close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Державний герб України
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2014 року
м. Київ
К/800/30361/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у попередньому
судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.
Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову
Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року
у справі
№ 2а/0470/7405/12
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ера»
до
Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про
скасування податкового повідомлення-рішення форма «Р», -
ВСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро - Ера» (надалі також - ТОВ «Агро - Ера», позивач)
звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби(надалі
також - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому
районі м. Дніпропетровська від 7 лютого
2012 року №0000082307 форми «Р» про
збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 584119,77 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня
задоволенні позову відмовлено.
2012 року у
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року
апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Агро-Ера» задоволено: постанову
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 скасовано; скасовано
податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.
Дніпропетровська форми від 7 лютого 2012 року
№ 0000082307.
ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення
норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного
спору, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
16 травня 2013 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 21 серпня 2012 року.
Позивач не скористався процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу, що не
перешкоджає її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за
матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати
докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Фактичною підставою для нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість
згідно з податковим повідомленням-рішенням від 7 лютого 2012 року № 0000082307 загальну
суму грошового зобов'язання 584119, 77 грн., з приводу правомірності якого виник спір, стали
висновки контролюючого органу, викладені в акті від 24 січня 2012 року №140/237/33516760 про
порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на
додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, а саме завищено податковий кредит на
загальну суму 466 479,82 грн., в т.ч. за грудень 2009 року у сумі 74 351,48 грн., за лютий 2010 року
у сумі 27 581,46 грн., за березень 2010 року у сумі 40 495,93 грн., за квітень 2010 року у сумі 73
520,77 грн., за травень 2010 року у сумі 28 197,45 грн., за червень 2010 року у сумі - 47887,77 грн.,
за липень 2010 року у сумі 51 162,02 грн., за вересень 2010 року у сумі 76893,13 грн. та за жовтень
2010 року у сумі 46 389,81 грн.
Перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права під час ухвалення судових рішень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
звертає увагу на наступне.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ було проведено
позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро - Ера» з питань дотримання вимог податкового
законодавства на підставі постанови начальника слідчого відділу Прокуратури Сумської області
молодшого радника Юстиції Сидоренка І.А. від 27 жовтня 2011 року. Так, за результатами
вказаного контрольного заходу позивачу донараховано податкові зобов'язання за оспорюваним
податковим повідомленням-рішенням від 7 лютого 2012 року № 0000082307.
Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час
проведення перевірки відповідачем) визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка
здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або
постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у
кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної
позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке
оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу
Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження
Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового,
валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011
року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкових повідомлень-рішень) у
разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за
результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або
закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами
такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються
правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків
органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або
законом про оперативно-розшукову діяльність.
Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення
податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду
кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний
вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за
нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити
податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових
зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення
про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних
(фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику
податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків
за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду,
забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про
закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Тобто, з аналізу наведених норм законодавства чинного на момент прийняття оспорюваного
податкового повідомлення-рішення, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до
кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з
висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що
призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової
служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативнорозшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових
зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили
обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про
злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за
нереабілітуючими підставами.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що
оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України,
на момент виникнення правовідносин, не конкретизували коло осіб, щодо яких може бути
призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови
компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, відтак
відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду
може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу
України на момент прийняття податкових повідомлень-рішень врегульовував порядок
оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі
перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу
України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про
оперативно-розшукову діяльність.
Постанова, на підставі якої було призначено перевірку, була прийнята слідчим в рамках слідства
по кримінальній справі.
Виходячи з цього, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акта
перевірки, призначеної відповідно до постанови начальника слідчого відділу Прокуратури
Сумської області молодшого радника Юстиції Сидоренка І.А. від 27 жовтня 2011 року та відповідно
до положень Кримінально-процесуального кодексу України.
З огляду на те, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінальнопроцесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в
кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових
повідомлень-рішень.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на
те, що пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України на момент визначення податкового
зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення визначав, що
матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної
сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у
рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для
прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого
за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
Відтак, з огляду на те, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінальнопроцесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в
кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкового
повідомлення-рішення до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі, закриття такої
кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції
залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди
першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального
права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано
судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не
могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення
касаційної скарги та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі
м.
Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у
справі № 2а/0470/7405/ залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь
справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного
судочинства України.
Головуюча:
Судді:
Н. Є. Блажівська
М.В. Сірош
Є.А. Усенко
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа