close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

Оксиди неметалів

код для вставкиСкачать
бібліотека вчителя
бібліотека вчителя
Оксиди неметалів
Б. Д. Стьопін, Л. Є. Алікберова*
Продовження. Початок у № 18 (270) —
20 (271)
Розділ 4
а потім додав сульфатну кислоту. Усі побачили,
як із прозорої рідини випадає білий осад. Розкрийте секрет дослідів Деві.
4.2. Чудові перетворення солі Купруму
Основні й амфотерні оксиди — батьки
гідроксидів
Основні й амфотерні оксиди — це сполуки металів і амфотерних елементів із киснем. Узаємодіючи
з кислотними оксидами або кислотами, такі оксиди утворюють солі. Деякі з основних оксидів можуть реагувати з водою, перетворюючись на сильні
основи — луги. Першим основним оксидом, з яким
мала справу людина, був кальцій оксид СаО — негашене вапно, яке утворюється під час випалу вапняку (кальцій карбонату CaCO3). Майже одночасно (а може, і раніше) люди довідалися про інший
оксид, амфотерний. Це був дорогоцінний камінь рубін, алюміній оксид Al2O3 , прозорі кристали якого
мають криваво-червоний колір через домішку хром
оксиду Cr2O3 . Рубіни з незапам’ятних часів прикрашали корони володарів — царів, королів, султанів...
4.1. Забавки аристократів
1808 р. в Лондоні з’явилася нова мода — відвідувати по четвергах лабораторію президента
Королівського товариства (Англійської академії
наук) Гемфрі Деві й спостерігати хімічні досліди. Звичайними відвідувачами лабораторії були
молоді аристократи. Деві таким відвідуванням
не перешкоджав. Нещодавно він відкрив новий
хімічний елемент, одержав його у вигляді металу
й визначив формулу його оксиду ЕО. І от черговий ефектний дослід: Деві запалив свічку й висипав зі шпателя в полум’я трохи білого порошку
оксиду ЕО. Негайно вогонь забарвився в зелений
колір. Потім Деві нагрів білий порошок у струмі повітря, і всі побачили, що колір порошку не
змінився, збільшився тільки його об’єм. Тоді Деві
підвищив температуру прожарювання й направив
вихідний отвір реторти з білим порошком на тліюче вугіллячко. Вугіллячко спалахнуло й зайнялося яскравим полум’ям. Деві показав іще один
дослід: розчинив оксид ЕО в хлоридній кислоті,
До блакитного водного розчину купрум(ІІ) сульфату CuSO4 додали розчин лугу; випав блакитнуватий осад. Помилувавшись на нього, до сумі­ші додали гідроксиламін NH2OH і виявили, що осад став
цегляно-червоним. Його відокремили від розчину,
промили водою, а потім обробили розведеною сульфатною кислотою. Осад не зник, а немовби став навіть іще червонішим. При цьому сульфатна кислота набула блакитного кольору. Що це за перетворення?
4.3. Різнобарвні опади Парацельса
Лікар і алхімік Теофраст Парацельс (1493–
1541) писав в одній зі своїх книг, як він нагрівав
солі — нітрати якогось елемента-металу — й одержав порошок червоного кольору — «червоний
преципітат». Утворення червоного порошку супроводжувалося виділенням червоно-бурого газу.
Діючи на ті самі солі у водному розчині лугом, Парацельс одержав в одному випадку жовтий осад,
ідентичний за складом «червоному преципітату»,
а в іншому — осад чорного кольору. Всі ці дивні
продукти під час тривалого прожарювання зникали без сліду, тільки свічки, які стояли поряд із
ретортами для прожарювання, горіли незвичайно
яскравим полум’ям... А ще Парацельс виявив, що
червоний і жовтий осади хімічно розчиняються
в хлоридній кислоті з утворенням дуже отруйної
сполуки, добре розчинної у воді. Через 400 років
хіміки дізналися, що ця отруйна речовина в розчині не піддається скільки-небудь помітній електролітичній дисоціації. Що ж одержав Парацельс?
4.4. Виверження зеленого попелу
Школярі прибирали в хімічному кабінеті й виявили в кутку шафи склянку з оранжевими кристалами. Замість етикетки на банці був наклеєний
папірець із написом: «Дослід 31. Нітроген(–ІІІ) +
хром(+VI). Підпалити». Що ж у банці?.. Цікавість
* Степин Б. Д. Занимательные задания и эффектные опыты по химии / Б. Д. Степин, Л. Е. Аликберова. — М.:
Дрофа, 2002. — 432 с.: ил. — (Познавательно! Занимательно!)
№ 4 (16) квітень 2015 р.
28
ХІМІЯ. Позакласна робота
бібліотека вчителя
узяла угору над обережністю, і діти висипали трохи кристалів у порцелянову чашку й підпалили їх
сірником. Кристали задимилися, і раптом із чашки почали стрімко вилітати розпечені до червоності часточки, які осідали навколо у вигляді зеленого «попелу». Поясніть цю подію.
4.5. Тигель і перстень
Як опинився золотий перстень у старого професора? О, це ціла історія із часів його студентської юності... Одного разу на вечірці син багатого власника пароплавної компанії, що над міру
розвеселився, заявив, що в нього є надміцний тигель зі сплавленого корунду — алюміній оксиду
Al2O3 . Він готовий посперечатися на свій золотий
перстень, що цей тигель не зіпсує ніякий хімічний реактив. Наступного дня один зі студентів
у присутності сперечальника і його друзів опустив
тигель разом із перснем у безбарвний розплав якоїсь речовини, і незабаром усі побачили, як тигель
зник, а золотий перстень опустився на дно посудини з розплавом. Що ж сталося з тиглем?
4.6. Втрата і знахідка
Ця подія відбулася більше 3000 років тому.
Прославлений грецький художник Нікій очікував
прибуття замовлених ним свинцевих білил з острова Родос у Середземному морі. Корабель із фарбами прибув до афінського порту Пірей, але там
зненацька спалахнула пожежа. Полум’я охопило
й корабель Нікія. Коли пожежу загасили й витягли на берег те, на що перетворився корабель,
засмучений Нікій підійшов до обгорілих бочок із
білилами. Видаливши шар вугілля й золи, художник виявив під ними яскраво-червону речовину.
Так неочікувано Нікій став власником великої
партії чудової червоної фарби. Що сталося з білилами під час пожежі?
до +7. Коричневий манган(ІІІ) оксид має склад
Mn2O3 і деякі дуже цікаві властивості. Якщо обробити Mn2O3 надлишком концентрованої сульфатної кислоти, утворюється блідо-рожевий розчин, а на дні колби з’являється чорний осад. Під
час нагрівання цієї колби осад зникає й виділяється безбарвний газ, який підтримує горіння.
Якщо обробити Mn2O3 концентрованою хлоридною кислотою, виділяється жовто-зелений газ із
різким запахом, який викликає почорніння фільтрувального папірця, змоченого розчином калій
йодиду. Яких перетворень зазнає під час цих реакцій Mn2O3 ?
4.9. Оксиди німецьких хіміків
Німецькі хіміки Юстус Лібіх (1824 р.) і Фрідріх Штромейєр (1832 р.) одержали й дослідили
оксиди двох елементів, що, як з’ясували пізніше,
належать до однієї й тієї самої групи Періодичної системи Д. І. Менделєєва. Оксид Штромейєра
утворений найважчим із нерадіоактивних елементів. Оксид Лібіха утворений елементом, атомний
номер якого на 32 одиниці менше, ніж в елемента
в оксиді Штромейєра. Обидва оксиди однотипного
складу, майже нерозчинні у воді, взаємодіють із
4.7. Однакові, але... різні
Рубін і сапфір — прозорі мінерали, дорогоцінне каміння рідкісного блиску, які за твердістю
поступаються тільки алмазу. Рубін — кривавочервоного кольору, а сапфір — чудесного синього. Рубін і сапфір суперничають між собою за красою, перевершуючи все інше дорогоцінне каміння. Який хімічний склад цих каменів?
4.8. Все може бути!
Елемент Манган може приймати в сполуках
найрізноманітніші ступені окиснення — від +2
ХІМІЯ. Позакласна робота
29
Епіграфи до уроку
Розум полягає не лише в знаннях, але
й у вмінні їх застосовувати.
Аристотель
Вивчати хімію — пізнавати закони вищої
форми об’єктивної реальності.
М. Бертло
Хімія серед наук про природу посідає місце між фізикою й біологію.
Ф. Кекуле
Без знань хімії не можна набути цілісного уявлення про загальну наукову картину
світу.
Е. Фішер
Самі працюючи, ви зробите все й для
близьких, і для себе, а якщо під час праці
успіху не буде, буде невдача — не лихо, пробуйте ще.
Д. І. Менделєєв
Л. М. Кравченко, учитель хімії
Головачанського НВК, с. Головач,
Полтавський р-н, Полтавська обл.
№ 4 (16) квітень 2015 р.
бібліотека вчителя
хлоридною кислотою. Далі починаються відмінності: оксид Штромейєра жовтого кольору й, на
відміну від білого оксиду Лібіха, реагує із сильними кислотами у водному розчині й не взаємодіє
з лугами. Оксид Лібіха, навпаки, не розчинний
у кислотах (крім хлоридної), зате реагує з лугами,
утворюючи розчинні гідроксокомплекси. Про які
оксиди йдеться?
4.10. І зелень, і синь...
Одна з безлічі яскраво забарвлених сполук елемента — це його оксид E2O3 зеленого кольору.
На основі цієї речовини роблять найбільш міцні
та світлостійкі фарби, які не піддаються дії шкідливих домішок в атмосфері. Крім живопису, цей
оксид широко застосовують для розпису порцеляни. Його наносять на поверхню злегка обпаленого
порцелянового виробу, покривають шаром глазурі
та здійснюють високотемпературне випалювання
за 1350–1450 °С. Крім зеленого оксиду, про який
ідеться, таку температуру витримує тільки один
пігмент — чорний оксид іншого елемента, що має
склад ЕО. Нанесений на поверхню порцелянового
виробу, під час випалювання він сплавляється із
глазур’ю й утворює яскраво-сині силікати. Порцеляновий посуд із синім малюнком усі добре знають.
Це мейсенський фарфор, а в Росії — знаменитий
гжельський посуд. Про які оксиди тут йшлося?
4.11. Воклен і хром
Французький хімік Луї Нікола Воклен 1797 р.
демонстрував у Паризькій академії наук властивості оксиду відкритого ним нового хімічного елемента — Хрому. Він сказав, що ця дивна зелена
речовина може взаємодіяти як із кислотами, так
і з лугами. У ті часи хіміки могли тільки здогадуватися про можливу амфотерність оксидів і гідроксидів. Воклен подіяв на хром оксид сульфатною кислотою, але ніякої реакції не відбулося —
оксид залишився без змін. Тоді Воклен додав до
нової порції оксиду концентрований розчин калій
гідроксиду — і знову ніякої реакції! Воклен був
змушений вибачитися перед гостями: мабуть, він
узяв із лабораторії не ту речовину, яка була потрібна. У чому була помилка Воклена?
12. Підводні пригоди
Ця історія сталася на підводному човні Північного флоту під час Великої Вітчизняної війни. Човен довго переслідував німецький есмінець. Система регенерації повітря вийшла з ладу,
№ 4 (16) квітень 2015 р.
у приміщеннях накопичилося багато вуглекислого газу. Стало важко дихати, деякі моряки
знепритомніли; у моторному відсіку двоє вже не
подавали ознак життя. Тоді перший помічник капітана згадав про декілька банок із натрій пероксидом та озонідом Цезію, які потрібно було доставити в Мурманськ. Він знав про властивості цих
речовин. Банки розкрили і їхній уміст засипали
в регенераційні патрони. Через якийсь час духота зникла, повітря знову стало придатним для дихання й навіть начебто набуло свіжого «лісового»
запаху. Що ж відбулося?
4.13. Дивні оксиди
В оксидах складу E3O4 атоми елемента Е мають два різні ступені окиснення. У тому випадку,
коли Е — Ферум, Кобальт або Манган, ці ступені
окиснення дорівнюють +2 і +3, якщо Е — Плюмбум — то +2 і +4. Всі оксиди E3O4 за дуже високої
температури перетворюються на ЕО; деякі з них
під дією концентрованої нітратної кислоти розкладаються з виділенням EO2 і утворенням розчинного нітрату E ( NO3 )2 .
Розшифруйте склад оксидів E3O4 .
4.14. «Філософська вовна»
Римський лікар і філософ Діоскорид Педаній
(І ст. н. е.) використовував як ліки від нашкірних
хвороб білу речовину волокнистої будови — «філософську вовну». Пізніше європейські алхіміки XV–XVІ ст., обговорюючи властивості «філософської вовни», відзначали, що ця речовина
«зникає» не тільки в кислотах і лугах, але навіть
у водному розчині амоніаку. Під час нагрівання
«філософська вовна» ставала жовтою, а на холоді знову біліла. Прожарюючи «вовну» з вугіллям,
можна було перетворити її на сріблястий рідкий
метал, добавка якого до міді давала сплав, за кольором схожий на золото... Що ж таке «філософська вовна»?
4.15. Чорний, червоний, синій...
Грецький історик і географ Страбон (64–20 рр.
до н. е.) писав про два споріднені один одному порошки червоного й чорного кольорів, які «вмілий ремісник прожарює в горні з вугіллям і на
червоний метал перетворює». Набагато пізніше,
1799 р., французький хімік Жозеф Луї Пруст визначив склад цих речовин: це виявилися оксиди
одного й того самого елемента. Чорний оксид під
час нагрівання виділяє кисень і перетворюється
30
ХІМІЯ. Позакласна робота
бібліотека вчителя
на червоний оксид, а внаслідок дії розведеної
сульфатної кислоти на червоний оксид утворюється темно-рожевий осад, а розчин набуває блакитного забарвлення. Чорний оксид кислота розчиняє без залишку, а розчин теж стає блакитним.
Якщо обидва оксиди висипати в розчин амоніаку,
то вони розчиняться без сліду. Один із розчинів,
що утворився, буде безбарвним і поступово посиніє, а другий відразу ж буде мати темно-синій колір. Що ж це за оксиди?
4.16. Жовтий, червоний, коричневий...
З оксидом елемента, відомого зі стародавності,
під час нагрівання відбувається щось дивне. Зазвичай він червоний, але під час нагрівання на повітрі раптом жовтіє. Якщо обробити його хлорним
вапном, то він стає коричневим, а під час прожарювання знову дає цілу гаму кольорів: із коричневого стає оранжевим, потім червоним, потім знову
жовтим... Коли він коричневий, то реагує з концентрованою хлоридною кислотою, виділяючи
хлор... Про який елемент йдеться і яким є склад
продуктів перетворень його оксиду?
4.17. Посилка з острова Цейлон
1787 р. німецькому хіміку Мартіну Клапроту
надіслали з острова Цейлон білий порошок мінералу — оксиду невідомого елемента. Розпочавши дослідження, Клапрот з’ясував, що навіть за
2000 °С порошок не плавиться, однак за нагрівання починає яскраво світитися. Водні розчини кислот і лугів, «царська горілка» на порошок не діяли навіть під час кип’ятіння. Однак Клапрот, посміхаючись, говорив своїм помічникам: «Є в мене
в запасі один засіб, перед яким і чудо-порошок
із Цейлону встояти не в силах». Він мав на увазі
кристалічний сульфур триоксид SO3: якщо оксид,
який «не піддається», нагрівати в реторті разом із
цим реагентом, утворюється безбарвний кристалічний сульфат складу E ( SO4 )2 . Щоправда, цей
сульфат не витримує контакту з водою й виділяє
осад того самого вихідного оксиду — білий порошок. Згодом з’ясували, що формула оксиду, який
досліджував Клапрот, EO2 , а геологи знають цей
мінерал під назвою «баделеїт». Що це за оксид?
4.18. Беззвучна лекція Велера
Професор хімії Геттингенського університету Фрідріх Велер у 1850–1855 рр. часто під час
лекцій мовчки демонстрував досліди, а потім
просив студентів пояснити побачене. Одного разу
ХІМІЯ. Позакласна робота
31
бібліотека вчителя
він показав присутнім безбарвну кристалічну речовину — алюміній ацетат Al ( CH3COO )3 , потім
зволожив її й нагрів у колбі на полум’ї спиртівки. Піднесений до горловини колби вологий синій лакмусовий папірець став червоним. Через
кілька хвилин безбарвні кристали в колбі перетворилися на білий порошок. Велер розділив цей
порошок на три порції. До однієї з них він додав
розчин лугу — і порошок розчинився, до другої
долив розведену хлоридну кислоту — і порошок
теж зник. А третю порцію порошку Велер сильно
прожарив у тиглі, після чого речовина перестала
розчинятися й у лузі, і в кислоті. Які реакції показав Велер своїм студентам?
4.21. Робота для рубінів
Відомо, що рубін — один із найстійкіших до
хімічних впливів дорогоцінних каменів. У зв’язку
із цим одного разу надійшла пропозиція зберігати
високочисті й дуже агресивні зріджений фтор F2 ,
рідкі флуороводень НF і бром трифлуорид BrF3
в ампулах із рубіну. Чи можна це здійснити?
4.22. Без реактивів
4.19. Такий непоказний!
Сірувато-білий оксид складу ЕО входить до
складу такого дорогоцінного каміння, як аквамарин і смарагд. Французький хімік Поль Лебо
1895 р. досліджував властивості цього оксиду
й виявив, що якщо його попередньо не прожарювати за високої температури, то він легко реагує
з більшістю кислот, утворюючи добре розчинні
у воді солі. Ці солі, як тепер стало відомо, отруйні. Найчастіше вони мають солодкуватий смак
(тому елемент Е якийсь час називали «гліцінієм»,
від грецького «глікіс» — солодкий). Оксид ЕО реагує також і з розплавами лугів, хоча стійкий у їх
концентрованих розчинах. Якщо ЕО прожарити
за 2600 °С, він реагуватиме тільки із флуороводневою кислотою НF... Залишається додати, що
елемент Е в Періодичній системі — один із найближчих сусідів алюмінію (за діагоналлю). Який
це елемент і які властивості його оксиду?
4.20. Із країни ельфів
У смарагдових копальнях на Уралі раніше
часто траплявся мінерал темно-червоного або червоно-коричневого кольору — рутил — оксид нового, раніше невідомого елемента. У Європі він був
відомий як «червоний угорський шерл». 1795 р.
німецький хімік Мартін Клапрот вирішив дослідити склад цього мінералу. Діючи на нього водними
розчинами кислот і лугів, Клапрот не виявив ні­
якої реакції. Тоді Клапрот використав концентровану сульфатну кислоту, в якій почав нагрівати
крупинки мінералу. Поступово всі вони перейшли
в розчин. Клапрот додав до розчину кілька гранул цинку й побачив, що розчин став фіолетовим
і одночасно виділився водень. Змішавши порошок, в який був подрібнений «угорський шерл», із
№ 4 (16) квітень 2015 р.
сульфур триоксидом SO3 , він нагрів його. Утворилися блискучі кристали сульфату якогось нового
елемента складу E ( SO4 )2 . У разі контакту з водою
цей сульфат розкладався, виділяючи осад вихідного оксиду. Які реакції провів Клапрот?
У лабораторії є такі реактиви: барій карбонат,
плюмбум(II) карбонат, стронцій нітрат, купрум(II)
нітрат, кальцій гідроксид, нікель(II) гідроксид.
Завдання: не застосовуючи жодних додаткових
хімічних реактивів, треба одержати оксиди Барію, Плюмбуму(II), Стронцію, Купруму(II), Кальцію, Нікелю(II). Як це зробити?
4.23. Загадка червоних речовин
У трьох пробірках без етикеток містяться порошки червоного кольору — це купрум(I)
оксид Cu2O, меркурій(II) оксид НgO і тетраок-
(
II
IV
)
сид Плюмбуму(IV)-диплюмбуму(II)
Pb2 Pb O4 ,
або свинцевий сурик. Як можна визначити склад
умісту пробірок хімічним методом?
4.24. Дивні оксиди
Якийсь метал М, відкритий тільки наприкінці XІX ст., утворює безліч кисневих сполук: M2O
(коричнево-червоний), M2O2 , MO2 (обидва жовтозолотаві) і навіть MO3 (оранжево-червоний). Всі
ці кисневі сполуки взаємодіють із водою, утворюючи найсильнішу основу МОН, а оксиди M2O2 ,
MO2 і MO3 , до того ж, виділяють кисень. В атмо­
сфері вуглекислого газу M2O спалахує, а всі інші
кисневі сполуки виділяють кисень, а самі перетворюються на карбонати M2CO3 . Що це за дивний метал М?
4.25. От так запальничка!
У середині XІX ст. італійський хімік Белуччо
повідомив своєму другові, що виявив цікаві властивості в одного темно-коричневого оксиду важкого металу. Коли Белуччо спрямував на цей сухий
оксид струмінь сухого сірководню, газ спалахнув
32
ХІМІЯ. Позакласна робота
бібліотека вчителя
і зайнявся, а оксид став чорним. Під час спроби
приготувати суміш оксиду й сірки розтиранням
у порцеляновій ступці сірка спалахнула. Внаслідок дії на цей оксид концентрованою сульфатною
кислотою почав виділятися кисень, а оксид побілів. Якщо темно-коричневий оксид змішували
з концентрованою хлоридною кислотою, то виділявся хлор. Про який оксид повідомляв Белуччо?
4.26. Виділяється... водень!
Зазвичай унаслідок узаємодії з кислотами
оксиди металів перетворюються на солі й утворюють воду. Але існує один золотаво-жовтий оксид
складу МО, який здатний реагувати з кислотою
з виділенням водню:
2MO + 6H3O + + 4H2O = 2 M ( H2O )6  + H2↑
3+
А ще відомо, що в атомі металу М, який утворює дивний оксид, є всього два електрони на
d-атомних орбіталях. Який це метал?
4.27. Білий камінь
На початку XІX ст. російські геологи знайшли
в Забайкаллі цінний мінерал — білий камінь,
який не плавився за дуже високої температури,
але легко сублімувався. Кислоти й водні розчини
лугів ніяк не діяли на білий камінь навіть за нагрівання. Він реагував тільки з розплавами гідроксидів лужних металів. Під час прожарювання
з вугіллям камінь перетворювався на сріблясто-білий метал, який під час сплавляння з міддю давав
жовтий сплав — бронзу. Усього цього було достатньо, щоби геологи повідомили про знахідку дуже
цінної руди. Якої саме?
4.28. Метал Арфведсона
Шведський хімік Юхан Арфведсон 1817 р. вивчав властивості оксиду нового хімічного елемента з формулою E2O. Цей оксид був білого кольору,
енергійно взаємодіяв з водою з утворенням сильної основи ЕОН, а з кислотами давав солі. З лугами E2O не реагував, в атмосфері CO2 перетворювався на карбонат E2CO3 , а під час сплавляння з фосфор(V) оксидом давав ортофосфат E3PO4 .
І карбонат, і ортофосфат погано розчинялися
у воді. Коли порошок E2O вносили в полум’я,
воно забарвлювалося в карміново-червоний колір.
Який же оксид вивчав Арфведсон?
4.29. Парацельс і «кров диявола»
Лікар і алхімік Теофраст Парацельс багато подорожував і 1530 р. привіз із Росії у свою лабораторію в місті Базелі шматок вишнево-червоного
мінералу — «кровавику». Мінерал дійсно залишав «кривавий» слід — червону риску на пергаменті або білому камені. Помічник Парацельса,
неосвічений чернець, вирішив, що мінерал із
Росії — застигла кров диявола. Готуючи складові частини ліків прожарюванням солей, отриманих із «російського мінералу», чернець щоразу
одержував порошок червоного кольору. Бузкові
кристали сульфату й нітрату Феруму(III), жовтий
Сторінками інтернет-видань
За матеріалами сайта pubs.acs.org
Електростанція в підборі
Створено пристрій для зарядки батарейки
від крокуючої людини.
Ідея збирати з допомогою п’єзоелектрика
енергію, що виникає від натискання стопи
людини на підошву, не нова. У США подібні
роботи виконують уже більше десяти років,
щоби полегшити життя американським солдатам, обтяженим усілякою електронікою.
У Мексиці ж просто стурбовані виробленням чистої енергії. Зокрема, фахівці із Центру досліджень перспективних матеріалів
у місті Чіхуахуа придумали пластину діаметром у п’ять сантиметрів і товщиною в три
ХІМІЯ. Позакласна робота
33
міліметри. Її можна вмонтувати в підбори,
і ті передаватимуть енергію у вигляді мікрохвильового випромінювання у приймач, здатний заряджати батарейки для годинника,
у чому мексиканські матеріалознавці й переконалися.
«Це лише прототип, ми хочемо підвищити
ефективність пристрою. Перспектива ж така:
вмонтувати подібні генератори в підлогу там,
де проходить багато людей, наприклад у переходах підземки. За нашими розрахунками, їхні
кроки зможуть виробити достатньо енергії для
її освітлення», — мріє учасник роботи Уртадо
Масієз.
№ 4 (16) квітень 2015 р.
бібліотека вчителя
ферум(III) хлорид або майже білий ферум(II) карбонат — всі вони за нагрівання в струмі повітря
перетворювалися на «кровавик». Кинувши роботу, чернець почав усім розповідати, що Парацельс
пов’язаний із дияволом. На адресу знаменитого
лікаря посипалися загрози, і вночі йому довелося таємно покинути Базель. Ранком юрба городян
розгромила та спалила його будинок. Що таке мінерал «кровавик»?
4.30. Птен
Французькі хіміки Луї Воклен і Антуан Фуркруа неодноразово помічали, що внаслідок дії на
природну платину суміші концентрованих нітратної та хлоридної кислот виділяється чорний дим.
Вони вирішили, що дим утворений новим хімічним елементом, і дали йому ім’я «птен», що в перекладі з грецької означає «леткий, крилатий».
«Дим» виявився оксидом якогось елемента, що
відповідає складу EO4 . Ця речовина мала огидний
запах, схожий на запах хлору й одночасно підгнилої редьки. За охолодження дим перетворювався
на світло-жовту тверду речовину, яка реагувала
з концентрованою хлоридною кислотою з виділенням хлору й утворенням комплексної сполуки
складу H2 ECl6  . Що таке «птен»?
4.31. Гідроксид або оксид?
До водного розчину солі Аргентуму(I) додали
розчин лугу. Випав коричневий осад, який після
відділення від розчину й висушування за кімнатної температури почорнів. Щоби видалити воду,
осад почали нагрівати за 100 °С, але його маса не
змінювалася. Що ж усе-таки одержали — гідроксид Аргентуму або його оксид?
4.32. Що це?
На чотирьох банках із білими порошкоподібними речовинами стерлися праві частини етикеток. Залишилося тільки: «Оксид Ка...», «Оксид
Ка...», «Оксид Ма...» і «Оксид Ба...». Визначте
хімічним способом, які це речовини.
4.33. Різнобарвні діоксиди
Білий діоксид деякого елемента є пігментом
найкращої білої фарби, а одержати його можна,
якщо влити рідкий тетрахлорид того самого елемента у воду. Чорний діоксид іншого елемента
спричиняє розклад гідроген пероксиду з виділенням кисню, а концентровану хлоридну кислоту
перетворює на хлор. Коричневий діоксид третього
№ 4 (16) квітень 2015 р.
елемента теж виділяє хлор із хлоридної кислоти,
а одержати цей діоксид можна, обробляючи концентрованою нітратною кислотою червону фарбу — сурик. Білий діоксид четвертого елемента,
природний мінерал, під час прожарювання з вугіллям дає легкоплавкий метал. Що це за речовини?
4.34. Скляне мило
Цей оксид чорного кольору можна знайти в батарейці кишенькового ліхтарика. У нього є ряд
корисних властивостей. Хіміки використовують
його як окисник для одержання в лабораторії хлору і як каталізатор для одержання кисню з гідроген пероксиду. Цей оксид застосовують як відбілювальну добавку під час варіння скла, звідси
його стара назва «скляне мило». Який це оксид?
4.35. Оксидні фарби
Багато з оксидів відомі людям як фарби —
білі, червоні, жовті, зелені. Існує принаймні два
види оксидних білил, два види «суриків» і декілька «охр». Які це речовини?
4.36. Сім мінералів
Назви мінералів закінчуються на «...іт». Треба
відшукати їх у буквеній
абракадабрі (у дужках
наведено кількість літер
у назві мінералу).
Це ферум дисульфід
(5), «скляне мило» (9),
«олов’яний камінь» (10),
«магнітний залізняк» (8),
«кривавик» (7), ферум
карбонат (7) і ще один —
сировина для одержання
«срібла із глини» (6). Що
це за мінерали?
щ
н
г
п
и
р
т
е
а
х
т
и
и
т
м
п
и
р
т
и
т
и
з
о
а
т
и
т
ю
л
м
с
с
к
о
б
е
и
д
е
а
с
г
т
и
р
к
с
т
и
р
е
т
и
Відповіді до розділу 4
4.1. 1808 р. Деві першим одержав металічний
барій і його оксид. Сполуки Барію забарвлюють
полум’я в зелений колір. Під час нагрівання барій
оксиду ВаО на повітрі утворюється барій пероксид
BaO2 , який за сильнішого нагрівання виділяє кисень:
2BaO + O2 = 2BaO2
34
2BaO2 = 2BaO + O2↑
ХІМІЯ. Позакласна робота
бібліотека вчителя
Після розчинення барій оксиду в хлоридній
кислоті утворюється сіль — барій хлорид, яка
у водному розчині реагує із сульфатною кислотою, утворюючи осад барій сульфату:
BaO + 2HCl = BaCl2 + H2O
BaCl2 + H2SO4 = BaSO4↓ + 2HCl
4.2. Перетворення солі Купруму відповідають
реакціям:
CuSO4 + 2KOH = Cu ( OH )2↓ + K2SO4
2Cu ( OH )2 + 2NH2OH = Cu2O ↓ + N2↑ + 5H2O
Cu2O + H2SO4 = Cu ↓ + CuSO4 + H2O
4.3. Парацельс одержав сполуки Меркурію. За
слабкого нагрівання нітратів Меркурію утворюється меркурій оксид червоного кольору:
2Hg ( NO3 )2 = 2HgO + 4NO2↑ + O2↑
Hg2 ( NO3 )2 = 2HgO + 2NO2↑
З водного розчину Hg ( NO3 )2 під дією лугів
осаджується жовтий меркурій оксид:
Hg ( NO3 )2 + 2KOH = HgO ↓ + 2KNO3 + H2O
А димеркурій динітрат у разі додавання КОН
дає чорний осад, який складається з жовтого
оксиду та дрібних крапельок ртуті:
Hg2 ( NO3 )2 + 2KOH = HgO ↓ + Hg ↓ + 2KNO3 + H2O
За нагрівання меркурій оксид розкладається
і ртуть випаровується:
2HgO = 2Hg ↑ + O2↑
Внаслідок дії на меркурій оксид хлороводневої
кислоти утворюється меркурій дихлорид — сулема, слабкий електроліт:
HgO + 2HCl = HgCl2 + H2O
4.4. Школярі мали справу з амоній дихроматом ( NH4 )2 Cr2O7 , який містить нітроген у ступені окиснення –3 та хром у ступені окиснення +6.
Палаючий сірник викликав початок мимовільної
внутрішньомолекулярної окисно-відновної реакції з виділенням розпечених часточок хром(ІІІ)
оксиду Cr2O3:
ХІМІЯ. Позакласна робота
35
бібліотека вчителя
(NH )
4 2
Cr2O3 = N2↑ + Cr2O3 + 4H2O ↑
4.5. Сплавлений корунд — алюміній оксид
Al2O3 (матеріал тигля) — взаємодіяв із розплавом
калій дисульфату, утворюючи суміш сульфатів
Алюмінію й Калію, теж розплавлену:
Al2O3 + 3K2S2O7 = Al2 ( SO4 )3 + 3K2SO4
4.6. Свинцеві білила (цинкових у часи Нікія ще
не було) — це дигідроксид-карбонат Плюмбуму(ІІ)
Pb2CO3 ( OH )2 . Під час його нагрівання відбувається розклад речовини із частковим окисненням
свинцю киснем повітря й утворенням тетраокси-
(
II
IV
)
ду Плюмбуму(IV)-диплюмбуму(II) Pb2 Pb O4 , або
свинцевого сурику Pb3O4 яскраво-червоного кольору:
(
II
IV
4.11. Воклен не переплутав зразки речовин,
він помилився в іншому. Перед демонстрацією
властивостей Cr2O3 він, очевидно, занадто сильно прожарив цю речовину, щоби видалити леткі
домішки. А сильно прожарений Cr2O3 через перебудову своєї кристалічної структури втрачає реакційну здатність стосовно розчинів кислот і лугів.
Такий Cr2O3 можна перевести в сполуки, розчинні у воді, тільки сплавленням з калій дисульфатом або з лугом:
Cr2O3 + 3K2S2O7 = Cr2 ( SO4 )3 + 3K2SO4
Cr2O3 + 2KOH = 2KCrO2 + H2O
4.12. Видалення карбон діоксиду з повітря відбулося в результаті реакцій:
2Na 2O2 + 2CO2 = 2Na 2CO3 + O2↑
)
Pb2CO3 ( OH )2 + O2 = Pb2 Pb O4 + CO2↑ + H2O
4CsO3 + 2CO2 = 2Cs2CO3 + 5O2↑
Свинцевий сурик використовують як червоний пігмент.
4.7. Рубін — це алюміній оксид Al2O3 , забарвлений домішкою хром оксиду Cr2O3 , а сапфір —
той самий Al2O3 , але забарвлений домішками
оксидів Титану й Феруму складу TiO2 і Fe2O3 .
4.8. Перетворення манган оксиду Mn2O3 передають реакції:
4.13. Оксиди Феруму, Кобальту й Мангану мають такі формули:
(
II
III
)
(FeFe )O , (CoCo )O
II
III
II
2
III
4
і MnMn2 O4 .
2
(
II
IV
4
)
Плюмбум оксид відповідає формулі Pb2 Pb O4 .
Він розкладається під дією концентрованої нітратної кислоти:
(Pb Pb)O + 4HNO
II
Mn2O3 + H2SO4 = MnSO4 + MnO2↓ + H2O
IV
2
4
3
= PbO2↓ + 2Pb ( NO3 )2 + 2H2O
Всі зазначені оксиди під час нагрівання розкладаються, виділяючи кисень:
2Mn2O3 + 4H2SO4 = 4MnSO4 + 4H2O + O2↑
Mn2O3 + 6HCl = 2MnCl2 + 3H2O + Cl2↑
( )
2( CoCo ) O = 6CoO + O ↑
2( MnMn ) O = 6MnO + O ↑
2( Pb Pb ) O = 6PbO + O ↑
II
III
II
III
2 FeFe2 O4 = 6FeO + O2↑
4.9. Жовтий оксид — це вісмут оксид Bi2O3 ,
а білий — оксид Сурми Sb2O3 . Реакції, які відбувалися під час дослідження цих оксидів, є та­
кими:
2
II
II
4
2
IV
2
Sb2O3 + 6HCl = 2SbCl3 + 3H2O
2
III
2
Bi2O3 + 6HCl = 2BiCl3 + 3H2O
4
4
2
Sb2O3 + 2KOH + 3H2O = 2K Sb ( OH )4 
4.14. Це був цинк оксид ZnO. Реакції за його
участі такі:
4.10. Зелений оксид — це хром оксид Cr2O3 ,
який дає зелений малюнок на склі й кераміці,
а чорний — кобальт оксид СоО, який перетворюється під час випалювання на поверхні скла на
яскраво-синій кобальт метасилікат CoSiO3 .
ZnO + 2HCl = ZnCl2 + H2O
№ 4 (16) квітень 2015 р.
36
ZnO + 2KOH + H2O = K2 Zn ( OH )4 
ZnO + 4NH3 + H2O = Zn ( NH3 )4  ( OH )2
ХІМІЯ. Позакласна робота
бібліотека вчителя
Оксид Алюмінію, що утворився, реагує з лугами й кислотами у водному розчині:
ZnO + C = Zn + CO ↑
Цинк під час сплавляння з міддю дає латунь.
Al2O3 + 6HCl = 2AlCl3 + 3H2O
4.15. Це оксиди Купруму — чорний (СuO)
і червоний ( Cu2O ). Реакції за їхньої участі відповідають рівнянням:
Al2O3 + 2NaOH + 3H2O = 2Na  Al ( OH )4 
4CuO = 2Cu2O + O2↑
Після прожарювання Al2O3 втрачає хімічну
активність.
Cu2O + H2SO4 = Cu ↓ + CuSO4 + H2O
4.19. Лебо дослідив властивості берилій оксиду BeO :
BeO + H2SO4 = BeSO4 + H2O
CuO + H2SO4 = CuSO4 + H2O
Cu2O + 4NH3 + H2O = 2 Cu ( NH3 )2  ( OH )
безбарвний
4 Cu ( NH3 )2  ( OH ) + 8NH3 + 2H2O + O2 = 4 Cu ( NH3 )4  ( OH )2
темно − синiй
 ( OH ) + 8NH3 + 2H2O + O2 = 4 Cu ( NH3 )4  ( OH )2



CuO + 4NH3 + H2O = Cu ( NH3 )4  ( OH )2
темно − синiй
4.16. Під час обробки червоного свинцевого
II
IV
)
сурику Pb2 Pb O4 хлорним вапном утворюється
плюмбум діоксид PbO2 коричневого кольору:
(Pb Pb)O + Ca (ClO) = 3PbO + CaCl
II
TiO2 + 2H2SO4 = Ti ( SO4 )2 + 2H2O
TiO2 + 2SO3 = Ti ( SO4 )2
IV
2
2
4
2
BeO + 4HF = H2 BeF4  + H2O
4.20. Клапрот дослідив діоксид нового хімічного елемента Титану (названого так на честь
Титанії, цариці духів природи — ельфів). Титан
діоксид TiO2 реагує з концентрованою (96 %-ю)
сульфатною кислотою й із сульфур триоксидом
з одержанням титан(IV) сульфату:
темно − синiй
(
BeO + 2KOH (р.) = K2BeO2 + H2O
2
який у разі контакту з водою виділяє осад титан
діоксиду:
який за нагрівання дає оксиди Плюмбуму різного
складу й кольору:
Ti ( SO4 )2 + 2H2O = TiO2↓ + 2H2SO4
II IV
II
IV
320 ° C
420 ° C
550 ° C
PbO2 290

→ PbPb O3 390

→ Pb2 Pb O4 530

→ PbO
жовтий
коричневий
оранжевий
червоний
Фіолетове забарвлення розчину в разі внесенII IV
II
IV
ня в нього цинку обумовлені окисно-відновною
420 ° C
0320 ° C
550 ° C

→ PbPb O3 390

→ Pb2 Pb O4 530

→ PbO
реакцією:
жовтий
оранжевий
(
(
)
(
)
(
)
)
червоний
Плюмбум діоксид реагує з хлоридною кислотою з виділенням хлору:
PbO2 + 4HCl = PbCl2 + Cl2↑ + 2H2O
4.17. Чудо-порошок із Цейлону — це цирконій
діоксид ZrO2 , який плавиться тільки за 2700 °С
і реагує із сульфур триоксидом:
2Ti ( SO4 )2 + Zn = Ti2 ( SO4 )3 + ZnSO4
яка призводить до утворення катіонів Титану(ІІІ).
Одночасно цинк реагує із сульфатною кислотою:
Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2↑
4.18. За нагрівання Al ( CH3COO )3 відбувається
реакція:
4.21. Ні, це речення неприйнятне, і от чому.
Рубін має всі хімічні властивості прожареного
алюміній оксиду Al2O3 , який не реагує ні з кислотами, ні з лугами. На нього діють тільки три
речовини — фтор F2 , газоподібний флуороводень
НF і бром трифлуорид BrF3 . Ці речовини перетворюють рубін на алюміній трифлуорид AlF3 відповідно до реакцій:
2Al ( CH3COO )3 + 3H2O = Al2O3 + 6CH3COOH ↑
Al2O3 + 6HF = 2AlF3 + 3H2O
ZrO2 + 2SO3 = Zr ( SO4 )2
Zr ( SO4 )2 + 2H2O = ZrO2↓ + 2H2SO4
ХІМІЯ. Позакласна робота
37
№ 4 (16) квітень 2015 р.
бібліотека вчителя
2Al2O3 + 6F2 = 4 AlF3 + 3O2↑
4CsO3 + 2CO2 = 2Cs2CO3 + 5O2↑
2Al2O3 + 4BrF3 = 4AlF3 + 3O2↑ + 2Br2↑
4.22. Оксиди можна одержати прожарюванням барій карбонату, плюмбум(ІІ) карбонату,
стронцій нітрату, купрум(ІІ) нітрату, кальцій гідроксиду, нікель(ІІ) гідроксиду:
4.25. Белуччо повідомляв про плюмбум діоксид,
який проявляє властивості сильного окисника:
3PbO2 + 4H2S = 3PbS + SO2↑ +4H2O
PbO2 + 2S = PbS + SO2↑
2PbO2 + 2H2SO4 = 2PbSO4 + O2↑ +2H2O
BaCO3 = BaO + CO2↑
PbO2 + 4HCl = PbCl2 + Cl2↑ + 2H2O
PbCO3 = PbO + CO2↑
2Sr ( NO3 )2 = 2SrO + 4NO2↑ + O2↑
4.26. Це титан(ІІ) оксид TiO, який має найвищу
відновну здатність і тому виділяє водень у разі контакту з водою, переходячи в похідне Титану(ІІІ).
2Cu ( NO3 )2 = 2CuO + 4NO2↑ + O2↑
Ca ( OH )2 = CaO + H2O ↑
Ni ( OH )2 = NiO + H2O ↑
4.23. Щоби виявити купрум(І) оксид, потрібно
обробити порції кожної з трьох речовин розчином
амоніаку, і Cu2O розчиниться, утворюючи комплекс:
Cu2O + 4NH3 + H2O = 2 Cu ( NH3 )2  ( OH )
Інші речовини залишаться без змін. Щоби
розрізнити між собою меркурій оксид і плюмбум
оксид, потрібно обробити їх концентрованою нітратною кислотою. Меркурій оксид перетвориться
на безбарвний, добре розчинний меркурій нітрат,
а свинцевий сурик — на коричневий осад плюмбум діоксиду й розчинну сіль — плюмбум нітрат:
II
IV
2
4
3
SnO2 + 2KOH = K2SnO3 + H2O
SnO2 + 2C = Sn (р.) + 2CO ↑
4.28. Арфведсон вивчав літій оксид Li2O, який
реагує з водою, карбон діоксидом і фосфор(V)
оксидом у такий спосіб:
Li2O + H2O = 2LiOH
Li2O + CO2 = Li2CO3
6Li2O + P4 O10 = 4Li3PO4
4.29. «Кровавик» — це мінерал гематит Fe2O3 .
Солі Феруму під час прожарювання розкладаються
так:
Fe2 ( SO4 )3 = Fe2O3 + 3SO3↑
HgO + 2HNO3 = Hg ( NO3 )2 + H2O
(Pb Pb)O + 4HNO
4.27. Було знайдено мінерал каситерит
(«олов’яний камінь») складу SnO2 , який реагує
з розплавами лугів і відновлюється до металу під
час прожарювання з вугіллям:
= PbO2↓ + 2Pb ( NO3 )2 + 2H2O
4Fe ( NO3 )3 = 2Fe2O3 + 12NO2↑ + 3O2↑
4.24. Це кисневі сполуки Цезію Cs2O, Cs2O2 ,
CsO2 і CsO3 , які реагують із водою й карбон діоксидом так:
Cs2O + H2O = 2CsOH
4FeCl3 + 3O2 = 2Fe2O3 + 6Cl2↑
4FeCO3 + O2 = 2Fe2O3 + 4CO2↑
2Cs2O2 + 2H2O = 4CsOH + O2
2Cs2O2 + 2CO2 = 2Cs2CO3 + O2↑
4.30. Елемент «птен» — це, очевидно, був
осмій (метал платинової групи, відкритий 1804 р.
Смітсоном Теннантом). Осмій — єдиний елемент,
який утворює тетраоксид OsO4 (температура
плавлення 40,6 °С, температура кипіння 131,2 °С).
Ця сполука реагує з хлоридною кислотою:
4CsO2 + 2CO2 = 2Cs2CO3 + 3O2↑
OsO4 + 10HCl = H2 OsCl6  + 2Cl2↑ + 4H2O
4CsO2 + 2H2O = 4CsOH + 3O2↑
4CsO3 + 2H2O = 4CsOH + 5O2↑
Cs2O + CO2 = Cs2CO3
№ 4 (16) квітень 2015 р.
38
ХІМІЯ. Позакласна робота
бібліотека вчителя
4.31. Аргентум гідроксиду не існує, під час реакції було отримано аргентум оксид Ag2O :
2AgNO3 + 2NaOH = Ag2O + H2O + 2NaNO3
4.32. Безбарвні порошки — це можуть бути калій оксид K2O, кальцій оксид CaO, магній оксид
МgO і барій оксид ВаО. У разі контакту з водою
всі ці оксиди перетворюються на гідроксиди, середовище стає сильнолужним для КОН, Ba ( OH )2
і Ca ( OH )2 і слабколужним у випадку малорозчинного Mg ( OH )2 . Кальцій оксид під час обробки розведеною сульфатною кислотою дає осад
кальцій сульфату CaSO4 . Ідентифікація оксидів
може бути доповнена випробуванням забарвлення
полум’я: в разі внесення в полум’я сполук Калію
виникає фіолетове забарвлення, Кальцію — цегляно-червоне, Барію — зеленувате.
4.33. Йдеться про такі діоксиди: титан діоксид
TiO2 , манган діоксид MnO2 , плюмбум діоксид
PbO2 , станум діоксид SnO2 .
4.34. Це манган діоксид MnO2 .
4.35. Біла фарба, якою користувалися за старих часів живописці для того, щоби на її основі, додавши червоні, сині, жовті, зелені барвники — пігменти, одержати найтонші відтінки кольору, — це
свинцеві білила складу Pb2CO3 ( OH )2 . На сьогодні
замість них використовують цинкові білила (з цинк
оксиду ZnO) і титанові (з титан діоксиду TiO2 ).
До найдавніших фарб належить жовта охра — гідратований ферум оксид Fe2O3 ⋅xH2O з домішкою
глини (алюмосилікатів — природних сполук Алюмінію й Силіцію). Охру застосовували в іконописі
й для розпису фресок у монастирях. За вмістом ферум оксиду жовті охри розділяються на звичайні
(світло-жовті за кольором), в яких 12–14 % Fe2O3 ,
і залізо-оксидні (золотаво-жовтого кольору), де
вже 70–75 % Fe2O3 . Існує й червона охра — це залізний сурик, тетраоксид диферуму(ІІІ)-феруму(ІІ)
(FeFe )O . Свинцевий сурик («голубина кров») —
II
2
4
червона фарба, відома вже три тисячі років; це те-
(
II
IV
)
траоксид Плюмбуму(IV)-Плюмбуму(ІІ) Pb2 Pb O4
(див. 4.6). Оранжево-жовта фарба під назвою «массикот» — це плюмбум оксид РbО. Нарешті, широко відома фарба «хромова зелена» — це хром(III)
оксид Cr2O3 .
4.36. Мінерали: пірит FeS2 , піролюзит MnO2 ,
каситерит SnO2 , магнетит Fe3O4 , гематит Fe2O3 ,
сидерит FeCO3 і боксит Al2O3 ⋅nH2O.
Продовження в наступному номері
Сторінками інтернет-видань
За матеріалами сайта pubs.acs.org
Найменший у світі світлодіод
складається з єдиної органічної
молекули
Змусивши єдину молекулу полімерного матеріалу випромінювати фотони світла,
дослідники створили найменший органічний світлодіод у світі. Цю роботу проводили
в межах програми міжнародних мультидисциплінарних досліджень, спрямованих на
створення електронних приладів і пристроїв
молекулярного й атомарного рівнів, пристроїв, які в перспективі можуть стати основою
більш потужних і більш енергозберігаючих
обчислювальних систем і малогабаритної
електроніки.
Гійом Шюлл (Guillaume Schull) і його колеги з університету Страсбурга (University of
Strasbourg), Франція, як матеріал світлодіоду
ХІМІЯ. Позакласна робота
III
39
використали молекулу струмопровідного полімеру під назвою політіофен. З допомогою
наконечника скануючого тунельного мікроскопа вчені визначили точне місце й положення довгої молекули полімеру, що лежала
на золотій підкладці. Потім, використовуючи
наконечник мікроскопа як підйомний кран,
вчені захопили один край молекули й підняли її таким чином, що вона почала відігравати роль провідника між наконечником і підкладкою.
Подавши електричний потенціал між наконечником і золотою підкладкою, вчені почали записувати значення електричного струму, який протікав крізь молекулу, сила якого
досягала кількох наноампер, реєструючи при
цьому кількість і характеристики випромінюваних молекулою фотонів.
№ 4 (16) квітень 2015 р.
Видавнича група «Основа» пропонує кілька
способів оформлення передплати 2015 року:
1. Замовте скретч-картку.
Картку можна замовити: за тел. (057) 731-96-36,
на сайті http://book.osnova.com.ua
Активувати картку просто — необхідно
дотримувати інструкцій, зазначених на звороті.
2. Оформте передплату через банк.
редплата —
Паперова пе
ЕЕлеектронна
11
Код: 20ППС0
ппереедпллатаа
—
д: 20ЕПС008
Ко
Сплатіть вартість передплати через будь-який комерційний банк на наш рахунок або оформте поштовий переказ (р/р 26009996107648, відділення №4 ПУМБ, м. Харків, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32031438). У додатковій інформації на банківській квитанції зазначте своє прізвище, телефон та індекс передплати за каталогом
Укрпошти. Надішліть до редакції (до першого числа місяця, що передує місяцю передплати) копію квитанції
про сплату та повну інформацію про себе, а також індекс передплати за каталогом Укрпошти. Тільки за
умови вчасного отримання вашого листа з квитанціями ми зможемо вчасно оформити передплату. Якщо
ви не отримали номер, повідомте нас про нестачу за телефоном редакції. Нагадуємо, що ви отримуватимете
журнали, як зазвичай, через Укрпошту. E-mail для квитанцій: [email protected]
Або ви можете роздрукувати готовий (заповнений) бланк квитанції на сплату передплати із сайта
http://journal.osnova.com.ua. Для цього зареєструйтеся на сайті, оберіть журнал та період передплати. Натисніть «роздрукувати квитанцію».
3. Оформте передплату в будь-якому відділенні Укрпошти.
4. Оформте електронну передплату з книжковими додатками
або без на сайті http://journal.osnova.com.ua.
Передплатні індекси:
2 випуски журналу на місяць
4 37072
2 випуски журналу на
місяць + книжковий
додаток для передплатників на 6 місяців
Передплатний
індекс
01658
01659
95937
37072
08401
68786
01654
90811
08402
68766
90814
01656
68764
01650
08417
68761
08408
68762
08405
90807
01660
68765
01658
68763
08412
37064
37063
37071
37067
37068
37059
37070
49671
49672
49673
49677
49670
89476
Управління школою
Виховна робота в школі
Вивчаємо українську мову та літературу
Вивчаємо українську мову та літературу. Позакласна робота
Зарубіжна література
Англійська мова та література
Англійська мова. Усе для репетитора
Математика в школах України
Фізика в школах України
Фізика в школах України. Позакласна робота
Історія та правознавство
Історія та правознавство. Позакласна робота
Географія
Економіка
Біологія
Біологія. Позакласна робота
Хімія
Хімія. Позакласна робота
Початкове навчання та виховання
Класному керівнику
Інформатика в школі
Фізичне виховання в школах України
Мистецтво в школі
Трудове навчання в школі
Завучу. Усе для роботи
Шкільному психологу. Усе для роботи
Математика в школах України. Позакласна робота
Основи здоров’я
Педагогічна майстерня
Шкільний бібліотекар
Логопед
Вихователю ГПД. Усе для роботи
До складу комплекту не входить
Для цього зареєструйтеся на сайті. Оберіть вид передплати — «електронна», журнал та період.
1 01658
Комплект журналів ВГ «Основа»
(індекс — 01631)
01652
90810
95929
37061
37062
37069
49674
Русский язык и литература в школах Украины
Англійська мова в початковій школі
Дошкільний навчальний заклад
Зростаємо разом
Растем вместе
Німецька мова в школі
Позашкільна освіта
Дитина з особливими потребами. Інклюзивна освіта.
Дефектологія. Корекційна педагогіка
Початкове навчання та виховання.
Наочні та дидактичні матеріали
2 01659
3 95937
2 випуски журналу на місяць +
книжковий додаток на місяць
2 випуски журналу на місяць
для передплатників на 6 місяців
86365
5 08401
6 68786
2 вип. жур. «Хімія» + 3 вип. жур.
«Біологія» на місяць
У складі: 2 вип. жур. «Хімія» +
1 вип. жур. «Хімія. Позакласна
робота» на місяць
«Хімія. Позакласна робота»
один випуск на місяць індекс 68763
Засновник ТОВ «Видавнича група “Основа”»
Свідоцтво серія КВ № 19833-9633Р від 10 квітня 2013 р.
Головний редактор Тамара Гранкіна
Заступник головного редактора Тетяна Іщенко
Редакція може не поділяти точки зору автора. Автори
публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат,
власних назв. Відповідальність за рекламну інформацію
несе рекламодавець. Рукописи не рецензуємо і не
повертаємо.
Адреса для листування: 61001, м. Харків,
вул. Плеханівська, 66, «ВГ “Основа”», редакція журналу
«Хімія». Тел. (057) 7319633, e-mail: [email protected]
Якщо не отримуєте журнали,
телефонуйте: (057) 731-96-36
З питань замовлення книг:
(057) 731-96-35, [email protected]
Рекламний відділ:
(057) 731-96-34, [email protected]
Адміністратор сайту:
(057) 731-96-33, [email protected]
www.osnova.com.ua
Виготовлено в друкарні ТОВ «Тріада Принт» м. Харків,
вул. Киргизька, 19.
Підписано до друку 03.04.15. Формат 84х108/16.
Папір друкарський. Гарнітура «Шкільна». Друк офсетний.
Умовн. друк. арк. 4,2. Наклад ________ прим.
Зам. № 15–04/10–02
Всі права захищені. Будьяке відтворення матеріалів або
фрагментів із них можливе лише за наявності письмового
дозволу ТОВ «Видавнича група “Основа”»
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2015 р.
Кількість виходів
в місяць
2
2 + книжковий додаток
2
2 + книжковий додаток
5 (2 вип. жур. «Хімія» + 3 вип. жур. «Біологія»)
3 (2 вип. жур. «Хімія» +
+ 1 вип. жур. «Хімія. Позакласна робота»)
Електронна передплата
Електронна передплата + книжковий додаток
3 місяці
поштова
75,00
90,00
ПІЛЬГОВИЙ
ПІЛЬГОВИЙ ПЛЮС
112,50
6 місяців
поштова
150,00
180,00
115,00
150,00
225,00
76,50
153,00
52,50
63,00
105,00
126,00
Залишайтеся зі своїм улюбленим журналом
упродовж усього року!
Передплату можна оформити: за тел. (057) 731-96-35, (067) 572-30-37;
на сайті http://journal.osnova.com.ua; у будь-якому відділенні Укрпошти
або у регіонального представника у вашому місті.
86364
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа