close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Загальноосвітня школа І – ІІ ст. с. Новосілка
Тема
уроку
( Складання психологічних портретів героїв у жанрі любовного листа)
( світова література )
8 клас
Підготувала
Юрійчук Марія Василівна
вчитель світової літератури
загальноосвітньої школи
І- ІІ ступенів с. Новосілка
19.07.1980 р.
Урок проведений
07.03.2012
1
Тема. Поетична вітальня « Любов, що водить сонце і світила »
( Складання психологічних портретів героїв у жанрі любовного листа)
Мета уроку : поглибити знання учнів про творчість Франческо Петрарки, навчити
писати творчу роботу в епістолярному стилі, ввести у світ європейської романтичної
поезії; розвивати зв᾽язне мовлення, творчі здібності учнів, уміння формувати свої
думки, виховувати найкращі людські риси, бажання милуватись і насолоджуватись
дивними чарами поетичного слова.
Обладнання: презентація на тему « Струни закоханого серця», набір дидактичного
матеріалу « Дерево компліментів», пам᾽ятка « Правила епістолярного жанру” ;рибки
синього, жовтого, червоного, зеленого кольорів; тексти сонетів Ф. Петрарки, аудіо
запис композицій, свічки у підсвічниках, старовинні речі (книги, віяла, намисто), на
дошці - вислови про кохання, по середині сцени викладене із квітів серце.
Тип уроку: урок розвитку зв᾽язного мовлення
Форма уроку : урок – поетична вітальня.
Міжпредметні зв᾽язки: українська література,
історія, музичне мистецтво,
українська мова, художнє мистецтво.
Епіграфи до уроку:
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?
В. Симоненко
Любов чи ні — не знаю…
Тінь, смуток, тишина,
Ніде життя немає,
На світі ти — одна.
Максим Рильський
2
Хід уроку
І Організаційний момент
Доброго дня друзі! Сьогодні у нас дуже важливий урок і зараз я перевірю вашу
емоційну готовність до нього. Я пропоную вам вибрати рибку, колір якої вам
подобається саме в цю мить.
У різних народів існує міф про те, що риба перевозить сонце, яке долає свій
шлях уночі в океані. Жовтий колір рибки свідчить: ви готові до активної
роботи.
У добу середньовіччя риба стала символом духовної сутності, що прихована
під покровом речей, які ми бачимо. В алхімічній традиції риба тлумачиться як
символ містичного переродження. Ті з вас, хто обрав червону рибку, у цю мить
насторожені, можливо, не готові до роботи, але здатні до «перетворення».
Риба - символ родючості, життєдайності. Вибір синьої рибки свідчить, що
під час роботи на уроці ви не тільки успішно впораєтеся із завданням, а й
виявите вміння творчо мислити.
За японською міфологією, опорою Землі є гігантська рибина. На ній
тримається Земля. Якщо ваш вибір - зелена рибка, то ви готові до розв'язання
серйозних проблем.
Якщо ж ви обрали білу рибку, то вас на даний момент щось тривожить, що
й не дає можливість зосередитися на уроці.
А я вам бажаю: «Любіть життя, вмійте помічати хороше, вчіться бути щасливими і
даруйте свій позитивний настрій навколишньою світу. Нехай від ваших посмішок
стане більше уважних і добрих людей!"
Отже, всі впевнені у своїх силах, позитивно налаштовані на урок.
ІІ Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань учнів
Вступне слово вчителя
Слайд 1
Небагато свят має людське серце, і найбільше з них "кохання"- так ніжно, щемливо і
щиро сказав колись український прозаїк Михайло Стельмах.
3
Слайд 2
"Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов",- лірично признався молодий
Павло Григорович Тичина.
Слайд 3
Це дійсно так, кохання – це гойдалка з веселки, яка підвішена на білих хмарах,
кохання – це міст з чистого золота через ріку життя, який розділяє берег « добра» і «зла».
Кохання – це мить горіння всіх сонць і зірок, кохання – це дорога до сонця, вимощена
гострими перлинами, якими ти повинен іти босоніж.
Кохання одухотворює людину, робить кращим і змістовнішим її життя, наповнює
світлою, ніжною радістю, дарує красу почуттів.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слайд 4
Вічна загадка любові життя люблячого серця, різні відтінки людських стосунків
завжди були в центрі уваги поетів і поезії . Чому? Мабуть тому, що поети
відчувають світ набагато тонше, набагато гостріше, ніж будь-хто інший. Кохання - це
та тайна, що давала їм, поетам, поштовх до творчості, силу і живлющу наснагу
творчості справжні шедеври.
Слайд 5
І ось сьогодні хотілось би хоч трохи відсунути таємничу завісу над тими
чудесними почуттями, які живили уяву і творчість, які наповнювали життя відомого
поета доби Відродження Франческо Петрарки
ІІІ. Ознайомлення з темою, метою, завданнями уроку.
Слайди 6, 7
Отже, тема сьогоднішнього уроку « Любов що водить сонце і світила» зустріч у
поетичній вітальні Ф.Петрарки. Погортаймо обережно сторінки його творчості, на
яких записано історію закоханого серця, вслухаємося в рядки ніжності та кохання,- і
задумаймося, яке це все - таки велике і сильне почуття, як його треба терпляче
чекати, берегти, леліяти, цінувати, охороняти; як збагачує воно душу людини, яке
воно світле і прекрасне...
Слайд 8
4
А ще дуже хотілось би, щоб закохана пара, якій у реальному житті не судилося
бути разом, бути щасливими, - відчули себе сьогодні знову юними закоханими, і щиро
розказали нам про свої почуття рядками наших поезій, тож ми сьогодні спробуємо у
формі любовного листа від імені поета звернутися до його коханої Лаури і вкотре
освідчитися у коханні. А можливо дівчатам уява підкаже,якою могла б бути відповідь
Лаури, і вони напишуть цю відповідь.
Оголошення епіграфа уроку.
Проблемне питання уроку: подумайте над змістом епіграфів і в кінці уроку дайте
відповідь на запитання : « Котрі слова найкраще розкривають почуття поета?»
ІV. Робота за темою уроку.
Та щоб написати такі рядки від імені іншої людини, давайте послухаємо самого поета
про його першу зустріч із коханою.
1. Рольова гра « Зустріч з поетом та його музою » ( учень, який грає роль
Петрарки,виходить на сцену класу і розповідає історію зустрічі з Лаурою)
Слайди 9 ,10
Петрарка .В рік 1327, у квітні, о 1 годині шостого дня, ввійшов я в лабіринт, де виходу
немає. В моїм житті був роковий той день,
Що став причиною усіх сонетів і пісень,
Бо я зустрів у храмі в Авіньйоні,
Частиночку себе, своєї долі.
Звали її Лаура. Мені було 23, їй - 20. Вона була заміжньою жінкою, я — молодим
вченим і поетом. В неї було світле волосся і чорні очі.
Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.
І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти...
5
Прийшла любов непрохана й неждана Ну, як мені за нею не піти?
Я безмежно закохався у Лауру, без надії, без сподівань почав присвячувати коханій
сонети.
Лаура ( дівчина в образі Лаури виходить із другої сторони сцени і прямуючи до
середини говорить слова)
Слайди 11-12
Ти зустрів мене, як цвіла весна,
Як буяли котики вербові,
жайворонка пісня голосна
Доповняла почуття любові, але, на превеликий жаль, наша зустріч відбулася надто
пізно, я вже була дружиною іншого і матір᾽ю його дітей. Я рада що змогла стати для
тебе музою, промінчиком сонця у похмурий час…
Була я пташкою - і ти мене спіймав.
І небо взяв у придане за мною.
Тепер я свічка у твоїй руці…
Не задмухну,
Бо взята тишиною,Уже не буду я тобі жоною….
Я буду тінню, голосом, луною.
Тож будеш ти крізь темряву людську
На голос мій незрячо йти за мною …
(після цих слів дівчина , так і не ставши у серце із квітів, повертається і виходить,
а Петрарка, стоячи в символічному серці продовжує)
Цвітуть осінні тихі небеса,
Де ти стоїш блакитна, як роса,
В очах засмуток темний, мов ожина,
Моя кохана, мріялось – дружина.
Лиш сон далеким видивом майне….
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.
6
Звучить запис пісні « Кохана», в цей час хлопець виходить і сідає за парту.
Вчитель. Як ми бачимо наше символічне серце не змогло поєднати долі молодих
людей, спробуємо це зробити у своїх листах. Та спочатку дізнаємося від нашого
літературознавця про продовження історії великого кохання.
2. Виступ літературознавця.
Слайди 13-14
Свої сонети Петрарка часто називав листами до коханої, а от написати справжнього
листа не зміг. Він тільки 21 рік поетично освідчувався своїй донні за її життя.
Тільки здалеку спостерігав за своєю музою, у якої була своя сім᾽я і одинадцять
дітей. Писав свої сонети і після смерті коханої, яка померла у віці сорока років, від
« чорної чуми». Всі ці сонети зібрані у велику збірку « Канцоньєре», понад 300
сонетів, саме у них вся історія нерозділеного, безнадійного кохання, яким поет жив
все життя. Незадовго до дня смерті він написав: « Вже ні про що не думаю я , окрім
неї…».
Вчитель. Дякуємо за цікаву інформацію. Ви вже всі знайомі із сонетами митця ,
оскільки на минулому уроці детально їх вивчали і аналізували. Зараз спробуйте
скласти портрет ліричного героя сонетів Ф.Петрарки.
3.Складання портрету ліричного героя.
Продовжити фразу « Ліричний герой - ….»
4. Гра « У майстерні художника »
Наступне наше завдання дещо складніше, використовуючи тексти сонетів спробуйте
словесно зобразити портрет Лаури, оскільки людству відомий тільки портрет
Лаури, намальований другом Петрарки, сієнським художником Сімоне Мартіні.
(використовуючи художні засоби, образи, які описують зовнішність ліричної героїні
учні словесно малюють портрет Лаури )
Вчитель. Ви були майстерними художниками і створили портрет Петраркової музи,
а зараз погляньте на екран і скажіть, котра із жінок більше схожа на Лауру? Чому?
7
Слайди 15-18
( Перегляд репродукцій жіночих портретів майстрів різних епох )
5. Ознайомлення із написанням листа в епістолярному стилі
В час комп᾽ютерів і телефонів ви дещо призабули писати листи, тому зараз
розгляньте уважно пам᾽ятки, які є у вас на столах, саме у них вказані правила
написання листа в епістолярному стилі.
( Учні ознайомлюються із пам᾽яткою )
На минулому уроці ви дізналися, як писали листи в часи Петрарки і навіть
прочитали лист, який був надісланий йому із Флоренції. Та поет відкинув всі ці
титули, церемоніальні звороти, а свої листи писав яскраво , емоційно, відверто.
Ми також сьогодні у своєму листі будемо наслідувати Петрарку і наступне
завдання, прикрасити ось цю гілку компліментами ,
ніжними словами –
звертаннями. До цього завдання ви готувалися вдома і вже маєте заготовки.
6. « Дерево компліментів »
( Усі учні стають навколо гілки розміщеної у центрі класу і по черзі зачитують свої
слова і прикріплюють на дерево хлопці – листочки , із написаними словами, а
дівчата – квіти, у кожного учня свої кольори, які вони вибирають на підготовчому
етапі. Головне завдання, щоб слова не повторювалися, якщо однакові слова то їх
наступний учасник не прикріплює. Учні набирають певну кількість балів за роботу і
одночасно обмінюються думками.)
Ось гляньте, яку у нас вийшло гарне дерево компліментів, а всі нові слова, які ви
почули, зможете використати при написанні роботи.
7. « Творча лабораторія »
З біографії Франческо ми знаємо, що Лаура, так і не звернула уваги на закоханого
поета, не відповіла ні на один його сонет чи лист, та сьогодні спробуємо зробити
поета щасливим. І хлопці пишучи лист від імені Петрарки до Лаури взамін
отримають листа від Лаури до Петрарки, який , звісно, напишуть ваші дівчата. Хай
ваша уява намалює образ Лаури не просто щасливої жінки, а жінки яка відповідає
взаємністю Петрарці. Тож приступаємо до роботи.
( Поки учні пишуть лист, звучать ліричні мелодії та пісні про кохання)
8
8. « Свіча творчості»
Вчитель ( запалює свічку) : полум᾽я свічки, яка є символом творчості і натхнення,
підказує нам що вже настав час зачитати свої листи.
Надіюся: що ці рядочки
знайдуть свій відгук у ваших душах).
( Учні читають по черзі листи : спочатку до Лаури, а потім до Петрарки)
Творчі роботи учнів.
1. Лист до Лаури
Моя незрівняна музо, кохання всього мого життя,
…я думаю про тебе весь мій час,
Але про це не треба говорити.
Ти прийдеш знов, ми будемо на «ви»
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи,
але про це не треба говорити.
Хай буде так, як я собі велю
Свій будень серцю будемо творити.
Я вас люблю, о як я вас люблю!
Але про це не треба говорити.
Я не маю надії на твою відповідь,
та все ж серце б’ється трепетно і
ніжно тільки при одній згадці про тебе.
Який щасливий сніг – цілує твої очі,
який щасливий сніг – торкає твоїх вій,
який щасливий сніг – я снігом бути хочу,
щоб вранці зустрічать і шепотіть:
я твій, я твій, я твій…
Спасибі, скажу долі, що ти є
Бо я ж міг тебе і не зустріти,
Нехай мені святе ім’я твоє,
Допомагає і в сльоту горіти.
9
Твій Франческо !
2. Лист Лаури до Франческо Петрарки
Любий Франческо Петрарка,
я давно хотіла написати тобі цього листа і зізнатися у своєму щирому коханні.
Я Тебе люблю, моє серце.
Я за Тебе…. Для Тебе… якби ж я могла!
Знаю я, що ніколи не увірветься
Безмежна, безкрая любов моя.
Я любила, люблю і буду любити,
Я для Тебе жила і буду жити.
Кожну мить лиш про Тебе думала я
І зараз знов про Тебе думка моя.
Ти найкращий, Ти світло, Ти ангел і сон,
Єдиний, жаданий, коханий Франческо,
Ти крила мої і Ти моє життя.
І кожна секунда життя – Твоя.
Для Тебе лиш б᾽ється серце моє,
І лиш для Тебе воно завмирає,
І лиш для тебе кров в жилах моїх тече,
І ще щось… Що душу мою зігріває…
люблю і любитиму завжди!
Без Тебе життя моє сенсу не має,
З Тобою я вічна і не помру я,
Бо Ти – це любов, а любов не вмира.
Зустрівшись у храмі в Авіньйоні, я з першого погляду у тебе закохалась, і
думаю, що ти також. Ніхто з нас не наважився першим підійти на зустріч один
одному. Нам просто не вистачило сили духу. Якби хтось зробив перший крок,
можливо б наше життя склалося б зовсім по іншому. Стоячи в храмі я задивилась в
твої очі і там :
10
Мов бачу я небо прозоре,
Мов бачу брильянтових зір ціле море
Що десь там горять – усміхаються,
Чудові, ясні!...
Надіюсь на зустріч.
Франческо, я тебе кохаю і буду кохати до кінця своїх днів.
3. Добрий день, моя кохана Лауро!
До тебе пише Франческо Петрарка. Я довго вагався: писати тобі цього листа
чи ні? І все ж я вирішив написати, адже вже не можу тримати в собі це нестерпне
почуття кохання.
О люба, Лауро, ти для мене як повітря, без якого я не можу жити. Я вже не їм
і не сплю, тому що весь час думаю про тебе, про ту нашу першу зустріч в
Авінйонській церкві.
Я люблю тебе кохана
Своїм серцем і думками,
А коли тебе не бачу,
Дні здаються місяцями.
А роки – неначе вічність,
Так поволі проминають,
Що ж мені з собою вдіять
Коли я тебе кохаю.
Лауро, я сподіваюся, що мої почуття взаємні. Я завжди буду чекати на тебе,
якщо доведеться, то навіть і цілу вічність.
З любов’ю Франческо Петрарка!
4. Дорогий мій Франческо!
11
Пише до тебе твоя Лаура. Хоча зараз я далеко від тебе, та мої думки, моя душа
з тобою. Я не бажаю нікому такого сильного і невідомого почуття, яке є в мене:
кохати і навіть не бачити коханого, і знати , що ніколи не зможе здійснитися
найзаповітніша мрія. Я дуже рідко тебе бачу, але можливо це і на краще.
Стараюся думати якнайменше, бо всі думки викликають в мене нестерпний біль і
сльози.
Ти той кого я так люблю
Той той, кого я рідко бачу,
Через якого я не сплю,
А тільки думаю і плачу.
Ти той , кого кохаю я
Ти є не мій, я - не твоя.
Чому люди страждають від кохання?
Адже це почуття повинно приносити прекрасні щирі почуття, а не біль і
страждання, як мені. Франческо, прошу, поясни, чому життя вибрало саме нас
для таких мук? Чому ми не можемо бути щасливими разом, як і всі інші люди?
Напевно, Бог вважає, що так краще..
Минають дні, минають ночі,
А тебе нема.
Думаю про твої казкові очі
І чекаю твого листа.
Сумно і важко без тебе,
Але вір – тебе я діждусь.
Я часто сумую без тебе,
Бо сильно тебе я люблю.
З любов’ю твоя Лаура
12
5.Лист до Лаури
Здраствуй, дорогоцінна моя Лауро!
Хочу тобі написати, що від того часу, як я тебе побачив, не можу забути твої
очі, які виблискують неначе промінчики сонця, твій погляд. Тому мені хочеться, щоб
ти прочитала цей лист.
Мої думки в незвичнім плині,
Мов ноти , стеляться, летять.
Вони сплітаються павутинням
І серця стук, і дихань такт.
Я не боюсь тобі зізнатись,
Можливо вкотре, хоч тремчу,
Заглянь лиш в очі і побачиш,
Як щиро я тебе люблю!
Я і в думці обняти тебе не посмію,
А не те, щоб рукою торкнутися смів.
Я люблю тебе просто - отак без надії,
Без тужливих зітхань і без клятвенних слів.
Навіть в снах я боюсь доторкнутись до тебе,
Захмеліть, одуріти від твого тепла.
Я кохаю тебе. Мені більше не треба,
Адже й так ти мені стільки щастя дала.
Дорога Лауро, надіюсь, ти прочитаєш мого листа з усмішкою. Спасибі тобі, що
ти є. спасибі Богу, що я зустрів тебе. Для мене ти найкраща і найрідніша.
До зустрічі!
Франческо.
V. Рефлексія
Дайте відповідь на запитання : « Котрий з епіграфів найкраще розкриває почуття
поета?»
VІ. Домашнє завдання.
13
Сьогодні ви дуже плідно попрацювали, вдома вам залишається дописати свого
листа.
VІІ. Підсумок уроку . Релаксація.
( на фоні ліричної мелодії)
Слайди 19-20
Вчитель. Ви почули сьогодні з живих уст, як гаряче б'ється людське серце у
поезії, який біль, яке страждання, яку ніжність, яке щастя може передати поетичне
слово. Що ще додати? Мабуть такі рядки: ... Читайте вірші про любов.
Хоч кажуть, все придумали поети,
І почуття, в яких нуртує кров,
І ніжності, і вірності тенета.
Не вірте! Є любов така в житті,
Що може навіть душу спопелити!
Знайдіть для себе ці слова святі,
Що змусять вас і плакать, і радіти.
Знайдіть найкращі на землі слова
І подаруйте їх своїм коханим.
Читайте вірші - в них любов жива!
То ж хай вона у вас в душі не в'яне!
До нових зустрічей!
14
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа