close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1. Метадодаткового вступного випробування з "Екології" – з'ясувати рівень
теоретичних знань та практичних навичок абітурієнтів, яких вони набули під час навчання
на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавр, здобутого за іншим напрямом підготовки з
метою формування рейтингового списку та конкурсного відбору абітурієнтів на навчання
за освітнім ступенем "магістр" спеціальності 8.04010601 "Екологія та охорона
навколишнього середовища" в межах ліцензованого обсягу спеціальностей.
2. Форма додаткового вступного випробування.
Випробування проходить у кілька етапів:
 на початку засідання голова комісії розпечатує пакет з варіантами білетів, що
виносяться на додаткове вступне випробування;
 абітурієнти дають письмову відповідь на питання екзаменаційного білету у
письмовій формі. Тривалість письмового етапу - 60 хвилин;
 співбесіда з абітурієнтами з питань екзаменаційного білету;
 обговорення членами комісії відповідей та оголошення оцінки студентам.
3.Білети: структура білету.
Білет додаткового вступного випробування містить одне теоретичне питання, задачу
та чотири тестові завдання.
На додаткове вступне випробування винесено основні дисципліни: Гідрологія,
Геологія з основами геоморфології, Фізика, Вища математика, Хімія з основами
біогеохімії, Метеорологія та кліматологія, Основи загальної екології (та неоекологія),
Екологічна безпека, Екологічна експертиза, Екологія людини, Екологія міських систем,
Екологічне право, Економіка природокористування, Ландшафтна екологія. Моніторинг
довкілля, Нормування антропогенного навантаження на природне середовище,
Організація управління в екологічній діяльності, Техноекологія.
4. Вимоги до відповіді вступника.
Студент має виявити знання структурних та функціональних особливостей різних
рівнів, він повинен володіти основним термінологічним апаратом різних напрямків
екології: при аналізі повинен використовувати знання як теоретичних так і практичних
основ дисциплін циклу природничо-наукової та професійної підготовки. Студент повинен
вміти організовувати дії з метою попередження або зменшення рівня вірогідного
ушкодження, визначати вплив довкілля на стан здоров’я людини, аналізувати стан водних
об’єктів та об’єктів ґрунтового покриву, аналізувати вплив геологічного середовища і
форм рельєфу, оцінювати стан атмосферного повітря, оцінювати стан рослинного та
тваринного світу, визначати та прогнозувати стан природних компонентів, аналізувати
економічне управління природокористуванням, здійснювати забезпечення захисту у разі
виникнення надзвичайної ситуації, проводити контроль за дотриманням вимог безпеки
праці та санітарно-гігієнічних вимог, проводити розслідування нещасних випадків та
аварій, користуватися приладами екологічної лабораторії, досліджувати механічну,
фізико-хімічну та міграційні здатності хімічних елементів, проводити природоохоронне
районування, аналізувати природний ландшафт та міські системи, упорядковувати
структуру й взаємодії складових елементів екосистеми і геосистеми на основі базових
знань з екології.
ІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
Оцінка, отримана вступником, за результатами додаткового вступного
випробування відбиває повноту засвоєння програмного матеріалу за циклом
фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін напряму "Екологія, охорона
навколишнього середовища та збалансоване природокористування". Білет додаткового
вступного випробування містить одне теоретичне питання, задачу та чотири тестові
завдання.
Теоретичне питання оцінюється за трибальною шкалою:
3 бали: виставляється у випадку бездоганної відповіді за змістом, формою та
обсягом. Це означає, що вступник в повній мірі засвоїв увесь програмний матеріал,
показує знання не лише основної, але й додаткової літератури, наводить власні
міркування, робить узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних галузевих
дисциплін, вдало наводить приклади.
2 бали: передбачає також високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь
досить повна, логічна, з елементами самостійності, але містить деякі неточності або
пропуски в неосновних питаннях. Можливе слабке знання додаткової літератури,
недостатня чіткість у визначенні понять.
1 бал: вступник в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна,
неглибока, містить неточності, робить помилки при формулюванні понять, відчуває
труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів.
0 балів: ставиться, коли вступник не знає значної частини програмного матеріалу,
допускає суттєві помилки при висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по
суті.
Задача оцінюється за трибальною шкалою:
3 бали: задача вирішена правильно, вірно вказані коефіцієнти, одиниці вимірювання
та логічно наведена послідовність етапів вирішення.
2 бали: абітурієнт наводиться правильне вирішення задачі, але при цьому
допускаються помилки в коефіцієнтах, одиницях вимірювання та послідовності етапів
вирішення.
1 бал: відповідь абітурієнта містить елементи правильного вирішення задачі, але
кінцеве значення помилкове.
0 балів: виставляється у випадку, якщо абітурієнт не виявив здатності вирішити
задачу.
Тестові питання оцінюються по 1 балу кожне.
1 бал виставляється у випадку правильної та повної відповіді студента, 0,5 балів при
позначенні вступником однієї з двох правильних відповідей і 0 балів у випадку допущення
помилки.
Конкурсний бал вступників розраховується як арифметична сума оцінок, отриманих
за виконання усіх завдань вступного фахового випробування помножена на 10.
Оцінку «відмінно» (90-100 балів) абітурієнт отримує, виявивши такі знання та
вміння: в повній мірі засвоїв увесь програмний матеріал, показує знання не лише
основної, але й додаткової літератури, наводить власні міркування, робить узагальнюючі
висновки, використовує знання з суміжних галузевих дисциплін, вдало наводить
приклади.
Оцінку «добре» (60-89 балів) абітурієнт отримує, виявивши такі знання та вміння:
має також високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь досить повна, логічна, з
елементами самостійності, але містить деякі неточності або пропуски в неосновних
питаннях. Можливе слабке знання додаткової літератури, недостатня чіткість у визначенні
понять.
Оцінку «задовільно» (35-59 балів) абітурієнт отримує, виявивши такі знання та
вміння: в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока,
містить неточності, робить помилки при формулюванні понять, відчуває труднощі,
застосовуючи знання при наведенні прикладів.
Оцінку «незадовільно» (1-34 балів) абітурієнт отримує, виявивши такі знання та
вміння: не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при
висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті.
ІІІ. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ
"ХІМІЯ З ОСНОВАМИ БІОГЕОХІМІЇ"
Мета курсу: є поглиблене засвоєння фундаментальних знань в області хімії, які
являються основою для подальшого вивчення циклу хіміко-екологічних дисциплін та
також будуть використані в практичній роботі фахівця-еколога.
Завдання курсу: полягає у навчанні студента використовувати теоретичні знання
в рішенні практичних завдань; використовувати знання та навички для самостійного
вирішення науково-дослідницьких задач; при вивченні основ моніторингу об'єктів
навколишнього середовища, вимірюванні його параметрів, очистки атмосфери, води,
грунтів і утилізації відходів.
Будова атома і періодичний закон: Моделі будови атому. Рівняння Шредінгера.
Квантові числа електронів. Принцип Паулі, принцип найменшої енергії. Періодичний
закон і система Менделєєва.
Хімічний зв'язок. Загальні положення теорії хімічного зв'язку. Ковалентний
зв'язок. Метод валентих зв'язків (МВЗ). Валентні схеми. Ковалентність. Полярний і
неполярний ковалентний зв'язок. Електронегативність і дипольний момент молекули.
Способи утворення ковалентного зв'язку. Властивості ковалентного зв'язку.
Гібридизація АО. Метод МО-МОЛКАО. Іонний зв'язок. Металічний зв'язок.
Хімічна кінетика. Швидкість хімічних реакцій. Закон діючих мас. Залежність
швидкості від концентрації. Залежність швидкості реакції від температури. Правило
Вант-Гоффа, рівняння Арреніуса. Основи теорії перехідного стану. Енергія активації.
Хімічна рівновага. Принцип Ле-Шатальє. Каталіз гомогенний, гетерогенний. Основні
характеристики розчинів неелектролітів і електролітів. Основні поняття і
класифікація розчинів. Способи вираження концентрації розчинів. Механізм утворення
розчинів, фізична і хімічна теорії розчинів. Тепловий ефект розчинення. Гідрати і
кристалогідрати. Фізичні властивості розчинів: а) осмос; закон осмотичного тиску; б)
тиск насиченої пари розчину. Закон Рауля; в) температура і замерзання розчинів.
Властивості розчинів електролітів. Теорія електролітичної дисоціації. Константа і
ступінь дисоціації. Сильні електроліти. Основні положення теорії сильних електролітів.
Активність іонів. Іонний добуток води. Водневий показник рН. Добуток розчинності.
Обмінні реакції в розчинах електролітів. Гідроліз солей.
Комплексні сполуки. Класифікація і номенклатура комплексних сполук. Будова
комплексних сполук. Властивості комплексних сполук. Значення комплексних сполук в
хімії, біології та екології.
Загальна характеристика елементів 1-А, І-В, ІІ-А, ІІ-В, ІП-А, IV-A, V-A, VI-A,
VI- В, VII-A, VII-Bгруп. Розповсюдженість на землі. Одержання. Властивості: фізичні,
хімічні. Галузі застосування.
" ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ"
Предмет і задачі екології людини.
Предмет екології людини (ЕЛ). ЕЛ у «вузькому» і «широкому» розумінні.
Еволюція наукового поняття «Екологія людини». Особливості екологічного підходу до
людини як об'єкту пізнання. Навчння В.І. Вернадського про біосферу й ноосферу як
природничо-наукова основа сучасної екології людини. Екологія людини й географія.
Концепція ТАЕС (територіальної антропоекосистеми). Актуальність наукових
досліджень ЕЛ для цілей оптимізації навколишнього середовища. Методи досліджень в
області ЕЛ: геофізичні, геохімічні, індикаційні, аерокосмічні, математичні й ін.
Поняття про середовище людини. Співвідношення понять: «навколишнє
середовище», «життєве середовище», «середовище людини» і ін. Підходи до вивчення
властивостей навколишнього середовища. Представлення про якість середовища
людини, антропо-екологічні критерії якості навколишнього середовища. Аналіз якості
соціального середовища сучасного суспільства. Людина як компонент навколишнього
середовища. Система «Людина -навколишнє середовище» і підходи до її вивчення.
Складові частини навколишнього середовища: природне середовище, штучне фізичне
середовище, соціально-економічне середовище. Взаємодія елементів системи через
існуючі зв'язки: безпосередні й опосередковані, прямі й зворотні. Форми впливу
людини на навколишнє середовище і реакція навколишнього середовища на вплив
людини.
Здоров'я людини й навколишнє середовище. Поняття про здоров'я людини:
здоров'я індивідуальне й суспільне. Рівень здоров'я населення й методи його оцінки.
Класифікація хвороб по факторах середовища (медико-географічний підхід).
Вплив природного середовища на людину. Вплив геофізичних факторів
(ультрафіолетова радіація, екстремальні температури, вітри й ін.) сонячно-земні
зв'язки, біоритми сезонні, добові, їхнього прояву в людини. Хвороби й патологічні
стани, зв'язані із впливом геофізичних факторів. Стихійні лиха і їхні наслідки для
людини.
Вплив біологічних факторів. Збудники хвороб, шляху їхнього проникнення й
вплив на людський організм. Класифікація заразних хвороб. Географічні
закономірності поширення природно-осередкових хвороб. Динаміка природних вогнищ
інфекційних і інвазійних хвороб у результаті антропогенної зміни ландшафтів. Отрути й
алергени рослинного і тваринного походження, їхній вплив на організм людини.
Вплив антропогенних факторів навколишнього середовища на людину.
Перетворення природи й здоров'я людини. Забруднення навколишнього середовища як
екологічний процес. Синергетичний ефект впливу факторів техногенного середовища
на організм людини. Поширення забруднюючих речовин в атмосфері, воді, ґрунті і
їхній вплив на організм людини. Радіаційне забруднення. Шумове забруднення.
Забруднення медичними препаратами. Захворювання, що викликані антропогенним
забрудненням навколишнього середовища. Захворювання зв'язані з виробничими
умовами. Соціальні аспекти екології людини.
Харчування й здоров'я людини. Залежність характеру їжі від середовища. Основні
харчові речовини, їхнє значення у функціонуванні організму. Продовольчі ресурси і
їхнє географічне розміщення. Соціальні проблеми харчування, біотехнологія. Хвороби,
що обумовлені біохімічними особливостями їжі. Значення вітамінів, авітамінозі й
гіповітамінози. Харчові добавки, проблеми їхніх використань у продовольчій індустрії.
Соціальні проблеми сучасного суспільства, які зв'язані з уживанням наркотиків,
палінням, алкоголізмом.
Адаптація людини до умов навколишнього середовища, людина як
панойкуменнийтип. Ресурси біосфери й природні межі чисельності людської
популяції. Уявлення про адаптацію й акліматизацію людини, механізми адаптації.
Адаптація біологічна й соціальна. Географічні аспекти адаптації людини. Екологічна
диференціація людства. Расово-діагностичні ознаки. Адаптивні типи населення.
Особливості біологічної й соціальної адаптації корінного населення Арктики, жителів
тропіків, аридних регіонів, високогір'їв.
" МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ"
Курс "Моніторинг навколишнього середовища" передбачає формування у
майбутніх фахівців екологів необхідних знань з моніторингу як інформаційної системи,
оцінки, експериментального моделювання і прогнозу стану навколишнього середовища,
а також розробки рекомендацій по управлінню цим станом.
Мета курсу: сформувати у студентів уявлення про моніторинг як інформаційну
систему спостереження, оцінки і прогнозу стану навколишнього середовища і складову
частину системи керування, взаємодії людини з довкіллям, який використовується при
розробці заходів з охорони природи та плануванні розвитку економіки. За підсумками
вивчення курсу студент повинен знати:
>
Принципи
організації
моніторингу
як
інформаційної
системи
спостереження, оцінки і прогнозу стану навколишнього середовища;
>
Місце моніторингу в системі керування (регулювання) станом
навколишнього середовища;
>
Основні завдання системи моніторингу антропогенних змін навколишнього
середовища;
>
Класифікацію моніторингу за:
a) параметрами об'єктів спостережень;
b) методами спостережень;
c) компонентами біосфери;
d) чинниками впливу.
>
Класифікацію пріоритетних забруднювальних речовин та типи програми їх
вимірювання;
>
Способи розробки прогнозів стану навколишнього середовища.
За підсумками вивчення курсу студент повинен вміти:
>
Давати оцінку дії основних забрудюючих речовин на компоненти
природних екосистем та здоров'я людини;
>
Оцінювати вплив глобального забруднення атмосфери на клімат;
> Оцінювати вплив забруднення океану та водних екосистем;
>
Оцінювати реакції наземних екосистем на дію навколишнього середовища;
>
Оцінювати
кризисні
проблеми,
які
виникають
в
результаті
сільскогосподарської діяльності та землекористування;
Прогнозувати відгуки екосистем та здоров'я екосистем на Землі стану
навколишнього середовища.
"ФІЗИКА"
Зміст
Вступ. Матерія і рух. Що вивчає фізика і біологія. Механіка. Кінематика точки.
Динаміка. Сила і маса. Закони Ньютона. Види сил у природі.
Робота і енергія. Закон збереження і перетворення енергії в механіці.
«Perpetummobile».
Коливання і хвилі. Гармонічні коливання. Пружні хвилі, їх поширення. Явище
Доплера.
Молекулярна фізика і термодинаміка. Поняття про ідеальний газ. Рівняння стану.
Основне рівняння МКТ. Дифузія в атмосфері і в живих організмах.
Перше і друге начала термодинаміки. Поняття ентропії.
Агрегатні стани речовини - тверді тіла, рідини і гази, їх властивості. Насичена і
ненасичена пара.
Електростатичне поле, його характеристики. Закон Кулона. Напруженість.
Потенціал. Різниця потенціалів.
Провідники, діелектрики, напівпровідники, їх властивості і застосування.
Постійний електричний струм, його характеристики. ЕРС. Закон Ома.
Надпровідність. Закон Джоуля-Ленца.
Магнітне поле, його характеристики. Сила Ампера. Сила Лоренца. Пара-, діа-,
феромагнетики. Ферити. Земля - великий магніт.
Електромагнітна індукція. Закон Фарадея. Правило Ленца. Змінний струм, його
властивості, одержання і використання.
Електричні коливання і електромагнітні хвилі. Основні положення теорії
Максвелла. Принципи радіо-, телепередач та радіолокації.
Природа світла, інтерференція. Дифракція і поляризація світла. Використання цих
явищ.
Теплове випромінювання. Абсолютно чорне тіло. Закон Кірхгофа. Закон СтефанаБольцмана. Закон Віна. Формула Планка.
Дисперсія світла. Люмінесценція. Фотоефект. Рівняння Ейнштейна.
Будова атома. Атом Резерфорда. Постулати Бора. Пояснення спектральних
закономірностей. Періодична система елементів.
Будова і властивості ядер. Радіо-активність- природна і штучна. Закон
радіоактивного розпаду. Ланцюгова реакція. Атомна енер-гія і екологія. Чорнобиль і
світ.
"ҐРУНТОЗНАВСТВО"
Предмет та завдання ґрунтознавства. Визначення ґрунтознавства як науки; перше
наукове визначення грунту; його роль та місце в природі; родючість - як основна
властивість ґрунтів; головні теоретичні розділи ґрунтознавства; місце та взаємозв'язок з
іншими науками; система методів досліджень ґрунтознавства.
Поняття про ґрунти в давнішньому світі - погляди Аристотеля, Теофраста;
розвиток уяв про ґрунти в середні віка: агрикультурхімічний напрямок Теєра та Лібіха,
та агрогеологічний - Фалау, Берендта: значення цих напрямків для розвитку
ґрунтознавства в країнах Західної Європи та Америки.
Докучаєвський період розвитку російського ґрунтознавства - значення робіт
М.В.Ломоносова; роль "Вільного економічного суспільства"; В.В.Докучаев - засновник
наукового ґрунтознавства. Історія розвитку ґрунтознавства в Україні.
Ґрунтознавство на сучасному етапі - ґрунтознавство першої половини XX
століття; радянський період; основні досягнення ґрунтознавства на сучасному етапі.
Значення ґрунтів в житті людського суспільства. Ґрунт як основний засіб
сільськогосподарського виробництва. Родючість ґрунту. Ґрунт і охорона здоров'я
населення. Значення ґрунту в геологічній службі. Вивчення ґрунтів для потреб
будівництва.
Загальна схема ґрунтоутворювального процесу. Особливості ґрунтів як
природного створення - ґрунт - поверхневий шар земної кулі, найбільш глобальний
результат виникнення та еволюція життя на Землі; іх місце в біологічному,
геологічному та біогеохімічному ґрунтообігу речовин та енергії, унікальність складу
ґрунтів та найважливіша властивість - родючість.
Загальна схема ґрунтоутворювального процесу - значення вивітрювання
материнських порід, поселення на земній поверхні перших живих організмів, створення
первинного покрову; подальша еволюція рослинного та тваринного світу, створення
гумусу та фізико-хімічні процеси в ґрунті; створення ґрунтового профілю.
Стадії ґрунтоутворення - початок ґрунтоутворення, стадія розвитку ґрунту, стадія
зрілого ґрунту.
Енергетика, створення та еволюція ґрунтів - значення променистої енергії сонця, її
розподіл по географічних зонах Землі та значення в ґрунтостворенні, створення
первинного ґрунтового покрову, еволюція (генезис) розвитку ґрунтів у зв'язку з
еволюцією рослинності; крижаний період в історії Землі, сучасний етап.
Ґрунтовий профіль та його структура - грунтові горизонти, потужність ґрунту,
механічний склад, структура, новоутворення, включення.
Фактори ґрунтоутворення
Ґрунтоутворюючі породи - масивнокристалічні та осадочні гірські породи,
вивітрювання материнських порід: фізичне, хімічне, біологічне.
Клімат - температура, опади, вітер, багаторічна мерзлота.
Рельєф - різні типи рельєфу та мікрорельєфу і їх значення при утворенні ґрунтів.
Живі організми - зелені рослини: дерев'яниста, лугова та степова трав'яна
рослинність, рослини пустель, лишайниково-мохові - поняття про рослині формації і
іхучасть в ґрунтоутворюючому процесі. Тваринний світ і ґрунт. Мікроорганізми ґрунтів.
Вік ґрунтів - значення віку як фактора ґрунто-створення, поняття абсолютного та
відносного віку.
Промислова діяльність людини - культурне земле-робство, значення правильного
землекористування.
Склад ґрунтів та їх хімічні властивості. Мінералогічний та механічний склад
ґрунту - первинні та вторинні мінерали та процеси вивітрювання, властивості і склад
продуктів вивітрювання, механічні елементи та їх класифікація і властивості.
Органічна частина ґрунту - створення гумусу, його склад та структура, властивості
гумусу, його вміст в різних типах ґрунтів; взаємозв'язок між гумусом і мінеральною
частиною ґрунту.
Хімічний склад та поглинаюча здатність ґрунту - мінеральні сполуки ґрунтів та їх
доступність рослинам; форми хімічних сполук, вміст головних макро- і мікроелементів
в ґрунтах, ґрунтові колоїди та поглинаюча здатність ґрунтів, її види; ємкість катіонного
обміну, кислотність, лужність, буферність ґрунтів.
Фізичні властивості ґрунтів. Структура ґрунту - агрономічне значення структури
ґрунту, утворення структури, руйнування та відновлення структури ґрунту.
Водний режим ґрунтів - форми та стан ґрунтової води, типи водного режиму
ґрунтів, доступність ґрунтової вологи рослинам.
Повітряний режим ґрунту - склад ґрунтового повітря; його зміна в ґрунтовому
профілі та часі; значення ґрунтового повітря для живих організмів грунту та його
регулювання.
Тепловий режим ґрунту - джерела тепла в ґрунті; теплоємність ґрунту; зміна тепла
в ґрунтовому профілі та часі; значення ґрунтового тепла для живих організмів.
Ґрунтовий розчин - хімічний склад ґрунтових розчинів; окисно-відновні процеси в
ґрунтах.
Родючість ґрунтів - поняття ґрунтової родючості, її типи; ерозія ґрунтів.
Засолені ґрунти. Утворення та умови накопичення солей у ґрунті. Солончаки.
Класифікація та діагностика солончаків. Сільськогосподарське використання
солончаків. Солонці. Класифікація та діагностика солонців. Сільськогосподарське
використання
солонців.
Солоді.
Класифікація
та
діагностика
солодей.
Сільськогосподарське використання солодей. Охорона ґрунтів.
Класифікація ґрунтів та їх географічне розповсюдження.Класифікація ґрунтів
на основі природно-історичного підходу, головні підрозділи ґрунтів; закон
горизонтальної зональності В.В.Докучаева. Основні критерії характеристики
географічних зон.
Ґрунти основних географічних зон: грунти арктичної та тундрової зони,
грунтитайгово-лісової зони, ґрунти широколистяних лісів, ґрунти боліт, ґрунти
черноземно-степової зони, ґрунти сухих та напівсухих степів, засолені ґрунти та солоді,
ґрунти пустельної зони, ґрунти зони сухих субтропіків, ґрунти зони вологих
субтропіків, ґрунти гірських областей, ґрунти річкових пойм.
Ґрунтові ресурси світу. Ґрунти України. Умови ґрунтоутвореня. Агрогрунтове
районування. Характеристика основних типів ґрунтів України: Ґрунти Українського
Полісся. Ґрунти Лісостепу, Ґрунти Степу, Грунти сухих степів. Ґрунти Гірського Криму
і Карпат. Охорона ґрунтів. Принципи раціонального землекористування і завдання
охорони ґрунтів. Ерозія ґрунтів та заходи боротьби з нею. Промислова ерозія і
рекультивація ґрунтів. Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами.
Охорона гумусового стану ґрунтів. Водні меліорації і охорона ґрунтів. Охорона ґрунтів
від забруднення елементами важких металів. Правові основи охорони ґрунтів в Україні.
"ІНФОРМАТИКА ТА СИСТЕМОЛОГІЯ"
Мета та завдання вивчення навчального курс: Оволодіти основними
поняттями системології, інформатики та обчислювальної техніки. Засвоїти
принципи роботи з операційної системою Windows, отримати навички роботи з
текстовим редакторами. Завдання курсу спрямовано на опанування комп'ютера, як
сучасного засобу зберігання, обробки і передачі інформації, що дозволить значно
підвищити ефективність праці фахівців у галузі екології.
Міждисциплінарні зв'язки: Дисципліни, які забезпечує викладання курсу
"Інформатика та системологія": основи вищої математики, філософії, фізики.
Дисципліна "Інформатика та системологія" входить до циклу інших дисциплін, що
викладаються студентамекологам, і тісно пов'язана з такими дисциплінами як "Математичні методи
екології", "Моделювання та прогнозування стану довкілля."
У результаті вивчення курсу студент повинен Знати: Знати:
 Основні поняття інформатики та обчислювальної техніки
 Застосування текстового редактора MSWord
 Використання табличного процесора Excelдля статистичної обробки даних
 Використання мереж та Internetдля пошуку інформації.
 Основні поняття, закони, принципи системологіїВміти: Вміти:
 Робота з операційною системою Windows
 Робота з текстовим процесором Word
 Робота з табличним процесором Excel
 Робота з Internet
"МЕТЕРОЛОГІЯ ТА КЛІМАТОЛОГІЯ"
Програма курсу “Метеорологія і кліматологія” відповідає навчальному плану
спеціальності “Екологія і охорона навколишнього середовища”.
Курс “Метеорологія і кліматологія” є нормативною дисципліною, яка дає уяву про
фізичні процеси, що відбуваються в атмосфері, основні методи аналізу та прогнозу
метеорологічних величин та явищ, кліматичний режим атмосфери і фактори, що
впливають на формування клімату, а також вплив атмосфери на природні сфери та
екологічний стан навколишнього середовища в цілому.
Мета курсу - формування у студентів систематичних знань щодо складу і будови
атмосфери, способів опису стану атмосфери, фізичних процесів, що протикають у ній,
закономірностей формування погоди і клімату та їх впливу на стан довкілля.
Завдання курсу полягає у володінні теоретичними знаннями, а також комплексу
практичних навичок щодо використання метеорологічної інформації для діагнозу і
прогнозу стану атмосферного повітря з погляду його забруднення, також для
вирішення інших питань практичної екології.
"ВИЩА МАТЕМАТИКА"
Мета курсу: Викладання вищої математики в університеті має на меті:
формування особистості студентів, розвиток інтелекту і здібностей до логічного
мислення; навчання основним математичним методам, необхідним для аналізу і
моделювання пристроїв, процесів і явищ при пошуку оптимальних рішень і чисельної
реалізації цих рішень, методом обробки й аналізу результатів чисельних і натурних
експериментів. Основні завдання курсу: Розглянути основні поняття аналітичної
геометрії, векторної алгебри, математичного аналізу, диференціальних рівнянь. Навчити
студентів основним методам розв'язання задач алгебри і геометрії, диференціального та
інтегрального числення функцій однієї та багатьох змінних, елементарним поняттям
теорії рядів та функцій комплексного змінного.
За підсумками вивчення курсу студент повинен знати: основні поняття і теореми
аналітичної геометрії, векторної алгебри, математичного аналізу, диференціальних
рівнянь, вміти: формулювати основні означення і теореми курсу вищої математики,
розв'язувати основні види типових задач, вільно користуватись апаратом
диференціального й інтегрального числення у застосуванні його до прикладних питань.
ЗМІСТ КУРСУ
Матриці та операції над ними. Визначник та його властивості. Мінори та
алгебраїчні доповнення. Обчислення визначників. Обернені матриці. Елементарні
перетворення. Поняття рангу матриці. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Теорема
Крон екера - Капеллі. Методи розв'язання лінійних систем алгебраїчних рівнянь.
Матричний метод. Формули Крамера. Метод Жордана- Гаусса.
Вектори. Лінійні операції над векторами. Проекція вектора на вісь. Координати
вектора. Скалярний добуток векторів. Векторний та змішаний добутки векторів.
Основні властивості й застосування.
Площина та пряма у просторі.
Способи завдання. Взаємне розташування у
просторі. Пряма на площині. Різні види рівнянь. Взаємне розташування двох прямих на
площині. Відстань від точки до прямої. Лінії другого порядку. Означення та канонічні
рівняння.
Поверхні другого порядку. Канонічні рівняння основних класів поверхонь.
Поняття множини. Основні операції над множинами. Множина дійсних чисел.
Послідовність. Способи завдання Границя послідовності. Монотонні послідовності.
Число є. Означення та способи завдання функції. Деякі властивості функцій. Складна
та обернена функції. Границя функції. Основні види невизначеностей та способи їх
розкриття. Істотні границі. Односторонні границі. Неперервність функції в точці.
Класифікація точок розриву.
Похідна, її геометричний і фізичний зміст. Основні правила диференціювання.
Табличні похідні. Похідні вищих порядків.
Логарифмічна похідна. Поняття
диференціалу, його основні властивості й застосування. Теореми про середнє та їх
геометричний зміст. Правило Лопіталя розкриття невизначеностей. Застосування
похідної до дослідження функцій та їх графіків.
Первісна функція і невизначений інтеграл. Властивості невизначеного інтеграла.
Основні табличні інтеграли. Методи інтегрування. Метод заміни змінної. Інтегрування
частинами. Інтегрування раціональних функцій. Метод невизначених коефіцієнтів.
Інтегрування деяких ірраціональних виразів. Теорема Чебишова. Інтегрування
тригонометричних
та
показникових
виразів.
Поєднання
різних методів
інтегрування. Інтеграли, що не виражаються в скінченому вигляді.
Визначений інтеграл. Означення й основні властивості. Зв'язок з невизначеним
інтегралом: формула Ньютона - Лейбніца. Застосування визначених інтегралів. Площа
плоскої фігури. Об'єм тіла обертання. Площа поверхні обертання. Застосування
інтегралів до розв'язання фізичних задач.
Поняття функції кількох змінних. Область визначення. Лінії та поверхні рівня. Графіки
функцій двох змінних. Частинні похідні. Диференціал функції кількох змінних та
інваріантність його форми. Диференціювання складних та неявних функцій. Частинні
похідні та диференціали вищих порядків. Дотична площина та нормаль к поверхні.
Екстремум функції двох змінних. Найбільше та найменше значення функції в заданій
області.
Диференціальні рівняння першого порядку. Теореми Коші. Метод ізоклін.
Однорідні рівняння. Лінійні диференціальні рівняння. Рівняння Бернуллі.
Диференціальні рівняння вищих порядків. Лінійні диференціальні рівняння
другого порядку с постійними коефіцієнтами. Системи диференціальних рівнянь.
Задача Коші для системи диференціальних рівнянь першого порядку. Системи у
нормальному вигляді, методи їх інтегрування.
Ряди. Числові ряди. Ознаки збіжності. Абсолютна збіжність. Функціональні і степеневі
ряди. Область та радіус збіжності. Ряди Тейлора і Маклорена. Розклад функції у
степеневий ряд. Наближенні обчислення. Ряди Фур'є.
Подвійні
інтеграли та їх
обчислення.
Заміна змінної
в
подвійному
інтегралі.Полярні координати. Застосування подвійних інтегралів. Площа плоскої
області, об'єм тіла, площа поверхні. Застосування у фізиці. Потрійний інтеграл.
Обчислення і застосування. Криволінійні інтеграли першого і другого роду.
Формула Гріна. Поверхневі інтеграли першого і другого роду.
"ГІДРОЛОГІЯ"
Мета: Надати студентам уявлення про формування гідрологічного режиму різних
водойм та головних абіотичних процесів, які відбуваються в їх екосистемах, та можливі
наслідки їх порушення. Метою лекційного курсу є засвоєння студентами матеріалу
щодоформування водного стоку, водного балансу, водообміну, проточності, рівневого
татермічного режимів водойм. Метою лабораторних робіт є засвоєння методів,
задопомогою
яких
можнадосліджувати
головні
гідрологічні
характеристики
воднихекосистем.
Завдання навчальної дисципліни:
знати: уявлення про умови формування гідрологічного режиму у рівнинних
річках,водосховищах, озерах, підземних водах, болотах та в морях і Світовому океані,
уявленняпро водний баланс, водообмін, кругообіг речовин у водних екосистемах та їх
вплив нагідрохімічний режим різних водойм.
вміти: визначати головні гідрологічні характеристики водних екосистем,
визначатилімітуючи фактори для життєдіяльності певних гідробіонтів в конкретних
умовах,досліджувати наслідки впливу гідродинамічного й гідрофізичного режимів
нагідробіологічний режим водних екосистеміста.
Загальний зміст та навчальні елементи, що підлягають вивченню.
Уявлення про гідрологію як науку: зміст, розділи, тематика гідрології, її зв'язок з
іншими дисциплінами. Найважливіші терміни та поняття гідрології. Уявлення про різні
водні об'єкти земної кулі. Завдання гідрології та проблеми, яки вона досліджує.
Уявлення про річкові системи. Головні річки України та й їх притоки. Уявлення
про довжину, звивистість та густоту річної мережі. Гідрографічна схема ріки та
розгалуженість річок. Річковий басейн. Морфометричні та фізико-географічні ознаки
річкового басейну. Елементи річкових долин та характерні руслові утворення.
Повздовжній та поперечний профілі річки та їх морфометричні характеристики.
Класифікація
рік
за
видами живлення. Кліматичні фактори стоку.
Кліматичнакласифікація річок. Тепловий, льодовий та рівне вий режим річок.
Швидкість течії, розхід води в ріках. Водний режим річок. Формування річкових
наносів та їх розподіл в річці.
Розчинені речовини річкових вод. Деформація річкового русла та селеві потоки.
Антропогенний вплив на водний режим річок.
Загальні поняття щодо походження котловин, типи озер. Морфологічні та морфо
метричніхарактеристики озер. Живлення, водний баланс та рівне вий режим озер.
Динамічні явища на озерах. Хімічний склад озерних вод. Термічний і льодовий режими
озер. Освітленість, прозорість та колір озерних вод. Біологічні процеси в озерах.
Водний баланс і водообмін у водосховищах. Динаміка водних мас у
рівниннихводосховищах. Головні гідрофізичні показники водних мас. Гідрологічні
умови формування гідробіологічного режиму дніпровських водосховищ. Гідрохімічні
умови функціонування екосистем водосховищ дніпровського каскаду. Гідрологічні
процеси і їх роль в формуванні якості води.
Підземні води. Походження і класифікація підземних вод. Види фізичного стану і
рух підземних вод. Хімічний склад підземних вод. Режим ґрунтових вод. Залягання
ґрунтовихвод на території України.
Класифікація боліт. Гідрологічний режим боліт. Вплив боліт на стік річок.
Використання боліт у народному господарстві. Антропогенний вплив на водний режим
боліт. Ендогенні процеси в теперішньому формуванні термічних, сольових,
газових особливостей акваторій. Тектоніка плит земної кулі та ендогенне забруднення
Світового океану. Порівняльна характеристика океанських вод.
Види перемішування в морському середовищі. Ленгмюрівська циркуляція
та Екманівський потік. Конвекційні процеси в океані. Швидкість осаду часток
різного генезису в морських водоймах при відсутності конвекційних процесів.
Тепловий баланс на поверхні гідросфери. Роль поверхневого мікрошару
гідросфери в процесах взаємодії океану та атмосфери. Оптимальні методи відбору проб
води з різних шарів з урахуванням специфіки процесів, що протікають на межах фаз.
Хімічні та біологічні процеси в океані щодо їх впливу на розподіл деяких речовин,
донного осаду. Схема кругообігу органічних речовин в океані. Механізми саморегуляції
вморському середовищі та системі океан-атмосфера-літосфера.
Інтенсивне використання водних ресурсів в Україні. Зміна гідрологічного
режиму ландшафтів та їх мінерального складу під впливом важкої, хімічної та
гірничовидобувної промисловості та їх відходами. Проблеми природокористування в
Україні. Можливість управління водними ресурсами.
" ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ ТА НЕОЕКОЛОГІЇ"
Мета: Надати студентам уявлення про взаємозв'язок організмів та процесів, які
відбуваються в природі, та можливі наслідки їх порушення. Метою лекційного курсу є
засвоєння студентами матеріалу щодо організації природних екосистем різного рівня
(відмікроекосистем до біосфери), їх розвитку та стійкості. Метою лабораторних робіт є
засвоєння методів, за допомогою яких можна досліджувати екологічні особливості
різних організмів у межах аутекології та синекології.
Уявлення про екологію як науку. Середовище та дія екологічних факторів,
класифікація середовищ життя та їх специфіка. Закон сукупної дії природних факторів.
Закон оптимуму, уявлення про норму реакції. Відмінності впливу найважливіших
екологічних факторів у різних середовищах існування (водне, наземно-повітряне,
підземне середовища та організм як середовище існування), абіотичних факторів на
організм. Закон екологічної кореляції.
Народжуваність, смертність. Абсолютна та екологічна щільність. Біотичний
потенціал. Типи взаємодії між живими істотами. Типи живлення та відповідна потреба
організмів у поживних ресурсах. Проблема адаптації компонентів екосистем та їх змін
при впливі живих істот. Динаміка популяцій. Криві росту популяцій неспеціалізованих
та спеціалізованих видів. Зміни кривих росту та розвитку популяцій при впливі
біотичних факторів. Типи зв'язків між істотами. Принцип Оллі та принцип витіснення
Гаузе.
Вплив людини на оточуюче середовище, специфіка дії антропогенних факторів.
Особливості використання людиною ресурсів. Проблеми забруднення довкілля,
ксенобіотики, уявлення про ГДК. Забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери.
Проблеми відходів і ресурсів, рециклізація. Енергетичні ресурси і енергетичні
проблеми. Закон зменшення енерговіддачі в природокористуванні.
Уявлення про популяцію, її характеристика. Вид як основна форма існування
живих організмів на планеті Земля. Видова різноманітність. Рівень різноманіття - як
індикатор забрудненості. Гомеостаз екосистем та зв'язок з життям людини.
Концепція екосистеми як основної функціональної одиниці природи. Компоненти
екосистеми, особливості їх функціонування, приклади. Рівні трансформації енергії в
екосистемі. Гомеостаз екосистем, принцип зворотного зв'язку. Потік енергії в
екосистемі та закони, згідно яких він здійснюється. Продуктивність екосистем, її види та
особливості реалізації. Екологічні піраміди (піраміди чисел, біомаси та енергії).
Біогеохімічний кругообіг речовин, уявлення про обмінний та резервний фонди.
Біосфера як глобальна екосистема - особливості організації та функціонування.
Жива речовина, її геохімічні, середоутворюючі властивості та функції в біосфері. В.І.
Вернадський та його вклад в розвиток вчення про біосферу, поняття ноосфери. Закон
фізико-хімічної єдності. Уявлення про екологічні сукцесії та клімаксові спільноти.
Первинна та вторинна сукцесії. Особливості впливу людини на біосферні процеси.
Стійкість біосферних процесів. Ступінь відповідності діяльності людини законам та
принципам загальної екології. Екологічна ніша людини та можливості її подальших змін.
Техногенні катастрофи та їх екологічні наслідки. Місцеві та глобальні екологічні
проблеми. Стратегія та тактика виживання людства. Концепції сталого розвитку
регіонів. Концепція ноосфери в сучасному розумінні, екологічні пріоритети сучасного
світу. Розвиток екологічної мережі в Україні як основний шлях євро інтеграції держави
у питаннях охорони довкілля.
"ГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ГЕОМОРФОЛОГІЇ"
Мета курсу: надати студентам систематичні знання про походження Землі, про
базисні поняття геології та методи геологічних досліджень.
Земля та її будова. Зовнішня та внутрішня будова. Геосфери та їх властивості.
Склад Землі. Фізичні та хімічні поля Атмосфера. Гідросфера. Біосфера. Внутрішні
геосфери.
Хімічний і мінеральний склад земної кори. Гірські породи та методи їх вивчення.
Ендогенні геологічні процеси. Тектонічні рухи. Магматизмі метаморфізм гірських
порід.
Екзогенні геологічні процеси. Вивітрювання. Діагенез та літогенез. Охорона
природних ресурсів.
Корисні копалини та їх склад. Антропогенні форми рельєфу. Вплив діяльності
людини на екологічний стан середовища. Техногенез та його вплив на оточуюче
середовище.
Знати: мінеральний склад Землі, загальні відомості про мінерали, фізичні та
хімічні властивості мінералів, їх морфологія, основні породоутворюючі і
рудоутворюючі мінерали, гірські породи земної кори та їх класифікація, магматичні,
осадові та метаморфічні гірські породи, їх роль у будові земної кори та способи
утворення, встановлювати закономірні зв'язки і залежності сучасного екологічного стану
тої чи іншої території або народногосподарського об'єкту від особливостей геологічного
середовища, тектоніки і літологічного складу, класифікацію та характеристику
родовищ корисних копалин (ендогенної та екзогенної серій, а також метаморфізованих
та метаморфічних родовищ матаморфогенної серії), загальні геологічні та фізико хімічні умови їх утворення, площі їх поширення, морфологію тіл корисних копалин, їх
мінеральний та хімічний склад, текстуру та структуру, етапи та стадії
мінералонагромадження, прогнозувати розвиток ендогенної активності тої чи іншої
території для визначення сучасного екологічного стану певної екосистеми
Вміти: визначати теоретичне і практичне значення тої чи іншої тектонічної
структури для конкретної екосистеми, аналізувати форми рельєфу Землі як природні та і
порушені техногенною діяльністю, усвідомлювати вплив фізичних полів Землі на
здоров'я людей, визначати основні породо- та рудоутворюючі мінерали, розрізняти
головні магматичні, осадові та метаморфічні породи, використовувати літологічний
склад геологічного фундаменту екосистем для визначення його екологічних змін,
використовувати палеонтологічну інформацію для оцінки відносного геологічного віку
літооснови екосистем, відбирати проби гірських порід на визначення їх абсолютного
віку різними фізичними методами, складати стратиграфічну колонку літооснови
конкретних екосистем, пов'язувати компоненти екосистеми з геологічним середовищем
та рельєфом, знаходити необхідні для еколога складові екосистеми в геологічній та
геоморфологічній інформації,самостійно проводити дослідження різноманітних
родовищ, їх мінерального та хімічного складу, текстури та структури мінеральної
речовини, вивчати морфологію тіл корисних копалин, відрізняти наслідки дії різних
ендогеодинамічних процесів -вулканізму, метаморфізму, тектоніки і землетрусів,
аналізувати тектонічний, сейсмогенний, вулканічний і реліктовий та ін. рельєф для
визначення сучасної активності екосистем, статистично обробляти отримані результати
і робити їх аналіз, відрізняти геологічні відклади і форми рельєфу, утворені різними
типами екзогенних геодинамічних процесів, аналізувати походження тих чи інших
поверхневих відкладів і форм рельєфу, що складають фундамент екосистем, визначати
вплив природних геодинамічних процесів на екологічний стан тієї чи іншої території,
визначати пріоритетність тих чи інших геодинамічних процесів у розвитку конкретної
екосистеми, користуватись геофізичними полями для визначення сучасної тектонічної
активності тої чи іншої території, аналізувати геологічну складову ландшафтів та
екосистем, будувати або аналізувати гіпсографічні профілі, карти геологічного
середовища, карти екологічних змін рельєфу небезпечними геодинамічними процесами
- зсувами, осипаннями, обвалами, селями, лавинами, провалами, карстом, суфозією
тощо, геоморфологічні карти різного змісту і призначення, еколого-геохімічні, екологоландшафтні карти різних екосистем, відрізняти результати діяльності людини від
геологічних процесів, володіти якісними і кількісними методами оцінки впливу
техногенних і природних геологічних процесів на стійкість територій, споруд і умов їх
експлуатації
"БЕЗПЕКА ЖЕТТЄДІЯЛЬНОСТІ"
Мета курсу: є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців щодо
створення безпечних умов діяльності та життя, опанування принципами гармонійного
розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.
Завдання навчального курсу: є виявлення умов позитивного та негативного впливу
на життєдіяльність та здоров'я людини зовнішніх та внутрішніх факторів,
обгрунтування оптимальних умов та принципів життя. Студент повинен знати:
методичні особливості гармонізації систем "людина-виробниче середовище", "людинажиттєве середовище", "людина-природне середовище"; сучасні технології системного
підходу до проблем безпеки життєдіяльності; концепції допустимого ризику, принципи
забезпечення життєдіяльності; джерела небезпеки: природні, техногенні, соціальні,
політичні та комбіновані; заходи,
спрямовані
на
забезпечення
безпеки
життєдіяльномсті при прояві небезпек різноманітного походження. Студент повинен
вміти: аналітично та інструментально оцінювати стан небезпеки довкілля,
прогнозувати симптоматику розвитку початкових стадій надзвичайних ситуацій
техногенного, природного та соціального характеру; адекватно реагувати на
потенційно-небезпечні для здоров'я та навколишнього середовища негативних факторів
аварій техногенного характеру, природних катастроф, соціальних та комбінованих
небезпек; використовувати на практиці сучасні технології першої долікарської
допомоги; застосовувати теорію ризику для оцінки небезпеки та безпеки
життєдіяльності; розпізнавати за різними ознаками існуючу та потенційну
небезпеку і прогнозувати її вплив на здоров'я та життя людей; визначати надійні
заходи і засоби захисту від небезпеки життєвого середовища.
"БІОЛОГІЯ"
Мета курсу - дати студентам фундаментальні уявлення про сучасну біологію та її
головних розділів та проблем. Виявити закономірності, спільні для всіх живих істот.
Вміти поєднувати структури клітинних компонентів з функціями, що вони виконують.
Основна увага при викладанні дисципліни приділяється формуванню сучасних уявлень
фундаментальних основ сучасної біології: розуміти прояви життя на всіх рівнях
організації живого - субклітинному, тканинному, організменому та надорганізменому.
Розглянуті також питання про хімічний та біохімічний склад, особливості будови
прокаріотичних клітин та формування організмів характерних особливостей
перетворення енергії і підпорядкованості біологічних систем, асиміляції та дисиміляції.
Рівні організації живих систем. Організми клітинної та неклітинної будови.
Організація та будова прокаріотичних та еукаріотичних клітин. Мембрани, їх будова та
функції.
Цитоплазма, її склад. Гіалоплазма. Ядро, його структура та функції. Органели, їх
склад. Двомембранні структури: мітохондрії та пластиди. Плазмодесми.
Тотипотентність клітин багатоклітинних організмів. Клітина як жива система. Поняття
про гомеостаз.Хімічні компоненти живого. Макро-та мікроелементи. Роль азоту,
фосфору та сірки в живому організмі. Вміст і функції мікроелементів у клітині.
Органічні сполуки у клітині, моно- і дисахариди. Ліпіди та ліпоїди. Будова і функції
ДНК та РНК, їх типи. Класифікація білків. Ферменти, дія ферментів. Автотрофність та
гетеротрофність. Обмін речовин та перетворення енергії у клітині. Асиміляція та
дисиміляція АТФ. Пластичний обмін. Фотосинтез. Фотосинтетичні пігменти.
Фотофізична та фотохімічна стадії | фотосинтезу. Хемосинтез. Процеси катаболізму.
Роль дихання та загальна характеристика біологічного окиснювання.
Клітина, як основа спадковості та видоутворення. Статеве та нестатеве
розмноження. Спадкова інформація та реплікація ДНК. Будова та функції хромосом.
Каріотип. Клітинний цикл, мітоз. Мейоз. Запліднення. Партеногенез та апоміксис.
Індивідуальний розвиток. Зміна гапло-диплофаз в еволюції.
Будова вірусів, їх класифікація.
Теорія еволюції. Фактори еволюції. Вид, його критерії, структура та популяції.
Форми природного добору. Макроеволюція. Синтетична теорія еволюції.
Рослинні тканини: походження і класифікація. Вегетативні органи. Генеративні
органи.
Загальна характеристика грибів.
Вищі рослини. Загальна характеристика вищих спорових і насіннєвих рослин.
Рослинні тканини: походження і класифікація. Еколого-функціоналні особливості
будови основних типів рослинних тканин.
Екологія рослин з основами фітоценології. Основні екологічні фактори у
життєдіяльності рослин.
Значення тварин у природі та у житті людини. Подібність і відмінність тварин і
рослин. Видове різноманіття. Характеристика підцарстваProtozoa. Основні класи
найпростіших.
ПідцарствоMetazoa. Багатоклітинні.
Основні ароморфози. Загальна характеристика типу Членистоногі. Основні види,
значення їх у природі та у житті людини. Значення комах у біоценозах та господарській
діяльності людини.
Тип Хордові. Загальна характеристика типу. Основні ароморфози. Загальна
характеристика основних класів. Класи Риби, Земноводні, Плазуни. Загальна
характеристика, географічне розповсюдження, екологічні групи, прогресивні риси і
організації. Еволюційний шлях.
Клас Птахи. Загальна характеристика. Прогресивні риси організації. Роль птахів у
природі та їх значення в житті людини. Клас Ссавці. Походження ссавців. Особливості
географічного розповсюдження. Екологічні групи ссавців. Значення ссавців у
господарській діяльності людини.
"ТЕХНОЕКОЛОГІЯ"
Мета: Надати студентам загальну характеристику національного господарства,
основних технологічних процесів окремих його галузей та аналізу впливу окремих
галузей чи виробництв на навколишнє природне середовище й заходам боротьби зі
шкідливими викидами, скидами та накопиченням відходів. Мета дисципліни полягає в
формуванні та закріпленні знань та вмінь стосовно структури національного
господарства та впливу його окремих галузей на навколишнє природне середовище.
Метою лабораторних робіт є засвоєння отриманих знань студентами, які можуть
знадобитися їм як фахівцям при роботі на підприємствах або в організаціях та інших
структурах національного господарства. Завдання навчальної дисципліни:
У результаті вивчення курсу студент повинен знати:
 енергетичні ресурси: первинні (відновлювальні та не відновлювальні) та
вторинні (продукти збагачення та сортування вугілля, гудрони, мазут та ін.);
 вплив на довкілля, починаючи з видобування палива і до передачі енергії;
 розташування основних родовищ корисних копалин;
 соціально-економічні проблеми, пов'язані зі спорудженням водосховищ;
 проблеми забруднення довкілля при геологорозвідувальних роботах та
експлуатації нафтових та газових родовищ та у зв'язку з транспортуванням нафти
та нафтопродуктів;
 способи видобування вугілля та переваги відкритого способу;
 загальну схему металургійного циклу;
 джерела забруднення атмосфери при доменному виробництві (ливарний цех,
коксовий газ, доменний газ);
 основні шляхи утилізації відходів сталеплавильного виробництва;
 особливості розміщення підприємств кольорової металургії, целюлозно-паперової
промисловості;
 вплив хімічної промисловості на навколишнє природне середовище та на стан
здоров'я людини;
 джерела викидів та скидів шкідливих речовин у виробництві;взаємозв'язки
переробної промисловості з сільським господарством, вплив на навколишнє
природне середовище - забруднення атмосфери та вод; шкідливі викиди
автомобілів, склад відпрацьованих газів; складові частини житловокомунального господарства;
 проблеми міст у зв'язку з твердими побутовими та промисловими відходами.
вміти:
 розрізняти вплив на довкілля ТЕС, працюючих на різних видах палива;
 розуміти та пояснювати зміни в ресурсному потенціалі (земельні, лісові),
пов'язані з будівництвом ГЕС;
 обґрунтувати можливості та переваги різних видів нетрадиційної енергетики
(сонячної, вітрової та ін.);
 аналізувати проблеми, пов'язані зі впливом вугільно-паливного циклу на
атмосферу;
 аналізувати методи захисту природного середовища від шкідливого впливу
чорної металургії;
 давати оцінку проблемам, пов'язаним з утилізацією відходів;
 аналізувати шляхи зменшення шкідливого впливу ливарного виробництва на
навколишнє природне середовище;
 аналізувати галузеву структуру сільського господарства та способи
забруднення природного середовища відходами;
 аналізувати вплив будівництва та експлуатації автомобільних доріг на
навколишнє природне середовище;

визначати одну з головних проблем житлово-комунального господарства
великих міст, пов'язану з відходами.
Загальний зміст та навчальні елементи, що підлягають вивченню Теплові
електростанції. Принципи роботи та необхідні ресурси. Вплив на довкілля та заходи
боротьби зі шкідливим впливом. Гідроенергетика та атомна енергетика. Забруднення
водойм. Скорочення шкідливих викидів. Нетрадиційні джерела електроенергії
(сонячна, вітрова, біоенергія, геотермальна енергія, енергія океану). Перспективні
проекти.
Загальна характеристика добувної промисловості. Основні процеси гірничого
виробництва. Нафтова та газова промисловість. Географія та розташування.
Видобування нафти та газу. Особливості видобування з морських родовищ.
Забруднення нафтопродуктами. Вплив видобутку та транспортування на довкілля.
Способи видобування вугілля. Вплив різних способів видобування на навколишнє
середовище. Виробництво чавуну, сталі, кольорових металів та алюмінію. Географія
розміщення в Україні та в світі. Забезпеченість ресурсами. Вплив на навколишнє
природне середовище та захист від шкідливих викидів та скидів. Шляхи утилізації
відходів. Технологічні шляхи їх знищення.
Загальні відомості з основ ливарного виробництва. Класифікація способів
виготовлення виливків. Оброблювальне та складальне виробництво. Вплив виробництва
на навколишнє природне середовище.
Промисловість будівельних матеріалів. Загальна характеристика. Сировина,
матеріали. Вплив на довкілля та людину. Вплив на довкілля та людину. Засоби
боротьби зі шкідливим впливом. Легка промисловість. Класифікація виробництва.
Ресурси. Продукти виробництва. Вплив на довкілля.
Галузі хімічного комплексу. Гірничо-хімічна промисловість. Виробництво добрив.
Азототукова
промисловість.
Шинна,
гумово-азбестова
та нафтопереробна
промисловість. Фармацевтична та мікробіологічна промисловість. Полімерна,
промисловість хімічних волокон, побутова хімія. Необхідні ресурси. Характеристика
впливу на довкілля та на стан здоров'я людини. Заходи боротьби зі шкідливим
впливом.
Загальна характеристика лісової та деревообробної промисловості.
Географія розміщення та вплив на навколишнє середовище. Особливості целюлознопаперової промисловості. Ресурси. Екологічні аспекти галузі. Джерела викидів та
засоби їх знешкодження.
Залізничний, автомобільний, водний, авіаційний та трубопровідний транспорт.
Загальна характеристика та основні
показники. Ресурси. Шкідливий вплив на
навколишнє природне середовище. Сільське господарство. Головні показники.
Рослинництво. Тваринництво. Меліорація. Переробна промисловість. Житловокомунальне господарство. Водопостачання. Відходи. Каналізація. Паливно-енергетичне
господарство. Міський
транспорт. Характеристика впливу на довкілля. Заходи
боротьби зі шкідливим впливом. Утилізація відходів.
"ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ В ЕКОЛОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ"
Місце та значення навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна "Організація управліня в екологічній діяльності" належить
до таких, що забнзпечують професійну підготовку майбутнього соціаліста-еколога.
Мета викладання навчальної дисципліни „Організація управління в екологічній
діяльності" - дати майбутньому соціалісту-екологу на основі теорії управління, цілісну
уяву про управління будь-якою галуззю народногосподарського комплексу як єдиною смою,як на локальному, регіональному, державному, так і на міжнародному рівнях.
Особливістю викладання навчальної дисципліни є поділ її на три головні складові,
а саме: вивчення загальних основ управління, вивчення особливостей управління
екологічною діяльністю в Україні та вивчення міжнародного досвіду, накопиченого у
цій галузі. Велика увага при вивченні даної дисципліни приділяється міжнародним
стандартам серії ISO 14 000.
Вивчення дисципліни базується на знаннях дисциплін, які є підґрунтям: „Всуп до
фаху", „Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне
середовище", Українська мова" та інших.
У той же час дана дисципліна є підґрунтям для тиких дисциплін як „Екологічне
право" та інші.
"ВСТУП ДО ФАХУ"
Зміст курсу:
Модуль 1. Кваліфікаційні вимоги до майбутніх фахівців з екології.
Формування початкових знань та вмінь. Комплекс наук екологічного спрямування.
Тема 1. Основні навчальні елементи. Тема 2. Комплекс наук екологічного
спрямування.
Тема 3. Сучасні напрямки розвитку екологічних досліджень та їх кінцевий результат.
Тема 4. Елементи основ наукових наукових досліджень. Аналіз навчальної
літератури. Тема 5. Основні наукрві вимоги до виконання кваліфікаційної роботи.
Модуль 2. Модель фахівця з повною вищою освітою в Україні та за кордоном. Тема
1. Система вищої освіти в Україні. Тема 2. Організація навчального процесу. Тема 3.
Базова вища освіта. Повна вища освіта.
Тема 4. Особливості структури органів держ. управління , їх основні задачі та
напрямки діяльності.
Тема 5.Формування здібностей для прийняття самостійних рішень стосовно
різноманітних екологічних ситуацій.
"ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА"
Зміст курсу:
Модуль 1. Головні аспекти, нормативна база, державне регулювання та управління у
галузі екологічної експертизи. Об'єкти та суб'єкти екологічної експертизи. Тема 1.
Мета, задачі та призначення екологічної експертизи. Дефіційні поняття
„екологічнаекспертиза№.
Тема 2. 3-н України про екологічну експертизу. . Об'єкти та суб'єкти екологічної
експертизи.
Тема 3. Нормативно-правове регулювання екологічної експертизи.
Тема 4. Форми проведення екологічної експертизи. Організація та процедура
проведення держ. експертизи.
Тема 5. Організація громадської екологічної експертизи. Умови проведення експертизи.
Тема 6. Органи державного управління в галузі екологічної експертизи. Тема 7.
Особливості відомчої екологічної експертизи.
Тема 8. Організація та доцільність проведення держ. екологічної експертизи діючих
об'єктів. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Тема 9. Механізм
управління якістю навк. середовища. Екологічна оцінка і сталий розвиток.
Модуль 2. Порядок проведення та екологічний механізм здійснення екологічної
експертизи.
Тема 10. Статус експерта та замовників екологічної експертизи Тема 11. Права та
обов'язки замовників екологічної експертизи. Тема 12. Перелік та призначення головних
документів екологічної експертизи. Тема 13. Структура висновків екологічної
експертизи. Тема 14. Методи проведення екологічної експертизи різних типів об'єктів.
Тема 15. Мета, задачі, особливості розробки матеріалів оцінки впливу на навколишнє
середовище (ОВНС).
Тема 16. Методика розробки матеріалів ОВНС для видів об'єктів, що представляють
підвищену екологічну небезпеку.
Тема 17. Екологічна експертиза промислових, с/г, рекреаційних об'єктів. Єагальнахкаоб'єктів гос-ськоїдіялбності в зонах їхнього впливу.
Тема 18. Державна екологічна експертиза документації про впровадження нової техніки,
матеріалів, нових пестицидів і агрохімікатів, утилізація невикористаних залишків.
"ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
Тема 1. Екологічне право в національній правовій системі.Поняття екологічного
права та його місце у правовій системі України. Предмет та методи екологічного права
України. Принципи екологічного права. Об'єкти і суб'єкти екологічного права. Система
екологічного права. Джерела екологічного права: поняття та види. Конституція як
джерело екологічного права. Закон як джерело екологічного права. Система
підзаконних актів як джерел екологічного права. Роль судової практики у забезпеченні
законності еколого-правових відносин.
Тема 2. Екологічні права та обов'язки громадян.
Поняття та види екологічних прав громадян. Обов'язки громадян в галузі екології.
Гарантії реалізації екологічних прав громадян. Способи захисту екологічних прав
громадян.
Тема 3. Право власності на природні ресурси та право природокористування.
Поняття і особливості права власності на природні ресурси. Форми права власності на
природні ресурси. Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси. Зміст права
власності на природні ресурси. Поняття, принципи і види права природокористування.
Принципи права природокористування.
Тема 4. Правові основи оцінки впливу на навколишнє середовище та екологічної
експертизи.
Поняття та види екологічної експертизи. Мета, завдання та принципи екологічної
експертизи. Об'єкти та суб'єкти екологічної експертизи. Форми екологічної експертизи.
Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи. Статус експерта
екологічної експертизи. Права та обов'язки замовників екологічної експертизи.
Порядок проведення екологічної експертизи.
Тема 5. Правова охорона земель та вод.
Загальна характеристика і види використання земель. Виникнення, здійснення і
припинення
права
землекористування.
Право
землекористування
сільськогосподарських підприємств. Право користування землями населених пунктів.
Право
користування землями несільськогосподарського призначення. Загальна
характеристика і види використання вод. Виникнення, здійснення і припинення права
водокористування. Право спеціального водокористування. Правові заходи охорони вод.
Тема 6. Правова охорона атмосферного повітря.
Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання. Стандартизація і нормування у
галузі охорони атмосферного повітря. Правові заходи щодо охорони атмосферного
повітря. Особливості майнової відповідальності за порушення законодавства в галузі
охорони атмосферного повітря.
Тема 7. Правова охорона рослинного та тваринного світу.
Правове забезпечення використання рослинного світу. Правова охорона
рослинного світу. Юридична відповідальність за порушення законодавства про
рослинний світ. Загальна характеристика права використання тваринного світу. Правове
регулювання мисливства і мисливського господарства. Правове регулювання
рибальства. Правова охорона тваринного світу. Червона книга Україна.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону, використання і відтворення
тваринного світу.
Тема 8. Правове регулювання охорони територій і об'єктів природно-заповідного
фонду, курортів, лікувально-оздоровчих об'єктів та рекреаційних територій.
Поняття та правова класифікація територій та об'єктів природно-заповідного
фонду. Поняття курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон. Загальна
характеристика права користування природно-заповідним фондом. Особливості
правової охорони природно-заповідного фонду, курортних, лікувально-оздоровчих та
рекреаційних зон.
Тема 9. Правова охорона навколишнього природного середовища у містах та інших
населених пунктах, промисловості, енергетиці, транспорті та сільському
господарстві.
Правова охорона навколишнього природного середовища у містах та інших
населених пунктах. Правова охорона навколишнього природного середовища
промисловості та енергетиці. Правова охорона навколишнього природного середовища
на транспорті. Правова охорона навколишнього природного середовища у сільському
господарстві.
Тема 10. Державне регулювання в сфері природокористування та охорони
природи.
Поняття і зміст державного регулювання у сфері природокористування та охорони
природи. Система органів державного регулювання у сфері природокористування та
охорони природи. Компетенція органів державного регулювання у сфері
природокористування та охорони природи. Участь громадськості у державному
регулюванні в сфері природокористування та охорони природи.
Тема 11. Юридична відповідальність у галузі екології.
Поняття і функції відповідальності за порушення екологічного законодавства,
екологічні правопорушення як підстава відповідальності та їх класифікація. Види
юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
" ЕКОЛОГІЯ МІСЬКИХ СИСТЕМ"
І. Мета курсу «Екологія міських систем» - формування у студентів знання
методологічних та наукових основ урбоекології і розкрити практичні прийоми
дослідження урбоекосистем; ознайомлення з основними уявленнями про
просторово- часові особливості урбоприродокористування, характеристики
компонентів урбоекосистеми, розвиток геоситуації на території міста, основні
способи оптимізації урбоекосистеми.
II. Зміст курсу
Модуль 1. Екологія міських систем: методологічні основи, об'єкт дослідження.
Тема 1. Основні задачі, обєкти та положення екології міських систем.
Урбоекологія, завдання, об'єкт та предмет дослідження. Методологічні підходи до
вивчення міських екосистем. Зв'язок урбоекології з іншими науками
Тема 2. Розвиток міст та міських систем.
Ознаки міського населеного пункту. Індустріально-урбанізовані території.
Геолінгвістичний аспект дослідження міста. Соціоекономіко-географічний аспект.
Фізико-географічний
аспект.
Ландшафтно-архітектурний
аспект.
Етапи
урболандшафтознавчого дослідження. Стадії розвитку міста. Типи заселення нових
земель. Планувальні особливості міст різних епох. Історія урбоприродокористування.
Гігантські метрополії або урбанізовані райони. Сутність процесу урбанізації, її темпи та
рівні в різних країнах. Масштаби використання природних ресурсів великими містами
Модуль 2. Компоненти урбоекосистеми та їх трансформація
Тема 3. Місто як екосистема. Біотичні компоненти урбоекосистеми.
Урбоекосистема, технобіогеосистема, біогеоурбаценоз. Особливості урбоекосистеми.
Групи організмів по відношенню до них жителів міст. Інтродуценти та аборигени міст.
Синантропні види. Формування ареалів видів в містах. Схеми формування флорі та
фауни міст. Формування екологічних ніш у місті. Види урбанізованих біоценозів. Види
макро- та мікро біотопів. Ступені гемеробностіурбобіоценозів. Наслідки трансформації
функції грунтів у містах. Відмінності міських грунтів від природних. Забруднення
грунтів на міських територіях. Рекультивація міських грунтів. Способи зменшення
хімічного забруднення міських грунтів.
Тема 4. Морфолітогенний компонент урбоекосистеми.
Грунти та антропогенно-техногенні відклади в містах. Антропогенні впливи на
характеристики рельєфу. Вплив міста на геологічні процеси. Захист міських територій
від небезпечних геологічних процесів.
Тема 5. Гідрокліматичні компоненти урбоекосистеми.
Водні ресурси міст та водозабір для міських потреб. Прямі та опосередковані впливи на
поверхневі води міста. Антропогенні зміни гідрогеологічного режиму урбоекосистеми.
Забруднення водного середовища в місті. Охорона поверхневих вод міста. Охорона
підземних вод міської території. Особливості формування мікроклімату міста.
Утворення смогу різних типів в містах. Забруднення атмосфери міста. Небезпечні
речовини та їх джерела в містіСанітарно-захисні зони підприємств. Архітектурнопланувальні заходи захисту атмосфери. Інженерно-організаційні заходи охорони
атмосфери міста.
Тема 6. Вплив міського середовища на здоровя людини.
Фізико-хімічні та біологічні фактори середовища міста і здоровя населення. Соціальноекономічні фактори та здоровя міського населення.
Модуль 3. Аналіз геоситуації та програми оптимізації території міста
Тема 7. Геоситуація урбанізованих територій.
Види геоекологічної небезпеки на території міста. Геоситуація та її види. Стійкість
урбоекосистеми або природний геоекологічний потенціал. основні урбоекологічні
характеристики території. Репродуктивна та екологічна ємність міської території.
Урбоекологічне зонування.
Тема 8. Основні напрямки оптимізації урбоекосистеми.
Напрямки оптимізації та раціональної організації території. Принципи створення
екополісу. Екологічна рівновага урбоекосистеми. Екологічний та природний каркас
території міста.
Тема 9. Управління урбогеосистемами.
Особливості екологічних режимів. Основні завдання та результати урбоекологічного
маркетингу.
"ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ"
I. Мета курсу - висвітлити основні підходи та уявлення про структуру та
класифікацію ландшафтів, основні ландшафтоформуючі процеси, різновиди геосистем,
особливості функціонування та еволюції геосистем, стійкість геосистем до
антропогенного впливу, методи оптимізації ландшафтів.
II.
Зміст курсу
Модуль 1. Ландшафтнаекологія. Структура і функціонування ландшафтних
екосистем
Тема 1. Ландшафтна екологія: об'єкт та предмет, методи та задачі дослідження.
Предмет та методи ландшафтного дослідження. Геосистема, ПТК, ландшафт.
Географічна оболонка та її диференціація
Тема 2. Ландшафтні екосистеми. Диференціація всередині ландшафтної системи.
Морфологічні одиниці ландшафту. Морфологічна структура ландшафтних екосистем.
Типізація фацій за характером стоку води та речовин.
Тема 3. Вертикальна структура геосистем. Вертикальна структура геосистем та її типи.
Вертикальні межі геосистем. Схема формування вертикальної структури геосистем.
Потоки та трансформація енергії в геосистемі. Потоки вологи в геосистемі. Міграція
та обмін речовин в геосистемі .
Тема 4. Горизонтальна структура геосистем. Рівні територіальної розмірності геосистем.
Типи ландшафтних територіальних структур. Біоцентрично-сітьова ландшафтнотериторіальна структура.
Тема 5. Функціонування ландшафтної системи. Добова, сезонна, річна, багаторічна
динаміка. Флуктуація та сукцесія ландшафтних екосистем. Еволюція ландшафтної
екосистеми
Модуль 2. Дослідження ландшафтних екосистем
Тема 6. Природні ландшафтно-екологічні фактори. Природні ландшафтно-екологічні
фактори. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об'єм та перекриття ніш.
Тема 7. Природний потенціал ландшафтних екосистем. Природний потенціал.
Антропогенні впливи та реакція ландшафтних екосистем. Ландшафтно-екологічне
прогнозування. Оптимізація ландшафтних екосистем. Організація території
"НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПРИРОДНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ"
I. Мета курсу - формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок,
необхідних для роботи у державних та відомчих виробничих підрозділах, що
здійснюють нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне
середовище, плексу екологічних норм (ГДК, ОБРВ, ОДК, ОДР, ГДВ, ГДС);
II. Зміст курсу
Модуль 1. Нормування антропогенного навантаження на складові
антропосфери
Тема 1. Загальні положення, мета та завдання, методичні та біологічні підходи до
екологічного нормування. Норма стану. Норма впливу на об'єкт. Диференціація
екологічних норм. Екологічне нормування. Гранично допустиме антропогенне
навантаження. Методологічні основи екологічного нормування.
Тема 2. Процедура нормування навантажень та нормативно-технічна документація.
Етапи екологічного нормування. Природоохоронні органи, що встановлюють
нормативи. Нормативно-методична база України. Будівничі норми та правила.
Державні стандарти (ДОСТи). Екологічна сертифікація та сертифікат. Добровільна та
обов'язкова сертифікація
Тема 3. Токсикологічні та санітарно-гігієнічні основи нормування. Токсичний
ефект. Середньо смертельні дози. Ступінь токсичності. Поріг шкідливого впливу. Поріг
специфічного впливу. Клас небезпечності речовини. Комбіновані впливи шкідливої
речовини. Гранично допустимі концентрації (ГДК) речовин
Тема 4. Нормування забруднюючих речовин у повітрі. ГДК максимально разова.
ГДК середньодобова. Тимчасово допустимі концентрації. Орієнтовно безпечні рівні
впливу. ГДК забруднюючих речовин у повітрі населеного пункту. Ефект сумації. Поріг
хронічного впливу. Фонова концентрація ЗР. Гранично допустимий викид. Види джерел
та викидів. Зона задимлення підприємства. Розсіювання речовин у повітрі.
Метеорологічні фактори розсіювання. Санітарно-захисна зона (СЗЗ) підприємства.
Розміри СЗЗ
Тема 5. Нормування ЗР у водоймищах. Види водокористування. Норми якості
води. Загальні вимоги до водойм різного типу водокористування. Лімітуючий показник
шкідливості. Фоновий створ. Характер забруднення підземних вод.
Тема 6. Загальні положення нормування у сфері використання джерел іонізуючого
опромінення. Детерміновані порогові ефекти. Стохастичні порогові ефекти.
Еквівалентна доза. Ефективна доза.
Тема 7. Нормування використання мінеральних ресурсів. Промислове родовище
корисних копалин. Категорії класифікації запасів за ступенем розвіданості.
Користування надрами. Гірничий відвід
Тема 8. Нормування у сфері поводження з відходами. Норми накопичення
відходів. Методи знешкодження та переробки відходів
Тема 9. Нормування ЗР у ґрунтах. Хімічні показники забруднення грунту. Транс
локаційний показник шкідливості. Міграційних повітряний показник. Міграційний
водний показник. Загально-санітарний показник. Санітарні показник забруднення
грунту. Біологічні показники забруднення грунтуТема 10. Нормування ЗР по впливу на
рослини. Лісозахисні смуги. Водоохоронні смуги. Нормативи зелених зон. Нормативи
проведення охоти та рибальства.
Модуль 2. Регулювання антропогенного навантаження
Тема 11. Основні положення дозвільної системи на антропогенні впливи. Дозвіл на
викиди в атмосферу. Порядок та умови видачі дозволу на викиди. Контроль за
виконанням встановлених обмежень на скидання стічних вод. Тимчасово дозволені
скиди. Видача дозволу на видобуток підземних вод. Порядок нормування у сфері
поводження з джерелами іонізуючого випромінювання. Норми, правила і стандарти
радіаційної безпеки. Адміністрація ядерного регулювання. Особливості регулювання
видобутку, транспортування та збереження мінеральних ресурсів. Ліцензія на пошук та
розробку родовищ. Нормування використання мінерально-сировинних ресурсів.
Загальні положення дозвільної системи роботи з відходами. Ліцензія на право збору та
переробки відходів. Регулювання антропогенного навантаження на грунт. Правила
проведення лісогосподарських рубок. Регулювання відстрілу та відлову.
"ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА"
I. Мета курсу - формування знань щодо екологічної безпеки; чітке розуміння
основних закономірностей формування екологічної безпеки й управління безпекою;
набуття практичних вмінь і навичок із забезпечення екологічної безпеки.
II. Зміст курсу
Модуль 1. Екологічна безпека та екологічні ситуації
Тема 1. Екологічна безпека: суть, об'єкти дослідження, історія
Екологічна безпека. Складові екологічної безпеки. Завдання екологічної безпеки.
Система екологічної безпеки. Небезпечний фактор. Походження небезпечного фактору.
Тривалість небезпечного фактору. Масштаб небезпечного фактору. Аспекти
екологічної безпеки. Основні показники екологічної безпеки. Екологічні кризи в
минулому
Тема 2. Екологічна небезпека, її ієрархічна структура
Групи екологічної небезпеки. Оцінка екологічної небезпеки
Тема 3. Екологічна безпека природного типу: атмо-, гідро- та літо генний класи
небезпеки
Екологічна небезпека природного типу. Атмогенний тип. Гідрогенний тип. Літо генний
тип. Екологічна небезпека природно-антропогенного типу Тема 4. Екологічна небезпека
антропогенно-природного типу. Екологічна небезпека природно-антропогенного типу
Тема 5. Екологічна небезпека антропогенного типу: хімічні аварії та їх наслідки;
аварії в атомній промисловості
Екологічна небезпека антропогенного типу. Хімічні аварії та захист населення. Аварії в
атомній промисловості тат заходи зменшення небезпеки для населення
Тема 6. Екологічні ситуації
Екологічна ситуація. Типи екологічних ситуацій за часом виникнення. Типи
екологічних ситуацій за територіальним аспектом. Типи екологічних ситуацій за
наслідками прояву. Типи екологічних ситуацій за стійкістю. Типи екологічних ситуацій
за генезисом. Типи екологічних ситуацій за гостротою. Типи екологічних ситуацій за
можливостями вирішення
Тема 7. Надзвичайні ситуації
Надзвичайна ситуація. Типи надзвичайних ситуацій. Класифікація НС за ступенем та
термінам відновлення. Класифікація НС за територіальним поширенням та об'ємам
витрат на ліквідацію наслідків. НС загальнодержавного рівня. НС регіонального рівня.
НС місцевого рівня. НС об'єктового рівня. НС «вибухового» типу. НС «плавного» типу.
Стадії розвитку НС.
Тема 8. Аварії та поширення небезпечних хімічних речовин
Аварія. Небезпечна хімічна речовина. Перелік небезпечних речовин. Первинна та
вторинна хмари хімічної речовини. Зона хімічного забруднення. Прогнозна та можлива
зони хімічного забруднення.
Тема 9. Екологічний ризик, аналіз та управління ризиком
Ризик екологічний. Ступінь ризику. Ідентифікація небезпеки. Аналіз ризику (ризиканаліз). Оцінка ризику. Процедура оцінки ризику. Управління ризиком. Умовно
безпечна величина ризику. Зниження можливості ризику для об'єкту. Зниження
чутливості об'єкту до небезпеки
Тема 10. Моніторинг формування, розвитку та проявів екологічної небезпеки
Моніторинг екологічної небезпеки. Робочі блоки моніторингу. Геоінформаційна
система моніторингу. Проблеми сучасної системи моніторингу НС. Шляхи вирішення
проблеми моніторингу
Модуль 2. Міжнародні аспекти та нормативно-правова база забезпечення
екологічної безпеки
Тема 1. Екологічна стратегія людства
Програма ООН з навколишнього середовища. Природоохоронні конвенції. Екологічна
політика. Концепція стійкого розвитку
Тема 2. Основні нормативні документи України з питань екологічної безпеки
Напрямки інтеграції України в міжнародну систему екологічної безпеки. Ратифікація
міжнародних конвенцій в Україні
Тема 3. Застосування міжнародних стандартів в Україні
Історія екологічних стандартів. Специфіка стандартів ISO. Застосування стандартів ISO
в Україні
Тема 4. Державна політика та організаційні принципи екологічної безпеки України
Функції держконтролю в системі екобезпеки. Перспективи в організації моніторингу
екобезпеки. МНС України: функції та структура. Надзвичайний стан
Тема 5. Державні органи управління різних рівнів.
Координуючі органи єдиної державної системи екобезпеки. Державна комісія з питань
техногенно-екологічної безпеки та НС. Система повсякденного управління єдиною
держсистемою екобезпеки. Сили та засоби єдиної держсистеми. Ситуаційне управління
Завдання ситуаційного управління
Тема 6. Соціальні та техніко-технологічні аспекти управління екологічною безпекою
Об'єкт підвищеної небезпеки. Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО). Порядок
користування ПНО. Оцінка показників ПНО. Вимоги до розміщення та розвитку ПНО
"ЗАПОВІДНА СПРАВА"
Програма курсу "Заповідна справа" відповідає навчальному плану спеціальності
"Екологія і охорона навколишнього середовища".
Курс є підґрунтям для багатьох інших, не тільки нормативних, але й вибіркових
дисциплін, оскільки визначає нормативи підготовки фахівця з вищою освітою. Він дає
можливість отримати певну підготовку до формування знань з інших дисциплін, а
також визначає шляхи їх отримання.
Курс "Заповідна справа" розрахований на студентів третього курсу спеціальності
6.070800 та 6.070801 "Екологія" і складається з двох навчальних модулів: "Науковотеоретичні засади заповідної справи" та "Організація заповідної справи в Україні".
Мета курсу - розглянути стан та перспективи розвитку заповідної справи в
Україні в наш час та в минулому. Навчитися визначити мету та задачи заповідного
об'єкту. Планувати освітньо-виховну діяльність екологічного спрямування та
пропаганду природоохоронних, екологічних та неекологічних знань. Ознайомитися із
нормативно-правовими основами охорони та захисту довкілля. Проаналізувати
теоретичні та практичні дослідження на заповідних територіях, а також міжнародного
співробітництва в галузі охорони довкілля.
Завдання курсу - полягає у формуванні цілісної картини значення природнозаповідного фонду України; вивченні студентами класифікації та характеристики
природно-заповідного фонду; вмінні розподіляти заповідні об'єкти (заповідні території)
за їх підпорядкуванням органам державної та місцевої влади; усвідомленні соціальноекономічного значення природно-заповідних територій України. За підсумками
вивчення курсу студент повинен знати:
Історію становлення, сучасне становище, перспективи та проблеми розвитку
заповідної справи;
Знати поняття «заповідний об'єкт», «заповідна територія» та критерії їх
створення;
Знати категорії територій і об'єктів природно-заповідного фонду України;
Види екологічного моніторингу заповідних територій та об'єктів та їх
особливості;
Роль біосферних заповідників та поняття «еталонні екосистеми»;
Загальні положення Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та
актів чинного законодавства України щодо заповідної справи;
Ботанічну, екологічну та ресурсну значимість об'єктів та територій ПЗФ
України;
Основні напрямки наукових досліджень, їх специфіку на територіях і об'єктах
природно-заповідного фонду різного цільового призначення і режиму та напрямки
міжнародного співробітництва в означеній галузі;
Напрямки та методи екологічної освіти та виховання на базі територій та об'єктів
ПЗФ України. Студент повинен вміти:
вільно користуватися понятійно-термінологічним апаратом дисципліни;
оцінювати можливість та необхідність утворення заповідних територій та об'єктів;
визначати шляхи підвищення ефективності утворення Всеукраїнської системи
ПЗФ;
визначати та аналізувати показники екологічної ефективності створення єдиної
мережі ПЗФ України та інших держав;
використовувати при роботі довідкову та навчальну літературу, знаходити інші
джерела інформації та працювати з ними.
Міждисциплінарні зв'язки:
Заповідна справа - це теорія та практика збереження та відновлення природних
комплексів і їх компонентів, а також їх раціонального використання в межах територій
та об'єктів природно-заповідного фонду.
Курс „Заповідна справа" має міждисциплінарний напрямок і базується на основі
наукових знань з філософії, біології, хімії, основ природокористування, екології,
економічної географії, ґрунтознавства та інших курсів.
«ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ»
Модуль 1 Економічні аспекти використання природних ресурсів та проблеми
забруднення навколишнього природного середовища
ТЕМА 1 Економіка природокористування як наука.
Економіка природокористування як наука. Предмет, методологічна основа, методи та
завдання економіки природокористування. Взаємозв'язок економіки та екології. Основні
терміни та поняття економіки природокористування.
ТЕМА 2 Зміст природних факторів і основних процесів порушення природного середовища
Зміст природних факторів і процесів антропогенного впливу на природу.Класифікація
природних факторів.Класифікація процесів впливу на природу.Зміст основних процесів
порушення природного середовища.
ТЕМА 3 Методичні підходи до економічної оцінки природних факторів і економічного
збитку від порушення середовища.
Оцінки ресурсу та оцінки середовища.Підходи до економічної оцінки природних ресурсів.
Соціально-економічна оцінка стану навколишнього природного середовища. Підходи до
оцінки змін стану середовища.
ТЕМА 4 Теорія економічних збитків від антропогенного впливу на довкілля
Класифікація еколого-економічних збитків від антропогенного впливу на довкілля.
Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення
атмосферного повітря. Методика розрахунку збитків від забруднення атмосферного
повітря. Основні напрямки охорони повітряного басейну: економічні аспекти.
Водоохоронні зони та витрати на їх упровадження. Методи визначення економічного
збитку від забруднення водних об'єктів. Земельні ресурси як засіб виробництва.
Економічна родючість ґрунтів. Економічні збитки від порушення земель. Вартість
рекультиваційних робіт.
ТЕМА 5 Концептуальні засади та економічні проблеми раціонального використання
природих ресурсів і факторів.
Державний земельний кадастр. Економічні проблеми використання енергетичних
ресурсів. Раціональне використання корисних копалин (економічний аспект). Державний
кадастр родовищ корисних копалин. Економічні проблеми використання біологічних та
рекреаційних ресурсів. Економічні проблеми використання ресурсів морів та океанів.
Модуль 2 Еколоіїзація економіки
ТЕМА 6 Економічна ефективність природоохоронної діяльності
Поняття природоохоронної діяльності. Природоохоронні заходи та їх види. Екологічні,
соціальні, економічні результати природоохоронних заходів і їх складові. Інтегрований
соціально-економічний результат природоохоронної діяльності. Вимоги до економічного
обгрунтування природоохоронних заходів. Критерії екологічної та економічної
ефективності. Показники екологічної ефективності природоохоронних витрат. Загальна
(абсолютна) економічна ефективність природоохоронних витрат. Загальна (абсолютна)
економічна ефективність капіталовкладень у природоохоронну діяльність. Порівняльна
економічна ефективність. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів, його
розрахунки, види, цілі та умови застосування. Врахування факторів часу при проведенні
еколого-економічних оцінок ефективності.
ТЕМА 7 Фінансово-економічний механізм охорони навколишнього природного
середовишета раціонального використання природних ресурсівПоняття фінансовоекономічного механізму екологічного регулювання, його складові елементи.
Експлуатаційна та середовищезахисна цінність природних ресурсів. Підходи до
екологічної оцінки природних ресурсів. Підходи до економічної оцінки природних
ресурсів. Держава, регіон і ринок в охороні навколишнього середовища. Практичні методи
управління якістю навколишнього природного середовища.Економічний механізм
охорони навколишнього природного середовища і екологізації економіки.
ТЕМА 8 Концепція платного природокористування та практика її реалізації. Принципи
визначення плати за використання природних ресурсів. Плата за відтворення й охорону
природних ресурсів. Створення ринку природних ресурсів. Основи платного
природокористування в Україні. Збори за використання природних ресурсів. Платежі
(збори) за порушення природного середовища.
ТЕМА 9 Фінансово-кредитний механізм охорони навколишнього природного середовища
та раціонального використання природних ресурсів Плата за забруднення природного
середовища: основні концепції, принципи, методи розрахунку. Екологічне оподаткування.
Система стимулювання природоохоронної діяльності і її інструменти. Екологічне
страхування. Кредитування екологічної діяльності. Інші фінансові методи стимулювання
природоохоронної діяльності.Організація системи фінансування природоохоронної
діяльності.
ТЕМА 10 Поняття, оцінка рівня і механізми екологізації економки.
Поняття екологізації. Взаємозв'язок економічної і природоохоронної діяльності суб'єктів
господарювання. Поняття «екологізації економіки». Співвідношення понять «екологізація»
та «природоохоронна діяльність».Оцінки рівня екологізації.Відтворювальний механізм
екологізації. Екологізація попиту. Екологізація виробництва. Екологізація людей і
відтворення мотивів екологізації. Управління процесами екологізації. „Квадрат"
управління екологізацією. Управлінські стратегії впливу на суб'єкти екологізації.
Практичні процедури управління екологізацією економіки та її підрозділів.
“ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ”
Мета дисципліни: формування у майбутніх фахівців з вищою освітою
необхідного у їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і
організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії,
техніки безпеки та пожежної безпеки. Формування активної позиціїщодо практичної
реалізації принципу пріорітетності охорони життя та здоров'я працівників по
відношенню до результатів виробничої діяльності.
Основнізавдання курсу
За підсумками курсу студент повинен знати:
основні законодавчі акти про охорону праці; міжгалузеві і галузеві нормативні акти;
управління охороною праці на державному галузевому рівні; нагляд за охороною праці;
громадський контроль охорони праці; порядок проведення розслідувань та
відшкодувань; поняття "виробнича санітарія" та "гігієна праці"; основні характеристики
виробничого середовища; способи захисту від виробничих шкідливостей; техніку
безпеки та гігієни праці в хімічних лабораторіях; параметри токсикометрії; класифікацію
хімічних речовин; техніку безпеки та правила роботи з органічними розчинниками та
газами в хімічних лабораторіях, питання електробезпеки (фоктори, що визначають
ступінь враження електричним струмом, порогові значення струму, види травм,
причини електротравм); класифікація приміщення за ступенем їх електробезпеки; захист
від враження струмом; надання першої допомоги; горіння та фактори, що їх викликають;
особливості горіння речовин різного агрегатного стану; основні засоби пожежогасіння;
дії при винекненні пожежі; захист людей під час пожежі.английском и
французскомязыках.
вміти:
організовувати розслідування нещасного випадку на виробництві; аналізувати стан
виробничого травматизму; оцінити відповідальність санітарно-гігієнічних умов праці
нормам; проаналізувати умови праці за шкідливими факторами; контролювати
дотримання вимог з виробничої санітарії; провести інструктажі на робочрму місці;
оцінити безпечність виробничого процесу за окремими чинниками; оказати першу
долікарняну допомогу при нещасних випадках у хімічних лабораторіях; застосувати
індивідуальні засоби захисту; визначити категорію приміщення за небезпекою
ураження електричним струмом; вибрати заходи попередження електротравматизму;
оцінити пожежо небезпечність об'єкта; застосувувати засоби пожежогасіння.
ІV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.
Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки. Навч. наук.-практ. посібник. - К.:
Знання -Прес, 2002.
2.
Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах. Загальна частина. –
К.: Вентурі, 1996.
3.
Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навчальний та науковопрактичний посібник.-К.: Знання-прес, 2002.
4.
Бейтс Р. Определение рН. – Л.: Химия, 1992.
5.
Белевцев Я.Н. Метаморфогенное рудообразование. – М.: Недра, 1979.
6.
Беспамятов Г.В., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации
химических веществ в окружающей среде. Справочник. – Л.: Химия, 1985.
7.
Бигон М., Харпер Дж., Таусен К. Экология особи, популяции и сообщества. –
М.: Мир, 1989.
8.
Бовт В. Д. Методичний посібник та збірник задач з екології (Для студентів
біологічного факультету).– Запоріжжя: ЗДУ, 2001.
9.
Боков В.А., Бобра Т.В., Лычак А.И. Нормирование антропогенной нагрузки на
окружающую природную среду. Учебное пособие для ВУЗов. – Симферополь:
Таврический Экологический Институт, 1998.
10. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности: Учебное
пособие. – Симферополь: СОНАТ, 1998.
11. Бродній Н. М. Агрохимический анализ. – К.:Вища школа, 1985.
12. Бродский А.К. Краткий курс общей экологии. – СПб.: ДЕАН, 2000.
13. Бурдин К. С. Основы биологического мониторинга. – М.: МГУ, 1989.
14. Владимиров В.В. Урбоэкология. Курс лекций. – М.: МНЭПУ, 1999.
15. Воробьев В.И. Синоптическая метеорология. Ученик. – Л.: Гидрометеоиздат,
1991
16. Воронков Н.А. Экология: общая, социальная, прикладная. – М.: Агар, 1999.
17. Временная типовая методика определения экономической эффективности
природоохранных мероприятий. – М: Экономика, 1986.
18. Временные методические указания по проведению расчетов фоновых
концентраций химических веществ в воде водотоков. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983.
19. Гидрология озер и водохранилищ.– М.: МГУ, 1975.
20. Гидроэнергетика и окружающая среда / Под общ.ред. Ю. Ландау, Л. Сирено.
– К.: Либра, 2004.
21. Голуб А.А. Экономические методы управления природопользованием. – М.:
Недра, 2001.
22. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Гигиеническое нормирование химических
веществ в почве. Руководство. – М.: Медицина, 1988.
23. Гордон Г. М. Контроль пылеулавливающих установок. – М.: Металлургия,
1973.
24. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. – К.: Либідь, 1993.
25. Губарева Л. И., Мизирева О. М., Чурилова Т. М. Экологиячеловека:
Практикум. – М.: Владос, 2003.
26. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута,
2002.
27. Данилов-Данильян В. И., Лосев К. С. Экологический вызов и устойчивое
развитие. - М.: Прогресс-Традиция, 2000.
28.
Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник. – К.: Юрінком Інтер,
2001.
29. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбогеоекології
(Ландшафтознавчий аспект): Навчальний посібник. – К.: Київський університет, 2000.
30. Дроздов О.А. и др. Климатология. Ученик. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989.
31. Екологічне право України: Навч. посіб. / За ред. Малишко М. І.- К.:
Юридична книга, 2001.
32. Екологія. Охорона природи: Словник-довідник: Близько 4 500 понять і
термінів/ Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.– К.: Знання, 2002.
33. Екологія: Тлумачний словник/ Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.–
К.: Либідь, 2004.
34. Загальна гідрологія.Підручник / Левківський С.С., Хільчевський В.К.,
Ободовський О.Г., Будкіна Л.Г. та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2000.
35. Закон України „ Про екологічну експертизу (від 09.02.95 р.).
36. Знаменский В.А.Гидрологические процессы и их роль в формировании
качества воды. – Л.: Гидрометеоиздат, 1981.
37. Игнатов В.Г., Кокин Н.Р. Экология и экономика природопользования. –
Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
38. Исаев А.А. Экологическая климатология:Учеб. пособие. 2-е узд.-М.:
Научный мир, 2003.
39. Інструкція про здійснення державної екологічної експертизи. Мінекобезпеки
України, 1995.
40. Інструкція про зміст та порядок складання звіту про проведення
інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві. Мінекобезпеки України. –
1995 р.
41. Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих
скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами. – Харків, УкрНЦОВ, 1994.
42. Калыгин В.Г. Промышленная экология: Курс лекций.- М.: МНЭПУ, 2000.
43. Качинський А.Б., Хміль Г.А. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та
державна політика. – К.: Наука. 1997.
44. Клименко А. П. Методы и приборы для измерения концентрации пыли. – М.:
Химия, 1978.
45. Кліменко М. О. Моніторинг довкілля. – К.: Академія, 2006.
46. Ковтун О.М. Законодавство України про довкілля: Посібник.-К: Прецедент,
2005.
47. Кратенко Л.Я. Загальнагеологія. – Дніпропетровськ. – НГУ. – 2003.
48. Кратенко Л.Я. Основигеоморфології. Днепропетровськ: НГУ. - 2000.
49. Кубланов С. Х. Моніторинг довкілля. – К.: ДІПК, 1998.
50. Кужварт М. Неметаллические полезные ископаемые: Пер. с англ. / Под.ред.
В.П. Петрова. – М.: Мир, 1986.
51. Курс инженерной экологии: Учеб.для вузов/ И.И.Мазур, О.И.Молдаванов. –
М.: Выс.школа, 1999.
52. Кучерявий В.П. Екологія: Підручн. для студ вузів. – Вид. 2-ге.– Львів: Світ,
2001.
53. Лакшминараянойах Н. Мембранные электроды. – Л.: Химия, 1996.
54. Мельник Л. Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: Університетська
книга, 2002.
55. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В.М. Екологія людини: Підручник. — 3-є
вид., випр. і доп. – Харків: ОВС, 2004.
56. Мовчан В.Н. Экология человека:Учебное пособие для вузов. – 2004.
57. Науково-практичний коментар Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища" / За заг. ред.. О.М. Шуміла. – Х.: Фактор, 2006.
58. Нестеров П. М., Нестеров А. П. Экономика природопользования и рынок. –
М.: ЮНИТИ, 1997.
59. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек. – М.: ФАИР,2003.
60. Норт К. Основы экологичного менеджмента. – М.: Премьер, 2003.
61. Одум Е. Екологія. – М.: Мир, 1968.
62. Основи екології: Підручн. для студ. вищ. навч. зак./ Білявський Г. О., Фурдуй
Р.С., Костіков І.Ю.– К.: Либідь, 2004.
63. Склад та зміст матеріалів ОЗИС. Мінекобезпеки України, 1995.
64. Техноекологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посібник/
С.М.Сухарев, С.Ю.Чундак, О.Ю.Сухарева. – Львів: Новий Світ-2000, 2004.
65. Тимченко В.М. Экологическая гидрология водоемов Украины. – К.:
Наук.думка, 2006.
66. Тищенко Г.В. Екологічне право: Навчальний посібник. – К.: Юридична книга,
2001.
67. Толстой М.П. Геология с основами минералогии. М.: Агропромиздат. – 1991.
68. Троянський І. Моніторинг якості повітря. – Житомир: Волинь, 2004.
69. Тхоржевский В. П. Автоматический анализ химического состава газов. – М.:
Химия, 1970.
70. Хромов С.П. Метеорологияи климатология. – Л: Гидрометеоиздат, 1983.
71. Чернова Н.М., Былова А.М. Экология. – М.: Просвещение, 1988.
72. Чесанов Л.Г., Шапарь А.Г., Кораблева А.И., Чесанов В.Л., Мороз М.П
Проблемы урбоэкологии. – Днепропетровск: Полиграфист, 2001.
73. Шевчук В.Я. та інш. Екологічний аудит. –К.: Вища школа, 2002.
74. Шилов И.А. Экология – М.: Высшая школа, 2000.
75. Экология и охрана биосферы при химическом загрязнении: Учеб. пос./
Д.С.Орлов, Л.К.Садовникова, И.Н.Лозановская.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Выс.школа,
2002.
76. Яцик А.В., Хорєв В.М.Водне господарство в Україні. – К.: Генеза, 2000.
Голова фахової
атестаційної комісії ________________________________ (В.В. Горбань)
(підпис)
(ініціали та прізвище)
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа