close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Бібліотечний урок
Тема. Подорож у країну довідників, словарів та енциклопедій
Мета. Узагальнити знання учнів про довідкову літературу, розкрити її
значення в житті людини; удосконалити практичні навички користування
різними видами довідкової літератури, виховувати інтерес і потребу до
роботи з довідковою літературою, прищеплювати бажання поповнювати свій
словниковий запас.
Обладнання. Книжкова виставка «Словники – наші друзі».
Хід уроку
1.Організаційний момент.
Добрий день, шановні діти!
Які ви гарні та тендітні!
Які чарівні посмішки у вас.
Подивіться один на одного, посміхніться, подаруйте усмішку один
одному. Ви знову гості бібліотеки, і ми проведемо з вами черговий
бібліотечний урок. Про що ми будемо з вами говорити? Я вважаю, відгадав
загадку, ви зможете мені відповісти.
Дуже я потрібна всім:
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
(Книга)
2. Робота за темою уроку
Бібліотекар. - А ви раді зустрічі з книгою?
Я запрошую вас в надзвичайне «коло радощів». Зараз ми візьмемося за
руки і покажемо, яка в нас велика радість від зустрічі з книгою.
Як багато книг нас оточують. Подивіться навколо - ось вони! Великі і
маленькі, красиві і цікавi. Давайте скажімо: «Добрий день ,книго! Ти наш
друг, ми без тебе як без рук.»
- Про які книги ми будемо сьогодні говорити ви мені скажете
прочитавши епіграф до уроку:
Не бійтесь заглядати у словник,
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля..
М. Рильський
- Вдумаймося в ці слова. Яку думку хотів висловити М. Рильський цими
словами? Що це за «пишний яр» і що таке «сумне провалля»?
- Видатний український поет дуже високо цінував книгу, а зокрема словники.
- Сьогодні у нас з вами буде незвичайна подорож у країну довідкової
літератури.
Перед вами виставка книг. Це книги – всезнайки, скупі й щирі одночасно,
в них немає нічого зайвого і є багато потрібного. Перші підкажуть вам назви
річок, міст, морів, гір. Другі розкажуть про тварин. Треті – про рослини та їх
корисні властивості. Четверті – перекладуть слово з однієї мови на іншу,
розтлумачать значення слів та нових понять. Такі книги називаються
довідниками.
Вся
довідкова
література
містить
відомості
наукового,
пізнавального та прикладного характеру, викладена,
науково-
оформлена та
розміщена так, щоб можна було швидко знайти потрібну інформацію.
До основних видів довідкових видань належать:
енциклопедії,
довідники, словники.
Найбільш популярними і значними є ЕНЦИКЛОПЕДІЇ.
Енциклопедії - однотомне або багатотомне видання, яке містить в
узагальненому вигляді основні відомості з однієї або з усіх галузей знання і
практичної діяльності викладені у вигляді коротких статей, розміщених в
алфавітному або систематичному порядку.
Залежно від обсягу представленої інформації енциклопедії поділяються
на великі (кілька десятків томів), малі (10-12 томів), короткі (4-6 томів) і
одно- тритомні.
Великі й малі енциклопедії належать до універсальних, тому що містять
інформацію з усіх галузей науки та практичної діяльності людини.
Короткі енциклопедії та енциклопедичні словники – до галузевих видань,
тобто таких, що охоплюють певну галузь науки та практичної діяльності.
Серед універсальних багатогалузевих енциклопедичних видань найбільш
капітальними і всеохоплюючими за своєю тематикою є:
"Большая советская энциклопедия" (БСЭ) у 30-ти томах;
"Малая советская энциклопедия" (МСЭ) у 10-ти томах.
"Українська радянська енциклопедія" (УРУ) у 12-ти томах.
До
найбільших
енциклопедичних
доступних
видань
і
відносяться
популярних
однотомний
універсальних
"Советский
энциклопедический словарь" та трьохтомний "Український радянський
енциклопедичний словник".
Крім енциклопедій універсального характеру видаються галузеві
енциклопедичні видання (енциклопедії, довідники та енциклопедичні
словники, які відображають диференціацію сучасної науки, розвиток її
основних
напрямків):
"Географічна
енциклопедія
України",
"Фізична
енциклопедія", "Энциклопедический словарь юного техника", "Краткая
литературная энциклопедия".
Відомості в енциклопедії розміщуються в алфавітному, тематичному,
хронологічному порядку.
Багато з них забезпечені допоміжними покажчиками:
-предметними;
-іменними;
-алфавітними.
Іменні покажчики допомагають знаходити ті сторінки, де йдеться мова про
певних людей.
Предметні покажчики орієнтують у термінах і поняттях, вжитих в
енциклопедіях.
Енциклопедії мають бути акумуляторами знань і відрізнятися від інших
довідкових видань науковою достовірністю, вивіреністю інформації.
- Як ви гадаєте, коли і де з’явилися перші енциклопедії? Хто написав
першу енциклопедію?
Слово “енциклопедія” виникло в Греції й означало «інструкції на всі
випадки життя».
Тлумачення цього слова постійно змінювалося:
- в античному суспільстві воно означало 7 вільних мистецтв;
- в Західній Європі – «збірник різноманітного змісту»;
- потім під енциклопедією почали розуміти «класифікацію знань», а
поступово термін набув сучасного значення, як наукове видання, яке
повідомляє найбільш суттєві відомості з усіх галузей знань, або з однієї якоїнебудь галузі.
В Європі у XVIII ст. з’явилася «Енциклопедія», автором якої був відомий
письменник, філософ Дідро. Він залучив до створення своєї «Енциклопедії»
багатьох письменників і вчених Франції – Вольтера, Руссо, Монтеск’є.
У 1890 році у Петербурзі вийшов «Енциклопедичний словник Брокгауза і
Ефрона», який налічував 62 томи, ще й 4 додаткові томи. Тут було зібрано
усі статті з усіх галузей ЗНАНЬ. Цей словник був високо оцінений як
довідкове видання і в наш час теж має велике значення.
Найдавніша енциклопедія, що дійшла до нас, була складена в Римі в I
столітті до нашої ери. Вона містила 37 томів, книги містили понад 20 тисяч
статей. Цю книгу вважали такою цінною, що її перевидавали 43 рази. Вона
мала назву: «Природна історія».
У
Росії
в 1925 році московський видавець Селиванський видав
енциклопедію, яка налічувала 45 томів.
У 90-х роках XX століття з розвитком мультимедійних технологій
з'явилися електронні енциклопедії на компакт-дисках.
Звернiть увагу на книги, якi є рекордсменами нашої бiблiотеки за своїми
розмiрами. Ось найбільша книга – «Сучасний тлумачний словник української
мови». З одним нашим читачем через розміри книги сталася прикра історія,
послухайте.
Хлопчик – тільки на шкільний поріг –
Й до бібліотеки він побіг.
В двері він хутенько забігає,
Книгу величезну повертає.
Хлопчик. – Ось здаю. Не книга – просто лихо!
Вас прохаю: дайте іншу книгу.
Дайте книгу…Ні…Не ту…Не ту…
Дайте ви тоненьку, не товсту.
Я товсту читати більш не хочу…
Бібліотекар. – Та чому ж? А поясни-но, хлопче!
Хлопчик. Зазвичай я перед сном читаю.
Так собі читаю, й засинаю…
Та отямитись тепер не можу й досі:
Дуже книжка б’є товста…по носі!
Бібліотекар. Як у постіль з книгою ти вліз,
Постраждав, на жаль, не тільки ніс.
Не читай, дитино, зроду в ліжку!Зіпсуєш інакше й зір, і книжку.
Ось така гумореска.
- На широку читацьку аудиторію розраховані словники.
СЛОВНИК – це зібрання слів, розміщених переважно в алфавітному
порядку, з поясненням, тлумаченням чи перекладом іншою мовою. У
перекладі з латині «Словник» означає «колекція слів».
Словники почали укладати з практичних потреб: з необхідності пояснити
застарілі, незрозумілі слова іншої мови, чи невідоме правильне написання
слова. Так, греки вже в V ст. до н. е. уклали глосарії – тлумачні словники, в
яких пояснювали слова, вжиті в старовинних пам’ятках.
У нашій країні словники «незрозумілих слів» з’явилися ще в часи Київської
Русі, в XIII ст. Спочатку всі відомості розміщувалися без будь-якої
послідовності, а вже з XVI ст. слова стали розташовуватися за алфавітом.
Всі словники поєднують між собою декілька правил:
•
основу словників складають словникові статті та слова;
•
слова розташовані за алфавітом;
•
у більшості словників є умовні скорочення.
Якщо ви хочете дізнатися більше про явища природи – такі, як затемнення,
повінь, землетрус – чи про видатних діячів науки і культури, спорту, про
географічні відкриття, історичні події, то звертайтесь до енциклопедичних
словників.
Якщо вам потрібно дізнатися:
•
як правильно писати те чи інше слово, тоді звертайтесь до
орфографічного словника;
•
як правильно вимовляти, наголошувати слова – до орфоепічного
походження слова – до етимологічного ;
•
значення слова, його стилістичне використання і граматичне
оформлення – до тлумачного словника.
Коли нам треба докладні і водночас стислі відомості, то словників вже не
достатньо. Звертаємося в такому разі до довідника.
За цільовим призначенням довідники розподіляються на:
навчальні
наукові
популярні
побутові
виробничо – практичні.
Навчальні - містять відомості з певної навчальної дисципліни, організовані
відповідно до навчальної програми.
Наукові – призначені для наукової роботи.
Побутові – містять будь-які прикладні відомості, необхідні в повсякденному
житті.
Популярні – містять відомості по якій-небудь темі і призначені для освіти
широкого кола читачів.
Виробничо – практичні – призначені фахівцям зайнятим у сфері виробництва
або суспільної практики.
3. Закріплення нових знань
Практична робота з довідковою літературою.
Бібліотекар. - В якій книжці ми шукатимемо, як правильно пишеться слово?
Учні. - В орфографічному словнику.
Бібліотекар. - Знайдіть, як пишуться слова „горобина”, „родина”.
Напишіть на дошці.
(Учні виконують завдання)
Бібліотекар. - Де ми шукатимемо синоніми до слова?
Учні. - В словнику синонімів.
Бібліотекар. - Знайдіть синоніми до слова „гарний”
Учні. - Красивий, вродливий, чепурний.
Бібліотекар.- Знайдіть антонім до слова „смiливий”
Учні. - Боягуз.
Бібліотекар. - До слова „говорити ”.
Учні. – Мовчати.
Бібліотекар. - Де ми шукатимемо переклад слів з російської мови на
українську та навпаки?
Учні. - В російсько-українському та українсько-російському словнику?
Бібліотекар. - Перекладіть на українську мову слова „роза ”, „ландыш”.
Учні.- Троянда, конвалія.
Бібліотекар. - А тепер перекладіть з української на російську мову слова
„користь ”, „електромережа” і „ оповідання”.
Учні. - Польза”, „електросеть”, „рассказ ”.
Бібліотекар. - Де ми шукатимемо про історію предмета, його виникнення?
Учні. - В енциклопедії.
Бібліотекар. - Прочитайте, як називається енциклопедія, що лежить у вас на
парті.
На картках є завдання. Знайдіть відомості про материк, картоплю,
метро, кіностудію.
(Учні виконують завдання)
4. Підсумок уроку.
Бібліотекар. - Як бачите, діти, довідкова література дуже корисна і
потрібна як вам так і учителям, батькам. Необхідно дружити зі словниками,
довідниками, енциклопедіями, а також ніколи не
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа