close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Свято 8 Березня
Ведуча. Нехай світанок березневим святом
Над цілим світом зоряно цвіте.
Хай сяє в серці слово «мати» Таке незгасне, вічне, молоде!
Мама, мати, матуся…
Скільки спогадів і тепла таїть це слово! Ним ми звертаємось до найближчої, найдорожчої для
нас людини.
Настала весна, подобрішали обличчя людей, більше з’явилось усмішок, радості. І чи не в
цей день діти вигукують: «Хай завжди будуть мами!».
Дозвольте й нам, шановні мами, бабусі, дівчатка привітати вас зі святом. Хай наперекір
усьому весна несе вам усміхнену долю, добро і здоров’я. Радістю і щастям нехай квітує ваш
дім!
Матінко рідна! Сонечко ясне!
Ти в цілім світі для мене найкраща!
Ти найпрекрасніша і найдобріша,
Ти , моя матінко, найчарівніша!
У цей чудовий і прекрасний день,
У це весняне справжнє свято
Тебе я хочу привітати,
Здоров’я, щастя й долі побажати.
Ми вас сьогодні всіх вітаємо
З весною і жіночим днем,
І від душі усім бажаємо,
Щоб не було у вас проблем.
Кожен любить свою маму,
Бо вона найкраща сама,
Найдорожча нам людина –
Люба мамочка, єдина!
І тому ми вам бажаєм,
Щоб, як квіти ви цвіли,
Щоб завжди здорові, гарні
І щасливі ви були!
Матусині ми донечки й сини,
Не додамо рідненькій сивини.
Ми щиро їй порадуєм серденько
Та заспіваєм пісеньку гарненьку!
(пісня «8 Березня»)
Довго думали, гадали,
Привітати як нам мам.
Сестрички, щоб не сумували
Всі раділи щиро нам.
Щоб бабусі наші рідні
Залишили справи всі,
Ми казку в гості запросили –
Щоб усміхнулись любо всі.
Чарівну казку всі ми привітаєм
Не сумувати щиро вам бажаєм.
Готувались ми старанно
Послухайте ви нас уважно.
Сидіть ви тихо дітвора,
Казку про Буратіно
Розпочати нам пора.
Ведуча. Жив на світі Тато Карло,
Дуже добрий чоловік.
Грав потроху на шарманці –
Заробляв собі на хліб.
Рік за роком жив потроху,
Постарів і мудрим став.
За життя робить навчився.
Він багато різних справ.
(виходить зажурений Тато Карло)
Тато Карло. Ехе – хе… Лише золотий заробив… (сідає і замислюється, потім бачить
колоду).
О! Із колоди, з деревини
Зроблю ляльку, як людину.
Ведуча. Щоб себе порозважати,
Почав ляльку майструвати.
(Звучить музика, бере сокирку й «обробляє» колоду)
(Звучить голос із колоди)
Буратіно. Ой! Тихіше, обережно!
Ти поводься як належно!
Ти чого мене лоскочеш?
Може, ущипнути хочеш?
Тато Карло. Хто це? Хто? Його не знаю!
Що? ..Колода розмовляє?!
(Із колоди з’являється Буратіно. Тато Карло радіє.)
Тато Карло. Синочок завітав в мій дім.
Як хороше нам буде з ним!
( З’являється Коник - стрибунець)
Буратіно. Гей! Крі - крі! Ти хто такий?
Коник - стрибунець. Я – коник стрибунець,
Справжній молодець.
В цій кімнаті я живу,
Спокій в ній я стережу!
На скрипочці заграю тихо,
Відведу від тебе лихо.
(Імітує гру на скрипці, Буратіно й Тато Карло слухають, Тато Карло дає Буратіно
азбуку)
Тато Карло. Буратіно, друже мій!
Азбуку бери мерщій.
Коник - стрибунець. Йди до школи, добре вчись
І до Тата повернись!
Буратіно. Що робити - я сам знаю!
Я пригоди полюбляю.
Слухати тебе не буду,
А піду шукати чудо!
(Буратіно цілує Тата Карла і тікає. З’являються ляльки і танцюють танець.)
Карабас - Барабас. Хоч маю я суворий вид,
І бороду кудлату,
Люблю ляльок своїх малих
Неначе рідний тато!
Ми Вам покажемо виставу,
О! Це захоплива забава!
Ух! Це велика насолода!
Ох! Це небачена пригода!
Лялька 1. Хай вічно живе Карабас, дорогий!
Він добрий як тато, він зовсім не злий!
Лялька 2. Ніякий він нам не мучитель,
А просто наш добрий учитель!
(Карабас повертається до ляльок і погрожує їм батогом. З’являється П’єро)
П’єро. Я - П’єро, я завжди плачу,
Бо таку я маю вдачу.
Розкажу вам про Мальвіну…
Ой, дивіться! Буратіно!
Ляльки. Буратіно! Буратіно! (біжать до Буратіно, хапають за руки і ведуть)
(Карабас - Барабас б’є батогом по підлозі)
Карабас - Барабас. Ану, танцюйте «Пташку – Польку»!
(Танець польки)
Ляльки 1. Пташка польку танцювала,
На світанні в ранній час.
Лялька 2. Хвіст ліворуч, хвіст праворуч –
Гарна полечка у нас!
Карабас – Барабас. Годі танцювати!
(Б’є батогом по підлозі, ляльки розбігаються. Виходить Дуремар, танцює)
Дуремар. Любить пташок птахолов,
А рибок своїх – риболов.
А я – Дуремар, я п’явок люблю,
За гроші я їх продаю.
Карабас – Барабас. Послухай, друже Дуремаре!
Ти на болото ходиш.
Можливо, у моїй біді
Мені ти допоможеш?
Є у мене таємниця,
З тобою хочу поділиться!
Дуремар. Я таємницю збережу,
Нікому я не розкажу!
Карабас – Барабас. Так ось : як на болото я ходив –
Ключа у ньому загубив.
То ж на болото ти іди,
І Черепаху там знайди.
У неї ключик забери,
Його до мене принеси!
Чи до грошей ти охочий?
(дражнить Дуремара мішечком з монетами)
Дуремар. Я прислужити дуже хочу!
(Виходять за лаштунки. З’являються ляльки.)
Лялька 1. У Карабаса страшний бас
І геть страшна гримаса.
Страшнішого, ніж Карабас,
Немає Барабаса!
Лялька 2. Тихо-тихо, що він знає?
Те, що знає – він ховає.
Таємницю має Карабас.
Її ми розгадаємо,
Що приховував, узнаємо.
Друзі, поспішати час!
Лялька 1. Втечемо від нього ми на волю.
Лялька 2. Там буде краща наша доля!
(Ляльки виходять, вибігає Буратіно)
Буратіно. Дізнався я зараз про дві таємниці:
Що ляльки втекли із театру – темниці,
І що Карабас ключик свій загубив,
Коли на болото гуляти ходив.
Ключа у Тортіли я швидко дістану,
Бо труднощів я не боюсь!
Нічого, що хлопчик я дерев’яний –
Друзям своїм пригоджусь!
(Буратіно вибігає , виходять Кіт Базіліо і Лисиця Аліса. Танець Кота Базіліо і Лисиці
Аліси)
Кіт Базіліо. Алісо, як я їсти захотів,
Мабуть, слона б залюбки я з’їв.
Лисиця Аліса. То починай просить, нявчати –
Не мені тебе навчати!
Кіт Базіліо. Няв! Няв!
Карабас Барабас. Гей, дармоїди! Справа є!
Хлопчик Буратіно, до пригод охочий,
Відібрати цінний скарб у мене хоче!
Ви на болото за ним поспішіть,
Хапайте його і добре провчить!
А потім я вам за це заплачу!
Дурний я ? Ці гроші собі залишу.
Ха – ха !
(Виходить Тортіла співає пісню)
Тортіла. На моїм болоті тихо, і спокійная вода.
За літами позабулось, чи була я молода…
Та не стану сумувати, ще не скінчилось життя.
В мене справ іще багато, бо в душі я молода.
( Черепаха скидає плед, і стає видно, що вона модно одягнена)
Прошу уваги! Один момент!
Ми починаємо наш концерт!
(Тортіла скликає жабенят. Співають пісню «Ква-ква»)
Дуремар. Гей, стара! Співати досить!
Тортіла. Хто це там іще голосить?
Дуремар. Ключик золотий віддай,
А тоді собі співай!
Жабенята. Через жадність ти, ква – ква,
Через скупість ти, ква – ква,
Через підлість ти, ква – ква,
Через тупість ти, ква – ква ,
Не одержиш ключик ти!
Краще звідси тобі йти!
Буратіно. Добрий день, чудова, мила,
Шановная Тортіло!
Ви врятуйте нашу казку –
Дайте ключика будь ласка!
Друзям поможу своїм –
Буде в нас ляльковий дім!
Тортіла. Із задоволенням віддам
Чарівний ключик тільки вам!
(Через жабенят передає Буратіно золотий ключик)
Буратіно. Спасибі вам! У путь пора!
Бажаю щастя і добра!
Артемон. Прислухайтесь! Сюди ідуть!
Ми можемо заховатись… тут!
(Ховаються, присідають, з’являється Мальвіна)
Мальвіна. Дивіться! Ах, це Карабас!
Хоче він схопити нас!
(Виходять Карабас -Барабас, Кіт Базіліо, Лисиця Аліса)
Карабас-Барабас. А - а –а! Ось де ви негідники!
Артемон. Друзі! Всі готуємось до бою!
Карабасе, поквитаємось з тобою.
(Б’ються Артемон з Карабасом-Барабасом, П’єро – з Котом Базіліо, Мальвіна – з
Лисицею Алісею. З’являється Буратіно із золотим ключиком, всі завмирають)
Буратіно. Так от, мерзенний Карабас,Ти не злякаєш більше нас!
Цей ключик не одержиш ти,
Не зможеш нас перемогти!
Ляльки і Буратіно(разом). У нашій дружбі сила наша, тому вже більше нам не страшно!
(Ляльки радіють, стрибають, плескають у долоні. Карабас-Барабас, Лисиця
Аліса, Кіт Базіліо тікають)
Буратіно. Друзі, треба поспішати!
Нас чекає вдома тато!
(Ідуть одне за одним по колу. Назустріч Тато Карло)
Тато Карло. Буратіно, ось де ти!
Ледве зміг тебе знайти.
Бачу друзів з тобою багато!
Час тепер нам вирушати
До чудесної країни
Радості, надії, мрії !
- Казка нас навчає зло перемагати.
Буратіно. Ворогів долати, щастя добувати!
Мальвіна. Допоможуть завжди друзі у біді!
Всі разом. Візьмемося за руки разом – я і ти!
(Виходять всі герої казки, беруться за руки, йдуть по колу, становляться в
одну шеренгу і співають пісню «Буратіно»).
Ведуча. Дорогі мами, бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати за все
добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Прийміть же від них низький уклін,
велике спасибі та подарунки, виготовлені власними руками.
(Діти дарують подарунки)
Ведуча. Ось і закінчується наше свято. Але весна тільки починається. То ж нехай кожний
весняний день дарує вам, дорогі жінки, хороший настрій, бадьорість, сонячне проміння,
зігріває ваші серця, а наші слова подяки возвеличують ваші душі.
Нехай для вас же сонце світить
І квіти ніжності цвітуть.
Нехай в добрі і щасті, мирі
Усі роки ваші пройдуть.
Нехай же вам квітує весноцвіт
Життям стають найкращі мрії,
А доля посилає много літ,
Добра, бадьорості, любові і надії.
(Діти виконують пісню «Матуся»)
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа