close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені I.І.МЕЧНИКОВА
Кафедра Історії та світової політики__________________________
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
з курсу _______Основи геопол ітики____________________________
-напряму підготовки соціально-політичні науки
-для спеціальності 6.030104 Політологія
Спеціалізації
політологія
Інстит ут у Соціальних наук, відділення політології
Кредитно-модульна система
організації навчального процесу
1.Опис навчальної дисципліни
Наймен ування
показників
Кількість
кр.
Галузь знань, напрям
підготовки,
освітньо кваліфікаційний рівень
Галузь знань
кредитів : 3
0301
Соціально-політичні
науки
Модулів: 2
Змістових модулів: 2
Індивідуальне
науководослідне
завдання
Підготовка
реферату,
розробка контурних карт у
яякості
підготовки
до
семінарів.,
Розроблення
національних
картоїдів.
Підготовка презентації щодо
еволюції розвитку імперії (за
вибором студента).
Загальна кількість годин:
108
Тижневих годин для денної
форми навчання:
Аудиторних________
Самостійної роботи
Студента___________
Напрям підготовки
6.030104 політологія
Спеціальність (професійне
спрямування):
__7.03010401__Політологія
(за сферами політичної
діяльності)__
Характеристика
навчальної дисципліни
Денна форма навчання
Дисципліна
професійнопрактичного
циклу
_________________________
________________________
Рік підготовки:
Четвертий
Семестр -
семестр
Освітній рівень базова вища
освіта
Кваліфікація бакалавр
політології
Лекції:
30 годин
Семінари:
24 години
Самостійна робота:
27 годин
ІНДЗ:
27 годин
Вид контролю: 2 модульні
контрольні,
ітогова
контрольна.
1.Опис навчальної дисципліни (заочна форма )
Наймен ування
показників
Кількість кредитів :
Галузь
знань,
напрям Характеристика
підготовки,
освітньо - навчальної
кваліфікаційний рівень
дисципліни
Заочна форма навчання
Галузь знань
Дисципліна професійноСоціально-політичні практичного циклу
_за вибором студента
2 кр.
0301
науки
Модулів: 2
Напрям підготовки
6.030104__політологія
Рік підготовки:
5-й
Спеціальність (професійне
спрямування):
__7.03010401__політологія
Семестр -
Змістових модулів: 2
Індивідуальне науководослідне завданняпідготока контрольної
роботи
семестр
Кваліфікація спеціаліст
політології
Освітній рівень базова вища
освіта
Загальна кількість годин:
72
Тижневих годин для денної
форми навчання:
Аудиторних________
Самостійної роботи
Студента___________
.
Лекції:
24 годин
Семінари:
-- години
Самостійна робота:
24 годин
ІНДЗ:
24 годин
Вид
контролю:
контрольні роботи, іспит.
1.Опис навчальної дисципліни (заочна форма )
Наймен ування
показників
Кількість кредитів :
Галузь
знань,
напрям Характеристика
підготовки,
освітньо - навчальної
кваліфікаційний рівень
дисципліни
Заочна форма навчання
Галузь знань
Дисципліна професійноСоціально-політичні практичного циклу
_за вибором студента
1,5 кр.
0301
науки
Модулів: 2
Напрям підготовки
6.030104__політологія
Рік підготовки:
5-й
Спеціальність (професійне
спрямування):
__7.03010401__політологія
Семестр – IX семестр
Змістових модулів: 2
Індивідуальне науководослідне завданняпідготока контрольної
роботи
IX семестр: 10 лекцій
8 семінарів
Кваліфікація спеціаліст
політології
Освітній рівень базова вища
освіта
Загальна кількість годин:
108
Тижневих годин для денної
форми навчання:
Аудиторних________
Самостійної роботи
Студента___________
Всього:
Лекції:
10 годин
Семінари:
8- годин
Самостійна робота:
18 годин
ІНДЗ:
18 годин
Вид
контролю:
контрольні роботи, іспит.
1.Опис навчальної дисципліни (заочна форма )
Наймен ування
показників
Кількість кредитів :
Галузь
знань,
напрям Характеристика
підготовки,
освітньо - навчальної
кваліфікаційний рівень
дисципліни
Заочна форма навчання
Галузь знань
Дисципліна професійноСоціально-політичні практичного циклу
_за вибором студента
3 кр.
0301
науки
Модулів: 2
Напрям підготовки
6.030104__політологія
Рік підготовки:
5-й
Спеціальність (професійне
спрямування):
__7.03010401__політологія
Семестр
семестри
Змістових модулів: 2
Індивідуальне науководослідне завданняпідготока контрольної
роботи
Кваліфікація спеціаліст
політології
Освітній рівень базова вища
освіта
–
IX
-
X
IX семестр: 10 лекцій
8 семінарів
X семестри: 10 лекцій
8 семінарів
Загальна кількість годин:
108
Тижневих годин для денної
форми навчання:
Аудиторних________
Самостійної роботи
Студента___________
Всього:
Лекції:
20 годин
Семінари:
16- години
Самостійна робота:
36 годин
ІНДЗ:
36 годин
Вид
контролю:
контрольні роботи, іспит.
2.Мета та завдання навчальної дисципліни
Геополітика являє собою один із найсучасніших напрямів соціально-політичної галузі
досліджень, предметом якого є історико-політичний процес розвитку стратегії і тактики
реалізації національних інтересів певною країною.
МЕТА дисципліни полягає в : ознайомленні абітурієнтів з науковою методологією
геополітичних досліджень; у реконструкції процесів формування та розвитку сучасного
геополітичного простору; у визначенні головних суб’єктів геополітичних та
геоекономічних відносин та виявленні їх стратегічних планів та тактик щодо реалізації
національних інтересів.
Основними задачами курсу є:
- реконструкція формування загальних принципів, законів, категорій геополітики;
- визначення конкретно-історичного типу міжнародних відносин епохи перерозподілу
вже засвоєних територій та практичну стратегію міжнародної політики держав в епоху
новітньої та сучасної історії;
- визначення основних наукових напрямів, підходів в осяженні процесу світового
політичного розвитку ;
- визначення теоретико-методологічних засад геополітичної науки;
- встановлення системної залежності міжнародних відносин, функціонування та
розвитку країн, регіонів від просторових, географічних умов розвитку суспільства;
- характеристика та класифікація ідеологічних доктрин, що обґрунтовують
експансіоністський чи оборонний напрям міжнародної політики національними чи
блоковими інтересами у «життєвому просторі»;
- аналіз сучасних концепцій, проектів та стратегій глобального політичного розвитку;
- аналіз історично сформованих стратегій глобальних взаємодій;
- аналіз геополітичних відносин у сучасному світі;
В ході курсу розглядається низка теоретико-методологічних та конкретно-історичних
проблем:
- методологія геополітичних досліджень;
- принцип «географічного детермінізму» у системі політичних досліджень;
- об’ективні процеси виникнення геополітики;
- історична динаміка та загальні тенденції геополітичних процесів;
- співвідношення національного інтересу та національної стратегії;
- загальні ідеї та принципи класиків геополітики;
- сучасні геополітичні теорії та школи:
- вітчизняні геополітичні напрями та школи;
- місце України в системі геополітичних відносин: теоретичний та прикладний аспекти;
- У результаті вивчення данного курсу студент повинен знати:
- історію методології геополітичних досліджень;
- категорії, «закони», принципи геополітики;
- джерельну базу розвитку геполітики як науки та практичної стратегії;
- особливості еволюції політичної карти світу, системи центр-периферійних відносин в
світовій політиці;
- особливості розвитку геополітичних епох та світосистемних геоекономічних циклів;
- особливості розвитку національних геополітичних шкіл, концепції класиків
геополітики, класичні геополітичні доктрини та історію їх обгрунтування.
- вітчизняні геополітичні концепції;
- принципи геополітичного розвитку світової політики;
У результаті вивчення данного курсу студент повинен вміти:
- здійснювати реконструкцію місця, ролі, мети країни в системі світової політики в
певний історичний проміжок часу;
- здійснювати аналіз національного стратегічного інтересу певної країни;
- застосовувати геополітичну методологію (порівняння, модлювання, картографування)
для аналізу геополітичної ситуації;
- класифікувати наявні концепції за геополітичними ідейно-доктринальними
напрямами;
- аналізувати геостратегіі та тактичні засоби геополітики держав та блоків;
- визначати характер сучасних процесів регіоноутворення та іх обумовленість
суспільно-економічними, історичними та культурними чинниками формування світовоі
політики.
- обгрунтовувати шляхи вдосконалення просторовоі (територіальноі) організаціі
суспільства, покращення її внутрішньої та зовнішньої геополітики.
Программа курсу розрахована на вивчення і засвоєння ключових тем курсу. Лекції
передбачені по найбільш важливим і складним темам. Календарно-тематичним планом
передбачаються семінарські заняття. Програмою передбачено проведення контрольних
робіт.
3. Програма навчальної дисципліни «ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИКИ»
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Теоретичні та методологічні основи курсу «Основи геополітики».
Класичні теорії та історія формування сучасної методологічної бази геополітики як
науки.
ТЕМА 1. Геополітика як наука: історія розвитку та
сучасні
тенденції
концептуалізації.
Витоки осягенння географічного фактору в історії. Його трансформація у
географічний детермінізм. Концепції географічного детермінізму як варіант, певне
відлуння стародавніх міфологічних та натурфілософських уявлень про тотожність
природи і суспільства, гармонію космосу та суспільства. Філософи та історики
Стародавньої Греції щодо обумовленості життя людей та суспільств географічним
середовищем, про важливість чинника Суші і Моря в історії держав. Середньовічні
мислителі ро вплив природних умов, особливо кліматичних, на історію та суспільнополітичне життя.
Епоха значних географічних відкритій та розвиток ідей географічного детермінізму.
Криза традиційного суспільствознавства. Позитивізм в соціології та суспільствознавстві.
Виникнення і розвиток натуралістичного напряму в суспільствознавстві: органістична
школа (Г.Спенсер, П.Ф.Лілієнфельд, О.І.Стронін, Р.Вормс); соціальний дарвінізм
У.Беджгота, Л.Гумпловича, У.Самнера. А.Смола; расово-антропологічна школа
(Ж.А.Гобіно, О.Аммон, Ж.Ляпуж, ХС.Чемберлен) Загальна характеристика географічної
школи (Г. Т.Бокль, Л.І.Мечников, С.М. Соловйов, В.О. Ключевський, Б.М. Чичерін).
Абсолютизація природного середовища в історичному процесі. Виникнення
геополітичної соціології. Військово-стратегічні концепції та доктрини як джерело
геополітики. Виокремлення геополітики як науки на початку ХХ століття.
Теоретико-методологічні дискусії ХХ –ХХ! століття щодо наукового статусу
геополітики. Сучасний стан концептуалізації геополітики як методу політичного
дослідження, як ідеології, як наукової концепції, як наукової дисципліни, як науки.
Геополітика - і концепція, і образ дії, і методологія дослідження культурного простору в
межах політико-географічного ландшафту, логіка визначенння та прогнозування
геополітичного розкладу сил. Поняття «простір», «політичний ландшафт», «кордон»
(«межа»), «центр-периферійні відносини», «імперія» та ін. та їх к геокультурна
інтерпретація.
Закони та категорії геополітики. Геополітика як наука, що вивчає у єдності
географічні, історичні, політичні та інші чинники, що впливають на стратегічний
потенціал держави.
ТЕМА 2. Історико-геополітичні епохи.
Історія людства як послідовна зміна геополітичних епох або силових домінант.
Характерні ознаки та структурні елементи геополітичних епох: баланс сил, зони та
форми впливу, кордони, форми контролю над геопростором, просторові політикостратегічні визначення національних, державних та коаліційних інтересів.
Суб’єкт та об’єкт в геополітиці. Геополітичний “картоїд”. Хорологічний метод в
геополітиці. Історія та географія експансії держав, як історія геополітичних відносин
«метрополія - колонія» після Великих географічних відкриттів. Динаміка процесу
колонізації –деколонізації в світовій історії. Чотири періоди колонізації за визначенням
П.Тейлора.
Перша неконкурентна ера колонізації. Колоніальне минуле Іспанії та Португалії.
Витоки та джерела Атлантизму.
Перша конкурентна ера колонізації. Зміна геополітичного вектору та гегемонії.
Вісімка європейських держав у боротьбі за гегемонію. Вестфальська
система
міжнародних відносин (1600-1800).
Друга неконкурентна ера колонізації. Колоніальна активність Великобританії та
Франції. Виникнення імперіалізму. Венська епоха міжнародних відносин (1800 - 1900).
Друга конкурентна ера колонізації. Перерозподіл світу між країнами сімки:
Великобританією, Францією, Бельгією, Німеччиною, Італією, Японією, США.
Версальська епоха та її геополітичне значення. Імперіалізм як вища стадія капіталізму
(Ленин В.И. Империализм. // Полн. Собр. Соч. –М., 1982. – Т.22).
Типи колоніальної залежності та типи країн-метрополій. Характер колонізації
окремими метрополіями. Деколонізація: реальна чи удавана. її загальні етапи
Потсдамська геополітична епоха. Теорія «третього світу».
Біловежська епоха міжнародних відносин. Теорія «четвертого світу»: типологія
націй за теорією «четвертого» світу.
Теорія «п’ятого світу» (orbis tertius): за геополітичною класифікацією.
Суб’єкти геополітичних відносин: від етносів до суперетнічних систем; від
національних об’єднань до транснаціональних утворень.
ТЕМА 3. Світовий політичний розвиток на початку ХХI ст.: загальний
геополітичний аналіз.
Теорії щодо закономірностей світового політичного розвитку. Реалістичні та
ідеалістичні традиції в геополітиці. Взаємовідносини між геополітикою та ідеологією
у позитивістському аспекті.
Політична модернізація: теоретико-методологічний аспект. Моделі та новітні
форми геополітичних перерозподілів. Глобалізація геополітики
Основи хронополітики. Виникнення та еволюція теорії великих геоекономічних
та світосистемних циклів. Поняття «світосистема» та «світоекономіка».Теорії
світових систем та принципи світосистемного підходу (Ф.Бродель, Б.Ерасов, К.Гілб,
І.Валерстайн).
Сучасні форми «центр-періферійних» відносин та їх теоретичне обгрунтування.
Сучасні теоретичні проблеми світових геополітичних циклів–циклів гегемонії (Дж.
Модельський, В.Томпсон, П.Тейлор, Н.Д.Кондратьєв, Дж.Голдстайн, І.Валлерстайн,
В.Л Цимбурський). Цикли гегемоній П.Тейлора те теорія “геополітичної динаміки в
зміні світових порядків”. “Великі цикли кон’юктури“ М.Кондратьєва.
ТЕМА 4. Загальні ідеї, категоріальний аппарат та принципи класиків геополітики.
4.1. Народження геополітики як науки та окремої наукової дисципліни у
Німеччині.. Німецький промисловий капітал у пошуках виходу на нові колоніальні
ринки. Стратегії укріплення позицій на Ближньому Сході, в Азії та в Африці. Ідеї
вісі «Берлін –Константинопіль-Багдад» як тактики прорубання вікна до Індії. Теорії
«життєвого простору» та політизація географічного детермінізму. Принцип
непорушності кордонів у тлумаченні класиків німецької геополітики. Закони
територіально-політичної експансії. Концепції «Серединної», «Проміжної», «ПанЄвропи». Панрегіоналізм та картоїди німецьких політиків. Ідеї вісі «Берлін-МоскваТокіо» та її трансформації у вісь «Берлін – Рим-Токіо». Геополітика на службі
імперіалістичних інтересів та фашистського режиму.
Фрідріх Ратцель (1844-1904) – як партріах геополітики. Німецька «органістична
школа». Держава як живий організм. Закони державної експансії. Засади
геополітичної концепції «континентальної» і «світової держави».
Рудольф Челлен (1864-1947) – автор неологізму «геополітика», послідовник
Ратцеля. Вивершення ідеї «континентальної держави». Концепція «Серединної
Європи» та її інтегративної політико-економічної вісі.
Особливості “пангерманізму” як ідеї етнічної та національної єдності. А.Ласеон,
К.Лампрехт, Л. фон Ранке, Фридрих Науманн та втілення ідеї єдності “географічної
долі” в концепціях «Серединної Європи» (Mitteleurope)
Карл Хаусхофер (1869- 1946) – німецький дипломат, військовий, геополітик.
Співпраця із фашистськими структурами та дисркедитація геополітики. Прихильник
національної ідеї: майбутнє Великої Німеччини в об’єктивному геополітичному
протистоянні з Заходом, англосаксонськім світом. Теорія “континентального блоку”
та обгрунтування орієнтації на Схід, як самоідентифікації Німеччини. Ідеї “Нового
Евразійського Порядку”. Концепції Панрегіоналізму.
Карл Шміт (1888-1985) - німецький юрист, політолог, історик. Фундаментальна
Ідея “прав народів” як альтернатива ліберальної теорії прав людини”. Зв’язок
політичної культури з просторовим чинником. Концепція “номосу” та концепція
історичного протистояння Суші та Моря. “Бегемот” та “Левіафан”; “Корабель” та
“Дім”. Геополітична теорія “Великого Простору”. Визначення зв’язку трьох
концепцій – “тотальний ворог”, “тотальна війна”, “тотальна держава”. Ідея
“партизану”.
Вальтер Шубарт (1897 –194?) – німецький філософ із проруськими поглядами про
унікальну всесвітню місію руської цивілізації. Ритми світової історії та вчення про
“еони”. Системні відносини між Заходом та Сходом: протистояння як політична
проблема, що детермінована протистоянням культур. Руська національна ідея.
Німецька національна ідея. Французська національна ідея. Сутність та смисл історії.
4.2. Загальна стратегія, форми та напрями англо-американської експансії.
Народження атлантизму як принципу геополітики. Колоніальна політика
Великобританії та імперіалістична політика США в “ідео-матриці” атлантизму. Головні
театри дій та типи залежних територій обох імперій: еволюція форм та завдань
експансії. Боротьба за “глобальні” цінності як тактика геокультурного та
геоекономічного втручання.
Х. Макіндер (1861 - 1947) – англійський вчений та політик. Оригінальна
інтерпретація політичної історії світу: політична вісь історії, внутрішний полумісяць,
Світовий Острів. Ключева позиція Росії. Засновник теорії англосаксонської
геополітики. Ідеї Макіндера як джерело геополітичної русофобії Заходу у ХХ
столітті. Ототожнення його геополітичних термінів із сучасними ідеологічими
поняттями: географічна вісь історії – недемократичний авторитаризм; зовнішній
полумісяць – ліберальна демократія; внутрішній полумісяць – проміжна модель.
А Мехен (1840- 1914) – теоретик морської стратегії США, «батько» сучасного
атлантизму. Головний важель політики – торгівля. «Морська Сила» - найліпший тип
цивілізації. «Морська Судьба» США. Задачи США – реалізація «доктрини Монро» та
широка «широтна» експансія у Євразії зі Сходу. Засіб – стратегія «Анаконди».
Ніколас Спікмен (1893 - 1943) – послідовник та інтерпретатор теорії Мехена,
ідеолог НАТО. Геополітика – важель конкретної міжнародної політики, аналітичний
метод та система формул. Корекція Макіндера. Критерії геополітичної могутності
держави. Термін «Серединний океан». Розвиток «тактики Анаконди».
4.3. Франція і геополітика з кінця століття до 60-х років XX століття. Геополітика
у Франції з кінця 70-х років. Проблема французської буржуазії: співвідношення
ідеології прав людини (з кінця XIX ст. – з періоду буржуазної революції) та
геополітики (захисту прав національного капіталу та “всеохоплюючої” держави).
Відсутність теорії обгрунутвання силового втручання та силового утримання
колоній. Особливості колоніальної політики Франції. Форми експансії. Підгрунтя
сучасної проблеми розмивання національної ідентичності. Заснування “внутрішньої
геополітики”, як геополітики “центр-периферійних відносин” в межах національного
простору; “електоральної геополітики”, як геополітики, предметом якої є визначення
єдиного позитивного образу національного простору шляхом формування якісної
“циркуляції іконографії”. Франція та ідеї “Єдиної Європи”, “Європи від Атлантики
до Уралу”, “континентальної” Європи, “мондіалізму” та розмивання національної
суб’єктності.
Відаль де ля Блаш (1845- 1918) – засновник французської геополітичної школи.
Людина як впливовий чинник географічної ідентифікації держави. Геополітична
концепція «поссібілізму» - корекція німецього географічного детермінізму.
Німеччина – погроза світу та Франція за Морську Силу. Французська геополітика в
працях таких вчених як Є.Реклю, А.Деманжон, Ж.Ансель, Ж. Готман, І.Лакост,
Ж.Жорес, М.Коренман, П.Галлуа, Л.Галлуа, М.Фуше,Ф.Байе, М-Ф.Гаро, Р.Стойкерс,
П.Шакорнак, Ж.-П.Шевенман,Ж.Парвулеско, Ж.Аттали та ін.
4.4. Засновники та прибічники панславізму – П.Шафарик, Й.Добровский, И.Вазов,
С. Томашик, Я. Коллар, Л. Гай, И. Кукулевич-Сакцинский, В. Караджич, П. Негош,
Г. Андрузський, М. Костомаров, М.Данилевского, М. Страхова, О.Кошелева.
Напрями панславізму та стратегії реалізації. Критики панславізму та виникнення
євразійства.
4.5.Особливості російської геополітичної традиції. Форми та напрями російської
експансії. Від царської Русі та імперської Росії. Народження славяно-тюрської
єдності та її науково-теоретичне обгрунтування. Категорії та загальні тези
євразійства.
Микола Сергійович Трубецький (1890 - 1938) – автор та теоретик
фундаментальних тез “євразійства”. Ідеї радикального протистояння та дуалізму
цивілізацій; історія – конкуренція двох альтернативних проектів; агресивність
романо-німецької цивілізації; єдність людства
шляхом відмежування від
тоталітарної моделі заходу та об’єднання у “квітучу складність”. Євразійська
парадигма Русі. ЇЇ тюрсько-монгольський імпульс. Ідеократія як позитивна формамодель тоталітаризму.
Петро Миколайович Савицький (1895 - 1968) - перший руський геополітик. Шлях
до Євразійства. Концепція євразійської особливості (Євразія – синтез світової
культури що є наслідком взаємодії арійсько-славянської культури, тюрського
субстрату, православної традиції). Концепці “Турану” та “Місцерозвитку”. Принцип
“ідеократії” як антитеза прагматико-комерційному підходу.
Микола Миколайович Алєксеєв (1879-1964) – головний теоретик євразіійської
моделі держави, засновник “євразійського права”. Схід – позитивний полюс, Світ
Традиції, Людство. “Обязательна держава” (євразійська) проти “правової держави
(західної)”.Концепція “правової держави”, поняття “право”, як такі що є локалізовані
Європейським простором. Альтернативна державна модель – “тяглова держава”, що
збудована на принципах домінації обов’язків людей та держави. Органічна та
ліберальна демократія.
Лев Миколайович Гумільов (1912-1992) – останній євразієц. Теорія етногенезу та
пасіонарності. Розвиток субетносів та етнічних систем до суперетнічних утворень як
імперських цілісностей. Етногенез Євразії та цикли славяно-тюрського симбіозу.
Компліментарні та антикомпліментарні відносини. Форми природнообумовлених
політичних союзів.
Філософія руського імперіалізму в працях засновників націонал-більшовизма.
М.В. Устрялов та еволюція націонал-більшовизму. Більшовизм та його сприйняття
національ-більшовизмом та євразійством.
4.6. Класичні східно-азіатські геополітичні ідеї та джерела паназіазізму.
Особливості Кіотської геополітичної школи традиціоналістів. Японські
прихильники геополітики німецької школи. Японська геополтика 40-х рр. ХХ ст.:
паназіазізм і японське євразійство Коноє Фумімаро та Енаї Міцумаси. Паназіазістська
геополітична доктрина Великої Східно-Азіатської сфери співрозвитку. Японський
націонал-соціалізм Іккі Кіта та його план реконструкції Японії. Експансіоністські ідеї
генералів Танака Гіїті, Тодзё Хідехі.
4.7. Концепції пан-тюркізму, пан-арабізму, пан-ісламізму: стратегічні наміри та
форми реалізації. Загальні принципи пан-ісламізму, що виник у другій половині Х!Х
ст. Концепція Сейєда Джамаль ад-Діна Афгані (1839-1897) щодо релігійнополітичного союзу мусульманських народів. Іслам як політична концепція. Загальна
космологія, релігійно-політичні течії (суніти,шіїти, харіджити та ін.), приналежність
до мазхабу (догматико-правової школи) та тарікату (спільнота, що сумісно виконує
ритуал). Ісламська концепція світопорядку. Пан-ісламізм та концепція
«мусульманського націоналізму» Мухаммеда Ікбали. Народження пан-тюркізму
М.Кемаля (1881-1936), як протиставлення панісламізму. Виникнення «регіонального
націоналізму» та концепція «пан-арабізму», як протиставлення пан-ісламізму та
націоналізму.
ТЕМА 5. Геополітика Холодної війни.
Визначення та витоки загальних напрямів американської геополітичної діяльності.
Ніколас Спікмен: корекція теорії Макіндера. Модель “хартленд -рімленд” з позиції
національної безпеки та інтересів США. Концепція глобальної системи безпеки США :
“Інтегрований контроль над територією”, матерікова кайма“.
Розвиток геополітичної стратегії США
в період Холодної війни. Витоки
«американської політики стримування СРСР» та концепція Джорджа Кеннана –
американскього дипломата, як біблія «політики стримування СРСР». «Теорія доміно» – як
геополітична модель стримування (У.Ростоу. М.Тейлора, Р.Макнамаро). Теорія
фінляндизації Р.Льовенталя у 1966 р. Концепція «динамічного стримування» Коліна Грея.
Теорія «Третього світу» як альтернатива «Півночи» та її витоки на Бандунгскій
конференції 1955 р.. Теорія Р.Уолтерса щодо розподілу світу на «Північ» та «Південь»
всупереч концепції «Схід- Захід». «Атомна дипломатія» США та «нова стратегія» СРСР
(доктрина Соколовського). Ідеї «контрфактуальної історії» Гара Алперовіца. «Теорія
бікульткури» Д.Майнінга та розвиток культурологічного аспекту геополітики
Технології руйнування СРСР. Гарвардський та Х’юстонський проекти. (І.Боумен,
Р.Страус- Хюпе, О. Латимор). «Новий світ» в теорії Ісайї Боумена.
Ядерна зброя та геополітичні наміри. Г.Кісіннджер та його доктрина «linkage» - вінець
стратегії “анаконди”, вивершення контролю над Євразією. К.Грей та місцерозташування
ядерних об’єктів.
ТЕМА 6. Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.
6.1. Сучасний атлантизм. Боротьба за “глобальні цінності”. Аерократія та ефірократія –
розвиток “номосу” Моря. Поліцентричність та ієрархічність глобального устрою світу в
сучасних геополітичних теоріях (С. Коен, А.Страус, Й.Галтунг). Багаторівнева ієрархічна
модель Саул Коена. Геополітична ентропія регіонів: втілення та якісні визначення.
Типологія перехідних держав та поясів. Інтерстратегічні сфери, Інтергеополітичні
регіональні ворота. Інтрагеополітичні регіони. Визначення “країн-районів” та “опірних
регіональних воріт”. Функції “перспективних” воріт. Додаткова класифікація С.Коена –
“ядра” та “дисконтінуальні пояса”. Дві моделі геополітичних систем та дві версії
новітнього атлантизму: 1) “песимістичний ”неоконсервативний атлантизм в теорії
“зіткнення цивілізацій” Семюела Хантінгтона; 2) неоліберальний оптимістичний план
Єдиного світу в теорії “Кінця історії” Френсіса Фукуями.
Концепції уніполярного світу – “глобального уніполя, що має трьох центровий
просторовий склад” Айра Страуса (Директора “Асоціації за обєднання демократій” –
атлантико-уніполяристської організації.) Гіпотези Йогана Галтунга “щодо семі паралелей
однополярного світового простору”. Визначення центрів глобальної та регіональної
гегемонії.
6.2. “Нові праві” : витоки та сучасні теоретичні напрями. “Старі праві” та особливості
геополітичних проектів “нових правих”. Жан Тіріар (1922-1992) та Принцип “автаркії
великих просторів”. Проект “Євро-Радянсської Імперії від Владівостока до Дубліна” проект “юної Європи” .
Ален Бенуа - від “держави-нації” до “Великого Простору” і далі до “Федеральної
Імперії”. Принцип “Єдиного минулого” народів Європи та їх обумовленість “Єдиним
Майбутнім”. “Єдина Європа сотні стягів”. “Континентальна судьба Європи”.
Антиатлантизм та антимондіалізм.
Йордіс фон Лохаузен щодо просторового втілення цивілізаційного протистояння.
Жан Парвулеско та його геополітична бєллетристіка. Євразійська Імперія Кінця.
Роберт Стойкерс та ідея нівеляції ворожості атлантизму через союз Європи з країнами
Третього світу. Індійський океан як “серединний океан”.
Геополітичний центр континентальної орієнтації Італії. Геополітичні дослідження
К.Террачано та інш.
Група “Геродота” (Ів Лакост, Мішель Фуше, Клод Раффестен, Поль Ражо, Пьер
Жорж)
Ів .Лакост як автор теорії “внутрішньої геополітики”, автор категорій“геополітичні структури як тектонічні плити” та “геополітичного уявлення”.
6.3. Неоєвразійство: загальні принципи та течії. Русько-націоналістичні геополітичні
ідеї (І.Кузьменко, А.В. Бедрицький) та їх відмежування від націонал –більшовистських
ідей (, М. Утрялов та його ідеї у творчості А.Дугіна (“п’ять уроків для Росії”) та Е.
Лімонова. Джерела: “Русский геополитически сборник”, “Пути Евразии. Русская
интеллигенция и судьба России”
ТЕМА 7. Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі.
Мондіалізм: класичне визначення та принципи діяльності. Витоки ідеї повної
планетарної інтеграції. Переміщення центру мондіалізму до США.
Теорії конвергенції. «Кінець історії»
Ф.Фукуями. «Геоекономіка» Ж.Атталі.
Посткатастрофічний мондіалізм К.Санторо.
Мондіалістські структури. Римський клуб: історія оргшанізації та
мета
функціонування. Ауреліо Печчеї (засновник Римскього Клубу) як голова Економічної
ради Атлантичного Інституту. Більдерберзький клуб. Тристороння комісія та Рада
міжнародних відносин. Комітет 300. Міжнародні фінансові центри. Національні
спецслужби та міжнародні латентні структури.
Екуменізм – вселенський сучасний рух різних, переважно протестанських церков,
що ставить за мету всесвітнє об’єднання церков. Релігійне бачення світового
політичного розвитку.
Взаємозв’язок геополітичних циклів
з економічними.
Моделі майбутньої
геоекономіки. Глобальні дії транснаціональних корпорацій.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Сучасний геополітичний простір та його центр-периферійні відносини.
Національна безпека і національні інтереси в системі геополітичних відносин.
ТЕМА 8. Прикладна геополітика.
Геополітика – інструмент конкретної ситуації. Критики геополітичного дуалізму.
Світовий ринок праці та стратегії соціальної політики в реалізації національних
інтересів. Моделі майбутньої геоекономіки та глобалізація. Національні програми
конвергенції та регіоналізація глобальної економіки. Сінергетика геоекономічного
простору. Демографічні та трудові ресурси в геополітичних стратегіях.
Військово-стратегічний потенціал та геополітика: гіпотетичний зв’язок.
Електоральна «геополітика» А.Зігфріда (1875- 1959). Світова система і система
кордонів. Фактичні кордони та кордони ідентичностей. Функції держави та сучасні
підходи до аналізу співвідношення держави та нації: примордіалістський
(прогресивістські) – держава як місце реалізації одого з головних прав людини – права
етнічної групи на самовизначення; геополітичний (за Гідденсом) – держава як
“контейнер” влади, що прагне лояльності громадян.
Геополітика та інформаційна сфера. Національні проблеми інформаційної безпеки в
умовах
інформаційної та комунікаційної глобалізації. Тенденції розмивання
національної ідентичності та зміни предметної області геополітики.
“Кочове
суспільство номадів” та транснаціональні корпорації.
Тероризм і геополітика: гіпотетичний зв’язок. Форми та прояви тероризму. Класовий,
ідеологічний екстремізм у Європі: демографічні кореляції.
Тероризм та національно-визвольна війна: сучасне тлумачення при визначенні
суб’єктів геополітичного простору. Ісламізм (релігійно обгрунтований тероризм) як
стратегія «непрямої дії» проти світських режимів арабських держав і проти «Заходу» як
кредитора цих режимів. Маргінальний екстремізм та міжнародний тероризм як прояви
постмодерністського розвитку арабських суспільств, направленого проти держави як
інституту, що не виконує соціальні функції, як реакція на провал стратегії національновизвольного руху мусульманских держав після оголошення суверенітету, на провал
спроб гідного включення в світову систему.
ТЕМА 9. США в системі сучасних геополітичних відносин.
Геополітичне становище США: концептуальні розробки та реальність.
Етапи формування сучасної геополітичної стратегії США. Історичні витоки та
передумови концептуалізації панамериканізму. «Панамериканізм» (Pax Americana) та
його концептуальні засади. Концепції, доктрини, стратегії новітнього американського
імперіалізму.
Два підходи (республіканці, демократи) та чотири версії щодо геостратегії США.
Бінарні пари: ізоляционізм – опора на власні сили; глобальне втручання –опора на власні
сили; вибіркове втручання - опора на союзні режими; глобальне втручання - опора на
союзні режими. Концепції Б.Доуєла, П. Тарноф, Ч. Купчан, К.Холмса, Д.Куєйла, У.
Кристофеар, Є. Лейка, Л.Аспина, С.Тєлботта та ін. Американські стратегічні інтереси в
Центральній Азії, на Кавказі, в Індії. Японія в американській геополітиці.
Сучасна стратегія національної безпеки США.Військово-стратегічні підходи США.
Новітні військові стратегії. Ядерна революція Буша. Перспективи НАТО.
Контрглобалізм, контрвестернізація та антіамериканізм.
ТЕМА 10. Геополітичні стратегії регіонів сучасної Європи.
Геополітична національна стратегія країн Західної Європи: специфіка розвитку
наприкінці ХХ століття; зовнішньоекономічна та геополітична стратегія Франції;
зовнішньоекономічна стратегія та місце на геополітичній авансцені Німеччини;
геополітичні виміри концепції національної безпеки Великобританії.
Боротьба Тоні Блера та уряду Великобританії за “глобальні цінності” та
зволікання на глобальне втручання США: стратегічне блокування за атлантичною
традицією.
Країни Центральної та Східної Європи: національні орієнтири та геополітичні
стратегії. Геополітичні оцінки європейської інтеграції. Зіткнення двох процесів:
розмивання національних кордонів як розмивання національної ідентичності в
“природних” умовах глобалізації та поширення єврорегіонів та автономних утворень як
“розривання Європи на клаптевий простір”. Природня тенденція чи “план ігри”?
Концепція Ж.Парвулеско щодо тактики “наступальної контрінтервенції” Європи
у Латинську Америку у противіс американському проникненню у Африку. Концепції
вісі: Париж –Берлін- Москва –Нью-Делі –Токіо як план реалізації мета-історичної
ініціативи Франції щодо великоконтинентальної інтеграції у противіс США та його
знаряддя-“ісламізма”. Великий імперський тріумф континентального союзу Франції,
Німеччини, Росії проти союзу Китая та США.
Держави Балтії в системі геополітичних
відносин. Сучасні ідеї
“євроатлантичного причорномор» як
інтерпретація класичної польскої доктрини
“міжмор’я” (автор- Лешек Мочульський).
Балканська криза: геополітичний вимір. Стратегія Н.Саркозі щод створення
“Середземноморської єдності” (країн: Турція-Франція-Іспанія-Португалія- Греція)
Перспективи континентальних чи морських союзів.
ТЕМА 11. Стратегічні моделі геополітичного розвитку Азії.
Розвиток та геополітичні пріоритети азіатських країн «континентальної вісі».
Арабський Схід: проблеми національної та регіональної безпеки та геополітичне
самовизначення. Ісламський фундаменталізм та «Ісламістский Інтернаціонал».
Ісламський тероризм: види, прояви та геополітичні наміри.
Країни «Рімленду» та система зовнішньоекономічної взаємодії. Пріоритети
національної безпеки Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
ТЕМА 12. Африка в системі геополітичних стратегій глобального розвитку.
Географічні та природні умови, ресурсний потенціал Африканського континенту.
Територіальні конфлікти та етнокультурні протиріччя. Колоніальне минуле та сучасна
система зовнішньоекономічної взаємодії.
Програми реконструкції та розвитку Африки. Проект відновлення системи мандатів
(кенійського історика Алі А. Мазруї (ЮНЕСКО) як форми «безкорисливого
неоколоніалізму».
Проекти створення Ради представників африканських держав, якою буде назначатись
губернатор до країн, де відбуваються політичні кризи. Від планів панафриканізму до
Союзу Африканських країн.
Європейські програми нової економічної програми для Африки (НЕПАД). Тенденції
поширення зони африканського франка (франка КФА) – загальної грошової одиниці 14
країн Західної та Центральної Азії. Діяльність франкомовного «клубу Франкофонія».
ТЕМА 13. Україна в геополітичному просторі: теоретичний та прикладний
аспекти.
Українська політична думка про формування геополітичного коду України: класична
школа та сучасні концепції. Зовнішня політика України: інтереси і пріоритети.
Україна в геополітичних концепціях євразійства. Концепція «рубежної
комунікативності». Плани стратегічного партнерства та їх реалізація.
Геополітична теорія «Заходу» (західних сусідів – Польші, Румунії, Угорщини та ін.)
щодо місця України в геополітичному розкладі сил. Державна програма співробітництва
України з НАТО. Геополітичний вимір відносин Україна –НАТО.
Суспільно-економічні умови формування геополітичного коду зовнішньої політики
України.
ТЕМА 14. Геополітична ситуація в Євразії.
Пострадянська територія в сучасному геополітичному просторі: проблеми
самоідентифікації (Розколотий Хартленд). Геостратегія між Заходом та Сходом.
Концепції національної безпеки та геополітичне розташування країн Середньої Азії;
країн Закавказ'я; країн Балтії; Росії, Білорусії, Молдови.
Воєнно-технічна співпраця та промисловий шпіонаж.
Економічні аспекти геополітичної стратегії держав пострадянського простору.
Єдиний Економічний простір: економічна тактика і геополітична стратегія.
Терроризм. Ісламізм. Зростання спірних територій.
Зміни геополітичних орієнтирів.
4.Структура навчальної дисципліни «ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИКИ» (стац/політологи)
Назви змістовних модулів і тем
Тема
Назва
Кількість годин
Усього
годин
Лекц
ії
(годи
н)
Семін
арські
та
практ
ич-ні
занятт
я
Самості
йна
робота
Індивіду
альна
робота
Модуль 1
Змістовний модуль 1: Теоретичні та методологічні основи курсу «Основи геополітики».
Класичні теорії та історія формування сучасної методологічної бази геополітики як науки.
Т.1
Геополітика як наука: історія розвитку та
2
2
1
5
сучасні тенденції концептуалізації.
Т.2
Історико-геополітичні епохи.
4
2
2
2
10
Т.3
Світовий політичний розвиток на початку ХХI
2
2
1
5
ст.: загальний геополітичний аналіз.
Т.4
Класична геополітика. Геополітичні школи та
10
10
2
2
24
національні геополітичні доктрини.
Т.5
Геополітика Холодної війни.
2
2
2
1
7
Т.6
Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.
2
2
2
2
8
Т.7
Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі.
1
1
2
2
6
Разом за змістовним модулем 1
65
23
17
14
11
Змістовний модуль II: Сучасний геополітичний простір та його центр-периферійні
відносини. Національна безпека і національні інтереси в системі геополітичних відносин.
Т.8
Прикладна геополітика.
1
1
1
3
Т.9
Америка в системі сучасних геополітичних
2
1
2
5
відносин.
Т.10 Геополітичні стратегії регіонів сучасної
1
1
2
4
Європи.
Т.11
Стратегічні моделі геополітичного розвитку
1
1
2
4
Азії
1
Т.12 Африка в системі геополітичних стратегій
1
2
4
глобального розвитку.
Т.13 Україна
в
геополітичному
просторі:
2
1
2
1
6
теоретичний та прикладний аспекти.
Т.14 Геополітична ситуація в Євразії.
1
2
3
Разом за змістовним модулем 2
29
7
7
13
2
Усього годин
94
30
24
27
13
Модуль II
ІНДЗ:
- реферат,
- розроблення національних картоїдів,
14
14
-підготовка презентації щодо еволюції розвитку імперії
(за вибором студента)
27
27
Усього 108
30
24
54
4
4. Структура навчальної дисципліни «ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИКИ»
(заочне/політологи)
Кількість годин
Назви змістовних модулів і тем
Тема
Усього
годин
Назва
Лекц
ії
(годи
н)
Семін
арські
та
практ
ич-ні
занятт
я
Індивіду
альна
робота
Самості
йна
робота
Модуль 1
Змістовний модуль 1: Теоретичні та методологічні основи курсу «Основи геополітики».
Класичні теорії та історія формування сучасної методологічної бази геополітики як науки.
Т.1
Геополітика як наука: історія розвитку та
2
4
2
8
сучасні тенденції концептуалізації.
Т.2
Історико-геополітичні епохи.
Т.3
Світовий політичний розвиток на початку ХХI
ст.: загальний геополітичний аналіз.
Т.4
Класична геополітика. Геополітичні школи та
2
2
4
2
10
національні геополітичні доктрини.
Т.5
Геополітика Холодної війни.
Т.6
Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.
2
2
2
2
8
Т.7
Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі.
Разом за змістовним модулем 1
26
6
4
10
6
Т.8
Т.9
Т.10
Т.11
Т.12
Т.13
Т.14
Прикладна геополітика.
Америка в системі сучасних геополітичних
відносин
Геополітичні стратегії регіонів сучасної
Європи.
Стратегічні моделі геополітичного розвитку Азії
Африка в системі геополітичних стратегій
глобального розвитку.
Україна
в
геополітичному
просторі:
теоретичний та прикладний аспекти.
Геополітична в Євразії.
Разом за змістовним модулем 2
Усього годин
4
7
2
1
1
2
2
1
2
7
2
1
2
2
4
-
1
2
1
22
48
4
10
4
8
8
18
6
12
Модуль II
ІНДЗ:
- підготовка контрольної роботи (реферату),
-розробка картоїду однієї з шкіл геополітики
Усього -
6
6
10
54
8
18
18
18
36
5.ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИКИ
(стаціонар політологія)
№ з/п
теми
Тема1
Тема2
Тема3
Тема4
Тема5
Тема6
Тема7
Тема8
Тема9
Тема10
Тема11
Тема12
Тема13
Тема14
Назва теми
Семінар №1. Геополітика як наука: історія розвитку та
сучасні тенденції концептуалізації
Семінар №2. Історико-геополітичні епохи.
Світовий політичний розвиток на початку ХХI ст.: загальний
геополітичний аналіз (Індивідуальна та самостійна робота)
Класична геополітика. Геополітичні школи та національні
геополітичні доктрини.
Семінар №3. Класична німецька геополітика
Семінар №4 Класичні східно-азіатські геополітичні ідеї та
джерела паназіазізму
Семінар №5. Загальні ідеї та принципи класичної
французської школи геополітики
Семінар №6 Геополітичні витоки та ідеї євразійства
Семінар №7 Класична англо-американська геополітика
Семінар №8 Геополітика Холодної війни.
Семінар №9 Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.
Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі
Семінар № 10 Прикладна геополітика
Семінар № 11 Америка в системі сучасних геополітичних
відносин.
Семінар № 12.Геополітичні стратегії регіонів сучасної
Європи.
Семінар № 13. Стратегічні моделі геополітичного розвитку
Азії
Семінар № 14. Африка в системі геополітичних стратегій
глобального розвитку.
Семінар № 15. Україна в геополітичному просторі:
теоретичний та прикладний аспекти
Семінар № 16. Геополітична ситуація в Євразії.
Усього годин
Кількість годин
2
2
2
2
2
2
2
4
2
2
2
24
5.ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИКИ
(стаціонар політологія)
№ з/п
теми
Тема1
Тема2
Тема3
Тема4
Тема5
Тема6
Тема7
Тема8
Тема9
Тема10
Тема11
Тема12
Тема13
Тема14
Назва теми
Семінар №1. Геополітика як наука: історія розвитку та
сучасні тенденції концептуалізації
Семінар №2. Історико-геополітичні епохи.
Світовий політичний розвиток на початку ХХI ст.: загальний
геополітичний аналіз (Індивідуальна та самостійна робота)
Класична геополітика. Геополітичні школи та національні
геополітичні доктрини.
Семінар №3. Класична німецька геополітика
Семінар №4 Класичні східно-азіатські геополітичні ідеї та
джерела паназіазізму
Семінар №5. Загальні ідеї та принципи класичної
французської школи геополітики
Семінар №6 Геополітичні витоки та ідеї євразійства
Семінар №7 Класична англо-американська геополітика
Семінар №8 Геополітика Холодної війни.
Семінар №9 Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.
Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі
Семінар № 10 Прикладна геополітика
Семінар № 11 Америка в системі сучасних геополітичних
відносин.
Семінар № 12.Геополітичні стратегії регіонів сучасної
Європи.
Семінар № 13. Стратегічні моделі геополітичного розвитку
Азії
Семінар № 14. Африка в системі геополітичних стратегій
глобального розвитку.
Семінар № 15. Україна в геополітичному просторі:
теоретичний та прикладний аспекти
Семінар № 16. Геополітична ситуація на пострадянському
просторі та стратегії для Євразії.
Усього годин
Кількість годин
2
2
2
2
8
5.ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИКИ
(стаціонар політологія)
№ з/п
теми
Тема1
Тема2
Тема3
Тема4
Тема5
Тема6
Тема7
Тема8
Тема9
Тема10
Тема11
Тема12
Тема13
Тема14
Назва теми
Семінар №1. Геополітика як наука: історія розвитку та
сучасні тенденції концептуалізації
Семінар №2. Історико-геополітичні епохи.
Світовий політичний розвиток на початку ХХI ст.: загальний
геополітичний аналіз (Індивідуальна та самостійна робота)
Класична геополітика. Геополітичні школи та національні
геополітичні доктрини.
Семінар №3. Класична німецька геополітика
Семінар №4 Класичні східно-азіатські геополітичні ідеї та
джерела паназіазізму
Семінар №5. Загальні ідеї та принципи класичної
французської школи геополітики
Семінар №6 Геополітичні витоки та ідеї євразійства
Семінар №7 Класична англо-американська геополітика
Семінар №8 Геополітика Холодної війни.
Семінар №9 Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.
Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі
Семінар № 10 Прикладна геополітика
Семінар № 11 Америка в системі сучасних геополітичних
відносин.
Семінар № 12.Геополітичні стратегії регіонів сучасної
Європи.
Семінар № 13. Стратегічні моделі геополітичного розвитку
Азії
Семінар № 14. Африка в системі геополітичних стратегій
глобального розвитку.
Семінар № 15. Україна в геополітичному просторі:
теоретичний та прикладний аспекти
Семінар № 16. Геополітична ситуація на пострадянському
просторі та стратегії для Євразії.
Усього годин
Кількість годин
2
2
2
2
2
2
2
2
1
1
1
1
1
1
1
1
16
Тема № 1. Семінар 1. Геополітика як наука:
історія розвитку та сучасні тенденції концептуалізації
1. Об’єкт та предмет геополітики.
2. Закони, категорії та методи геополітичної науки.
3. Принцип географічного детермінізму в соціальній думці.
4. Методологія науки геополітики
Реферати
1. Визначенння геополітики: ідеологія чи наука.
2. Територіальний імператив та еволюція геополітичних ідей.
3. Географічна школа в соціології (Г.Т.Бокль, Л.І.Мечников, С.М. Соловйов, В.О.
Ключевський)
4. Поняття «простір», «кордон» («межа»), «центр-периферійні відносини», та їх к
геокультурна інтерпретація.
Література
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
Дністрянський М.С. Основи геополітики [Навчальний посібник]. – Львів.: Львівьский Унвіерситет, 2011.
– 436 с.
Геополітика [Текст] : підручник для вузів / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. О. Храмов ; Міжрегіональна
Академія управління персоналом, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. К. :
МАУП, 2004. 296 с.
Колосов В.А. Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. — М.:
Аспект Пресс, 2001,— 479 с. – Режим доступу: file:///D:/Documents/Downloads.pdf
Шевчук Л.Т. Сакральна географія – Львів, 1999.
Завгородний Ю.Ю. Сакральная география и феномен паломничества: тайное или явное. – Режим доступу:
http://tureligious.com.ua/wpcontent/uploads/2013/09/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F.pdf
Дергачев В. А. Цивилизационная геополитика (Большие многомерные пространства). — Одесса:
ИПРЭЭИ НАНУ, 2003.
Дергачев В. А. Глобальная геоэкономика. — Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003
Блій Г.Де, Муллер П. Географія: світи, регіони, концепти / Пер.с англ.., Передмова О. Шаблія – К., 2004
Дергачев В.А., Кухарская Н.А., Тараканов Н.Л. Геоэкономические основы национальной безопасности. —
Одесса, ИПРЭЭИ НАНУ, 2005.
Дергачев В.А. Геополитическая энциклопедия, 2010.— Интернет- портал «Институт геополитики
профессора Дергачева» www.dergachev.ru.
Афанасьєв О.Е. Політико-геогреафічний простір сучасного світу – К., 2010
Мадіссон В.В, Шахов В.А. Сучасна українська геополітика. – К, 2003
Замятин Д.Н. Геополитика: основные проблемы и итоги развития в 20 веке//Политические исследования.
–2001.- №6.
Замятин Н.Д. Мета-география: пространство образов и образы пространства. – М.: Аграф, 2004, 512 с.
Ильин М.В, Геохронополитика – соединение пространств и времен // Вестник МГУ. Сер. 12. Полит. науки
– 1997. - №2.- С. 28- 44.
Цымбурский В.Л. Геополитика как мировидение и род занятий //Политические исследования. –1999. –4.
Туровский Р. Ф. Политический ландшафт как категория политического анализа // Вестник Московского
университета. Сер. 12. Политические науки.- 1995.- №3.- С. 33-44.
Соловьев Э.Г. Геополитический анализ международных проблем современности: pro et
contra//Политические исследования.- 2001.- №6.
Михайлов Т.А. Эволюция геополитических идей. М.,1999.
Мяло К.Г. Между Западом и Востоком: опыт геополитического и исторического анализа. – М., 2003.
Переслегин С. Самоучитель игры на «мировой шахматной доске». Основные понятия
геополитики//Классики геополитики. 19 век. – М., 2003.
Социально-пространственные структуры в стадиальной характеристике культурно-исторического
процесса. Тезисы конференции. Ред. В.П. Гуляев. М.,1992
Роль географического фактора в истории докапиталистических обществ (по этнографическим данным).
Л.,1984;
24. Максаковский Я.Г. Историческая география мира. М.,1997;
25. Исторический источник: человек и пространство. Тезисы докладов. РГГУ. Ред. О.М.Медушинская.
М.,1997.
26. Культурный ландшафт. Вопросы теории и методологии исследования. Материалы семинара. Ред.
Валебный В.В., Красавская Т.М. Смоленск,1998;
27. Тишков В.А. Культурный смысл пространства // Доклад на пленарном заседании V конгресса этнологов и
антропологов
России,
г.
Омск,
9
июня
2003
г.
//
http://www.guestbook.ru/
28. Цивьян Т.В. К семиотике пространственных элементов в волшебной сказке // Типологические
исследования по фольклору. Сб. статей памяти В.Я. Проппа. М, 1975
29. Топоров В.Н. Пространство // Мифы народов мира. Энциклопедия. Т. 2. М., 1988, с. 340-342.
30. Каганский В. Невменяемое пространство // Отечественные записки – 2002 - № 6(7)
31. Бердяев Н.А. О власти пространств над русской душой // Бердяев Н.А. Русская идея. Основные проблемы
русской мысли ХIХ века и начала ХХ века. Судьба России. М.: ЗАО «Сварог и К», 1997.
32. Карл Хаусхофер. О геополитике. Работы разных лет. М., 2001.
33. Замятина Н. Новые образы пространства России (по официальным сайтам субъектов РФ в Интернете)
/Надежда Замятина // Отечественніе записки – 2002, № 6(7)
34. Мэхен А. Влияние морской силы на историю (1660 – 1783). –М. –Л., 1941.
35. Сорокин К.Є. Геополитика современного мира и Россия // Политические исследования. –1995 - №1. –С.8
36. Гердер И. Идеи философии истории человечества. – М., 1977.
37. Чемберлен Х.С. Арийское миросозерцание. –М., 1913.
38. Мечников Л.И, Цивилизация и великие исторические реки. – М., 1924.
39. Риттер К. Европа. –М., 1864.
40. Гегель Ф. Философия истории // Сочинения. Т.8. – М., 1935.
41. Реклю Є. Земля и люди. – СПб.. 1903 – 1906. – Т.1 –19.
42. Ратцель Ф. Земля и жизнь –СПб., 1903-1906 – Т.1-2.
43. Ле Пле Ф. Основная конституция человеческого рода. – М., 1897.
44. Мальтус Р. Опыт о законе народонаселения – СПб, 1868. – Т.1-2.
45. Бердяев Н. Смысл истории. – М.. 1990.
46. Бердяев Н. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1989.
47. Бокль Г.Т. История цивилизации в Англии – СПб. 1906.
48. Бокль Г.Т. Этюды. – Спб. – 1867.
49. Соловьев Е.А. Бокль, его жизнь и научная деятельность . – СПб., 1895.
50. Лукашев К.И. Буржуазная лженаучная география на службе реакции. – М., 1953.
51. Гейден Г. Критика немецкой геополитики. – М.. 1960.
52. Витковский О.В. Политическая география и геополитика. Новый рецидив американской геополитики.
//Вестник МГУ. – Сер «География». – 1980 - №6. – С.16-23.
53. Мольтке X. О стратегии. — Стратегия в трудах военных классиков. Т. 2, с. 176
54. Фош Ф. Ведение войны. — Стратегия в трудах военных классиков. T. I. M., 1924.
55. Дельбрюк Г. История военного искусства в рамках политической истории. Т. 3-4, М., 1938.
56. Каузевиц К. О войне Т. 1-2. М., 1937.
57. Фон Визелен В. Теория большой войны. — Стратегия в трудах военных классиков. T. I, с. 129.
58. Леваль Ж. –Л. Введение к позитивной части стратегии. — Стратегия в трудах военных классиков. Т. 1, с.
186.
59. Ян. Э. Что такое геополитика?// Мировая экономика и международные отношения. –2014. – № 4. С. 90101
Тема № 2. Семінар № 2.
Геополітичні епохи та джерела геополітики
1. Формування геополітичного простору з епохи Великих географічних відкр.
2. Вестфальська система міжнародних відносин
3. Версальська геополітична епоха.
4. Потсдамська епоха та глобалізація геополітики.
5. Деколонізація та теорія “четвертого світу”
6. Біловежська епоха: альтернативи біполярному світопорядку
Реферати.
1. Геополітика та поняття імперіалізму.
2. Витоки англійського атлантизму. Зовнішня політика Англії наприкінці 50-80-рр.16 ст
3. Народження «імперії» та форми контролю над «просторами» ( Французська імперія,
Англійська, Російська та ін.)
4. Суб’єкти геополітичних відносин: від етносів до суперетнічних систем; від
національних об’єднань до транснаціональних утворень.
Література
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
Дністрянський М.С. Основи геополітики [Навчальний посібник]. – Львів.: Львівьский Унвіерситет, 2011.
– 436 с.
Геополітика [Текст] : підручник для вузів / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. О. Храмов ; Міжрегіональна
Академія управління персоналом, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. К. :
МАУП, 2004. 296 с.
Дергачев В.А. Геоєкономическая теорія больших многомерніх пространств: соціально-єкономический
аспект // Економічні інновації – 2010 № 40 – С.111-126 – Режим доступу:
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/66252/08-Dergachev.pdf?sequence=1
Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры. — Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической
динамики. М, 1989, с. 203 — 205.
Панарин А. О хронополитике //http://www.ug.ru/ug_pril/gv/96/25/t7_1.htm
Ильин М.В. Ритмы и масштабы перемен (о понятиях «процесс», «изменение» и «развитие» в
политологии). // Полис – 1993 - № 2.
Ильин М.В. Очерки хронополитической типологии. Проблемы и возможности типологического анализа
эволюционных форм политических систем. Часть I. Основания хронополитики. МГИМО, М., 1995
Ильин М.В. Политический дискурс: слова и смыслы. Государство.//Полис- 1994- № 1.
Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – Л., 1989.
Пантин В.И., Лапкин В.В. Философия исторического прогнозирования: ритмы истории и перспективы
мирового развития в первой половине XXI века. Дубна, Феникс+, 2006, 448 с.
Валлерстайн И. Время и длительность: в поисках неисключённого среднего // Философские перипетии.
Вестник Харьковского государственного университета. №409'98. Серия: Философия. ХГУ – 1998. – С.
186-197)
Авериицев С.С. Порядок космоса и порядок истории в мировоззрении раннего средневековья //
Античность и Византия. М„ 1975, С. 266-285.
Рашковский Е.Б. Европейская культура нового времени: библейский контекст // Вопросы философии. –
1996. № 1. – С. 80-93.
Репина Л.П. Вызов постмодернизма и перспективы новой культурной и интеллектуальной истории //
Одиссей. Человек в истории. Ремесло историка на исходе XX века. –1996. М- Coda.- 1996,- С. 25-38.
Пригожин И. Переоткрытие времени // Вопросы философии. –1989. - № 8. –С. 3-19.
Пригожий И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М., 1986.
Савельева И.М., Полетаев А.В. История и время. В поисках утраченного. М., 1997.
Сеньобос Ш. Метрический метод в применении к социальным наукам. М., 1902.
Февр Л. Бои за историю. М„ 1991.
Бродепь Ф. История и общественные науки. Историческая длительность // Философия и методология
истории. М., 1977, C.115-142.
Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. – М.,1992.
Левашов Р.А, О первенстве и председательстве европейских государей, их послов и министров. –СПб,
1792.
Ильин М.В, Геохронополитика – соединение пространств и времен // Вестник МГУ. Сер. 12. Полит. науки
– 1997. - №2.- С. 28- 44.
Трейвиш А. Российская геополитика от Гостомысла до наших дней. Краткий обзор идей и фактов //
Знание – сила. – 1995. - №8
Ильин М. Этапы становления внутренней геополитики России и Украины // Полис. –1998 - №3.
Лурье С.В. Русские в Средней Азии и англичане в Индии: доминанты имперского сознания и способы их
реализации. — Цивилизации и культуры. Вып.2, М., 1995;
Дьомін О.Б. Біля витоків англійського атлантизму. Зовнішня політика Англіі кінця 50-початку 80-х років
ХVI століття. – Монографія. – Одеса, “Астропринт”, 2001. – 360 с.
Хобсбаум Э. Нации и национализм после 1780 года. – М., 1998
Здравомыслов А.Г. Священность этноса или релятивизм национальной конструкции
? //
Социологический журнал. – 1998 - №5.
Геллнер Э Нация и национализм. –М., 1991.
31. Аттали Ж.Понятие «нация» станет отзвуком былых реалий // Россия в глобальной политике. – 2007- №2 ,
см. www.globalaffairs.ru
32. Перегудов С. Корпоративное гражданство как современная форма социальной инженерии // МЭМО –
2005 - №6, №7
33. Непризнанные государства: возможности и вызовы ХХ1 века // МЭМО – 2006 -№12
34. Малышева Б.Д. Конфликты в развивающемся мире, России в Содружестве Независимыз Государств. –М.,
1997.
35. Обст Є. Англия, Европа и мир. – М.-Л., 1931.
36. Нартов Н.А. Геополитика. –М., 2002.
37. Головин Н.Н. О социологическом изучении войны (Публикация доклада Головина, сделанного им на XII
Международном конгрессе по социологии (Брюссель, 1935 г.)) / Николай Николаевич Головин //
Социологические исследования. –1992 –. № 3.– С. 139-147.
38. Гейсман П. А. Война, ее значение в жизни народа и государства / Платон Александрович Гейсман –
СПб.: Тип. А. А. Пороховщикова, 1898. – 320 с
39. Дельбрюк Г. История военного искусства в рамках политической истории: в 6 т. / Г.Дельбрюк – М.:
Воениздат, 1938. –. IV. – 1938 – С. 385.
40. Клаузевиц К. О войне : в 2-х т. / К. фон Клаузевиц ; [пер. с нем.] - М. -Л.: Госвоениздат, 1936.
41. Корф Н. А. Общее введение в стратегию, понимаемую в широком смысле. (Этюды военных наук). /
Николай Александрович Корф -СПб.: Тип. шт. Отд. корп. жандармов, 1897.
42. Гуревич Б.А. Социологический анализ проблемы мира и Первый конгресс / Борис Абрамович Гуревич. –
Киев: Тип. С. В. Культенко, 1912.
43. Образцов И.В. Век российской военной социологии (1897-1997)./ Образцов И.В., Пилипонский А.Г.,
Соловьев С.С. – М.: Воен. ун-т, 1997.
44. Иминов В.Т. Военные теоретики : известные и забытые. Из истории становления теории военной
стратегии / В.Т. Иминов// Военно исторический журнал. – 2006 – №10. – С. 3-9
45. Иминов В.Т. Военные теоретики : известные и забытые. Из истории становления теории военной
стратегии / В.Т. Иминов // Военно исторический журнал. – 2006 – №11. – С. 12-18
46. Кокошин А.А. Политология и социология военной стратегии / [предисл. акад. РАН Г.В.Осипова /
науч.ред. О.А.Кубицкая] / Андрей Афанасьевич Кокошин –М.: КомКнига, 2005. – 616 с.
47. Кокошин А.А. Армия и политика. Советская военно-политическая и военно-стратегическая мысль
(1918—1991 гг.) / Андрей Афанасьевич Кокошин – М.: Международные отношения, 1995.
48. Кокошин А.А. Стратегическое управление: Теория, исторический опыт, сравнительный анализ, задачи
для России : [Ред.совет : А.В. Торкунов, М.В.Ильин, Ю.М.Колосов, Н.Н.Ливенцев, А.Ю.Мельвиль,
А.К.Сорокин, И.Г.Тюлин, О.Г.Ульциферов] / Андрей Кокошин – М.: Московский государственный
институт МО (Университет); «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2003. – 528 с.
49. Переслегин С.Б. Основные понятия «аналитической стратегии» : [Приложение к книге] / Сергей
Переслегин // Манштейн Є. Утерянные победы : [сост. С. Переслегин, Р. Исмаилов] / Эрих Манштейн М.: ACT; СПб Terra Fantastica, 1999. — 896 с. — (Военно-историческая библиотека).
50. Свечин А.А. Стратегия [2-е изд: вступ. слово И.С. Даниленко] / Александр Андреевич Свечин – М.:
Кучково поле, 2003 – 656 с.
51. Соловьёв А.В. Полемология – французская социология войны /Алексей Васильевич Соловьев // Социс–
1993 – № 12. – С. 125 – 133.
52. Хорос В.Г. Центро-периферийные отношения за полвека: основные тренды изменений// Мировая
экономика и международные отношения. – 2014. – № 2. –С. 53-66
Тема№ 3. Світовий політичний розвиток
на початку ХХI ст.: загальний геополітичний аналіз.
1.
2.
Геоекономічні світові гравці та об’єкти їх геополітичної уваги.
Активні геополітичні проекти (територіальних, культурних, економічних
переділов)
Індивідуальні проекти за темою
1.
2.
3.
4.
5.
Тема №4. Семінар 3
Класична німецька геополітика
Особливості “пангерманізму” як ідеї етнічної та національної єдності.
Біогеографічна концепція Ф. Ратцеля та його закони «просторової
експансії» .
Рудольф Челлен та його концепція «держави як органічної форми житття».
А.Ласеон, К.Лампрехт, Л. фон Ранке, Фридрих Науманн та втілення ідеї
єдності “географічної долі” в концепціях «Серединної Європи»
(Mitteleurope)
Німецька геополітика у 1924 –1946 рр. (Карл Хаусхофер та його концепція
«панрегіоналізму»; Карл Шміт і теорія протилежності «номоса» Землі
«номосу» моря.)
Реферати:
1. Особливості теорії «Lebensraum» Ф.Ратцеля.
2. Німецька політична традиція і націоналізм.
3. Геометодология Адольфа Грабовски.
4. Поняття “Центральна Європа” у Німеччині.
Література:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
Дністрянський М.С. Основи геополітики [Навчальний посібник]. – Львів.: Львівьский Унвіерситет, 2011.
– 436 с.
Геополітика [Текст] : підручник для вузів / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. О. Храмов ; Міжрегіональна
Академія управління персоналом, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. К. :
МАУП, 2004. 296 с.
Колосов В.А. Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. — М.:
Аспект Пресс, 2001,— 479 с. – Режим доступу: file:///D:/Documents/Downloads.pdf
Гейден Г. Критика немецкой геополитики. – М., 1960 .
Ратцель Ф. Народоведение (Антропогеография) // Классика геополитики. XIX век. – М., 2003. – С. 53182.
Ратцель Ф. Земля и жизнь. Т.1-2. – Спб, 1903. –1906.
Ратцель Ф. Человечество как жизненное явление на Земле. – М., 1901.
Ратцель Ф. Народоведение (антропогеография) / Классика геополитики, XIX век: Сб./Сост. К.Королев. –
М.: ООО «Издательство АСТ», 2003.
Шмитт К. Планетарная напряженность между Востоком и Западом и противостояние Земли и Моря. //
Элементы. Евразийское обозрение. –М., 1997 . - №8. ;єта же работа в книге: Геополитика: Хрестоматия/
Сост. И.В.Жукова.- Екатеринбург, 2004. – С.39-67.
Шмитт К. Понятие политического // Вопросі социологии. – М., 1992. – ИТ.1. - №1.
Шмитт К. Земля и Море: созерцание всемирной истории/ Геополитика: Хрестоматия/ Сост. И.В.Жукова.Екатеринбург, 2004. – С.33-38.
Рахшмир П.Ю. Политическая теология Карла Шмитта // Идеи и люди. Политическая мысль первой
половины ХХ века. / П.Ю. Рахшмир. – Пермь, 1999. – С.183 – 186.
Чемберлен Х.С. Арийское миросозерцание. – М.: Мусагет, 1913.
Пленков О.Ю. Мифы нации против мифов демократии: Немецкая политическая традиция и национализм.
СПб, 1997.
Шелленберг В. Лабиринт. Мемуары гитлеровского разведчика. – М.. 1991.
Хаусхофер К. О геополитике. Работы разных лет. – М.: Місль, 2001. – 426 с.
Хаусхофер К. Геополитическая динамика меридианов и параллелей/ Геополитика: Хрестоматия/ Сост.
И.В.Жукова.- Екатеринбург, 2004. – С. 24-28.
Хаусхофер К. Континентальный блок/ О геополитике. Работы разных лет. – М.: Мысль, 2001. Сс. 371-418.
Хаусхофер К. Панидеи в геополитике/ О геополитике. Работы разных лет. – М.: Мысль, 2001. – Сс.251265.
Тихонравов Ю.В. Геополитика. – М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-синтез”, 1998. – 368 с.
Можаев П. Дискуссии о понятии “Центральная Европа” в Германии (географический подход). – 2000. –
12 с.
22. Ерусалимский А.С. Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце Х!Х века. – М.,
1982.
23. Тихонов Ю.Н. Афганская война третьего рейха. НКВД против абвера. – М.: Олма-пресс образование”,
2002. – 383 с.
24. Оппенгейм Л. Международное право.
25. Вяткин К. Гельмут Коль // Диалог – 1991- №46
26. Иорданская Э. Расширение ЕС на восток: позиции Германии // Мировая экономика и международные
отношения. 2002. №2.
27. Карагодин А. Русско-германский союз по Бисмарку/ Геополитика: Хрестоматия/ Сост. И.В.Жукова.Екатеринбург, 2004. – С.29-32.
Тема №4. Семінар 4.
Класичні східно-азіатські геополітичні ідеї та джерела паназіазізму
1. Особливості Кіотської геополітичної школи.
2. Японське євразійство Коноє Фуміморо.
3. Паназіазістська геополітична доктрина Великої Східно-Азіатської сфери
співрозвитку. Японський націонал-соціалізм Іккі Кіта.
Реферати:
1. Геостратегічна політика до Китаю.
2. Японія і «східно-азіатське співтовариство».
3. Особливості японського євразійства.
4. Американська присутність у Японії: історичні причини та сучасне сприйняття.
Література:
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
Дністрянський М.С. Основи геополітики [Навчальний посібник]. – Львів.: Львівьский Унвіерситет, 2011.
– 436 с.
Геополітика [Текст] : підручник для вузів / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. О. Храмов ; Міжрегіональна
Академія управління персоналом, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. К. :
МАУП, 2004. 296 с.
История Японии. 1868 – 1998. – М., 1999. – Т.2
Япония: идеология, культура, литература. – М.: Наука., 1989. – 199 с.
Япония в сравнительных социокультурных исследованиях: Реф. Сб-к /АН СССР. Ред. Сост. И отв. Ред.
М.Н, Корнилова. – М., 1990.
Япония: экономика, политика, история (Сб. Ст.) – М: Наука.., 1989.
Молодяков В. Собиратели “Восьми углов” / Геополитика: Хрестоматия/ Сост. И.В.Жукова.Екатеринбург, 2004. – С.182-194.
Саркисов К.О. Культурно-психологический генотип японцев на рубеже веков // Япония: конец века. – М.,
1996.
Латышев И. Покушение на Курилы.- Сахалин, 1992
Русские экспедиции по изучению северной части Тихого океана во второй половине 18 в. Сб. документов.
– М., 1989.
Курилы-острова в океане проблем. – М.: «РОССПЭН», 1998. – 519 с.
Семин А. Интересы Японии в Восточной Азии и Китае.// Проблемы Дальнего Востока. – 1997 - №1
Богатуров А.Д. Современные теории стабильности и международные отношения России в Восточной
Азии в 1970-90-е гг.
Гуанчен С. Шанхайская организация сотрудничества: приоритетные направления // Мировая экономика и
международные отношения.- 2002.- №11
Лукин А.В, Шанхайская организация сотрудничества // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 / см.
w.w.w. globalfffairs.ru
Чугров С. Большой зигзаг японской внешней политики // Мировая экономика и международные
отношения-. 2003.- №3.
Чугров С. Япония-США: искаженное взаимовлосприятие // МЭМО. – 2007 - №2.
Чугров С. Почему обостряются антияпонские настроения в Китае и Южной Корее // МЭМО – 2005 №11.
Стрельцов Д. Ракетно-ядерный комплекс азиатских стран: взгляд со стороны // МЭМО. – 2007. - №2
Мазин А. Ракетно-ядерный комплекс азиатских стран //МЭМО.-2006. - №2
25. Чугров С. Россия и Япония: о некоторых параллелях в политической культуре // Мировая экономика и
международные отношения. –2002.- №11.
26. Чугров С. Япония: вновь в поисках идентичности? // Мировая экономика и международные отношения.2003.- №12.
27. Чугров С. Мир “после холодной войны” в концепциях японских политологов //Мировая экономика и
международные отношения. –1999.- №9.
28. Латышев И. Взгляд на Китай с японских островов // Азия и Африка сегодня. — 2000. — №6. — С.35-39.
29. Михеев В. Глобализирующийся Китай // Азия и Африка сегодня. — 2003. — №9. — С.2-9.
30. Охотников К. «Афганская западня». Превратности политики Китая в Центральной Азии // Азия и Африка
сегодня. — 2002. — №9. — С.7-10.
31. Сяоюнь Цянь. Опасный миф о “Китайской военной угрозе” // Азия и Африка сегодня. — 2003. — №3. —
С.28-35.
32.
Тема №4. Семінар 5.
Загальні ідеї та принципи класичної
французської школи геополітики
1. Особливості французської геополітичної думки.
2. Поль Відаль де ла Блаш та його «принципи географії людини» (концепція
поссибілізму).
3. Теоретичні розробки теоретиків французської геополітики ХХ ст.
(Ж.Ансель, А.Деманжон, Ж.Готманн).
Реферати:
1. Антіекспансіонізм французської геополітики.
2. Іконографія території за теорією Ж.Готтмана.
Література:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
Нартов Н.А. Геополитика. –М., 2002.
Гаджиев К.С. Введение в геополитику. – М., 1992.
Колосов В.А. Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. — М.:
Аспект Пресс, 2001,— 479 с. – Режим доступу: file:///D:/Documents/Downloads.pdf
Дугин А. Основы геополитики. –М., 2001.
Сороко-Цюпа А.О. Проблемы геополитики в исследованиях французских авторов. — Геополитика:
теория и практика. М., 1993
П’єр–Жозеф Прудон Про федеративний принцип (про можливості європейської федерації).
Видаль де ля Блаш. Географическая картина Франции// Арктогея – философский портал. – http://
w.w.w.arcto.ru
Видаль де ля Блаш. Восточная Франция – Лотарингия и Эльзас // Арктогея – философский портал. – http://
w.w.w.arcto.ru
Видаль де ля Блаш. Принципы географии человека // Арктогея – философский портал. – http://
w.w.w.arcto.ru
Галлуа Пьер. Хаос грядущего миропорядка: опыт геополитического прогноза // Арктогея – философский
портал. – http:// w.w.w.arcto.ru // или См.: Цыганков П. А. Геополитика: последнее прибежище разума?
//Вопросы философии.— 1994.— №7-8
Деманжон. А. Упадок Европы. // Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru
Ансель Ж. География границ // Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru
Готтман. Ж. Политика государств и их география // Арктогея – философский портал. – http://
w.w.w.arcto.ru
Лакост И. География необходима для войны // Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru
Аттали Ж.На пороге нового тысячелетия. Линии горизонта // Арктогея – философский портал. – http://
w.w.w.arcto.ru
Аттали Ж. Шумы// Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru
Аттали Ж.Понятие «нация» станет отзвуком былых реалий // Россия в глобальной политике. – 2007- №2 ,
см. www.globalaffairs.ru
Стрельцова Я. Франция и проблема интеграции мигрантов // МЭМО –2005 -№9
Стрельцова Я. О проблеме национальной идентичности во Франции // МЭМО –2006 - №7
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
43.
44.
45.
Жан К., Савона П. Геоэкономика: Господство экономического пространства. М., 1997
Посельський В. Європейський союз. – К.: “Смолоскип”, 2002.
Дубинин Ю.В. О Шарле де Голле // Новая и новейшая история – 2001 - №1.
Новиков Г.Н. Голлизм после де Голля. Идейная и социально-политическая эволюция. 1968 –1981. – М.,
1984.
Арзаканян М.Ц. Де Голль и голлисты на пути к власти. – М., 1990.
Жан-Франсуа Ришар Двадцать лет спустя. Глобальные проблемы и способы их решения.// Россия в
глобальной политике. – Т.1. - №2. – апрель-июнь 2003.
Смирнов В.П. Франция на исходе ХХ в. // Новая и новейшая истори.–2000 - №2.
Левалуа Кристоф Сочти число зверя // (Замечания о книге Жака Аттали «Линии горизонта»)// см.
Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru
Шопрад Эмрик Большая игра. // Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru
Парвулеско Ж. Геополитика нового тысячелетия // Арктогея – философский портал. – http://
w.w.w.arcto.ru
Васютинский В.Н. Франсуа Миттеран // Вопросы истории. –1993 - №1.
Коломийцев В.Ф. Франсуа Миттеран: политик и человек // Новая и новейшая история – 1999 - №1.
Арзаканян М.Ц. Жак Ширак – пятый президент Пятой Республики // Международная жизнь. –1995 - №7.
Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХ1 столетия (Франция: внешнеэкономическая и геополитическая
стратегия). – К.: «Логос», 1998. –568 с. – С. 251- 277
Руссель Эрик Новая биография де Голля // Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru
Де Голль, Шарль. Военные мемуары. Призыв 1940-1942.., «На острие шпаги» 1957–1960
Молчанов Н.Н. Генерал де Голль. М., 1988
Антюхина-Московченко В.И. Шарль де Голль и Советский Союз. М., 1990
Арзаканян М.Ц. Де Голль и голлисты на пути к власти. М., 1990
Дубинин Ю.В. О Шарле де Голле. // Новая и новейшая истории 2001г. ч. 1
Смирнов В.П. Движение Сопротивления во Франции в годы второй мировой войны, М.: 1974-168 с.
Смирнов В.П. Де Голль и Жиро//Новая новейшая история, 1982, ч.1,2, с.43
Наумова Н.Н. Голлизм в оппозиции. М.: Издательство Московскогоуниверситета, 1991.-190с.
Рубинский Ю.И. За колоннами Бурбонского дворца. М.: Издательство МГУ,1967.-169с
Нарочницкая Е.А. Франция в блоковой системе Европы. М.: Науки, 1993.-236с.
Ратиани Г.М. Франция: судьба двух республик, 1980.
Тема №4. Семінар 6.
Геополітичні витоки та ідеї євразійства.
1. Особливості російської геополітичної школи: її теоретичні джерела та
загальні напрями.
2. Контрглобалізм у російській теорії суспільного розвитку.
3. Витоки та ідеї євразійства.
Реферати:
1. Росія та Євроатлантика: стратегія взаємовідносин.
2. Євразія – світ ідеократичного втілення. Росія та простір.
3. Геополітичні джерела російської історії. (Історія «збирання земель навколо Москви»)
4. Витоки та напрями панславізму.
5. П.Савицький – ідеолог «Великої Євразії».
6. Роль флоту в формуванні великодержавності Росії.
7. «Велика гра» проти Росії в працях Емріка Шопрада.
Література:.
1. Колосов В.А. Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. — М.:
2.
3.
4.
Аспект Пресс, 2001,— 479 с. – Режим доступу: file:///D:/Documents/Downloads.pdf
Трейвиш А. Российская геополитика от Гостомысла до наших дней. Краткий обзор идей и фактов //
Знание – сила. – 1995. - №8
Ильин М. Этапы становления внутренней геополитики России и Украины // Полис. –1998 - №3.
Демин А.С. Элементы тюркской культуры в литературе Древней Руси (к вопросу о видах связей). –
Типология и взаимосвязи средневековых литератур Востока и Запада. М., 1974.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
43.
44.
45.
46.
47.
48.
Цымбурский В.Л. Омонимия как ключ к исследованию идеологии (Термины «Евразия» и «евразийский» в
двух геополитических традициях). – Межвузовская научная конференция «Язык в контексте культуры»
(тезисы). М., 1993.
Цымбурский В. Геополитика для «евразийской Атлантиды» [Електронний ресурс] / Вадим Цымбурский //
Режим доступу: – http://www.archipelag.ru/geopolitics/osnovi/russia/geopolitics/]
Соболева Н.А., Артамонов В.А. Символы России.- М., 1993.
Плюханова М.Б. Сюжеты и символы Московского царства. – СПб., 1995;
Ранчин А.М. Принцип и Киевская Русь в историософской концепции «Москва – Третий Рим» // Славяне и
их соседи.
Алексеев Н.Н. Русский народ и государственность // Путь. Париж – 1927 – N 7
Алексеев Н.Н. О гарантийном государстве/Евразийская хроника. Берлин, 1937. Вып. 12;
Алексеев Н.Н. Духовные предпосылки евразийской культуры/Евразийская хроника. Берлин,1935, N 11
Феофан Прокопович. Правда воли монаршей. СПб., 1722.
Савва В.И. Московские цари и византийские василевсы: К вопросу о влиянии Византии на образование
идеи
царской
власти
московских государей. - Харьков, 1901
Агеева О.Г. Титул «император» и понятие «империя» в России в первой четверти XVIII века //
http://www.tellur.ru/~historia/archive/05/ageyeva.htm
Лурье С.В. Российская империя как этнокультурный феномен и ее геополитические доминанты
(Восточный вопрос, XIX век). — Россия и Восток: проблемы взаимодействия. Ч.1. М., 1993;
Лурье С.В. Россия: община и государственность. — Цивилизации и культуры. Вып.2, М., 1995;
Лурье С.В. Русские в Средней Азии и англичане в Индии: доминанты имперского сознания и способы их
реализации. — Цивилизации и культуры. Вып.2, М., 1995;
Лурье С.В. Историческая этнология. М., 1997, гл. XI, XIII, XIX
Чичерин Б.Н.
Курс государственной науки» в 3-х ч. Ч.3 – Политика,М., 1866; «Народное
представительство».
Федотов Г.П. Судьба и грехи России. .Т.2 Россия и свобода
Елисеева О.И. Геополитические проекты Г.А. Потемкина / [отв. ред. А.Н. Сахаров] / О.И. Елисеева – М.:
Юнити-Дана, Единство, 2000. — 342 с. – (РАН, Ин-т Рос. Истории).
Могилевкин И.М. Метастратегия. Проблемы пространства и времени в политике России., М., 1997.
Ключевский В.О. Курс русской истории // Соч. в 9 т.. .Т. 1. – М., 1987
Соловьев С.М История России .Кн. 1. – М., 1959
Тишков В.А. Очерки теории и политики этничности в России. – М.., 1997.
Гумилев Л.Н. Ритмы Евразии. – М., 1993.
Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. –М., 1989.
Гумилев Л.Н. Из истории Евразии. – М. – 1993.
Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – Л., 1989.
Семенов-Тян-Шанский В.П. Географические соображения о расселении человечества в Евразии и о
прародине славян. – СПб, 1916.
Семенов- Тян –Шанский В.П. О могущественном территориальном владении применительно к России. –
Спб.ю 1915.
Менделеев Д.И. Заветные мысли. – М., 1995.
Солоневич И.Л. Народная монархия. – М., 1991.
Ильин И.А. Наши задачи. Собр. Соч. Т.». Кн. 1. – М., 1993.
Орлова И.Б. Евразийская цивилизация – М, 1998
Трубецкой Н.С. Наследие Чингисхана. Взгляд на русскую историю не с Запада, а с Востока.
Трубецкой Н. С. Об идее – правительнице идеократического государства/ История, культура, язык. – М.:
Прогресс, 1995
Леонтьев К.ЯН Восток, Россия и славянство. – Т.1. – М., 1885.
Бжезинский З. Геостратегия для Евразии // Независисмая газета. – 1997. – 24 ноября
Савицкий П.Н.. Степь и оседлость. // Континент Евразия - М, 1997
Савицкий П. Евразийско-русский культурный тип // Континент Евразия. – М.: Аграф, 1997. – С. 41-62
Савицкий П. Европа и Евразия / Континент Евразия. – М., 1997. – С. 154-283.
Савицкий П.Н. Географические и геополитические основы евразийства // Континент-Евразия. – М.:
Аграф, 1997 – 464 с.
Цымбурский В.О. Остров Россия //Полис. – 1993 . -№3,5.
Цымбурский Л.В. Россия – земля за Великим Лимитрофом. – М., 2000
Цымбурский В.Л. Метаморфоза России: новые вызовы и старые искушения / Вестник Московского
университета. Сер. «Социально-политические исследования», 1994, №4.
Гумилев Л.Н. Тысячелетие вокруг Каспия. – М., 1989.
49. Хлюпин В. Геополитический треугольник. Казахстан – Китай – Россия // Международный евразийский
институт экономических и политических исследований. – Вашингтон, 1999.
50. Вернадский Г.В. Монголы и Русь. – М., 1997.
51. Братчиков И., Любинский Д. Россия и Германия // Международная жизнь.- 2002. -№3.
52. Винокуров Е. Общее экономическое пространство ЕС-Россия и Калининград // Мировая экономика и
международные отношения.- 2003. -№11.
53. Карагодин А. Русско-германский союз по Бисмарку/ Геополитика: Хрестоматия/ Сост. И.В.Жукова.Екатеринбург, 2004. – С.29-32.
54. Колосов В.А. Геополитическое положение России: представление и реальность. М., 2000.
55. Колосов В.А., Туровский Р.Ф. Геополитическое положение России на пороге XXI века: реалии и
перспективы // Полис. 2000. №3.
56. Конобееев В. ЕС-Россия-Беларусь: императивы взаимодействия (Взгляд из Минска) // Мировая
экономика и международные отношения. 2003. №5
28. Агурский М. Идеология национал-большевизма. – Париж., 1980
57. Дугин А. Либо мы, либо ничто.
58. Дугин А.Г. Война наша мать // Философия войны : статьи / А.Г. Дугин – М.: Яуза, 2004. – 256 с.
59.
60.
61.
62.
63.
64.
65.
66.
67.
68.
69.
70.
71.
72.
73.
Дугин А. Метафизика национал-большевизма.
Устрялов Н. Хлеб и Вера. // Идеология Национал – Большевизма.
Карагодин А.Диалектика Устрялова
Бережинський В.Г. Озброєння війська Київської Русі. Облогова техніка / В.Г. Бережинський. - К., 1998. –
79 с., ил.
Бережинський В.Г. Нариси воєнної історії України початку ХХ сторіччя / В.Г.Бережинський - К. : НДЦ
ГП ЗВУ, 2003.
Бескровный Л.Г. Хрестоматия по русской военной истории / Л.Г. Бескровный. – М.: Воениздат, 1947. –
638с. – (Военная академия Красной Армии им. М.В.Фрунзе).
Евразия: конкуренция и сотрудничество. Отв. Ред. К.э.н. А.А. Рогожин М., ИМЭМО РАН, 165 с.
Лавров С.В. Настоящее и будущее глобальной политики: взгляд из Москвы. // Россия в глобальной
политике – 2007 - №2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru
Эпштейн Алек Израиль-Россия: несостоявшийся роман? // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 /
см. w.w.w. globalfffairs.ru
Мэхди Санаи. Ирано-российские связи // Россия в глобальной политике – 2007 - №2 / см. w.w.w.
globalfffairs.ru
Гроцки Д., Кемпе И. Неравносторонний треугольник (Россия- Балтика –ЕС) // Россия в глобальной
политике – 2007 - № 3 / см. w.w.w. globalfffairs.ru
Лукин А.В, Шанхайская организация сотрудничества // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 / см.
w.w.w. globalfffairs.ru
Маркедонов С.М, Грузинский парадокс российской политики // Россия в глобальной политике – 2007 - №
2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru
Зурабишвили Саломе Косово как позитивный прецедент // Россия в глобальной политике – 2007 - №2 /
см. w.w.w. globalfffairs.ru
Тимошенко Ю. Сдерживание России // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 / см. w.w.w.
globalfffairs.ru
Тема №4. Семінар 7.
Класична англо-американська геополітика
1. Витоки та загальні принципи англо-американської геополітики.
2. Концепція «морської сили» Альфреда Мехена.
3. Хелфорд Макіндер і теорія “Хартленда”.
Реферати:
1. Архітектори американської могутності.
2. Суверенитет и война. Теория баланса сил в работах Куинси Райта.
3. Загальна стратегія та форми англо-американської експансії.
Література.
1. Колосов В.А. Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. — М.:
2.
Аспект Пресс, 2001,— 479 с. – Режим доступу: file:///D:/Documents/Downloads.pdf
Мэхен А.Т. Влияние морской силы на историю. 1660 – 1783. – М.-Л.. –1941.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
1.
2.
3.
4.
Маккиндер Х. Географическая ось истории // Полис. –1995 - №4.
Дьомін О.Б. Біля витоків англійського атлантизму. Зовнішня політика Англіі кінця 50-початку 80-х років
ХVI століття. – Монографія. – Одеса, “Астропринт”, 2001. – 360 с.
Иноземцев В. Британская империя и современная геополитика // Мировая экономика и международные
отношения.- 2003. -№8.
Фокс Р. Английская колониальная политика. Пер. с англ.М.-Л., 1934.
Британская империя // www.cultinfo.ru/fullteext/1/001/365.htm
Борьба англичан с Афганистаном и с племенами на северо-западной границе Индии. – Ташкент,1910.
Грулев М.В. Соперничество России и Англии в Средней Азии. – СПБ., 1909.
Корбетт Дж. Операции английского флота в первую мировую войну /Дж. Корбетт. – Мн.: ООО
«Харвест», 2003. – 480 с. – (Военно-историческая библиотека).
Коркодинов П.. Стратегические взгляды в период подготовки первой мировой войны / П. Коркодинов //
Военно-исторический журнал. – 1959.– № 11.– стр. 47.
Григорьев В.В, Кабулистан и Кафиристан. –Спб, 1867.
Каландарова М.С, Геополитика Англии в Афганистане в первой половине 19 ст.: Миссия А. Ьернса с
Кабуле. – М., 1995. – 25 с.
Локальные войны. История и современность // Под ред И. Шарова. – М.: Воен. изд-во МО СССР, 1981. –
304 с.
Халфин Н.А. Британская экспансия в Средней Азии в 30-40 гг 19 ст. и миссия Ричмонда Шекспира //
История СССР –1958. - №2
Юлдашбаева Ф.Х. Из истории английской колониальной политики в Афганистане и Средней Азии (70-80е гг. 19 ст.) – Ташкент, 1963. –191 с.
Лемин И.М. Обострение кризиса Британской империи после Второй Мировой войны.-М., 1951.
Ерофеев Н.А. Закат Британской империи. –М., 1967.
Аристов Н.А. Англо-индийский «Кавказ». Столкновение Англии с афганскими пограничными
племенами. – СПб., 1900.
Датт Р.П. Кризис Британии и Британской империи. Пер. с англ. –М., 1959.
Коротков Г.И. Агрессивный характер военной доктрины США // География милитаризма / Редкол.: М.М
Кирьян. – М.: Мысль, 1984 .
Ключников Б. Анаконда // Наш современник – 1999 –№5.
Мельников Ю.М. Сила и бессилие: внешняя политика Вашингтона. 1946-1982. – М.: Политиздат, 1983 .
Дементьев И.П. Идейная борьба в США по вопросам экспансии (на рубеже 19-20 ст. ) – М._ 1973.
Галиуллин Р.Х. ЦРУ в Азии. – М.: Воениздат, 1990. – 128 с.
Мельников Ю.М, Империалистическая политика США: истоки и современность. – М.: «Межд.
отношения», 1984. –154с.
Субботин С. Идео-«матрица» внешней политики США // МЭМО – 2005 - №11
Моргентау Г. Политические отношения между нациями. Борьба за власть и мир (1948). – М., 1999.
Най Дж. Какой новый мировой порядок? // США: экономика, политика, идеология. – 1992. - №2.
Райт К. Наука о войне. – Чикаго. , 1942. Т.2.
Иноземцев В. К воссозданию Вестфальской системы: хаос и порядок в международных отношениях //
МЭМО – 2005 - №8, №9
Терентьев А. Торийская внешняя политика Тони Блэра // МЭМО- 2005- №9, №10.
Блер Тони. Битва за глобальные ценности // Россия в глобальной политике – 2007 - №1 (перепеч их ж.
«Foreign Affairs-2007-№1»)// см. www.globalaffairs.ru
Милин Н. «Третий путь» Тони Блэра // Международная жизнь. –1999.- №7.
Тема №5. Семінар 8
Геополітика періоду Холодної війни.
Розвиток геополітичної стратегії США в період Холодної війни. (І.Боумен,
Р.Страус- Хюпе, О. Латимор).
Ніколас Спікмен: корекція теорії Макіндера.
Теорії Дж. Кеннана, Г.Алперовіца, У.Ростоу, К.Грея, Д.Майнінга («теорія
бікульткури») та витоки «американської політики стримування СРСР».
«Атомна дипломатія» США та «нова стратегія» СРСР (доктрина
Соколовського)
Реферати:
1. Ідеї «контрфактуальної історії» Гара Алперовіца.
2. «Новий світ» в теорії Ісайї Боумена.
3. Технології руйнування СРСР.
4. Ядерна зброя та геополітичні наміри.
Література:
1.
2.
3.
1.
2.
4.
5.
3.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
74.
35.
75.
23.
24.
25.
33.
26.
Эдельман Дж.Р. Прелюдия холодной войны: к истории советско-американских отношений // Вопросы
истории. –1991 - №6
Батюк В., Евстафьев Д. Первые заморозки. Советско-американские отношения в 1945-50 гг. М., 1995
Филитов А.М. «Холодная война». Историографические дискуссии на Западе. –М., 1991.
Алперовиц Г. Ядерное оружие и политика // США: єэкономика, политика, идеология. – 1994 - №2.
Поташов В.В. Теория "сдерживания" в ядерной стратегии США / В.В. Поташёв – М.:АН СССР Институт
США и Канады, 1983. – 77 с.
Киссинжер Г. Дипломатия. –М., 1997.
Берге И. История недоразумения? Холодная война. 1917 – 1991. – М., 1998.
Морозов Е. План ”Анаконда”. Великая война континентов/ Геополитика: Хрестоматия/ Сост.
И.В.Жукова.- Екатеринбург, 2004. – С.195-208.
Давыдов В.Ф. 2007: Прогноз распространения ядерного оружия // США: єэкономика, политика,
идеология. –1997 - №1.
Виноградов А. Тайные битвы ХХ столетия. – М.: Олма –Пресс, 1999.
Андреева Т. Британская оборонная политика в переломные годы / Т. Андреева // Мировая Экономика и
международные отношения – 2001 – № 6 .– С. 123-127
Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и её геостратегические императивы. – М.,
1998.
Най Дж. Какой новый мировой порядок? // США: экономика, политика, идеология. – 1992. - №2
Арбатов А.Г Безопасность в ядерный век и политика Вашингтона / Алексей Георгиевич Арбатов – М.:
Политиздат, 1980, – 323 с.
Арбатов А.Г. Не разбрасывать камни в стекляном доме / А.Г. Арбатов // Россия в глобальной политике –
2008 – Т.6, № 3 (май-июнь). – С. 182-195.
Ознобищев С.К. Как готовился «асимметричный ответ» на «Стратегическую оборонную инициативу»
Р.Рейгана: Велихов, Кокошин и другие / Ознобищев С.К., Потапов В.Я., Скоков В.В. – М.: ЛЕНАНД,
2008. – 56 с.
Советская внешняя политика в годы «холодной войны» (1945 – 1985 гг.). Новое прочтение / [отв. ред.
Л.Н. Нежинский]. – М.: Междунар. отношения, 1995. – 355 с.
Соколовский В.Д. Военная стратегия / В.Д. Соколовский – М.: Воениздат Минобороны СССР, 1963, – 338
с
Цымбурский В. Эволюция фразеологии «победы» в советской военной доктрине (Доклад на семинаре АН
СССР и НАП США по проблеме взаимозависимости. Таллинн, январь 1989 г.) / Цымбурский В., Сергеев
В., Кокошин А. // Век ХХ и мир: Приложение к журналу «Россия в глобальной политике» – №12. – 1991.
– С.78-94.
Геополитическое положение России: представления и реальность / Под ред В.А Колосова. – М., 2000
Цымбурский В.Л. Геополитика для «евразийской Атлантиды»// Pro et Contra. – 1999. – Т.4. - №4.
Сахаров А.Д. Конвергенция, мирное сосуществование // Опыт словаря общего мышления / Под ред.
М.Ферро, Ю. Афанасьева. – М., 1989.
Зиновьев А. Русский єксперимент. – М.: Наш дом, 1995.
Уайт А. Русская политика самосохранения. Тайные пружины истории . – Новосибирск, 1992.
Лавров С.В. Настоящее и будущее глобальной политики: взгляд из Москвы. // Россия в глобальной
политике – 2007 - №2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru
Арбатов А.Г. Грядет ли холодная война? // Россия в глобальной политике – 2007 - №2 / см. w.w.w.
globalfffairs.ru
Блер Тони. Битва за глобальные ценности // Россия в глобальной политике – 2007 - №1 (перепеч их ж.
«Foreign Affairs-2007-№1»)// см. www.globalaffairs.ru
Дворкин В.З. Чем грозит американская ПРО? // Россия в глобальной политике – 2007 - №2 / см. w.w.w.
globalfffairs.ru
Примаков Е. Конфиденциально. Ближний Восток на сцене и за кулисами. –М., 2006.
Малышева Д. Центральная Азия в свете «демократических» революций // МЭМО – 2006 - №8
Зимон Г. Революция в «оранжевых тонах»: украинский путь к демократии //МЭМО – 2005 -№10
Мазин А. Ракетно-ядерный комплекс азиатских стран //МЭМО.-2006. - №2
Сумский В. Юго-Восточная Азия в холодной войне и глобализирующемся мире // МЭМО – 2005 -№ 4.
27. Володин Д. США, Китай и новое военно-стратегическое уравнение в АТР // МЭМО – 2006 - № 2.
28. Лю Цзайци Что впереди у КНР и США: вооруженный конфликт или потенциальный союз // МЭМО –
2005 - №6
29. Беблер А. НАТО и транснациональный терроризм // МЭМО. –2006 -№10.
30. Соколова П. Балканская составляющая европейской безопасности // МЭМО – 2006 -№11
31. Тэвдой-Бурмули А. Расширение ЕЭС и эволюция этнополитической ситуацииив Европе // МЭМО –2005 № 10.
32. Уткин С. Основные инструменты общей внешней политики и политики безопасности ЕС // МЭМО –
2005 - №12
33. Калядин А. ООН и принуждение к нераспространению ОМУ: опыт, возможности, перспективы // МЭМО
–2007 -№4
34. Подхорец Норман. Четвертая мировая война // www.inosmi.ru
35. Глазов Джейми. Украина и четвертая мировая война // www.inosmi.ru
Тема №6. Семінар 9
Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи
1. Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів –циклів гегемонії (Дж.
Модельський, В. Томпсон, П.Тейлор,
Н.Д.Кондратьєв,
Дж.Голдстайн, І.Валлерстайн, В.Л Цимбурський)
2. Поліцентричність та ієрархічність глобального устрою світу в сучасних
геополітичних теоріях (С. Коен, А.Страус, Й.Галтунг).
3. “Нові праві” : витоки та сучасні теоретичні напрями.
4. Неоєвразійство: загальні принципи та течії.
5. Мондіалізм та неомондіалізм.
Реферати:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Концептуальні особливості проекту «Європа від Владівостока до Дубліна»
Шарль де Голль та його уявляення щодо «Європи від Атлантики до Уралу»
Ж.Тіріар як представиник європейських «нових правих» та його «континенталістська» концепція
націонал-коммунотаризму як велико-європейського націонал-більшовизму .
Континенталізм К.Террачано як представника європейських «нових правих».
«Центр у Центрі» в концепції «Європейської імперії» Г.Й. ф.Лохаузена.
Сучасні процеси військово-політичної інтеграції в Європі та їх оцінювання в концепціях Жана
Парвулеско та Жака Атталі (порівняльний аналіз).
Геоекономіка нового світового порядку за прогнозами Ж.Атталі («Антіекономіка», «На порозі нового
тисячоліття. Прийдешній світопорядок»)Совместные национальные проекты стратегической
безопасности и оборонной деятельности.
Концепції нового світового порядку (транснаціональний світ чи суспільство суверених країн)
Література:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
4.
9.
Загладин Н. Глобализация в контексте альтернатив исторического развития // Мировая экономика и
международные отношения. 2003. №8.
Дрезнер Даниел Новый «новый» мировой порядок // Россия в глобальной политике – 2007 –№ 2 / см.
w.w.w. globalfffairs.ru
Баранов В.П. Доктрина Тоффлера-Фукуямы-Хантингтона и реальность мира/ Геополитика: Хрестоматия/
Сост. И.В.Жукова.- Екатеринбург, 2004. – С.209-219.
Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюктуры // Избр. Соч. – М., 1993.
Модельски Дж., Томпсон У. Волны Кондратьева, развитие мировой экономики и мировая политика //
Вопросы экономики. – 1992. - №10.
Цымбурский В.Л. Военные циклы: проблема, гипотеза, модель // Полис – 1996 - №3.
Зотов В. « Рецензия на книгу П. Бьюкенена «Смерть Запада» и беседа с А.Фурсовым «Реквием по Западу»
// Альманах «Восток»(На Интернет сайте «Ситуация в России» http://www.situation.ru)
Тириар Ж. Сверхчеловеческий коммунизм. Письмо к немецкому читателю Коммунизм \\ Элементы.№8- М., 2000
Тириар Ж. Европа до Владивостока/ Геополитика: Хрестоматия/ Сост. И.В.Жукова.- Екатеринбург, 2004.
– С.97-111.
Парвулеско Жан. Геополитика нового тысячелетия
10. Стрельцова Я. Франция и проблема интеграции мигрантов // МЭМО –2005 -№9
11. Стрельцова Я. О проблеме национальной идентичности во Франции // МЭМО –2006 - №7
1. Аттали Ж.На пороге нового тысячелетия. Линии горизонта // Арктогея – философский портал. – http://
w.w.w.arcto.ru
2. Аттали Ж. Шумы// Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru
36. Аттали Ж.Понятие «нация» станет отзвуком былых реалий // Россия в глобальной политике. – 2007- №2 ,
см. www.globalaffairs.ru
12. Жириновский В.В. Избранное: В 3-т. Мы возродим Великую Россию. – М., 1997. – Т1.
13. Жириновский В.В. О судьбах России. Ч.II. Последний бросок на юг. М., 1993; Жириновский В.В. Очерки
по геополитике. М., 1997
14. Жириновский В.В. Последний вагон на Север. –М.,1995
15. Лимонов Э. Будем работать –будем жить. – М. 1994. И др.: «Другая Россия», «Русское психо», «Лимонов
против Путина. Такой президент нам не нужен» и др.
16. Бабурин С.Н. Российский путь. Становление российской геополитики начала XXI века.- М.,1995.
17. Митрофанов А.В. Шаги новой геополитики / Русский вестник. – М., 1997 .
18. Зюганов Г.А. За горизонтом (о новейшей российской геополитике). –М., 1995.
19. Зюганов Г.А. Зюганов Г. География победы: Основы российской геополитики. – М., 2002.
20. Цымбурский В.Л. Народы между цивилизациями // Pro et Contra. – 1999. – Т.4. - №4.
21. Каныгин Ю.М. Пояс мира: (Украина – Казахстан: фундамент Евразийского полуострова). – К.,: МАУП,
2001. – 240с.
22. Назарбаев Н.А. В потоке истории. –Алматы: Атамура, 1999.
23. Назарбаев Н. Казахстан – 2030 - К.: МАУП, 1999
24. Ниязов А.В. Евразийский контрглобализм – будущее России // Независимая газета. – 2001. – 3 февраля
25. Евстигнеева Л., Евстигнеев Р. Второе дыхание теории конвергенции//Вопросы экономики. –1999.- №4.
26. Бегунов Ю.К. Тайные силы в истории России. Сборник статей и документов; 4-е изд. – М.: Изд. Газеты
«Патриот», 2000.
27. Колеман Джон Комитиет 300. Тайны мирового правительства. – М.: Витязь, 2001.
28. Платонов О. Почему погибнет Америка. –Краснодар: Советская Кубань, 2001.
29. Морамарко Микеле. Масонство в прошлом и настоящем. – М.: Прогресс, 1990.
30. Иноземцев В. За пределами єкономического общества. – М., 1998.
31. Иноземцев В. Расколотая цивилизация. –М., 1999.
5. Стойкерс Р. Теоретическая панорама геополитики/ Геополитика: Хрестоматия/ Сост. И.В.Жукова.Екатеринбург, 2004. – С.122-135.
32. Неста Х Вебстер. Всемирная революция. Заговор против цивилизации / Пер с англ. Н. Сенченко. – К.:
Серж, 2001.
33. Сенченко М.І. Латентні структури світової політики: нариси з конспірології. – К.: МАУП, 2003. – 312 С.
34. «Большая восьмерка»: возрождение лидерства (Рекомендации «теневой большой восьмерки –группы
независимых экспертов к саммиту в Эвиане) // Россия в глобальной политике. –Т.1. -№2. –апрель-июнь,
2003.
35. Бжезинский Зб. Преждевременное партнерство // ПОЛИС – 1994 - №1
36. Страус А.Л. Униполярность. Концентрическая структура нового мирового порядка и позиции России //
Полис – 1997 - №2
37. Кузнецов В. «Великая мутация» и Западная Европа // Мировая экономика и международные отношения. –
1987 - № 1
38. Каренин А.А. Философия политического насилия. – М.: Международные отношения. – 1971.
39. Пономарева И.Б., Смирнова Н.А. Геополитика империализма США: Атлантическое направление. – М.:
Мысль, 1986.
40. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций //Полис. – 1994. - № 1.
41. Попов А.Я. Современное мальтузианство (Очерк критики). – М., 1960.
42. Паркер Дж. Преемственность и изменения в геополитической мысли Запада // Международный журнал
социальных наук. – 1993 - №3
43. Яковлев И.Ф. Критика националистической идеологии современного западногерманского неонацизма
(военно-философский анализ) – Автореф. Диссрт. Канд. Филос. Наук.,- М., 1977
44. Лебедев Ю.С. Трансформация геополитики. // Современная философия и социология в ФРГ. – М., 1991.
45. Гальтунг Й. Теория малых групп и теория международных отношений//Социально-политический
журнал. 1998.- №2.
46. Войтоловский Ф. Идейно-политические процессы антиглобалистских движений //Мировая экономика и
международные отношения. 2003, №2.
47. Альтерглобализм: теория и практика «антиглобалистского» движения. – М., 2003.
48. Лобер В. О природе антиглобализма //Безопасность Евразии.-2004-- №1.
49. Рогожина Н. Политическое лицо антиглобалистов //Мировая экономика и международные отношения. –
2002.- № 6.
50. Стиглиц Джозеф. Глобализация: тревожные тенденции - М., 2006.
51. Бхагвати Джагдиш. В защиту глобализации – М., 2007
52. Умланд А. Фашизм и неофашизм в сравнении: западные публикации 2004-2006 годов Западная наука о
сущности фашизма / Андреас Умланд / Агенство Политических новостей – Режим доступу:
http://www.apn.ru/publications/article19710.htm#_edn30
53. Умланд А. Теоретическая интерпретация фашизма и тоталитаризма в работах В. Виппермана //
Социологический журнал. – 2000. – № 1-2. – С. 205-210. http://www.nir.ru/socio/scipubl/sj/sj1-200rew3.html;
54. Умланд А. Сравнительный анализ новых крайне правых групп на Западе (по поводу книги М.
Минкенберга)
//
Политические
исследования.
–
2001.
–
№
3.
–
С.
174-179.
http://www.politstudies.ru/N2004fulltext/2001/3/20.htm;
55. Умланд А. «Консервативная революция»: имя собственное или родовое понятие? // Вопросы философии.
2006. № 2. С. 116-126, http://www1.ku-eichstaett.de/ZIMOS/forum/docs/3Umland06.pdf.
56. Гриффин Р. Революция правых: фашизм (перевод К. Метлова). http://www.zarodinu.org/revprav.htm
57. Гриффин Р. Палингенетическое политическое сообщество: переосмысление легитимации тоталитарных
режимов в межвоенной Европе (перевод А. Шеховцова) // Вопросы философии. 2006. № 12. С. 51-63.
58. Козлов С.Я. Французские «новые правые»: новый «научный» расизм? // Этнографическое обозрение 1999. № 2;
59. Иванов А. Новым правым – тридцать лет // Русский международный журнал «Атеней».
http://www.ateney.ru/ideologija6.htm;
60. Террачано К. Америка — это смерть. Евразия — это путь и жизнь... – Режим доступу:
http://zvezda.ru/article.php?area=1&id=30⊂=9
61. Фай Г. Всемирный переворот. – Режим доступу: http://www.velesova-sloboda.org/geo/guillaume-fayeworldwide-coup-ru.html
62. Хоффмайстер К. фон. Воля нашей крови– Режим доступу:. http://www.ateney.ru/Hoffmeister.htm
63. Эвола Ю. Люди и Руины. — Москва, 2007.
64. Эвола Ю. Орден Железного Венца– Режим доступу:. http://rhl.white-society.org/articles/wreath.htm
65. Эвола Ю. Оседлать тигра. — С.-Петербург, 2005
66. Луи Повель. Жак Бержье. Утро магов. Пер. с фр. — К.: "София", Ltd. 1994. 480 – Режим доступа:
.ru/assets/files/books/okolo_psihologia/povel_berje_utroMagov.pdf
67. Скратон Р. Христианство – самый большой прогресс истории – Режим доступу: http://future-forumfund.com/2014/?lang=ru
68. Пьер Кребс Наша внутренняя империя \ Сборник «Мужество ради идентичности Альтернативы принципу
равенства
/
под
редакцией
Пьера
Кребса
–
Режим
доступу:
http://velesovasloboda.vho.org/archiv/pdf/krebs-nasha-vnutrennyaya-imperiya.pdf
69. Пьер Кребс Проект Евросибирь как спасение Евроцивилизации – Режим доступу:
http://www.volksdeutsche-stimme.de/interviu/krebs_140807.htm
70. Герхох Райзеггер От великой американсокй мечты до великой катасрофы
– Режим доступу:
http://www.conspirology.org/2009/07/ot-velikoj-amerikanskoj-mechty-do-velikoj-katastrofy.htm
71. Гийом Фай Всемирный переворот. Эссе о новом американском империализме. — М. 2005. — 240 с.
72. Г. Фай За что мы сражаемся? Идеологический словарь. — М., 2006. — 240 с. — ISBN 5-902825-06-7.
73. Г. Фай Археофутуризм. — Тамбов, 2011. — 256 с.
74. Манифест Новых правых в Европе – Режим дост: http://www.4pt.su/en/content/manifesto-french-new-right
75. Бурий Д. Пространство Европы в системы взглядов «Новых правых»// Політична сфера – 2007 – №8 – с.
65-72
76. Український журнал «Правий поступ» – Режим доступу:
http://nation.org.ua/files/File/Pravyj%20Postup/Pravyj_Postup_11.pdf
77. Інтернет-видання Народний Оглядач (Ігор Каганець, Маріанна Кіяновська, І. Косович, В. Єшкілєв, О.
Гуцуляк) – Режим доступу: http://ar25.org/svity
78. Каганець І. Арійський стандарт (2014 )/ Ігор Каганець (український новий-правий) – Режим доступу:
http://ar25.org/knyga-ariyskyy-standart-2014
79. Гуцуляк О. Наша Культурна революція ще попереду (Українські нові- праві) – Режим дост.:
http://thule.primordial.org.ua/mesogaia/newright.htm
80. Шнирельман В. Этничность, цивилизационный подход, «право на самобытность» и «новый расизм» //
Социальное согласие против правого экстремизма. Выпуск №3-4 / Под ред. Л.Я. Дадиани, Г.М.
Денисовского. М., 2005. С. 216-244;
Тема № 7. Семінар 10 .
Прикладна геополітика.
1. Національна безпека і національні інтереси в системі геополітичних
відносин.
2. Концепції «нового світового порядку», моделі майбутньої геоекономіки та
глобалізація.
3. Національні програми конвергенції та регіоналізація глобальної
економіки.
4. Демографічні та трудові ресурси в геополітичних стратегіях.
5. Військово-стратегічний потенціал та геополітика: гіпотетичний зв’язок.
Реферати:
Тероризм і геополітика: гіпотетичний зв’язок.
Біо- , агро- та кібер- тероризм: геополітична тактика?
Інтернаціоналізація світових ринків та географія світового ринку капітала.
Світовий ринок праці та стратегії соціальної політики в реалізації національних
інтересів.
Література:
1.
2.
3.
4.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
6.
7.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
Гаджиев К.С. Геополітика. – М.: Межд. отн., 1997. –384 с.
Дергачев В.А. Геополитика. – К: ВИРА-Р, 2000. – 448 с.
Дергачев В.А. Свободные экономические зоны в современном мире. –Одесса: Судоходство, 1996.
Геополитические и геоэкономические проблемы России. – СПб., 1995.
Медведев В. Глобализация экономики // Мировая экономика и международные отношения. 2004. №2.
Медведев С. Россия: внешняя политика, безопасность, идентичность // Мировая экономика и
международные отношения. 2003. №7.
Мукерджи А. Внедрение нормативов ВТО: проблемы развивающихся стран // Мировая экономика и
международные отношения. 2003. №6.
Намозов О. Китай, ВТО и мировая экономика // Мировая экономика и международные отношения. 2002.
№11.
Неклесса А. Пакс Экономикана: новое геоэкономическое мироустройство // Экономические стратегии.
1999, №1
Жан К., Савона П. Геоєкономика. Господство єкономического пространства. – М., 1997.
Кочетов Є.Г. Геоєкономика (Освоение мирового экономического пространства). – М., 1999
Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХ1 столетия. –К.: «Логос», 1998. –568 с.
Брагина Е. Синергетика геоэкономической многополюсности // МЭМО –2005 -№4
Байков Н., Безмельницына Г., Гринкевич Р. Перспективы развития мировой энергетики до 2030 г. //
МЭМО – 2007 - №5.
Ярош О. Проблемы энергетической политики Украины // МЭМО –2007 - №4.
Сікора І.В. Національні інтереси України та лобістські техології бізнесу. –К.: Охорона праці., 2000. –126
с.
Пахомов Ю.М., Лукяненко Д.Г., Губский Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному
середовищі. – К.: Україна, 1997.
Рынок труда и социальная политика в Центральной и Восточной Европе / Пер. с англ. – М.: ИКЦ «ДИС»,
19967.
Латинская Америка: возвращение на авансцену мировой политики (круглый стол) // МЭМО –2007 -№1,
№2
Латинская Америка: региональная интеграция и современном витке развития // МЭМО – 2005 - №10.
Луис О. Келсо, Патриция Х Келсо Демократия и экономическая власть. –М.: Знание, 1993.
Иноземцев В. Трагедия народов мировой периферии и проблемы «западной помощи. –М.: «Academia» “Наука”, 2006.
Билл Гейтс Дорога в будущее / Пер. с англ. – М.: ИО «Русская Редакция», 1996.
Най Дж. Какой новый мировой порядок? // США: экономика, политика, идеология. – 1992. - №2
Сорос Дж. Мыльный пузырь американского превосходства.-М. .: «Academia» - “Наука”, 2006.
Кистерский Л.Л. и др. Международная экономическая безопасность: внешнеторговый, валютнофинансовый и энергетический аспекты. – К.: Наукова думка, 1991.
Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. – К.: ВПОА, 1996.
Зуева К. Новые концепции европейской интеграции // МЭМО. –1995. - №11.
27. Ліпкан В.А. Тероризм і геополітика: гіпотетичний зв’язок.
28. Ліпкан В.А. Тероризм і національна безпека України. – К.: Знання, 2000. –184с.
29. Ліпкан В.А. Секретна служба США: Військово-морська спеціальна група США// Міліція України. – 2001 №9.
30. Лакер У. Терроризм в эпоху постмоденизма // США: экономика, политика, идеология. – 1997 - №2.
31. Лабрус А., Кутузис М. Геополитика и геостратегия наркотиков. –Париж:Экономика, 1996.
32. Шеховцов А. Религиозные истоки идеологии двидения «Талибан» //www.svonz.lenin.ru/articles/TalibanReligious_ideology.html
33. Сикоев Р.Р. Талибы (религиозно-политический портрет). – М.: Из-во «Крафт+», 2004. –240с.
34. Хохлов И. Глобальный джихад Салафи и Аль-Каиды // МЭМО-2007- №3
35. Добаев И. Экстремистские группировки в США: исламский фактор. //МЭМО – 2007 -№1
36. Щенин Р. Наркобизнес – глобальная проблема ХХ1 века // МЭМО –2006 - №5
37. Мирский Г. Наркотики и терроризм // МЭМО –2006 - № 8.
38. Эллисон Грэм Как остановить ядерный терроризм // Россия в глобальной политике –2004 -№2.
39. Лебедев М. Международное сотрудничество в борьбе с терроризмом: роль бизнеса // МЭМО-2007 -№3
40. Хрусталёв М. Диверсионно-террористическая война как военно-политический феномен / Марк Хрустлёв
// Международные процессы: журнал теории международных отношений и мировой политики – 2003 –
Том 1. Номер 2 (2). Май-август – С. 45-53.
41. Цыганков П.А. «Самонадеянность силы»: критический анализ концепции кооперативной безопасности в
свете международно-политической теории / П.А. Цыганков // Вестник Московского государственного
университета – Сер. 18. Социология и политология. – 2001. - № 1. – С. 104 – 118
42. Афонцев С.А. Мировая экономика в поисках новой модели роста // Мировая экономика и международные
отношения. –2014. – № 2. – С. 3-12
43. Макаров А., Галкина А. Перспективы мировой энергетики до 2040 г. // Мировая экономика и
международные отношения. - 2014. – № 1. – С. 3-20
44. Рашковский Е.Б, Мир религий в глобальной динамике: “традиционное” и “нетрадиционное” // Мировая
экономика и международные отношения. 2014. № 8. С. 110-119
45. Калядин А.Н. Вопросы регионального разоружения в ракурсе Советабезопасности ООН // Мировая
экономика и международные отношения – 2015 – № 1
46. Хилдрет С. А. Кибертерроризм : материалы Исследователь- ской службы Конгресса // Кибервойна :
доклад Исследовательской службы Конгресса RL30735 / С. А. Хилдрет [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.infousa.ru/information/bt-1028.htm.
47. Черненко Е. Холодная война 2.0? // Россия в глобальной политике / Е. Черненко [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http:// www.globalaffairs.ru/number/Kholodnaya-voina-20-15874 223.
48. Что
это
там
был
за
Wiper?
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
https://www.securelist.com/ru/blog/207764148/Chto_eto_ tam_byl_za_Wiper 224.
49. Страны защищают компьютерные сети и веб-сайты [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.america.gov/st/peacesecrussian/2009/October/20091002140506sjhtrop0.8408167.html
50. Стратегічний оборонний бюлетень України [Електрон ний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 771/ 2012/print1361272038412688
51. США готовы ответить на атаки хакеров военным ударом – з аявил Пентагон [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http:// www.newsru.com/world/13may2010/cybercommand.html
52. США и Китай обсудят правила кибершпионажа [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.pd.rsoc.ru/press-service/ subject1/news2161.htm
53. ФБР получит $ 234 миллиона на новые средства слежки за Интернетом [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://hitech. newsru.com/article/15jun2009/fbi
54. «Шпионский» вирус Flame искал чертежи и PDF-документы на зараженных ПК [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http:// www.digit.ru/technology/20120604/392310510.html
55. Дубов Д.В. Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва : монографія / Д. В. Дубов. – К. :
НІСД, 2014. – 328 с.
56. F-Secure: Человечество стоит на пороге развития гонки кибервооружения [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www. securitylab.ru/news/428659.php
57. Лепешков Ю. Определение терроризма и универсальные международные стандарты в сфере борьбы с
ним // Журнал международного права и между- народных отношений 2010 – № 4. [Электронный ресурс].
– Режим доступа: http://evolutio.info/content/view/1754/232/.
58. Громовенко К.В. Междунароный терроризм и частные военные охранные компании : пробблемыне
международно-правовые аспекты [Електронний ресурс]. // Мыжнародне кримынальне право – 2013 – Вип.
4 – Режим доступу: http://intlawalmanac.net/v4/13.pdf
Тема №8. Семінар 11
Америка в системі сучасних геополітичних
відносин
1. Геополітичне становище США: концептуальні розробки та реальність.
2. Етапи формування сучасної геополітичної стратегії США.
3. «Панамериканізм» та його концептуальні засади.
4. Сучасна стратегія національної безпеки США.
5. Латинська Америка – як учасник геополітичних відносин.
Реферати:
1. Ядерна революція Буша.
2. Історичні витоки та передумови концептуалізації панамериканізму.
3. Контрглобалізм, контрвестернізація та антіамериканізм.
4. Американські стратегічні інтереси в Центральній Азії, на Кавказі, в Індії.
5. Японія в американській геополітиці.
Література:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
Корсаков Г.Б. Реформирование вооруженных сил США. М.:ИМЭМО РАН, 2006. 140 с.
Алперовиц Г. Ядерное оружие и политика // США: єэкономика, политика, идеология. – 1914 - №2.
Любецкий В. Эволюция ядерной политики США в 1989 -2000 гг. / В. Любецкий // Мировая Экономика и
международные отношения – 2001 – №. 9. – С. 18-26
Гейтс Р. Сбалансированная стратегия. Перепрограммирование Пентагона нового века / Роберт Гейтс //
Россия в глобальной политике - 2009 - №2 (Март-апрель)
Кейган Р. Парадигма 12 сентября / Роберт Кейган // Россия в глобальной политике –2008 – № 6 (ноябрьдекабрь).
Караганов С.А. Перенастройка, а не перезагрузка. Интересы России в отношениях с США. Доклад к
заседанию российско-американской секции международного дискуссионного клуба «Валдай» (Москва,
июнь 2009). / Караганов С.А., Суслов Д.В., Бордачев Т.В..– М: РИА "Новости", 2009 – (Доклад,
подготовленный в рамках Совета по внешней и оборонной политики и РИА «Новости»).
Картер Э. Б. Превентивная оборона: Новая стратегия безопасности США / Уильям Дж. Перри, Эштон Б.
Картер ; [перевод с англ.] – М.: Наука, 2003. - 230 с.
Соловьев Э. От «военного гуманизма» к «вооруженному идеализму». Эволюция американских подходов
к миропорядку / Эдуард Соловьев // Международные процессы: журнал теории международных
отношений и мировой политики –2003 –Том 1. Номер 2 (2). Май-август. – С. 17-33.
Терентьев А. “Новый мировой порядок” США или европейское мироустройство // Мировая экономика и
международные отношения. –2003.- №7.
Хаботин С. О плане реформирования вооруженных сил США//Компас (комментарии, прогнозы, анализ,
события). – Вестник международной аналитической информации ИТАР-ТАCC. –1999-№41.
Андреев В.Г. Геополитика и мировые войны ХХ века // США- Канада: экономика, политика, культура. –
1999 - №1.
Бамстед Ричард А. Президент Билл Клинтон // США: экономика, политика, идеология. –1993 - №1
Гарбузов В.Н, Богданов Д.Ю. Президент Буш и парадоксы «сострадательного консерватизма» // США –
Канада: экономика, политика, культура. –2001 - №8.
Сидорук Ф. Звезда Джорджа Буша-младшего // Зеркало недели. –2000 – 16 дек.
Рогов С.М. 11 сентября 2001 года: реакция США // США – Канада: экономика, политика, культура. –
2001 - №11.
Перкович Дж. Ядерная ревоюция США // Россия в глобальной политике – Т.1 - №2.-апрель-июнь, 2003.
(http: // www/globalaffairs.ru)
Пономарева И.Б., Смирнова Н.А. Геополитика империализма США: Атлантическое направление. – М.:
Мысль, 1986.
Киссинжер Г. Дипломатия. –М., 1997.
Давыдов В.Ф. 2007: Прогноз распространения ядерного оружия // США: экономика, политика, идеология.
–1997 - №1.
Виноградов А. Тайные битвы ХХ столетия. – М.: Олма –Пресс, 1999.
Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и её геостратегические императивы. – М.,
1998.
Бжезинский Зб. Вне контроля.Глобальный беспорядок накануне ХХ1 века // сшА –ЭПИ.-1994 -№4.
23. Бланк С, Энергетическая игра в Центральной Азии становится все более напряженной
// www.eurasianet.org/ eurasianet/russian/departmens/business/articles/eav090605ru.shtml
24. Политика США в меняющемся мире // Под ред. П.Т. Подлесного. – М.: Наука, 2004. –333 с.
25. Бжезинский З. План для Европы. Як розширити НАТО // Політика і час. –1995. - №5. – С.21 –31.
26. Бжезинский З. Насущная потребность в стратегии по отношению к бывшим коммунистическим
государствам // Проблемы Восточной Европы. –1992 - № 35-36
27. Пономарева И.Б., Смирнова Н.А. Геополитика империализма США: Атлантическое направление. – М.:
Мысль, 1986.
28. Попов И.М. Война будущего: взгляд из-за океана. Военные теории и концепции современных США – М.:
Астрель, Транзиткнига, 2004. – 448 с.
29. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций //Полис. – 1994. - № 1.
30. Терроризм – Госдепартамент США
//http://usinfo.state.gov/russian/home/topics/international_security/terrorism.html
31. Іжак О. Україна в новій стратегії США : як нормалізувати відносини // Політика і час. –2003. - №1. –С.
35- 44.
32. Евстафьев Д.Г. Современные приоритеты национальной безопасности США // США: экономика,
политика, идеология. –1996 - №1.- С 13-26.
33. Платонов О. Почему погибнет Америка. – Краснодар: Советская Кубань, 2001.
34. Сенченко М.І. Латентні структури світової політики: нариси з конспірології. – К.: МАУП, 2003. – 312 С.
35. Лащенова А. Армения на «шахматной доске» США // МЭМО –2006 - №12.
36. Чарльз Э.Зиглер Стратегия США в Центральной Азии и Шанхайская оргfнизация сотрудничества //
МЭМО –2005 -№8.
36. Володин Д. США, Китай и новое военно-стратегическое уравнение в АТР // МЭМО – 2006 - № 2.
37. Лю Цзайци Что впереди у КНР и США: вооруженный конфликт или потенциальный союз // МЭМО –
2005 - №6
34. Чугров С. Япония-США: искаженное взаимовлосприятие // МЭМО. – 2007 - №2.
37. Малышева Д. Южная Евразия в стратегии США // МЭМО –2005 -№8.
38. Джозеф ай Парадокс американского могущества.
39. Девид Харви Новый империализм.
40. Овчинский В.С. Афганистан без коалиции // Россия в глобальной политике –2007 -№1.
41. Майкл Деш . Буш и генералы (гражданский контрольнад вооруженными силами) // Россия в глобальной
политике . –2007-№3.
42. Арбатов А.Г. Грядет ли холодная война? // Россия в глобальной политике – 2007 - №2 / см. w.w.w.
globalfffairs.ru
43. Блер Тони. Битва за глобальные ценности // Россия в глобальной политике – 2007 - №1 (перепеч их ж.
«Foreign Affairs-2007-№1») // см. www.globalaffairs.ru
44. Дворкин В.З. Чем грозит американская ПРО? // Россия в глобальной политике – 2007 - №2 / см. www.
Globalfffairs.ru
45. Наврузов А.С. Роль Ирана в глобальной и региональной политике США после Второй Мировой войны. –
Томск, 1992.
46. Маначинский В. Афганистан: когда дуют ветры войны. –К.: «Румб», 2006.- 576 с.
47. Такей Рэй. Время для разрядки в отношениях с Ираном // Россия в глобальной политики – 2007 - №2.
48. Зевелев И., Троицкий М. Семиотика американо-российских отнощений // МЄМО – 2007 -№1.
49. Майданник К. «Четвертая волна» (о новом цикле социально-политического развития Латинской Америки.
Взгляд слева )// МЄМО – 2006-№11, № 12.
50. Латинская Америка: возвращение на авансцену мировой политики (круглій стол)// МЭМО –2007 - №1.
51. Латинская Америка: региональная интеграция на новом витке развития // МЭМО – 2005 - №10.
52. Энгдаль В. Бразилия, Россия, Китай и Индия бросают своим стратегическим союзом вызов США
/http//www.inosmi.ru /translation/217954.html
53. Рукомеда Р. Під контролем США та МВФ (трансформаційні процеси у Мексиці та Сапатистський рух)//
Політика і час. –2003 -№11
54. Красильиков В.А. Латинская Америка: прощание с зависимостью// Мировая экономика и международные
отношения. –2015. – № 2
55. Яковлев П. Геополитический разворот стран Латинской Америки// Мировая экономика и международные
отношения. –2014. – № 7. – С. 55-65
56. Савельева А.Г. Политика безопасности США: сдвиг в сторону Китая// Мировая экономика и
международные отношения. 2014. № 8. С. 5-13
Тема №9. Семінар 12.
Геополітичні стратегії регіонів сучасної Європи
1. Геополітична національна стратегія країн Західної Європи: специфіка
розвитку на початку ХХI ст., геополітичні виміри концепції
національної безпеки Великобританії
2. Країни Центральної та Північної Європи: національні орієнтири та
геополітичні стратегії.
3. Країни Півднної Європи та Балканського півострову та їх геополітичні
проекти.
Реферати:
4.
5.
6.
7.
8.
Проект «Великої Албанії»: виникнення, картографічне представлення, спірні території,
рівень політичної популярності
Проект «Великої Румунії» : історія виникнення та сучасний розвиток.
«Велика Ідея Греції» : особливості формування, розвитку, сучасний стан.
Проект «Великої Сербії»: історія виникнення та розвитку, рівень політичної популярності.
Проект «Великого Китаю»: філософія і сучасна геополітика
9. Балканська криза: геополітичний вимір.
10. Держави Балтії в системі геополітичних відносин.
11. НАТО: нова геополітична якість?
12. Перспективи континентальних союзів.
Література:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
Циварєв А. О современном этапе строительства системы европейской безопасности /О. Циварев //
Мировая экономика и международные отношения – 2002 – № 1 .– С. 19-23.
Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХ1 столетия (Роль Франции, Германии, Словении, Польши, Чехии,
Венгрии). –К.: «Логос», 1998. –568 с. – С. 251- 277
Трансформація та інтеграція. Формування майбутнього Центральної та Східної Європи . – К., 1998.
Кулагин В.М Либеральная версия международной безопасности / В.М.Кулагин. - М.: Аспект-Пресс, 2006.
- 318 с.
Карагодин А. Русско-германский союз по Бисмарку/ Геополитика: Хрестоматия/ Сост. И.В.Жукова.Екатеринбург, 2004. – С.29-32.
Тиммерман Х. Германо-российские отношения в еропейском контексте // МЭМО – 2006 - №3
Павлов Н. Германия: guo vadis?// МЭМО – 2006 - №3
Орічай Н. Новий режим кордонів та транскордонне співробітництво у контектсі розширення ЄС на Схід //
Єврорегіони: потенціал міжетнічної гармонізації. Збірка наукових праць. – Чернівці: Букрек, 2004. – С.72
– 81.
Сушко А. Пределы стереотипов о пределах Европы // Зеркало недели – 2004 – 29 мая. – С. 5.
Колосов Г. Английский военно-политический курс / Г. Колосов // Военная политика стран Западной
Европы: Сб. обзоров / [Редкол.: Т.Г. Пархалина (отв. ред.) и др.]. – М.: ИНИОН, 1989. – 204 с.
Тюлин И.Г. Внешнеполитическая мысль современной Франции / И.Г. Тюлин – М.: Между народные
отношения, 1988. – 143 с.
Манжола В.А. Ядерное оружие Франции и вопросы европейской безопасности / В.А. Манджола. – Киев:
Вища школа, 1989.
Новикова О.О. Европейский Союз в системе международной безопасности: новые инструменты
кризисного урегулировнаия / О.О. Новикова // Полис – 2008 - №4. – С. 174-184
Нольте Х.-Х.. Европейский Союз и его место в современной мировой системе / Х. Нольте // Европа:
журнал польского института международных дел. – 2002. – Том 2, № 1 (2).
Носов М. Зачем Европе собственная армия? / М. Носов // Современная Европа. – 2005. - №1 - С. 82 - 95
Гончар Ю.Б. Маастрихт, США та європейська безпека // Питання нової та новітньої історії. –1995 –
Вип.41.
Ларсен C.У. Моделирование Европы в логике Роккана // Политические исследования. – 1995. – № 1. – С.
39-58
Фадеева Т. Федералистская модель ЕС, концепция и практика // МЭМО. – 2000 – 36.
Кашлев Ю. Общеевропейский процесс: вчера, сегодня, завтра. – М., 1990.
Гончар Б.М., Гончар Ю.Б. Ставлення США до проблем інтеграції країн
21. Центрально-Східної Європи в західноєвропейські об‘єднання // Питання нової та новітньої історії. – 1995
– Вип.42.
22. Ахтамзян А.А. Федеративная Республика Германия в конце ХХ века // Новая и новейшая история. –1999№4.
23. Орлов Б.С. Политический портрет Герхарда Шредера - М., 1999.
24. Милин Н. «Третий путь» Тони Блэра // Международная жизнь. –1999.- №7.
25. Кривонос Р. Германия после выборов 1998 г.: проблемы и перспективы // Людина і політика. - 1999 - №1.
26. Гибианский Л.Я. Идея балканского объединения и планы её осуществления в 40-е годы ХХ века //
Вопросы истории. –2001 - №11-12.
27. Кіш Е. Эвропейський вибір соціуму Угорщини на зламі ХХ –ХХ! Ст.// Людина і політика. – 1999. - №3
28. Демянец В. Політична та соціально-економічна трансформація в Польщі у 90-х рр. // Людина і політика. –
2000. - №4
29. Седякин Ю.М. Внешняя політика современной Польши // Обозреватель – 2010 № : С. 58-69 –
http://observer.materik.ru/observer/N6_2010/058_069.pdf
30. Гитин А. Деятельность европейских помышленных ТНК в ЦВЕ и СНГ // МЭМО –2006 - №9.
31. Хомский Н. Новый военный гуманизм: Уроки Косова / Ноам Хомский ; [пер. с англ. Л.Е. Переяславцева]–
М.: Праксис, 2002. – 320 с.
32. Хофмайстер Х. Воля к войне или Бессилие политики. Философско-политический трактат / Хаймо
Хофмайстер ; [пер. с нем. О.А.Коваль]– М.: Гум-я Академия ИЦ, 2006. – 287 с.
33. Чорний В. Боснія і Герцеговина: з історії етносів і релігій // Релігія і світ – 2001 - №7.
34. Соколова П. Балканская составляющая европейской безопасности // МЭМО – 2006 -№11
35. Зурабишвили Саломе Косово как позитивный прецедент // Россия в глобальной политике – 2007 - № 2 /
см. w.w.w. globalfffairs.ru
36. Казимиров В.Н. Два хельсинских принципа и «атлас конфликтов» // Россия в глобальной политике – 2007
- № 2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru
37. Тэвдой-Бурмули А. Расширение ЕЭС и эволюция этнополитической ситуацииив Европе // МЭМО –2005 № 10.
38. Уткин С. Основные инструменты общей внешней политики и политики безопасности ЕС // МЭМО – 2005
- №12
39. Калядин А. ООН и принуждение к нераспространению ОМУ: опыт, возможности, перспективы // МЭМО
–2007 -№4
40. Кокошин А.А. Некоторые макроструктурные изменения в системе мировой политики. Тенденции на
2020-2030-е годы // Полис. Политические исследования. – 2014– № 4 – p. 38, 41.
41. Гуськова Е. Ю. Албанский фактор кризиса в бывшей Югославии. Политика двойных стандартов
международных организаций //Аналитические записки –2006 – 18 с.67– 90.
42. Задохин А. Г., Низовский А. Ю. Пороховой погреб Европы – М.: Вече, 2000. –283 с.
43. Искендеров П.А. «Великая Албания»: теория и практика/ Петр Ахмедович Искендеров // Вопросы
истории. – 2012. – № 1. – C. 31-46.
44. Мирович Д. Великая Албания: мечты и рельность; Фонд стратегической культуры –Режим доступу:
www.fondsk.ru>
45. Неменский О. Независимость Косово и балканизация Центральной Европы (2000) / О. Неменский –
Режим доступу: http://www.apn.ru/publications/article19437.htm>
46. Петрунина О.Е. Великая идея» и геополитическая ситуация на Балканах на рубеже XX-XXI cт. //
Полития. Журнал политической философии и социологии политики –2003 – № 2 –91-113.
47. Смирнова Н.Д. История Албании в ХХ в. – М.: Наука, 2003– 431 с.
48. Чугунов К. Албанские «игры» без границ/ К. Чугунов // Бизнес-Газета – Режим доступу:
http://www.rg.ru/bussines/econom/372.shtm>
49. Петрунина
О.Е.
Великая
идея
Греции;
[Електронний
ресурс]
–
Режим
доступу:
http://ecsocman.hse.ru/data/2012/06/28/1259076156/6.pdf
50. Петрунина О.Е «Великая идея» в Греции как политическая программа // Полития. №4. Зима 2002-2003.
С. 57-67. 1 п.л.
51. Петрунина О.Е. «Великая идея» и геополитическая ситуация на Балканах на рубеже 113. 2 п.л.XXI
веков // Полития. Лето 2003. № 2. С. 91XX 13.Философско-историческая концепция Периклиса
Яннопулоса (1870-1910) // Вестник Московского университета. Сер.7. Философия. 2005. № 2. С.21-37. 1
п.л
52. Петрунина О.Е. Идеологемы «Великая идея» и «третья греческая цивилизация» в интерпретации
И.Метаксаса // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 2007. №1. С.94-105. 0,7
п.л.
53. «Петрунина О.Е. Великая идея» в греческой национально-политической символике // Греция:
национальная идея, общество, государство. XVII-XX вв. М., 2002. 1,3 п.л.
54. Петрунина О.Е..Моделирование политической карты Греции с помощью статистических методов //
Государственное управление: социальные модели, принятие 153. 0,2 п.л.решений, эффективная
коммуникация. М., 2003. С. 151
55. Петрунина О.Е. «Великая идея» и геополитическая ситуация на Балканах на рубеже XX-XXI веков //
Национальная идея: история, идеология, миф. М., 2004. С. 352-382. 2 п.л. 47.
56. Парно Л. Геополітика безпеки: Незалежна України vs «Велика Румунія» – Режим доступу:
http://novaukraina.org/news/urn:news:F453A9
57. Узун Ю. Румынский Унионизм как фактор «внутренней» и «внешней» геополитики: к проблеме
государственного управления региональонім развитием // Постфактум: історико-антропологічні студії –
2013 – № 3. – С. 47-57
58. Cербия о себе: Сборник ; [Ред. О. Эдельман; Перевод с сербского Е. Потехиной] – М.: Изд-во «Европа»,
2005. – 520 с. (Евровосток)
59. Батраева Н. Косово-Сербская Голгофа / Н. Батраева – М., 2006. – С. 144.
60. Бечкович М. Че – трагедија која траје. Че: Трагедия, которой нет конца / Матия Бечкович // Руско-српски
круг. Русско-сербский круг. –2010/2011(2010).
61. Гуськова Е.Ю. Листая страницы сербской истории / Е.Ю. Гуськова. – М.: Индрик, 2014. — 368 с.
62. Мартынова М.Ю. Национализм в югославской федерации и этнизация политических процессов ;
[Електронний ресурс] / М.Ю. Мартынова // Балканский кризис: народы и политика – М., 1998 – Режим
доступу: http://srbija.narod.ru/martinovaNacionalizm.html
63. Сербские националисты объединяются (28.02.2011) ; [Електронний ресурс] – Режим доступа:
http://www.rusimperia.info/news/id6316.html
64. Лобанов М. Внутренняя и внешняя политика Сербии в 1992–2012 гг.: три главы одной повести //
Мировая экономика и международные отношения. – 2014. –№ 7. – С. 28-35
65. Филимонова А. Сербия пытается «сесть на два стула, стоящие в разных помещениях (6.03.2014) / А.
Филимонова – Режим доступа: http://www.geopolitics.ru/2014/03/serbiya-pytaetsya-sest-na-dva-stulastoyashhie-v-raznyx-pomeshheniyax/
66. Чиркович С. История сербов / С. Чиркович — М.: Весь мир, 2009. — 448 с.
67. Игнатченко И. Уго Чавес Европы / Игор Игнатченко (Внгрия) ; [Электронный ресурс] – Режим доступа:
Материал с сайта http://www.vzv-ural.ru/?rub=15&new=586
68. Нестримний Орбан / Інформаційний портал «Тиждень.ua» від 14 жовтня 2014 р. ; [Электронный ресурс]
– Режим доступа: http://tyzhden.ua/World/120469
69. Зальцман М. Венгерские правые экстремисты создают военизированную "гвардию" / Маркус Зальцман ;
[Электронный ресурс]// Статья от 26 сентября 2007 г. // Материалы Мирового социалистического Вебсайта Четвертого Интернацинала. – Режим доступа: http://www.wsws.org/ru/2007/sep2007/gard-s25.shtml
70. Призрак Великой Венгрии бродит по Европе // Толкователь -http://ttolk.ru/?p=3383
71. Илларионов А. План «Путина-Клауса –Орбана- Жириновского» / Андрей Илларионов //; [Электронный
ресурс] – Режим доступа: http://aillarionov.livejournal.com/734477.html
72. «Виктор Орбан вновь призвал Киев предоставить украинским венграм автономию» ; [Электронный
ресурс] // Информационный портал «Голос Америки» от 17 мая 2014 г. – Режим доступа:
http://www.golos-ameriki.ru/content/victor-orban-calls-ukraine-autonomy/1916703.html
73. Идеи возрождения Великой Венгрии от 1.06.2010 // http://www.ua-reporter.com/novosti/89987
74. Венгры мечтают о Великой Венгрии Скворцов И. Венгры мечтают о «Великой Венгрии»// «Киевский
ТелеграфЪ»[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://telegrafua.com/509/world/10722/
75. Бирюков С. Германия и Франция: к согласию во имя Европы?// Мировая экономика и международные
отношения.– 2014. –№ 12. –С. 82-90
76. Зверева Т. Средиземноморский проект Парижа // Мировая экономика и международные отношения.
2014. – № 8. – С. 56-66
77. Сидоров В. Военно-силовая проекция интеграционного евростроительства: амбиции и реалии// Мировая
экономика и международные отношения. – 2014. – № 2. – С. 109-118
78. Андрева Т.Н. Великобритания и европейские интеграционные процессы после еврокризиса // Мировая
экономика и международные отношения. – 2014. – № 11. С. 40-47
79. Кокеев А.М. Германия и реформы ЕС// Мировая экономика и международные отношения. 2014. № 11. С.
27-34
80. Воронов К.В, Перспективы ЕС-интеграции и специфика северных стран// Мировая экономика и
международные отношения. 2014. № 11. С. 54-59
81. Черкасова Е.Г, Испания: взгляд на евроинтеграцию // Мировая экономика и международные отношения.
2014. № 11. С. 48-53
82. Зуева К.П. Французы о будущем Европейского союза: конфедерация или федерация?// Мировая
экономика и международные отношения. 2014. № 11. С. 35-39
83. Клупт М. Центр-периферийные отношения в Европе: демографический аспект // Мировая экономика и
международные отношения. – 2015. – № 2. – С. 58-67
84. Перегудов С.М. Семененко И.С. Референдум о независимости Шотландии и проблемы британской
государственности // Мировая экономика и международные отношения. – 2015. – № 3. – С. 64-75
Тема № 10. Семінар 13
Стратегічні моделі геополітичного
розвитку Азії
1. Субрегіони Азії: географічне розташування та геополітичне становище.
2. Розвиток країн «континентальної вісі».
3. Країни «Рімленду» та система зовнішньоекономічної взаємодії.
4. Фундаменталізм в країнах Азії: сутність, напрямки та прояви.
Реферати:
Сутність та напрями геополітики Китаю.
Геополітичні стратегії співпраці Індії, Росії та Китаю.
Американські інтереси в країнах Закавказ’я.
Геополітика мусульманських країн та напрями ісламського фундаменталізму.
Особливості розвитку пан-ісламізму.
Доктрина пан-тюркізму та її історичне втілення.
Виникнення та розвиток пан-арабізму.
Невизнані держави” Західної Азії або “територіально-політичні утворення з
невизначенним статусом” Західної Азії як геополітичні об’єкти.
9. Проблема поширення ядерної зброї та зброї масового ураження (ЗМУ) в зоні ісламу.
10. Становлення та реалізація концепції ісламського світового економічного порядку.
11. Джерела фінансування терористичних організацій та їх державна підтримка: форма
«державного тероризму», форма «новітнього геополітичного протистояння», форма
ведення «світової війни»?
12. Сучані тенденції щодо створення зони єдиної валюти- дінару Перської затоки.
Література:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
76.
13.
14.
15.
Мирский Г.И. “Политический ислам” и западное общество // Полис.- 2002.- №1.
Добаев И. Новейшие тенденции в развитии исламского движения на Северном Кавказе // МЭМО –2005 №12
Модестов С.А. Геополитика ислама. – М.: Молодая гвардия, 2003. – 192 с.
Жданов Н.В. Исламская концепция миропорядка. – М., 2003. – 568 с.
Прозоров С.М. Ислам как идеологическая система. – М., 2004.- 471 с.
Долгов Б.В. Феномен исламского фундаментализма (Алжир) // Восток. –2001 - №2.
Умнов А. «Талибан» в исламском контексте// Ислам на постсоветском пространстве: взгляд изнутри/ Под
ред А.Малашенко и М.Олкотт; Моск. Ценр Карнеги. – М.:Арт-бизнес центр, 2001. – 320 с
Нарочницкая Н. Исламский мир: геополитическое и цивилизационное соперничество [Електронни
ресурс] / Наталья Нарочницкая // Аналитическое обозрение –2003 – 19 марта – Режим доступа:
http://www.pravoslavie.ru/analit/islammir.htm
Арабский мир: три десятилетия независимого развития . Под ред В.В. Наумкина., М., 1990.
Сапронова М.А. Арабский Восток: Власть и конституции. –М., 2001.
Лебедев А. Совместная оборонная концепция правящих монархий //Азия и Африка сегодня. –2001.- №2.
Хатами Мохаммад. Ислам, диалог и гражданское общество. – М., 2001.
Мэхди Санаи. Ирано-российские связи // Россия в глобальной политике – 2007 - №2 / см. w.w.w.
globalfffairs.ru
Мусульманские страны у границ СНГ (Афганистан, Пакистан, Иран и Турция – современное состояние,
история и перспективы): Антология. =- М., 2001. – 336с.
Пырлил Е. Д. Ближневосточный узел: как все завязывалось // Восток – 2000 - №5
Зеленый В.В, Борьба с терроризмом в Израиле: понятийный аппарат и институциональная структура //
Восток – 2014 - № 2
16. Гольд М.Г. Феномен восточноевропейской элиты как фактор межэтнических противоречий в государстве
Израиль // Восток. –1998 - №3.
17. Страны Ближнего Востока (актуальные проблемы современности) Под. Ред. Б.Г. Сейранян. – М., 1998.
18. Примаков Е. Конфиденциально. Ближний Восток на сцене и за кулисами. –М., 2006.
77. Эпштейн Алек Израиль-Россия: несостоявшийся роман? // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 /
см. w.w.w. globalfffairs.ru
19. Парканский А.Б. Американо-грузинские экономические отношения сегодня и завтра //США – Канада.
Экономика. Политика. Культура. 2003, №11.
20. Парканский А.Б. Азербайджан и Армения в экономической политике Вашингтона в Закавказье //США –
Канада. Экономика. Политика. Культура. 2004, №4.
21. Кирильченко Ю. США и НАТО разворачивают беспрецедентную программу помощи Закавказью в
военной области //Глобус. Дайджест иностранной информации. 2004, №23.
22. Жириновский В., Кулешов Н. Россия, Индия, Китай: политико-идеологические доминанты в ХХ столетии
– М.: Изд-во ЛДПР, 2000.
23. Россия и Китай на пороге тысячелетия //Международная жизнь. – 1997. - №6
24. Ивасита А. Москва – Пекин: «стратегическое партнерство» и пограничные переговоры // МЭМО – 2000 №11.
25. Ивашенцев Г. Стратегическое партнерство России и Индии // Международная жизнь. 2002. №1.
26. Азимов А. Москва и Дели в многополярной системе // Международная жизнь. – 2000 - №7.
27. Ефремова К. Стратегический треугольник “Россия –Индия- Китай” и концепции “нового мирового
порядка” // http://www.risa.ru/yestnik/01/report/efremova/
28. Эбохон А. Китай, Россия, Индия: третий лишний //// http://www.chinapro.ru/archive/2/19/
29. Нкрума Г. Военные игры: российско-китайские совместные учения вызывают в памяти «холодную войну
»// http://www.inosmi.ru/translation/221792.html
30. Дэгуан Чж. ШОС–это не восточное НАТО// http://russian.people.com.cn/31521/4033653.html
35. Гуанчен С. Шанхайская организация сотрудничества: приоритетные направления // Мировая экономика и
международные отношения.- 2002.- №11
36. Лукин А.В, Шанхайская организация сотрудничества // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 / см.
w.w.w. globalfffairs.ru
37. Ли В.Ф. АТР в начале XXI века / В.Ф.Ли // Внешняя политика и дипломатия стран АзиатскоТихоокеанского региона : [Учебное пособие. Отв.ред. В.Ф. Ли]. - М.: Научная книга, 1998. – 278 с. – (Дип.
акад. МИД России, Ин-т актуал. межд. пробл., Центр Азиат.-Тихоокеан. иссл.)
38. Володин Д. США, Китай и новое военно-стратегическое уравнение в АТР // МЭМО – 2006 - № 2.
39. Лю Цзайци Что впереди у КНР и США: вооруженный конфликт или потенциальный союз // МЭМО –
2005 - №6
38. Мазин А. Ракетно-ядерный комплекс азиатских стран //МЭМО.-2006. - №2
40. Сумский В. Юго-Восточная Азия в холодной войне и глобализирующемся мире // МЭМО – 2005 -№ 4.
31. Терентьев М.А История завоевания Средней Азии. – Т.1-3-СПб, 1906
32. Парамонов В. Геополитика и Центральная Азия // http://www.irex.ru/press/pub/polemica/05/par/.
33. Толипов Ф.Ф Война в Афганистане и геополитическая трансформация в Центральной и Южной Азии //
Полис- 1998 - №6.
34. Маначинский В. Центральна Азія в центрі уваги // Політика і час.-2004 -№11.- С.41-46
35. Митрофанов А.В. Шаги новой геополитики / Русский вестник . –М.. 1997 .
36. Дугин А. Основы геополитики. – М.: Арктогея, 1997.
37. Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХ1 столетия. –К.: «Логос», 1998.- С. 251- 277
38. Саркисянц А.Г. Геополитика внешнего долга // Финансы и кредит. – 2000. - №7.
39. Мирский Г.И. Третий мир: общество, власть, армия. – М.. 1989.
40. Ковригин Е.Б. Противоречия и перспективы формирования Тихоокеанского сообщества. – М., 1986.
41. Кущенков А.А. Индия: традиционный социокультурный комплекс и политика // Восток – 2001 - №4.
42. Плешов О.В. Пакистан: религия и политика // Восток –2000 - №4.
43. Тюрин В.И. Концепции “исламского социализма” и судьбы крупного помещичьего землевладения в
Пакистане. – Саратов, 1986. – 94 с.
44. Гордон-Полонская Л.Р. Мусульманские течения в общественной мысли Индии и Пакистана (критика
мусульманского национализма) – М., 1963. – 326 с.
45. Москаленко В. Пакистан и Индия. –М., 1999.
46. Баранов С.А. Проблемы сепаратизма и терроризма в штате Ассам (Индия) //Восток . –2001 - №3.
47. Япония: экономика, политика, история (Сб. Ст.) – М: Наука.., 1989.
48. Курилы-острова в океане проблем. – М.: «РОССПЭН», 1998. – 519 с.
49. Семин А. Интересы Японии в Восточной Азии и Китае.// Проблемы Дальнего Востока. – 1997 - №1
39. Чугров С. Япония-США: искаженное взаимовлосприятие // МЭМО. – 2007 - №2.
40. Чугров С. Почему обостряются антияпонские настроения в Китае и Южной Корее // МЭМО – 2005 №11.
41. Стрельцов Д. Япония и «восточно-азиатские сообщество»: взгляд со стороны // МЭМО. – 2007. - №2
42. Чугров С. Япония: вновь в поисках идентичности? // Мировая экономика и международные отношения.2003.- №12.
50. Чугров С. Мир “после холодной войны” в концепциях японских политологов //Мировая экономика и
международные отношения. –1999.- №9
51. Савельев Р. Перспективы объединения Кореи: взгляд из России // Проблемы Дальнего Востока - 1997 №2
52. Горбачев Б. Отборная армия с китайской спецификой//Азия и Африка сегодня. –2000, №3.
53. Ашмянская И. Индия и глобальный аутсорсинг // Азия и Африка сегодня. – 2007. №1. – С. 6-10.
54. Жуков С. В., Эльянов А. Я. Развивающиеся страны: ассиметрии глобализации // Восток. – 2007. – №1. –
С. 101-120.
55. Ігнатьєв П.М. “Слон” і “дракон” в азіатській грі // Політика і час. – 2006. – №6. – С. 27-36.
56. Кузнєцов В. Трудный путь к взаимопониманию // Азия и Африка сегодня. – 2004. – №5
57. Мельянцев В. А. Два азиатских гиганта: основные контуры экономического развития // Восток. – 2007. –
№4-5. – С.113-128.
58. Семенець О. Є. Сучасна Індія. Наука, технології, стратегічні сектори. – К., 2006.
59. Титаренко М. Л. Россия, Китай, Индия в глобальном мире // Международная жизнь. – 2002. – №6. –
С.54-56.
60. Шаумян Т. Л. Индийско-китайские отношения как фактор международной стабильности // Индия в
глобальной политике. – Москва, 2003. – С. 49-65
61. Вода К.Р. Японо-китайские отношения: на пороге холодной войны?// Мировая экономика и
международные отношения. –2014. – № 10. –С. 84-92
62. Беренкова Н.А. Сирийская война «Хезболлы» // Азия и африка – 2015 – № 1
63. Яшлавский А.Я. Экстремистские группировки в сирийской гражданской войне: новые игроки и новые
угрозы// Мировая экономика и международные отношения. – 2014. –№ 10.– С. 93-104
64. Глазова А.В. Турция-Монархии Персидсокго залива: политические разногласия и экономические
интеерсы // Азия и Африка – 2015 – № 1
65. Мирский Г. Драма Арабского Востока// Мировая экономика и международные отношения. –2014. – №
11. – С. 77-87
66. Арапова Е.В. Экономические стратегии стран Восточной Азии: Новые тенденции развиия // Азия и
Африка – 2015 – № 2
67. Арапова Е.В. Азиатская валютная единица: в поисках оптимальной структуры валютной единицы//
Мировая экономика и международные отношения. – 2015. – № 1. – С. 40-51
Тема № 11. Семінар 14.
Африка в системі геополітичних стратегій
глобального розвитку
1. Географічні та природні умови, ресурсний потенціал Африканського
континенту.
2. Колоніальне минуле та сучасна система зовнішньоекономічної взаємодії.
3. Програми реконструкції та розвитку Африки
Реферати:
1. Територіальні конфлікти та етнокультурні протиріччя: як наслідок геополітики
європейських країн
2. Виникнення та діяльність франкомовного «клубу Франкофонія».
3. Проект відновлення системи мандатів як форми «безкорисливого неоколоніалізму».
4. Програми реконструкції та розвитку Африки. (НЕПАД).
5. Економічна співпраця та тенденції поширення зони африканського франка.
Література:
6.
7.
Усов В. От панафриканизма – к созданию Африканского союза //Азия и Африка сегодня. 2002, №10
Усов В. Африканский союз: год спустя //Азия и Африка сегодня. 2004, №1.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
Шведов В. Африканский союз: реальность и проблемы//Компас (комментарии, прогнозы, анализ,
события). – Вестник международной аналитической информации ИТАР-ТАCC. 2001, №30.
Поляков А. Панафриканский парламент: шаг на пути к интеграции черного континента? //Компас.
Вестник международной аналитической информации. 2004, №15.
Поляков А. Удастся ли создать общий рынок в Восточной Африке? //Компас. Вестник международной
аналитической информации. 2004, №11.
Дегтерёв Д. Китай –Африка: важные аспекты отношений // МЭМО – 2005 - №5
Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХ1 столетия. –К.: «Логос», 1998. –568 с. –С. 136 – 172.
Бабурин С.Н. Территория государства. Правовые и геополитические проблемы. – М., 1997.
Васильев А. Большая африканская война //Азия и Африка сегодня. –2001- №1-2.
Западная Африка.
Бабкин С. Война сепаратистов на юге Сенегала//Компас (комментарии, прогнозы, анализ, события). –
Вестник международной аналитической информации ИТАР-ТАCC. 2001, №2.
Щенников В. Сьера-Леоне: война, алмазы, власть//Азия и Африка сегодня. 2000, №11-12.
Мыльцев П. 2001-й – очередной или последний год конфликта в Анголе? //Компас (комментарии,
прогнозы, анализ, события). – Вестник международной аналитической информации ИТАР-ТАCC. 2001,
№2
Чад: кризисы повторяются//Компас (комментарии, прогнозы, анализ, события). – Вестник международной
аналитической информации ИТАР-ТАCC. –2001, №23.
Поляков А. Эфиопия – Эритрея: трудное испытание миром//Компас (комментарии, прогнозы, анализ,
события). – Вестник международной аналитической информации ИТАР-ТАCC. 2001, №29.
Поляков
А.
Сомали.
Межклановые
разборки//Азия
и
Африка
сегодня.
1999,
№7.
Южная Африка.
Мыльцев П. Намибия. Земли белых фермеров подлежат перераспределению?//Азия и Африка сегодня.
2000,.№9.
Александровская Л.И. Проблемы промышленного развития Африки . –М.: Наука., 1975.
Дмитриевский Ю.Д. Африка. Очерки экономической географии . – М.: Мысль., 1975.
История Африки. Хрестоматия. – М.: Наука, 1979.
Рулан Н. Юридическая антропология. – М.: «Норма», 1999.-310 с.
Мерзляков Н.С. Проблемы государственного строительства в странах общей афро-малагонийсокй
организации . –М., 1970.
Дешан Ю. История тропической Африки. Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1984. – 235 с.
Африка: взаимодействие культур. – М.: Наука., 1989.
Африка: проблемы занятости. – М.: Наука, 1988.
Абрамова И.О. Фитуни Л.Л. Агрессивные участники геостратегического соперничества в «Исламской
Африке» // Азия и Африка – 2014 – № 12. – С. 8-15 – Режим доступу:
http://asiaafrica.ru/images/AA_nomers/2014/201412/Fituni_Abramova_agresia.pdf
Иванова Л.В. «Аш-Шабаб» в Сомали: надежда на мир или угроза миру? // Азия и Африка сегодня. – 2013
– № 12.
Мещерина К.В. Новая Ливия: тернистый путь… Куда? // Азия и Африка сегодня. – 2014 – № 2.
Мещерина К.В. Ливия. Долгий путь к стабильности или угроза распада? // Азия и Африка сегодня. –
2014
Исаев Л.М., Коротаев А.В. Политическая география современного Египта: опыт количественного
анализа//
Азия
и
Африка
–
2014
–
№
9
–С.5-13
–
Режим
Доступу:
http://asiaafrica.ru/images/AA_nomers/2014/201409/AiA-9-2014%20Isaev.pdf
Васильев А.М., Виницкий Д.И. Египетская конституция: исламское «да» светскому «нет» // Азия и
Африка сегодня. – 2013 - № 3.
Яшлавский А.Э. Экстремистская группировка «Боко Харам» в Нигерии: угроза местного или глобального
уровня // Мировая экономика и международные отношения – 2015 № 1
Тема №12. Семінар 15
Україна в геополітичному просторі:
теоретичний та прикладний аспекти
1. Українська політична думка про формування геополітики України:
класична школа та сучасні тенденції
2. Україна в геополітичних концепціях євразійства
3. Геополітична теорія Заходу щодо місця України в геополітичному розкладі
сил.
4. Зовнішня політика України: інтереси і пріоритети
Реферати:
1. Концепція «рубежної комунікативності».
2. Плани стратегічного партнерства та їх реалізація Україною
3. Україна в польских геополітичних концепціях та доктринах (Р. Дмовський, С.
Грабський, Л. Мочульский, М. Калускі та ін
4. .Державна програма співробітництва України з НАТО. Геополітичний вимір відносин
Україна –НАТО
Література:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
22.
Дністрянський М.С. Основи геополітики [Навчальний посібник]. – Львів.: Львівьский Унвіерситет, 2011.
– 436 с.
Геополітика [Текст] : підручник для вузів / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. О. Храмов ; Міжрегіональна
Академія управління персоналом, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. К. :
МАУП, 2004. 296 с.
Васіленко Українська геополітика. Вектор Визначено// Віче – 2000 – № 9 – С. 62-72
Драгоманов М. П. Чудацькі думки про українську національну справу // Вибране. – К., 1991. – С.558.
Драгоманов М. П. Политические сочинения. – Т.1.- С.321 –323.
Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України? / Упоряд. О.І.Шаблій. – Львів: Світ, 1994
Рудницький С. Українська справа зі становища політичної географії – Берлін, 1923.
Синявський А. Україна і Близький Схід у світі геополітики (Проблема торговельних зв'язків)./ Антін
Синявський — К., 1927.
Липинський В. Листи до братiв-хлiборобiв. Про ідею та організацію українського монархізму. – К.:
Фiладельфiя.,1995. - 470 с.
Липа Ю. Призначення України. – К.: Фундація ім. О.Ольжича. –1997. – с. 248
Липа Ю. Розподіл Росії. – Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1995.- 133с.
Липа Ю. Чорноморська доктрина. – Варшава – 1940 – 131с.
Концепція (основи державної політики) національної безпеки України: Схвалена Верх. РАдою 16 січня
1997 р. // Національна безпека України, 1994 –1996 рр. –К., 1997.
Стратегія національної безпеки України : затверджено Указом Президента від 12.02.2007 р.: за станом на
12 лютого 2007 р. / Президент України – Офіц. вид. // Офіційний вісник України – 2007. – № 11. – С.7. –
(Бібліотека офіційних видань).
Закон Украъни «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р. // Голос України №
132, вівторок, 20 липня 2010 р.
Про основні напрями зовнішньої політики України: Постанови ВВР // ВВВР. –1993. - №37.
Про без’ядерний статус України: Заява // ВВРУ. – 1991 - №51.
Воєнна доктрина України : за станом на 8 липня 2009 р. [Електронний ресурс] ] / Затверджена Указом
Президента України від 15.06.2004 р. – Офіц. вид. // Офіційний вісник України – 2004. – № 30. – Том 1. –
С. 210. – (Бібліотека офіційних видань). – Режим доступу : www.rada.gov.ua
Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави : Рішення РНБіО : за станом на 20
травня 2008 р. / Президент України – Офіц. вид. // Офіційний вісник України - 2008. – № 38.– Ст. 9.
Доктрина інформаційної безпеки України : за станом на 8 липня 2009 р. / Затверджено Указом Президента
України від 8 липня 2009 р.Закон «Про основи національної безпеки України» : за станом на 19.06.2003 р.
/ Верховна Рада України – Офіц. вид // Відомості Верховної Ради України.– 2003. – N 39. – ст.351 –
(Бібліотека офіційних видань).
Державна Програма переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які
проходять військову службу за контрактом : за станом на 17 квітня 2002 р. / Затверджено Указом
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
43.
44.
45.
46.
47.
48.
49.
50.
51.
52.
Президента від 17 квітня 2002 р. – Офіц. вид. // Офіційний вісник України – 2003 – № 9. – С.39. –
(Бібліотека офіційних видань).
Стратегія інтеграції України до Єропейського Союзу: Затверджена Указом Президента від 11.06.98 №
615/98 // Уряд. Курєр. – 1998. – 18 черв.
Снігир О.В. Україна в геополітичних концепціях Європейського Союзу: динаміка "об'єкт-суб'єктивних"
відносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 21.01.01 «Основи національної
безпеки держави» / О.В. Снігир. - К., 2004. – 16,[1] с. – (Нац. ін-т стратег. дослідж; Нац. ін-т пробл.
міжнар. безпеки).
Моніторінг зовнішньої політики України та політики в галузі безпеки. Хроніка подій 09.09.2000 –
10.09.2000 / Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України ///www. Cpcfpu.org.ua
Офіційний
сайт
Держкомстату
України.
Розділ
«Зовнішньоекономічна
діяльність»
//
http://www.ukrstat.gov.ua/
Пирожков С. Українські пріоритети в геополітиці // ВІче – 2000. - №5.
Парахонський Б. Місце та роль України в сучасному геополітичному просторі // Стратегічна панорама . –
1998. - №1-2.
Україна в сучасному геополітичному просторі: георетичний і прикладні аспекти: кол. Моногрфія.зЗа ред
Ф.М.Рудича. – К.: МАУП, 2002. – 488 с.
Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів (1991 – 1995 рр.): У 2кн. – К., 1998 .
Украинская государственность в XX веке. Историко-политологический анализ. / А. Дергачев
(руководитель авторского коллектива).– К.: Політична думка, 1996. – 448 с.
Левандовский В. Украина в геополитичних концепциях первой трети ХХ в.// Политическая мысль. – 1994.
– №2
Дашкевич Я.Р. Большая граница Украины (этнический барьер или этноконтактная зона) // Исторические
этноконтактные зоны в Европейской части СССР (Георграфич, динамика, методы изучения) – М.: МФГО.
– 1989. – 163 с.
Никифоров А.Р. Геополитический смысл Украины // Русский геополитический сборник.– Вып. 4.–
Москва, 2000.– С.57 – 99
Сергiйчук В. Етнiчнi межі i державний кордон України. – К., 2000. – 128 с.
Нікіфоров А.Р. Деякі регіональні аспекти побудови політичної нації в Україні. – К.: МАУП., - 243 с.
Держава починається з кордону. Круглий стол на тему “Проблеми українсько-російського кордону в
контексті національної безпеки України” (О. І. Ганжа, М.М. Гончар, О.Й. Гринкевич, О.П. Москалець,
О.Б. Новосьолов, А.В. Самарченко, В.В. Тукаєв, В.Л. Чубарєв та ін. ) // Політика і час. – 1996 - №7; - С.
17-27; №8 – С. 23 – 33.
Сосса Р.І. Історія картографування території України від найдавніших часів до 1920 р. – К.: Наукова
думка. – 2000 – 248 с
Дмитрієнко М.Ф. Адміністративно-територіальний поділ Українських земель: історія, проекти, реальність
(XIX – початок XX ст.) // Історично-географічні дослідження в Україні: Зб-к наук. Праць. – К.: Наукова
думка, 1994. – С. 23- 46.
Боєчко В., Ганджа О., Захарчук Б. Кордони України: iсторична ретроспектива та сучасний стан. – К.:
“Основи”, 1994. – 107с.
Боєчко В.Д., Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Формування державних кордонів України 1917 –1940 рр. – К.:
Логос, 1991. – 31 с.
Кубійович В. Територія України і суміжних земель. Видання 2. – Краків –Львів, 1943. –С.18.
Фадеева Т. Сакральная география Крыма. – М.: Бизнес- инофрм, 2011
Швец А.Б. Паспортизация социокультурных противоречий в Крыму // Геополитика и геоэкономика
регионов, 2008 – Вып. 1-2
Бондар А.Л., Буряк А.Л., Дьогтяр А.М, Кулініч В.В., Трюхан М.О. Забезпечення договірно-правового
оформлення державного кордону України // Вісник геодезії та картографії – 2001 - №3(22) – С. 60-65.
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією // Голос
України . –1999 – 13 січ.
Кравченко В. В чьем рукаве окажется козырная Тузла? // Зеркало недели – 2003 – № 40 (18 октября) – С.
1; 6.
Кравченко В. Ну а Тузла? Ну а Тузлу мы оставим на потом // Зеркало недели – 2004 – 22 мая (№20) - С. 2
Затулін К. , Севастьянов О. Два года спустя после обмана века // Полис - 2001. - №12.
Затулін К. , Севастьянов О. Русско-украинский договор: обман века // Полис – 1999 - №.4.
Здравомыслов А. Украина и Россия в постсоветском пространстве // Украина и Россия в новом
геополитическом пространстве: Материалы “Круглого стола”. – К.: Ассоциация “Україно”, 1995. – 160 с.
Храмов О.В. Укрансько – російські відносини: моделі національної безпеки // Віче. – 2000 - №3. – С. 1030.
53. Чернов П.В. Россия: этногеополитические основы государственности. – М.: Изд. Фирма. “Восточ. Лит-ра”
РАН, 1999. – 208 с.
54. Чернявский С. “Великий шелковый путь” и интересі России // Мировая єкономика и международные
отношения. – 1999. - №6. – С. 97 – 98.
55. Шпорлюк Р. Україна: вiд iмперської територiї до суверенної держави // Сучаснiсть. – 1996. - №11. – С. 74
– 87 и №12. – С. 53-65.
56. Тимошенко Ю. Сдерживание России // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 / см. w.w.w.
globalfffairs.ru
57. Толочко П. С Россией ? ..Не раньше чем через тридцать лет // Зеркало недели – 2003 – №32 (23 августа) С. 15.
58. Авторитарна альтернатива. Посібник з політології та сучасної геополітики / Д. Корчинський (керівник
проекту). – Київ, 1998. – 120 с.
59. Гальчинський А. “Осторожно!” – Россия // Зеркало недели – 2003 г. - №19 (24 мая) .
60. Калуски Марианн Поговорим об Украине откровенно Или о новой полтике Пoльши по отношению к
Украине //http://www.inismi.ru/stories/01/06/22/3006/218092.html.(2005 )
61. Козакевич Єжи. Рухаємось у доброму i бажаному напрямi//Полiтика i час.—1995.—№
62. Пеленський Ярослав. Україна в польськiй опозицiйнiй публiцистицi // Подляський Казiмєж. Бiлоруси—
литовцi—українцi: нашi вороги — чи брати? — Мюнхен.—1986.—С.17.
63. Рябчук Микола. «…Можуть бути вирiшальними». Українсько-польськi вiдносини: новi реалiї, новi
перспективи // Полiтика i час.—1993.—8.—С.29.
64. Рябчук Микола. Україна i Польща: старi мiфи, новi реалiї // Рада.—1993.—4 березня.
65. Дашкевич Ярослав. Фальсифiкацiя новiтньої iсторiї українського народу в сучаснiй Польщi. (Товариства
кресов’якiв та їх дiяльнiсть) // Український час.—Львiв, 1991.—1.—С.15-19.
66. Балицкий В. Украина и НАТО: сотрудничество или членство? // Економічний часопис – ХХІ. – 2005. №3-4. – С. 30-31.
67. Дергачов О. Нова стратегія України щодо НАТО // Економічний часопис – ХХІ. – 2005. - №7-8. – С. 2223.
68. Україна в 2000 р. і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. – К., 1999.
69. Пашков М., Чалый В, Оборотная сторона стратегического партнерства // Зеркало недели. –2000 – 15 апр.
70. Зимон Г. Революция в «оранжевых тонах»: украинский путь к демократии //МЭМО – 2005 -№10
71. Їжак О. Європейська та євроатлантична інтеграція України в оборонно-промисловій сфері // Економічний
часопис – ХХІ. – 2005. - №7-8. – С. 23-26.
72. Руснак І. У процесі воєнної реформи. Стратегічні завдання поступової інтеграції в НАТО: практичний
вимір // Політика і час. – 2003 - №11. – С. 9-14
73. Сіденко В.Р., Жовква І.І., Немиря Г.М., Перепелиця Г.М. Критерії членства в СОТ, ЄС та НАТО.
Інтеграційні перспективи України: аналітичне дослідження. – К.: Інститут Євро-Атлантичного
співробітництва, 2004. – 88 с.
74. Солодкий С. „Тільки членство України в НАТО приведе до нормалізації українсько-російських відносин”
(інтерв’ю з В.Василенко) // День. – 2006. - №77.
75. Перепелиця Г., Дергачов О. Україна у сучасній архітектоніці європейської безпеки. - .: Центр миру,
конверсії та зовнішньої політики, 1998.
76. Фомін С. Розширення ЄС на Схід: “Рівні” та “рівніші” // Політика і час. –1999. - №3
77. Василенко С.Д. Загальноєвропейський інтеграційний процес і сучасна геостратегія України // Людина і
політика. –2000 - №5.
78. Солана Х. ЕС – Украина: развивая стратегическое партнерство // Зеркало недели – 2000 – 16-22 сент
Новицький В. Інтеграція як інструмент сучасного розвитку та геополітики // Політика і час. – 2003 - №11.
– С. 58 – 68.
79. Вектор східний долає вектор західний? // Політика і час. – 2003 - №11. – С.43 –53.
80. Хорошковський В. Курсом стратегічного вибору // Політика і час. – 2003 - №11. – С.3-9
81. Будкін В. В умовах «ширшої Європи» (Україна-ЄС: складні підсумки і можливі перспективи) // Політика і
час. – 2004. - №1. – С. 7-27
82. Череванем В. Украина – ЕС: стоит ли торопиться // Голос Украины – 2004 - №116 (25 июня) – С.8
83. Пурич Ш. Румынско-украинское трансграничное сотрудничество. Щаги к добрососедству // Віче. – 2000.
- №6. –С. 74-87.
84. Брутнер В. Перспективы и проблемы создания еврорегионов на территоррии Украины, Румынии и
Молдовы // Материалы международ. Науч. Симпоз., Кишинев, 15-16 октября 1998 г. – Кишинев, 1998
85. Соскін О. Модель економічної безпеки держави: сучасні особливості формування та впровадження //
Економічний часопис – ХХІ. – 2005. - №3-4. – С. 20-22.
86. Дичковська Г. Основи ідеології Української Повстанської Армії (УПА) // Українознавство – 2003 – № 1
87. Ярош О. Проблемы энергетической безопасности Украины // МЭМО – 2007 - №4
88. Бжезинський З.Україна в геостратегічному контексті – К., 2006
89. Масляк П.О. Ментальна база геостратегії Росії та України: теорія і практика в ХХI ст.. // Українознавство
– 2002 – Ч.3.
90. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Трансофрмація геополітичного становища України // Суспільногеографічні проблеми розвитку продуктивних сил України. – К., 2001
91. Пирожков С. Українські пріоритети в геополітиці // Віче – 2000 – № 5
92. Склярська О.І. Політико-географічні процеси в Закарпатській та Чернівецькій областях – Львів, 2011
93. Федорук П. Культурно-цивілізаційний контекст геополітич них пріоритетів України / П. Федорук // Нова
парадигма. – 2012. – Вип. 107. – С. 181–191.
94. Північноатлантичний альянс: історія, функції, структу- ра, відносини з Україною: Навчальний посібник
для студен- тів вищих навчальних закладів та слухачів магістерської під- готовки за напрямом «Державне
управління» / кол. авт.; за заг. ред. проф. Д.І.Дзвінчука. — івано-Франківськ : Місто Нв, 2012. — 604 с ––
Режим доступу: http://jmce.dsum.edu.ua/ru/files/Todorov.pdf
95. Дубов Д.В. Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва : монографія / Д. В. Дубов. – К. :
НІСД, 2014. – 328 с.
96. Соболев А.А. Нова зовнішня політика Кремля в українському напрямку // Стратегічні пріоритети – № 3
(32) – 2014 – С. 5-14
97. Щербіна В.П. Геоенергетичні аспекти україно-російського конфлікту // // Стратегічні пріоритети – № 3
(32) – 2014 – С. 31- 37
98. Черненко Т.В. Окупований Крим: шляхи запобігання політичичному та соціокультурному
дистанціюванню від України //Стратегічні пріоритети – № 3 (32) – 2014 – С. 52-61
99. Каганець І. Арійський стандарт (2014 )/ Ігор Каганець (український новий-правий) – Режим доступу:
http://ar25.org/knyga-ariyskyy-standart-2014 /
100. Каганець І. Геополітична доктрина Третього Гетьманату (30.11.2014)/ Інтернет-видання Народний
Оглядач – Режим доступу: http://ar25.org/article/geopolitychna-doktryna-tretogo-getmanatu.html
101. Каганець І. Екононаціоналізм: !2 принципів , організація, символіка ) ( 19.02. 2015)/ Інтернет-видання
Народний Оглядач – Режим доступу: http://ar25.org/article/ekonacionalizm-12-pryncypiv-organizaciyasymvolika.html
102. Гуцуляк О. Наша Культурна революція ще попереду (Українські нові- праві) – Режим дост.:
http://thule.primordial.org.ua/mesogaia/newright.htm
103. Кушнір Л., Лемпишак І. Україна як Антиєвразія ? Теоретичний спадок Юрія Липи в сучасній
геополітичній думці / – Режим доступу: http://thule.primordial.org.ua/mesogaia/kushnir.htm
104. Премордіальна Традиція в Україні : Мesogaia / Інтернет- сторінка публікацій нових-правих (геополітика
України) –Режим доступу: http://thule.primordial.org.ua/mesogaia/intro.htm
105. Український журнал «Правий поступ» – Режим доступу:
http://nation.org.ua/files/File/Pravyj%20Postup/Pravyj_Postup_11.pdf
106. Інтернет-видання Народний Оглядач (Ігор Каганець, Маріанна Кіяновська, І. Косович, В. Єшкілєв, О.
Гуцуляк) – Режим доступу: http://ar25.org/svity
107. Офицеров-Бельский Д. Вышеградское сотрудничество: поиск новых форм на фоне украинского кризиса //
Мировая экономика и международные отношения. –2015. –№ 3. – С. 76-85
1.
2.
3.
4.
5.
Тема №13. Семінар 16
Геополітична ситуація в Євразії
Геоекономіка та геополітичне орієнтування країн Центральної Азії.
Геополітична ситуація в країнах Закавказья
Кавказ як об’єкт геополітичних відносин.
Російська геополітика на сучасному етапі.
Наднаціональні проекти в Євразійському масштабі.
Реферати:
1. Центральна Азія: особливості геополітики.
2. Єдиний Економічний простір: економічна тактика і геополітична стратегія.
3. ШОС як геополітичний гравець.
4. Територіальні конфлікти в регіонах Євразії: проблеми національної безпеки та оборони.
5. Геополітичний переділ: від проектів до військових дій (огляд військових конфліктів на
вибір)
Література
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
68.
69.
57.
70.
71.
72.
73.
74.
75.
Никитина Ю. Внешнеполитические ориентиры Белоруссии в сфере безопасности: между НАТО и
ОДКБ.// МЭМО – 2006 - №6.
Годин Ю. Россия и Белоруссия: 10 лет интеграционной несовместимости // МЭМО – 2006 - №10.
Федосов Б. Интеграция России и Белоруссии // МЭМО -2006 - №6
Дергачев В.А. Геополитика. – К.. 2000. – 448 с.
Рудич Ф.М. Много ли власти нужно власти? – К., 1999
Гаджиев К.С. Геополитика Кавказа. – М., 2001
Колосов В., Тоал Дж. Нестабильность на Северном Кавказе и современная российская геополітиическая
культура // Вестник общественного мнения – 2009 – № 2 (100). –С. 38-54
Неклесса А.И. Постсовесткий мир в новой системе координат / Глобальное общество в новой системе
координат. – СПб.
Чернявский С. Кавказская стратегия Вашингтона // Международная жизнью. – 1999. -№1
Колосов В.А., Трейвиш А.И. Этнические ареалы современной России: сравнительный анализ риска
национальных конфликтов // Полис. – 1996 - №2.
Хунагов Р.Д., Мадж А.Ю. Кавказский фактор в современной России // Социс- 2001. - №3
Шмелев Н.П. Страны Каспия и Закавказья – государства СНГ: перспективы устойчивого экономического
роста // Европа и Россия: проблемы южного направления. Средиземноморье – Черноморье – Каспий. – М.,
1999.
Зиядуллаев Н. Россия-Узбекистан: стратегическое партнерство и союзнические отношения// МЄМО –
2006 - .№12
Язькова А.А. Каспийская нефть и возрождение «Великого шелкового пути» //Европа и Россия: проблемы
южного направления. Средиземноморье – Черноморье – Каспий. – М., 1999.
Бушков В.И. Таджикистан: традиционное общество в постиндустриальном мире. // Этнографическое
обозрение – 1995 - -№4
Каныгин Ю.М. Пояс мира: (Украина – Казахстан: фундамент Евразийского полуострова). – К.,: МАУП,
2001. – 240с.
Назарбаев Н.А. В потоке истории. –Алматы: Атамура, 1999.
Назарбаев Н. Казахстан – 2030 - К.: МАУП, 1999
Гумилев Л.Н. Тысячелетие вокруг Каспия. – М., 1989.
Шапиро Н. Интеграция стран СНГ: политический и экономико-теоретический аспект // МЭМО – 2000№7
Сотников А. Некоторые проблемы внутрирегиональной торговли СНГ // МЭМО – 2000- №6
Чернов П.В. Основные элементы северокавказского кризиса. – Конфликты и консенсус. – 1994. - №5.
Белозеров В.С. Этнодемографические процессы на Северном Кавказе. Ставрополь, 2000.
Задворнов И.А. Северный Кавказ: этнополитические и религиозные особенности социокультурной
идентичности // Социс – 2000 - №10 – С. 52-57
Искандер А.М. Становление политических систем в странах Закавказья // Россия и Закавказье: поиски
новой модели общения и развития в изменившемся
Бакаев Л.-А.К., Кыдырбекулы Д.Б. Кахазстан в фокусе геополитики США начала ХХI века: проблемы и
перспективы //США – Канада. Экономика. Политика. Культура. 2002, №8.
Парканский А.Б. Американо-грузинские экономические отношения сегодня и завтра //США – Канада.
Экономика. Политика. Культура. – 2003. - №11.
Парканский А.Б. Азербайджан и Армения в экономической политике Вашингтона в Закавказье //США –
Канада. Экономика. Политика. Культура – 2004- №4.
Малышева Д. Южная Евразия в стратегии США // МЭМО –2005 -№8.
Кирильченко Ю. США и НАТО разворачивают беспрецедентную программу помощи Закавказью в
военное области //Глобус. Дайджест иностранной информации.- 2004.- №23.
«Бостон глоб» о политике США и НАТО в Закавказье //Глобус. Дайджест иностранной информации.2004.- №24.
Формирование действенных структур безопасности и сотрудничества в Центральной Азии Отв. Ред. Чл.корр. РАН Г.И. Чуфрин. М.: ИМЭМО РАН, 2007. – 98 с.
Крылов А.Б. Нагорный Карабах в геополитическом контексте XXI века. – М., Академия гуманитарных
исследований, 2006, 87 с.
СНГ: тенденции интеграции и дезинтеграции. / По материалам заседания Ученого совета ИМЭМО РАН
31 мая 2006 г. Отв. Ред. – И. Н. Куклина М.: ИМЭМО РАН, 2006 – c.54
Малышева Д. Центральная Азия в свете «демократических» революций // МЭМО – 2006
76. Эпштейн Алек Израиль-Россия: несостоявшийся роман? // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 /
см. w.w.w. globalfffairs.ru
77. Мэхди Санаи. Ирано-российские связи // Россия в глобальной политике – 2007 - №2 / см. w.w.w.
globalfffairs.ru
78. Гроцки Д., Кемпе И. Неравносторонний треугольник (Россия- Балтика –ЕС) // Россия в глобальной
политике – 2007 - № 3 / см. w.w.w. globalfffairs.ru
79. Лукин А.В, Шанхайская организация сотрудничества // Россия в глобальной политике – 2007 - № 3 / см.
w.w.w. globalfffairs.ru
80. Маркедонов С.М. Грузинский парадокс российской политики // Россия в глобальной политике – 2007 - №
2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru - №8
81. Глонти В. Федеративные отношения в Грузии // МЭМО – 2005 -№7.
82. Лукъянов Ф. Одинокий гигант: почему мир потерял интерес в России (20.02.2015) – Режим доступу:
http://www.globalaffairs.ru/redcol/Drugaya-Evropa-i-drugaya-Evraziya-17172
83. Кафруни
А.
Двойной
кризис
Европы
(19.02.2015)
–
Режим
доступу:
http://www.globalaffairs.ru/number/Dvoinoi-krizis-Evropy-17306
84. Лабецкая Е.О. Трансарктика в контексте российских приоритетов// Мировая экономика и международные
отношения. – 2015. –№ 2. – С. 106-114
6.САМОСТІЙНА РОБОТА (для денної форми навчання)
№
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
Назва теми
Клькість годин
1 Модуль
Геополітика як наука: історія розвитку та
сучасні
тенденції
концептуалізації.
Історико-геополітичні епохи.
Світовий політичний розвиток на початку ХХI ст.: загальний геополітичний
аналіз.
Класична геополітика. Геополітичні школи та національні геополітичні
доктрини.
Геополітика Холодної війни.
Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.
Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі.
Разом за 1 Зміст. модуль
Прикладна геополітика.
Америка в системі сучасних геополітичних відносин.
Геополітичні стратегії регіонів сучасної Європи.
Стратегічні моделі геополітичного розвитку Азії
Африка в системі геополітичних стратегій глобального розвитку.
Україна в геополітичному просторі: теоретичний та прикладний аспекти.
Геополітична ситуація в Євразії.
Разом за 2 змістмодуль
Усього годин за 1 Модуль
ІНДЗ
Усього годин за 2 модуль
Усього годин
6.САМОСТІЙНА РОБОТА (для заочної форми навчання)
№
Назва теми
Сам
Інд
2
1
2
2
2
1
2
2
2
2
2
14
1
2
2
2
2
2
2
13
27
1
2
2
11
1
1
2
13
14
27
54
27
Клькість годин
Інд
Сам
4
2
6
7
Геополітика як наука: історія розвитку та
сучасні
тенденції
концептуалізації.
Історико-геополітичні епохи.
Світовий політичний розвиток на початку ХХI ст.: загальний геополітичний
аналіз.
Класична геополітика. Геополітичні школи та національні геополітичні
доктрини.
Геополітика Холодної війни.
Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.
Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі.
8
9
10
Разом за 1 Зміст. модуль
Прикладна геополітика.
Америка в системі сучасних геополітичних відносин.
Геополітичні стратегії регіонів сучасної Європи.
10
2
2
6
1
2
11
12
13
14
Стратегічні моделі геополітичного розвитку Азії
Африка в системі геополітичних стратегій глобального розвитку.
Україна в геополітичному просторі: теоретичний та прикладний аспекти.
Геополітична ситуація в Євразії.
2
2
2
1
Разом за 2 змістмодуль
Усього годин за 1 модуль
8
18
6
12
6
18
36
Т.1
Т.2
Т.3
4
5
ІНДЗ
Разом за 2 модуль
Усього годин
4
2
2
2
18
Завдання для самостійної роботи (для денноё форми навчання):
1.Ознайомитися із основними теоретичними напрямами в підходах щодо статусу
«геополітики». Див. Дугин А. Основы геополитики. – М.: Арктогея, 1997.; Левандовский В.
Украина в геополитичних концепциях первой трети ХХ в.// Политическая мысль. – 1994. – №2;
Замятин Д.Н. Геополитика: основные проблемы и итоги развития в 20 веке//Политические
исследования. –2001.- №6; Замятин Н.Д. Мета-география: пространство образов и образы
пространства. – М.: Аграф, 2004, 512 с.; Ильин М.В, Геохронополитика – соединение пространств
и времен // Вестник МГУ. Сер. 12. Полит. науки – 1997. - №2.- С. 28- 44.; Цымбурский В.Л.
Геополитика как мировидение и род занятий//Политические исследования. –1999. –№4; Туровский
Р. Ф. Политический ландшафт как категория политического анализа // Вестник Московского
университета. Сер. 12. Политические науки.- 1995.- №3.- С. 33-44.; Соловьев Э.Г. Геополитический
анализ международных проблем современности: pro et contra//Политические исследования.- 2001.№6.; Михайлов Т.А. Эволюция геополитических идей. М.,1999.; Мяло К.Г. Между Западом и
Востоком: опыт геополитического и исторического анализа. – М., 2003; Переслегин С.
Самоучитель игры на «мировой шахматной доске». Основные понятия геополитики//Классики
геополитики. 19 век. – М., 2003.;Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru;
Геополитический статьи – http: //w.w.w. zvezda.ru; Евразийский вестник – http: //w.w.we-journal.ru;
Геополитические работы- http: //w.w.w.lib.aldebaran.ru –
2.Виявити територіально-політичні утворення з невизначеним статусом. Дослідити
наступну літературу: Чернов П.В. Россия: этногеополитические основы государственности. –
М.: Изд. Фирма. “Восточ. Лит-ра” РАН, 1999. – 208 с.; Колосов В.А., Трейвиш А.И. Этнические
ареалы современной России: сравнительный анализ риска национальных конфликтов // Полис. –
1996 - №2.; Бабурин С.Н. Территория государства. Правовые и геополитические проблемы. – М.,
1997.; Непризнанные государства: возможности и вызовы ХХ! Века // МЭМО -2006 - №12.
Зурабишвили Саломе Косово как позитивный прецедент // Россия в глобальной политике – 2007 № 2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru ; Казимиров В.Н. Два хельсинских принципа и «атлас конфликтов»
// Россия в глобальной политике – 2007 - № 2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru ;Сухов И.А. Российский
федерализм и эволюция самоопределений // Россия в глобальной политике – 2007 - № 2 / см.
w.w.w. globalfffairs.ru та ін.
3.Ознайомитися з еволюцією політичних кордонів, вивчаючи
наступні роботи:
Шувалов В.Е. К понятию географической границы // Третий Всесоюзный симпозиум по
теоретическим вопросам географии. Одесса. 1977., Киев. 1977. ; Хаусхофер К. Границы в их
географическом и политическом значении / О геополитике. Работы разных лет. –М.: Мысль, 2001. 426 с.; Хаусхофер К. Оценка границ по их качеству и типам / О геополитике. Работы разных лет. –
М.: Мысль, 2001. - 426 с.; Тишков В.А. Культурный смысл пространства // Этнографическое
обозрение . 2004. - № 1. – С.14 –31.; Тишков В.А. Идентичность и культурные границы //
Идентичность и конфликт в постсоветских государствах / В.Тишкова и А. Малашенко - М., 1997. –
С. 15-43.; Родоман Б.Б. Территориальные ареалы и сети: Очерки теоретической географии. –
Смоленск, 1999.; Прохоренко И. Понятие границы в современной геополитике // Геополитика:
теория и практика. – М., 1993.;Пушмин Э.А., Порк А.А. Государственная территория и
государственные границы.- М., 1982. – 98 с. ; Пашуканис Е. Государственные границы. /
Энциклопедия государства и права. – М., 1925 – 1926. – С. 737 – 738.
4.Дослідити етапи формування сучасної території української держави. Проаналізувати стан
її кордонів та спірних територій. Визначити наявні єврорегіони та стан транскордонного
співробітництва. Дослідити наступну літературу: Боєчко В., Ганджа О., Захарчук Б. Кордони
України: iсторична ретроспектива та сучасний стан. - К.: "Основи", 1994. – 107с.; Боєчко В.Д.,
Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Формування державних кордонів України 1917 –1940 рр. – К.: Логос,
1991. – 31 с. ; Бондар А.Л., Буряк А.Л., Дьогтяр А.М. Забезпечення договірно-правового
оформлення державного кордону України // Вісник геодезії та картографії – 2001 - №3(22) – С.
60-65.; Бабурин С.Н. Территория государства: правовые и геополитические проблемы. – М.: Изд-во
МГУ, 1997. – 480 с.; Пурич Ш. Румынско-украинское трансграничное сотрудничество. Щаги к
добрососедству // Віче. – 2000. - №6. –С. 74-87.; Брутнер В. Перспективы и проблемы создания
еврорегионов на территоррии Украины, Румынии и Молдовы // Материалы международ. Науч.
Симпоз., Кишинев, 15-16 октября 1998 г. – Кишинев, 1998.; Будкін В. В умовах «ширшої Європи»
(Україна-ЄС: складні підсумки і можливі перспективи) // Політика і час. – 2004. - №1. – С. 7-27;
Буркут І. Проблеми етнічної толерантності у поліетнічному середовищі (на прикладі еврорегіону
“Верхній Прут”) // Єврорегіони: потенціал міжетнічної гармонізації. Збірка наукових праць. –
Чернівці: Букрек, 2004. – 256 с.; Дмитрієнко М.Ф. Адміністративно-територіальний поділ
Українських земель: історія, проекти, реальність (XIX – початок XX ст.) // Історично-географічні
дослідження в Україні: Зб-к наук. праць. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 23- 46.; Сергiйчук В.
Етнiчнi межi i державний кордон України. - К., 2000. ; Сосса Р.І. Історія картографування території
України від найдавніших часів до 1920 р. – К.: Наукова думка. – 2000 – 248 с.; Маркова О.Є. Зміна
адміністративного устрою України (1946 - 1964) // Історико-географічні дослідження в Україні: Збк наук. праць. – К.: Наукова думка. 1994. – С.3-22.; Кіш Є. Політико-правові засади українськоугорського кордону у контексті розширення ЄС // Людина і політика. – 2003 - №6. –С. 16-23.
Проаналізувати наступні закони: Закон України «Про державний кордон України» від 4 жовтня
1991 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. - N 2. - ст. 5.; Закон України “Про виключну
(морську) економічну зону України” // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1995 - N 21 - ст.152.;
Закон України “Про загальні засади створення і функціонування
спеціальних
вільних
економічних зон” від 13 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1992 - № 50 – Ст.
676.; Закон України “Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у
2002-2010 роках” // Відомості Верховної Ради - 2002 - N 24 - ст.166 ; Закон України “Про оборону
України” від 04.11.91 //Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992 - №9. – Ст.106 // В ред. Закону від
05.10.2000 // ВВР. – 2000 - №49. –Ст.420. ; Закон України “Про правонаступництво України” від
12.09.91 // Відомості Верховної Ради – 1991 - №46. – Ст. 617. - та ін. .
5.Дослідити систему “центр-периферійних” відносин певної геополітичної епохи. Виявити
головні колоніальні володіння, залежні території певної країни – суб’єкту геополітичних
відносин. Ознайомитися із типами політико-територіальних утворень. Проаналізувати
літературу: Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география. – М.: «АспектПресс», 2001. – С.9- 34. ; С. 177- 197. ; С. 238 –244. .
6.Визначити фактичний та юридичний стан територіально-політичних взаємовідносин
в межах Євразії. Проаналізувати класичні та сучасні геополітичні картоїди щодо
цього макрорегіону. Проаналізувати літературу: Пашков М. Зовнішня політика внутрішнього
використання // Дзеркало тиждня – 2002 – 23 листопада (№45) – С. 5.; Руснак І. У процесі воєнної
реформи. Стратегічні завдання поступової інтеграції в НАТО: практичний вимір // Політика і час.
–2003. - №11. – С. 9-14.; Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций,
заключенных СССР с иностранными государствами. – М., 1957. – Вып. 14. –786 с. ; Ситнянский Г.
Естественные границы: какой быть новой России // Общественные науки и современность. 1994. –
№ 6. – С. 112-119.; Соглашение об охране государственных границ и морских экономических зон
государств- участников СНГ // Российская газета . - 1992 – 25 марта – С.2.; Телешун С.О.,
Порохнявий Ю.Б. Проблеми кордонів та територіального устрою держави, або що думають з цього
приводу різні партії та рухи // Трибуна – 1993 - №2 . –С. 12- 13.; Шпорлюк Р. Україна: вiд
iмперської територiї до суверенної держави // Сучаснiсть. - 1996. - №11. - С. 74 – 87;
Этноконтактные зоны в европейской части СССР (география, динамика, методы изучения) – М.:
МФКО. – 1989. ; Толочко П. С Россией ? ..Не раньше чем через тридцать лет // Зеркало недели –
2003 – №32 (23 августа) -С. 15.; Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу:
Затверджена Указом Президента України від 11.06.98 // Урядовий кур’єр; Орієнтир. Інформ.
Додаток. – 1998. – 18 червня.; Сушко А. Пределы стереотипов о пределах Европы // Зеркало недели
– 2004 – 29 мая. – С. 5.; Положение об охране Государственной границы СССР, 1960; Офіційний
сайт Прикордонної Служби України // www. pvu. gov. ua. / npa. htm struct.htm; О соглашении о
безвизовом передвижении граджан государств СНГ по территории его участников //
Дипломатический вестник – 2000 - №9 (сент) – С. 76; Неклесса А.И. Постсовременный мир в новой
системе координат // Восток. – 1997. – № 2. – С. 12-24.; Маліновська О.Ю. Політико-географічні
аспекти формування та функціонування західного державного кордону України.: Автореф. дис…
канд. політ. наук: 23.00.02. / Інст. міжднародних відносин. –К., 2002. –19 с. ; Клименко Б.М., Порк
А.А. Территория и граница СССР – М.: Международные отношения, 1985. – 304 с.; Ковальова О.О.
Концепція кордонів у Європейському Союзі та імплікації для України // Нова парадигма. – 2002. –
Вип.27. ; Здравомыслов А. Украина и Россия в постсоветском пространстве // Украина и Россия в
новом геополитическом пространстве: Материалы “Круглого стола”. – К.: Ассоциация “Україно”,
1995. – 160 с. –та ін. .
7.Визначити розташування та значення найважливіших транспортних коридорів та
трубопроводів певного регіону. Проаналізувати літературу: Соколенко С.И. Глобальные
рынки ХХI столетия. – К.: Логос, 1998. – С. 44, 55-74, 82-95, 98-104; 136-140, 323- 328; Дергачев
В.А. Геополитика.. – К.: Вира – Р., 2000. – 361 –377. ;Голіков А.П. Вступ до економічної та
соціальної географії : Підручник. – К.: Либідь, 1996. –С. 199 – 206. С. 281 - 294; Бланк С,
Энергетическая
игра
в
Центральной
Азии
становится
все более напряженной//www.eurasianet.org/eurasianet/russian/departmens/business/articles/eav090605r
u.shtml; Ярош О. Проблемы энергетической безопасности Украины // МЭМО – 2007 - №4;
Чернявский С. “Великий шелковый путь” и интересы России // Мировая экономика и
международные отношения. – 1999. - №6. – С. 97 – 98.; Байков Н., Безмельницына Г., Гринкевич Р.
Перспективы развития мировой энергетики до 2030 г. // МЭМО – 2007 - №5; Щенин Р.
Наркобизнес – глобальная проблема ХХ1 века // МЭМО –2006 - №5; Мирский Г. Наркотики и
терроризм // МЭМО –2006 - № 8. .
6. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО - ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ
(для денної форми навчання)
Індивідуальні навчально-дослідні завдання передбачають :
Модуль1 - розробку контурних карт у якості підготовки до семінарів
Модуль 2
-підготовку реферату (за вибором студента),
- розроблення національних картоїдів,
- підготовка презентації щодо еволюції розвитку імперії (за вибором студента).
ЗАВДАННЯ ДО КАРТ для опрацювання
Поряд з вивченням теоретичного і конкретного політико-географічного матеріалу
студенти зобов’язані підготувати контурні політичні карти. Це дасть можливість
закріпити набуті під час попередніх лекцій і вивчення літератури знань. До програми
додається перелік карт з визначенням основного навантаження. Студенти повинні
розробити не менш як 2 (дві) карти різного тематичного спрямування. Конкретний
політико-географічний матеріал має бути запозичений з набутих у процесі вивчення
політичних курсів знань, з атласів.
До картографічного зображення має бути додана пояснювальна записка з
обгрунтуванням виокремлення макрорегіонів, описом кола джерел, засобів зображення.
Тематика карт обирається студентом до початку семінарських занять.
Картографічні роботи готуються та перевіряються на семінарських заняттях, адекватних за
тематикою.
1) Схематичне зображення устрою військово-політичних блоків та картографічне
відтворення розташування їх головних силових группіровок (за вибором: НАТО, ОДКБ
та ін.)
2) Розташування військових баз та аеродромів країни та її союзників (за вибором: США,
Україна, Росія, Казахстан, Китай та ін).
3) Картографічне зображення наявних наркокоридорів (наприклад, «з Афганістана у
Європу» - см.Маначинський А.Я. Когда дуют ветры войны. -К., 2006. – С. 354.)
4) Розташування газо-, нафто- трубопроводів регіону (на вибір).
5) Картоїдне зображення та пояснення концепції автора (за вибором: К. Хаусхоффера, Ф.
Науманна, Х.Маккіндера (еволюція поглядів), Зб. Бжезинського, Н. Савицького, Л.
Гумільова, В.Цимбурського, Ж. Парвулеско, Л. Галлуа, Й.Галтунга та ін)
6) Картографічне зображення колоніальних (територіально-політичних) володінь країни з
відораженням історичної динаміки експансії та типу залежності об’єкту експансії (
однієї країни за вибором).
7) Історія кордону (за вибором:наприклад, «Афгано-пакістанський кордон(лінія Дюранда)
та пуштунське населення»; «Україно-російський кордон: історія розмежування та
встановлення»: «Перші лінійні кордони в історії» та ін).
8) Невизнані держави – «особливі» політико-територіальні утворення регіону
(картографічне зображення «уявних» кордонів та відмежування) -додаток до реферату.
9) Картографічне зображення «неконтрольованих територій», «спірних територій», «зон
племен», «чорних дір», «трикутників» певного регіону (за вибором, як додаток до
реферату.)
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
Визначенння геополітики: ідеологія чи наука.
Територіальний імператив та еволюція геополітичних ідей.
Географічна школа в соціології (Г.Т.Бокль, Л.І.Мечников, С.М. Соловйов, В.О. Ключевський)
Поняття «простір», «кордон» («межа»), «центр-периферійні відносини», та їх к геокультурна
інтерпретація.
Геополітика та поняття імперіалізму.
Витоки англійського атлантизму. Зовнішня політика Англії наприкінці 50-80-рр.16 ст
Народження «імперії» та форми контролю над «просторами» ( Французська імперія,
Англійська, Російська та ін.)
Суб’єкти геополітичних відносин: від етносів до суперетнічних систем; від національних
об’єднань до транснаціональних утворень.
Особливості теорії «Lebensraum» Ф.Ратцеля.
Німецька політична традиція і націоналізм.
Геометодология Адольфа Грабовски.
Поняття “Центральна Європа” у Німеччині.
Архітектори американської могутності.
Суверенитет и война. Теория баланса сил в работах Куинси Райта.
Загальна стратегія та форми англо-американської експансії.
Антиекспансіонізм французської геополітики.
Іконографія території за теорією Ж.Готтмана.
Росія та Євроатлантика: стратегія взаємовідносин.
Євразія – світ ідеократичного втілення. Росія та простір.
Геополітичні джерела російської історії. (Історія «збирання земель навколо Москви»)
Витоки та напрями панславізму.
П.Савицький – ідеолог «Великої Євразії».
Роль флоту в формуванні великодержавності Росії.
Ракетно-ядерный комплекс азиатских стран.
Японія і «східно-азіатське співтовариство».
Особливості японського євразійства.
Американська присутність у Японії: історичні причини та сучасне сприйняття.
Ідеї «контрфактуальної історії» Гара Алперовіца.
«Новий світ» в теорії Ісайї Боумена.
Технології руйнування СРСР.
Ядерна зброя та геополітичні наміри.
Концептуальні особливості проекту «Європа від Владівостока до Дубліна»
Шарль де Голль та його уявляення щодо «Європи від Атлантики до Уралу»
Вестернізація чи особливий шлях модернізації.
Совместные национальные проекты стратегической безопасности и оборонной
деятельности.
Концепції нового світового порядку (транснаціональний світ чи суспільство суверених
країн)
Тероризм і геополітика: гіпотетичний зв’язок.
Біо- , агро- та кібер- тероризм: геополітична тактика?
Інтернаціоналізація світових ринків та географія світового ринку капітала.
Світовий ринок праці та стратегії соціальної політики в реалізації національних інтересів.
Ядерна революція Буша.
Історичні витоки та передумови концептуалізації панамериканізму.
Контрглобалізм, контрвестернізація та антіамериканізм.
Американські стратегічні інтереси в Центральній Азії, на Кавказі, в Індії.
Японія в американській геополітиці.
Балканська криза: геополітичний вимір.
Держави Балтії в системі геополітичних відносин.
НАТО: нова геополітична якість?
Перспективи континентальних союзів.
Сутність та напрями геополітики Китаю.
Геополітичні стратегії співпраці Індії, Росії та Китаю
Країни Закавказ’я як об’єкт геополітичної конкуренції
Геополітика мусульманських країн та напрями ісламського фундаменталізму.
Особливості розвитку пан-ісламізму.
Доктрина пан-тюркізму та її історичне втілення.
Виникнення та розвиток пан-арабізму.
Сучані тенденції щодо створення зони єдиної валюти- дінару Перської затоки.
Територіальні конфлікти та етнокультурні протиріччя: як наслідок геополітики
європейських країн
Виникнення та діяльність франкомовного «клубу Франкофонія».
Проект відновлення системи мандатів як форми «безкорисливого неоколоніалізму».
Програми реконструкції та розвитку Африки. (НЕПАД).
Економічна співпраця та тенденції поширення зони африканського франка.
Концепція «рубежної комунікативності».
Плани стратегічного партнерства та їх реалізація Україною.
Суспільно-економічні умови формування геополітичного коду зовнішньої політики
України.
Державна програма співробітництва України з НАТО. Геополітичний вимір відносин
Україна –НАТО.
Центральна Азія: особливості геополітики.
Єдиний Економічний простір: економічна тактика і геополітична стратегія.
Зовнішньополітичні орієнтири Білорусії (або іншої ккаїни СНД) у сфері безпеки
7.Методи навчання:
В процесі навчання використовуються такі форми як лекції, семінари, семінарикругли столи.
Поширене використання наочних форм навчання - презентації територіального
розвитку колишніх імперій, демонстрація ілюстрацій та схем з практики геополітичного
планування, розробка картосхем, презентація національних та блокових геополітичних
стратегій, тактик).
В навчальному процесі застосовуються практичні методи: написання аналітичних
ессе (наприклад, на тему «Сучасні валютні війни»), розробка класифікації існуючих в
країні (з вибором) геополітичних концепцій за напрямами.
В навчальному процесі багато уваги надається самостійній та індивідуальній роботі
студента.
8. Методи контролю
Поточний контроль здійснюється шляхом опитування на семінарських заняттях. Формами
поточного контролю є також співбесіди, підготовка рефератів (1), індивідуальна робота зі
студентами.
Використовуються такі форми контролю за навчанням: попередній, біжучий. повторний,
тематичний, періодичний, підсумковий.
Попередній контроль носить діагностичний характер. Напередодні вивчення певної теми,
засвоєння якої має грунтуватися на раніше вивченому матеріалі, учитель має з'ясувати
рівень розуміння опорних знань, актуалізувати їх, аби успішно рухатися вперед.
Біжучий контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі зичення
конкретних тем.
Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок.
При цьому треба виходити з позиції, яку визначив ще К.Д.Ушинський: хороші дидакти те
й роблять, що без кінця повторюють і лише кожен раз додають щось нове. Повторна
перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої
пам'яті.
Тематичний контроль пов'язаний з перевіркою рівня знань, умінь га навичок студентів в
обсязі певного розділу чи об'ємної теми навчальної дисципліни.
Періодичний контроль передбачає за мету встановити, яким обсягом знань студенти
володіють з тих або інших проблем стосовно вимог програм.
Підсумковий контроль має своїм завданням з'ясувати рівень засвоєння учнями
навчального матеріалу в кінці навчального курсу або по завершенню вивчення навчальної
дисципліни. Це проводиться у формі співбесід.
Щодо методів контролю знань, умінь та навичок, то використовуються: усна перевірка,
письмова перевірка, графічна перевірка, практична перевірка, тестова перевірка. Дещо
умовно до методів перевірки можна віднести спостереження.
Усна перевірка займає переважаюче місце. Студенти мають дати відповіді на питання,
використовуючи знання джерел. Цей метод сприяє розвитку мислити, грамотно
висловлювати думки в логічній послідовності, розвивати культуру усного мовлення.
Письмова перевірка у порівнянні з усною більш ефективна, оскільки всі студенти
отримують завдання для підготовки письмових відповідей на них. Це сприяє росту
самостійної пізнавальної діяльності студентів, ефективності використання навч. часу.
Графічна перевірка спрямована на виявлення вмінь і навичок учнів у процесі виконання
різних видів графічних робіт. Це – робота з контурними картами, побудова таблиць, схем,
графіків та ін. Такий метод спрямований на узагальнення знань, систематизацію певних
процесів, технологій. Все це сприяє підвищенню самостійності студентів у процесі
навчальної діяльності.
Практична перевірка тісно пов'язана з включенням студентів у конкретну практичну
діяльність, в ході якої перевіряються вміння учнів застосовувати знання на практиці, а
також рівень сформованості вмінь і навичок. Логічно така перевірка випливає із сутності
процесу пізнання, в якому практика відіграє спонукальну і контролюючу роль.
Тестова перевірка все більше набуває свою поширення. Сутність цього метолу полягає у
визначенні завдань (запитань), на які подані альтернативні відповіді. Можуть бути
завдання для конструювання відповіді.
Програмою передбачено проведення двох модульних та двох аудиторних
контрольних робіт.
Передбачається розробка студентами контурних карт у якості підготоки до
семінарів.
Підсумковий контроль здійснюється по результатам накопичяення балів
ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ
Контрольні запитання складені на основі змісту лекцій по курсу «Основи
геополітики» та питань, що розглядаються під час роботи на семінарських заняттях.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Об’єкт та предмет геополітики.
2. Закони, категорії та методи геополітичної науки.
3. Принцип географічного детермінізму в соціальній думці.
4. Методологія науки геополітики
5. Формування геополітичного простіру з єпохи Великих географічних здобутків.
6. Вестфальська система міжнародних відносин
7. Версальська геополітична епоха.
8. Потсдамська епоха та глобалізація геополітики.
9. Деколонізація та теорія “четвертого світу”
10. Беловежська епоха: альтернативи біполярному світопорядку
11. Особливості “пангерманізму” як ідеї етнічної та національної єдності.
12. Біогеографічна концепція Ф. Ратцеля та його закони «просторової експансії».
13. Рудольф Челлен та його концепція «держави як органічної форми житття».
14. А.Ласеон, К.Лампрехт, Л. фон Ранке, Фридрих Науманн та втілення ідеї єдності
“географічної долі” в концепціях «Серединної Європи» (Mitteleurope)
15. Німецька геополітика у 1924 –1946 рр.
16. Карл Хаусхофер та його концепція «панрегіоналізму»
17. Карл Шміт і теорія протилежності «номоса» Землі «номосу» моря.
18. Особливості теорії «Lebensraum» Ф.Ратцеля.
19. Німецька політична традиція і націоналізм.
20. Геометодология Адольфа Грабовски.
21. Поняття “Центральна Європа” у Німеччині.
22. Витоки та загальні принципи англо-американської геополітики.
23. Концепція «морської сили» Альфреда Мехена.
24. Хелфорд Макіндер і теорія “Хартленда”.
25. Теория баланса сил в працях Куінси Райта.
26. Особливості французської геополітичної думки.
27. Поль Відаль де ла Блаш та його «принципи географії людини» (концепція поссибілізму).
28. Теоретичні розробки теоретиків французської геополітики ХХ ст. (Ж.Ансель, А.Деманжон,
Ж.Готманн).
29. Особливості російської геополітичної школи: її теоретичні джерела та загальні напрями.
30. Витоки та ідеї євразійства.
31. Євразія – світ ідеократичного втілення.
32. Геополітичні джерела російської історії. (Історія «збирання земель навколо Москви»)
33. П.Савицький – ідеолог «Великої Євразії».
34. Особливості Кіотської геополітичної школи.
35. Японське євразійство Коноє Фуміморо.
36. Паназіазістська геополітична доктрина Великої Східно-Азіатської сфери співрозвитку.
Японський націонал-соціалізм Іккі Кіта.
37. Розвиток геополітичної стратегії США в період Холодної війни. (І.Боумен, Р.СтраусХюпе, О. Латимор).
38. Ніколас Спікмен: корекція теорії Макіндера.
39. Теорії
Дж. Кеннана, Г.Алперовіца, У.Ростоу, К.Грея, Д.Майнінга («теорія
бікульткури») та витоки «американської політики стримування СРСР».
40. «Атомна дипломатія» США та «нова стратегія» СРСР (доктрина Соколовського)
41. Ідеї «контрфактуальної історії» Гара Алперовіца.
42. Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів –циклів гегемонії (Дж.
Модельський, В. Томпсон, П.Тейлор, Н.Д.Кондратьєв, Дж.Голдстайн, І.Валлерстайн,
В.Л Цимбурський)
43. Поліцентричність та ієрархічність глобального устрою світу в сучасних геополітичних
теоріях (С. Коен, А.Страус, Й.Галтунг).
44. “Нові праві” : витоки та сучасні теоретичні напрями.
45. Неоєвразійство: загальні принципи та течії.
46. Мондіалізм та неомондіалізм
47. Національна безпека і національні інтереси в системі геополітичних відносин.
48. Концепції «нового світового порядку», моделі майбутньої геоекономіки та глобалізація.
49. Національні програми конвергенції та регіоналізація глобальної економіки.
50. Військово-стратегічний потенціал та геополітика: гіпотетичний зв’язок.
51. Ядерна зброя та геополітичні наміри.
52. Світовий ринок праці та стратегії соціальної політики в реалізації національних інтересів.
53. Етапи формування сучасної геополітичної стратегії США.
54. «Панамериканізм» та його концептуальні засади.
55. Сучасна стратегія національної безпеки США.
56. Геополітична національна стратегія країн Західної Європи:
57. Зовнішньоекономічна та геополітична стратегія Франції
58. Зовнішньоекономічна та геополітична стратегія Німеччини
59. Геополітичні виміри концепції національної безпеки Великобританії
60. Країни Центральної та Східної Європи: національні орієнтири та геополітичні стратегії.
61. Субрегіони Азії: географічне розташування та геополітичне становище.
62. Фундаменталізм в країнах Азії: сутність, напрямки та прояви.
63. Геополітичні стратегії співпраці Індії, Росії та Китаю.
64. Програми реконструкції та розвитку Африки
65. Україна в геополітичних концепціях євразійства
66. Геополітична теорія Заходу щодо України.
67. Українська політична думка про формування геополітичного коду України: класична
школа та сучасні тенденції
68. Зовнішня політика України: інтереси і пріоритети
69. Геополітична ситуація на пострадянському просторі та стратегії для Євразії
ПИТАННЯ (для самопідготовки)
1. .Об’єкт та предмет геополітики.
2. Закони, категорії та методи геополітичної науки
3. Принцип «географічного детермінізму» та його вплив на виникнення та розвиток
геополітики.
4. Військово-стратегічні підходи як одне з науково-теоретичних джерел геополітики
5. Особливості Вестфальскої геополітичної епохи.
6. Система «центр-периферійних відносин» у Венську епоху.
7. Потсдамська епоха та глобалізація геополітики.
8. Деколонізація та теорія “четвертого світу”
9. Беловежська епоха: альтернативи біполярному світопорядку
10. «Світо-системи» та «світо-економіки» в концепціях (У. Валлерстайна, І, Бродель,
С.Коена, Й.Галтунга)
11. Народження «імперії» та форми контролю над «просторами» ( на вибір; Французська
імперія, Англійська, Російська, Отоманська та ін. тут передбачається картографічне
зображення «залежних територій», «етапів територіального розширення»).
12. Поняття кордон: тлумачення, розмежування понять «державний», «політичний»,
«соціокультурний», «етнічний». Історія кордону (за вибором: наприклад, «Афганопакістанський кордон (лінія Дюранда) та пуштунське населення»; «Україно-російський
кордон: історія розмежування та встановлення»: «Перші лінійні кордони в історії та їх
договірно-правова основа встановлення»).
13. Поняття «простір», «кордон» («межа»), «центр-периферійні відносини» та їх к
геокультурна інтерпретація.
14. Біогеографічна концепція Ф. Ратцеля та його закони «просторової експансії».
15. Рудольф Челлен та його концепція «держави як органічної форми житття».
16. А.Ласеон, К.Лампрехт, Л. фон Ранке, Фридрих Науманн та втілення ідеї єдності
“географічної долі” в концепціях «Серединної Європи» (Mitteleurope)
17. К.Хаусхофер та його концепція «панрегіоналізму»
18. К.Хаусхофер: і теорія «нового європейського порядку»
19. Геополітика як геометодологія в працях Адольфа Грабовські, Макса Баумана, М.
Зам’ятіна,
20. Теорія К.Шміта: Бегемот проти Левіафана та її інтерпретація сучасними ісламськими
фундаменталістами (панісламізм).
21. Витоки «атлантизму» та загальні принципи англо-американської геополітики.
22. Хелфорд Макіндер і теорія “Хартленда”.
23. Концепція
“Rimlend”
Ніколаса Спікмена та її практична реалізація США
(картографічне зображення американських “залежних” територій, “вільноприєднаних”, “дружніх режимів” та ін. стратегічних просторів та військово-морських
баз).
24. Концепція «морської сили» А. Мехена та її практична реалізація США (картографічне
зображення розташування ВМС США)
25. «Панамериканізм» та його концептуальні засади.
26. Геополітичні теорії та витоки «американської політики стримування СРСР».
(Дж.Кеннана, Г.Алперовіца, У.Ростоу, К.Грея, Д.Майнінга («теорія бікульткури»), Б.
Доула, К.Холмса, С.Тєлботта)
27. Південно-Східна Азія в «холодній війні»: головні стратегії геополітичних суб’єктів.
28. Бжезінський З. та його стратегії щодо американського панування в Євразії.
29. План «Анаконда» та битва за «глобальні» цінності під час «холодної війни». Сучасні версії
щодо закінчення холодної війни.
30. Сучасна стратегія національної безпеки США.
31. Геополітичні інтереси США в країнах Закавказ’я та стратегії їх реалізації.
32. Кавказська «стратегія» Вашингтону
33. Південна Євразія в стратегії США.
34. Нова військова доктрина, «ядеріні ініціативи» США та еволюція НАТО (картографічне
зображення країн –учасниць НАТО з відображенням етапів приєднання).
35. Військово-стратегічна співпраця США, Китаю, Росії в оцінках сучасних геополітиків.
36. Ядерне стримування в політиці США та Росії в постбіполярний період. Еволюція
теорії «контрфактуальної історії» Г. Алперовіца.
37. Епоха Мейдзі: підгрунтя паназіазізму та японського націонал-соціалізму наприкінці
ХIХ- початку ХХ століття.
38. Особливості Кіотської геополітичної школи.
39. «Паназіазім» та японське євразійство.
40. Концептуальне оформлення статусу Росії як суб’єкту геополітичних відносин (етапи та
форми територіального розширення, набуття та обгрунтування «імперського» статусу).
41. Системи геополітичного контролю над простором в концепції В.П.Семенова- ТянШанського (в праці «О могущественном территориальномвладении применительно к
России»)
42. Становлення та розвиток концепції «панславізму».
43. Категорії «місторозвиток» , «Туран» в концепції П.Савицького.
44. Микола Алексєєв і теорія «Євразійської держави»
45. Витоки, загальні ідеї та еволюція націонал-більшовизму в Росії: від М.Устрялова до
сучасних інтерпретаторів його ідей (А. Дугін, Е.Лімонов та ін).
46. Ідея пасіонарності та цикли євразійської історії за теорією Л.Н. Гумільова
47. Євразійська ідея слав’яно-тюрського союзу в праці Л. Гумільова “Чорна легенда”.
48. Неоєвразійство в працях В.Жириновського, А.Мітрофанова.
49. Геополітичніа стратегія сучасної Росії в порівняльному аналізі картоїдів Л.
Цимбурського, В. Жириновського, Г. Зюганова.
50. Стратегія Еврагейт та ЄЕП для Євразії (картографічне зображення головних газо- та
нафто- трубопроводів Євразії).
51. БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай), ШОС (Шанхайська Організація Співпраці) та інші
форми східноєвропейської співпраці як геополітичні проекти: сумісність та
перспективи.
52. Україна в геополітичних концепціях євразійства
53. «Велика гра проти Росії» в працях Емріка Шопрада.
54. Поль Відаль де ла Блаш та його «принципи географії людини» (концепція
55. поссибілізму).
56. Антіекспансіонізм французської геополітики: історична обумовленість та концептуальне
обгрунтування в працях І. Лакоста, Ж. Готтмана.
57. Ж.Тіріар як представиник європейських «нових правих» та його «континенталістська»
концепція націонал-коммунотаризму як велико-європейського націонал-більшовизму .
58. Континенталізм К.Террачано як представника європейських «нових правих».
59. «Центр у Центрі» в концепції «Європейської імперії» Г.Й. ф.Лохаузена.
60. Концептуальні особливості проекту «Європа від Владівостока до Дубліна»
61. Шарль де Голль та його уявляення щодо «Європи від Атлантики до Уралу»
62. Сучасні процеси військово-політичної інтеграції в Європі та їх оцінювання в концепціях
Жана Парвулеско та Жака Атталі (порівняльний аналіз).
63. Геоекономіка нового світового порядку за прогнозами Ж.Атталі («Антіекономіка», «На
порозі нового тисячоліття. Прийдешній світопорядок»)
64. Країни Східної Європи в новому геополітичному просторі.
65. Об’єднана Європа як історичний та геополітичний проект.
66. Європейські промислові ТНК в Центрально-Східній Європі та СНД: стратегія
євроінтеграції чи глобалізації (в контексті проблеми «Євроінтеграція - форма
глобалізації чи антиглобалізм?»)
67. Єврорегіони як геополітична стратегія відтворення клаптевої Європи: концептальне
оформлення позиції.
68. “Невизнані держави” Європи або “територіально-політичні утворення з невизначенним
статусом” у Європі як геополітичні об’єкти.
69. Балканська криза: геополітичний вимір.
70. Загальні інструменти зовнішньої політики та політики безпеки ЄС: реальність та
геополітичні проекти.
71. Виникнення та еволюція пан-ісламізму. Геополітичний простір «ісламу».
72. Виникнення та розвиток пан-арабізму та ісламського націоналізму (наприклад, пантюркізму) та їх протиріччя із пан-ісламізмом. Сучасний пан-ісламізм.
73. Ісламізм, екстремізм та тероризм на Ближньому Сході: тлумачення понятій та їх
використання у геополітиці. (Хамас, Фатх, Хезболлах
- втілення «непрямих
екстремістських дій» під час національно-визвольної війни чи терористичні
угруповання. Позиції США, Росії, Ізраїлю та країн близькосхідного регіону. )
74. Іран в геополітичному протистоянні «телурократії» і «талассократії».
75. Новітні тенденції в розвитку ісламського руху на Північному Кавказі.
76. “Невизнані держави” Західної Азії або “територіально-політичні утворення з
невизначенним статусом” Західної Азії як геополітичні об’єкти.
77. Проблема поширення ядерної зброї та зброї масового ураження (ЗМУ) в зоні ісламу.
78. Становлення та реалізація концепції ісламського світового економічного порядку.
79. Джерела фінансування терористичних організацій та їх державна підтримка: форма
«державного тероризму», форма «новітнього геополітичного протистояння», форма
ведення «світової війни»?
80. Етапи формування сучасної території української держави. Особливості політикоправового оформлення її державних кордонів.
81. Територія сучасної України в концепціях західних геополітиків кінця 19-початку 20
століття.
82. Українська класична політична думка щодо геополітичної стратегії країни.
83. Україна в польских геополітичних концепціях та доктринах (Р. Дмовський, С. Грабський, Л.
Мочульский, М. Калускі та ін.
84. Румунській Уніонізм та україно-румунські відносини в геополітичних проектах.
85. Проекти «Новоросії» та україно-російські відносини.
86. «Чорноморська доктрина» для України (від Ю. Липи до Д. Корчинського).
87. «Стримування Росії» за сценарієм Ю. Тимошенко.
88. «Євроатлантичне Причорномор’я» або новітня інтерпретація концепції “Міжмор’я”.
89. Україна в концепціях «українських нових правих»
90. Геополітичні картоїди країн- сусідів щодо українських територій.
91. Поліцентричність та ієрархічність глобального устрою світу в сучасних геополітичних
теоріях (С. Коен, А.Страус, Й.Галтунг).
92. Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів гегемонії у працях
Н.Кондратьєва, І.Валлерстайна.
93. Теорія мондіалізму (Ф.Фукуяма, Ж. Атталі, К Санторро)
94. Перспективи розвитку світової енергетики. Енергетична проблема геополітичних
відносин (картографічне зображення головних нафтота газо трубопроводів).
95. Демографічна складова геополітичних трансформацій сьогодення (на прикладі
проблеми ідентичності у Франції).
96. "Культурна революція" і її ідейні провісники в геополітичній беллетристиці (П.
Бьюкенен –«Загибель Заходу», А. Кестлер «Сліпуча тьма", Олдос Хакслі «Цілі та
засоби прекрасного нового світу», Ж. Парвулеско «Війна кінця між континентами» та
ін.)
97. Наркобізнес як геополітична проблема (картографічне зображення наявних
наркокоридорів).
98. Володарі ядерної зброї та їх геополітичні наміри: сучасний стан (та картографічне
зображення).
99. Латинська Америка: статус в геополітичних концепціях та можливості повернення на
геополітичну арену.
100. «Новий «новий світовий порядок»: обгрунтування тези (концепції Деніела
Дрезнера в праці «Новий «новий світовий порядок», Роберта Харві «Глобальний
безлад», Девіда Харві «Новий імперіалізм»)
101. Програми реконструкції та розвитку Африки в системі геополітичних відносин.
102. Колоніальне минуле країн Африки та сучасні стратегії відновлення «безкорисного
колоніалізму».
103. Виникнення, загальне спрямування та еволюція «руху неприєднання» в
геополітичних координатах.
5.САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ (відділення
політології)
Опрацювання рекомендованої літератури,
Ознайомлення з предметом курсу за наступними питаннями
 .Об’єкт та предмет геополітики.
 Закони, категорії та методи геополітичної науки
 Принцип «географічного детермінізму» та його вплив на виникнення та розвиток
геополітики.
 Військово-стратегічні підходи як одне з науково-теоретичних джерел геополітики
 Особливості Вестфальскої геополітичної епохи.
 Система «центр-периферійних відносин» у Венську епоху.
 Потсдамська епоха та глобалізація геополітики.
 Деколонізація та теорія “четвертого світу”
 Беловежська епоха: альтернативи біполярному світопорядку
 «Світо-системи» та «світо-економіки» в концепціях (У. Валлерстайна, І, Бродель,
С.Коена, Й.Галтунга)
 Народження «імперії» та форми контролю над «просторами» ( на вибір; Французська
імперія, Англійська, Російська, Отоманська та ін. тут передбачається картографічне
зображення «залежних територій», «етапів територіального розширення»).
 Поняття кордон: тлумачення, розмежування понять «державний», «політичний»,
«соціокультурний», «етнічний». Історія кордону (за вибором: наприклад, «Афганопакістанський кордон (лінія Дюранда) та пуштунське населення»; «Україноросійський кордон: історія розмежування та встановлення»: «Перші лінійні кордони
в історії та їх договірно-правова основа встановлення»).
 Поняття «простір», «кордон» («межа»), «центр-периферійні відносини» та їх к
геокультурна інтерпретація.
 Біогеографічна концепція Ф. Ратцеля та його закони «просторової експансії».
 Рудольф Челлен та його концепція «держави як органічної форми житття».
 А.Ласеон, К.Лампрехт, Л. фон Ранке, Фридрих Науманн та втілення ідеї єдності
“географічної долі” в концепціях «Серединної Європи» (Mitteleurope)
 К.Хаусхофер та його концепція «панрегіоналізму»
 К.Хаусхофер: і теорія «нового європейського порядку»
 Геополітика як геометодологія в працях Адольфа Грабовські, Макса Баумана, М.
Зам’ятіна,
 Теорія
К.Шміта: Бегемот проти Левіафана та її інтерпретація сучасними
ісламськими фундаменталістами (панісламізм).
 Витоки «атлантизму» та загальні принципи англо-американської геополітики.
 Хелфорд Макіндер і теорія “Хартленда”.
 Концепція “Rimlend” Ніколаса Спікмена та її практична реалізація США
(картографічне зображення американських “залежних” територій, “вільноприєднаних”, “дружніх режимів” та ін. стратегічних просторів та військовоморських баз).
 Концепція «морської сили» А. Мехена та її практична реалізація США
(картографічне зображення розташування ВМС США)
 «Панамериканізм» та його концептуальні засади.
 Геополітичні теорії та витоки «американської політики стримування СРСР».
(Дж.Кеннана, Г.Алперовіца, У.Ростоу, К.Грея, Д.Майнінга («теорія бікульткури»),
Б. Доула, К.Холмса, С.Тєлботта)
 Південно-Східна Азія в «холодній війні»: головні стратегії геополітичних суб’єктів.
 Бжезінський З. та його стратегії щодо американського панування в Євразії.
 План «Анаконда» та битва за «глобальні» цінності під час «холодної війни». Сучасні
версії щодо закінчення холодної війни.
 Сучасна стратегія національної безпеки США.
 Геополітичні інтереси США в країнах Закавказ’я та стратегії їх реалізації.
 Кавказська «стратегія» Вашингтону
 Південна Євразія в стратегії США.
 Нова військова доктрина, «ядеріні ініціативи» США та еволюція НАТО (картографічне
зображення країн –учасниць НАТО з відображенням етапів приєднання).
 Військово-стратегічна співпраця США, Китаю, Росії в оцінках сучасних
геополітиків.
 Ядерне стримування в політиці США та Росії в постбіполярний період. Еволюція
теорії «контрфактуальної історії» Г. Алперовіца.
 Епоха Мейдзі: підгрунтя паназіазізму та японського націонал-соціалізму наприкінці
ХIХ- початку ХХ століття.
 Особливості Кіотської геополітичної школи.
 «Паназіазім» та японське євразійство.
 Концептуальне оформлення статусу Росії як суб’єкту геополітичних відносин
(етапи та форми територіального розширення, набуття та обгрунтування
«імперського» статусу).
 Системи геополітичного контролю над простором в концепції В.П.Семенова- ТянШанського (в праці «О могущественном территориальномвладении применительно
к России»)
 Становлення та розвиток концепції «панславізму».
 Категорії «місторозвиток» , «Туран» в концепції П.Савицького.
 Микола Алексєєв і теорія «Євразійської держави»
 Витоки, загальні ідеї та еволюція націонал-більшовизму в Росії: від М.Устрялова до
сучасних інтерпретаторів його ідей (А. Дугін, Е.Лімонов та ін).
 Ідея пасіонарності та цикли євразійської історії за теорією Л.Н. Гумільова
 Євразійська ідея слав’яно-тюрського союзу в праці Л. Гумільова “Чорна легенда”.
 Неоєвразійство в працях В.Жириновського, А.Мітрофанова.
 Геополітичніа стратегія сучасної Росії в порівняльному аналізі картоїдів Л.
Цимбурського, В. Жириновського, Г. Зюганова.
 Стратегія Еврагейт та ЄЕП для Євразії (картографічне зображення головних газо- та
нафто- трубопроводів Євразії).
 БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай), ШОС (Шанхайська Організація Співпраці) та
інші форми східноєвропейської співпраці як геополітичні проекти: сумісність та
перспективи.
 Україна в геополітичних концепціях євразійства
 «Велика гра» проти Росії в працях Емріка Шопрада.
 Поль Відаль де ла Блаш та його «принципи географії людини» (концепція
 поссибілізму).
 Антіекспансіонізм французської геополітики: історична обумовленість та концептуальне
обгрунтування в працях І. Лакоста, Ж. Готтмана.
 Ж.Тіріар як
представиник
європейських
«нових
правих» та його
«континенталістська»
концепція
націонал-коммунотаризму
як
великоєвропейського націонал-більшовизму .
 Континенталізм К.Террачано як представника європейських «нових правих».
 «Центр у Центрі» в концепції «Європейської імперії» Г.Й. ф.Лохаузена.
 Концептуальні особливості проекту «Європа від Владівостока до Дубліна»
 Шарль де Голль та його уявляення щодо «Європи від Атлантики до Уралу»
 Сучасні процеси військово-політичної інтеграції в Європі та їх оцінювання в концепціях
Жана Парвулеско та Жака Атталі (порівняльний аналіз).
 Геоекономіка нового світового порядку за прогнозами Ж.Атталі («Антіекономіка»,
«На порозі нового тисячоліття. Прийдешній світопорядок»)
 Країни Східної Європи в новому геополітичному просторі.
 Об’єднана Європа як історичний та геополітичний проект.
 Європейські промислові ТНК в Центрально-Східній Європі та СНД: стратегія
євроінтеграції чи глобалізації (в контексті проблеми «Євроінтеграція - форма
глобалізації чи антиглобалізм?»)
 Єврорегіони як геополітична стратегія відтворення клаптевої Європи: концептальне
оформлення позиції.
 “Невизнані держави” Європи або “територіально-політичні утворення з
невизначенним статусом” у Європі як геополітичні об’єкти.
 Балканська криза: геополітичний вимір.
 Загальні інструменти зовнішньої політики та політики безпеки ЄС: реальність та
геополітичні проекти.
 Виникнення та еволюція пан-ісламізму. Геополітичний простір «ісламу».
 Виникнення та розвиток пан-арабізму та ісламського націоналізму (наприклад, пантюркізму) та їх протиріччя із пан-ісламізмом. Сучасний пан-ісламізм.
 Ісламізм, екстремізм та тероризм на Ближньому Сході: тлумачення понятій та їх
використання у геополітиці. (Хамас, Фатх, Хезболлах - втілення «непрямих
екстремістських дій» під час національно-визвольної війни чи терористичні
угруповання. Позиції США, Росії, Ізраїлю та країн близькосхідного регіону. )
 Іран в геополітичному протистоянні «телурократії» і «талассократії».
 Новітні тенденції в розвитку ісламського руху на Північному Кавказі.
 “Невизнані держави” Західної Азії або “територіально-політичні утворення з
невизначенним статусом” Західної Азії як геополітичні об’єкти.
 Проблема поширення ядерної зброї та зброї масового ураження (ЗМУ) в зоні
ісламу.
 Становлення та реалізація концепції ісламського світового економічного порядку.
 Джерела фінансування терористичних організацій та їх державна підтримка: форма
«державного тероризму», форма «новітнього геополітичного протистояння», форма
ведення «світової війни»?
 Етапи формування сучасної території української держави. Особливості політикоправового оформлення її державних кордонів.
 Територія сучасної України в концепціях західних геополітиків кінця 19-початку 20
століття.
 Україна в польских геополітичних концепціях та доктринах (Р. Дмовський, С. Грабський,
Л. Мочульский, М. Калускі та ін.).
 «Чорноморська доктрина» для України (від Ю. Липи до Д. Корчинського).
 «Стримування Росії» за сценарієм Ю. Тимошенко.
 «Євроатлантичне Причорномор’я» або новітня інтерпретація концепції “Міжмор’я”.
 Поліцентричність та ієрархічність
глобального устрою світу в сучасних
геополітичних теоріях (С. Коен, А.Страус, Й.Галтунг).
 Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів гегемонії у працях
Н.Кондратьєва, І.Валлерстайна.
 Теорія мондіалізму (Ф.Фукуяма, Ж. Атталі, К Санторрро)
 Перспективи розвитку світової енергетики. Енергетична проблема геополітичних
відносин (картографічне зображення головних нафтота газо трубопроводів).
 Демографічна складова геополітичних трансформацій сьогодення (на прикладі
проблеми ідентичності у Франції).
 "Культурна революція" і її ідейні провісники в геополітичній беллетристиці (П.
Бьюкенен –«Загибель Заходу», А. Кестлер «Сліпуча тьма", Олдос Хакслі «Цілі та
засоби прекрасного нового світу», Ж. Парвулеско «Війна кінця між континентами»
та ін.)
 Наркобізнес як геополітична проблема (картографічне зображення наявних
наркокоридорів).
 Володарі ядерної зброї та їх геополітичні наміри: сучасний стан (та картографічне
зображення).
 Латинська Америка: статус в геополітичних концепціях та можливості повернення
на геополітичну арену.
 «Новий «новий світовий порядок»: обгрунтування тези (концепції Деніела Дрезнера
в праці «Новий «новий світовий порядок», Роберта Харві «Глобальний безлад»,
Девіда Харві «Новий імперіалізм»)
 Програми реконструкції та розвитку Африки в системі геополітичних відносин.
 Колоніальне минуле країн Африки та сучасні стратегії відновлення «безкорисного
колоніалізму».
 Виникнення, загальне спрямування та еволюція «руху неприєднання» в
геополітичних координатах.
6. Індивідуальна поточна робота

Ознайомитися із основними теоретичними напрямами в підходах щодо статусу
«геополітики». Див. Дугин А. Основы геополитики. – М.: Арктогея, 1997.; Левандовский В.
Украина в геополитичних концепциях первой трети ХХ в.// Политическая мысль. – 1994. – №2;
Замятин Д.Н. Геополитика: основные проблемы и итоги развития в 20 веке//Политические
исследования. –2001.- №6; Замятин Н.Д. Мета-география: пространство образов и образы
пространства. – М.: Аграф, 2004, 512 с.; Ильин М.В, Геохронополитика – соединение пространств
и времен // Вестник МГУ. Сер. 12. Полит. науки – 1997. - №2.- С. 28- 44.; Цымбурский В.Л.
Геополитика как мировидение и род занятий//Политические исследования. –1999. –№4; Туровский
Р. Ф. Политический ландшафт как категория политического анализа // Вестник Московского
университета. Сер. 12. Политические науки.- 1995.- №3.- С. 33-44.; Соловьев Э.Г. Геополитический
анализ международных проблем современности: pro et contra//Политические исследования.- 2001.№6.; Михайлов Т.А. Эволюция геополитических идей. М.,1999.; Мяло К.Г. Между Западом и
Востоком: опыт геополитического и исторического анализа. – М., 2003; Переслегин С.
Самоучитель игры на «мировой шахматной доске». Основные понятия геополитики//Классики
геополитики. 19 век. – М., 2003.;Арктогея – философский портал. – http:// w.w.w.arcto.ru;
Геополитический статьи – http: //w.w.w. zvezda.ru; Евразийский вестник – http: //w.w.we-journal.ru;
Геополитические работы- http: //w.w.w.lib.aldebaran.ru –

Виявити територіально-політичні утворення
Дослідити
наступну
літературу:
Чернов
П.В.
з
невизначеним
статусом.
Россия:
этногеополитические
основы государственности. – М.: Изд. Фирма. “Восточ. Лит-ра” РАН, 1999. – 208 с.; Колосов В.А.,
Трейвиш А.И. Этнические ареалы современной России: сравнительный анализ риска
национальных конфликтов // Полис. – 1996 - №2.; Бабурин С.Н. Территория государства.
Правовые и геополитические проблемы. – М., 1997.; Непризнанные государства: возможности и
вызовы ХХ! Века // МЭМО -2006 - №12. Зурабишвили Саломе Косово как позитивный прецедент
// Россия в глобальной политике – 2007 - № 2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru ; Казимиров В.Н. Два
хельсинских принципа и «атлас конфликтов» // Россия в глобальной политике – 2007 - № 2 / см.
w.w.w. globalfffairs.ru ;Сухов И.А. Российский федерализм и эволюция самоопределений // Россия
в глобальной политике – 2007 - № 2 / см. w.w.w. globalfffairs.ru та ін.
3.
Ознайомитися з еволюцією політичних кордонів, вивчаючи наступні роботи:
Шувалов В.Е. К понятию географической границы // Третий Всесоюзный симпозиум по
теоретическим вопросам географии. Одесса. 1977., Киев. 1977. ; Хаусхофер К. Границы в их
географическом и политическом значении / О геополитике. Работы разных лет. –М.: Мысль, 2001. 426 с.; Хаусхофер К. Оценка границ по их качеству и типам / О геополитике. Работы разных лет. –
М.: Мысль, 2001. - 426 с.; Тишков В.А. Культурный смысл пространства // Этнографическое
обозрение . 2004. - № 1. – С.14 –31.; Тишков В.А. Идентичность и культурные границы //
Идентичность и конфликт в постсоветских государствах / В.Тишкова и А. Малашенко - М., 1997. –
С. 15-43.; Родоман Б.Б. Территориальные ареалы и сети: Очерки теоретической географии. –
Смоленск, 1999.; Прохоренко И. Понятие границы в современной геополитике // Геополитика:
теория и практика. – М., 1993.;Пушмин Э.А., Порк А.А. Государственная территория и
государственные границы.- М., 1982. – 98 с. ; Пашуканис Е. Государственные границы. /
Энциклопедия государства и права. – М., 1925 – 1926. – С. 737 – 738.
4. Дослідити етапи формування сучасної території української держави. Проаналізувати стан
її кордонів та спірних територій. Визначити наявні єврорегіони та стан транскордонного
співробітництва. Дослідити наступну літературу: Боєчко В., Ганджа О., Захарчук Б. Кордони
України: iсторична ретроспектива та сучасний стан. - К.: "Основи", 1994. – 107с.; Боєчко В.Д.,
Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Формування державних кордонів України 1917 –1940 рр. – К.: Логос,
1991. – 31 с. ; Бондар А.Л., Буряк А.Л., Дьогтяр А.М. Забезпечення договірно-правового
оформлення державного кордону України // Вісник геодезії та картографії – 2001 - №3(22) – С.
60-65.; Бабурин С.Н. Территория государства: правовые и геополитические проблемы. – М.: Изд-во
МГУ, 1997. – 480 с.; Пурич Ш. Румынско-украинское трансграничное сотрудничество. Щаги к
добрососедству // Віче. – 2000. - №6. –С. 74-87.; Брутнер В. Перспективы и проблемы создания
еврорегионов на территоррии Украины, Румынии и Молдовы // Материалы международ. Науч.
Симпоз., Кишинев, 15-16 октября 1998 г. – Кишинев, 1998.; Будкін В. В умовах «ширшої Європи»
(Україна-ЄС: складні підсумки і можливі перспективи) // Політика і час. – 2004. - №1. – С. 7-27;
Буркут І. Проблеми етнічної толерантності у поліетнічному середовищі (на прикладі еврорегіону
“Верхній Прут”) // Єврорегіони: потенціал міжетнічної гармонізації. Збірка наукових праць. –
Чернівці: Букрек, 2004. – 256 с.; Дмитрієнко М.Ф. Адміністративно-територіальний поділ
Українських земель: історія, проекти, реальність (XIX – початок XX ст.) // Історично-географічні
дослідження в Україні: Зб-к наук. праць. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 23- 46.; Сергiйчук В.
Етнiчнi межi i державний кордон України. - К., 2000. ; Сосса Р.І. Історія картографування території
України від найдавніших часів до 1920 р. – К.: Наукова думка. – 2000 – 248 с.; Маркова О.Є. Зміна
адміністративного устрою України (1946 - 1964) // Історико-географічні дослідження в Україні: Збк наук. праць. – К.: Наукова думка. 1994. – С.3-22.; Кіш Є. Політико-правові засади українськоугорського кордону у контексті розширення ЄС // Людина і політика. – 2003 - №6. –С. 16-23.
Проаналізувати наступні закони: Закон України «Про державний кордон України» від 4 жовтня
1991 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. - N 2. - ст. 5.; Закон України “Про виключну
(морську) економічну зону України” // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1995 - N 21 - ст.152.;
Закон України “Про загальні засади створення і функціонування
спеціальних
вільних
економічних зон” від 13 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1992 - № 50 – Ст.
676.; Закон України “Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у
2002-2010 роках” // Відомості Верховної Ради - 2002 - N 24 - ст.166 ; Закон України “Про оборону
України” від 04.11.91 //Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992 - №9. – Ст.106 // В ред. Закону від
05.10.2000 // ВВР. – 2000 - №49. –Ст.420. ; Закон України “Про правонаступництво України” від
12.09.91 // Відомості Верховної Ради – 1991 - №46. – Ст. 617. - та ін. .
5. Дослідити систему “центр-периферійних” відносин певної геополітичної епохи. Виявити
головні колоніальні володіння, залежні території певної країни – суб’єкту геополітичних
відносин. Ознайомитися із типами політико-територіальних утворень. Проаналізувати
літературу: Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география. – М.: «АспектПресс», 2001. – С.9- 34. ; С. 177- 197. ; С. 238 –244. .
6. Визначити фактичний та юридичний стан територіально-політичних взаємовідносин
в межах Євразії. Проаналізувати класичні та сучасні геополітичні картоїди щодо
цього макрорегіону. Проаналізувати літературу: Пашков М. Зовнішня політика внутрішнього
використання // Дзеркало тиждня – 2002 – 23 листопада (№45) – С. 5.; Руснак І. У процесі воєнної
реформи. Стратегічні завдання поступової інтеграції в НАТО: практичний вимір // Політика і час.
–2003. - №11. – С. 9-14.; Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций,
заключенных СССР с иностранными государствами. – М., 1957. – Вып. 14. –786 с. ; Ситнянский Г.
Естественные границы: какой быть новой России // Общественные науки и современность. 1994. –
№ 6. – С. 112-119.; Соглашение об охране государственных границ и морских экономических зон
государств- участников СНГ // Российская газета . - 1992 – 25 марта – С.2.; Телешун С.О.,
Порохнявий Ю.Б. Проблеми кордонів та територіального устрою держави, або що думають з цього
приводу різні партії та рухи // Трибуна – 1993 - №2 . –С. 12- 13.; Шпорлюк Р. Україна: вiд
iмперської територiї до суверенної держави // Сучаснiсть. - 1996. - №11. - С. 74 – 87;
Этноконтактные зоны в европейской части СССР (география, динамика, методы изучения) – М.:
МФКО. – 1989. ; Толочко П. С Россией ? ..Не раньше чем через тридцать лет // Зеркало недели –
2003 – №32 (23 августа) -С. 15.; Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу:
Затверджена Указом Президента України від 11.06.98 // Урядовий кур’єр; Орієнтир. Інформ.
Додаток. – 1998. – 18 червня.; Сушко А. Пределы стереотипов о пределах Европы // Зеркало недели
– 2004 – 29 мая. – С. 5.; Положение об охране Государственной границы СССР, 1960; Офіційний
сайт Прикордонної Служби України // www. pvu. gov. ua. / npa. htm struct.htm; О соглашении о
безвизовом передвижении граджан государств СНГ по территории его участников //
Дипломатический вестник – 2000 - №9 (сент) – С. 76; Неклесса А.И. Постсовременный мир в новой
системе координат // Восток. – 1997. – № 2. – С. 12-24.; Маліновська О.Ю. Політико-географічні
аспекти формування та функціонування західного державного кордону України.: Автореф. дис…
канд. політ. наук: 23.00.02. / Інст. міжднародних відносин. –К., 2002. –19 с. ; Клименко Б.М., Порк
А.А. Территория и граница СССР – М.: Международные отношения, 1985. – 304 с.; Ковальова О.О.
Концепція кордонів у Європейському Союзі та імплікації для України // Нова парадигма. – 2002. –
Вип.27. ; Здравомыслов А. Украина и Россия в постсоветском пространстве // Украина и Россия в
новом геополитическом пространстве: Материалы “Круглого стола”. – К.: Ассоциация “Україно”,
1995. – 160 с. –та ін. .
7. Визначити розташування та значення найважливіших транспортних коридорів та
трубопроводів певного регіону. Проаналізувати літературу: Соколенко С.И. Глобальные
рынки ХХI столетия. – К.: Логос, 1998. – С. 44, 55-74, 82-95, 98-104; 136-140, 323- 328; Дергачев
В.А. Геополитика.. – К.: Вира – Р., 2000. – 361 –377. ;Голіков А.П. Вступ до економічної та
соціальної географії : Підручник. – К.: Либідь, 1996. –С. 199 – 206. С. 281 - 294; Бланк С,
Энергетическая
игра
в
Центральной
Азии
становится
все более напряженной//www.eurasianet.org/eurasianet/russian/departmens/business/articles/eav090605r
u.shtml; Ярош О. Проблемы энергетической безопасности Украины // МЭМО – 2007 - №4;
Чернявский С. “Великий шелковый путь” и интересы России // Мировая экономика и
международные отношения. – 1999. - №6. – С. 97 – 98.; Байков Н., Безмельницына Г., Гринкевич Р.
Перспективы развития мировой энергетики до 2030 г. // МЭМО – 2007 - №5; Щенин Р.
Наркобизнес – глобальная проблема ХХ1 века // МЭМО –2006 - №5; Мирский Г. Наркотики и
терроризм // МЭМО –2006 - № 8. .
Індивідуальне навчально-дослідне завдання -(розробка картоїду однієї з
шкіл геополітики)
ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ З КУРСУ
«ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИКИ»
Контрольна робота виконується у зошиті на 12 аркушів, де вказується
 Тема контрольної роботи
 План виконання контрольної роботи,
 Список використаної літератури (наприкінці контрольної роботи)
 Обов’язковими є зноски на використану літературу, що вказуються по текстові (або
наприкінці аркуша).
Варіант 1.
 Витоки «атлантизму» та загальні принципи англо-американської геополітики.
 Україна в геополітичних концепціях євразійства
Варіант 2.
 Особливості Вестфальскої геополітичної епохи.
 Військово-стратегічні підходи як одне з науково-теоретичних джерел геополітики
Варіант 3.
 Принцип «географічного детермінізму» та його вплив на виникнення та розвиток
геополітики.
 Бжезінський З. та його стратегії щодо американського панування в Євразії.
Варіант 4.
 Система «центр-периферійних відносин» у Венську епоху.
 Концептуальне оформлення статусу Росії як суб’єкту геополітичних відносин (етапи та
форми територіального розширення, набуття та обгрунтування «імперського» статусу).
Варіант 5.
 Біогеографічна концепція Ф. Ратцеля та його закони «просторової експансії».
 «Паназіазім» та японське євразійство.
Варіант 6.
 Карл Хаусхофер та його концепція «панрегіоналізму»
 Поліцентричність та ієрархічність глобального устрою світу в сучасних геополітичних
теоріях (С. Коен, А.Страус, Й.Галтунг).
Варіант 7.
 Концепція «морської сили» Альфреда Мехена та її практична реалізація США
(картографічне зображення розташування ВМС США)
 Категорії «місторозвиток» , «Туран» в концепції П.Савицького.
Варіант 8.
 Ісламізм, екстремізм та тероризм на Ближньому Сході: тлумачення понятій та їх
використання у геополітиці. (Хамас, Фатх, Хезболлах
- втілення «непрямих
екстремістських дій» під час національно-визвольної війни чи терористичні
угруповання. Позиції США, Росії, Ізраїлю та країн близькосхідного регіону. )
 Становлення та розвиток концепції «панславізму».
Варіант 9.
 Поль Відаль де ла Блаш та його «принципи географії людини» (концепція
поссибілізму).
 Сучасна стратегія національної безпеки США.
Варіант 10.
 Геополітичні інтереси США в країнах Закавказ’я та стратегії їх реалізації.
 Теорія мондіалізму (Ф.Фукуяма, Ж. Атталі, К Санторрро)
Варіант 11.
 Програми реконструкції та розвитку Африки в системі геополітичних відносин.
 Історія кордону (за вибором: наприклад, «Афгано-пакістанський кордон (лінія
Дюранда) та пуштунське населення»; «Україно-російський кордон: історія
розмежування та встановлення»: «Перші лінійні кордони в історії та їх договірноправова основа встановлення»).
Варіант 12.
 «Панамериканізм» та його концептуальні засади.
 К.Хаусхофер: і теорія «нового європейського порядку»
Варіант 13.
 Микола Алексєєв і теорія «Євразійської держави»
 Витоки, загальні ідеї та еволюція націонал-більшовизму в Росії: від М.Устрялова до
сучасних інтерпретаторів його ідей (А. Дугін, Е.Лімонов та ін).
Варіант 14.
 Неоєвразійство в працях В.Жиріновського, А.Мітрофанова.
 Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів гегемонії у працях
Н.Д.Кондратьєва, І.Валлерстайна.
Варіант 15.
 Ж.Тіріар як представиник європейських «нових правих» та його «континенталістська»
концепція націонал-коммунотаризму як велико-європейського націонал-більшовизму .
 Виникнення та розвиток пан-арабізму та ісламського націоналізму (наприклад, пантюркізму) та їх протиріччя із пан-ісламізмом. Сучасний пан-ісламізм.
Варіант 16.
 Системи геополітичного контролю над простором в концепції В.П.Семенова- ТянШанського (в праці «О могущественном территориальномвладении применительно к
России»)
 Теорія К.Шміта: Бегемот проти Левіафана та її інтерпретація сучасними ісламськими
фундаменталістами (панісламізм).
Варіант 17.
 Ідея пасіонарності та цикли євразійської історії за теорією Л.Н. Гумільова
 Паназіазізм та японський націонал-соціалізм на початку ХХ століття.
Варіант 18.
 Рудольф Челлен та його концепція «держави як органічної форми житття».
 Ядерне стримування в політиці США та Росії в постбіполярний період. Еволюція
теорії «контрфактуальної історії» Г. Алперовіца.
Варіант 19.
 Континенталізм Карло Террачано як представника європейських «нових правих».
 «Панрегіоналізм» в теорії К.Хаусхофера.
Варіант 20
 Володарі ядерної зброї та їх геополітичні наміри: сучасний стан (та картографічне
зображення).
 Сучасні процеси військово-політичної інтеграції в Європі та їх оцінювання в концепціях
Жана Парвулеско та Жака Атталі (порівняльний аналіз).
Варіант 21.
 Країни Східної Європи в новому геополітичнгому просторі.
 Концепція «Серединної Європи» (Р.Челлен та Ф.Науман)
Варіант 22.
 Геополітичні теорії та витоки «американської політики стримування СРСР». (Дж.
Кеннана, Г.Алперовіца, У.Ростоу, К.Грея, Б. Доула, К.Холмса, С.Тєлботта)
 Південно-Східна Азія в «холодній війні»: головні стратегії геополітичних суб’єктів.
Варіант 23.
 «Світо-системи» та «світо-економіки» в концепціях (У. Валлерстайна, І, Бродель,
С.Коена, Й.Галтунга)
 Виникнення та еволюція пан-ісламізму. Геополітичний простір «ісламу».
Варіант 24.
 Геометодологія в працях Адольфа Грабовські, Макса Баумана, М. Зам’ятіна,
 Поняття «простір», «кордон» («межа»), «центр-периферійні відносини», та їх к
геокультурна інтерпретація.
Варіант 25.
 Хелфорд Макіндер і теорія “Хартленда”.
 План «Анаконда» та битва за «глобальні» цінності під час «холодної війни». Сучасні версії
щодо закінчення холодної війни.
Варіант 26
 Геополітичніа стратегія сучасної Росії в порівняльному аналізі картоїдів Л.
Цимбурського, В. Жириновського, Г. Зюганова.
 Кавказська «стратегія» Вашингтону.
Варіант 27
 А.Ласеон, К.Лампрехт, Л. фон Ранке, Фридрих Науманн та втілення ідеї єдності
“географічної долі” в концепціях «Серединної Європи» (Mitteleurope)
 Наркобізнес як геополітична проблема (картографічне зображення наявних
наркокоридорів).
Варіант 28.
 Стратегія Еврагейт та ЄЕП для Євразії (картографічне зображення головних газо- та
нафто- трубопроводів Євразії).
 Євразійська ідея слав’яно-тюрського союзу в праці Л. Гумільова “Чорна легенда”.
Варіант 29.
 Нова військова доктрина, «ядеріні ініціативи» США та еволюція НАТО (картографічне
зображення країн –учасниць НАТО з відображенням етапів приєднання).
 Україна в польских геополітичних концепціях та доктринах (Р. Дмовський, С. Грабський, Л.
Мочульский, М. Калускі та ін.).
Варіант 30.
 Колоніальне минуле країн Африки та сучасні стратегії відновлення «безкорисного
колоніалізму».
 Концепція
“Rimlend”
Ніколаса Спікмена та її практична реалізація США
(картографічне зображення американських “залежних” територій, “вільноприєднаних”, “дружніх режимів” та ін. стратегічних просторів та військово-морських
баз).
Варіант 31.
 Народження «імперії» та форми контролю над «просторами» ( на вибір; Французська
імперія, Англійська, Російська, Отоманська та ін. тут передбачається картографічне
зображення «залежних територій», «етапів територіального розширення»).
 Об’єднана Європа як історичний та геополітичний проект.
Варіант 32.
 Єврорегіони як геополітична стратегія відтворення клаптевої Європи: концептальне
оформлення позиції.
 Новітні тенденції в розвитку ісламського руху на Північному Кавказі.
Варіант 33.
 «Євроатлантичне Причорномор’я» або новітня інтерпретація концепції “Міжмор’я”.
 Антіекспансіонізм французської геополітики: історична обумовленість та концептуальне
обгрунтування в працях І. Лакоста, Ж. Готтмана.
Варіант 34.
 Балканська криза: геополітичний вимір.
 “Невизнані держави” Європи або “територіально-політичні утворення з невизначенним
статусом” у Європі як геополітичні об’єкти.
Варіант 35.
 “Невизнані держави” Західної Азії або “територіально-політичні утворення з
невизначенним статусом” Західної Азії як геополітичні об’єкти.
 Перспективи розвитку світової енергетики. Енергетична проблема геополітичних
відносин (картографічне зображення головних нафтота газо трубопроводів).
Варіант 36.
 Південна Євразія в стратегії США.
 Європейські промислові ТНК в Центрально-Східній Європі та СНД: стратегія
євроінтеграції чи глобалізації (в контексті проблеми «Євроінтеграція - форма
глобалізації чи антиглобалізм?»)
Варіант 37.
 БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай), ШОС (Шанхайська Організація Співпраці) та інші
форми східноєвропейської співпраці як геополітичні проекти: сумісність та
перспективи.
 Військово-стратегічна співпраця США, Китаю, Росії в оцінках сучасних геополітиків.
Варіант 38.
 Виникнення, загальне спрямування та еволюція «руху неприєднання» в геополітичних
координатах.
 Геоекономіка нового світового порядку за прогнозами Ж.Атталі («Антіекономіка», «На
порозі нового тисячоліття. Прийдешній світопорядок»)
Варіант 39.
 "Культурна революція" і її ідейні провісники в геополітичній беллетристиці (П.
Бьюкенен –«Загибель Заходу», А. Кестлер «Сліпуча тьма", Олдос Хакслі «Цілі та
засоби прекрасного нового світу», Ж. Парвулеско «Війна кінця між континентами» та
ін.)
 Демографічна складова геополітичних трансформацій сьогодення (на прикладі
проблеми ідентичності у Франції).
Варіант 40.
 «Центр у Центрі» в концепції «Європейської імперії» Г.Й. ф.Лохаузена.
 Іран в геополітичному протистоянні «телурократії» і «талассократії».
Варіант 41.
 «Чорноморська доктрина» для України (від Ю. Липи до Д. Корчинського).
 Етапи формування сучасної території української держави. Особливості політикоправового оформлення її державних кордонів.
Варіант 42.
 Територія сучасної України в концепціях західних геополітиків кінця 19-початку 20
століття.
 Концептуальні особливості проекту «Європа від Владівостока до Дубліна»
Варіант 43.
 «Велика гра» проти Росії в працях Емріка Шопрада.
 Латинська Америка: статус в геополітичних концепціях та можливості повернення на
геополітичну арену.
Варіант 44.
 «Стримування Росії» за сценарієм Ю. Тимошенко.
 «Новий «новий світовий порядок»: обгрунтування тези (концепції Деніела Дрезнера в
праці «Новий «новий світовий порядок», Роберта Харві «Глобальний безлад», Девіда
Харві «Новий імперіалізм»)
Варіант 45.
 Загальні інструменти зовнішньої політики та політики безпеки ЄС: реальність та
геополітичні проекти.
 Проблема поширення ядерної зброї та зброї масового ураження (ЗМУ) в зоні ісламу.
Варіант 46.
 Становлення та реалізація концепції ісламського світового економічного порядку.
 Джерела фінансування терористичних організацій та їх державна підтримка: форма
«державного тероризму», форма «новітнього геополітичного протистояння», форма
ведення «світової війни»?
7.Методи навчання:
В процесі навчання використовуються такі форми як лекції.
Поширене використання наочних форм навчання - презентації територіального
розвитку колишніх імперій, демонстрація ілюстрацій та схем з практики геополітичного
планування, картосхем, презентація національних та блокових геополітичних стратегій,
доктрин).
В навчальному процесі багато уваги надається самостійній та індивідуальній роботі
студента.
8. Методи контролю
Поточний контроль здійснюється шляхом перевірки контрольних робіт. Формами
поточного контролю є також співбесіди, індивідуальна робота зі студентами.
Підсумковий контроль здійснюється на заліку.
Контрольні питання для заочного відділення
1. Генеза геополітики як науки
2. Геополітичні епохи
3. Вестфальська геополітична епоха
4. Загальні джерела геополітики
5. Поняття геополітики. ЇЇ об’єкт та предмет.
6. Порівняльний аналіз талассократії та теллурократії.
7. Методи та категорії геополітики
8. Загальні ідеї та принципи німецьких класиків геополітики
9. Становлення та розвиток концепції «пангерманізму»
10. Антропогеографія та «органістична школа» Ф. Ратцеля
11. Закони «просторового росту держав» за Ф.Ратцелем
12. Концепція «Серединної Європи» (Р.Челлен та Ф.Науман)
13. Теорія К.Шміта: Бегемот проти Левіафана
14. К.Хаусхофер: новий європейський порядок
15. Концепция «панрегионализма» К.Хаусхофера
16. Геополітика і нацизм
17. А Мехен і доктрина «морської могутності»
18. Геометодологія ( критика Максом Бауманом Адольфа Грабовські)
19. Загальні ідеї та сутність атлантизму
20. Х.Макіндер: геополітична вісь історії
21. Н.Спайкмен: корекція Макіндера; США – Морська сила світу.
22. «Поссібілізм» Відаля де ла Блаша: Франція проти Німеччини
23. Загальні ідеї класичної французської геополітики (В. Блаш, Ж.Ансель,
А.Деманжон, Ж.Готтман)
24. Концепція “Rimlend” Ніколаса Спайкмена
25. Теорія мондіалізму (Ф.Фукуяма, Ж. Атталі, К Санторрро)
26. Японська геополітика
27. Геополітика європейських «нових правих» ( А. Бенуа, Ж. Тіріар, Й.Лохаузен,
Ж.Парвулеско)
28. Мондіалістські організації та їх діяльність
29. Сучасний атлантизм та його представники (Д.Майнінг, У.Кірк,С.Коен, К.Грей,
Г.Алперовіц)
30. Аерократія та ефірократія як категорії геополітики
31. Становлення та розвиток концепції «панамериканізму»
32. Сучасні «пессимістичні» версії атлантизму щодо
геополітичного розвитку
(С.Хантингтон)
33. Сучасні геополітичні теорії та школи Заходу
34. Геополітичне визначення підсумків «Холодної війни»
35. Концепції уніполярного світу .
36. Класичні російські геополітичні ідеї (М.Трубецький, П.Савицький, І. Ільін,
В.Семенов-Тян-Шанський).
37. Становлення та розвиток концепції «панславізму»
38. Геополітичні ідеї євразійства
39. Категорії «місторозвиток» , «Туран» в концепції П.Савицького
40. Геополітичні ідеї неоєвразійства
41. Л.М.Гумільов: геополітичні ідеї та теорія етногенезу
42. А.Г. Дугін та відродження євразійства
43. Н.Н. Алексєев – засновик «євразійського права». Проект «обов’язкової держави»
44. «Ідеократична» держава і російська школа геополітики
45. Україна та її геополітична стратегія
46. Теорія та загальне визначення гепополітичних кодів
47. Засоби здійсненння геополітичної експансії та загальні методи її стримування
Геополітична типологізація сучасних суспільств
48. Україна в геополітичному просторі
49. Місце США у системі геополітичних відносин
50. Геополітика сучасних ісламських країн: системи стратегічного партнерства
51. Україна та СНД: геополітичні конфігурації та стратегічне партнерство
52. Розпад СРСР та геополітичний перерозподіл світу
53. Українсько-російські відносин: нові геополітичні стратегії
54. Зб. Бжезінській та його геостратегія для Євразії
55. Україна в американській геополітиці
56. Геополітика сучасних ісламських країн: системи стратегічного партнерства
57. Прикладна «геополітика»
58. Еволюція війни та аналіз трактатів щодо військового іскуства (Сунь-Цзи,
К.Клаузевіц, В.Маліновський, М.Ревон, К.Райт)
9.РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ (денне):
Модуль 1 (поточне тестування)
Змістовний модуль 1:
Тема.1. Семінар №1
Тема 2. Семінар. №2
Тема 3. (ІНДЗ)
Тема.4. Семінар № 3
Тема.4. Семінар № 4
Тема.4.Семінар №5
Тема 4. Семінар № 6
Тема 4 Семінар № 7
Тема.5. Семінар №8
Кількість балів
Лекцій 30 годин, тобто 15 занять
15* 2 бали (присутність, конспект)= 30 бали
Семінарів 24 години, тобто 12 занять
12* 3 = 36 балів
Тема.6.
Тема.7. Семінар № 9
Тема.8. Семінар №10
Змістовний модуль 2:
Тема.9 Семінар №11
Тема.10. Семінар № 12
Тема.11. Семінар № 13
Тема 12. Семінар № 14
Тема 13. Семінар № 15
Тема 14. Семінар № 16
Модульна контрольна
Кількість балів за 1 модуль
Модуль 2
1 індивідуальна робота (реферат)
Підготовка презентації щодо еволюції розвитку
імперії (за вибором студента)
2 картографічні розробки до реферату
(ррозроблення національних картоїдів);
Модульна контрольна
Кількість балів за 2 модуль
Підсумковий тест
Сумарна кількість балів
5 балів
69 балів
5 балів
7 балів
8 балів
5 балів
25 балів
6 балів
100
Шкала оцінювання:
90-100 балів – відмінно (А);
82-89 балів – добре(В);
74-81 балів – добре (С);
64-73 балів – задовільно (D);
60-63 балів - задовільно (Е);
35 –59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);
0-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).
9. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій; комплекс навчальнометодичного забезпечення дисципліни; друковані засоби навчання; візуальні засоби
наочності (таблиці; карти, схеми; роздавальний образотворчий матеріал) .
9.РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ (заочне):
Модуль 1 (поточне
тестування)
Змістовний модуль 1:
Тема.1. – 2 години – 2 бали
Кількість балів
Присутність на лекції 24 години (24*1 бал =24 бали)
Тема 2. – 2 години -2 бали
Тема 3. – 1 година -1 бал
Тема.4. – 4 години - 4 бали
Тема.5. – 2 години – 2 бали
Тема.6. – 2 години – 2 бали
Тема.7. – 1 година – 1 бал
Змістовний модуль 2:
Тема.8. - 1 година – 1 бал
Тема.9 -2 години – 2 бали
Тема.10. 2 години – 2 бали
Тема.11. 1 година – 1 бал
Тема 12. 1 година – 1 бал
Тема 13. 2 години – 2 бали
Тема 14. 1 година –1 бал
Кількість балів за 1 модуль
Модуль 2
Підготовка презентації щодо
розвитку імперії
2 картографічні розробки до
реферату (розроблення
національних картоїдів);
Кількість балів за 2 модуль
Залік
Сумарна кількість балів
Усього- 24 бали
24 бала
15 балів
10 балів
25 балів
61 бал
100
Шкала оцінювання:
90-100 балів – відмінно (А);
82-89 балів – добре(В);
74-81 балів – добре (С);
64-73 балів – задовільно (D);
60-63 балів - задовільно (Е);
35 –59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);
0-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).
10.
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій; комплекс навчальнометодичного забезпечення дисципліни; друковані засоби навчання; візуальні засоби
наочності (таблиці; карти, схеми; роздавальний образотворчий матеріал) .
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа