close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Творчі завдання на уроках художньої культури
Матеріали підготувала
вчитель художньої культури
Вільшанської ЗОШ І-ІІ ступенів
Харченко Валентина Іванівна
Основною метою уроків художньої культури є залучення кожного учня до
активної творчої діяльності. Виховання учнів засобами мистецтва було, є і завжди
буде актуальним не тільки для вчителів образотворчого, музичного мистецтва,
літератури, але і художньої культури. Воно є тим неподільним комплексом
позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного,
культурного, морального та естетичного становлення особистості школяра, а також
напрямом роботи для всіх педагогічних працівників нашої системи освіти, бо за
допомогою засобів мистецтва формується активний, культурний , творчий пласт
нації.
Завдання вчителя художньої культури навчити
самостійно
задовольняти
власні
естетичні
кожного школяра уміння
потреби,
цінувати
прекрасне,
використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня
розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.
Урок художньої культури –це справжній театр емоцій , вражень, захоплень,адже
вчителю потрібно відірвати учня від ілюзорного світу комп’ютера та широко
відчинити вікно мистецтва, що надихає, наповнює новими силами до життя.
Як зацікавити , переконати, посилити відчуття значимості збагачення емоційноестетичного досвіду учнів?
Адже ми спостерігаємо знищення таких найбільших
життєвих цінностей, як людина, її життя і здоров'я, Батьківщина, патріотизм.
Суспільство, позбавлене здорових цінностей, не зможе існувати. Нова система
цінностей
формується болісно і суперечливо. Ось чому становлення ціннісної
свідомості особистості в сучасній ситуації є однією з найбільш важливих і
актуальних завдань, які спроможний виконати предмет художня культура.
Головною в методиці викладання стає не інформативна основа подачі матеріалу,
а розвиток здібностей учнів до сприйняття і розуміння мови мистецтва, його ролі в
житті людей. На відміну від навчальної діяльності, метою якої є „засвоїти ”,
„повторити ”, „закріпити ”, „навчити ” тощо, для уроків мистецтва характерним стає
„відчути ”, „створити ”, „виразити ”, „зрозуміти,, і прийняти позицію іншого,
пережити його стан . Мистецькі твори пропонують художні образи, що
безпосередньо звернені до сенсорної сфери, емоцій та почуттів людини і спрямовані
на те, щоб „захопити ” її, примусити співчувати та співпереживати .
До творчих завдань можна віднести творчо-рефератні роботи, теми яких
ретельно добираються з урахуванням інтересів школярів. Наведу приклади таких тем:
“Антична скульптура - гімн людині ”, “Давньогрецький театр - колиска світового
театрального мистецтва ”, “Італія - батьківщина оперного мистецтва ”, “Імпресіонізм
- нове бачення світу ”, “ Едіт Піаф - королева французької пісні ”, “Франція батьківщина кінематографа ”, “Бітлз - символ молодіжної музики ХХ століття ”.
У кожній запропонованій учням творчо-рефератній роботі фундаментом
теоретичного дослідження виступає художня культура, художньо-естетична, творча
діяльність особистості.
Використання творчих завдань на уроках художньої культури сприяє
ефективному формуванню
у школярів
прагнення
до
творчого
успіху,
до
самореалізації та самовдосконалення .
Н.Лєйтєс наголошував, що „дітям притаманні незвична чутливість до образних
вражень, багатство фантазії, яке має прояв у творчих іграх ”, використання на уроках
такого прийому дає можливість розкритися учням через гру, веде до поглиблення
емоційних контактів між учасниками, а для учителя є джерелом важливої інформації.
Під
впливом
яскравих
образів
у
учасників
виникає
відчуття
глибокого
взаєморозуміння, співпричетності.
Наприклад:
1.„Сліпий та поводир ” - учні працюють у парі, отримуючи ролі (сліпого та
поводиря). Учень, який грає роль поводиря отримує картку з репродукцією картини
(або фото з архітектурною спорудою чи скульптурою тощо), він повинен так
розповісти про цю картину (архітектурну споруду, скульптуру), не називаючи назву і
автора, щоб учень, який грає роль „сліпого ” відгадав, про яку картину йде мова.
Така робота викликає зацікавленість й інтерес у учнів, дає можливість застосувати
свої знання на практиці у нетрадиційній формі.
Наприклад, при вивченні теми „Великі європейські стилі ”, отримавши картку з
репродукцією картини Рафаеля „Сікстинська Мадонна», учень так описував її: „на
картині зображено відомий усім образ жінки-матері. Вона боса, одягнена у плащ.
Вона ніби спускається з хмар, а її зустрічають папа Сікст, Свята Варвара та янголи.
Вона – захисниця людська – несе назустріч людям свого сина ”.
2.Барон Мюнхаузен (за В.Д. Шарко)
Мета: спростувати вигадку барона Мюнхаузена, яку може заздалегідь придумати
вчитель, або ж можна запропонувати учням виконати це вдома як домашнє завдання на
мистецьку тему.
3.Фантазери
Цей прийом можна розглядати як окремий випадок «барона Мюнхаузена», що
полягає в тому, що учням пропонується підготувати домашнє завдання у формі
складання невеличкого оповідання з теми, в якому навмисно припущено не менш ніж
п'ять помилок.
На уроці учень перед класом читає свій твір, а завдання слухачів — помітити
помилки. Це може відбуватися після кожного виступу в усній формі, а можна
запропонувати зробити це в письмовій формі в зошиті за кожним виступом. Учитель
збирає зошити на перевірку і ставить оцінки.
Наприклад: Стиль «Ренесанс»
виник у 19 ст. у країнах Західної Європи.
Найяскравіше цей стиль виявив себе в архітектурі. Головну роль відігравала сувора
архітектура, фортечного характеру. З’явилися гуманістичні ідеї звільнення особистості,
провісниками були Данте, Петрарка, Пабло Пікассо. Представники мистецтва: Леонардо
да Вінчі, Клод Моне, Ботічеллі, Тиціан.
4.Запитай себе сам
Учням пропонується на уроці скласти запитання за змістом домашнього завдання та
відповісти на них упродовж фіксованого часу. Учитель оцінює вміння учнів стисло і
змістовно дібрати запитання на задану тему.
5.Усе навпаки (за В.Д.Шарко)
Гра полягає в моделюванні ситуацій, що відбуваються в житті не згідно з
правилами, а всупереч їм. Розробляння таких ситуацій вимагає значних витрат часу,
тому найкраще таке завдання пропонувати для домашнього виконання.
Наприклад:
• Що відбувалося б у світі, якби діяли правила мистецького спілкування, вигадані
вами?
• Які зміни відбулися б у світі, якби існували різні мистецькі стилі одночасно?
• Як би змінилися картини відомих митців, якби вони жили у XX столітті?
6.Футбол
Використовується для вивчення і застосування мистецької термінології. Один
учень кидає м'ячик і промовляє музичний, образотворчий термін. Той, хто спіймав
м'яч, повертає його кидком, одночасно додаючи стільки слів, щоб утворилася фраза з
художньо-естетичним змістом . ( Наприклад: Полонез – Цей чудовий музичний твір
написав видатний польський композитор Фридерик Шопен)
7.Музей
Учнів об'єднують у групи і пропонують їм обрати назву зали в музеї, яку б вони
хотіли оформити. Кожна група після добору експонатів обирає екскурсовода, який
повинен представляти її. Але форма презентації має бути такою, щоб об'єкт
описувався за допомогою певних деталей. Учні повинні здогадатися, про що йшлося.
Доцільно проводити після вивчення певного розділу.
8. Складання кросворда
Цей доволі відомий і поширений прийом призначений для відпрацювання
нових понять і повторення раніше вивчених.
Можливі такі варіанти організації діяльності учнів із кросвордами:
• розгадати кросворд, заповнивши клітинки;
• сформулювати питання до слів, що даються учням у заповненому кросворді;
• заповнити кросворд, у якому виділені певні квадратики, з літер, що
зазначені в них, скласти ключове слово та розкрити зміст поняття;
• скласти кросворд, застосувавши поняття з теми, яку визначає вчитель, тощо.
Наприклад: Щоб дізнатися тему сьогоднішнього уроку, ви повинні відгадати
цей кросворд
1. Місце, де слов'яни здійснювали релігійні вірування (капище).
2. Знаменита робота Рубльова (Трійця).
3. Образ, найчастіше зображуваний на іконах (Христос).
4. Древнє сказання (міф).
5. Символ християнства (хрест).
6. Релігія слов'ян (язичество).
7. Відомий на Русі живописець, який приїхав із Візантії (Грек).
8. Люди із зображеними над головами німбами (святий).
9. Живописець монастиря (Рубльов).
10.Бог землеробства і благополуччя у слов'ян (Рід).
11."Книга для неграмотних" (ікона).
(Відповідь: Архітектура)
9.Коментатор
Проводиться після вивчення теми. Учням пропонується завдання: відтворити
зміст раніше переглянутої кінострічки, відеофільму; розкрити зміст картинки або
схеми; прокоментувати дії вчителя під час виконання завдання. Учитель може
призупинити коментар одного учня і запропонувати іншому продовжити. Використання такої ігрової ситуації сприяє розвитку пам'яті та уваги учнів.
10.Відповідь із рецензією
До дошки викликають учня, який усно відповідає на запитання. Окремим учням
класу (можна за бажанням) пропонується завдання — написати рецензію на
відповідь за такою схемою:
• ґрунтовність розкриття змісту запитання;
• повнота відповіді;
• наявність цікавих фактів;
• логічність міркувань;
• культура мовлення тощо.
Учні повинні зазначити неточності та помилки, яких припустився доповідач під
час відповіді, і по можливості виправити їх.
З метою внесення позитивних емоцій деяким учням можна запропонувати
написати рецензію з позиції психолога, лікаря «вухо-горло-ніс», інопланетянина
тощо.
Проектна діяльність Як показує досвід, величезні можливості для розвитку
інтересу до культури рідного краю має проектна робота . Діяльність учнів під час
роботи над проектом носить творчий характер . При цьому мистецький проект з
художньої культури дозволяє школярам поглибити і розширити знання, отримані на
інших уроках, сформувати загально навчальні вміння і навички, розвинути
пізнавальні, комунікативні та творчі здібності, збагатити життєвий досвід і ціннісне
ставлення до культурної спадщини рідного краю. Значення проектної роботи із
художньої культури ще більш зростає, якщо до неї залучаються учні всієї школи і
місцеві жителі.
Метод проектів передбачає самостійну роботу учнів. Рівень самостійності й
творчості враховується при оцінювання проектної діяльності, тому поряд із
загальною оцінкою колективної роботи варто оцінювати індивідуальний внесок
кожного учня. Під час формування, малих і великих груп доцільно враховувати
спеціальні здібності та естетичні інтереси учнів, їхній попередній художній досвід та
знання з різних видів мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка,
декоративно-прикладного мистецтва, музики, хореографії, театру, кіно). Учитель
виступає організатором і координатором навчально-пізнавальної діяльності учнів; за
потребою — консультує окремих учнів або групи; здійснює постійний зворотний
зв'язок; стимулює дискусію під час колективного оцінювання результатів роботи ,
підтримуючи активність, емоційність учнів.
Найбільш цікаві теми проектів :
Тема 3 .Жанрова палітра музичного мистецтва.9 клас : « Бабусині співаночки» ,
«Віддзеркалення історії України в історичному пісенному епосі», «Сучасні пісенні
перлини».
Тема 2. Музична культура. Народна музика: соціально-та родинно-побутові пісні .10
клас .
«Скульптура. Монументальна скульптура рідного краю та її художні
особливості»
Тема 2. Візуальні мистецтва. 9клас : «Живописні шедеври України ХХ
ст.»,«Народні художні промисли України», «Рослини-символи України»
Тема «Художні напрями та стилі» 9 клас: «Пам’ятки українського бароко»,
«Загадки Андріївської церкви»
Етапи здійснення проектного завдання:
• обговорення і вибір теми;
• розподіл ролей, обов'язків, проміжних завдань відповідно до компонентів та
етапів діяльності;
• організація і здійснення проекту;
• узагальнення та оформлення результатів; презентація;
• обговорення результатів у групах;
• колективне оцінювання проекту.
У групи для виконання проектів, як правило, потрапляють учні з різними
здібностями й уподобаннями, що дає змогу розподіляти соціальні ролі, різні за мірою
активності: лідерські, виконавчі, творчі тощо. Бажано дотримуватися рухливості
ролей, здійснювати їх зміну, щоб кожний з учнів відчув себе в різних позиціях. У
результаті впровадження методу проектів підвищується мотивація навчальнопізнавальної діяльності; збагачується емоційна сфера; відбувається систематизація та
інтеграція знань, посилюється їх прикладна спрямованість; виховується
толерантність під час дискусій, обговорення різних інтерпретацій, версій, трактувань,
оцінок; розвивається поліфонічність «бачення» неоднозначних мистецьких явищ;
формуються комунікативні навички, досвід діалогового спілкування, вміння
працювати в команді в умовах співробітництва і взаємодопомоги (ефект соціалізації),
глибше усвідомлюється відповідальність за результат — власний і колективний.
Ефективність начального процесу залежить не тільки від учителя, а й від самого
учня, від бажання здобувати нові знання, працювати на уроці. Учень має стати
активним учасником процесу пізнання та формувати власні знання – така вимога
часу.
Література:
1. Масол. Л. Загальна мистецька освіта:теорія і практика. - К. : Промінь, 2006. - 432.
2. Масол Л .Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітній
школі // Інформаційний збірник МОН України. - 2004. -№ 10.- С. 4 - 9.
3. Піщанська В. М. Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньоестетичного циклу. - Дніпропетровськ. - 2009.
4. Кондратова Л.Г. Художня культура. 9 клас: Методичний посібник( Текст),- Х.:
Вид. група «Основа», 2010.- 208 с.: табл.., схеми. - ( Серія «Моя методика»)
5. Робота над мистецьким проектом. // Мистецтво в школі. – 2011. - №1.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа