close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ
проекту наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження
Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами
первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за
діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України»
1. Відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної
регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерство юстиції
повідомляє про оприлюднення з 31 березня 2015 року з метою одержання
зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань на сайті
Міністерства юстиції України проекту наказу Міністерства юстиції України
«Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу
суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та
нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України» (далі –
Проект).
Проект спрямований на виконання вимог Закону України «Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним
шляхом,
фінансуванню
тероризму
та
фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення» та врегулювання здійснення
первинного фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового
моніторингу та додержання ними вимог законодавства у сфері запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення.
2. Поштова адреса розробника Проекту:
01001, м. Київ, вул. Городецького,13, Міністерство юстиції України.
Електронна адреса: [email protected]
3. Спосіб оприлюднення Проекту – розміщений на офіційній сторінці
Міністерства юстиції України в мережі Інтернет.
4. Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань
щодо Проекту приймаються протягом місяця з дня його оприлюднення.
5. Зауваження та пропозиції до Проекту фізичні та юридичні особи
можуть надавати через пошту або електронну пошту.
Директор Департаменту нотаріату
та фінансового моніторингу
«___»______________2015 р.
Т.В. Зусік
Про затвердження Положення про здійснення
фінансового моніторингу суб’єктами первинного
фінансового моніторингу, державне регулювання
та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство
юстиції України
Відповідно до статей 6 - 9, 11 Закону України «Про запобігання та
протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення»
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу
суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та
нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України (далі –
Положення), що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції
України від 29 вересня 2010 року № 2339/5 «Про затвердження Положення про
здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового
моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює
Міністерство юстиції України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України
29 вересня 2010 року за № 860/18155.
3. Департаменту нотаріату та фінансового моніторингу (Зусік Т.В.)
подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента
України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
2
4. Департаменту нотаріату та фінансового моніторингу (Зусік Т.В.),
начальникам Головного територіального управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних
управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити
виконання вимог Положення.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на
Міністра – керівника апарату Іванченко О.П.
Міністр
заступника
Павло ПЕТРЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України
____________ № _______
Положення
про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного
фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю
яких здійснює Міністерство юстиції України
I. Загальні положення
1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України «Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним
шляхом,
фінансуванню
тероризму
та
фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) та визначає порядок
організації і проведення фінансового моніторингу суб’єктами первинного
фінансового моніторингу (далі – Суб’єкт) у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
2. Це Положення застосовується Суб’єктами та їх відокремленими
підрозділами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення здійснює Мін’юст, а саме:
нотаріусами;
адвокатами, адвокатськими бюро та об’єднаннями;
суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком
осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин).
3. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, застосовуються у
значеннях, наведених у Законі.
4. Цим Положенням регулюються питання:
2
встановлення правил фінансового моніторингу та програм здійснення
фінансового моніторингу;
здійснення ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта),
вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках,
встановлених законом;
управління ризиками;
виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу
та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування
тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
зупинення фінансових операцій;
призначення працівника, відповідального за проведення фінансового
моніторингу (далі – відповідальний працівник);
підготовки персоналу Суб’єкта (відокремлених підрозділів) для
виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
II. Встановлення правил та програми здійснення фінансового
моніторингу
1. Положення цього розділу застосовуються Суб’єктами, крім тих, які
провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.
2. Правила фінансового моніторингу (далі – Правила) є єдиним внутрішнім
документом Суб’єкта, який визначає порядок вчинення дій працівниками
Суб’єкта щодо реалізації фінансового моніторингу та спрямований на
недопущення використання Суб’єкта і його відокремлених підрозділів з метою
легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування
тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
3. Програма здійснення фінансового моніторингу (далі – Програма) є
окремим внутрішнім документом Суб’єкта, який містить план організаційних
заходів для проведення фінансового моніторингу.
4. Правила і Програма розробляються з урахуванням вимог законодавства
у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним
шляхом,
фінансуванню
тероризму
та
фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення, міжнародних стандартів у цій
сфері.
Правила і Програма охоплюють специфіку проведення фінансового
моніторингу за всіма напрямами діяльності Суб’єкта і його відокремлених
підрозділів.
3
5. У новоствореному Суб’єкті Правила і Програма розробляються
відповідальним працівником та затверджуються керівником Суб’єкта не
пізніше дня проведення першої фінансової операції.
Строк, на який складаються Правила і Програма, визначається Суб’єктом
самостійно з урахуванням змін законодавства у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
6. Відповідальний за проведення фінансового моніторингу працівник
Суб’єкта за погодженням з керівником Суб’єкта визначає порядок
ознайомлення, зберігання і користування Правилами і Програмою (у тому числі
їх електронними копіями) та перелік осіб, які мають право доступу до цих
документів.
Правила та Програми оновлюються відповідальним працівником з
урахуванням вимог законодавства та затверджуються керівником Суб’єкта або
особою, яка виконує його обов’язки.
7. Правила складаються з таких окремих розділів:
опис внутрішньої системи фінансового моніторингу Суб’єкта, який,
зокрема, включає перелік окремих працівників Суб’єкта та/або відокремлених
підрозділів, залучених до проведення фінансового моніторингу, та механізм
взаємодії між ними та відповідальним працівником;
порядок постановки на облік (зняття з обліку) у Держфінмоніторингу
Суб’єкта і його відокремлених підрозділів;
перелік прав та обов’язків відповідального працівника, а також інших
працівників, які задіяні у проведенні фінансового моніторингу;
порядок ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів;
критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї
масового знищення;
порядок оцінки та переоцінки ризику;
опис заходів Суб’єкта з управління ризиками;
порядок відмови від встановлення ділових відносин з клієнтом або від
проведення фінансової операції;
порядок виявлення, реєстрації, а також подання Держфінмоніторингу
інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу,
4
іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та
фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
порядок повідомлення Держфінмоніторингу про підозри щодо діяльності
осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином,
визначеним Кримінальним кодексом України;
порядок
повідомлення
Держфінмоніторингу
та
відповідних
правоохоронних органів про фінансові операції, стосовно яких є підстави
підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування
тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
опис заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що
подається Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового
моніторингу;
порядок надання на запит Держфінмоніторингу інформації, у тому числі
щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого
стали об’єктом фінансового моніторингу;
порядок зупинення фінансових операцій;
порядок збору і зберігання документів щодо ідентифікації, верифікації та
вивчення клієнтів, оцінки та переоцінки ризиків, а також усіх документів, що
стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом;
порядок вчинення дій щодо направлення запитів до органів державної
влади з метою виконання завдань, покладених на Суб’єкта Законом;
порядок проведення внутрішніх перевірок діяльності Суб’єкта на предмет
дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
8. Програма містить такі заходи з відповідними строками їх виконання та
визначенням осіб, які відповідають за їх виконання:
призначення відповідального працівника;
розробка
працівника;
та
затвердження
посадової
інструкції
відповідального
розробка і оновлення Правил і Програми;
направлення інформації про призначення відповідального працівника до
Держфінмоніторингу;
5
попередження працівників Суб’єкта (відокремленого підрозділу) про
відповідальність за порушення внутрішніх документів та законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення;
забезпечення підвищення кваліфікації відповідального за проведення
фінансового моніторингу працівника;
підготовка персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення шляхом проведення освітньої та практичної роботи;
проведення внутрішніх перевірок Суб’єкта (відокремленого підрозділу) на
предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
9. У разі наявності у Суб’єкта філій, інших відокремлених підрозділів та
дочірніх підприємств, які розташовані в державах, у яких рекомендації Групи з
розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) не
застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, Правила
передбачають проведення оцінки заходів протидії відмиванню коштів та
фінансуванню тероризму, що здійснюються у таких державах. У разі коли
здійснення зазначених заходів не дозволяється законодавством такої держави,
Суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг про відповідні запобіжні
заходи, які Суб’єкт буде вживати для обмеження ризиків використання
діяльності філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств з
метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового
знищення.
Правила містять перелік запобіжних заходів, спрямованих на поглиблену
перевірку клієнта до встановлення ділових відносин з особами або компаніями
таких держав, повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції з
клієнтами відповідних держав, попередження відповідних представників про
те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних державах
можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового
знищення.
ІІІ. Здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта
1. Суб'єкт відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих
клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в
6
установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено Законом)
здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).
2. Ідентифікація та верифікація клієнта (представника клієнта)
здійснюються до/або під час встановлення ділових відносин, вчинення
правочинів (крім випадків, передбачених Законом), але до проведення
фінансової операції.
3. Документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та
включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії документів, крім
нотаріально засвідчених, на підставі яких Суб'єкт встановив ідентифікаційні
дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються Суб’єктом, який
має
оглянути оригінал документа, проставити відмітку про те, що з оригіналом
згідно, та скріпити її підписом та печаткою (за наявності).
4. Проведення ідентифікації,
(представника клієнта) включає:
верифікації
та
вивчення
клієнта
проведення первісної ідентифікації та верифікації під час встановлення
ділових відносин з клієнтом;
проведення заходів, спрямованих на перевірку та уточнення інформації
стосовно ідентифікації особи у разі, якщо є сумніви щодо достовірності чи
повноти наданої інформації;
проведення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо
ідентифікації у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на
підставі яких вона проводилась;
проведення заходів, спрямованих на вивчення змісту діяльності і
фінансового стану клієнта, відповідності фінансових операцій клієнта
специфіці його діяльності;
здійснення моніторингу операцій клієнтів, діяльність яких свідчить про
високий ризик проведення ними фінансових операцій, що можуть бути
пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового
знищення.
5. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої
інформації про клієнта Суб’єкт зобов’язаний провести поглиблену перевірку
клієнта.
7
6. Суб’єкт має право витребувати, а державні органи, державні
реєстратори зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту
надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується ідентифікації
та/або що необхідна для вивчення клієнта, уточнення інформації про нього або
проведення поглибленої перевірки клієнта. Зазначена інформація надається
безоплатно.
7. Суб’єкт має право витребувати, а клієнт, представник клієнта
зобов’язані надати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для
ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта,
а також для виконання таким Суб’єктом інших вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення.
8. З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера)
Суб’єкт витребовує у клієнта – юридичної особи інформацію та/або документи,
що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.
У разі неможливості отримати інформацію про кінцевого бенефіціарного
власника (контролера) Суб’єкт робить відповідну відмітку в анкеті,
передбаченій пунктом 29 цього розділу, яку в такому випадку необхідно
заповнювати під час ідентифікації та верифікації клієнта (представника
клієнта).
9. Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного
рахунку, місце проживання або місцеперебування фізичної особи – резидента
України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної
особи – нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган, а також інша
інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюються Суб'єктом на
підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта
(представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така
інформація є публічною (відкритою).
10. Відомості, які встановлюються під час ідентифікації та верифікації
резидентів:
1) для фізичної особи:
прізвище, ім’я та по батькові;
дата народження;
місце проживання або місцеперебування фізичної особи;
серія, номер паспорта громадянина України (або іншого документа, що
посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути
використаним на території України для укладення правочинів), дата видачі та
орган, що його видав;
8
реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або
ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб –
платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер, серія паспорта
громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків України, чи серія,
номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків України в електронному безконтактному
носії;
2) для фізичної особи – підприємця, крім відомостей, передбачених
підпунктом 1 цього пункту, з’ясовуються також:
дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та
фізичних осіб – підприємців про проведення державної реєстрації;
реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунку (за
наявності);
3) для юридичної особи:
повне найменування;
місцезнаходження;
дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та
фізичних осіб – підприємців про проведення державної реєстрації;
відомості про виконавчий орган;
ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками
та/або майном;
дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників
(контролерів);
ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств
та організацій України;
реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунку.
11. Відомості, які встановлюються під час ідентифікації та верифікації
нерезидентів:
1) для фізичної особи:
прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;
дата народження;
громадянство;
серія, номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та
відповідно до законодавства України може бути використаний на території
України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав;
2) для юридичної особи:
повне найменування;
місцезнаходження;
реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунку;
відомості про органи управління;
9
ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками
та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних
власників (контролерів);
копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру
або нотаріально засвідчена копія реєстраційного посвідчення уповноваженого
органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.
Суб’єкт щодо трастів додатково повинен з’ясувати ідентифікаційні дані
довірителів та довірених осіб.
12. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової
операції особами, які раніше були ідентифіковані та верифіковані згідно з
вимогами закону.
13. Ідентифікація та верифікація клієнта не здійснюються у разі вчинення
правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.
14. Суб’єкт здійснює за визначеним переліком відомостей ідентифікацію
та верифікацію клієнта (представника клієнта) у разі, якщо клієнтом виступає:
орган державної влади, підприємство, що повністю перебуває у
державній власності;
міжнародна установа чи організація, в яких бере участь Україна
відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України;
установа, орган, офіс або агентство Європейського Союзу;
дипломатичне представництво іноземної держави, акредитоване в
Україні в установленому законодавством порядку;
інша особа, визначена частиною 16 статті 9 Закону.
15. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені
або в інтересах іншої особи, Суб’єкт зобов’язаний ідентифікувати та
верифікувати також особу, від імені або за дорученням якої проводиться
фінансова операція, а також встановити вигодоодержувача.
16. У разі якщо особа діє як представник клієнта, Суб’єкт повинен
перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних
повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.
17. Проведення ідентифікації, верифікації та вивчення фінансової
діяльності клієнта здійснюються відповідальним за здійснення фінансового
моніторингу працівником або іншими працівниками Суб’єкта (відокремленого
підрозділу),
уповноваженими
керівником
Суб’єкта
(відокремленого
підрозділу).
10
18. Суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення
юридичної особи, здійснюють ідентифікацію, верифікацію та вивчення
фінансової діяльності клієнта безпосередньо.
19. Ідентифікація, верифікація клієнтів (представників клієнтів), які
проводять фінансові операції, здійснюються на підставі поданих офіційних
документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством
(установою, організацією), яке (яка) їх видало(а).
20. Документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація осіб, що є
учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання
та містити всю необхідну для здійснення ідентифікації інформацію.
21. У разі якщо документи, на підставі яких проводилась ідентифікація,
зазнали змін або закінчився строк їх дії, при проведенні клієнтом чергової
фінансової операції проводиться повторна ідентифікація.
22. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи повноти отриманої
інформації про клієнта Суб’єкт (відокремлений підрозділ) здійснює заходи з
перевірки та уточнення цієї інформації.
23. Для проведення перевірки інформації щодо ідентифікації клієнта або
інших учасників фінансової операції Суб’єкт (відокремлений підрозділ) може
запросити додаткову інформацію у клієнта або використати інформацію, яка є
публічною (відкритою).
24. На етапі встановлення ділових відносин Суб’єкт (відокремлений
підрозділ) на підставі інформації стосовно ідентифікації клієнта та вивчення
його фінансової діяльності здійснює його класифікацію з урахуванням
критеріїв ризику, визначених Суб’єктом, та встановлює клієнту рівень ризику.
25. Встановлений щодо клієнта рівень ризику переглядається та
уточнюється Суб’єктом (відокремленим підрозділом) протягом усього часу
обслуговування клієнта, зокрема у таких випадках:
у разі уточнення даних ідентифікації та вивчення клієнта;
за фактом проведення клієнтом фінансових операцій, що можуть бути
пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванням терроризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового
знищення;
за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення
підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його
фінансовий стан та зміст діяльності.
11
У разі якщо клієнт віднесений Суб’єктом (відокремленим підрозділом)
до клієнтів з високим рівнем ризику, Суб’єкт (відокремлений підрозділ) вживає
застережних заходів щодо таких клієнтів, що можуть включати:
встановлення контролю за належним здійсненням ідентифікації,
верифікації та вивчення клієнтів до та під час встановлення з ними ділових
відносин та проведення фінансових операцій;
перевірку інформації про клієнта та інших учасників фінансової
операції, зокрема шляхом перевірки наданої клієнтом інформації щодо
ідентифікації та отримання додаткової інформації від клієнта або з інших
публічних джерел;
збирання з публічних джерел інформації про зміст діяльності клієнта,
його фінансовий стан;
відмову від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом;
інформування Держфінмоніторингу про фінансові операції клієнтів,
яким Суб’єкт (відокремлений підрозділ) встановив високий (підвищений)
рівень ризику;
зупинення проведення фінансових операцій клієнта з ознаками високого
ризику та інформування Держфінмоніторингу про такі фінансові операції.
26. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) для проведення
фінансового стану клієнта використовує такі джерела інформації:
оцінки
річну фінансову звітність клієнта – юридичної особи та фізичної особи –
підприємця, що складена відповідно до вимог законодавства України та
отримана Суб’єктом (відокремленим підрозділом) безпосередньо від клієнта
(баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської
діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);
фінансову звітність клієнта – юридичної особи, що опублікована в
засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства України;
фінансову звітність клієнта та інформацію щодо фінансового стану, що
отримана із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.
Суб’єкт (відокремлений підрозділ) для проведення оцінки фінансового
стану клієнта використовує іншу інформацію, яка отримана від клієнта, від
третіх осіб, від державних органів, додаткову інформацію з інших джерел, якщо
така інформація є публічною (відкритою).
27. Інформацію про те, чи має клієнт відношення до діячів, що виконують
політичні функції в міжнародних організаціях, та до національних публічних
12
діячів, Суб’єкт (відокремлений підрозділ) отримує шляхом письмового
опитування клієнта (уповноваженого представника).
28. Якщо під час здійснення ідентифікації та верифікації або вивчення
фінансової діяльності клієнта (особи, яка діє від його імені) працівник Суб’єкта
(відокремленого підрозділу) встановив, що клієнт має відношення до публічних
діячів, або пов’язаних з ними осіб, або до благодійної, або неприбуткової
організації, він повідомляє про це відповідального працівника Суб’єкта
(відокремленого підрозділу), який повинен:
отримати дозвіл керівника Суб’єкта на встановлення ділових відносин з
таким клієнтом;
вживати заходів для з’ясування джерел походження коштів клієнта;
проводити моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному
для клієнтів високого (підвищеного) ризику.
Положення цього пункту не застосовуються Суб’єктами, які здійснюють
свою діяльність однооособово.
29. При проведенні ідентифікації, верифікації та вивченні фінансової
діяльності клієнта Суб’єкт (відокремлений підрозділ) складає анкету. Анкета є
внутрішнім документом Суб’єкта, який заповнюється і підписується
працівником, уповноваженим на здійснення ідентифікації, а у випадку
здійснення діяльності одноособово – безпосередньо Суб’єктом.
Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації, верифікації
та вивчення клієнта до, під час та в процесі обслуговування клієнта. Анкета має
містити всю необхідну інформацію для подання до Держфінмоніторингу в
установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.
30. При вивченні клієнта Суб’єкт:
досліджує зміст діяльності клієнта;
оцінює фінансовий стан клієнта;
аналізує відповідність фінансових операцій клієнта специфіці його
діяльності;
визначає належність клієнта або особи, яка діє від його імені, до
національних або іноземних публічних діячів, осіб, що виконують політичні
функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб;
з’ясовує усі дані щодо адреси місця проживання або місця його
перебування (тимчасового перебування) в Україні;
13
з’ясовує інформацію про наявність клієнта в переліку осіб, пов’язаних із
провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні
санкції.
31. Документи щодо ідентифікації та верифікації осіб, які є учасниками
фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, а також усі
документи, які стосуються ділових відносин з клієнтом, зберігаються
Суб’єктом (відокремленим підрозділом) не менше п’яти років після завершення
ділових відносин з клієнтом, а вся документація про проведення такої
фінансової операції – не менше п’яти років після її завершення.
Суб’єкт (відокремлений підрозділ) зберігає інформацію про фінансову
операцію в обсязі, необхідному для подання до Держфінмоніторингу в
установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.
У разі необхідності продовження встановленого строку зберігання
документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками окремих фінансових
операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій
Держфінмоніторинг інформує про це Суб’єкта шляхом надсилання
відповідного листа із зазначенням переліку осіб та/або фінансових операцій,
документи щодо яких підлягають подальшому зберіганню Суб’єктом, та строку
продовження зберігання Суб’єктом зазначеної інформації.
ІV. Управління ризиками та оцінка ризиків
1. На етапі встановлення ділових відносин або у процесі обслуговування
клієнта Суб’єкт (відокремлений підрозділ) на підставі аналізу ідентифікаційних
даних клієнта, інших наявних відомостей та інформації про клієнта та його
діяльність здійснює оцінку ризику цього клієнта з урахуванням критеріїв
ризику, визначених Держфінмоніторингом.
Оцінювання ризику клієнта здійснюється за відповідними критеріями,
зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації
клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і
видом товарів, послуг, які клієнт отримує від Суб’єкта.
Суб’єкт зобов’язаний розробляти власні критерії ризику легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму
та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням
критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом, та особливостей
діяльності Суб’єкта.
2. За результатом аналізу ідентифікаційних даних клієнта, інших наявних
відомостей та інформації про клієнта та його діяльність Суб’єкти встановлюють
категорії клієнтів, які мають низький, середній або високий ризик проведення
ними операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів,
14
одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням
розповсюдження зброї масового знищення.
За результатами аналізу ділових відносин та результатів вивчення клієнта
характеристика клієнта може бути переглянута та рівень ризику змінений.
3. Суб’єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах:
метод та порядок оцінки ризику;
результати оцінки (переоцінки) ризику;
застережні заходи щодо клієнтів
ризику;
залежно від встановленого їм рівня
особливості моніторингу та аналізу фінансових операцій клієнтів залежно
від встановленого їм рівня ризику;
періодичність перегляду встановленого щодо клієнта рівня ризику.
Суб’єкт може у своїх внутрішніх документах визначати та відображати,
крім зазначених вище, додаткові положення щодо проведення Суб’єктом
оцінки ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового
знищення.
4. Результати оцінки (переоцінки) ризику клієнта та заходи з управління
ними фіксуються письмово в паперовому вигляді та зберігаються разом з
документами, що підтверджують факт проведення ідентифікації (верифікації)
клієнта, у порядку, визначеному Правилами.
5. Суб’єкт здійснює переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені
ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не
рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані, а також у
таких випадках:
за результатами уточнення даних первісної ідентифікації та вивчення
клієнта;
за фактом проведення клієнтом фінансових операцій, що можуть бути
пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового
знищення;
за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення
підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його
фінансовий стан та зміст діяльності;
за результатами перегляду власних критеріїв ризику (запровадження нових
критеріїв);
15
у разі зміни законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в частині, що
стосується оцінки ризику.
6. У разі якщо стосовно клієнта Суб’єктом (відокремленим підрозділом)
встановлено високий рівень ризику, Суб’єкт (відокремлений підрозділ) вживає
щодо таких клієнтів застережних заходів, що можуть включати:
поглиблену перевірку клієнта;
перевірку інформації про клієнта та інших учасників фінансової операції,
зокрема шляхом перевірки наданої клієнтом інформації щодо ідентифікації і
верифікації та отримання додаткової інформації від клієнта або з інших
публічних джерел;
збирання з публічних джерел інформації про зміст діяльності клієнта, його
фінансовий стан;
відмову від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом;
інформування Держфінмоніторингу про фінансові операції клієнтів, яким
Суб’єкт (відокремлений підрозділ) встановив високий рівень ризику.
Перелік необхідних заходів для додаткового вивчення клієнта, який
характеризується високим рівнем ризику, може бути доповнений Суб’єктом
(відокремленим підрозділом) самостійно з урахуванням специфіки його
діяльності.
7. Якщо за результатами оцінки ризику стосовно клієнта встановлено
високий рівень ризику, Суб’єкт оновлює ідентифікаційні дані клієнта, інші
наявні відомості та інформацію про клієнта та його діяльність не рідше одного
разу на рік.
Якщо за результатами оцінки ризику стосовно клієнта встановлено
середній рівень ризику, строк оновлення ідентифікаційних даних клієнта,
інших наявних відомостей та інформації про клієнта та його діяльність не
повинен перевищувати двох років.
Якщо за результатами оцінки ризику стосовно клієнта встановлено
низький рівень ризику, строк оновлення ідентифікаційних даних клієнта, інших
наявних відомостей та інформації про клієнта та його діяльність не повинен
перевищувати трьох років.
16
V. Виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому
моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для
фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового
знищення
1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому
моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або
призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї
масового знищення, або інформації про підозри щодо діяльності осіб або їх
активів, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним
Кримінальним кодексом України, здійснюється Суб’єктом (відокремленим
підрозділом) на підставі:
критеріїв ризиків, визначених самостійно Суб’єктом з урахуванням
критеріїв ризиків, встановлених Держфінмоніторингом;
встановленного за результатами проведеного аналізу факту (фактів)
невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану
та/або змісту діяльності клієнта;
типологічних досліджень у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та
оприлюднених Держфінмоніторингом;
рекомендацій та роз’яснень Держфімоніторингу.
2. Виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому
моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для
фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового
знищення, здійснюється відповідальним працівником або іншими працівниками
Суб’єкта (відокремленого підрозділу), визначеними у Правилах та Програмі.
Суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення
юридичної особи, здійснюють виявлення фінансових операцій, які підлягають
фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або
призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї
масового знищення, безпосередньо.
3. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому
моніторингу та які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та
фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, здійснюється до
початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення,
або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після
відмови клієнта від їх проведення.
17
4. У разі виявлення фінансової операції, яка підлягає фінансовому
моніторингу або стосовно якої є підозра, що вона пов’язана, стосується або
призначена для фінансування терористичної діяльності, фінансування
розповсюдження зброї масового знищення, терористичних актів чи
терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані
міжнародні санкції, працівник Суб’єкта (відокремленого підрозділу), що її
виявив, невідкладно інформує про це відповідального працівника Суб’єкта
(відокремленого
підрозділу).
Відповідальний
працівник
Суб’єкта
(відокремленого підрозділу) перевіряє зазначену інформацію та у випадках,
передбачених Законом,
забезпечує її
реєстрацію та
повідомляє
Держфінмоніторинг і правоохоронні органи.
Заходи, спрямовані на з’ясування факту віднесення операції до такої, що
підлягає фінансовому моніторингу або яка може бути пов’язана, стосується або
призначена для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження
зброї масового знищення, визначаються Правилами та включають:
1) аналіз правочину (належність осіб, що беруть участь в операції, до
юридичних або фізичних осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної
діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції; належність до осіб,
що мають високий ризик; форма та спосіб розрахунку, предмет договору тощо);
2) з’ясування суті та мети здійснення операції, в тому числі шляхом
отримання додаткових документів, відомостей та пояснень, що стосуються
операції;
3) проведення аналізу відповідності фінансових операцій, що проводяться
клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з
метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому
моніторингу;
4) здійснення управління ризиками, пов’язаними із запровадженням чи
використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики
або технологій, у тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових
операцій без безпосереднього контакту з клієнтом.
Для оцінки того, що фінансова операція (або спроба її проведення)
здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або пов’язана з фінансуванням тероризму та фінансуванням
розповсюдження зброї масового знищення, Суб’єктом (відокремленим
підрозділом) вивчаються операції клієнта, фінансові операції інших осіб –
учасників операції, що оцінюється.
5. При виявленні фінансової операції, що має високий ризик легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму
та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, Суб’єкт:
18
1) забезпечує управління ризиками легалізації (відмивання) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму відповідно до
Правил;
2) приймає рішення про направлення повідомлення Держфінмоніторингу
про таку фінансову операцію.
При виявленні фінансової операції, що має середній ризик легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування
тероризму, Суб’єкт забезпечує управління ризиками легалізації (відмивання)
доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму
відповідно до Правил.
6. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) зберігає інформацію про фінансову
операцію в обсязі, необхідному для подання до Держфінмоніторингу в
установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.
7. Інформацію про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є
підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним
кодексом України, Суб’єкт подає до Держфінмоніторингу за встановленою
формою.
VI. Зупинення фінансових операцій
1. У разі виявлення працівником Суб’єкта (відокремленого підрозділу)
фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа,
яку включено до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної
діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, інформація щодо
такої фінансової операції невідкладно передається відповідальному працівнику
Суб’єкта (відокремленого підрозділу).
Для прийняття рішення про зупинення проведення фінансової операції
відповідальний працівник Суб’єкта (відокремленого підрозділу) того самого
дня подає керівнику Суб’єкта інформацію щодо такої фінансової операції.
Рішення про зупинення проведення фінансової операції приймається
керівником Суб’єкта в день виявлення фінансової операції шляхом видання
відповідного письмового доручення. Після прийняття такого рішення
відповідальний працівник того самого дня забезпечує реєстрацію інформації
про таку фінансову операцію і в день зупинення повідомляє
Держфінмоніторинг в установленому законодавством порядку, зокрема про
таку фінансову операцію, її учасників.
Суб’єкт зупиняє проведення фінансової операції, учасником якої або
вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних
19
із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано
міжнародні санкції, на два робочих дні з дня зупинення (включно).
2. Суб’єкт має право прийняти рішення про зупинення проведення
фінансової операції на два робочих дні з дня зупинення (включно), якщо така
операція містить ознаки, передбачені статтею 16 Закону. Таке зупинення
здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 1 цього розділу.
3. У разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції Суб’єкт
того самого дня повідомляє про це Держфінмоніторинг шляхом подання
інформації за формою, встановленою Держфінмоніторингом.
Інформація подається до Держфінмоніторингу з дотриманням заходів, що
виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх
доставки.
4. У разі отримання Суб’єктом рішення Держфінмоніторингу про
подальше зупинення фінансової операції Суб’єкт забезпечує подальше її
зупинення на строк, визначений Держфінмоніторингом.
5. У разі отримання Суб’єктом доручення Держфінмоніторингу, наданого
з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про
зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з
легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового
знищення, Суб’єкт зупиняє проведення або забезпечує моніторинг фінансової
операції відповідної особи протягом строку, встановленого дорученням
Держфінмоніторингу.
У разі зупинення фінансових операцій за дорученням Держфінмоніторингу
Суб’єкт у день надходження такого доручення вносить інформацію про таку
операцію до реєстру.
6. Суб’єкт поновлює проведення фінансових операцій:
третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі
неотримання
Суб’єктом
протягом
двох
робочих
днів
рішення
Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової (фінансових)
операції (операцій);
наступного робочого дня після дня отримання Суб’єктом протягом строку,
зазначеного в рішенні Держфінмоніторингу про подальше зупинення
відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції)
відповідно до частини другої статті 17 Закону, повідомлення про скасування
Держфінмоніторингом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня
зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);
20
наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення
відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції),
зазначених (зазначеної) у рішенні Держфінмоніторингу про продовження
зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій
(операції);
наступного робочого дня після дня отримання Суб’єктом доручення
Держфінмоніторингу про поновлення фінансових операцій, зупинених на
виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.
Суб’єкт повідомляє клієнту у разі його звернення про зупинення
фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення
перевищив сім робочих днів.
VІІ. Призначення працівника,
фінансового моніторингу
відповідального
за
проведення
1. Положення цього розділу застосовуються Суб’єктами (відокремленими
підрозділами), крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без
утворення юридичної особи.
2. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу
(далі – відповідальний працівник), призначається керівником Суб’єкта.
Відповідальний працівник Суб’єкта призначається за посадою на рівні
керівництва Суб’єкта і є незалежним у своїй діяльності щодо проведення
фінансового моніторингу та підзвітним тільки керівнику Суб’єкта.
Виконання повноважень відповідального
покладено на керівника Суб’єкта.
працівника
може
бути
Одна і та сама особа не може бути призначена одночасно відповідальним
працівником Суб’єкта і його відокремленого підрозділу, а також одночасно у
декількох відокремлених підрозділах.
Посадову інструкцію відповідального працівника затверджує керівник
Суб’єкта.
3. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) повідомляє Держфінмоніторинг
України відповідно до встановленого ним порядку про:
призначення відповідального працівника або особи, яка тимчасово
виконує його обов’язки, – протягом трьох робочих днів з дня призначення;
звільнення відповідального працівника або особи, яка тимчасово виконує
його обов’язки, – протягом трьох робочих днів з дня звільнення.
21
4. Особа, вперше призначена на посаду відповідального працівника,
повинна протягом трьох місяців з дня призначення пройти навчання у порядку,
встановленому Держфінмоніторингом.
5. Відповідальний працівник є особою, на яку покладаються організація
та координація діяльності з проведення Суб’єктом (відокремленим підрозділом)
фінансового моніторингу.
У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника
Суб’єкта (відокремленого підрозділу) щодо проведення фінансового
моніторингу відповідальний працівник може повідомити про це
Держфінмоніторинг з письмовим викладенням своїх заперечень.
6. Відповідальний працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію,
мати вищу освіту, досвід роботи не менше року у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення,
працювати в Суб’єкті (відокремленому підрозділі) за основним місцем роботи.
Призначення відповідального працівника здійснюється після перевірки
ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника.
Перевірка ділової репутації кандидата на посаду відповідального
працівника здійснюється на підставі поданих ним оригіналів документів:
паспорта, трудової книжки, документів про освіту та/або підвищення
кваліфікації, довідки про відсутність судимості, отриманої в органах
внутрішніх справ.
Такі документи або їх копії повинні зберігатись у Суб’єкта первинного
фінансового моніторингу.
Перевірка відповідності кандидата на посаду відповідального працівника
вимогам, встановленим цим Положенням, здійснюється керівником або
особою, яка виконує його обов’язки.
У разі призначення відповідальним працівником керівника Суб’єкта
перевірка його ділової репутації здійснюється відповідним органом управління
Суб’єкта або засновниками.
Підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального
працівника за результатами її перевірки оформлюється письмовим висновком,
який підписується керівником Суб’єкта або особами, які здійснювали перевірку
ділової репутації, або затверджується відповідним органом управління
Суб’єкта.
22
7. У разі наявності у Суб’єкта відокремлених підрозділів керівник
Суб’єкта за поданням керівника відокремленого підрозділу призначає
відповідального працівника відокремленого підрозділу.
Відповідальний працівник відокремленого підрозділу є незалежним у
своїй діяльності щодо проведення фінансового моніторингу та підзвітним
тільки керівнику Суб’єкта.
Виконання повноважень відповідального працівника відокремленого
підрозділу може бути покладено на керівника відокремленого підрозділу.
8. На час відсутності (відпустка, відрядження, хвороба) відповідального
працівника або неможливості виконання покладених на нього обов’язків
призначається особа, яка тимчасово виконує його обов’язки.
На вказану особу поширюються права та обов’язки, встановлені для
відповідального працівника.
9. У разі звільнення відповідального працівника керівник Суб’єкта не
пізніше наступного робочого дня після його звільнення призначає іншого
відповідального працівника.
Допускається виконання обов’язків відповідального працівника особою,
яка тимчасово виконує його обов’язки, в разі звільнення відповідального
працівника на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду
відповідального працівника, який не повинен перевищувати двох місяців.
10. До повноважень відповідального працівника, зокрема, належать:
прийняття рішення про повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові
операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони пов’язані з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або якщо вони
пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму та/або
фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
прийняття рішення про інформування правоохоронних органів,
визначених законодавством, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що
вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму та/або
фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
проведення щорічних внутрішніх перевірок діяльності Суб’єкта
(відокремленого підрозділу) та його працівників щодо дотримання ними
законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення, а також виконання правил та
програм проведення фінансового моніторингу;
23
право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікації
Суб’єкта (відокремленого підрозділу);
залучення будь-яких працівників Суб’єкта (відокремленого підрозділу) до
здійснення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та перевірок з цих питань;
організація розроблення та подання на
запровадження виконання Правил та Програми;
затвердження,
а
також
одержання пояснень від працівників Суб’єкта (відокремленого
підрозділу) з питань проведення фінансового моніторингу незалежно від
займаних ними посад;
сприяння
проведенню
уповноваженими
представниками
Держфінмоніторингу перевірок діяльності Суб’єкта (відокремленого
підрозділу) щодо дотримання законодавства у сфері запобігання легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму;
прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового
моніторингу на запити Держфінмоніторингу та відповідних правоохоронних
органів;
підготовка персоналу щодо виконання вимог Закону, зокрема стосовно
виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, або
тих, які пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму,
шляхом проведення освітньої та практичної роботи;
здійснення класифікації клієнтів Суб’єкта (відокремленого підрозділу) з
урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом, під час
проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з
легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванням тероризму, і вжиття застережних заходів щодо клієнтів,
діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких
операцій;
прийняття рішення про відмову від проведення фінансової операції у разі,
якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є
неможливим або фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом
підлягає
фінансовому
моніторингу,
та
повідомлення
про
це
Держфінмоніторингу протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного
робочого дня з дня відмови;
інформування у письмовій формі не рідше одного разу на місяць
керівника Суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають
24
фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для забезпечення
проведення фінансового моніторингу;
виконання інших функцій відповідно до законодавства, Правил і
Програми та інших внутрішніх документів з питань запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванню тероризму.
11. Інформування відповідальним працівником керівника Суб’єкта про
виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та
заходи, вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванню тероризму, здійснюється не рідше одного разу на місяць шляхом
надання останньому письмової довідки довільної форми.
Довідка, зокрема, може містити інформацію щодо:
виявлених
моніторингу;
фінансових
операцій,
що
підлягають
фінансовому
зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають фінансовому
моніторингу;
зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають внутрішньому
фінансовому моніторингу та про які не повідомлено Держфінмоніторинг;
направленої до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції,
що підлягають фінансовому моніторингу;
зупинених фінансових операцій;
направленої у визначених законодавством випадках до правоохоронних
органів інформації;
фінансових операцій, у проведенні яких Суб’єктом (відокремленим
підрозділом) було відмовлено;
ужитих заходів стосовно підготовки персоналу щодо виконання вимог
законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
результатів проведених перевірок внутрішньої системи фінансового
моніторингу.
Факт ознайомлення керівника Суб’єкта з довідкою, що надається
відповідальним працівником, підтверджується підписом керівника.
25
У разі якщо повноваження відповідального працівника Суб’єкта виконує
керівник Суб’єкта, зазначена письмова довідка складається і підписується ним.
12. Документи, наявність яких передбачена цим розділом, зберігаються
не менше п’яти років з дня їх підписання (затвердження або погодження).
VІІІ. Підготовка персоналу Суб’єкта щодо виконання вимог
законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення
1. Положення цього розділу застосовуються Суб’єктами, крім тих, які
провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.
2. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань
проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник Суб’єкта
(відокремленого підрозділу) здійснює підготовку персоналу щодо виявлення
фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом
проведення освітніх та практичних заходів.
3. Усі працівники Суб’єкта (відокремленого підрозділу), які беруть
участь у здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції (далі –
працівники), повинні ознайомитися з Правилами та Програмою, а також брати
участь у відповідних навчальних заняттях.
4. Працівники письмово попереджаються про відповідальність за
порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
5. Підготовка працівників відповідно до їх посадових обов’язків
здійснюється шляхом проведення освітньої та практичної роботи, зокрема
щодо:
ознайомлення працівників із законодавством та міжнародними
стандартами з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення;
ознайомлення працівників
фінансового моніторингу;
з
внутрішніми
документами
з
питань
вивчення передового досвіду у виявленні фінансових операцій, що можуть
бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї
масового знищення;
26
ознайомлення працівників із засобами і прийомами вивчення клієнтів та
перевірки інформації щодо їх ідентифікації і верифікації;
ознайомлення працівників з порядком управління ризиками щодо
легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування
тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, в тому
числі проведення практичних занять щодо здійснення ними оцінки ризиків, з
урахуванням встановлених критеріїв ризику.
Директор Департаменту нотаріату та
фінансового моніторингу
Т.В. Зусік
27
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства юстиції України
«Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу
суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання
та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект Наказу «Про затвердження Положення про здійснення
фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу,
державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство
юстиції України» (далі – проект Наказу) розроблено з метою забезпечення
реалізації вимог статей 6, 7, 9 Закону України «Про запобігання та протидію
легалізації
(відмиванню)
доходів,
одержаних
злочинним
шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення» (далі – Закон).
2. Мета і шляхи її досягнення
Проектом Наказу пропонується затвердити Положення про здійснення
фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу,
державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство
юстиції України (далі – Положення).
Положення надасть можливість забезпечити реалізацію державної
політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення, спрямованої на захист життєво
важливих інтересів суспільства і держави, забезпечення умов для сталого
економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної
економіки.
Дія Порядку пошириться на таких суб’єктів первинного фінансового
моніторингу – нотаріусів, адвокатів, адвокатські бюро та об’єднання, суб’єктів
господарювання, що надають юридичні послуги.
Положенням врегульовані питання встановлення правил фінансового
моніторингу та програм здійснення фінансового моніторингу; здійснення
ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та
уточнення інформації про клієнта у випадках,
встановлених законом;
управління ризиками; виявлення фінансових операцій,
що підлягають
фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або
призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї
масового знищення; зупинення фінансових операцій; призначення працівника,
відповідального за проведення фінансового моніторингу та підготовки
28
персоналу суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо виконання
вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
3. Правові аспекти
Основними нормативно-правовими актами у цій сфері правового
регулювання є:
Конституція України;
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація заходів, передбачених проектом Наказу,
матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.
не
потребує
5. Позиція заінтересованих органів
Проект Наказу
як регуляторний нормативно-правовий акт буде
направлено на погодження до Державної регуляторної служби України та
Державної служби фінансового моніторингу України.
6. Регіональний аспект
Проект Наказу не стосується питання розвитку адміністративнотериторіальних одиниць України.
7. Запобігання корупції
У проекті Наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити
ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна
експертиза не проводилась.
8. Громадське обговорення
З метою організації консультацій з громадськістю проект Наказу буде
розміщено на веб-сайті Мін’юсту.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Наказу не стосується соціально-трудової сфери.
29
10. Прогноз результатів
Прийняття Наказу забезпечить єдиний порядок здійснення первинного
фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу та
додержання ними вимог законодавства у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Міністр
«____» ____________ 2015 року
Павло ПЕТРЕНКО
30
Аналіз регуляторного впливу
до проекту наказу Міністерства юстиції України
«Про затвердження Положення про здійснення фінансового
моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне
регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції
України»
1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати
шляхом державного регулювання.
14 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України
«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним
шляхом,
фінансуванню
тероризму
та
фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон).
Закон регулює відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню
в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та спрямований на
боротьбу з фінансуванням тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення.
Згідно із частиною другою статті 5 Закону суб’єктами первинного
фінансового моніторингу є, зокрема, нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та
об’єднання, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім
осіб, що надають послуги в рамках трудових відносин).
Статтею 6 Закону встановлені обов’язки та права суб’єкта первинного
фінансового моніторингу, серед яких обов’язок забезпечувати виявлення
фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснювати
ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта
та уточнення інформації про клієнта, забезпечувати реєстрацію фінансових
операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, проводити оцінку ризиків
своїх клієнтів тощо. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з метою
виконання покладених на нього законом завдань має право звертатися із
запитами до органів виконавчої влади, державних реєстраторів,
правоохоронних органів, Національного банку України, юридичних осіб, які в
установленому законодавством порядку інформують про результати розгляду
такого запиту.
Статтями 8-10 Закону визначені особливості спеціально визначених
суб’єктів первинного фінансового моніторингу,
повноваження щодо
ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, а також відмови суб’єкта
первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції.
У зв’язку з цим та з метою реалізації вимог статті 14 Закону, якою
визначено повноваження суб’єктів державного фінансового моніторингу
(зокрема, яким є Мін’юст) Мін’юстом розроблено проект наказу «Про
31
затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами
первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за
діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України» (далі – проект
Наказу), яким визначено порядок організації і проведення фінансового
моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення.
2.
3.
2. Визначення цілей державного регулювання
Проект Наказу спрямований на виконання вимог Закону та врегулювання
порядку здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного
фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких
здійснює Мін’юст - нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об’єднань,
суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що
надають послуги в рамках трудових правовідносин) щодо додержання ними
вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
4.
5.
6.
3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей
Обраний спосіб - прийняття наказу Мін’юсту «Про затвердження
Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного
фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких
здійснює Міністерство юстиції України» є оптимальним способом досягнення
цілей державного регулювання, оскільки, розроблений з метою виконання
вимог статті 14 Закону. Альтернативних способів запропонованому проекту
Наказу немає.
Прийняття проекту Наказу врегулює механізм здійснення фінансового
моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне
регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом,фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення.
4. Механізм і заходи, які забезпечать розв’язання визначеної
проблеми шляхом прийняття регуляторного акта
Проектом Наказу пропонується затвердити Положення про здійснення
фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу,
державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст (далі Положення).
В разі прийняття проекту Наказу, відповідно до Положення,
32
здійснюватимуть фінансовий моніторинг суб’єкти первинного фінансового
моніторингу,
повноваження щодо державного регулювання та нагляду за
діяльністю яких належить Мін’юсту .
Таким чином, дія Положення поширюватиметься на таких суб’єктів
первинного фінансового моніторингу – нотаріусів, адвокатів, адвокатські бюро
та об’єднання, фізичних осіб – суб’єктів господарювання, що надають
юридичні послуги, юридичних осіб – суб’єктів господарювання, що надають
юридичні послуги.
Відповідно до Положення визначаються особливості призначення
працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, вимога
щодо затвердження його посадової інструкції, а також проходження
відповідного навчання.
Положенням встановлено вимогу розроблення правил та програми
проведення фінансового моніторингу. Визначено окремо зміст правил та
програми проведення фінансового моніторингу. Встановлено, що перелік
запобіжних заходів мають бути спрямовані на посилення ідентифікації клієнтів
до встановлення ділових відносин з особами або компаніями країн,
систематичне повідомлення про фінансові операції з клієнтами відповідних
країн, попередження представників не фінансового сектору про те, що
операції з фізичними або юридичними особами у відповідних країнах можуть
містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансування тероризму.
Положенням передбачено особливості здійснення ідентифікації та
верифікація клієнта (представника клієнта) до/або під час встановлення ділових
відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених Законом), але до
проведення фінансової операції, а також вивчення фінансової діяльності та
перелічені заходи щодо проведення ідентифікації клієнта (особи) та вивчення
його фінансової діяльності.
Крім того Положенням встановлено підстави розроблення критеріїв
класифікації ризику клієнтів, а також заходів, що застосовуються до клієнтів з
підвищеним, високим ризиком.
Встановлено строк збереження суб’єктом (відокремленим підрозділом)
фінансового моніторингу документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками
фінансової операції, а також всієї документації про здійснення такої операції.
Окрім того, Положенням визначена процедура зупинення фінансових
операції, що включає підстави прийняття рішення про зупинення, строки
зупинення, інформування щодо зупинення.
Також визначені положення щодо підготовки персоналу суб’єкта
первинного фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Враховуючи вищевикладене, ступінь ефективності основних принципів і
способів досягнення цілей оцінюється як високий.
7.
5. Обґрунтування можливості досягнення результатів прийняття
запропонованого регуляторного акта
33
8.
Негативний вплив зовнішніх факторів на дію цього регуляторного акта
відсутній.
Реалізація положень регуляторного акта не потребує додаткових
матеріальних та фінансових витрат із Державного бюджету.
Впровадження проекту Наказу надасть можливість належного виконання
вимог Закону та врегулювання порядку здійснення фінансового моніторингу
суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та
нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст - нотаріусів, адвокатів,
адвокатських бюро та об’єднань, суб’єктів господарювання, що надають
юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових
правовідносин) щодо додержання ними вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення.
6.
Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного
акта
Очікувані результати від прийняття запропонованого акта:
Об’єкт впливу
Держава
Витрати
Додаткових
витрат не
потребує
Вигоди
забезпечення сфери запобігання та
протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення
Громадяни
Дія акта не поширюється
Суб’єкти
господарювання,
які надають юридичні
послуги,
нотаріуси, адвокати,
адвокатські бюро та
об’єднання
Можливі
незначні
затрати часу
та коштів,
зокрема на
підготовку
документів
при
здійсненні
фінансового
моніторингу
врегулювання порядку здійснення
фінансового моніторингу суб’єктами
первинного фінансового моніторингу,
державне регулювання та нагляд за
діяльністю яких здійснює Мін’юст нотаріусів, адвокатів, адвокатських
бюро та об’єднань,
суб’єктів
господарювання,
що
надають
юридичні послуги (крім осіб, що
надають послуги в рамках трудових
правовідносин) щодо додержання
ними вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом,
фінансуванню
тероризму
та
фінансуванню
34
розповсюдження
знищення.
зброї
масового
7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного
акта
Термін дії регуляторного акта необмежений, оскільки строк дії Закону,
на виконання якого розроблено цей регуляторний акт, необмежений у часі.
8. Визначення показників результативності регуляторного акта
Показниками результативності регуляторного акта є належне виконання
суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону та/або
нормативно-правових актів, що регулюють діяльність суб’єктів первинного
фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Рівень поінформованості суб’єктів первинного фінансового моніторингу з
основних положень регуляторного акта – високий, оскільки проект Наказу
розміщено на офіційному веб-сайті Мін’юсту.
Проект Наказу поширюється на суб’єктів первинного фінансового
моніторингу, регулювання та нагляд за якими здійснює Мін’юст.
Реалізація положень регуляторного акта не потребує додаткових
матеріальних та фінансових витрат із Державного бюджету.
Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами первинного
фінансового моніторингу, пов'язані з виконанням вимог регуляторного акта –
можливі незначні затрати часу та коштів, зокрема на виготовлення копій
документів.
Показниками результативності регуляторного акта є:
кількість суб’єктів первинного фінансового моніторингу, на яких
поширюється дія регуляторного акта, що встали на відповідний облік;
кількість порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення,
допущених суб’єктами первинного фінансового моніторингу при здійсненні
фінансового моніторингу;
кількість виявлених суб’єктами первинного фінансового моніторингу
фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть
бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.
9. Визначення заходів за допомогою яких буде здійснюватися
відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття
35
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись
шляхом аналізу статистичних даних за показниками, визначеними у восьмому
розділі Аналізу регуляторного впливу.
Для визначення результативності цього регуляторного акта послідовно
буде здійснюватись базове, повторне та періодичні відстеження.
Базове відстеження буде проведене після набрання чинності цього
регуляторного акта.
Повторне відстеження буде здійснено через півтора року після набрання
чинності регуляторного акта.
Періодичне відстеження дії регуляторного акта передбачається
здійснювати один раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з
повторного відстеження результативності цього акта.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено Міністерством юстиції
України (01001 м. Київ, вул. Городецького, 13, тел./факс 044- 486-94-38).
Міністр юстиції України
Павло ПЕТРЕНКО
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа