close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
З досвіду роботи класного керівника 2-Б класу Муренко Надії Антонівни
Моє перше покликання - дати дітям глибокі та міцні знання.
Я щоранку заходжу в клас.
За плечима - минулі роки.
На дитячих обличчях - усміх.
Але й досвід прийшов з літами.
Що я варта, діти, без вас?
Що я варта без вас, малюки?
Ви натхнення моє, мій успіх
Я безмежно люблю вас, я з вами.
Щоб любові вогонь не згас,
Щоб віддать дітям серце і душу,
Я щоранку заходжу в клас,
Я - учитель, я вчити мушу.
Забезпечення всебічного розвитку дитини здійснюю шляхом якомога
активнішого включення учня у навчально - виховний процес.
Усвідомлюю надзвичайну складність процесу виховання, тому
організовуючи навчально-виховну діяльність школярів, опираюсь на праці
видатних педагогів: Я.А.Коменського, Н.Д.Ушинського, В.О.Сухомлинського, на
знання психології та педагогіки.
В основу своєї педагогічної діяльності покладаю гуманістичні цінності:
любов до дітей, доброту, довіру, відповідальність, розуміння позиції іншого,
прагнення до саморозвитку, культуру спілкування.
В класі створюю атмосферу взаємоповаги, невимушеності навчальнопізнавальної діяльності.
Велику увагу приділяю усвідомленості учнями значення навчання в житті
людини.
Наприклад, на класній годині «Краще навчитися – більше знати»
пропоную учням прослухати оповідання С. Баруздіна «Як Олексійкові вчитися
набридло".
«Як Олексійкові вчитися набридло»
Сценка
Кімната син учить уроки тато замислився над якимось кресленням. Мама
щось пише. Деякий час усі мовчать.
Син. (відкладає підручник, сердито). Набридло мені вчитися. Сиди, зубри Не буду
більше. Дуже потрібно! Я й так усе знаю. Книжку прочитати можу. Слова
написати на папері також можу. І цифри знаю. Чого ж іще? Не піду більше до
школи!
Мама. (продовжуючи працювати ).А що ж ти будеш робити?
Син. Як що робити"? Працювати буду.
Мама. Кіш же?
Син. Мало ким! Ну, хоча б лікарем.
Мама. Дуже добре. Тоді може ти мені допоможеш*? У мене дуже багато справ.
Боюся, не встигну.
Син. Давай допоможу. А що мені робити?
Мама. Ось картки хворих Візьми кілька й напиши докладно історію їх хвороби.
(Показує). Ось тут угорі діагноз. Пиши.
Син. Ні, я не можу. Я ж хворих не спухав. Ти слухала, ти й пиши.
Мама. Гаразд. Годі ти випиши ось на цьому аркуші - рецепті ліки хворому на грип.
Син. Добре. (Бере аркуш). А як їх виписувати? Які ліки потрібні?
Мама. Писати рецепт потрібно латинською мовою. А які ліки потрібні від грипу,
ти сам мусиш знати - ти ж лікар!
Син. Так... М - да... Ох (Крутить аркуш). Знаєш мамо, меті робота щось не дуже
подобається. Я краще на завод піду, буду працювати майстром на заводі
автомобілів.
Тато. (відривається від креслення). Дуже добре, синку. Я оце зараз над одним
кресленням думаю. Йди до мене, допоможеш розібратися. (Син підходиш). Ось
перед тобою креслення нової машини. Легкового автомобіля. У ньому є помилки.
Подивися, які, і скажи мені.
Син. Помилки? Тут? На цьому аркуші?
Тато. Так, тут.
Син. А, де ж воші?
Тато. Ось тобі й треба знати. А то зроблять за таким кресленням робітники
автомобіль, а він навіть з воріт заводу не вище.
Син. Я ці помилки шукати не вмію. От якби неправильно написані були, зміг би. У
нас у класі Петя Єршов замість «Петя» написав «Путя». Я перший його помилку
побачив. А на кресленні я помилку не знайду.
Тато. Тоді я сам попрацюю, помилки знайду, а ти відпочинь.
Мама. Справді, відпочинь. Посидь на дивані, склавши руки. (Батьки мовчки
працюють).
Син. Весь час відпочивати нудно. Краще вже я піду уроки вчити. (Сідає до столу,
починає щось писати. Виходить). Знаєте, я, мабуть, завтра до школи знову піду.
Може, п'ятірку одержу.
Тато. От і гаразд. Це зараз твоя найголовніша робота
Прослухавши оповідання, учні відповідають на моє запитання : «То чому ж
Олексійко вирішив знову йти до школи?»
«Бо хлопчик побачив, що працювати так, як тато та мама, не зможе, бо
йому ще багато треба навчитися», - роблять висновок діти.
Пояснюю своїм вихованцям, що на світі є багато різних професій; учитель,
лікар, геолог, письменник слюсар, монтажник, шофер, кравець, пекар. Знаєте, хто
такий геолог? Людина, яка розвідує багатства землі: руди, мінерали, метали,
вугілля. А кресляр - людина, яка виготовляє креслення. У вас також, мабуть, є мрія,
ким ви хочете бути, коли станете дорослими. Але без школи, без головної професії
- школяр, ви ніколи не станете тим. ким мрієте бути.
Закінчую класну годину віршем:
Учитель, лікар чи геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною
Одну професію - школяр!
Бо всім відомо, що без школи.
Без знань, що мусиш там здобуть.
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть.
Постійно проводжу бесіди про безмежну силу книга Переконую дітей, що
книга відкриває перед ними великий світ, який їх оточує, таємниці життя, природи,
допомагає зрозуміти історію свого народу, розповідає про незвичайні пригоди і
подорожі, про чудеса.
Кожен тиждень всі разом відвідуємо дивовижне королівство - книжкове,
нашу шкільну бібліотеку. Кожного разу знайомимося з все новими і новими
жителями цього королівства (Звучить мелодія. Чується сильний стуку двері). А хто це
стукає? Зараз подивлюся. (На порозі стоїть скринька). Ой яка краса! А хто ж це
надіслав? Відкриємо? (Виймає лист).
Хтось із моїх жителів хоче привітати вас, любі першокласники, із посвяченням у
читачі. Цікаво, хто це?
Лист
„Зд - ра - здуй - те ребйонві!
(Ой, який жах, хто ж це так безграмотно пише?)
Надсілою вам пісмецо з порадами, що робить, щоб стать „гарним" читачем, а іще
щоб вам похвалі лі.
(Це дуже добре отримати гарну пораду, а ви любите, кат вас хвалять за гарний вчинок
чи роботу, або за гарну оцінку?) Ось мої поради для вас!
- Прокидайтеся вранці якомога пізніше, тоді ви обізатітельно запізнітеся на урокі.
(Діти, невже ви виконаєте цю пораду? Вона жахлива).
- Портфель ще з вечора готуй: (це справжня і дуже гарна порада) спочатку
поклади туди підручники, до них долий відро води!!!
(Та хто ж це навчає вас неправильних вчинків).
Дрібненько зошити поріж.
Гарненько розмішай... Але
все це ти сам не їж Товаришу віддай!
Ні, діти! Ні! Ми з вами знаємо, що книги і зошити - наші друзі й помічники. А хіба
можна так поводитися з друзями?
Діти. Ні!
Королева. Ось і підпис. Ця кую. Ваша найкраща подруга старушка
Шапокляк.
Буратіно. Шановна королево! Ви не бійтеся за своїх підданих Ці діти ніколи не
скривдять книги, бо вони люблять читати і знають правила поводження з книгою.
(Звертається до дітей). Любі першокласники, розкажіть ці правила нашій королеві.
Діти.
1. Книгу потрібно брати тільки чистими руками.
2. Коли перегортаєш сторінку, не можна слинити пальці, бо від цього жується
папір, а іще це негігієнічно.
3. Для кращого збереження книги необхідно обгорнути її обкладинкою.
4. Щоб з книги не випали листочки, не перегинай її.
5. Бережи книгу від води та сонячного проміння - вони шкодять книзі.
6. Під час читання не загинай кутики аркушів, а користуйся закладинкою.
7. Не читай під час споживання їжі.
Королева. Колодці, першокласники! Ви добре пам'ятаєте правила
Герої книг стають для дітей вірними друзями.
В казковому королівстві королева книг навчає учнів правил поводження з
книгою, дає юним читачам багато цінних порад:
Книга — міст у світ знань.
Знання - сонце, книга - вікно.
В оселі без книги, ж без вікон - тепло.
Книга вчить, як на світі жить.
Прочитав добру книгу - зустрівся з другом.
З глибини моря дістають перли, а з глибини книш - знання.
Читання - ось краще навчання.
Так я розвішаю у дітей інтереси до художньої книги, виховую бережливе
ставлення до неї.
Кожен день прагну впливати на розвиток підростаючої особистості,
переконую, що людське багатство - багатство морально - духовне.
Протягом уроків етики та під час класних годин допомагаю дітям
сформувати їх свідомість, ставлення до навколишнього світу, природи, суспільства,
самого себе.
Створюю обстановку морально - духовного середовища Діти аналізують
свої вчинки та вчинки однокласників. Аналіз викликає емоційні переживання:
почуття радості, страху, задоволення чи незадоволення, власної гідності чи сорому.
Пережиті емоції та поради вчителя відіграють суттєву роль у засвоєнні
дітьми морально - духовних цінностей. Продовжуємо свої відверті розмови в країні
ввічливості та доброти.
Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки допомагають
лицарські турніри. Наприклад повідомляю:
- В одному з правил для учнів говориться: «Учень повинен бути завжди
охайно одягненим і зачесаним».
Оголошую конкурс «Допоможи товаришу»
Два учні, одягнені «шиворіт – навиворіт», «неохайно зачесані», заходять до
залу.
Завдання. Допомогти привести в порядок одяг товариша Хто швидше переможець.
Правила для учнів передбачають, що учні повинні слухати батьків,
виконувати домашні обов'язки.
Ваша мама, поспішаючи на роботу, попросила вас одягти і відвести в
дитячий садок молодшу сестричку.
Проводжу конкурс «Одягни сестричку» - швидше, охайніше.
У правилах для учнів є таке завдання: «Щоденно робиш ранкову
гімнастику, займатися фізкультурою і спортом».
Даю завдання. Каштану команди провести з командою суперника ранкову
гімнастику.
Наступний конкурс «Зупини порушника».
1 - й міліціонер. Громадяни! Це ваш учень? Він грався сірниками, зайнялися
книги. Ледве загасили пожежу. Розкажіть цьому порушнику, в чому його провина.
2 - й міліціонер. А через цього учня ледве не сталася аварія, тому що він
переходив вулицю в недозволеному місці. Розкажіть йому, як і де потрібно
переходити вулицю!
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Усі учні знають таке правило: «Зразково поводитись у школі, у
громадських місцях, на вулиці». - А чого не можна робити учневі школи?
Учні повинні сумлінно вчишся, старанно працювати! А чи знаєте ви
прислів'я про працю, навчання?
Конкурс «Згадати народну мудрість».
По черзі команди називають прислів'я.
(Зробив діло - гуляй сміло. Хто хоче більше знати, треба менше спати. Терпіння і труд все
перетруть.)
Перемагає команда, яка більше назве прислів'їв.
З маленьких хлопчиків виростуть юнаки, з дівчаток - ошатні красуні, які
знатимуть правила поведінки та дотримуватимуться етикету.
Останній конкурс «Шкільний вальс».
Завдання. Запросити дівчаток на вальс.
Перемагає команда, в якій більше танцюючих.
Журі підводять підсумки.
Наші постійні бесіди - про найкраще місце на землі, про свою маленьку і
велику Батьківщину. Опираюсь на оповідання та вірші українських письменників,
поетів, вивчаємо прислів'я, приказки, проводимо уроки серед природи. Переконую
дітей, що людина і природа пов'язані між собою. Вчу дітей пізнавати надзвичайнукрасу природи, розмовляти з нею, милуватися.
Торкнись краси природи усім серцем,
Немов руками ніжних пелюсток
І пригорни хоча б одну до себе,
Неначе мати любих діточок.
Під час екскурсій в природу спостерігаємо за народженням травички,
скресанням річки, за гомінкими ишаками, за змінами в природі.
Діти не тільки вчаться бачиш красу природи, аж й відтворюють її в своїх
малюнках, оповіданнях.
На уроках та у позакласній роботі виховую у дітей любов і повагу до
батьків, старших членів родини, формую чуйність, доброту, милосердя. Вчу
прислухатися до порад старших, допомагати їм.
Під час родинних свят зустрічаємо близьких нам людей хлібом і сіллю.
Завжди старанно і з особливою любов'ю готуємось до свят бабусь. В цей
час прагну донести до свідомості учнів істину «Діти - це діти, а справжні діти - це
онуки». Онуки удвічі дорожчі для бабусь, бо вони діти їхніх дітей, вони їхні
ластів'ята
Онучата готують для своїх бабусь сюрпризи - розповіді про них Для
кожного школярика його бабуся наймудріша, найдобріша, найкраща Для бабусь
звучать пісні, вірші
Лоба, добра бабусенько.
Звертаємось до тебе.
Ми, твої онучата,
Щоб щастя побажати.
Формувати у дітей почуття любові до роду свого, національну свідомість,
ростити дітей міцними здоров'ям, фізично загартованими, виховувати бажання і
вміння робити добрі справи, готовність до героїчних діянь допомагають заходи з
козацької педагогіки.
В світлиці (музеї народознавства школи) знайомимося з предметами
побуту українського народу, вишиванками, слухаємо розповіді про козацькі
родини, їхні звичаї, традиції, знайомимося з кодексом честі козацької родини.
1. Ніколи не кривдь маленьких та інших членів сім'ї.
2. Шануй тата свого й матір свою, як найцінніше в житті.
3. Завжди чини по совісті і честі, не говори неправди, не вигадуй для себе
полегшення.
4. Свято вшановуй своїх померлих родичів.
5. Вивчай традиції свого народу і власної родини, буть гідним зватися юним
козаком і юною козачкою.
Особливо подобається дітям інсценувати життя козаків, скуштувати
козацької страви, помірятися силою між козаками.
З метою збереження життя дітей, забезпечення їхнього повноцінного
фізичного розвитку спільно з батьками виробляємо оптимальний для кожної
дитини режим життя і організації навчання відповідно до його індивідуальних
особливостей, стану здоров'я.
Завжди цікавлюсь повсякденним буттям дитини, способом його життя в
сім'ї.
Сприймаю дитину такою, якою вона є. Ніколи не порівнюю дітей одного з
одним, порівнюю лише результати їхньої праці.
Мої стосунки з дітьми доброзичливі. Всі проблеми, що виникають у
класному колективі, вирішуємо етичними засобами.
Під час усього виховного процесу прагну виступати помічником і
порадником дітей, даю можливість маленьким школярам реалізувати себе через
життєдіяльність у класному колективі.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа