close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
МЕТОДОЛОГІЧНІ
ПРИНЦИПИ ВИВЧЕННЯ
МІЖКУЛЬТУРНИХ
РОЗБІЖНОСТЕЙ
ПРИНЦИП ДЕТЕРМІНІЗМУ



Розроблений С.Л.Рубінштейном у 1930.
Полягає у наступному:
Психіка визначається укладом життя та
змінюється разом з ним.
Стосовно до міжкультурних
розбіжностей цей принцип означає, що
умови матеріального життя, вплив
природного середовища (ландшафту),
клімату, політичних та соціальних умов
визначають розбіжності менталітетів та
національних характерів.
ПРИНЦИП ДІЯЛЬНІСНОГО
ПІДХОДУ


У вітчизняній психології розроблений
О.М.Леонтьєвим.
За цим принципом, психіка формується в
процесі діяльності і визначається її характером.
Саме тому традиційні для даної культури
форми діяльності визначають національні
особливості менталітету та характеру.
Наприклад, встановлено зв’язок мініатюрних
виробів сучасної японської електроніки з
традиційним на островах мистецтвом
мінітюризації (банзай, нецке – дерева,
статуетки).
ПРИНЦИП КУЛЬТУРНОІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ


Автор – Л.С.Виготський. Він пояснює
процес засвоєння індивідом культурного
досвіду, виробленого протягом
історичного розвитку цивілізації.
Цей принцип полягає в тому, що на
уклад життя, на особливості соціалізації
людини, іншими словами, на його
індивідуальну ментальність впливають,
перш за все, культура і історія розвитку
цивілізації.
ПРИНЦИП КУЛЬТУРНОІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ


Культура розглядається Виготським
як спосіб засвоєння соціальних
знаків. Називаючи людиною
культурною, ми вважаємо, що вона
засвоїла систему соціальних знаків.
Різні культури ставлять різні вимоги
до рівня розвитку людини.
ПРИНЦИП ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ


Автори – Е. Дюркгейм та Ж. Піаже.
Полягає в тому, формування
психологічних особливостей
відбувається шляхом інтеріоризації
соціальних способів діяльності в
процесі онтологічного розвитку
людини.
ПРИНЦИП ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ

Л.С.Виготський писав: “Будь-яка
функція в культурному розвитку
виходить на сцену двічі, в двох
планах: спочатку – в соціальному,
потім – в в психологічному,
спочатку між людьми як категорія
інтерпсихічна, потім – як категорія
інтрапсихічна”.
ПРИНЦИП ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ

Під інтеріоризацією Ж.Піаже вважав
засвоєння індивідом суспільного досвіду,
розрізняючи два його види: асиміляцію
– буквальне засвоєння індивідом
соціального досвіду і акомодацію –
трансформацію ним соціального досвіду
з урахуванням своїх індивідуальних
особливостей. Саме в такий спосіб
індивід оволодіває родовими якостями
людства.
ПРИНЦИП ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ

Але в дійсності, цей процес набуває
національно-особливої форми.
Е.Дюркгейм говорив про колективні
уявлення, які він вважав
первинними, та їх інтеріоризації в
індивідуальні, які він вважав
вторинними.
ІНФОРМАЦІЙНА ТЕОРІЯ
ЕТНОСУ



Чому саме етнічність набуває
такого суттєвого значення в
сучасному світі?
Чому саме у великих містах
визрівають гострі етнічні
конфлікти?
За яких умов може відбутися
мзеншення ролі етнічного чинника?
ІТЕ


Відповіді на ці питання дає інформаційна
теорія етносу, суть якої полягає в
наступному:
У сучасному “постіндустріальному”
суспільстві, або як його ще називають,
“інформаційному” суспільстві людина
опинилась у принципово новій
інформаційній ситуації у порівнянні з так
званим традиційним суспільством.
ІТЕ

Протягом всієї історії людства до
останніх десятиліть люди
отримували однорідну і
упорядковану інформацію від однієї
соціальної групи. Серед локальної
субкультури панувала спільна
картина світу.
ІТЕ

Нова інформаційна ситуація, що
склалася завдяки розповсюдженню
технічних засобів комунікації,
характеризується такими
особливостями:
ІТЕ





1. зростанням інформаційного потоку;
2. взаємною неузгодженістю сигналів;
З. зменшенням регулярності та
періодичності сигналів;
4. зростанням різноманітності сигналів
та частки незвичних, унікальних;
5. зменшенням визначеності реакцій, що
призводять до загострення проблеми
вибору.
ІТЕ

Саме прагнення до соціальнопсихологічної стабільності стає
самостійним і достатньо сильним
мотивом діяльності сучасної
людини.
ІТЕ


У 1973 р. О.Тоффлер в книзі
“Футуршок”, яка стала класичною,
розглядає різні способи адаптації
до нової інформаційної ситуації.
Методи, які він пропонує, можна
розділити на методи “буферу” та
методи “фільтру”.
ІТЕ


Методи “буферу” полягають у
тренінгу, підготовці до нової
інформаційної ситуації.
Методи “фільтру” відкидають
(просівають) найбільш значущі для
індивіда сигнали.
ІТЕ

Фільтрами виступають різні
субкультури, які виробляють свої
норми, цінності, зразки поведінки.
Професійні та розважальні
субкультури (хіппі, рокери), хоча і
дозволяють обмежити об’єм
сигналів і краще орієнтуватись в
житті, мають низку обмежень:
ІТЕ



“ціннісна” обмеженість
фізична обмеженість терміну
перебування в деяких
субкультурах
короткоплинність їх існування у
часі.
ІТЕ






Саме етнос виявляється тією
субкультурою сучасного суспільства,
яка в найвищій мірі здатна виконувати
роль “інформаційного фільтру”.
Цьому сприяють такі його якості:
цілісність
стійкість етнічного статусу особистості
стабільність складу
стійкість у часі.
ІТЕ

Складність нової інформаційної
ситуації значно випереджає
можливості людей адекватно
реагувати на цю ситуацію, в
результаті чого виникає гостра
потреба в “інформаційних
фільтрах”, а саме в звертанні до
етнічних цінностей, які є вічними та
непорушними в бурхливому потоці
часу.
ІТЕ

Інформаційна теорія етносу
пояснює зростання етнічності у
великих містах. Саме там відчутні
інформаційні перевантаження
сучасної людини.
ІТЕ





Які міжетнічні групи є носіями
етнічних цінностей?
Виділяють три рівня організації
етносу:
мікромезомакроструктура.
ІТЕ

Наразі стало зрозумілим, що вони
не можуть виступати сховищем
культурної інформації. Окремо
взята особистість не здатна до
відтворення культури, тому що
культура – це стійкі форми
міжособистісних відносин. Окрема
сімя не може зберігати етнічну
культуру уже в третьому поколінні.
ІТЕ

Групою, яка здатна відносно
самостійно протягом певного часу
відтворювати риси етнічної
культури, є первинна
територіальна спільнота – група
мешканців населеного пункту
(міста, села).
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа