close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Модернізація української школи відбувається досить стрімко і непросто, але разом з
тим планомірно. Адже доводиться відмовлятися від усталених стереотипів, виробляти нові
принципи шкільної освіти, формувати нові її зміст і методи. Однією із найважливіших
реформ у освіті став перехід до профільної освіти старшої школи. Теоретичні умови
успішного функціонування профільної школи виявлені і записані окремим розділом в
Концепції профільної освіти. Аналіз практичного досвіду впровадження профільного
навчання підтверджує важливість указаних у Концепції умов та додає інші. Торкаючись
питань профільного навчання,
найчастіше мають на увазі,
наприклад,
викладання
математики у профільному фізико-математичному класі. І майже зовсім не йдеться про
викладання непрофільних предметів, наприклад, математики у класі гуманітарному,
викладання математики у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням української
філології, в якій я працюю. А цей пласт роботи вчителя також чималий, і в ньому є свої
проблеми, розв’язувати які також необхідно. Тому, спробую, спираючись на власний
досвід, проаналізувати ті труднощі, з якими я зіткнулася при викладанні основного
програмового матеріалу з математики у класі філологічного профілю та особливостями
роботи з розвитку творчих здібностей гуманітаріїв, а також висловити власні думки з
приводу шляхів їх подолання.
Зараз вже не викликає заперечення думка про те, що математику у класах різного
профілю потрібно викладати по-різному. «Зміст одного й того ж предмету повинен бути
різним в класах різного профілю», – підкреслює В. Гузєєв , В. Григоренко наголошує, що
викладання потрібно вести за принципом «різному профілю – різну математику», але з
обов’язковим компонентом – доведенням , С. Жолков вважає, що потрібно обрати такий
стиль викладання математики гуманітаріям, щоб цей предмет виявився для них цікавим і
важливим
(бо
носитиме
не
професійно-математичний,
а
загальнозначущий
характер), корисним у подальшій діяльності спеціаліста гуманітарних професій. Саме через
необхідність викладати по-різному виникає ряд інших запитань: що мати на увазі під різним
викладанням
(інший зміст шкільної математики для гуманітаріїв,
інший рівень
строгості, інший стиль викладання або щось інше); як оцінювати знання учнів гуманітарних
класів, як мотивувати школярів до вивчення непрофільних дисциплін; як розвивати творчість
учнів-гуманітаріїв на уроках математики тощо.
В наші дні стала актуальною проблема творчості і вона стала настільки важливою, що
по праву вважається проблемою століття.
Гуманітарії – це діти, які вже мають особливі творчі задатки і для того, щоб розвивати
творчу особистість у процесі навчання математики, необхідно виділити такі основні
властивості творчої особистості:
ВЛАСТИВОСТІ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
Але творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення
необхідний «двигун», який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні
бажання і воля, потрібна «мотиваційна основа».
Найбільші труднощі, з якими я зіткнулася при роботі з учнями у класах з
поглибленим вивченням філології, у класах філологічного профілю:
дуже мала кількість годин, яка не відповідає змісту навчання; у зв’язку з цим –
необхідність жертвувати або строгістю доведень, або якістю знань, або чимось іншим;
відсутність методичної літератури з питань викладання математики в гуманітарному класі;
учні гуманітарних класів недостатньо вмотивовані до вивчення математики;
учні несвідомо обирають профіль навчання, і після закінчення гуманітарного класу
обирають технічні ВНЗ;
психофізіологічні особливості учнів гуманітаріїв такі, які уповільнюють і утруднюють
вивчення математики.
Найбільшу проблему, на мою думку, становить саме необхідність врахування
психофізіологічних особливостей учнів профільних гуманітарних класів. По-перше,
особливості учнів-гуманітаріїв у більшості своїй протилежні особливостям вчителяматематика. Так, гуманітаріїв характеризують найчастіше так: «Мрійники з яскравими
фантазіями і уявою. У своїй поведінці схильні покладатися на інтуїцію, більше довірятися
почуттю, ніж свідомості. Властиві бурхливі емоційні реакції, невміння тримати себе в
руках.
себе.
Артистичні.
Відкриті.
М’які
Екстраверти.
до
Нетерплячі».
себе
Я
і
б
ще
всіх
навколо
охарактеризувала
їх
як «правопівкулевих осіб з усіма наслідками». Математиків же характеризують розвинене
логічне
мислення,
абстрагуватися,
просторова
уява,
уміння
уважність, терплячість, рішучість, працелюбність,
акуратність. Така
невідповідність особистісних якостей учнів-гуманітаріїв і вчителя-математика додає
труднощів
учителеві.
Подолання
цих
труднощів
активізувало
мої
можливості,
як особистості педагога, бо мені для того, щоб зробити урок цікавим для учнів, доводиться
де в чому «переборювати» себе. Наводжу гуманітарно-математичні містки, що вимагає від
мене особливого рівня розвитку ерудиції, бажання зацікавити учнів, здатності до творчості.
Дуже рідко зустрінеш математика і поета в одній особі, хоча багато хто з класиків
математики вважав інакше.
Кожному відоме висловлення К. Вейєрштрасса про те¸
що «неможливо бути математиком, не будучи одночасно поетом в душі». А саме таке
поєднання, на мою думку, було б дуже доцільним у рамках розв’язання розглянутої
проблеми. Як показує досвід, існують певні підходи до вирішення цієї проблеми.
По-перше, для зняття внутрішнього психологічного бар'єру дитини, викликаного страхом і
неприйняттям математичного матеріалу, необхідно підносити новий матеріал так, щоб в
учнів склалося враження, що все це вони вже раніше знали, а відчуття новизни виникло
через те, що більш менш звичні (знайомі) речі (питання) розглядаються під новим кутом, з
нових позицій і з новими, але сповна ясними цілями.
По-друге, потрібно показувати, що кожне нове поняття, що вводиться, зустрічалося в ході
викладання матеріалу (це дозволяє встановити зв'язок між раніше пройденими темами
або між учбовими
По-третє,
предметами, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу).
велику
частину
міркувань,
малюнків,
схем,
графіків
і
так
далі потрібно відтворювати спільно з учнями.
По-четверте, з метою емоційного «розвантаження» учнів на уроках математики потрібно
давати невеликі історичні відомості про математиків, видатних учених теперішнього часу і
минулого, цікаві
математичні задачі в історії і знайдені способи їх рішення і
взагалі цікаві факти з життя, пов'язані з математикою.
По-п'яте, необхідно використовувати принцип «від простого до складного», який показує,
як може змінюватися пошук вирішення простих завдань в нових умовах, наприклад,
спочатку розглянути розвʼязання задачі на площині, а потім розглянути розвʼязання в
просторі.
По-шосте, показати важливість і необхідність роботи з математичними термінами,
формулюваннями, визначеннями і поняттями. Разом з учнями на прикладі простого об'єкту
детально обговорити, чим відрізняється
опис цього об'єкту від його формулювання і
підкреслити цю різницю.
Великим помічником у вирішенні проблем, при викладанні математики у класах
філологічного профілю, мені служать ІКТ.
По-перше, вирішила я для себе, на уроках математики у філологічних класах, буде
доречним використовувати вислови великих письменників, як епіграфи до уроку чи до його
етапів.
Іноді заздалегідь пропоную учням самим підібрати епіграфи до етапів уроку. Учні не
обмежувались висловами тільки видатних письменників, тим більше, що сучасний учень –
друг Інтернетресурсів. Наприклад, до такої форми роботи, як математичний диктант, учні 11
класу запропонували вислів Піфагора «Хоч слова «так» чи «ні» короткі, все ж вони
вимагають серйозних роздумів», до етапу уроку формування практичних вмінь і навичок
учні підібрали афоризм Аристотеля - «Корінь навчання гіркий, але плоди його солодкі», а
на підсумок уроку та до домашнього завдання - «Як крапля довбає камінь не силою, а
частим падінням, так і людина стає вченою частим учінням» (Дістервег).
Деякі учні назбирали скарби цитат, афоризмів та оформили у вигляді збірок: «Розсипи
перлів», «Про математику - поетично», «Мозаїка афоризмів», «Математика – музика
розуму», інші.
Для розширення кругозору дітей, часто роблю в зміст уроків вкраплення у вигляді
біографічних повідомлень про
письменників та
інших видатних постатей. Все це
супроводжую зображенням на екран портрета, дат народження та інших фактів життя.
Наприклад, при вивченні логарифмів в 11-му класі розвиткові творчих здібностей
учнів та їх мотивації може сприяти розгляд історичних зауважень про число е. В ході
короткого екскурсу можна формулювати питання і завдання для учнів, на основі яких ними
будуть виконані невеликі творчі роботи, створено слайди, компʼютерні презентації у
програмі Power Point.
Число
(Пригадайте, де ви зустрічалися з символом lim? Що він означає? Спробуйте
сформулювати означення числа е словами. Як ви думаєте, з чим пов'язана багатокрапка
після останньої написаної цифри? Чи можна отримати останню цифру цього числа? Яке
ще число, що має таку ж властивість, ви знаєте? З чим пов'язано його значення?)
з'явилося порівняно недавно. Його інколи називають "неперовим числом" на честь
винахідника логарифмів шотландського математика Джона Непера (1550-1617).
(З якою ще наукою пов'язано ім'я Джона Непера? Підготуйте повідомлення про
діяльність цього математика.)
Проте ця назва необгрунтована, оскільки немає твердих підстав для ствердження, що
Непер мав про число е чітку уяву. Вперше позначення "е" ввів Леонард Ейлер (1707-1783).
(Де ще ви зустрічалися з ім'ям Леонарда Ейлера? Чому цей французький математик
похований в Санкт-Петербурзі? Де? З іменами яких видатних особистостей пов'язано
місце його поховання? Підготуйте повідомлення про його життя і творчість).
Він також обчислив точні 23 десяткові знаки цього числа, використавши представлення
числа е у вигляді нескінченого числового ряду:
(Що означає символ n!? отримане Данилом Бернуллі (1700-1782)).
(Підготуйте повідомлення про творчість цього математика. Яких ще математиків з
цим прізвищем ви знаєте? Розкажіть про сім'ю Бернуллі).
У 1873 році Ерміт (хто це такий? розкажіть про нього) довів трансцендентність числа
е. (Що означає термін «трансцендентне число»? Яке ще число володіє цією властивістю?)
Якщо в процесі виконання творчих робіт учні зіткнуться з потребою розглянути
історичні зауваження про число, то доцільно присвятити цьому деякий час для створення
повнішої історичної картини. Про кожного вченого-математика, що зустрічається в
тексті доцільно підготувати коротке повідомлення: у який час і в якій країні він жив, в якій
області математики діяв і так далі. Можливі питання, які доцільно обговорити в процесі
розповіді, виділені у запропонованих текстах курсивом. Відмітимо, що взагалі історичні
екскурси в класах гуманітарного профілю, особливо в класах з поглибленим вивченням
літератури, дуже корисні. У класах з поглибленим вивченням мов особливу увагу слід
приділити лінгвістичним аспектам - питанням походження і розвитку математичних
термінів.
Розвиткові творчості учнів сприяють завдання, за правильними відповідями яких
необхідно скласти закодований вислів.
Алгебра, 11 клас. Основи комбінаторики.
Розв’язати завдання, запропоновані кожній групі і скласти слово а потім разом увесь
вислів.
І група
ІІ група
Обчислити
№ Завдання
п/п
1
Відповіді Букви
№ Завдання
п/п
1
2
2
3
3
4
4
5
5
Ключ
100
120
28
720
ю
ю
л
№
п/п
1
2
л
Відповіді Букви
Ключ
Завдання
б
Відповіді Букви
н
7
56
21
35
д
і
у
р
ІІІ
група Обчислити
IV група
3
4
5
№ Завдання
п/п
1
Відповіді Букви
2
3
4
5
Ключ
Ключ
264
е
16
м
153
ю,
з
5
9
12
1000
21
о
н
б
,
е
л
V група
Обчислити
№ Завдання
п/п
Відповіді Букви
1
2
3
4
5
Ключ
18
27
п3- п
16
11
!
д
л
е
ю
Складаємо слова у вислів: Люблю рідну землю, небо, людей!
Однією з улюблених форм проведення деяких етапів уроку є розгадування тематичних
кросвордів, що несе у собі великі можливості для розвитку творчих здібностей дитини,
тренування пам'яті. На уроках кросворди доцільні задля перевірки ерудиції учнів та кращого
засвоєння ними фактичного матеріалу. Логічні завдання кросвордів підбираються згідно
вікових і психологічних особливостей учнів. Цікавою особливістю кросвордів може бути
закодоване слово, навколо якого можна створити обговорення, зробити короткий екскурс та
інше, за задумом учителя, відповідно до мети та теми уроку. Тематичні кросворди можна
використовувати як у фронтальній, так і в індивідуальній роботі з учнями. І знову на
допомогу приходять компʼютерні програми, а саме Рower Point, Excel.
Питання кросворду
1
м
о
2
л
о
4
5
6
д
ц
і
1. Першу букву якого слова нагадує знак інтеграла?
(Summa - сума)
2. Хто із відомих математиків-фізиків розглянув
фізичний зміст інтеграла? (Ньютон)
3. Хто із відомих математиків розглянув
математичний зміст інтеграла? (Лейбніц)
4. Як називається трапеція, площу якої ми
знаходимо за допомогою визначеного інтеграла?
(Криволінійна)
5. Як називається функція, яка стоїть під знаком
інтегралу? (Підінтегральна)
6. Як називається множник dx в підінтегральному
виразі? (Диференціал)
7. Як називається операція обернена до операції
диференціювання? (Інтегрування)
«Математика - наука для очей, а не для вух»
К.Ф. Гаус,
Математика - це один з тих предметів, в якому використання ІКТ може розвивати творчі
здібності учнів та активізувати всі види навчальної діяльності: вивчення нового матеріалу,
підготовка і перевірка домашнього завдання, самостійна робота, перевірочні і контрольні
роботи, позакласна робота, творча робота.
Використання різних форм ІКТ оживляє урок, та найбільш простою із них є презентація,
коли
комп’ютер
виконує
роль
і
дошки,
і
підручника,
і
дидактичного
посібника. Використання цієї форми дає ряд переваг:
1. Забезпечує учневі індивідуальний режим роботи.
2.
Надає більше можливості оформлення інформації: використання кольорової гамми при
оформленні слайдів, різного роду шрифтів і, звичайно, ефекти анімації.
3.
Оптимізує роботу вчителя при підготовці уроку (організація уроків, які потребують
використання
великої
кількості
дидактичного
матеріалу-ілюстрацій,
схем,
діаграм,
історичного матеріалу, міжпредметних зв’язків, тощо), при проведенні контролю знань
(використання різних видів контролю і перевірки знань-завдання на співвідношення, знайти
помилку, продовжити речення, тести, тощо)
4. В будь-який момент можна повернутися назад, особливо при вивченні нового матеріалу.
5. Використання на різних уроках (при вивченні нового матеріалу, закріпленні вивченого, на
уроках систематизації знань).
6. Проведення усного рахунку ( можливість оперативно демонструвати завдання і коректувати
результати їх виконання)
7. Проведення фізкультхвилинок з музичним супроводом.
8. Проведення рефлексії.
Комп’ютерні презентації, виконані в різних програмних середовищах, органічно
вписуються в будь-який урок, ефективно допомагають учителю за мінімальний час
самостійно виготовити мультимедійний посібник до уроку, що унаочнює навчальний
матеріал,
дає
можливість
провести
математичний
диктант
і
його
перевірку,
продемонструвати способи розв’язання завдань тощо. Причому достатньо одного лише
комп’ютера
та
У
з’явилася можливість за допомогою сучасних комп’ютерних технологій
вчителя
проектора
для
використання
презентацій
на
уроці
математики.
удосконалювати навчально-виховний процес.
Використання комп’ютерних програм на уроках математики розвиває інтерес до
вивчення предмета, підвищує ефективність їхньої самостійної роботи, індивідуалізації
процесу навчання шляхом: покращення наочності навчання, сприяння формуванню
абстрактних уявлень про математичні моделі, поглиблення самостійності вивчення курсу,
створення комфортних умов проведення різних форм контролю знань, що допомагає в
розробці індивідуальних заходів для корекції знань учнів у межах досягнення визначених
цілей навчання.
Комп’ютер допомагає розвивати розумові здібності: швидкість мислення, пам’ять, уміння
переключати увагу. Використання комп’ютерних технологій: комп’ютерних презентацій,
комп’ютерного тестування. Програмні засоби використовуються у трьох напрямах:
ілюстративному,
схематичному
та
інтерактивному.
Схематичний
метод
дозволяє
скористатися можливостями комп’ютерних програм для побудови структурно – логічних
схем та опорних конспектів. Після комп’ютерної обробки опорні конспекти стають більш
наочними, цікавими. Цьому допомагає прикладна програма Power Point. Мультимедійні
засоби навчання допомагають посилити мотивацію навчання, урізноманітнити форми
подання інформації, посилити співтворчість учителя та учня на уроці, розширити
самостійність учня. Та попри все при підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не
повинен забувати, що це УРОК, а значить необхідно складати план уроку виходячи з його
цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних
принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу,
науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.
Досить продуктивною діяльністю, щодо розвитку творчих здібностей учнів
гуманітарних класів, вважаю проектну технологію навчання. Вона стимулює пізнавальну
діяльність дітей, передбачає розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно
конструювати свої знання, умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиває
критичне мислення. «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба, і де і як я можу ці
знання застосувати» - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів. Застосовуючи
комп'ютерні технології, як засіб виконання проекту, розширюються можливості творчої
самореалізації учня, розвиваються його здібності, тому що йому доводиться працювати
з інформацією, необхідної для розкриття теми проекту, і з інформацією, необхідної для
практичної реалізації проекту за допомогою тих чи інших програмних засобів.
Представляючи результати роботи, діти вчаться формулювати свої думки, виділяти найбільш
суттєві моменти, відстоювати свою точку зору, спираючись на переконливі аргументи,
приймати і оцінювати критику.
Забезпечуючи розумну відповідність між теорією і практикою, між знаннями і
вміннями, проектна технологія створює умови для організації ефективної навчальної
діяльності учнів. Участь у виконанні завдань проекту – це не просто дослідження
математичного факту, а цілий творчий процес який для гуманітаріїв є природнім, а саме:
підготовка комп’ютерних презентацій, складання кросвордів, випуск математичної газети,
коли можна відчути себе справжніми редакторами газети, психологами, тощо.
Основне завдання вчителя - організувати процес навчання так, щоб кожне зусилля з
оволодіння знаннями проходило в умовах розвитку пізнавальних здібностей учнів, творчого
мислення, формування в них таких основних прийомів розумової діяльності, як аналіз,
синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння тощо. Учнів необхідно вчити самостійно
працювати, висловлювати і перевіряти гіпотези, вміти робити узагальнення досліджуваних
фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях. Враховуючи, що розв’язування задач
є основним видом учбової діяльності при навчанні, школярів гуманітарним складом розуму
необхідно учити долати труднощі, з якими вони стикаються в процесі розв’язування задач.
Тому запропоную декілька методів, що дозволяють здолати ці труднощі.
Розв’язування задачі слід починати із складання переліку явищ, про які йде мова в
завданні, її елементів, понять, формул і закономірностей, тобто представити її зміст в
наочному вигляді. Звідси витікає ідея використовувати понятійний кластер, як допоміжний
засіб рішення задачі. (Довідка: Кластерний аналіз (англ. cluster analysis) — завдання
розбиття заданої вибірки об'єктів (ситуацій) на підмножини, звані кластерами, так, щоб
кожен кластер складався зі схожих об'єктів, а об'єкти різних кластерів істотно відрізнялися.
Завдання кластеризації відноситься до статистичної обробки, а також до широкого класу
завдань навчання без учителя.) Складання кластера
заставляє
гармонійно
працювати
ліву
і
– це ефективний метод, який
праву
півкулі
головного
мозку,
забезпечує комплексне протікання розумових процесів, результатом чого є актуалізація
знань учня довкола ключового елементу завдання. Понятійний
кластер допомагає
висвітлити приховані елементи завдання, а логіка і досвід дозволяють знайти потрібні
звʼязки і оформити їх у вигляді розвʼязку.
Наступний метод – «редукція завдання». (Довідка: Редукція (лат. reductio —
зведення, зведення, приведення назад) — логічний прийом перетворення яких-небудь даних
до зручнішого з якої-небудь точки зору вигляду; зведення складного до простішого,
доступнішого для аналізу або розвʼязання). Він особливо ефективний при розвʼязуванні
складних задач. Його суть полягає в спрощенні умови завдання, зведенні її до відомої задачі
(або типових задач), розвʼязання якої учневі відоме або не викликає труднощів. Редукція
завдання – це творчий процес. Потрібно побачити в різних варіантах зміни умови задачі
і уміти співвіднести їх з найбільш «важкими» елементами задачі. Повторне занурення в
умову складної задачі, в її аналіз відбувається вже в актуалізованому полі інформації,
необхідної для розв’язання.
Творчу діяльність учнів не обмежую лише оволодінням нового. Робота буде творчою,
коли в ній проявляється власний задум учнів, ставляться нові задачі і самостійно
розв'язуються за допомогою отриманих знань. Для цього використовую незвичайні творчі
вправи до уроків математики та до позаурочних занять.
(Розвʼязання задачі з Грецької антології різними способами. Робота учня 10-го класу
Кацка Олександра.)
Щоб розвивати творчі здібності учнів, забезпечити співпрацю між учнями та
учителем, традиційного уроку недостатньо. Зробити уроки цікавими, змістовними, щоб учні
чекали на них, допомагає мені впровадження в практику своєї роботи нестандартних уроків
із застосуванням ІКТ:

Урок – ділова гра;

Урок – КВК;

Урок – подорож;

Урок – рольова гра;

Урок – змагання;

Урок – наукове дослідження.
Важливість ігрової діяльності полягає у тому, що вона надає дитині можливість
помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Використання нетрадиційних
уроків-ігор дає змогу учням на практиці застосовувати набуті знання з математики.
Буденність
шкільного
навчання
математиці
урізноманітнюю
інтегрованими,
бінарними уроками. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і
почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу різнобічно пізнати
математичні поняття, досягти цілісності знань.
Уроки
урізноманітнюю різними формами роботи, які
учні сприймають із
задоволенням, наприклад:
Пошук
нових
способів
розв'язування
задач.
Складання
своїх
задач,
їх
розв'язування. Доцільно пропонувати учням розв'язувати задачі не по діях, а за допомогою
виразів, користуватися властивостями додавання під час розв'язування рівнянь, складати й
розв'язувати свої задачі. Адже загальновідомо, що самостійно придумана і розв'язана задача
запам'ятовується краще і надовго.
Написання «математичних» творів. Пропонувати учням написати казку, вірш, байку,
сценку на математичну тему. Написані твори діти із задоволенням читають один одному.
Такі завдання виховують навички дослідницької діяльності, ефективні щодо висвітлення
практичної спрямованості матеріалу, що, зрештою, приводить до глибокого розуміння
предмета, зацікавленості ним.
Математичні диктанти складає найчастіше вчитель, але можна запропонувати скласти їх
учням. Це творча робота. Можна поєднувати новий і раніше вивчений матеріал, але
ускладнений. Такий вид роботи розвиває увагу, кмітливість, забезпечує ґрунтовне знання
навчального матеріалу, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів.
Залік за домашнім завданням. Учням пропонується стільки задач чи прикладів, скільки
учнів у класі (за змістом є задачі прості, середньої складності, складені). Термін виконання
завдання - від одного-двох тижнів до місяця. Оцінюється творчий підхід до розв'язування,
кількість способів розв'язування однієї задачі тощо. Поступово, від уроку до уроку, у дітей
з'являється бажання не просто розв'язати задачу, а розв'язати її «найкрасивішим» способом.
Успішний пошук такого способу власне і є їх маленьким відкриттям.
Самостійне вивчення нової теми. Учням на тиждень дається завдання: самостійно
опрацювати нову тему. Після цього на уроці проводиться аукціон «Учитель та учні».
Неодноразово програвала учням особисто, тому що вони самостійно знаходять стільки
цікавого матеріалу із заданої теми, що дивуєшся цьому, завдяки таким завданням учні
вчаться самостійно працювати з додатковою літературою. Потім слід разом підсумувати всі
ті нові факти, яких немає в підручнику, й осмислити їх. Після такої роботи учням простіше
розв'язувати складні задачі: маючи великий обсяг знань, легко розв'язати й складну задачу.
Гра «Так – Ні». За допомогою такої гри можна зацікавити дітей, активізувати їх діяльність.
Ця гра вчить пов'язувати розрізнені факти в єдине ціле, систематизувати вже наявну
інформацію, слухати і чути однокласників. Гру доцільно використовувати для створення на
уроці ситуації, що інтригує, а іноді і для організації відпочинку. Правила гри прості: учитель
загадує щось(число, прізвище великого математика, геометричну фігуру, формулу тощо).
Учні намагаються назвати задумане, ставлячи вчителю запитання. На ці запитання вчитель
відповідає тальки словами «так», «ні», «і так, і ні». Наприкінці обов'язково проводиться
коротке обговорення: які запитання були суттєвими і наштовхували учнів на правильну
відповідь, а які (і чому) несуттєвими? Адже треба намагатися навчити дітей виробляти
стратегію пошуку, а не зводити гру до безладного перебору запитань.
Розв'язування творчих задач. Творчі задачі є «відкритими», а отже мають багато
розв'язань. Після розв'язування таких задач пропонується контрольна відповідь. Під час
розв'язування творчих задач учні вчаться не боятися зробити помилку, тому що кожна їх
відповідь - правильна. Це дає змогу наповнити урок математики радістю від успіху й
учнівськими перемогами.
Пошук цікавих математичних загадок і логічних задач. Усе починається з першого
уроку, на якому пропонуються учням цікаві для даної вікової групи задачі, загадки тощо.
Учні також згадують відомі їм загадки. До наступних уроків з розгадування загадок
готуються вже самі. На уроці учні пропонують їх один одному, а найцікавіші з них беруть
участь у конкурсі загадок.
Організація персональних виставок творчих робіт учителя й учнів.
«Громадський огляд знань». У рамках такого заходу відбуваються виступи дітей з
власними творчими дослідницькими роботами. Доцільно його проводити під час тематичної
атестації.
Гра «Дублер починає діяти». Гра полягає у залучені учнів до ведення уроків. Якщо
враховувати, що проведення уроку вимагає від учня відмінного знання матеріалу, то це дає
дуже позитивні результати.
«Інтерв'ю». Обирається учень на роль журналіста і кілька учнів на ролі тих, у яких буде
братися інтерв'ю за запитаннями, що стосується певної теми. Такий прийом можна
використати як на етапі закріплення і повторення матеріалу, так і на етапі «відкриття»
учнями нових знань ( в цьому разі ті, хто дають інтерв'ю, та журналіст заздалегідь готуються
до нього, добираючи запитання та відповіді на них).
Створення учнями власних тематичних картотек. Картотеки як спеціалізовані
інформаційні фонди використовуються в найрізноманітніших галузях. Для картотек можуть
використовувати різні носії інформації (картки,диски, зошити, фотографії тощо). Картотеки
- це основа творчості. Інформація, що зібрана й оброблена у формі картотеки, зручна для
ведення досліджень. Вона стає джерелом нових уявлень, ідей та оригінальних трактувань.
«Історична зупинка». На таких «зупинках» діти ознайомлюють один одного з відомими
вченими-математиками, які зробили внесок в розвиток математики з теми, що вивчається.
Гра «Знайди загублене». Під час такої гри учням пропонують розв'язати задачі, де відсутні
деякі числа або символи. Дітям цікаво знаходити «загублене» і відновлювати записи. Без
сумніву, у такій діяльності також проявляється творчість.
«Дидактичний театр». Періодично пропонується учням поставити міні-спектакль,
інсценівку (в тому числі і за власним сценарієм). Така діяльність активізує учнів, стимулює
до глибшого вивчення матеріалу, прояву творчості.
Ньютон і Лейбніц
Які натхненні Ньютон з Лейбніцем були,
Якими барвами їх формули заграли,
Яку могуть побачили, коли
Зійшлись їх похідні і інтеграли!
Зійшлись – немов злилися два струмки
В стократ потужнішу ріку єдину.
Їх теоремі давній завдяки
Те, що колись долали вчені за віки,
Тепер школяр долає за годину.
Я дуже люблю математику і хочу привити цю любов і своїм учням, не зважаючи на їх
нахили, на профільність класів, у яких вони навчаються, рівень знань. Намагаюсь, щоб при
вивченні математики, школярі відчули її красу. Тільки відчуття захопленості предметом,
відчуття краси предмету може спонукати дітей до творчості, креативності, до нових знань.
Креативність пов'язана з різними аспектами людської особистості. Креативність – це творчі
можливості людини, які проявляються у знаходженні неочікуваних рішень, у здатності до
пошукових дій у будь-яких сферах діяльності.
Джерела інформації:
1.
Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
Наук.метод.посіб. – К.:Видавництво А.С.К.. 2004.
2.
Братищенко О.Г., Використання комп’ютерних технологій на уроках математики,
Комп’ютер у школі та сім’ї, 1998. №2.
3.
Никитюк Н.В. Мультимедійні засоби на уроках геометрії. – Київ, 2007
4.
Новиков С. П. Применение новых информационных технологий в образовательном
процессе // Педагогика. – 2003. – № 9.
5.
Технології конструювання мультимедійного уроку. – www.osvita.ua
6.
Віртуальна бібліотечна довідка. Об’єднана довідкова служба бібліотек України. –
www.chl.kiev.ua
7.
Бученко І.В. Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної майстерності педагога. http://ippo.org.ua
8. Абдулаєва Н.П. Формування творчої особистості учня у процесі позакласної роботи з
математики / Н.П.Абдулаєва // Обдарована дитина. – 2010. – № 2.
9. Аніконова М. Активізація творчої діяльності учнів на уроках математики / Маргарита
Аніконова // Математика. – 2009. – № 23 (червень).
10. Велдбрехт Д.О. Розвиток креативних здібностей учнів через систему креативних вправ /
Д.О.Вельдбрехт, Н.Г.Токар // Математика в школах України. – 2007. – № 29.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа