close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Пропозиції стосовно розроблення Основних засад грошово-кредитної політики
на 2015 рік
(Затверджено Постановою Правління Національного банку України
№201 від 27.03.2015)
Основні засади грошово-кредитної політики на 2015 рік визначають
завдання та показники діяльності Національного банку України (далі –
Національний банк) у середньостроковій перспективі для забезпечення
стабільності грошової одиниці України та досягнення цілей, визначених
Законом України “Про Національний банк України”.
Середньострокові цілі грошово-кредитної політики
Пріоритетною метою грошово-кредитної політики є досягнення та
підтримка цінової стабільності в державі, головним критерієм чого
розглядається досягнення та підтримання в середньостроковій перспективі (від
3 до 5 років) низьких стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом
споживчих цін на рівні 5% на рік із допустимим відхиленням +/-1 п. п.
Структурні зміни, які відбуваються в економіці України, призводитимуть
до збереження інфляційного тиску впродовж 2015 та значної частини 2016
року.
В умовах високої мінливості середовища реалізації монетарної політики
намагання визначити та досягти в короткостроковому періоді визначеного
цільового орієнтира з інфляції може створювати додаткові шоки для економіки,
зокрема пригнічувати економічну активність.
Досягненню Національним банком його цілі з цінової стабільності у
середньостроковій перспективі сприятиме виконання таких завдань:
перехід до режиму інфляційного таргетування, коли дозволять
макроекономічні умови. З метою створення передумов для запровадження
такого режиму Національний банк посилюватиме функції формулювання та
реалізації грошово-кредитної політики, зокрема за рахунок удосконалення
процедур прийняття рішень та вдосконалення операційних засад проведення
монетарних операцій;
дотримання режиму гнучкого валютного курсу, що буде важливим
інструментом згладжування зовнішньоекономічних шоків. Ураховуючи
важливу роль обмінного курсу гривні у забезпеченні цінової стабільності та
стійкості банківської системи, його динаміка враховуватиметься під час
прийняття монетарних рішень Національним банком;
відновлення міжнародних резервів, що буде запорукою посилення
стабілізаційного
потенціалу
Національного
банку
та
поліпшення
інвестиційного клімату України. На початковому етапі поповненню
міжнародних резервів головним чином сприятиме отримання коштів від
міжнародних фінансових організацій та інших офіційних кредиторів, а з
покращенням стану платіжного балансу – також і купівля іноземної валюти на
міжбанківському валютному ринку;
2
підвищення ефективності комунікації з громадськістю з метою посилення
дієвості монетарних інструментів та належного спрямування очікувань;
удосконалення інституційних засад діяльності Національного банку в
напрямі посилення його незалежності, підвищення фінансової автономії,
реформи управління (у тому числі посилення ролі Ради Національного банку)
та організаційної структури Національного банку;
запровадження системи моніторингу та забезпечення фінансової
стабільності (разом з Урядом та іншими фінансовими регуляторами) на основі
оцінки системних ризиків (зокрема через створення Ради з фінансової
стабільності), проведення макропруденційного аналізу та регулювання,
розбудови системи макрострес-тестування тощо;
оздоровлення та стабілізація ситуації в банківській системі України
шляхом насамперед посилення її стійкості, виведення неплатоспроможних
банків з ринку та мінімізації системних ризиків.
Успішна реалізація зазначених завдань потребуватиме проведення
виваженої урядової економічної політики, спрямованої насамперед на усунення
структурних дисбалансів в економіці та забезпечення стійкості державних
фінансів. Лише у співпраці з Урядом можуть бути створені передумови для
запровадження режиму інфляційного таргетування, основна серед яких –
усунення фіскального домінування.
Відповідно до законодавства України в межах, що не перешкоджатимуть
забезпеченню стабільності грошової одиниці, грошово-кредитна політика
також спрямовуватиметься на сприяння стабільності банківської системи, а
також на сприяння стійким темпам економічного зростання та підтримку
урядової економічної політики.
Макроекономічна ситуація у 2015 році
У січні-лютому 2015 року умови проведення грошово-кредитної політики
залишалися складними. Тривало зниження економічної активності. У січнілютому обсяги промислового виробництва зменшилися на 21.7% порівняно з
відповідним періодом попереднього року. Стримуючий вплив на економічну
активність
продовжували
здійснювати
чинники
структурного
та
кон’юнктурного характеру. Основними з яких були: руйнування виробничих
потужностей, розрив промислово-торговельних зв’язків між українськими
суб’єктами господарювання у зв’язку зі збройним конфліктом на сході країни і
погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках, зокрема дискримінаційні торгові
дії Російської Федерації.
Нарощення обсягів експортних поставок до країн Азії та ЄС виявилося
недостатнім для зламу низхідного тренду сукупного експорту, зумовленого
насамперед різким скороченням російських ринків збуту. Уже з жовтня 2014
року річні темпи скорочення експорту товарів і послуг почали прискорюватися
(у січні 2015 року вони становили 34.0%). Крім того, на зменшення надходжень
3
валютної виручки вплинуло й зниження світових цін на основні сировинні
товари.
Поєднання різкого скорочення обсягів надходжень іноземної валюти з
продовженням відпливу капіталу за кордон призвело до значного дефіциту
іноземної валюти на внутрішньому ринку (у січні-лютому майже 1.6 млрд. дол.
США) і відповідно спричинило посилення девальваційного тиску на
національну валюту. У результаті протягом січня-лютого гривня подешевшала
до долара США: за операціями на міжбанківському ринку в 1.8 рази – до
27.76 грн./дол., а за операціями з продажу населенню готівкового долара США
– в 2 рази, до 32.46 грн./дол. США.
Знецінення гривні було основним чинником підвищення інфляції. У
лютому 2015 року приріст індексу споживчих цін прискорився до 34.5% у
річному вимірі.
Національний банк з метою зниження напруги на грошово-кредитному
ринку та стримування девальваційного тиску на гривню посилив
адміністративні заходи на валютному ринку та суттєво підвищив облікову
ставку разом із процентними ставками за своїми операціями.
Як результат, за дві декади березня курс гривні до долара США за
операціями на міжбанківському ринку укріпився з 27.76 до 23.19 грн./дол.
США, а за операціями з продажу населенню готівкового долара США з 32.46 до
26.67 грн./дол. США.
Стрімке зростання споживчих цін не супроводжувалося монетарною
експансією. Темпи зростання монетарної бази за два місяці 2015 року були
від’ємними “мінус” 0.5%.
Під впливом дії таких деструктивних чинників, як високі інфляційні та
девальваційні очікування та посилення геополітичної невизначеності
продовжилася минулорічна тенденція до скорочення ресурсної бази банків. За
перші два місяці року обсяг депозитів у національній валюті скоротився на
3.7%, в іноземній (у доларовому еквіваленті) – на 7.5%.
За високих ризиків та зниження депозитних ресурсів продовжувалось
скорочення банківського кредитування. За перші два місяці року кредити,
надані в національній валюті, скоротилися на 1.8%, в іноземній (у доларовому
еквіваленті) – на 4.1%.
Прогноз розвитку економіки
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України” під час
розроблення Основних засад грошово-кредитної політики використовуються
макроекономічні показники, розраховані Кабінетом Міністрів України.
Основні засади грошово-кредитної політики на 2015 рік ґрунтуються на
сценарії 1 Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2015 рік,
який в цілому відповідає прогнозним показникам, на яких базується програма
4
співробітництва з Міжнародним валютним фондом в рамках Механізму
розширеного фінансування (далі – Програма з МВФ).
Макроекономічні умови в 2015 році залишатимуться складними з огляду
на часткову втрату економічного потенціалу внаслідок військових дій на сході
країни, необхідність здійснення болючих, проте необхідних реформ, та
прискореної диверсифікації нових ринків збуту експортної продукції.
Відновлення обсягів промислового виробництва відбуватиметься
повільними темпами, ураховуючи несприятливі зовнішні умови. У 2015 році
передбачається, що темпи економічного зростання в країнах – основних
торговельних партнерах України будуть помірними, що разом із торговельними
обмеженнями, введеними Російською Федерацією, та несприятливою ціновою
кон’юнктурою світових товарних ринків зумовить низький зовнішній попит на
традиційні види українського експорту.
Звуження дефіциту поточного рахунку відбуватиметься в результаті
ефектів послаблення обмінного курсу та продовження скорочення обсягів
імпорту енергоносіїв. Водночас передбачається, що фінансовий рахунок буде
зведений з профіцитом завдяки надходженню значних обсягів фінансування від
офіційних кредиторів і реструктуризації боргу за суверенними єврооблігаціями.
Водночас упровадження реформ, передбачених Програмою з МВФ,
сприятиме поступовому відновленню макроекономічної стабільності. Крім
того, очікується, що зростання реального ВВП у річному вимірі відновиться в
ІV кварталі 2015 року. За підсумками року зниження ВВП може становити
5.5%.
Повернення до економічного зростання відбуватиметься у наступних
роках на тлі поліпшення бізнес-середовища, збільшення надходжень інвестицій
та зростання внутрішнього споживчого попиту.
Інфляційний фон залишатиметься підвищеним упродовж 2015 року.
Зокрема, девальвація гривні, що відбулася у січні-лютому 2015 року,
впливатиме на споживчі ціни впродовж першої половини року. На показники
інфляції також вплине заплановане підвищення тарифів на житлово-комунальні
послуги та інфляційні очікування бізнесу та населення, які наразі залишаються
високими.
Водночас отримання коштів від офіційних кредиторів матиме позитивний
вплив на валютний ринок і сприятиме зменшенню девальваційних очікувань.
Разом із низьким внутрішнім споживчим попитом це матиме стримуючий
вплив на розвиток інфляційних процесів у другому півріччі 2015 року. У цілому
приріст ІСЦ у 2015 році може становити 27% (грудень порівняно з груднем).
У 2016 році на фоні поступового відновлення економіки, покращення
ринкових очікувань та активної антиінфляційної політики Національного банку
темп приросту споживчих цін може знизитися до 10%.
Головні ризики для цього прогнозу, а відповідно і цілей та орієнтирів
грошово-кредитної політики в короткостроковій перспективі пов’язані з
5
розвитком подій на сході України. Продовження конфлікту, з одного боку,
негативно впливатиме на ринкові очікування населення та бізнесу, з іншого –
на економічну активність унаслідок ускладнення ведення господарської
діяльності в окремих регіонах, а також звуження зовнішніх ринків збуту через
взаємне запровадження обмежувальних заходів у торгівлі з Росією. У більш
тривалій перспективі головні ризики – ефективність здійснення економічних
реформ у країні, а також можлива несприятлива динаміка світових фінансових і
товарних ринків.
Завдання грошово-кредитної політики на 2015 рік
Грошово-кредитна політика в 2015 році ґрунтуватиметься насамперед на
контролі за кількісними параметрами грошової пропозиції. Тобто як перехідний
режим до запровадження інфляційного таргетування використовуватиметься
монетарне таргетування.
Зазначене сприятиме поступовому зниженню інфляційного тиску та
створюватиме підґрунтя для досягнення кількісної цілі щодо інфляції у
найближчих 3 – 5 років.
Національний банк виважено реагуватиме засобами грошово-кредитної
політики на короткострокові цінові зміни, які пов’язані з дією
зовнішньоекономічних шоків та структурним реформуванням економіки,
зокрема за рахунок наближення адміністративно регульованих цін і тарифів до
ринково обґрунтованих рівнів. Усунення структурних диспропорцій в
економіці сприятиме підтримці цінової стабільності в середньостроковому
періоді.
Грошово-кредитна політика ґрунтуватиметься на необхідності надання
економіці можливості пошуку збалансованого стану, обмежуючи водночас
монетарні ризики для стабільності гривні.
Відповідно до зобов’язань за Програмою з МВФ як операційні цілі
грошово-кредитної політики використовуватимуться критерії за Чистими
міжнародними резервами та Чистими внутрішніми активами, а монетарна база
– як індикативна ціль.
Значення операційних цілей можуть змінюватися під час переглядів
Програми з МВФ.
Нівелювання монетарних ризиків для стабільності гривні зумовлюватиме
необхідність проведення достатньо жорсткої грошово-кредитної політики
протягом 2015 року.
Виходячи з цього, а також ураховуючи макроекономічний прогноз,
приріст монетарної бази у 2015 році може становити до 27%, або 91 млрд. грн.
Досягнення визначених параметрів грошової пропозиції передбачає:
необхідність підтримки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для
виплати компенсацій вкладникам ліквідованих банків з метою відновлення
стабільної роботи банківської системи;
6
придбання ОВДП Національним банком у межах обсягів, передбачених
Програмою з МВФ, тобто мінімізація фінансової підтримки НАК “Нафтогаз
України” та державного бюджету;
активне використання монетарних інструментів для абсорбції
надлишкової ліквідності банківської системи з метою нівелювання
інфляційного та девальваційного тиску;
гнучке застосування механізму обов’язкового резервування для
регулювання структурної ліквідності банківської системи.
Виконання зобов’язань у рамках Програми з МВФ потребуватиме тісної
співпраці Національного банку та Уряду.
Зокрема, виконання кількісних критеріїв ефективності програми
вимагатиме координації грошово-кредитної політики з бюджетною та борговою
політикою Уряду.
Методи реалізації Основних засад грошово-кредитної політики
Процентна
політика
Національного
банку
в
2015
році
застосовуватиметься для сприяння зниженню інфляційного та девальваційного
тиску, а також враховуватиме необхідність виконання кількісних операційних
цілей. У перспективі облікова ставка має стати основним інструментом
грошово-кредитної політики, а її рівень визначатися з урахуванням
макроекономічного прогнозу.
Національний банк продовжуватиме роботу щодо підвищення ролі
облікової ставки як базової ставки за своїми операціями.
Для забезпечення дієвості процентної політики використовуватиметься
коридор ставок за щоденними механізмами постійної дії, нижньою межею
якого буде ставка за депозитними сертифікатами овернайт, а верхньою – ставка
за кредитами рефінансування овернайт. За необхідності досягнення кількісних
параметрів грошової пропозиції перегляд меж такого коридору
здійснюватиметься достатньо гнучко. Водночас разом із стабілізацією ситуації
на грошово-кредитному ринку та зниженням сегментованості міжбанківського
кредитного ринку зміна меж коридору ставок овернайт буде тісно прив’язана
до зміни облікової ставки.
Операції з регулювання ліквідності насамперед спрямовуватимуться на
забезпечення такого рівня ліквідності банківської системи, який, з одного боку,
буде достатнім для належного виконання банками платежів, а з іншого – не
створюватиме монетарних ризиків дестабілізації грошово-кредитного ринку.
Параметри
проведення
операцій
з
регулювання
ліквідності
встановлюватимуться виходячи з необхідності досягнення кількісних
орієнтирів грошової пропозиції, визначених Програмою з МВФ.
В умовах сегментованості міжбанківського кредитного ринку
інструменти Національного банку відіграватимуть роль у перерозподілі вільної
7
ліквідності. Це відбуватиметься за рахунок проведення регулярних операцій як
з надання, так і вилучення ліквідності.
Підтримка ліквідності банківської системи здійснюватиметься переважно
через стандартні монетарні інструменти, які ґрунтуються на тендерних
процедурах з рівним доступом усіх учасників.
У разі виникнення потреби нівелювання структурних дисбалансів
ліквідності можуть використовуватися механізми довгострокової дії
(обов’язкові резерви) та невідновні операції (купівля-продаж державних цінних
паперів).
Управління золотовалютними резервами здійснюватиметься, ураховуючи
необхідність відновлення їх стабілізаційного потенціалу.
З цією метою їх використання обмежуватиметься цілями оплати
енергетичного імпорту та здійснення виплат за державним боргом. Інтервенції
на валютному ринку не матимуть на меті досягнення наперед визначених
курсових орієнтирів. У разі виникнення панічної та спекулятивної складової в
поведінці учасників валютного ринку дозовані інтервенції Національного банку
спрямовуватимуться на її усунення. За умови поліпшення ситуації на
валютному ринку з формуванням на ньому достатніх обсягів пропозиції
Національний банк проводитиме інтервенції з викупу іноземної валюти з метою
поповнення золотовалютних резервів.
Обмеження на валютному ринку використовуватимуться для його
стабілізації за умови неможливості результативного використання ринкових
методів регулювання грошово-кредитного ринку.
Національний банк виходитиме з необхідності поетапного усунення
валютних обмежень і контролю за рухом капіталу. Однак усунення
адміністративних важелів відбуватиметься в міру поліпшення стану платіжного
балансу та стабілізації фінансової системи.
У разі посилення напруги на валютному ринку та виникнення ризиків для
фінансової системи Національний банк може тимчасово посилити валютні
обмеження.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа