close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Голова приймальної комісії університету
________________ M.I. Ступнік
«___»________________2015 p.
ПРОГРАМА
фахового випробування для прийому на навчання
за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», за ступенем «магістр»
за спеціальністю 7.05050201, 8.05050201
«Технологія машинобудування»
Кривий Ріг
2015
1
Програма складена на підставі вивчення дисциплін циклу професійної
підготовки бакалаврів, передбачених освітньо-професійною програмою за
напрямом підготовки 6.050502 «Інженерна механіка».
Програму склали:
1.Докт.техн.наук., проф. Кіяновський М.В.__________________________
2.К.т.н., доцент Цивінда Н.І.
___________________________
Узгоджено на засіданні кафедри технології машинобудування
Протокол №
від „
” березня 2015 р.
Завідувач кафедри технології машинобудування
докт.техн.наук., проф. Кіяновський М.В _______________________
Узгоджено на засіданні вченої ради механіко-машинобудівного факультету
Протокол №____ від „
” березня 2015 р.
Голова вченої ради механіко-машинобудівного факультету.
к.т.н., доцент Дубровський С.С.
________________________
2
Зміст
Вступ
4
1.Перелік дисциплін, що виносяться на фахове випробування
7
2.Порядок проведення фахового випробування
7
3. Перелік тем та питань з дисциплін, що виносяться на фахове
9
випробування
4. Критерії оцінювання тестових завдань різних рівнів складності
13
5. Рекомендована література для підготовки до фахового
14
випробування
3
Вступ
Відповідно до закону України „Про вищу освіту” підготовка спеціалістів
та магістрів здійснюється за освітньо – кваліфікаційними рівнями (ступеневою
освітою) згідно з Освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ).
Спеціаліст – це освітньо–кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка
на основі кваліфікації бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння
та знання, достатні для виконання завдань та обовязків (робіт) певного рівня
професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді
економічної діяльності (галузі машинобудування).
Спеціалісти галузі знань 0505 «Машинобудування та матеріалообробка»
спеціальності 7.05050201 „Технологія машинобудування” згідно з довідником
кваліфікаційних характеристик професій працівників „Професії керівників,
професіоналів, фахівців та технічних службовців, які є загальними для всіх
видів інженерної діяльності”, розробленого міністерством Праці та соціальної
політики України, можуть займати наступні посади керівників: директор
(генеральний директор, начальник, інший керівник) головний технолог,
головний зварник, головний інженер, головний конструктор, головний механік,
а також всі посади які дозволено займати бакалавру з Інженерної механіки.
Спеціаліст спеціальності 7.05050201 „Технологія машинобудування”
повинен поєднувати широку фундаментальну наукову та практичну підготовку,
вміти на практиці застосовувати отримані наукові знання, володіти передовими
методами управління трудовими колективами.
Спеціаліст повинен знати:
Обов’язкові дисципліни:
- гуманітарної підготовки, які дають знання філософських законів діючих у
суспільстві, державних устроїв і шляхів розвитку людства, української,
російської і однієї з іноземних мов;
- фундаментальної підготовки з загальнотеоретичних та загально
інженерних дисциплін, які дозволяють використовувати закони фізики, хімії і
механіки,
математичний
аналіз,
теорію
ймовірностей
в
галузі
машинобудування;
- дисципліни професіональної орієнтації, які він вивчив на етапі базового
ступеню вищої освіти, що знайомлять з основними системами машинобудівних
стандартів, які діють в Україні та за кордоном, видами заготовок деталей різних
типів, технологіями виробництва типових деталей, використанням
прогресивного обладнання та оснащення для забезпечення якості продукції
машинобудування;
спеціальні дисципліни, які розкривають принципи проектування
технологічних процесів обробки деталей та складання механізмів в умовах
різних типів виробництв, автоматизації виробничих процесів, використання
САПР при проектуванні технологічного оснащення та технологічних процесів,
4
проектування систем інструментального оснащення для металорізальних
верстатів та систем, проектування верстатних пристроїв.
Спеціаліст повинен вміти:
– створювати здоровий психологічний клімат у колективі;
– орієнтуватись у напрямах розвитку суспільства і визначати своє місце в
ньому;
– переводити технічний текст з однієї з іноземних мов;
– аналізувати призначення матеріалів і характеристики відповідно до їх
службового призначення;
– проектувати інноваційні технологічні процеси обробки деталей;
– призначати необхідну термічну та хіміко-термічну обробку поверхонь
деталей;
– проектувати технологічні процеси складання та аналізувати точність
складального вузла;
– оцінювати рівень якості технологічних процесів, деталей та механізмів;
– конструювати верстатні пристрої з аналізом похибок обробки;
– використовувати ЕОМ при розробці технологічних процесів та
оснащення;
– оцінювати рівень безпеки при роботі в механоскладальному цеху;
– проводити економічний аналіз спроектованого механоскладального
виробництва.
–
Магістр – це освітньо – кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка
на основі освітньо – кваліфікаційного рівня бакалавра чи спеціаліста здобула
повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання достатні для виконання
професійних завдань та обовязків (робіт) інноваційного характеру певного
рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному
виді економічної діяльності (галузі машинобудування).
Магістр
спеціальності 8.05050201 „Технологія машинобудування”
повинен поєднувати широку фундаментальну наукову та практичну підготовку,
вміти на практиці застосовувати отримані наукові знання, проводити наукові
дослідження на достатньому рівні, займатись педагогічною діяльністю та
володіти передовими методами управління трудовими колективами.
Магістр повинен знати:
Обов’язкові дисципліни:
гуманітарної підготовки, які дають знання філософських законів
діючих у суспільстві, державних устроїв і шляхів розвитку людства,
української, російської і одної з іноземних мов;
фундаментальної підготовки з загальнотеоретичних та загально
інженерних дисциплін, які дозволяють використовувати закони фізики, хімії і
5
механіки,
математичний
аналіз,
теорію
ймовірностей
в
галузі
машинобудування;
дисципліни професіональної орієнтації, які він одержав на етапі
базового ступеню вищої освіти, які знайомлять з основними системами
машинобудівних стандартів, які діють в Україні та за кордоном, з методами
виготовлення заготовок деталей різних типів, технологіями виробництва
типових деталей, використанням прогресивного обладнання та оснащення для
забезпечення якості продукції машинобудування;
спеціальні дисципліни, які розкривають принципи проектування
інноваційних технологічних процесів обробки деталей та складання механізмів
в умовах різних типів виробництв, використання САПР при проектуванні
технологічного оснащення та технологічних процесів, проектування систем
інструментального оснащення для металорізальних верстатів, та проектування
верстатних пристроїв;
спеціальні дисципліни для магістрів, такі, як «Основи наукових
досліджень», «Патентознавство та авторське право», «Ділова українська мова»,
«Ділове іноземне мовлення», «Методика викладання технічних дисциплін»,
«Математичне моделювання», «САПР в наукових дослідженнях» які
дозволяють працювати з патентною літературою, проводити наукові
дослідження на достатньому рівні, займатись педагогічною діяльністю.
Магістр повинен вміти:
–
створювати здоровий психологічний клімат у колективі;
–
орієнтуватись у напрямах розвитку суспільства і визначати своє
місце в ньому;
–
аналізувати призначення матеріалів і характеристики відповідно до
їх службового призначення;
–
проектувати інноваційні технологічні процеси обробки деталей;
–
призначати необхідну термічну та хіміко-термічну обробку
поверхонь деталей;
–
проектувати інноваційні технологічні процеси складання та
аналізувати точність складального вузла;
–
оцінювати рівень якості технологічних процесів, деталей та
механізмів;
–
конструювати верстатні пристрої з аналізом похибок обробки;
–
використовувати ЕОМ при розробці технологічних процесів та
оснащення;
–
проектувати системи автоматизації технологічних процесів;
–
оцінювати рівень безпеки при роботі в механоскладальному цеху;
–
проводити економічний аналіз спроектованого механоскладального
виробництва.
6
–
виконувати аналіз науково – технічних робіт з технології
машинобудування, основ тертя та зношення в машинах, теорії та практики
надійності машин;
–
складати методику проведення науково – дослідних робіт;
–
виконувати планування наукових експериментів та математичну
обробку одержаних результатів;
–
проводити патентно – інформаційний пошук і складати заявки на
патент;
–
виконувати аналіз діяльності виробничих підприємств;
–
проводити моделювання
та теоретичне дослідження процесів
механообробки;
–
проводити графоаналітичний аналіз та оптимізацію конструкцій
оснащення та обладнання на базі програмних комплексів автоматизованого
проектування;
–
проводити лабораторні та практичні заняття дисциплін з напряму
«Інженерна механіка» та «Машинобудування»;
–
перекладати технічну та наукову літературу.
1.Перелік дисциплін, що виносяться на фахове випробування
Перелік дисциплін для проведення фахового випробування для прийому
на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», за ступенем
«магістр»
за
спеціальністю
7.05050201,
8.05050201
«Технологія
машинобудування» приведені в табл.1.
Таблиця1
Шифр та назва галузі знань та
спеціальності
галузь знань 0505
«Машинобудування та
матеріалообробка»
напрям підготовки 050502
«Інженерна механіка»
спеціальність 7.05050201, 8.05050201
«Технологія машинобудування»
Дисципліна
1.Технологія конструкційних
матеріалів та матеріалознавство
2.Взаємозамінність, стандартизація та
технічні вимірювання
3.Ріжучий інструмент
4.Технологія машинобудування
5.Технологічне оснащення
2.Порядок проведення фахового випробування
Мета фахового випробування – встановлення фактичної відповідності
рівня освітньо-професійної підготовки бакалавра критеріям
підготовки
спеціаліста за спеціальністю 7.05050201 «Технологія машинобудування» та
магістра за спеціальністю 8. 05050201 «Технологія машинобудування» на базі
ОКХ бакалавр галузі знань 0505 «Машинобудування та металообробка» за
7
спеціальністю «Технологія машинобудування» напряму підготовки
050502
«Інженерна механіка» та «Металорізальні верстати та системи» напряму
підготовки 050503 «Машинобудування».
Завданням фахового випробування є оцінка рівня фахової підготовки
бакалавра, виявлення глибини теоретичних знань, практичних вмінь і навичок
та можливості застосування набутих знань при складанні фахового
випробування.
Для вступників, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
(базова вища освіта (для вступу на навчання за ОКР «спеціаліст»)) або
спеціаліст (повна вища освіта (для вступу на навчання за ОКР «магістр»)) за
напрямом «Інженерна механіка» фахове випробування проводиться у
письмовій формі у терміни, затверджені наказом ректора згідно з Правилами
прийому до Державного вищого навчального закладу «КРИВОРІЗЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» у 2015 році та Положенням про
організацію прийому на навчання до Державного вищого навчального закладу
«КРИВОРІЗЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ»
освітньокваліфікаційним рівнем «спеціаліст», за ступенем «магістр».
3.Перелік тем та питань з дисциплін, що виносяться на фахове
випробування
Дисципліна: Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство
№з/п
Назва теми
1
2
1.
Кристалічна будова
металів та сплавів
2.
3.
4.
Перелік питань
3
Кристалічна будова металів і сплавів.
Механічні суміші, хімічні сполуки, тверді
розчини.
Принципи побудови діаграм Сутність процесу кристалізації сплавів.
стану подвійних сплавів
Вплив кристалічної будови сплаву на його
Діаграма стану Fе – С
властивості. Принципи будови діаграм
стану металевих сплавів. Криві
охолодження.
Вплив суміші на властивості Діаграма стану залізовуглецевих сплавів Fе
сталей та чавунів.
– С. Основні точки, лінії та структурні
складові сталей і чавунів.
Класифікація сталей та
Вплив вуглецю та постійних домішок на
чавунів.
властивості сталей та чавунів. Корисні та
шкідливі домішки сталей та чавунів.
Класифікація вуглецевих та легованих
сталей. Їх маркування та призначення. Їх
Властивості чавунів білих, сірих, ковких,
8
1
5.
2
Термічна обробка сталей та
чавунів.
6.
Металургія чавуну.
7.
Виробництво сталей у
печах.
8.
Розливання сталей та
кристалізація злитків.
високоміцних, маркування та застосування
3
Термічна обробка сталей. Види термічної
обробки, їх призначення та вплив на
властивості. Хіміко-термічна обробка та її
особливості. Термічна обробка чавуну
Металургія чавуну. Руди, їх склад та
підготовка до плавлення. Паливо,
вогнетривкі матеріали та флюси, їх загальна
характеристика.
Сутність технологічного процесу
виробництва сталі. Виробництво сталі в
конверторах, мартенівських печах та
електропечах.
Розливка сталі, побудова сталерозливного
ковша та виливниць. Засоби розливки сталі:
у виливниці зверху, сифонна розливка,
безперервна розливка сталі. Кристалізація
сталі у зливках.
Дисципліна: Взаємозамінність, стандартизація та технічні
вимірювання
№з/п
Назва теми
1
2
1.
Граничні відхилення та
допуск розміру.
2.
Основні відхилення
розмірів отвору та валу.
3.
Розрахунок посадок з
зазором.
4.
Розрахунок посадок з
натягом.
5.
Система допусків та
посадок підшипників
кочення.
6.
Система допусків та
посадок шліцьових та
Перелік питань
3
Граничні відхилення та простановка їх на
кресленні. Допуск розміру.
Побудова полів допусків за допомогою
основних відхилень та квалітетів. Посадки з
зазором, з натягом та перехідні.
Визначення
найменших
та
найбільших
функціональних зазорів та вибір за ними
посадок. Перевірка обраних посадок.
Методи з’єднання
посадок
з натягом.
Визначення найменшого та найбільшого натягів
та вибір за ними посадок.
Графічне зображення полів допусків для
зовнішнього
та
внутрішнього
кілець
підшипника. Розрахунок посадок підшипників
по виду навантаження кілець та інтенсивності
навантаження
Експлуатаційні
вимоги
шпонкових
та
шліцьових з’єднань. Позначення допусків та
9
1
7.
8.
шпонкових з’єднань.
посадок шліцьових з’єднань на кресленнях.
2
3
Система допусків та
Основні експлуатаційні та точностні умови
посадок зубчастих з’єднань. зубчатих передач. Плавність роботи. Контакт
зубців у передачі. Боковий зазор.
Шорсткість, параметри
Шорсткість, параметри та позначення їх на
кресленнях.
Дисципліна :Технологія машинобудування
№з/п
Назва теми
1
2
1.
Технічне нормування в
машинобудуванні
2.
Якість продукції
машинобудування
3.
Випадкові похибки
обробки
4.
Систематичні
похибки обробки
Перелік питань
3
Трудомісткість і верстатомісткість. Норма
часу та норма виробітки. Штучний час, склад
штучного часу. Методи визначення норм
часу. Економічність технологічних процесів,
технологічна собівартість.
Основні показники якості. Технічний рівень
виробів. Методи забезпечення якості. Основні
фактори, які впливають на якість виробів в
машино будуванні. Показники якості деталей.
Випадкові похибки обробки в технологічній
системі та їх вплив на розсіювання розмірів.
Закони
розподілу
розмірів.
Закон
нормального розподілу. Статистичний аналіз
точності виконання технологічної операції.
Похибки, які визначаються кінематичною та
геометричною точністю металорізального
верстата, деформаціями та зношуванням його
елементів. Похибки, які визначаються
геометричною
точністю
різального
інструменту.
Похибки
від
зношення
інструменту, їх розрахунок. Похибки, які
визначаються
пружними
деформаціями
елементів технологічної системи. Вплив
жорсткості елементів технологічної системи
на точність та продуктивність механічної
обробки. Похибки від теплових деформацій
елементів
технологічної
системи:
металорізального верстата, інструмента та
заготовки.
10
1
5.
2
Базування та бази в
машинобудуванні
6.
Припуски на механічну
обробку
7.
Вплив технології обробки
на формування
поверхневого шару і
експлуатаційні якості
машин
Основи технології
складання машин
8.
9.
3
Основні поняття, терміни та визначення теорії
базування.
Класифікація
баз:
за
призначенням, за кількістю ступенів вільності
яких позбавляють заготовку, за характером
проявлення.
Основні
та
допоміжні
конструкторські бази. Принципи єдності і
постійності
баз.
Визначення
похибок
базування.
Аналітичний розрахунок припусків.
Аналіз чинників, які впливають на величину
шару, що знімається. Методи визначення
точності замикаючих ланцюгів.
Вплив різноманітних факторів на стан
поверхні метала при механічній обробці.
Вплив якості поверхні на експлуатаційні
якості деталей машин.
Класифікація видів складання. Організаційні
форми складання. Способи складання.
Методи досягнення точності замикаючої
ланки при складанні.
Програмування обробки Програмування обробки деталей на токарних
деталей на верстатах з верстатах з ЧПК. Програмування обробки
ЧПК.
деталей на сверлильних верстатах з ЧПК.
Програмування обробки деталей на фрезерних
верстатах з ЧПК.
Дисципліна : Технологічне оснащення
№п/п
Тема
Питання
1
2
3
1.
Основні
способи Умови установки заготовок в пристрій для
установки заготовок на механічних, контрольних, складальних і
технологічному
транспортних операцій машинобудівного
обладнанні.
виробництва.
2.
Конструкції та схеми Будова, принцип дії та склад конструкційних
розташування опор при елементів універсального оснащення для
конструктивній
найбільш
поширеного
технологічного
реалізації
схеми обладнання.
базування.
3.
Визначення допустимої Похибки
базування
(на
оправці,
в
похибки при базуванні в трикулачковому патроні, на двох пальцях).
пристосуванні.
Вплив на точність виготовлення деталей.
11
1
4.
5.
2
Закріплення заготовок,
розробка
схем
закріплення,
аналіз
типових
схем
закріплення.
Конструкції
універсального
технологічного
оснащення для основних
видів металообробного
обладнання.
3
Схеми базування, закріплення заготовок у
пристроях
при
виконанні
операцій
машинобудівного виробництва.
Конструкції універсального технологічного
оснащення
для
основних
видів
металообробного обладнання.
Дисципліна : Ріжучий інструмент
№п/п
Назва теми
1
2
1.
Лезовий інструмент.
Різці: токарні,
стругальні, фасонні
2.
Інструмент для обробки
отворів: свердла,
зенкери, розгортки
3.
Фрези: класифікація,
конструкція,
призначення
4.
Протяжки
5.
Інструмент для
утворення різьб
Перелік питань
3
Різці твердосплавні: напаяні, складальні, з
багатогранними пластинами твердого сплаву,
алмазні та з штучними надтвердими
матеріалами.
Основні конструктивні та геометричні
елементи свердел (робоча частина, шийка,
хвостовик, кут ріжучої частини, кут нахилу
гвинтової канавки, кути ріжучої кромки,
поперечна кромка, форма задньої поверхні )
Фрези з гостро заточеними зубами із
швидкорізальної сталі та їх конструктивні
особливості. Фрези з ріжучими елементами з
твердосплавних матеріалів. Фасонні фрези.
Фрези з затилованими зубами.
Типи, призначення та область використання.
Загальні конструктивні елементи протяжок.
Схеми різання та форми ріжучих кромок.
Особливості
конструкцій
протяжок.
Протяжки для обробки зовнішніх плоских та
фасонних поверхонь заготовок.
Технологічні
можливості,
класифікація.
Основні способи нарізання різьб. Мітчики
ручні,
машинні,
гайкові.
Плашки.
Конструкції, геометричні параметри. Плашки
суцільні, прорізні, трубчасті, розсувні.
Різьбові різці: стержневі, призматичні, круглі.
Різьбові гребінки. Різьбові фрези. Фрези
12
1
2
6.
Зуборізний інструмент
7.
Абразивний інструмент
3
Методи обробки зубчастих поверхонь. Види
зуборізних інструментів, їх призначення.
Конструктивні та геометричні параметри.
Дискові зуборізні фрези, набори фрез.
Пальцеві фрези. Фасонні зуборізні головки.
Зубодовбальні головки та гребінки. Черв’ячні
зуборізні фрези. Зуборізні різці та головки.
Шевер-рейка, дисковий та черв’ячний шевер.
Класифікація абразивного матеріалу. Види та
призначення
зв’язувального
матеріалу.
Твердість абразивного матеріалу. Структура
абразивного
матеріалу.
Маркірування
абразивного інструменту. Форми абразивного
інструменту: шліфувальні круги, алмазні та
ельборові круги, шліфувальні головки,
шліфувальні сегменти, шліфувальні бруски,
шліфувальні
шкурки.
Інструмент
для
шліфування поверхонь обертання, отворів,
різьбових
і
зубчастих
поверхонь.
Хонінгувальні головки, оснащення для
полірування, суперфінішу, притирання та
припрацювання.
3.Критерії оцінювання тестових завдань різних рівнів складності
Форма проведення фахового випробування спрямована на створення
сприятливих умов для об`єктивної оцінки знань вступників.
Кожен екзаменаційний білет містить набір з 45 тестових завдань по
15кожної складності (15 тестів – простих, 15 тестів – середньої складності та15
задач), що оцінені у 0,8 балів – за простий тест; 1,0 бали – за тест середньої
складності та 1,2 бали – за задачу, якщо відповіді правильні.
Кожне завдання відповідає фаховій дисципліні з переліку
вищезазначених дисциплін. Заборонено користуватись довідниками та іншими
інформаційними матеріалами. Час проведення фахового випробування – 3
академічні години.
Підсумкова оцінка вступника на фаховому випробуванні визначається на
підставі суми оцінок за виконання окремих тестових завдань екзаменаційного
білета.
13
4.Рекомендована література для підготовки до фахового випробування
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
Хільчевський В.В., Кондратюк С.Е., Степаненко В.О., Лопатько К.Г.
Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний
посібник.– Київ: Либідь, 2002.
Сологуб М.А., Рожнецький І.О., Некоз О.І., Горпенюк М.А. Технологія
конструкційних матеріалів/ За редакцією М.А.Сологуба/.- Київ: Вища
школа, 2002.
Дріц М.Е. та інші. Технологія конструкційних матеріалів і
матеріаловедення.- К.: Вища школа, 1990.
Боженко Л.І. Стандартизація, метрологія та кваліметрія: Навчальний
посібник. Львів. Світ, 2003.
Якушев. А.И.
Взаимозаменяемость, стандартизация и технические
измерения. М.: Машиностроение, 1985.
Допуски и посадки. Справочник / под ред. В.Д. Мягкова, 5-е изд. М.:
Машиностроение, 1982 , т.I, II.
Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П.. Материаловедение. М., Машиностроение,
1991.
Кіяновський М.В., Цивінда Н.І. Електрофізичні та електрохімічні методи
обробки поверхонь деталей у машинобудуванні: [навчальний посібник]. –
Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2011.
Маталин А.А. Технология машиностроения. Учебник. – М., Высшая
школа, 1985.
Кузнецов Ю.И. Станки с ЧПУ и станочные комплексы. Ч. II. Учеб.
пособие.– К.-Тернополь.: ООО «ЗМОК», 2000.
Кузнецов Ю.И. Станки с ЧПУ. Учеб пособие. – К.: Высшая шк., 1991. –
278 с.
Кучер А.Л. Металлорежущие станки – М., 1972.
Металлорежущие станки /под ред. Пуша В Э. – М: Машиностроение,
1996.
Кузнецов Ю.И., Маслов А.Р., Байков А.Н.. Оснастка для станков с ЧПУ:
Справочник. – М.: Машиностроение, 1990. – 512 с.
Дерябин А. Л. Программирование технологических процессов для
станков с ЧПУ. М., 1984.
Родин П. Р. Металлорежущие инструменты. Киев: Вища школа, 1989.
Справочник технолога-машиностроителя т.1, т.2. / Под ред. Косиловой А.
Г., Мещерякова Р. К. – М., 2003.
Обработка металлов резанием. Справочник технолога. / Под общ. ред.
Панова А. А. – М.: Машиностроение, 2003.
Справочник инструментальщика. /под. ред. Ординарцева Н. А.
–
М.:Машиностроение, 1987.
14
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа