонов Олександр Сергійович
 Проаналізувати І етап Другої світової війни.
 Визначити ключові причини та обставини початку
війни.
 Дослідити та порівняти конкретні події цього
періоду.
 Поглибити знання з історії.
 Зробити власні висновки, на основі опрацьованої
інформації.
 Вступ.
 І. Передумови та початок Другої світової війни:
а) Причини початку війни. «Пакт Молотова - Ріббентропа»;
б) Початок війни. «Дивна війна»;
 ІІ. СРСР на І етапі війни:
а) Події 17 вересня 1939р;
б) Радянсько-Фінська війна;
 ІІІ. Німеччина та її союзники:
а) «Блискавична» війна у Західній Європі;
б) Німеччина та Франція;
 ІV. Результати І етапу війни:
а) Причини перемог Німеччини у 1939-1941рр.;
б) Підготовка до нападу на СРСР;
в) Створення плану “Барбаросса”;
 Висновок.
Ця тема була обрана Мною, щоб
нагадати всім нам страшні події Другої
світової війни, яка назавжди залишила свій
відбиток в історії. Лише в період І етапу
нападу німецько-фашистських військ та їх
союзників було зруйновано сотні міст,
вбито тисячі людей.
Сьогодні, коли в нашій країні йдуть
бойові дії, як ніколи треба подбати про
збереження мирного неба над головую,
щоб ні в якому разі не повторити сюжет
жахливої війни, що сколихнула увесь світ в
першій половині ХХ століття.
Парадокс історії. Кожне нове століття
починалось на землях України з війни.
По-перше: несправедливість
Версальської системи поставила
багато народів у принизливе
становище, сприяла приходу до влади
сил, що прагнули реваншу та нового
переділу світу. Найбільшою мірою це
проявилось у політиці Німеччини,
Італії, Японії. Вони і стали основними
ініціаторами війни.
По-друге: економічна криза 1930-х рр.
загострила суперечності між країнами
світу, що позбавило їх можливості
об’єднати зусилля у боротьбі за
збереження миру. Систему безпеки,
створену в 1920-ті рр., було
зруйновано.
По-третє: розв’язанню війни сприяла
політика урядів Англії та Франції,
спрямована на «умиротворення»
агресора, а також «ізоляція» США, які,
оголосивши про нейтралітет,
фактично самоусунулися від впливу на
розвиток подій у світі.
По-четверте: багато «західних»
істориків намагається звинуватити у
розв’язанні війни СРСР, який,
підписавши пакт «про ненапад» і
«таємний протокол» до нього, відкрив
шлях Німеччині для нападу на
Польщу.
Пакт Молотова-Ріббентропа - розрахована на 10 років
міждержавна угода, підписана в перші години 24 серпня 1939
року (у документі зазначена дата 23 серпня) у Москві
міністром закордонних справ Німеччини Йоахимом фон
Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів,
народним комісаром закордонних справ СРСР В’ячеславом
Молотовим у присутності посла Німеччини Вернера фон
дер Шуленбурга та члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря
ЦК ВКП(б), члена Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа
Сталіна.
Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті
Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та давав можливість
повернення Радянським Союзом втрачених Росією у Першій світовій
війні територій. Таємним додатковим протоколом визначались
сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ
Польщі між ними при очікуваному у ті дні нападі Німеччини. Можна
по різному дивитись на його зміст. Як що пригадати концепцію
Західних демократій- «направити агресію на Схід». То для СРСР це
був шанс відтягнути війну, як що Захід не хотів зупигити Гітлера.
1 вересня 1939 року Німеччина
та Словаччина розпочали військову операцію
проти Польщі. У відповідь Велика Британія і
Франція (а слідом за ними й залежні від них
країни), згідно з попередніми домовленостями з
польським урядом, 3 вересня 1939 року оголосили
війну Німеччині, з локального конфлікту між
Період війни між 3 вересня 1939 р. та 10
Німеччиною та Польщею війна переросла у
травня 1940 р. дістав назву «дивна війна»,
світову.
Наступ німецьких військ розвивався за планом.
оскільки, формально оголосивши
війну, жодна сторона її фактично не вела.
Польські війська виявилися слабкою військовою
силою порівняно з узгоджено діючими танковими
Французькі війська
з'єднаннями та люфтваффе. На Західному фронті
вичікували за лінією Мажіно (110 дивізіям
союзні англо-французькі війська не проявляли
активності.
французів протистояли
23 німецькі). На захід від бельгійського
кордону аж до самого
Північного моря союзники споруджували
нову лінію укріплень.
Знову напрошується висновок – «на Сході» воюйте
собі.
У той час, як Німеччина проводила воєнні
дії на Заході, СРСР «упорядковував» свою
«зону впливу», відведену йому за таємними
протоколами.
Наступ радянських військ на територію
Західної України і Західної Білорусії був
неоднозначно сприйнятий населенням. Одна
частина вітала Червону Армію як
визволительку, інші – сприймали її як
окупантіва. Але це було об’днання України – Соборність.
На основі звернення Народних Зборів позачергова
сесія Верховної Ради СРСР у листопаді 1939 р. Прийняла
закон про включення Західної України до складу СРСР і
возз’єднання її з Українською РСР. На території Західної
України було створено шість областей: Львівська,
Станіславська (згодом Івано-Франківська), Волинська,
Тернопільська, Рівненська й Дрогобицька, яку в 1959 р.
було об’єднано з Львівською. Аналогічно вирішилась
доля Західної Білорусії, яка увійшла до складу
Білоруської РСР.
Радя́нсько-фі́нська війна́, або Зимо́ва війна́ — збройний конфлікт між СРСР і Фінляндією в
період з 30 листопада 1939 року по 13 березня 1940року. На думку низки істориків —
наступальна операція СРСР проти Фінляндії з метою окупації Скандинавської країни під час Другої
світової війни. У радянській і частині російської історіографії ця війна розглядалася як окремий
двосторонній локальний конфлікт, що не є частиною Другої світової війни, так само як і бої на річці
Халхин-Гол.
На світанку 30 листопада 1939 р. значні сили
радянських військ розпочали воєнні дії проти Фінляндії.
Угруповання радянських військ налічували 240 тис. військових,
1915 гармат, 1131 танк та 967 бойових літаків. Сорокатисячна
фінська армія мала на своєму озброєнні 400 гармат, 60 танків і
270 літаків. Поспіхом розроблений план агресії і райдужні
настрої призвели до того, що радянські дивізії у повному складі
потрапляли в оточення. 30 грудня наступ радянських військ
припинився. 11 лютого 1940 р. розпочався другий наступ
радянських військ, який завершився проривом лінії
Маннергейма.
У наступальних діях брали участь 1,5 тис. танків і 3 тис.
літаків. Ціною великих втрат (234 тис. осіб убито, поранено,
обморожено і взято в полон) радянські війська домоглися
перемоги і головнокомандуючий фінською армією К.
Маннергейм змушений був дати згоду на початок мирних
переговорів
Чого домоглись?
Так, СРСР відтягнув кордон від Ленінграда.
Але увесь світ побачив слабкість Червоної Армії.
Крім того Сталін нажив собі нового ворога Фінляндію, а Гітлер
зрозуміло союзника.
Німці, успішно використавши тактику бліцкригів*,
продовжили окупацію інших європейських країн. 9 квітня 1940
р. Гітлерівські війська без оголошення війни напали на Данію
та Норвегію (операція «Везерські навчання»). Відразу після
нападу Данія капітулювала, Норвегія вчинила опір агресії. Але
спроби були марними. Уся країна з її незамерзаючими
фіордами була окупована гітлерівськими військами. 10 травня
1940 р. німецька армія вторглася в Бельгію, Голландію і Люк
сембург. Англо-французькі війська прийшли їм на допомогу.
Ще 15 травня капітулювала Голландія, 28 травня склала зброю
бельгійська армія. Спроби англо французького командування
організувати контрудари не мали успіху.
Блі́цкриг (нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — створена на початку XX століття теорія ведення
швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога досягається в строки, що обчислюються
днями або місяцями, перш ніж противник зуміє відмобілізувати і розгорнути свої основні
військові сили.
Під впливом успіху німецьких військ Італія, яка
прагнула взяти участь у поділі Франції, оголосила
війну союзникам. 5 червня німецькі війська
розпочали
наступ на Південь. Спроби генерала Ш. де Голля
організувати лінію оборони на підступах до Парижа
успіху не мали. 10 червня уряд Франції переїздить до
міста Бордо, а 14 червня німці увійшли в Париж.
Уряд Франції подав у відставку. Новий голова
уряду маршал А. Ф. Петен звернувся до
німецького командування з
проханням про перемир’я. 22 червня в Комп’єнському
лісі в доставленому з музею штабному вагоні
маршала Ф. Фоша було підписано перемир’я.
(У цьому вагоні в1918 р. Німеччина підписала
перемир’я, яке означало поразку останньої у
Першій світовій війні.) Так «бласкавично»
була захоплена найбільша країна в Європі.
Політика «умиротворення» виявилась хибной.
Застосування Німеччиною
концепції бліцкригу
(«блискавичної війни»), що
давало їй переваги якщо
противник значно переважав
у військовій силі та техніці.
Чітка взаємодія родів військ
німецької армії, особливо
танків та авіації.
Німеччині вдалося уникнути
війни на два фронти.
Англія та Франція,
сподіваючись досягти
мирних домовленостей,
поступилися стратегічною
ініціативою Німеччині,
надаючи перевагу
оборонним діям.
Мобілізація усіх ресурсів
Німеччини на війну.
27 вересня 1940 р. Німеччина, Італія та Японія уклали Троїстий
пакт. Таким чином було завершено формування блоку агресивних
держав і розподіл між ними сфер впливу. Німеччина розпочала
підготовку до війни з СРСР (завдання на розробку плану війни проти
СРСР було дано генерал-полковникові Ф. Гальдеру наприкінці липня
1940 р.). Щоб якось утримати СРСР в полі зору своєї політики до
вирішення ситуації з Англією, А. Гітлер вдався до складної
дипломатичної гри. У жовтні 1940 р. він надіслав Й. Сталіну листа із
запрошенням здійснити офіційний візит. Пропозицію було прийнято.
12 листопада 1940 р. до Берліна прибув нарком закордонних справ
СРСР В. Молотов. Зустріч радянської делегації було організовано на
вищому рівні: під склепіннями берлінського вокзалу велично лунала
мелодія «Інтернаціоналу» (гімну СРСР), по всьому місту майоріли
радянські й німецькі прапори. В. Молотов був прийнятий
безпосередньо А. Гітлером. Під час розмови А. Гітлер запропонував
СРСР приєднатися до Троїстої угоди для ведення спільних бо-йових
дій проти Великої Британії, пообіцяв СРСР вихід до Перської затоки,
передачу нафтових промислів на півдні Ірану. Німеччина також брала
на себе зобов’язання врегулювати відносини між Туреччиною і СРСР у
питаннях ви-користання Чорноморських проток. Такі німецькі
пропозиції були позитивно сприйняті радянським керівництвом, яке
навіть почало підготовку до «кидка на Південь». Таким чином, А.
Гітлеру вдалось виграти час для підготовки нападу на СРСР у зручний
для нього час.
План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва
плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР. Свою назву план
отримав від прізвиська імператора Священної Римської імперії Фрідріха I
Барбаросси, відомого своїми загарбницькими війнами. Розробка плану була
розпочата в липні 1940 року. Остаточний варіант затверджений 18
грудня 1940 року. План «Барбаросса» передбачав швидкоплинну військову
кампанію з повним розгромом Червоної Армії та захопленням європейської
частини СРСР по лінії Волга - Архангельськ (т. зв. лінія А—А).
Основні цілі:
1. Швидко розгромити Червону Армію або принаймні
зайняти таку територію, яка убезпечить Берлін і Сілезький
промисловий район від авіанальотів радянської авіації та
дозволить проводити бомбардування промислових центрів
противника.
2. Розгромом СРСР примусити Велику Британію визнати
гегемонію Німеччини у Європі.
3. Утворити ряд підконтрольних держав — Українську
державу, федерацію Прибалтійських держав, Білорусь.
4. Збільшити територію Фінляндії до Білого моря.
Отже, проаналізувавши історичні матеріали, я дійшов
висновку: Друга світова війна – прояв особливої
жорстокості та підступності з боку фашистської
Німеччини та її союзників. Хоча СРСР в І етапі війни
також виявляв певну агресію, але все ж таки саме
Червона Армія визволила усю Європу від загарбників,
включаючи й нашу Україну. Ми маємо берегти пам’ять
про героїв, які не шкодували власного життя, заради
життя інших.
Особисто Мені, було дуже цікаво провести паралелі з
сучасністю. Складається думка : наскільки велику роль
може відігравати світова спільнота у запобіганні і
навпаки розв’язуванні будь якого конфлікту.
 http://litopys.com.ua
 https://sosntehistoriya.wordpress.com
 http://uk.wikipedia.org
 http://library.kiwix.org
 http://hvylya.net
 http://doc-videos.ru
 http://etvnet.com
 http://livehistory.su
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа