close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Урок позакласного читання
Тема.Деревце роду.
Мета. Ознайомити із символами роду, родинними традиціями. Вчити дітей
слухати співбесідника, говорити, читати. Формувати навички правильного
виразного читання. Показати дітям значимість сім'ї у житті людини.
Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, чуйність, доброту,
людяність, бажання наслідувати кращі зразки поведінки членів сім'ї.
Обладнання. Тематична виставка книг, ілюстрацій, збірники творів
"Позакласне читання. 2".
Хід уроку
І. Організація класу.
- З давніх пір і по нині
Кажуть всі в Україні:
«Здоровенькі були!»
Привітайтесь і ви.
ІІ. Мовна розминка.
1.Промовляння скоромовок.
Вчитель: -Продзвенів дзвінок.
-Починається урок.
- З чого ж нам його почати?
Діти :
- Скоромовку розказати.
Вчитель:
- Поправляєм язички, щоб не плутались значки.
- І про мишок діалог, щоб цікавим був урок.
- Перший ряд вже починає – скоромовку промовляє.
Діти:
- Мама вчить мене читати, вчить мене читати тато.
- Вчить дідусь і вчить бабуся, скоро-скоро я навчуся.
Вчитель:
- Другий ряд теж не дрімає і швиденько промовляє.
Діти:
- Начитався букварика та й малюю косарика.
- Коси сіно, косарику, на своєму гектарику.
Вчитель:
- А тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок.
Діти:
- Мишка мишку запитала: «Що сьогодні поробляла?»
- Відказала мишка мишці: «Букву А шукала в книжці.
- Буду азбуку вивчати, щоб самій казки читати».
2.Зарядка для язичка.
— Де ж наш пустун-язичок?
Знов ліг на бочок і мовчок?
А ми зараз його розбудимо!
— Поплямкали губками.
— Поклацали зубками (щоб міцніші були).
— Посичали гускою: с-с-с.
— Подзижчали комариком: з-з-з.
— Подирчали трактором: др-р-р.
— Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.
3. Вправи на розвиток швидкості читання
1. Чистомовка
Ат-ат-ат — мама, тато, брат.
Ра-ра-ра — я й мала сестра.
М'я-м'я-м'я — це моя сім'я.
Ся-ся-ся — а якщо бабуся
Усь-усь-усь — і старий дідусь,
Ки-ки-ки — дядьки і тітки,
На-на-на — то це — родина.
2. Гра «Спіймай спільний звук».
Мама, мак, місто, рама, сом, марка.
Молоко, морозиво, комір, омар, волосся.
Рідний народ, родина, народився, брат.
( м)
([о])
([р])
3. Гра «Блискавка».
Слова для миттєвого розпізнавання: рід, сім 'я, народ, наш, рідна, родна,
велика,
український.
Учитель вішає їх на дошку у дві колонки: 1 — назви предметів, 2 — ознаки.
— Утворіть із цих слів словосполучення (український народ, рідна сім'я,
велика родина, наш рід).
ІІІ Підготовча робота перед ознайомленням з темою уроку.
1. Словникова робота.
— Послухайте пояснення словосполучень і скажіть, про яке саме ідеться:
• Одне або ряд поколінь, які пішли від одного предка. (Наш рід.)
• Тато, мама, брат, сестра + ви — це... (рідна сім'я.)
• Група людей (родичі), яка складається з батьків, дітей, бабусь і дідусів, які
живуть разом. (Велика родина.)
• Населення, люди, які живуть у нашій країні. (Український народ.)
2. Мовно-логічне завдання.
— Розмістіть ці словосполучення від найменшої групи людей до найбільшої.
Обґрунтуйте свій вибір.
ІV.Повідомлення теми та мети уроку.
1. Наш дивний світ –
такий, як казка.
Тож бережи його, будь ласка.
- Перед вами павутинка зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що
стануть темою нашого уроку.
Де
ре
ро
вце
ду.
2. Щоб краще зрозуміти про що буде йти мова послухайте уривок з пісні
«Родина...».
- Про що йдеться в пісні?
- Яка головна думка пісні?
- То як ви розумієте тему « Деревце роду»?(...).
3.Вступна бесіда.
- Кожен із нас живе в своїй родині серед близьких і дорогих людей. Тато,
мама, діти — це родина. Дід, баба, дядько, тітка, дядькові і тітчині діти –
рідня. А вся рідня, теперішня і давнішня, — це рід. Рід до роду — то народ.
Від любові до своєї родини починається велика любов до свого народу, до
своєї землі.
- З давніх-давен велику сім'ю порівнювали з великим деревом, яке міцно
тримається за землю своїм корінням, а гілками тягнеться до неба, до сонця.
Чим грубший і вищий стовбур, тим старовинніший рід. Нижні гілки — це
лінія дідусів та бабусь; трохи вище розмістилися батьки: тато і мама, а також
дядьки, тітки. На найвищих тоненьких гілочках прикріпилися брати і сестри.
3.Вправа з пальцями.
Оцей пальчик — наш дідусь,
Оцей пальчик — баба.
Оцей пальчик — наш татусь,
Оцей пальчик — мама.
А цей пальчик — буду я! От і вся моя сім'я!
4. Робота з виставкою книг.,
- Які з книг, що є на виставці, ви читали?
- Які книги вам сподобались?
-Якою б книжкою ви доповнили виставку?
- За заголовком книги (вчитель пропонує або учень вибирає) здогадатись про
її зміст.
V.Робота над віршем Н. Кир'ян «Деревце роду».
— Прочитайте вірш.
— Про що в ньому йдеться? (Про те, що кожна родина в країні плекає
деревце.)
— Які саме деревця садять і вирощують люди? (Вишні, яблуні, дуби, горіхи.)
— Чи знаєте ви, коли зазвичай висаджують дерева біля батьківського
порога? (Коли народжується дитина.)
— Навіщо висаджують дерева? Дайте відповідь словами вірша. («Щоб
квітла Україна...»)
— Чи тільки квітом дерев квітне Україна, чи тільки за вирощені дерева дякує
вона? (Ні, Україна квітне дітьми й дякує за дорослих людей.)
-— Для чого потрібно плекати деревце? («Для того, щоб прикрасити свій
батьківський поріг.»)
— У чиїй родині існує таке деревце роду? Розкажіть, воно з'явилося, як за
ним доглядають.
V. ПРОЕКТ 1: «Моє родовідне дерево».Діти отримують завдання
заздалегідь.
Намалюй своє
родовідне
дерево(роботу
можна
доповнити
фотографіями із сімейного альбому).
План-інструкція проекту
1. Розглянь сімейний альбом. Розпитай батьків про свою родину.
2. Намалюй на великому аркуші паперу дерево: коріння – це твої дідусі і
бабусі, гілки – це їхні діти , листочки – це ти і твої братики чи сестрички.
Отже на «корінні» - наклей фотографії дідусів і бабусь, на гілках фотографії твоїх дядьків і тіток, а також тата і мами., а на верхівці на листі –
фото твоє власне
і фото твоєї рідної сестри(сестер) чи брата(братів)
3. Оформи титульну сторінку.
4. Склади й запиши у зошит з читання невелику розповідь про свою родину.
Перевірка проектів, зачитування розповідей учнями про родину.
VІ. Робота над віршем Марійки Шдгірянки «Моя мама»
— Прочитайте вірш. Кому він присвячений? (Мамі.)
— Яке ставлення матері до дитини змальовано у вірші? (Любов, ніжність,
ласку.)
— Із чим порівнює поетеса маму? (З ясним сонцем, легким вітерцем,
молоденькою ягідочкою, крилами, ангелами, що несуть урай.)
— Із ким ви можете порівняти свою матусю?
— Які слова вона вам говорить?
— Які ласкаві слова ви говорите мамі?
— Знайдіть слова, застосовані автором, щоб описати, що йому снилося, а що
було насправді.
VІІ .Фізкультхвилинка.
VІІІ. Робота над італійською легендою «Багатій і бідняк»
1. Читання легенди.
а) 1об. «ланцюжком».
б) 2об. «луною».
в) 3об. «Вовк і заєць».
г) 4об. «Хвости».
2. Аналіз прочитаного.
— Хто є головними героями легенди? (Два хлопчики.)
— Чим відрізнялися хлопчики один від одного? (Старший був багато
вбраний, на меншому була латана сорочка.)
— Що викликало захоплення багато — Чим був засмучений менший? (Тим,
що його чуб був не із справжнього золота, бо інакше його мамі не довелося б
тяжко
працювати.)
— Які слова малого викликали ще більше захоплення співрозмовника? (Про
те, що в нього б мама.)
— Які відносини були між мамою й біднішим хлопчиком? і (Вони любили,
поважали, турбувалися одне про одного.)
— Чому старший хлопчик зітхнув? (Бо в нього мами не було.)
— Чому менший хлопчик заплакав, назвавши старшого біднішим за себе,
адже в останнього було все, що йому заманеться? (У нього не було
найголовнішого — уваги, любові,ніжності, мами.)
— Кого з хлопчиків можна назвати дійсно багатим, а кого — бідним?
— Чого вчить ця легенда? (Любити батьків, осявати свокм любов'ю життя
інших.)го хлопчика? (Золотий чуб меншого хлопчика.)
3. Переказ легенди за малюнками.
Робота в групах.
4.
— Хто з вас вважає себе багатим?
ІХ. Робота над віршем Е. Саталкіної «Обійми дідуся»
— Прочитайте вірш.
— Про кого йдеться у вірші? (Про дідуся й онуку.)
— Чого засоромилася онука? (Того, що в дідуся брудні руки.)
— Чим дідусь забруднив руки? (Роботою, війною.)
— Чому онука мала вибачитися перед дідусем? (Тому, що вона образила
дідуся.)
— Як слід ставитися до старших у сім'ї?
— Що ви можете розказати про своїх дідуся й бабусю?
— Які стосунки між дідусями й бабусями та вами у ваших родинах?
Х. Робота над твором В. Сухомлинського «Народився братика
— Прочитайте оповідання « мовчки».
— Про яку подію йдеться у творі? (Про народження братика в дівчинки
Оленки.)
— Що відчувала Оленка, дізнавшись про народження братика? (Радість.)
— Яке почуття виникло в Оленки, коли вона побачила маму, що вночі
схилилася над колисочкою брата? (Заздрість.)
— Чому вона засмутилася? (Бо подумала, що мама вже не любитиме її так,
як раніше.)
— Що порадила Оленці мама у відповідь на такі її слова? (Щоб спитала в
Сонця, як воно ділить тепло між людьми.)
— Як же Сонце ділить тепло між людьми? Прочитайте. («Для кожної
людини все моє тепло».)
— Як ви гадаєте, чому мама дала Оленці "таку пораду? (Бо хотіла, щоб та
зрозуміла: мамина любов не ділиться між дітьми, а вся, без залишку
віддається кожному з них.)
— Чи була в когось із вас подібна ситуація? Що ви відчували? Як повелися
ваші батьки? Що вони вам сказали?
ХІ. Підсумок уроку.
— Про що ми говорили на уроці?
— Як повинні жити усі члени родини?
— Це дуже важливо, щоб сім'я, родина була згуртованою, дружною,
міцною. Бо сильна сім'я, родина, рід — це міцна держава. У кожного з
нас є своя родина. І якщо складемо всі родини — це весь український
народ, вся Україна.
.
Родина, родина — від батька до сина,
Від матері — доні добро передай.
Родина, родина — це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
Самоаналіз
уроку позакласного читання
проведеного в 2-А класі
вчителем Глушаницею Оксаною Іванівною
11.02.15 року
Тема уроку. Деревце роду.
Мета:
1.Працювати над удосконаленням техніки читання; формувати навички
правильного виразного читання; навчати аналізувати прочитані твори,
виділяти в творі головну думку; збагачувати словниковий запас учнів;
вчити дітей слухати співбесідника й висловлювати свою думку.
2. Ознайомити із символами роду, родинними традиціями; розширити
знання учнів про свій рід; розвивати образне мислення; розкрити
значимість сім'ї у житті людини.
3.Виховувати любов до родини, повагу до старших членів сім’ї, почуття
відповідальності за свої вчинки, чуйність, доброту, людяність, бажання
наслідувати кращі зразки поведінки членів сім'ї.
Навчальні цілі:
- учень виявляє в тексті незрозумілі слова, користується виносками;
виявляє розуміння цілісного змісту твору;
- правильно інтонує кінець речення, регулює темп читання, силу голосу;
відповідає на питання, щодо змісту твору;
- пояснює зображувальні можливості художнього слова як засобу
створення
художнього образу;
- розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм ,
а також літературних форм (оповідання, вірш);
- виявляє практично ознаки віршованого тексту;
- розрізняє вірші за емоційним забарвленням;
- уміє знаходити у тексті найважливіші слова, речення, уміє визначати
основну думку окремих абзаців і тексту загалом;
- добирає заголовки до частин тексту;
- розуміє роль заголовка у сприйманні тексту;
- переказує текст за малюнками, працюючи у групі;
- уміє висловити елементарні оцінні судження прочитаних творів.
Тип уроку: інтерактивний , застосування знань, умінь і навичок.
В 2-А класі 19 учнів. 8 дівчаток й 11 хлопчиків.
За результатами тестування 3 учнів мають високий рівень розумового
розвитку, 7 учнів мають достатній, 9-середній.
Завдання добирались з урахуванням вікових особливостей та
індивідуальних
можливостей розумового розвитку учнів.
На початку уроку використала прийом психологічного та емоційного
настрою на розумову роботу.
Урок будувала на принципах:
- диференціації;
- створення ситуації успіху;
- принципі діалогу.
Формування освітнього продукту здійснювала завдяки таких методів і
прийомів:
- науковості;
- наочності;
- послідовності;
- доступності.
При структурі уроку використала такі інтерактивні технології:
- кооперативного навчання (робота в групах);
- метод придумування;
- метод емпатії;
- метод взаємо навчання;
- метод рефлексії.
Для ефективності засвоєння нових знань використовувала попередній
набутий досвід виділення суттєвого, порівняння співставлення.
Протягом усіх уроків читання намагаюсь реалізувати програму
інтелектуального та різнорівневого навчання учнів.
Завдання уроку - виконано, мета - досягнута.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа